Діяльність судово-експертних установ щодо запобігання злочинності з використанням прогресивних інформаційних методик та технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра права гуманітарно-правового факультету

Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»

Діяльність судово-експертних установ щодо запобігання злочинності з використанням прогресивних інформаційних методик та технологій

Філіпенко Наталія Євгеніївна,

доктор юридичних наук, професор

Лукашевич Сергій Юрійович,

кандидат юридичних наук, доцент

Анотація

Злочинність є найбільш негативним суспільним явищем. Трансформуючись під впливом різних соціальних, технологічних та політичних чинників, вона завдає суттєву шкоду охоронюваним соціальним цінностям, перешкоджає нормальному функціонуванню державних і громадських інституцій. В умовах повномасштабної агресії рф проти України негатив криміналу стає особливо критичним. Тож протидія злочинності стає одним з головних завдань вітчизняних суб'єктів запобіжної діяльності. Мета статті - вдосконалення заходів запобігання злочинності в умовах «цифровізації» соціальних процесів. Завдання статті - визначити сучасний стан та перспективи діяльності судово-експертних установ щодо запобігання злочинності з використанням інформаційних технологій. У статті стверджується, що максимальна ефективність заходів запобігання злочинності має забезпечуватися з урахуванням, по-перше, сутності об'єкту запобіжного впливу, по-друге, компетенції суб'єктів запобіжної діяльності, а по-третє, особливостей наявних методів запобігання. Визначено, що серед вітчизняних суб'єктів запобігання злочинності своєю особливою компетенцією завжди виділялись судово-експертні установи України. Експертною діяльністю відносно попередження злочинів можна визначити профілактичну діяльність співробітників експертних установ, які здійснюються за відповідним запитом уповноважених органів під час розгляду цивільних, адміністративних або кримінальних проваджень, або з власної ініціативи на підставі відповідних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність експертних установ. Визначено напрямки використання штучного інтелекту у правоохоронних (запобіжних) заходах із залученням суб'єктів судово-експертної сфери. Йдеться, зокрема, про аналіз супутникових знімків (виявлення зміни у ландшафті, які можуть бути пов'язані з воєнними злочинами, для ідентифікації місць поховань жертв воєнних злочинів), аналіз відео- та фотоматеріалів (для ідентифікації об'єктів, підозрюваних і свідків), опрацювання аудіоматеріалів (для ідентифікації голосів й визначення місць розташування абонентів під час такої розмови), аналіз соціальних мереж (виявлення зв'язків між підозрюваними, ідентифікації свідків воєнних злочинів), аналіз даних із медичних закладів (визначення причин смерті, ідентифікаціїя військовополонених, військових злочинців за медичною документацією), аналіз текстової інформації та ін.

Ключові слова: інформаційні методики; дослідження злочинності, штучний інтелект; запобігання злочинності; кібербезпека; судово-експертна діяльність.

Filipenko Nataliia Yevgeniyvna Doctor of Law, Professor, Professor of the Department of Law Faculty of Humanities and Law, National Aerospace University "Kharkiv Aviation Institute"

Lukashevych Serhii Yuriyovych PhD in Law, Associate Professor, Department of Law Faculty of Humanities and Law, National Aerospace University "Kharkiv Aviation Institute"

Activities of forensic institutions regarding crime prevention using progressive information methods and technologies

