Інфекції та епідемійї серед людей

Інфекції та епідемії серед людей

ПЛАН

1. Інфекційні хвороби та їх основні ознаки.

2. Повітряно-крапельні інфекції (грип, дифтерія, туберкульоз).

3. Кишкові інфекції (ботулізм, гепатит, холера).

4. Кров'яні інфекції (лептоспіроз, кліщовий енцефаліт, сказ).

5. Контактні інфекції (венеричні хвороби, Віл/інфекція - СНІД).

6. Розповсюдженість інфекційних хвороб в Україні.

Попри всі досягнення світової медицини гострі інфекційні захворювання дотепер негативно впливають на людство. Здавалося б, не слід боятися таких „банальних” захворювань, як грип, дифтерія, туберкульоз, адже існує цілий арсенал лікарських засобів, здатних (якщо вірити рекламі) дуже швидко вилікувати будь-кого. На жаль, це не так. Лише за кілька місяців 2000р. від епідемії грипу у Великобританії померло понад 100 осіб. В Україні склалася епідемічні обставини щодо захворюваності туберкульозом, кілька років тому існувала загроза виникнення епідемії дифтерії. Навіть сьогодні продовжує розповсюджуватися кір серед дорослого населення та цілий спалах черевного тифу у Закарпатській області.

Інфекційні хвороби відрізняються від інших захворювань тим, що вони викликаються певним живим збудником, передаються від хворого організму здоровому і можуть спричинити епідемії.

Епідемія - значне поширення будь-якої інфекційної хвороби яке перевищує звичайний для даної місцевості рівень захворюваності. Найбільшого поширення на території України набули: дизентерія, кір, гострі кишкові захворювання, лептоспірозу, кліщового енцефаліту. Джерелами інфекційних захворювань є хвороботворні мікроорганізми, переносниками яких є комарі, люди, тварини. При всіх інфекційних захворюваннях від моменту зараження до появи перших видимих ознак захворювання проходить певний час, який називається інкубаційним періодом. Тривалість його неоднакова і для різних хвороб своя. Збудники інфекційних хвороб, проникаючи в організм, знаходять там сприятливе середовище для розвитку. Швидко розмножуючись виділяють отруйні продукти, які руйнують клітини людини.

Найбільш типовими ознаками інфекційного захворювання є: озноб, жар, підвищення температури. При цьому виникає головний біль, болі в мязах та суглобах, нездужання, розбитість, блювота, порушується сон. При певних інфекційних хворобах зявляються висипання.

Усі інфекційні хвороби можна розподілити на 4 групи:

Повітряно-крапельні, або інфекції дихальних шляхів(грип, дифтерія, туберкульоз, кір, скарлатина, вітряна віспа, цереброспинальний менінгіт).

Кишкові інфекції (сальмонельоз, дизентерія, ботулізм, холера, черевний тиф).

Кровяні інфекції (кліщовий тиф, вошивий тиф, лептоспіроз, кліщовий енцефаліт).

Контактні інфекції (венеричні захворювання, СНІД, сказ, правець).

Інфекції дихальних шляхів - найбільш численні і найпоширеніші захворювання. Щорічно на них хворіють до 15-20% усього населення, а в період епідемічних спалахів грипу - до 40%. Збудники поширюються повітряно-краплинним способом. Найпоширенішими інфекційними захворюваннями з важкими наслідками є :

Грип - гостре інфекційне захворювання, що характеризується переважно ураженням верхніх дихальних шляхів. Існує багато штамів грипу, джерелом інфекції є хвора людина найнебезпечнішими для оточуючих є хворі з легкою формою грипу, адже вони є джерелом інфекції. Вірус грипу стійкий до заморожування, але швидко гине при нагріванні, висушуванні, під дією дезинфікуючих засобів, при ультрафіолетовому опроміненні. Інкубаційний період триває від 12 годин до 7 діб. Ознаки хвороби - озноб, підвищення температури, слабкість, сильний головний біль, кашель, біль у горлі, нежить, біль за грудиною, осиплий голос. Масштаби розповсюдження грипу дуже великі, в окремі роки, особливо у великих містах кількість хворих досягала 70%. Щорічно на грип хворіє 20-30% населення Землі. У середньому одужання від грипу за 6-7 днів, але можливе ускладнення пневмонія. Пандемія грипу 1918 року забрала 20 млн. людських життів. Навесні 1918 року майже третину армії американських солдат звалила „іспанка” (грип) А до січня 1919 року у Росії померли від грипу два мільйони осіб. У США до цього часу вже заразилися 28% населення. Навесні 1919 року таємнича хвороба зникла так само несподівано, як і з'явилася.

