Охорона праці та навколишнього середовища

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Загальні питання охорони праці

Охорона праці розглядається в широкому значенні, як сукупність соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та інших заходів у поєднанні з правовими нормами. Ця система доповнюється комплексом заходів з пожежної безпеки (заходи системи запобігання пожежам, протипожежний захист та інше).

Задача охорони праці - звести до мінімуму вірогідність нещасних випадків та хвороб працівників з одночасним забезпеченням нормальних та здорових умов праці при їх максимальній продуктивності.

Закон України «Про охорону праці» прийнятий Постановою верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року № 2995-12 визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону праці в процесі трудової діяльності [ ]. Детально питання охорони праці розглядаються у чотирьох розділах Кодексу законів про працю (розділ ХІ «Охорона праці», розділ ХІІ «Праця жінок», розділ ХІІІ «Праця молоді», розділ ХVІІІ «Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю»), а також у підзаконних нормативно-правових актах - положеннях, правилах, інструкціях, актах соціального партнерства, локальних нормативно-правових актах тощо [ ].

Управління охороною праці на підприємстві

У зв'язку з тим, Закон України «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо працівників у галузі охорони праці. Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, що окрім всього іншого включає в себе створення відповідних служб на підприємстві та призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань [ ].

Кількість працівників підприємства - бази практики, Агрегатного заводу, перевищує норматив у 50 чоловік. У зв'язку з цим, відповідно до Закону України «Про охорону праці» роботодавцем створена служба охорони праці, що йому безпосередньо підпорядковується.

Схема управління охороною праці на підприємстві Агрегатного заводу наведена на рис. 1.

Рисунок 1 - Схема управління охороною праці на підприємстві

Таким чином, організаційна структура охорони праці на підприємстві прозора і складається з трьох ланок.

Пожежна санітарія

Захист від розповсюдження полум'я в системах вентиляції і кондиціонування повітря досягається за допомогою автоматичних огнезадерживающих клапанів «КОМ-1», надмірного тиску в коридорах і тамбур-шлюзів, водяних завіс і інших методів. Повітря із змістом пожежовибухонебезпечних відходів і пилу потрібно піддавати очищенню до надходження його у вентилятор, для чого пиловідділяючі і пилоочисні пристрої (фільтри) потрібно встановлювати перед повітрооброблюючими приладами, щоб в них і далі по всій системі не попадали ці речовини.

Для швидкого виявлення і повідомлення про місце виникнення пожежі, приведення в дію виробничих автоматичних засобів вогнегасіння, централізованого управління пожежними командами (підрозділами) і оперативного керівництва гасінням пожежі є система зв'язку і автоматичної пожежної сигналізації. Для зв'язку використовують телефон, радіотелефон, радіо або інші засоби зв'язку НВО, що знаходяться, на підприємстві.

В приміщеннях як автоматичну пожежну сигналізацію використовують АДП (автоматичною димовій повідомлювач). Принцип його дії заснований на тому, що продукти горіння впливають на іонізаційний струм, що приводить в дію електромагнітне реле, яке включає систему сигналізації.

Всі технологічні приміщення підприємства обладнані дверями з межами вогнестійкості 1-1,5 години, для зменшення швидкості розповсюдження або можливої локалізації пожежі в перекритому приміщенні.

Особливу увагу необхідно приділяти евакуації людей з приміщень. Евакуація поводиться по напрямах, що наперед сплановані, які мають на меті зробити мінімальними для проходження людьми шлях до безпечного місця. Схеми евакуації розташовані в доступних для погляду людини місцях. Всі люди знаходяться в будівлі повинні строго дотримувати ці розроблені інструкції для того, щоб під час екстреної ситуації не сталося тисняви, травм, пошкоджень або іншого.

Пожежна безпека відповідно до ГОСТу 12.1.004-91 забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами. Позаяк причинами виникнення пожежі у приміщенні можуть бути несправність електропроводки та устаткування, коротке замикання, перегрів апаратури та блискавка. Система запобігання пожежі складається з таких елементів[ ]:

– контроль та профілактика ізоляції, наявності плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

– заземлення - для захисту від статичної напруги;

– захист від блискавок будівель і устаткування.

Приміщення по пожежонебезпечності відноситься до категорії Д, згідно НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП-24-86) . Приміщення відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01 (ПУЕ-87) по пожежонебезпечній зоні відноситься до класу П-ІІа[ ].

