Державна політика щодо забезпечення енергетичної безпеки України як складова національної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Державна політика щодо забезпечення енергетичної безпеки України як складова національної безпеки

Ткачова Наталія Миколаївна доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри теорії та практики управління

м. Київ

Анотація

Розглянуто необхідність реформування сфери енергетичної безпеки України, яка є невід'ємною складовою Національної безпеки, необхідною умовою розвитку держави в умовах військової агресії росії; визначення поняття “енергетична безпека”; сутність інструментів державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки країни як складової Національної безпеки. Проведено аналіз положень Енергетичної стратегії України на період до 2050 року. Визначено основні напрями державної політики щодо забезпечення енергетичної безпеки, а саме: Державна політика щодо забезпечення енергетичної безпеки визначає, що до 2050 року енергетичний сектор має бути максимально наближений до кліматичної нейтральності: наявність чистої енергії, подолання енергетичної бідності, розвиток інноваційної та децентралізованої енергосистеми, повноцінне функціонування національних енергетичних ринків і їх інтеграцію в міжнародні.

Ключовими принципами Енергетичної стратегії України є економічна обґрунтованість, екологічність, доступність, соціальна справедливість та ринковість.

Енергетична стратегія базується на цільових показниках розвитку економіки у відповідності до Національної економічної стратегії на період до 2030 року і на міжнародних зобов'язаннях, взятих Україною - в першу чергу, в рамках Угоди про Асоціацію України з ЄС та Паризької кліматичної угоди.

Цілями Енергетичної стратегії України 2050 є:

досягнення максимального рівня кліматичної нейтральності;

максимальне скорочення використання вугілля в енергетичному секторі;

оновлення та модернізація енергетичної інфраструктури;

підвищення ефективності використання ресурсів в енергетичному секторі;

всебічна інтеграція з ринками Європейського Союзу та ефективне функціонування внутрішніх ринків;

забезпечення енергетичного сектору власними ресурсами з урахуванням економічної доцільності;

розвиток альтернативних джерел енергії, нових продуктів та інноваційних рішень в енергетичному секторі.

Мета статті полягає у дослідженні сучасного стану енергетичної безпеки України і розробці пропозицій щодо удосконалення державної політики України у сфері забезпечення енергобезпеки як складової Національної безпеки.

Визначено джерела фінансування пріоритетних завдань цієї стратегії.

Ключові слова: Національна безпека, енергетична безпека, державна політика

Abstract

Tkachova Nataliia Mykolayivna Doctor of Public Administration, Professor, Professor of Department of Theory and Practice of Management, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv

STATE POLICY ON ENSURING ENERGY SECURITY OF UKRAINE AS A COMPONENT OF NATIONAL SECURITY

The necessity of reforming the sphere of energy security of Ukraine, which is an integral component of National Security, a necessary condition for the development of the state in the conditions of Russia's military aggression, is considered; definition of the concept of "energy security"; the essence of state policy instruments in the field of ensuring the country's energy security as a component of National Security. The analysis of the provisions of the Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2050 was carried out. The main directions of the state policy on ensuring energy security are defined, namely: The state policy on ensuring energy security determines that by 2050 the energy sector should be as close as possible to climate neutrality: availability of clean energy, overcoming energy poverty, development of an innovative and decentralized energy system, full functioning of national energy markets and their integration into international ones. The key principles of the Energy Strategy of Ukraine are economic soundness, environmental friendliness, accessibility, social justice and marketability.

The energy strategy is based on the target indicators of economic development in accordance with the National Economic Strategy for the period until 2030 and on the international obligations undertaken by Ukraine - primarily, within the framework of the Association Agreement of Ukraine with the EU and the Paris Climate Agreement.

The goals of the Energy Strategy of Ukraine 2050 are:

achieving the maximum level of climate neutrality;

maximum reduction of coal use in the energy sector;

renewal and modernization of energy infrastructure;

increasing the efficiency of the use of resources in the energy sector;

comprehensive integration with the markets of the European Union and effective functioning of internal markets;

providing the energy sector with its own resources, taking into account economic feasibility;

development of alternative energy sources, new products and innovative solutions in the energy sector.

The purpose of the article is to study the current state of energy security in Ukraine and develop proposals for improving the state policy of Ukraine in the field of ensuring energy security as a component of National Security.

Sources of funding for the priority tasks of this strategy have been determined.

