Природне та штучне освітлення на робочому місці

2

Реферат на тему:

«ПРИРОДНЕ ТА ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ»

Загальні положення

Відношення світлового потоку до освітлюваної поверхні характеризує освітленість даної площі. Отже,

А

Е =

S

Освітленість виміряється в люксах. Люкс - освітленість, що створюється світловим потоком в люмен, рівномірно розподілений на площі в 1 м².

Найбільш доцільне природне освітлення, в разі нестачі воно доповнюється штучним.

Природне освітлення в залежності від напрямку світлового потоку буває бічне, верхнє та комбіноване.

Згідно з СНіП П_4-79 усі виробничі приміщення за умов зорової роботи поділяються на 8 розрядів.

За критерій природної освітленості якоїсь точки в приміщенні прийнята величина - коефіцієнт природної освітленості. К.п.о. - це відношення освітленості точки в приміщенні до одночасно заміряної освітленості зовнішньої точки. Ці дві точки знаходяться в одній горизонтальній площині, що освітлюється рівномірно розсіяним світлом всього небосхилу.

Освітлення приміщення природним світлом характеризується К.п.о. рядом точок, розміщених в перетині двох площин: вертикальної площини характерного розрізу приміщення і горизонтальної площини, що приймається за умовну робочу площину приміщення.

При бічному освітленні нормують мінімальне значення к.п.о. в межах робочої зони. При верхньому і комбінованому освітленні нормують середнє значення к.п.о. в межах робочої зони.

Загальне освітлення досягається рівномірним розміщенням світильників одного типу і однакової потужності. Поєднання систем загального і місцевого освітлення дає комбіноване освітлення. Застосування тільки місцевого освітлення всередині приміщення не допускається. При цьому частка загального освітлення в комбінованому повинна бути не менше 10 відсотків, але не менше 100 лк при люмінесцентних лампах і 30 лк при лампах розжарювання. Комбіноване освітлення дозволяє створити потрібний рівень освітленості безпосередньо на робочому місці.

Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, чергове та охоронне. Воно нормується згідно з СНіП П_4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування». Для вимірювання освітленості використовується фотоелектричний люксметр типу Ю_116. Прилад має дві шкали для вимірювання освітленості в межах від 0 до 30 лк та від 0 до 100 лк. При поглинаючих світлофільтрах М, Р, Т, які дають змогу збільшити межі вимірювання у 10, 100 і 1000 разів, ці показники відповідно збільшуються до 30000 лк та 100000 лк, в залежності від шкал.

Вимірюючи освітленість від різних джерел, необхідно враховувати поправочні коефіцієнти. Покази люксметра при цьому слід помножити на коефіцієнт К.

Штучне освітлення вимірюється в п'яти рівномірно розміщених точках, приймається як середнє арифметичне і нормується згідно з відповідним розрядом залежно від фону та контрасту.

Таблиця 8. Значення поправного коефіцієнта для різних джерел освітлення

За формулою визначити середню природну освітленість для приміщення.

Фон та контраст нормується величиною, яка називається коефіцієнтом відбиття. Це відношення відбитого освітлення до падаючого.

Е_від

Р =

Е_пад

де Е_від - відбита освітленість, лк;

Е_пад - падаюча освітленість, лк.

Фон - це поверхня, на якій розглядається об'єкт. При коефіцієнті відбиття менш 0,2 фон вважається темним, від 0,2 до 0,4 - середній і більше -0,4 - світлим.

Контраст об'єкта розрізняється з фоном і визначається як

Р_ф - Р_об

К =

Р_ф

де К - контраст об'єкта

Р_ф - коефіцієнт відбиття фону;

Р_об - коефіцієнт відбиття об'єкта.

Якщо К менше 0,2 де, контраст вважається малим, від 0,2 до 0,5 - середнім і більші 0,5 - великим.

Доповнення природного освітлення штучним дає сумісне. Воно нормується, як і природне освітлення.

Прилади та обладнання

Люксметр Ю_116; стенд для дослідження висоти підвищення світильника; лампа, штатив, затискач, розетка.

Порядок виконання роботи

І. Вимірювання природної освітленості.

Для нормування природної освітленості знаходимо коефіцієнт природної освітленості Для цього люксметром заміряємо освітлення на підвіконні приміщення, потім в одній і тій же площині заміряємо освітлення в п'яти точках, розташованих на відстані І м одна від одної по діагоналі приміщення. Дані заносимо в табл. 9 і нормуємо згідно з додатком 10.

Таблиця 9. Нормування природного освітлення

Визначення штучного освітлення приміщення

В п'яти рівномірно розміщених точках на робочій поверхні люксметром Ю_116 визначаємо освітлення і розраховуємо середню величину. Дані заміру заносимо в табл. 10.

Таблиця 10. Нормування штучного освітлення

Розряд роботи, її характеристика та розмір об'єкта визначаються з додатку 10.

Визначення фону та контрасту

Покласти аркуш білого паперу під фотоелемент люксметра, встановити в затискач на штативі світлочутливою стороною вверх і, змінюючи висоту на штативі, добитися падаючої освітленості 200…300 лк. Повернути фотоелемент світлочутливою стороною вниз і, не змінюючи його положення, підкладаючи під фотоелемент по черзі аркуш паперу різних кольорів, заміряти відбиту освітленість від пофарбованих поверхонь. Одержані дані занести в табл. 11 і за формулами та визначити фон і контраст.

Таблиця 11. Дослідження фону та контрасту

Дослідження залежності освітленості від висоти підвішування світильника

При напрузі 220 В виміряти і записати в табл. 12 зміну освітленості в залежності від, висоти підвішування світильника над робочою поверхнею.

Таблиця 12. Залежність освітленості від висоти підвішування світильника

Побудувати графік залежності освітленості від висоти підвішування світильника.

На графіку відмітити точку, яка відповідає нормі освітленості згідно з СНІП ІІ-4-79.