Приміщення має вогнегасник типу ВВК-5. На стіні перед виходом наявний план евакуації з приміщення та будівлі. Для евакуації людей і матеріальних цінностей використовуються двері та вікна.

Організація безпечних умов праці на робочому місці

В кабінеті державного інспектора з питань інтелектуальної власності наявні один персональний комп'ютер, телефон та факс, електричний чайник. Розміри приміщення : довжина - 4м, ширина -3м., а висота - 4м. Площа приміщення складає 12м², а об'єм дорівнює 48м³. В цьому приміщенні 2 робочих місця. За нормами на одне робоче місце за комп'ютером повинно бути не менше 6м² площі та 20м³ об'єму. Приміщення відповідає вимогам ДНАОП 0.00-1.31-99.

При роботі за комп'ютером на людину впливають небезпечні і шкідливі чинники для здоров'я та життєдіяльності, у таблиці 1 наведені ці фактори згідно з ГОСТ 12.0.003-74 [ ].

Таблиця 1 - Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Мікроклімат

Мікроклімат приміщення - це метеорологічні умови внутрішнього середовища приміщення, що визначаються діючими на людину поєднаннями таких параметрів, як: температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання, температури нагрітих поверхонь.

Їх вплив визначається на перегріві або переохолодження організму людини, водному режимі та сольовому балансі, на діяльності серцево-судинної та дихальної систем [ ].

У відповідності до ГОСТу 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи. За витратами енергії робота характеризується напруженою розумовою працею (сидяча робота не потребує фізичного напруження) та згідно вказаного стандарту, визначається за категоріями важкості як 1б [ ]. Допустимі та оптимальні значення показників метеорологічних умов у приміщенні наведені в таблиці 2 [ ].

Таблиця 2 - Допустимі та оптимальні значення показників метеорологічних умов у приміщенні

Оптимальні параметри мікроклімату досягаються в теплий період року за рахунок системи вентиляції та кондиціонування, а в холодний - за рахунок системи опалення.

Освітлення офісного приміщення

Природне освітлення нормується СНиП ЙЙ - 4 - 79/95 залежно від характеристики (розряду) зорової роботи, найменшого розміру об'єкта розпізнавання і системи освітлення.

Для освітлення офісного приміщення використовується змішане освітлення, що складається з природного, створюваного світлом з вікна, та штучного, отримуваного з освітлювальних пристроїв [ ].

Розряд зорової роботи працюючих з використанням комп'ютерів приймається виходячи з мінімального розглядуваного об'єкту від 0,3 до 0,5мм та відноситься до ІІІ розряду.

У приміщенні використовується бічне природне освітлення, що потрапляє крізь одне бічне вікно. Воно характеризується коефіцієнтом природної освітленості КПО не нижче 2,0% - ДБН В.2.5-28-2006. КПО визначається за формулою:

e_H^IV = e_H^III * m * c, (4.1)

де: m - коефіцієнт світлового клімату, що приймається рівним 0,9 для ЙЙЙ поясу світлового клімату,

c - коефіцієнт сонячності клімату, що приймається рівним 0,75.

Тоді e_H^IV = 2,0 * 0,9 * 0,75 = 1,35%

Характеристики освітлення надані у таблиці 4.3.

Таблиця 3 - Характеристика освітлення

Джерелом штучного освітлення виступають люмінесцентні лампи ЛБ 40.

Вібрація та шум

Шум на робочих місцях не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення яких наведені у ГОСТ 12.1.003-89* [ ]. Зокрема рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з візуальними терміналами електронно-обчислюваних машин, визначені ДСанПін 3.3.2.007-98 [ ] і не перевищують 50 дБА, рівень вібрації (віброшвидкості) не перевищує 75 дБ.

Шум - це безладне неритмічне змішання звуків різної сили й частоти.

Шум робить шкідливий вплив на фізичний стан людини: пригноблює центральну нервову систему; викликає зміну швидкості дихання і пульсу; сприяє порушенню обміну речовин, виникненню серцево-судинних захворювань, гіпертонічної хвороби; може приводити до професійних захворювань.

Шум з рівнем звукового тиску 30 ... 35 дБ є звичним для людини і не турбує його. Підвищення рівня звукового тиску до 40 ... 70 дБ створює значне навантаження на нервову систему, викликаючи погіршення самопочуття, зниження продуктивності розумової праці, а при тривалій дії може з'явитися причиною неврозу, виразкової і гіпертонічної хвороби.