Дифтерія - гостре інфекційне захворювання, повязане з запаленням слизової оболонки зіву, гортані та інших органів. Збудник хвороби - дифтерійна паличка. Передається повітряно-крапельним шляхом. Характеризується запалювальним процесом у глотці та токсичним ураженням серцево-судинної та нервової системи. Утворюються щільні плівки, які можуть повністю перекрити дихальний прохід і людина помирає. Зараження здорової людини відбувається крапельно-повітряним шляхом або через речі хворого. Перші ознаки хвороби подібні до ангіни. Тому необхідно звертатися до лікаря . У поліклініках беруть мазки на дифтерійну паличку. Хвороба небезпечна загальною інтоксикацією, що може призвести до ураження серцевого мязу, нирок, легенів, нервових стовбурів. Основним методом профілактики є протидифтерійне щеплення.

Туберкульоз - різноманітне за проявами захворювання, найчастіше у 90% уражує легені. Також можуть бути уражені кістки і суглоби, шкіра, кишковий тракт. Токсини дуже токсичні тому порушується функція центральної і вегетативної нервової системи. Зараження проходить повітряно-крапельним шляхом. Епідеміологічна ситуація з туберкульозом набула соціального характеру. Щорічно 24 березня (починаючи від 1996 року) відзначається День боротьби із туберкульозом. В Україні із 1990 по 1999 рік захворюваність усіма формами зросла майже вдвічі, а смертність в три рази. Щорічно 7,5 - 8 тисяч осіб гинуть від туберкульозу. Із 1990 по1995 рік на 100 тис населення припадало 49,1 хворих на туберкульоз. Тенденція до поширення захворювання зберігається в усіх областях України. Найбільша захворюваність реєструється у Житомирській, Херсонській, Донецькій області. Як і раніше туберкульоз є хворобою бідних прошарків населення. Щорічно 24 березня ( починаючи від 1996 року) відзначається День боротьби з туберкульозом. В Україні із 1990 по 1999 роки захворюваність усіма формами хвороби зросла майже вдвічі, а смертність майже в три рази. Щорічно 7,5-8 тисяч чоловік гинуть від туберкульозу ( це тільки офіційно зареєстрованих та тих які підлягали розтину трупів) На диспансерному обліку знаходяться 670 тисяч хворих на туберкульоз, або 1,3% населення України. За підрахунками ВООЗ кількість людей офіційно зареєстрованих на туберкульоз необхідно збільшити у 15 разів і це буде реальна кількість людей, що мають цю хворобу.

Друге місце після повітряно-крапельних інфекцій посідають гострі кишкові інфекції. Хвороботворні мікроорганізми потрапляють всередину із їжею або водою, яку ковтає людина. Найпоширенішими інфекційними захворюваннями з важкими наслідками є :

Ботулізм-тяжке харчове отруєння, спричинене токсином ботулінічних мікроорганізмів. Ботулінічний токсин - надзвичайно сильна отрута. Дуже стійкий, життєдіяльність його зберігається до 20 років. Мікроорганізми розвиваються у м'ясних чи рибних консервах. Характерною ознакою розмноження мікроорганізмів є здута банка (мікроорганізми виділяють значну кількість газу. Характерними ознаками прояву цього інфекційного захворювання з важким перебігом це диспепсичні та неврологічні розлади. Захворювання починається як миттєво так і упродовж трьох чотирьох днів, залежно від кількості потрапляння заражених продуктів. Люди скаржаться на нудоту, біль у череві ,головний біль та запаморочення. Потім настає порушення зору туман перед очима та подвоєння в очах. Захворювання дуже небезпечне і при наданні вчасно необхідної допомоги людина може померти.