Keywords: National security, energy security, state policy

Постановка проблеми

Українська енергетика стала однією з ключових цілей російських атак і зазнала значних руйнувань. Найбільш вразливими стали великі ТЕС, ТЕЦ та трансформатори системи передачі. В умовах постійних обстрілів стійкість енергосистеми може посилити наявність резервного, автономного та децентралізованого енергопостачання, зокрема з відновлюваних джерел. Тобто Україні потрібна енергія сонця, вітру, води, використання біомаси та біогазу. На сьогоднішній день Україна, нажаль, не відноситься до енергетично безпечних держав, і навіть до держав з достатнім мінімальним рівнем безпеки. Енергетична безпека держави - це наявність необхідних ресурсів для видобутку енергії і запасів. Україна серед 25-ти країн - великих енергоспоживачів, згідно зі звітом «Інтернаціональний індекс енергетичної безпеки», займає 25-е місце. Одна з причин - істотна залежність України від імпорту джерел енергії (ядерне паливо, антрацит, нафтопродукти) з інших країн, в основному з росії. Що стосується газу, російський газ Україна купує не безпосередньо, а через диверсифіковані маршрути через Європу. Єдиний вихід з ситуації, що склалася з енергетичною безпекою - це перехід на повне «самообслуговування», і Україна має для цього достатній потенціал. Україна в змозі не тільки забезпечувати себе газом, але і експортувати газ, маючи майже 1 трлн кубометрів розвіданих запасів газу. Наявність запасів привернула до України увагу великих зарубіжних інвесторів, проте інтерес поступово згас через військові дії на території України та діючу модель ринку енергії. енергетичний безпека інноваційний децентралізований

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Серед вчених, які займалися питаннями висвітлення проблем сучасного стану енергетичної безпеки України, слід відзначити наукові доробки відомих дослідників, зокрема: Барбіра Ф., Вертеба Я.Р., Земляниго М.Г., Ковалко М.П., Плачкова С.Г., Продан Ю.В., Сменковського А.Ю., Шевцова А.І., але деякі питання і особливості організації забезпечення енергобезпеки в сучасних умовах потребують деталізації.

Мета статті полягає у дослідженні сучасного стану енергетичної безпеки України і розробці пропозицій щодо удосконалення державної політики України у сфері забезпечення енергобезпеки як складової Національної безпеки.

Виклад основного матеріалу

Державна політика щодо забезпечення енергетичної безпеки є важливою складовою національної безпеки України. Національна безпека включає в себе заходи для запобігання залежності від імпортних джерел енергії та мінімізації ризиків, пов'язаних з відмовою постачальників, природними катастрофами або геополітичними конфліктами. Енергетична безпека означає, що країна має надійне та стабільне забезпечення енергією свого населення та промисловості. [1]

Місією Енергетичної стратегії України до 2050 року є створення умов для сталого розвитку національної економіки через забезпечення доступу до надійних, стійких і сучасних джерел енергії.

Державна політика щодо забезпечення енергетичної безпеки визначає, що до 2050 року енергетичний сектор має бути максимально наближений до кліматичної нейтральності: наявність чистої енергії, подолання енергетичної бідності, розвиток інноваційної та децентралізованої енергосистеми, повноцінне функціонування національних енергетичних ринків і їх інтеграцію в міжнародні.

Ключовими принципами Енергетичної стратегії України є економічна обґрунтованість, екологічність, доступність, соціальна справедливість та ринковість.

Енергетична стратегія базується на цільових показниках розвитку економіки у відповідності до Національної економічної стратегії на період до 2030 року і на міжнародних зобов'язаннях, взятих Україною - в першу чергу, в рамках Угоди про Асоціацію України з ЄС та Паризької кліматичної угоди.

Цілями Енергетичної стратегії України 2050 є:

досягнення максимального рівня кліматичної нейтральності;

максимальне скорочення використання вугілля в енергетичному секторі;

оновлення та модернізація енергетичної інфраструктури;

підвищення ефективності використання ресурсів в енергетичному секторі;

всебічна інтеграція з ринками Європейського Союзу та ефективне функціонування внутрішніх ринків;

забезпечення енергетичного сектору власними ресурсами з урахуванням економічної доцільності;

розвиток альтернативних джерел енергії, нових продуктів та інноваційних рішень в енергетичному секторі.