Тривала дія шуму понад 75 дБ може привести до різкої втрати слуху - глухості або професійній глухоті. Проте порушення спостерігаються в нервовій і серцево-судинній системі, інших внутрішніх органах.

Інтенсивність шуму в приміщеннях залежить не тільки від прямого, але і від відображеного звуку, тому для зменшення останнього застосовують звукопоглинальні облицьовування поверхонь приміщення. Процес поглинання звуку відбувається шляхом переходу енергії частинок повітря, що коливаються, в теплоту за рахунок втрат на тертя в пористому матеріалі. Для більшої ефективності звукопоглинання пористий матеріал повинен мати відкриті з боку падіння звуку і незамкнуті пори.

Розрахунок звукопоглинального личкування поверхонь огороджувальних конструкцій:

Сторони кімнати мають довжину 4 и 3 м, а висота приміщення 3 м.

Величина максимального зниження рівня звукового тиску, дБ:

(4.2)

де B - стала приміщення до встановлення звукопоглинальних конструкцій.

B₁ - стала приміщення після встановлення звукопоглинальних конструкцій.

В = В₁₀₀₀ * М

В1000 - стала приміщення на середньо геометричній частоті 1000 Гц, визначена об'ємом приміщення.

М - частотний множник.

В1000 = V/20 = 36 / 20 = 1,8 м

1.м = 250 Гц В = 1,8 * 0,7 = 1,26 м 2.м = 500 Гц В = 1,8 * 0,8 = 1,44 м

3.м = 1000Гц В = 1,8 * 1 = 1,8 м 4.м = 2000 Гц В = 1,8 * 1,4 = 2,52 м

А1 - величина еквівалентної площі звукопоглинання , на якій немає звукопоглинального личкування;

A1=б( S_огр - S_обл))

Sогр - загальна площа поверхні приміщення, що личкується;

Sобл - площа звукопоглинального личкування;

Sобл = 3 * 3 + 4 * 3 = 21м

Sогр= 3 * 4 * 2 + 21 = 45 м.

б = середній коефіцієнт звукопоглинання приміщення до встановлення звукопоглинального личкування:

ДА - величина еквівалентної площі звукопоглинання із звукопоглинальним личкуванням

- ревербераційний коефіцієнт звукопоглинання личкування

б1=середній коефіцієнт звукопоглинання приміщення із звукопоглинальними конструкціями

б = 1,26 / (1,26 + 45) = 0,027 б = 1,44 / (1,44 + 45) = 0,03

б = 1,8 / (1,8 + 45) = 0,04 б = 2,52 / (3,36 + 45) = 0,05

A1= 0,027 * (45 - 21) = 0,65 м A1= 0,03 * (45 - 21) = 0,72 м

A1= 0,04 * (45 - 21) = 0,96 м A1= 0,05 * (45 - 21) = 1,2 м

ДА = 0,21 * 21 = 4,41 м ДА= 0,66 * 21 = 13,86 м

ДА= 0,91 * 21 = 19,11 м ДА= 0,95 * 21 = 19,95 м

б1=(0,65+4,41)/45=0,112 б1=(0,72+13,86)/45=0,324

б1=(0,96+19,11)/45=0,446 б1=(1,2+19,95)/45=0,47

B1= (0,65+4,41)/(1-0,14)= 5,88 м B1= (0,72+13,86)/(1-0,44)= 26,04 м

B1= (0,96+19,11)/(1-0,6)= 50,18 м B1= (1,2+19,95)/(1-0,63)= 57,16м

L= 10lg (5,88/1,26) = 6,69 дБ

L= 10lg(26,04 /1,44) =12,57 дБ

L= 10lg(50,18 /1,8) =14,45 дБ

L= 10lg(57,16/2,56) = 13,49 дБ

Lфакт - L=60-6,69= 53,31 дБ

Lфакт - L=58-12,57= 45,43 дБ

Lфакт - L=55-14,45 = 40,55 дБ

Lфакт - L=52-13,49= 38,51 дБ

Метод личкування значно знизив рівень шуму в приміщенні, тому він є ефективним.

Рівні звукового тиску на робочих місцях, де використовуються персональні комп'ютери повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-89, зокрема, рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють із відео терміналами та ПК, визначені ДСанПін 3.3.2-007-98 і не перевищують 50 дБ. Джерелом шуму та вібрації при даному виді роботи виступають комп'ютер, принтер та інші електричні прилади.