Abstract

Crime is the most negative social phenomenon. Transforming under the influence of various social, technological and political factors, it causes significant damage to protected social values, prevents the normal functioning of state and public institutions. In the conditions of full-scale aggression of the Russian Federation against Ukraine, the negative nature of crime becomes especially critical. Therefore, combating crime becomes one of the main tasks of domestic preventive activities. The purpose of the article is to improve crime prevention measures in the conditions of "digitalization" of social processes. The task of the article is to determine the current state and prospects of the activities of forensic institutions in the prevention of crime using information technologies. The article claims that the maximum effectiveness of crime prevention measures should be ensured taking into account, firstly, the essence of the object of preventive influence, secondly, the competence of the subjects of preventive activity, and thirdly, the features of the available prevention methods. It was determined that among the domestic subjects of crime prevention, forensic expert institutions of Ukraine have always stood out for their special competence. Expert activities in relation to crime prevention can be defined as preventive activities of employees of expert institutions, which are carried out at the appropriate request of authorized bodies during the review of civil, administrative or criminal proceedings, or on their own initiative based on relevant legal acts regulating the activities of expert institutions. Areas of use of artificial intelligence in law enforcement (preventive) measures with the involvement of forensic experts are confirmed. This is, in particular, the analysis of satellite images (detection of changes in the landscape that may be related to war crimes, to identify burial places of victims of war crimes), analysis of video and photo materials (to identify objects, suspects and witnesses), processing of audio materials (to identify voices and determine the location of subscribers during such a conversation), analysis of social networks (detection of connections between suspects, identification of witnesses of war crimes), analysis of data from medical institutions (determination of causes of death, identification of prisoners of war, war criminals based on medical documentation), analysis of textual information, etc.

Keywords: information methods; crime research, artificial intelligence; crime prevention; cyber security; forensic expert activity.

Вступ

Постановка проблеми. Злочинність є найбільш негативним суспільним явищем. Трансформуючись під впливом різних соціальних, технологічних та політичних чинників, вона завдає суттєву шкоду охоронюваним соціальним цінностям, перешкоджає нормальному функціонуванню державних і громадських інституцій. В умовах повномасштабної агресії рф проти України негатив криміналу стає особливо критичним. Тож протидія злочинності стає одним з головних завдань вітчизняних суб'єктів запобіжної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичним засадам використання інформаційних методик дослідження та запобігання злочинності приділили свою увагу Карчевський М.В., Федчак І.А., Бабенко А.М., Користін О.Є., Оболенцев В.Ф.[1] та інші фахівці [2]. Федоров О.В. у статті [3] запропонував варіанти використання інформаційних методик вивчення злочинності у кримінологічному прогнозуванні. Струков В.М., Гнусов Ю.В. дослідили програмні продукти («аналітичні інструменти») пошуку даних, їх аналізу та візуалізації результатів на основі «штучного інтелекту»[4, c.64] RICAS[5], Shotspotter [6], Palantir Gotham [7] та ін.

Матуєлене С., Шевчук В., Балтрунене Ю. дослідили актуальні проблеми застосування технологій штучного інтелекту у діяльності органів правопорядку в умовах воєнного стану, визначили основні проблеми й перспективи криміналістичних досліджень і з використанням штучного інтелекту крізь призму євроінтеграційних процесів, висвітлили прогалини нормативно-правового регулювання сфери цифрових технологій[8].

Раніше у роботі[9] нами було розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань кримінологічної діяльності судово-експертних установ України. Із застосуванням різних методів наукового пізнання було проведено феноменологічний, праксеологічний, історичний, функціональний і структурний аналіз системи експертних установ, досліджено актуальні проблеми використання передових технологій в їх діяльності.

Мета статті - вдосконалення заходів запобігання злочинності в умовах «цифровізації» соціальних процесів.

Завдання статті - визначити сучасний стан та перспективи діяльності судово-експертних установ щодо запобігання злочинності з використанням інформаційних технологій.

Виклад основного матеріалу

Кримінологами зазначається, що об'єкт запобіжного впливу - це негативні явища матеріального і духовного характеру які, взаємодіючі з властивостями особистості, призводять до виникнення кримінальної мотивації, наміру, прийняття рішення на вчинення злочину та його реалізації. В останні десятиліття, у зв'язку з розвитком інформаційних технологій, з'являється дедалі більше так би мовити «віртуальних» об'єктів запобіжного впливу. Визначення та уточнення таких об'єктів за допомогою експертних досліджень потребує подальшого дослідження як на теоретичному, та і на процедурно-прикладному й процесуальному рівнях. Такий підхід збагатить не тільки експертну діяльність як таку, а й теорію і практику запобігання та протидії злочинності на всіх рівнях - загальносоціальному, спеціально-кримінологічному, індивідуальному тощо [10, с. 231].