Стаття 5 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що державна політика в електроенергетиці спрямована на:

забезпечення надійного, безпечного постачання електричної енергії;

створення умов для ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії та його розвитку;

забезпечення умов та застосування заходів для розвитку енергоефективності в електроенергетиці, управління попитом та енергозаміщення;

сприяння виробництву електричної енергії з альтернативних джерел енергії та розвитку розподіленої генерації і обладнання для акумулювання енергії;

захист навколишнього природного середовища;

створення умов для залучення інвестицій в електроенергетику, спрощення доступу до інформації та адміністративних процедур;

стимулювання застосування інноваційних технологій;

захист прав споживачів;

інтеграцію ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях [2].

Масштабна агресія росії проти України та її економічний вплив на Європу зробили безпеку пріоритетом енергетичної політики як України, так і ЄС.

За даними НЕК "Укренерго", масштабна атака на енергосистему України призвела до втрати встановленої потужності у 27 ГВт. Експерти вважають, що взимку об'єкти критичної інфраструктури знову стануть важливою мішенню для ворога. Але проблема в тому, що запас потужностей і міцності сьогоднішньої енергосистеми набагато менший, ніж рік тому.

У цьому контексті питання енергетичної безпеки виходить на новий рівень. Слід зазначити, що централізована система енергопостачання Радянського Союзу, яка складалася на 55% з атомної енергетики, 35% з теплової та 10% з гідроенергетики, повинна в сучасних умовах,бути швидко замінена на функціонально - децентралізовану енергетичну систему, яка може використовувати власні відновлювані ресурси країни. На сьогоднішній день світовим трендом у сфері відновлюваних джерел енергії є зберігання енергії . В контексті декарбонізації світової енергетики та переходу до більш сталих форм, зберігання енергії відкриває нові можливості. Цьому сприяють Політика ЄС - найсильніша у світі нормативно-правова база для переходу європейської енергосистеми на чисту енергію. Вартість систем зберігання енергії падає в усьому світі, головним чином через здешевлення літій-іонних акумуляторів. Зберігання енергії займає важливе місце в бізнес-стратегіях компаній, які прагнуть довгострокового зростання і все частіше розробники включають зберігання енергії до переліку своїх послуг. Цінність використання систем зберігання енергії полягає в декількох аспектах, а саме:

вони забезпечують електроенергією бізнес, коли зовнішні мережі відключені від електромережі;

вони можуть зберігати дешеву електроенергію в години, коли вона є в надлишку, і постачати її в години пік, коли вона коштує дорожче;

її можна використовувати для підтримки та відновлення частоти електромережі;

надлишок енергії від фотоелектричних станцій можна надійно зберігати для підвищення ефективності всієї системи, електромережі.

На підставі Стратегії національної безпеки, затвердженої указом Президента у вересні 2020 року, Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства енергетики схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року[2]. Україна поставила перед собою цілі Європейського зеленого курсу на принципах комплексного підходу до формування та реалізації політики у сфері енергетики, створення умов для сталого розвитку економіки України. Ці цілі мають бути досягнені шляхом розвитку сучасної та безпечної атомної генерації, відновлюваних джерел енергії, модернізації та автоматизації систем передачі та розподілу. Стратегія, зокрема, враховує:

наслідки повномасштабної війни російської федерації проти України, посилення ролі енергетичної безпеки та зміцнення стійкості енергосистеми;

результати приєднання ОЕС України до європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E) та поглиблення інтеграції енергетичної системи України в загальноєвропейську;

наявність новітніх технологій (зокрема виробництво та використання водню в енергетичних цілях, малі модульні ядерні реактори, установки зберігання енергії тощо), технічні зміни в енергетичному секторі, світові тренди та інноваційні рішення, вимоги до екологічної безпеки згідно з нормами ЄС та прийнятим зобов'язанням України;

міжнародні зобов'язання України щодо енергоефективності та використання ВДЕ, зменшення викидів парникових газів тощо;

децентралізація генерації електроенергії по всій території країни для поліпшення стійкості та надійності енергозабезпечення.

Енергетика є сервісною службою, яка забезпечує розвиток економіки та добробут громадян, саме тому в Енергетичній стратегії було розглянуто два сценарії з урахуванням різних умов безпеки та економічного розвитку: базовий та інтенсивний.