До заходів по зниженню шуму належить акустична обробка приміщень і застосування шумопоглинаючих матеріалів, в тому числі підвісних стель з аналогічними властивостями. Крім того, одним з таких заходів можна назвати раціональне планування приміщень підприємства, адже джерела шуму розташовані в ізольованих приміщеннях, а кабінет директора - на значній відстані від виробничих приміщень.

Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища - це сукупність законодавчих актів, соціально-економічних, профілактичних і організаційно-технічних заходів, що запобігають забрудненню біосфери: земельних та водних ресурсів, а також атмосфери - шкідливими викидами.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [ ] визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища та регулювання відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів та інших природних об'єктів.

Будь яка країна, що стала на шлях науково-технічного прогресу та широкомасштабного використання його результатів, вже не може і не повинна ігнорувати такі об'єктивні чинники, як вичерпаність багатьох природних ресурсів, насамперед невідтворюваних і невідновлюваних, вразливість навколишнього середовища, екологічну стійкість та екологічну місткість довкілля, межі його екологічної міцності і опірності щодо негативних і шкідливих антропогенних впливів тощо. Всі ці чинники необхідно всебічно враховувати в господарській діяльності і при визначенні темпів та масштабів соціально-економічного розвитку на майбутнє. Цей розвиток має бути врівноваженим і адекватним екологічній ситуації, узгоджуватися з природничими законами. А це можливо тільки за умови, що виробниче господарська діяльність суспільства ґрунтуватиметься на концепції сталого екологічного розвитку.

Для техногенного типу економічного розвитку притаманні значні зовнішні ефекти. У природокористуванні їх можна охарактеризувати як негативні еколого-економічні наслідки економічної діяльності, які не приймаються до уваги суб'єктами цієї діяльності.

В наш час, внаслідок незбалансованої господарської діяльності неухильно зростає техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища. Техногенне навантаження - це соціально-економічна освоєність території та забруднення природного середовища. Під соціально-економічною освоєністю території розуміється її використання з господарською метою. Вона охоплює характеристики промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, земельного фонду, демографічного навантаження. Економічна криза зумовила спад промислового виробництва, що спричинило скорочення обсягів споживання ресурсів і зменшення викидів шкідливих речовин. Але темпи зниження споживання ресурсів порівняно з темпами спаду обсягів виробництва промислової продукції є значно меншими. Це пов'язано з експлуатацією застарілого устаткування, його спрацюванням, із загальним технологічним руйнуванням виробництва. Цей процес без належних капіталовкладень постійно посилюється і викликає зростання кількості та масштабів промислових аварій і катастроф.

Найактуальнішою екологічною проблемою для України залишається забруднення природного середовища, що проявляється в надмірній концентрації тих чи інших компонентів або енергії - вищій від фонових або допустимих норм - внаслідок зведення в оборот речовин, які в природі не існують. Виникнення джерел забруднення пов'язане з діяльністю суспільства, спрямованою на виробництво матеріальних благ. Наслідки цієї діяльності викликають зміну характеристик усіх природних компонентів та їх складових, що негативно впливає на життєдіяльність суспільства, особливо - на здоров'я людей.

Діяльність Агрегатного Заводу відповідає вимогам Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». З цією метою воно має дозвіл на розміщення відходів та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, адже на його території розташовані газові котельні. Відповідно до згаданих дозволів підприємство повинне забезпечити належне зберігання відходів до вирішення їх здачі та утилізації, своєчасно видаляти відходи з власної території, організувати та вести первинний облік за утворенням та рухом відходів, своєчасно здійснювати плату за розміщення відходів, а також утримувати територію підприємства у належному санітарному стані.

ЛІТЕРАТУРА

Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В. Березуцького. - Х.: Факт, 2005. - 480с.

Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002р.

ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - К.: МОЗ України, 1998. - 26с.

ГОСТ 12.0.003-74*ССБТ Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76, измен. 1987г.

ГОСТ 12.1.005.88 ССБТ. Общин санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.1989.

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - Київ, 2000.

ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. - К.: Мін буд України, 2006. - 80с.

ГОСТ 12.1.003-89*ССБТ. Шум.Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1990.

ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация. Введ. 01.07.81.

ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоамотиздат, 1988. - 648с.

ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. - Введ. 01.07.80, измен. 1986г.

ГОСТ 12.1.004-91*ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.95.

НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86). Нормативний акт пожежної безпеки. Визначення категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991.