Запобігання злочинності визначається фахівцями і в науковій, і в навчальній літературі як діяльність, спрямована на подолання криміногенно-шкідливих протиріч у суспільних відносинах з метою їх вирішення і поступового витиснення (так зване загально-соціальне запобігання), а також протидія реалізації злочинних проявів на різних стадіях (спеціально-кримінологічне запобігання)[11, с. 16;] або ж як сукупність різноманітних видів діяльності і заходів у державі, спрямованих на вдосконалення суспільних відносин із метою усунення негативних явищ та процесів, що породжують злочинність або сприяють їй, а також недопущення вчинення злочинів на різних стадіях злочинної поведінки [12, с. 156]

Загально-соціальними заходами запобігання злочинності розуміється подолання або обмеження криміногенно небезпечних протиріч у суспільстві, поступове викорінення негативних явищ, створюваних політичними, економічними, психологічними, ідеологічними, міжнаціональними та іншими чинниками криміногенного потенціалу в суспільстві[11, с. 19]. Об'єктами загально-соціальних заходів запобігання злочинної діяльності є безробіття, занепад моралі, проституція, наркоманія, алкоголізм, безпритульність, кримінальні погляди населення, недоліки нормативного регулювання, суспільна конфліктність.

Спеціально-кримінологічним запобіганням злочинності вважається практика реалізації методів активного впливу на явища і процеси, які зумовлюють або можуть зумовлювати активізацію криміногенного потенціалу суспільства у виді злочинних проявів, а також випередження їх реалізації на різних стадіях злочинної поведінки[11, с. 21]. Відповідно до цього об'єктом спеціально-кримінологічного запобігання злочинності є, по-перше, криміногенні явища та процеси, які реалізуються у передкримінальній та безпосередній кримінальній діяльності, а по-друге, соціальні цінності, які ставляться під загрозу кримінальними діями.

На нашу думку, максимальна ефективність згаданих заходів запобігання злочинності має забезпечуватися з урахуванням, по-перше, сутності об'єкту запобіжного впливу, по-друге, компетенції суб'єктів запобіжної діяльності, а по-третє, наявних методів запобігання.

В останні десятиліття, у зв'язку з розвитком інформаційних технологій, з'являється дедалі більше так би мовити «віртуальних» об'єктів запобіжного впливу. Йдеться передусім про кіберзлочини та інші кримінально-карані дії, предметом яких стає інформація. І не дивно, що на державному рівні приділяється особлива увага саме кібербезпеці, якою визначається захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави під час використання кіберпростору, коли забезпечується сталий розвиток інформаційного суспільства та цифрового комунікативного середовища, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних і потенційних загроз національній безпеці України у кіберпросторі[13]. Показово, що в нашій країні реалізується План реалізації Стратегії кібербезпеки України [14], який передбачає розробку системи індикаторів кібербезпеки, створення підрозділів із повноваженнями ведення збройного протиборства в кіберпросторі, ефективну протидію розвідувально-підривній діяльності у кіберпросторі та кібертероризму, посилення технологічного і кадрового потенціалу правоохоронних органів для превенції та розслідування кіберзлочинів, забезпечення безпеки цифрових послуг.

Суб'єктами запобігання злочинності є державні органи, громадські організації, приватні установи, соціальні групи, службові особи, окремі громадяни, які спрямовують свою діяльність на розроблення і реалізацію заходів, пов'язаних з випередженням, обмеженням, усуненням криміногенних явищ і процесів, що породжують злочини, а також на їх недопущення на різних стадіях злочинної поведінки, у зв'язку з чим мають права та реалізують обов'язки[11, с.62].

Серед вітчизняних суб'єктів запобігання злочинності своєю особливою компетенцією завжди виділялись судово-експертні установи України [9, с. 87]. Експертною діяльністю відносно попередження злочинів можна визначити профілактичну роботу співробітників експертних установ під час розгляду цивільних, адміністративних або кримінальних проваджень, або з власної ініціативи на підставі відповідних нормативно-правових актів[9, с. 180].