Сценарії побудовані з урахуванням таких факторів як час та умови закінчення війни, темпи відновлення та прогнозні показники зростання ВВП, темпи та повнота інтеграції ринку з ЄС тощо. Ключове завдання стратегії - перетворення України на енергетичний хаб Європи, який допоможе Європі остаточно позбутися залежності від російського викопного палива завдяки виробленій в Україні чистій енергії. Стратегія визначає досягнення кліматичної нейтральності в енергетиці до 2050 року.

Україна має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації - до 140 ГВт, сонячної - до 94 ГВт, які додатково потребуватимуть відповідних накопичувачів енергії Energy storage) -до 38 ГВт, атомної генерації - до 30 ГВт, ТЕЦ та біоенергетичних потужностей - до 18 ГВт, гідрогенерації, привабливим для приватних інвестицій в енергетичний сектор. Триває реформа корпоративного управління в ключових державних енергетичних компаніях. прийнят закон про запобігання маніпуляціям на енергетичних ринках, який є невід'ємною частиною зобов'язань щодо впровадження Регламенту REMIT. Українські газосховища у 2023році було сертифіковано за новими правилами ЄС, що дає Україні можливість запропонувати потужності для зберігання запасів газу. Прийнятий закон про доступ виробників біометану до газової інфраструктури дає можливість запуску 5 нових метанових установок потенційним об'ємом 70 млн м3. При збереженні субсидії для населення, збільшення фінансування фонду субсидіювання комунальних послуг для незахищених верств населення, відбулось підвищення тарифів на електроенергію для населення. Дуже непопулярне, важке, але вимушене рішення. Це перший етап підняття тарифів в рамках вирівнювання тарифу до ринкової ціни - і це важливий сигнал для бізнесу.

Всі ці реформи мають на меті створити надійну бізнес-основу для залучення приватного капіталу в українську енергетику. Уряд, також, окреслив чіткі інвестиційні пріоритети України. Енергетика є одним з пріоритетів. Зокрема, інвестиції у відбудову, децентралізацію енергосистеми, зростання частки відновлювальних джерел генерації. Зауважимо, що Україна має найбільші на континенті газосховища, своєрідний "газовий сейф" Європи. Стратегія визначає напрямки, за якими можна інвестувати в енергетичний сектор України: будівництво вітрових та сонячних електростанцій;

будівництво установок зберігання енергії; будівництво установок з виробництва біометану; будівництво інтерконекторів з ENTSO-E; розвиток смарт-мереж в рамках ДПП з операторами систем розподілу, пілотний проєкт реалізується вже в "Миколаївобленерго" та "Хмельницькобленерго". Також, Україна має значний економічний та технічний потенціал для локалізації виробництва енергетичного обладнання, зокрема у сфері ВДЕ та виробництва водню, наявні значні запаси літію, що дає можливість розвивати потужності локалізації систем зберігання енергії.

Щоб трансформувати систему розподілу в Україні відповідно до мети децентралізації енергетичного сектору, потрібно запровадити інноваційні та ефективні технології, такі як розумні мережі, мікромережі та системи від транспортного засобу до мережі в секторі розподілу.

Розвиток енергосистеми України має бути збалансований за принципом децентралізованої генерації та зберігання. Сьогодні в Україні є чотири атомні електростанції по 1 000 МВт кожна, такі великі потужності з виробництва електроенергії зосереджені в чотирьох місцях. "Укренерго" передає електроенергію через магістральну мережу до розподільчих компаній (обленерго), далі електроенергія розподіляється між побутовими та промисловими споживачами. Стабільність електромережі була б значно підвищена, якби по всій країні була велика кількість малих електростанцій, оснащених системами накопичення енергії. Можливість регіонального відключення електроенергії або відключення внаслідок ракетної атаки значною мірою зменьшувалось би саме завдяки загальнонаціональній розподіленій генерації. В Україні є всі технічні та практичні передумови для реалізації таких проектів. В енергетичній сфері поточний інвестиційний портфель складається з 36 проєктів вартістю $25 млрд. Це проєкти, які вже мають технічну документацію та готові до інвестування.

Міністерство енергетики України та Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства (FCDO) Великої Британії уклали меморандум про Енергетичне партнерство між країнами.