Профілактика захворювання на ботулізм дотримання правил особистої гігієни при переробці продуктів, транспортуванні, зберіганні та приготуванні м'ясних продуктів.

Гепатит - запалення печінки, причинами якого можуть стати отруєння отрутами, грибами, інфекцією, важкими металами, пестицидами, алкоголем. Особливо небезпечний для людини інфекційний гепатит, збудником якого є вірус А, В, Е. Хвора людина є небезпечною у весь період хвороби для оточуючих. Вражає стійкість гепатичних вірусів - вони стійкі до висушування, заморожування та впливу антисептичних засобів. Найбільше виділення вірусу відбувається на 7-14 день основною ознакою жовтяниці. Найнебезпечнішим є ускладнення яке може привести до цирозу печінки.

Профілактика захворювання на гепатит форми А є дотримання правил особистої гігієни.

Холера - гостро інфекційне захворювання з групи особливо-небезпечних хвороб. Збудником є холерний вібріон, який із-за сприятливих умов у воді може існувати до кількох місяців. На холеру хворіє лише людина. Зараження може відбуватися при вживанні води або харчових продуктів. Найхарактернішими симптомами холери є сильний пронос, що супроводжується блюванням і судомами.

Лептоспіроз - гостре інфекційне захворювання. Хворіють тварини, але людина може інфікуватися під час купання у водоймах найчастіше зі стоячою водою, забруднених виділеннями гризунів, та під час риболовлі. Після прихованого періоду (6-8 днів) різке підвищення температури, сильний головний біль, біль у мязах. Середня тривалість захворювання 3-4 тижні . хвороба дуже небезпечна ускладненнями (менінгіт, зниження гостроти зору, ураження нирок).

В Україні зафіксовані випадки кліщового енцефаліту (запалення головного мозку) - захворювання, що виникає внаслідок проникнення до головного мозку вірусу, переносником якого є іксодові кліщі. Захворювання спостерігається в період найбільшої активності-навесні та влітку. Після інкубаційного періоду(2-14 днів) захворювання проявляється гостро: висока температура(39-400, сильний головний біль, нудота , порушення психіки.. Основні профілактичні заходи - боротьба з іксодовими кліщами в місцях масового перебування, захист від укусів (спеціальний одяг та репелентні засоби).

Сказ - гостре інфекційне захворювання людини і тварини з ураженням центральної нервової системи. Збудник сказу - вірус, який може передаватися тварині і людині. Найчастіше джерелом є хворі собаки (90% собаки), 6-7%-коти. Вірус знаходиться у слині. Тому небезпечний є не лише укус але й потрапляння слини на слизові оболонки. На жаль ефективних методів лікування сказу не існує і на пятий шостий день людина гине. Єдиним способом запобігання цьому захворюванню є щеплення. Інкубаційний період вірусу сказу-40-50 днів, тому негайно після укусу тварин слід звернутися до лікарні і здійснити курс щеплення. Це єдиний спосіб уникнення смертельно небезпечного захворювання.

Венеричні хвороби - загальна назва з єдиним шляхом передачі статевим, але можливе і побутове. Раніше до венеричних хвороб зараховували лише чотири: сифіліс, гонорея, мякий шанкр, паховий лімфогранулематоз. Тепер сюди зараховуються грибкові захворювання, а також хвороби які викликають найпростіші мікроорганізми. Поширенню венеричних хвороб сприяють випадкові статеві стосунки, які понад 50% повязані зі станом алкогольного спяніння. Наслідки венеричних хвороб дуже тяжкі від появи ускладнень (імпотенція чоловіків із захворювання статевих органів у жінок) і безпліддя до інвалідності або смерті. Засоби профілактики відомі всім, але не всі їх дотримуються.

Кінець ХХ століття відзначився появою особливо-небезпечної хвороби ВІЛ-інфекції/СНІДу. Провідні спеціалісти світу визначають СНІД глобальною кризою здоровя, як першу справді всеземну і безпрецедентну епідемію інфекційного захворювання. Епідемія ВІЛ інфекції щороку уносить мільйони людських життів. Люк Монтаньє (дослідник ВІЛ-інфекції) зауважив, “що людство ще ніколи не мало справи з такою страхітливою недугою. Правда в тім, що мова не йде про епідемію, а пандемію, яка в найближчі 20-30 років може знищити 50% населення земної кулі. СНІД - це найбільш смертоносна епідемія, з якою стикалося людство”.

Епідемія ВІЛ-інфекції щороку забирає мільйони людських життів. Світовий досвід свідчить, що справжніх масштабів епідемія ВІЛ/СНІДу набуває за умови, коли збудник потрапляє у так звані групи ризику. В Україні таким контингентом стали інєкційні наркомани, в середовище яких вірус потрапив в кінці 1994 року. До 80% наркоманів інєкційні.

На 01.01. 03 року за даними Українського центру СНІДу загальна кількість зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб становила 52,4 тис. осіб, з них 35,6тис. споживачі наркотиків. Кількість осіб вражених вірусом СНІДу, з 1992 р зросла більше ніж 467 разів, а число ВІЛ інфікованих наркоманів у більше ніж 11,8 тис. разів порівняно з 1994 роком.

За 6 місяців 2004року зареєстровано 5 802 ВІЛ-інфікованих громадян України, в тому числі 1 094 дитини та 2 727 внутрішньовенних наркоманів. 1 246 дорослих та 33 дитини захворіли на СНІД, 843 дорослих та 15 дітей померли від СНІДу. І вже у 2005 році ці цифри виросли втричі.

З 1987 року за станом на 01.07.2004 року в Україні офіційно зареєстровано 68 167 ВІЛ-інфікованих співвітчизника та 307 іноземців. Серед ВІЛ-інфікованих громадян України 7 279 дітей, серед яких 7 141 народжені ВІЛ-інфікованими матерями. Серед ВІЛ-інфікованих 43 093 - внутрішньовенні наркомани. Найбільше уражені регіони: Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, Луганська, Харківська, Запорізька, Черкаська, Полтавська області, м. Київ та АР Крим. Перевалює парентеральний шлях передачі інфекції (під час введення внутрішньовенно наркотичної речовини, інфікованої ВІЛ), переважна більшість ВІЛ-інфікованих - особи 20 - 39 років, постійно реєструється особи підліткового віку. В деяких регіонах, зокрема Донецькій, Дніпропетровській, Одеській областях АР Крим збільшується кількість випадків передачі гетеро сексуальним шляхом.

За даними ВООЗ Україна посіла місце лідера у Східній Європі за кількістю зареєстрованих носіїв вірусу імунодефіциту (ВІЛ). В основному це молоді люди до 30 років.

За даними ВООЗ інфекційні захворювання набули стійкої тенденції до поширення. Із 1973 по 1995 рік у світі було зафіксовано 29 нових інфекційних захворювань.

В Україні майже 25% всіх захворювань населення припадає на інфекційні. Щорічно через інфекційні захворювання за медичною допомогою офіційно звертаються майже 10 млн. чоловік (90% цієї кількості припадає на грип та гострі респіраторні хвороби). Серед кишкових хвороб перше місце посідає вірусний гепатит. Різні хвороби мають циклічність у поширеності. Пік епідемії дифтерії припав на 1995 рік, епідемічного паротиту-1998 рік, поширення захворювань краснухою спостерігається з 1997 року. В Україні мали місце спалахи холери за пять років з 1994-1995 роки в південних областях зареєстровано 1383 хворих та 1018 носіїв.

Список використаної літератури

1. Гайченко В.А., Коваль Г.М. Основи безпеки життєдіяльності людини. Київ 2004р.

2. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. Київ Знання 1999р.

3. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. Суми. 1999р.

4. Ткачук В.Г. Хапко В.Г. Медико-соціальні основи здоров'я Київ 1999.

5. Боб'як О.С. Безпека життєдіяльності. Харків Ранок.2000р.

6. Василенко С.В. Охорона життя та здоров'я Донецьк 1999р.

7. Цимбал Н.М., Берегова О.Д. Основи долікарської допомоги. Практикум з валеології. Тернопіль. Богдан 1999р.

8. Постовіт В.А. Інфекційні хвороби. Санкт-Петербург 1997 р.