Вважаємо, що головними завданнями експертної профілактики вказаних спеціалізованих суб'єктів протидії злочинності є розроблення та вдосконалення методів виявлення причин та умов кримінальних правопорушень; дослідження особливостей типових результатів експертного дослідження, надання на їх основі пропозицій і рекомендацій з попередження кримінальних правопорушень; визначення заходів захисту об'єктів від кримінальних посягань; розроблення заходів попередження кримінальних правопорушень[9, с. 100].

У зв'язку з «цифровізацією» кримінальних посягань у запобіжній діяльності судово-експертних установ України дедалі більшого значення набуває комп'ютерно-технічна експертиза (далі - КТЕ). Основним завданням експертів під час її здійснення є відповіді на питання, що вимагають спеціальних знань в галузі «форензік» (комп'ютерної криміналістики) - знань про методи пошуку, закріплення й дослідження цифрових доказів за злочинами, пов'язаними з комп'ютерною інформацією (кіберзлочинами). КТЕ дає змогу сформувати цілісну доказову базу шляхом вирішення діагностичних та ідентифікаційних питань, тобто розв'язує завдання, пов'язані з пошуком, виявленням, оцінкою й аналізом інформації, що міститься в комп'ютерній системі. У результаті КТЕ, яку проводять під час розслідування злочинів, пов'язаних із порушенням інформаційної безпеки, формується інформація про уразливість процесів перероблення інформації в інформаційних системах [15, с. 171].

Вочевидь дедалі більше у запобіжній діяльності експертних установ будуть використовуватись інформаційні методики «штучного інтелекту». У Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні [16] цей ресурс розуміється як організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань. У функціональному ж аспекті штучний інтелект являє собою технології опрацювання інформації за допомогою програмного забезпечення. Фактично це система обробки даних, утворена пов'язаними елементарними обчислювальними вузлами і має властивість накопичувати експериментальні знання, узагальнювати їх і робити доступними для користувача у формі, зручній для інтерпретації й прийняття рішень [17].

Дослідники вбачають доволі багато напрямків використання штучного інтелекту у правоохоронних (запобіжних) заходах із залученням суб'єктів судово-експертної сфери[8, с. 33]. Йдеться, зокрема, про аналіз супутникових знімків (виявлення зміни у ландшафті, які можуть бути пов'язані з воєнними злочинами, для ідентифікації місць поховань жертв воєнних злочинів), аналіз відео- та фотоматеріалів (для ідентифікації об'єктів, підозрюваних і свідків), опрацювання аудіоматеріалів (для ідентифікації голосів й визначення місць розташування абонентів під час такої розмови), аналіз соціальних мереж (виявлення зв'язків між підозрюваними, ідентифікації свідків воєнних злочинів), аналіз даних із медичних закладів (визначення причин смерті, ідентифікаціїя військовополонених, військових злочинців за медичною документацією), аналіз текстової інформації та ін. [8, с. 34-35].

Висновки

судовий експертний злочинність інформаційний

1. Максимальна ефективність загальносоціальних та спеціально - кримінологічних заходів запобігання злочинності може бути забезпечена з урахуванням сутності об'єкту запобіжного впливу, компетенції суб'єктів та особливостей наявних методів запобіжної діяльності.

2. Головними завданнями судово-експертних установ України у запобіганні злочинів є реалізація методів виявлення причин та умов кримінальних правопорушень, надання на основі експертних досліджень пропозицій і рекомендацій з попередження кримінально-караних дій, визначення комплексу профілактичних заходів захисту об'єктів.

3. Інформаційні методики «штучного інтелекту» є дієвим технологічним ресурсом суб'єктів судово-експертної сфери у вивченні та запобіганні злочинності.

Література

1. Оболенцев В. Ф. Базові засади системного аналізу та моделювання системи запобігання злочинності в Україні. Харків, Юрайт, 2021. 192 с. https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/19459

2. Імплементація ILP моделі в Україні: матеріали круглого столу, м. Одеса, 15 березня 2023 р. - Одеса: ОДУВС, 2023. - 133 с. https://dspace.oduvs.edu.ua/server/api/core/bitstreams/ c517baeb-f95d-4c77-a0e8-97f808399412/content

3. Федоров О.В. Застосування системного підходу у розробці та використанні інформаційних методик вивчення злочинності. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. № 04. С.425-429. DOI https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.04.68

4. Струков В.М., Gnusov Y. VInstrumental intelligent platforms for criminal analysis. Law and Safety. 2021. Vol. 83, No. 4. Рр. 64-65.