Меморандум, зокрема, передбачає створення нового Фонду викликів у сфері зелених інновацій Фонд інноваційної зеленої енергетики "InnovateUkraine Green Energy Challenge Fund" для прискорення інновацій у сфері низьковуглецевої, доступної енергетики у розмірі 62 млн фунтів стерлінгів. Основна мета - посилення енергетичної безпеки. Початковий внесок становитиме 10 млн фунтів стерлінгів, решту буде спрямовано частинами до 2025 року. Кошти підуть на проєкти енергетичних інновацій, які прискорять процес реконструкції та відновлення української енергетичної інфраструктури.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вже цього року підтримає українську енергетику на 600 млн євро. Меморандум ЄБРР із "Нафтогазом" передбачає три головні напрямки співпраці: формування стратегічних запасів природного газу, інвестиції для декарбонізації та зменшення викидів метану, інвестиції для підвищення енергоефективності. Банк також надасть допомогу у відновленні та модернізації гідроелектростанцій, посиленні їх надійності та ефективності.

США оголосили про додаткову допомогу Україні у розмірі $1,3 млрд, у тому числі $675 млн, які будуть спрямовані на модернізацію та відновлення критичної інфраструктури України.

Україна має можливість здійснити фундаментальну трансформацію енергетичного сектору ЄС та здійснити енергетичний перехід, зокрема за рахунок розвитку водневих та біотехнологій, виробництва зеленої сталі та зелених добрив. Так, у листопаді 2021 року набув чинності закон, який заклав нормативно-правове підґрунтя для розвитку ринку біометану в Україні, що дозволить постачати біометан в газотранспортну систему України та підтверджувати його походження. Це підвищить привабливість біометану як на українському, так і на європейському ринках Європейське спрямування України надає можливість імплементації європейського досвіду в сфері енергозбереження. Так, Єврокомісія презентувала План REPowerEU, який є відповіддю на руйнування світового енергетичного ринку, спричиненого вторгненням росії в Україну.

План RepowerEU базується, серед іншого, на напрямах, які також розвиває Україна:

підвищення рівня енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії;

виробництво та використання біометану;

розвиток водневої економіки.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України підготувало проект Національного плану дій з відновлюваної енергетики із амбітною метою - 27% зеленої енергії у 2030 році. План встановлює не лише цілі, а й заходи їх досягнення, серед яких:

покращення умов підтримки виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Йдеться не лише про великі потужності, а й про малу розподілену генерацію, прозьюмерів, створення енергетичних спільнот тощо;

стимулювання розвитку морських вітрових електростанцій, зняття бар'єрів для розвитку геотермальної енергії;

запровадження конкуренції в системах централізованого теплопостачання;

розвиток інфраструктури електрозарядних станцій;

запровадження гарантій походження енергії з відновлюваних джерел.

створення умов для виробництва власного обладнання енергетичного призначення, систем накопичення та балансування потужностей та інші заходи.

Такі амбітні цілі щодо подолання енергозалежності є орієнтирами для розвитку державної політики енергозбереження в Україні.

Висновки

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України підготувало проект Національного плану дій з відновлюваної енергетики із амбітною метою - 27% зеленої енергії у 2030 році. План встановлює не лише цілі, а й заходи їх досягнення, серед яких:

покращення умов підтримки виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Йдеться не лише про великі потужності, а й про малу розподілену генерацію, прозьюмерів, створення енергетичних спільнот тощо;

стимулювання розвитку морських вітрових електростанцій, зняття бар'єрів для розвитку геотермальної енергії;

запровадження конкуренції в системах централізованого теплопостачання;

розвиток інфраструктури електрозарядних станцій;

запровадження гарантій походження енергії з відновлюваних джерел.

створення умов для виробництва власного обладнання енергетичного призначення, систем накопичення та балансування потужностей та інші заходи.

Такі амбітні цілі щодо подолання енергозалежності є орієнтирами для розвитку державної політики енергозбереження в Україні.

Література

1. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2050 року/ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 373-р

2. Закон України «Про ринок електричної енергії»

References

1. Pro skhvalennia Energetychnoi strategii Ukrainy na period do 2050roky/ Rozporiadzhennia Kabinety Ministriv [On the approval of the Energy Strategy of Ukraine for the period until 2050/ Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine] 2023 April 21, No. 373-р

2. Zakon Ukrainy «Pro rynok elektrychoienergii»[Law of Ukraine "On the Electricity Market"]

Размещено на Allbest.ru