5. RICAS. Інтелектуальна платформа аналізу інформації. https://ricas.org/uk/

6. SafetySmart. https://www.soundthinking.com/safetysmart-platform/

7. Palantir Gotham https://www.palantir.com/platforms/gotham/

8. Матулєне С., Шевчук В., Балтрунене Ю. (2023). Штучний інтелект в діяльності органів правопорядку та юстиції: український та європейський досвід. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Вип. 4 (29). С.12-46. DOI: 10.32353/khrife.4.2022.02. ttps://khrife-journal.org/index.php/journal/issue/view/18/4-22

9. Філіпенко Н. Є. Кримінологічна діяльність судово-експертних установ України: монографія. Харків: ХХХ, 2020. 392 с.

10. Лукашевич С.Ю., Салаєва К.А. Експертно-криміналістичні засади визначення об'єктів запобіжного впливу: Актуальні питання судової експертизи і криміналістики: зб. мат-лів міжнар. наук.-практ. конф. з нагоди 100-річчя Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» (Харків, 10.11.2023). -- Харків: ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», 2023. -- 447, [1] с. URL:https://nncise.org.ua/ diyalni st/naukova

11. Голіна В.В. Запобігання злочинності (теорія і практика): навч. посіб. Харків: Нац. юрид. акад. України, 2011. 120 с. с.16.

12. Кримінологія: підручник / Б.М. Головкін, В.В. Голіна, О.В. Лисодєд та ін.; за ред. Б.М. Головкіна. Харків: Право. 2020. 384 с.

13. Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 05.10.2017 № 2163-VIII URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2163-19#Text

14. План реалізації Стратегії кібербезпеки України Введено в дію Указом Президента України від 1 лютого 2022 р. № 37/2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0087525- 21#Text

15. Філіпенко Н. Є., Снігерьов О.П., Бубліков А.В. Застосування спеціальних знань під час виявлення, профілактики й розслідування злочинів у сфері комп'ютерної інформації та високих технологій (оглядова стаття). Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2020. № 22. С. 162 - 178. https://khrife-journal.org/index.php/journal/article/ download/373/388

16. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 р. № 1556-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1556-2020-%D1%80#Text.

17. Руденко О. Г., Бодянський Є.В. Штучні нейронні мережі: навч. посібник. Харків: ТОВ «Компанія СМІТ», 2006. 404 с.

References

1. Obolentsev, V. F. (2021). Bazovi zasady systemnoho analizu ta modelyuvannya systemy zapobihannya zlochynnosti v Ukrayini [Basic principles of system analysis and modeling of the crime prevention system in Ukraine]. Kharkiv, Jurayt, 192 p. Retrieved from: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/19459 [in Ukrainian].

2. Implementaciya ILP modeli v Ukrayini [Implementation of the ILP model in Ukraine]. dspace.oduvs.edu.ua Retrieved from https://dspace.oduvs.edu.ua/server/api/core/bitstreams/ c517baeb-f95d-4c77-a0e8-97f808399412/content [in Ukrainian].

3. Fedorov, O.V. (2023). Zastosuvannya sistemnogo pidhodu u rozrobci ta vikoristanni informacijnih metodik vivchennya zlochinnosti [Application of a systematic approach in the development and use of information methods for the study of crime]. Analitichno-porivnyalne pravoznavstvo - Analytical and comparative jurisprudence, 04, 425-429. DOI https://doi.org/

10.24144/2788-6018.2023.04.68 [in Ukrainian].

4. Strukov, V.M., Gnusov, Y. V. (2021). Instrumental intelligent platforms for criminal analysis. Law and Safety, 83, 4, 64-65 [in English].

5. RICAS. Intelektualna platforma analizu informaciyi [Intelligent information analysis platform]. ricas.org Retrieved from https://ricas.org/uk/ [in Ukrainian].

6. SafetySmart. www.soundthinking.com Retrieved from https://www.soundthinking.com/ safetysmart-platform/ [in English].

7. Palantir Gotham www.palantir.com Retrieved from https://www.palantir.com/platforms/ gotham/ [in English].

8. Matulyene, S., Shevchuk, V., Baltrunene, Yu. (2023). Shtuchnij intelekt v diyalnosti organiv pravoporyadku ta yusticiyi: ukrayinskij ta yevropejskij dosvid [Artificial intelligence in the activities of law enforcement and justice bodies: Ukrainian and European experience]. Teoriya ta praktika sudovoyi ekspertizi i kriminalistiki - Theory and practice offorensic examination and criminology, 4 (29), 12-46. DOI: 10.32353/khrife.4.2022.02. ttps://khrife-journal.org/index.php/ journal/issue/view/18/4-22 [in Ukrainian].

9. Filipenko, N. Ye. (2020). Kriminologichna diyalnist sudovo-ekspertnih ustanov Ukrayini [Criminological activity of forensic institutions of Ukraine], Harkiv: XXX [in Ukrainian].

10. Lukashevich S.Yu., Salayeva K.A. (2023). Ekspertno-kryminalistychni zasady vyznachennya ob"yektiv zapobizhnoho vplyvu [Expert and forensic principles of determining objects of preventive influence]. Aktual'nipytannyasudovoyi ekspertyzy i kryminalistyky - Current issues of forensic examination andforensics: Proceedings of the 100th anniversary of the National Scientific Center "Institute of Forensic Expertise named after Ex. Prof. M. S. Bokarius" (Kharkiv, November 10, 2023) Kharkiv: NSC "ISE named after Ex. Prof. M. S. Bokarius". (p.p. 229-231). Retrieved from URL: https://nncise.org.ua/diyalnist/naukova [in Ukrainian].

11. Golina, V.V. (2011). Zapobigannya zlochinnosti (teoriya ipraktika) [Crimeprevention (theory and practice)]. Harkiv: Nac. yurid. akad. Ukrayini [in Ukrainian].

12. Golovkin, B.M., Holina, V.V., Lysodyed, O.V. (2020). Kryminolohiya: pidruchnyk [Criminology: textbook] Holovkin B.M. (Ed.). Kharkiv: Pravo. [in Ukrainian].

13. Zakon Ukrayini «Pro osnovni zasadi zabezpechennya kiberbezpeki Ukrayini» [The Law of Ukraine "On the Basic Principles of Cyber Security of Ukraine"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text [in Ukrainian].

14. Ukaz Prezidenta Ukrayini “Plan realizaciyi Strategiyi kiberbezpeki Ukrayini” [The Decree of the President of Ukraine “Implementation Plan of the Cyber Security Strategy of Ukraine”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ n0087525-21#Text [in Ukrainian].

15. Filipenko, N. Ye., Snigerov, O.P., Bublikov, A.V. (2020). Zastosuvannya specialnih znan pid chas viyavlennya, profilaktiki j rozsliduvannya zlochiniv u sferi komp'yuternoyi informaciyi ta visokih tehnologij (oglyadova stattya) [Application of special knowledge during detection, prevention and investigation of crimes in the field of computer information and high technologies (review article)]. Teoriya ta praktika sudovoyi ekspertizi i kriminalistiki - Theory and practice of forensic examination and criminology, 22, 162 - 178. Retrieved from https://khrife- j ournal.org/index.php/j ournal/article/download/373/388 [in Ukrainian].

16. Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini “Pro shvalennya Koncepciyi rozvitku shtuchnogo intelektu v Ukrayini” [The Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On the approval of the Concept of the Development of Artificial Intelligence in Ukraine”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text. [in Ukrainian].

17. Rudenko, O. G., Bodyanskij, Ye.V. (2006). Shtuchni nejronni merezhi [Artificial neural networks]. Harkiv: TOV «Kompaniya SMIT» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru