Стан наукового дослідження оціночних понять у цивільному праві

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАН НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОЦІНОЧНИХ ПОНЯТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

Петровський Андрій Володимирович кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін, Національна академія внутрішніх справ

Анотація

У період від початку 20-х рр. і до сер. ХХ ст. інтерес юристів був прикутий до формування аксіологічної концепції права. Оціночні поняття виявилися зручним засобом юридичної техніки, який дозволив пом'якшити суворий формалізм правової норми та ввести в механізм правового регулювання соціально-ціннісні компоненти. Термін оціночне поняття було вперше використано в науці вченим С. Вільнянським, а згодом він став самостійною теоретико-правовою категорією та предметом подальшої наукової розробки. Тож метою нашої статті є аналіз стану наукового дослідження оціночних понять у цивільному праві. Встановлено, що завдяки філософській науці, що послуговувалася категорією «оцінка» (мірило) і проникла в ХХ ст. практично в усі суспільні науки, термін «оцінний» закріпився в правознавстві і «каучукові» поняття, маючи якусь спільність з зарубіжними аналогами, отримали назву оціночних. Згодом тема оціночних понять все частіше досліджувалась радянськими вченими. Аналіз наведених робіт та наукових висновків вчених дозволяє говорити про те, що правозастосування оціночного поняття та його тлумачення, не виключно залежить від правового, суспільно-політичного устрою та ідеології держави. Однак необхідно зазначити, що держава, в особі законодавчих органів влади повинна визначати допустимість використання оціночних понять в рамках загальних принципів права. Розглянуто сучасні роботи, присвячені оціночним поняттям, зокрема, М.Ф. Лук'яненка, Д.А. Гараймовіч, Миронової О.В., Опалєвої Р.О., Степанової Е.А., Веренкіотової О.В., Мойсеєнко Г.В., Тітко І.А. Провівши аналіз значної кількості наукових праць, в яких досліджували оціночні поняття, як у загальнотеоретичному вигляді, так і конкретних галузях права, приходимо до висновку, що роботи, присвячені саме темпоральним оціночним поняттям відсутні, що й зумовило актуальність обраної тематики та більш детального аналізу природи таких понять.

Ключові слова: оціночні поняття, оцінний, «каучукові норми», дослідження, цивільне право.

Abstract

Status of scientific research on evaluative concepts in civil law

Petrovskyi Andrii Volodymyrovych Candidate of Legal Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Civil and Legal disciplines, National Academy of Internal Affairs

In the period from the beginning of the 20s and up to the middle of the 20^th century the interest of lawyers was focused on the formation of an axiological concept of law. Evaluative concepts turned out to be a convenient tool of legal technique, which made it possible to soften the strict formalism of the legal norm and to introduce socio-value components into the mechanism of legal regulation. The term evaluative concept was first used by the scientist S. Vilnianskyi; later it became an independent theoretical and legal category and the subject matter of further scientific development. Therefore, the purpose of our article is to analyze the state of scientific research of evaluative concepts in civil law. It was established that thanks to philosophical science, which used the category of "evaluation" (measure) and penetrated the XX century in almost all social sciences, the term «evaluative» has become established in the legal and «rubber» concept, having a certain commonality with foreign analogues, received the name of evaluative. Subsequently, the topic of evaluative concepts was increasingly explored by Soviet scientists. The analysis of the cited works and scientific conclusions allows us to say that the legal application of the evaluative concept and its interpretation does not exclusively depend on the legal, socio-political system and ideology of the State. However, it should be noted that the State through the legislature, should determine admissibility of using evaluative concepts within general principles of law. Some modern works devoted to evaluative concepts were considered, in particular, by M.F. Lukianenko, D.A. Haraimovich, Myronova O.V., Opalieva R.O., Stepanova E.A., Verenkiotova O.V., Moiseienko H.V., Titko I.A. Having analyzed a significant number of scientific works in which evaluative concepts were studied, both in a general theoretical form and in specific fields of law, we came to the conclusion that there are no works on temporal evaluative concepts, which led to the relevance of the chosen topic and a more detailed analysis of their nature.

Keywords: evaluative concepts, evaluative, "rubber norms", research, civil law.

Постановка проблеми

У період від початку 20-х рр. і до сер. XX ст. інтерес юристів був прикутий до формування аксіологічної концепції права. Оціночні поняття виявилися зручним засобом юридичної техніки, який дозволив пом'якшити суворий формалізм правової норми та ввести в механізм правового регулювання соціально-ціннісні компоненти (партійну ідеологію, мораль), проте створити умови для вільного поводження позасудових органів (так званих «двійок», «трійок») із правовою нормою в репресивних цілях [1].

До речі, сама конструкція терміну «оціночне поняття» почала використовуватись не одразу. І.А. Покровським та П.І. Люблинським, провідними вченими ХХ століття, використовувався термін «каучукові параграфи (норми)», якими вони характеризували нормативні визначення, що не мають чітких кордонів свого застосування, наслідком чого була суперечлива практика. На думку І.А. Покровського, подібне вираження законодавцем своєї думки було умисним та створив ситуацію коли фактично усе господарське життя залежить від дискреційного суддівського розсуду.

Термін оціночне поняття було вперше використано в науці вченим С. Вільнянським [2, с.7], а завдяки працям В. Кудрявцева «Теоретичні основи кваліфікації злочинів» 1963 року [3, с.198] та Я.М. Брайніна «Кримінальний закон і його застосування 1967 року [4, с.201] він став самостійною теоретикоправовою категорією та предметом подальшої наукової розробки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Загальнотеоретичні аспекти оціночних понять висвітлювались у працях С.І. Вільнянського; згодом все більшого змісту та характеристики оціночні поняття набували завдяки дослідженням М.І. Бару, А.Ф. Черданцева, А.С. Піголкіна, Г.Т. Ткешеліадзе, В.Є. Жеребкіна. Специфіка оціночних понять досліджувалась й з точки зору їх використання в різних галузях права такими вченими як О.І. Костенко, Т.О. Коломоєць, Г.В. Мойсеєнко, В.О. Рибалко, І.А. Тітко, О.В. Наумов.

Метою цієї статті є аналіз стану наукового дослідження оціночних понять у цивільному праві.

Виклад основного матеріалу

Не без впливу філософської науки, що використовувала категорію «оцінка» (мірило) і проникла в ХХ ст. практично в усі суспільні науки, термін «оцінний» закріпився в правознавстві і «каучукові» поняття, маючи якусь спільність з зарубіжними аналогами, отримали назву оціночних. Сталося це під час повного розмежування з буржуазним правом на тлі теоретичного переосмислення і «інструментального», догматичного механізму радянського права. Одним з наслідків такого переосмислення з'явився погляд на вичленення в праві нормативних понять з оцінним змістом як понять, які «надають нормам права еластичний характер» [2].

Згодом тема оціночних понять все частіше досліджувалась радянськими вченими, зокрема Т.В. Кашаніною, В.О. Жеребкіним, М.І. Бару, В.В. Пітецьким, В.В. Ігнатенко, Н.І. Агаміров, Є.І. Астрахана.

Так, сутність, функції, особливості тлумачення оціночних понять та гарантії їх правильного застосування були досліджені Т.В. Кашаніною у дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук, яка має назву «Оціночні поняття у радянському праві» 1974 року. У свої роботі вчена констатує, що оціночні поняття найтіснішим чином пов'язані з індивідуальним регулюванням, мета якого полягає в тому, щоб "донести" до суб'єктів права, по відношенню до яких застосовується та чи інша юридична, норма, укладені в ній вимоги з урахуванням інтересів цих суб'єктів, їх індивідуальних особливостей і конкретної фактичної ситуації. Така «індивідуалізація» права надає, поміж усього іншого, величезний вплив на суб'єктів права [5, с.174]. Крім того, вчена досліджуючи причини введення оціночних категорій в правову матерію, однією з таких причин зазначає органічну взаємодію права і моралі, а точніше - моральний зміст права. Деякі суспільні відносини, будучи за своєю природою глибоко моральними, в силу деяких обставин, наприклад, в силу їх суспільної значущості, отримують правове закріплення і стають правовими відносинами з моральним змістом. Законодавець регламентує дані відносини не настільки конкретизовано, як відносини майнового і матеріального порядку, використовуючи при цьому оціночні поняття [6, с.6]. Загалом вчена сформувала досить якісний масив теоретичних положень, які в подальшому використовувались науковцями у своїх розробках і використовуються дотепер.

У своїй книзі «Логічний аналіз понять права» В.О. Жеребкін присвятив четверту главу темі оціночних понять, де здійснив аналіз концепцій логічної оцінки понять права і сформулював чотири позалогічні особливості, що набуває оціночне поняття права після введення його в юридичний закон [7, с.64]. Поряд з В.О. Жеребкіним, слід згадати С.Д. Шапченка, в яких ґрунтовно вивчались логічні та юридичні особливості оціночних понять [8, с.149].

В працях М.І. Бару та Є.І. Астрахана порушена проблематика оціночних понять у сфері трудового права та права соціального забезпечення. Професор Бару І.М. зазначаючи, що застосування оціночних понять повинно ґрунтуватися на сформованих наукою правових критеріях, сформував такі критерії та визначив ряд ознак оціночних понять, зокрема: вони не конкретизуються законодавцем; уточнюються в процесі правозастосування; дають можливість вільно оцінювати факти та зазначив про переваги оціночних понять у праві [9, с.105].

Є.І. Астрахан у своїй роботі, окрім дослідження самої дефініції, її сутності та ознак, навів досить ґрунтовну класифікацію, яка буде розглянута в наступному розділі дисертаційного дослідження [10, с.43].

Дослідження проблеми оціночних понять було здійснено також і В.В. Пітецьким, який спробував сформувати розгорнуте визначення оціночних понять саме в кримінальному праві. Заслуга, цього вченого в тому, що він вперше говорив про рамки в яких повинні конкретизуватися оціночні поняття [11, с.7].

Проблему оціночних понять в рамках адміністративного права розглядали О.Ю. Салманова [12] та Т.О. Коломоєць [13], чому присвятили декілька публікацій та, як результат, виокремив оптимальні критерії оціночних понять в законі.

Загалом, аналіз наведених робіт та наукових висновків вчених дозволяє говорити про те, що правозастосування оціночного поняття та його тлумачення, не виключно залежить від правового, суспільно-політичного устрою та ідеології держави. Однак необхідно зазначити, що держава, в особі законодавчих органів влади повинна визначати допустимість використання оціночних понять в рамках загальних принципів права.

До більш сучасних досліджень оціночних понять можна віднести роботи М.Ф. Лук'яненко, Д.А. Гараймовіч, Миронова О.В., Опалєва Р.О., Степанової Е.А., Веренкіотової О.В., Мойсеєнко Г.В., Тітко І.А. та інші.

У книзі М. Лук'яненко викладене найбільш повне дослідження оціночних понять цивільного права від їх історичного досвіду використання до більш детального тлумачення окремих оціночних понять, що містить цивільне законодавство. М. Лук'яненко зазначала, що майже усі правові системи містять оціночні поняття, а їх становлення пов'язане з необхідністю удосконалення правотворчої техніки, метою чого було збільшення абстрактності та казуїстичності приписів. Крім того, вчена зазначає, що як прийом законодавчої техніки, оціночні поняття мають певні переваги і є об'єктивно необхідними цивільному законодавству. При лаконічному викладі змісту цивільно-правової норми вони вносять динамічність у цивільне законодавство, забезпечують його повноту та дозволяють відобразити в праві явища морального, етичного та морального характеру, надають суб'єктам право вибору в конкретній ситуації найбільш доцільного варіанту поведінки, що в значній мірі важливо для сфери цивільно-правового регулювання, що відрізняється ініціативою і свободою розсуду учасників.

У галузі цивільного процесуального права, одним із перших досліджень оціночних понять здійснив Р.М. Нігматдінов. Науковець ґрунтуючись на розглянутій природі, внутрішній структурі оціночних категорій, виділення їх відмітних суттєвих ознаках, зовнішньою формою їх існування і видам, запропонував авторську дефініцію оціночних категорій в цивільному процесуальному праві, здійснив їх класифікацію в залежності від різних підстав. Розглядаючи питання тлумачення оціночних категорій, зазначає, що законодавець, викладаючи цивільні процесуальні приписи у вигляді «оціночних», тим самим, свідомо визначив і специфіку їх подальшого тлумачення і застосування - основна і центральна роль при здійсненні цієї діяльності відводиться професійному правосвідомості особи, його інтерпретаційним здібностям при тлумаченні і застосуванні оціночних норм, а це, в свою чергу, сприяє розширенню сфери суб'єктивізму при прийнятті ним відповідного рішення. Окремо слід відмітити думку О. Веренкітової, яка зазначає, що застосування оціночного поняття має бути таким, що відповідає дійсності, істинним, тобто воно має застосовуватися у тому значенні, з тим змістовним наповненням, яке в нього вкладав нормотворець; застосування оціночного поняття має відповідати встановленим правилам і нормам (з одного боку, нормотворцем мають бути дотримані певні техніко-юридичні правила при обранні слова (словосполучення), яке виступатиме формою існування відповідного оціночного поняття, а з іншого - має бути дотримана процедура прийняття норми права, що міститиме відповідні оціночні поняття); застосування оціночного поняття має бути безпомилковим [14, с. 23].

При розгляді реалізації оціночних понять слід відмітити думку С.Г. Певко, який відмічає, що оціночні поняття можуть мати негативні наслідки, що проявляється у порушенні прав учасників суспільних відносин. Є шляхи подолання невизначеності оціночних понять в процесі правозастосування. Перший шлях називається - правовий. Визначення змісту оціночного поняття через ознаки іншої правової норми, що регулює подібні правовідносини. Це дає певну правову визначеність правозастосовувачу при тлумаченні оціночного поняття. Другий шлях називається - поза правовий. Використання знань з інших соціально-гуманітарних наук. Даний метод застосовується за неможливості реалізації першого шляху визначення оціночного поняття.) [15, с.194].

О.В. Веренкіотова досліджуючи теорію та практику реалізації оціночних понять у правових актах виділяє й гарантії застосування оціночних понять, під якими розуміє систему умов та засобів, що забезпечують фактичне втілення оціночних понять у суспільних соціальних відносинах, досягнення яких були задекларовані. Гарантії застосування оціночних понять, на думку вченої, доцільно класифікувати на загальносоціальні та спеціально-юридичні. До найважливішої гарантії правильного застосування оціночних понять відноситься визначення найбільш повного переліку випадків, що підпадають під те чи інше оціночне поняття [16, с. 56].

Оціночні поняття у трудовому праві дослідженні С.М. Черноус велику увагу приділила класифікації оціночних понять під якою розуміє їх розподіл на види за однією конкретною підставою, відповідно до якого виокремлено однопорядкові та взаємовиключні види цих понять, які у своїй сукупності складають оціночні поняття трудового права України [17, с.180].

Тітко І.А. в межах дослідження оціночних понять кримінально-процесуального права, провів соціологічне дослідження, суть якого полягала в опитуванні професійних суддів, відповідно до розробленої автором анкети. Метою анкетування було виявлення зрізу професійної свідомості з питань специфіки використання оцінних понять у регулюванні кримінально-процесуальних правовідносин [18, с.203]. Цікавим є висновок вченого щодо правозастосовного розсуду при реалізації оціночних понять (норм, що містять такі), який вказує, що такий розсуд дозоляє альтернативного вибору, а передбачає надану законом можливість, керуючись власною правосвідомістю, прийняти саме оптимальне рішення, виключно в межах визначених законом, інтерпретаційним актом, принципами та завданнями кримінального процесу, судової практики, загальновживаним розумінням оцінного поняття та іншими об'єктивними реаліями, і зумовлюється обставинами конкретної справи [18, с.156]. Загальні положення та висновки роботи Тітко І.А., певним чином, вплинули й на подальші розробки досліджень оцінних понять.

Послідовником у дослідженні оціночних понять в кримінальному процесуальному праві є В.О. Рибалко. Автором розкрито теоретичні та практичні питання закріплення в кримінальних процесуальних нормах оцінних понять. В.О. Рибалко зазначає, що, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, існування оцінних понять у праві є допустимим за умови, що норма, яка містить такі поняття, відповідатиме вимогам доступності та передбачуваності. Зазначає, що ЄСПЛ не лише визнає за судами право на тлумачення правових норм, а й ставить поняття «правова визначеність» у залежність від існуючої практики національних судів [19, с.14].

Проблематику оціночних понять розкриває у своїх працях й В.М. Косович, який дійшов до низки, основоположних для подальших досліджень, висновків, зокрема: оціночні поняття є компонентом юридичної термінології, складової юридичної техніки; їх наявність у правовій нормі зумовлює специфіку усіх інших складових юридичної техніки; їх наявність у правовій нормі зумовлює специфіку усіх інших складових юридичної техніки; їх наявність у правовій нормі зумовлює специфіку усіх інших складових юридичної техніки; юридична природа прийняття, реалізація, застосування і тлумачення правових норм з оціночними поняттями значною мірою пов'язана із їх аксіологічними властивостями ніж із юридичним процесом їхнього використання; критерієм істинності оціночних правових норм - правильного і вмілого викладення нормативних оцінок - слугує незмінність, стійкість юридичних актів і водночас їхня дієвість [20, с.178]. Аналіз зроблений автором дозволив зробити висновок, що українські нормативно-правові акти упродовж останніх десятиліть тільки наростили кількість оціночних понять, а отже їх використання у конструкції правової норми свідчить про демократизацію суспільства.

В роботі Мойсеєнко Г.В., щодо оціночних понять адміністративного права удосконалено наукові положення про принципи дії оціночних понять в адміністративному судочинстві, зокрема виділені такі засади: а) обґрунтованість використання оціночних понять у положеннях законодавства про адміністративне судочинство; б) відповідність свободи розсуду адміністративного суду потребі у максимальному врахуванні індивідуальних особливостей адміністративної справи; в) максимальна конкретизація оціночного поняття у законодавстві про адміністративне судочинство; г) обґрунтованість та мотивованість рішення адміністративного суду про віднесення тих чи інших явищ, що мають юридичне значення, до обсягу оціночного поняття; ґ) врахування судової практики під час застосування оціночного поняття (передбачає дотримання адміністративним судом практики тлумачення оціночних понять, яка вироблена вищими судами, а також існування механізму забезпечення правильного та однакового застосування всіма адміністративними судами оціночних понять в адміністративному судочинстві) [21, с.99; 23].

оціночний поняття правозастосування

Висновки

Онтологічна і світоглядна категорія часу лінгвістично інтерпретується категорією темпоральність. Для визначення часових меж існування тих чи інших правових явищ існують темпоральні поняття. Темпоральні поняття уживають у різних контекстах і з різним наповненням. Лексичний аспект вивчення темпоральності пов'язаний із системними дослідженнями структури функціонально-семантичних полів. Лексичну темпоральність визначено маркованістю семантики одиниць часовим компонентом, який може вказувати на міру часу (вік, рік, година, секунда), час події, факту конкретно (вчора, торік, завтра, сьогодні) або узагальнено (тоді, після, до, під час) [22, с.64]. Навіть з даної класифікації категорії темпоральності вбачається, що деякі часові проміжки не можуть бути позначені чіткою мірою часу, а тому піддаються оцінці при їх розумінні, тлумаченні. З цього випливає, що позначення деяких правових явищ виражається через темпоральні оціночні поняття. Однак, аналіз значної кількості наукових праць, в яких досліджували оціночні поняття, як у загальнотеоретичному вигляді, так і конкретних галузях права, виявляємо, що дослідження присвячені саме темпоральним оціночним поняттям відсутні, що й зумовило актуальність обраної тематики та більш детального аналізу природи таких понять.

Література

1. Жук М.С. Історичні аспекти становлення оціночних понять у цивільному праві. Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". 2011 р. № 2(4): URL: http://lj.oa.edu.ua/articles/2011/n2/11zmsutp.pdf

2. Вільнянський С.І. Застосування норм радянського права. Вчені записки Харківського юридичного інституту. Харків, 1956. Вип. 7. С. 3-16

3. Кудрявцев В.М. Теоретичні засади кваліфікації злочинів. М: Держ. вид-во юрид. літератури, 1963 р. 323 с.

4. Брайнін Я.М. Кримінальний закон та його застосування: монографія / Яків Маркович Брайнін. М.: "Юридична література", 1967 р. 240 с.

5. Кашаніна Т.В. Оціночні поняття у радянському праві: дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.01. С., 1974. 185 с.

6. Кашаніна Т.В. Оціночні поняття у радянському праві: автореф. . дис. канд. юрид. наук. С., 1974. С. 6.

7. Жеребкін В.Є. Логіка: підруч. для юрид. вузів і фак. 2-е вид., стереотип. Х.: Основа, К.: Знання, 1998 р. 256 с.

8. Шапченко С.Д. Оціночні ознаки у складах конкретних злочинів: дис. ... канд. юрид. Наук: 12.00.08. К., 1988р. 223 с.

9. Бару М. Оціночні поняття у трудовому законодавстві. Радянська держава право. 1970р. № 7. С. 104-108.

10. Астрахан Є.І. Оціночні поняття у радянському законодавстві про працю та соціальне забезпечення. Вчені записки ВНДІСЗ. М.: 1974. Вип.30. С.37-56

11. Пітецький В.В. Оціночні поняття у радянському кримінальному праві: автореф. дис. на здобуття уч. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; виправно-трудове право» С., 1979р. 18 с.

12. Салманова О. Проблеми використання оціночних понять в адміністративно-деліктному законодавстві. Право і безпека. 2015. № 3 (58). С. 62-67.

13. Коломоєць Т. Оціночні поняття адміністративного судочинства україни: наукові підходи до їх тлумачення у правовій доктрині. Право України. 2018. № 2. С. 54-70.

14. Веренкіотова О. Застосування оціночних понять права в українському законодавстві: окремі аспекти. Підприємництво господарство і право. № 12 2012 С. 22-25

15. Певко С.Г. Шляхи подолання невизначеності оціночних понять у правозастосовній діяльності національної поліці України. Сучасна європейська поліцеїстика та можливості її використання в діяльності Національної поліції України. Харків, 2019 С. 193-194

16. Веренкіотова О.В. Оціночні поняття у правових актах: теорія та практика реалізації: автор. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01. К., 2013 р. 20 с.

17. Черноус С.М. Оціночні поняття у трудовому праві України: дис. .канд. юрид. наук: 12.00.05. Х., 2008 р. 212 с.

18. Тітко І.А. Оцінні поняття у кримінально-процесуальному праві України: монографія. Х.: Право, 2010 р. 216 с.

19. Рибалко В.О. Сучасні концепції оцінних понять. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. № 3. 2018 р. С. 206-209

20. Косович В.М. Оціночні поняття як засіб юридичної техніки: монографія. Львів: Тріада-плюс, 2010 р. 212 с.

21. Мойсеєнко Г.В. Оціночні поняття в адміністративному судочинстві України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 Запоріз. нац. ун-т. Запоріжжя, 2017, 222 с.

22. Барчук В.М. Граматична категорія темпоральності: семантико-структурний аспект Мовознавство. 2011 р. № 6. С. 64 - 76

23. Токарєва К.С. Проблема захисту персональних даних у сфері охорони здоров'я в умовах інформатизації. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 11. С. 496-499.

References

1. Zhuk M.S. (2011). Istorychni aspekty stanovlennia otsinochnykh poniat u tsyvilnomu pravi [Historical aspects of the formation of evaluative concepts in civil law]. Chasopys Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Pravo» - Journal of the National University «Ostroh Academy», Series «Law», 2(4). [in Ukrainian].

2. Vilnianskyi S.I. (1956). Zastosuvannia norm radianskoho prava [Application of norms of Soviet law]. Vcheni zapysky Kharkivskoho yurydychnoho instytutu - Scientific notes of the Kharkiv Law Institut, 7, 3 - 16 [in Russian].

3. Kudriavtsev V.M. (1963). Teoretychni zasady kvalifikatsii zlochyniv [Theoretical principles of crimes qualification]. M: Derzhavne vydavnytstvo yurydychnoi literatury [in Russian].

4. Brainin Ya.M. (1967). Kryminalnyi zakon ta yoho zastosuvannia: monohrafiia [Criminal law and its application: monograph]. M.: Iurydychna literatura [in Russian].

6. Kashanina T.V. (1974). Otsinochni poniattia u radianskomu pravi [Evaluation concepts in Soviet law]. Candidate's thesis. S.: Sverdlovsk Law Institute [in Russian].

7. Kashanina T.V. (1974). Otsinochni poniattia u radianskomu pravi [Evaluation concepts in Soviet law]. Extended abstract of candidate's thesis. S.: Sverdlovsk Law Institute [in Russian].

8. Zherebkin V.Ye. (1998). Lohika: pidruchnyk dlia yurydychnykh vuziv i fakultetiv [Logic: a textbook for law universities and faculties]. Kh.: Osnova, K.: Znannia [in Ukrainian].

9. Shapchenko S.D. (1988). Otsinochni oznaky u skladakh konkretnykh zlochyniv [Evaluative features in the composition of specific crimes]. Candidate's thesis. K.: Universytet vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].

10. Baru M. (1970). Otsinochni poniattia u trudovomu zakonodavstvi [Evaluation concepts in labor legislation]. Radianska derzhava i parvo-Soviet state and law, 7, 104 - 108 [in Russian].

11. Astrakhan Ye.I. (1974). Otsinochni poniattia u radianskomu zakonodavstvi pro pratsiu ta sotsialne zabezpechennia [Evaluative concepts in the Soviet legislation on labor and social security]. Vcheni zapysky VNDISZ - Scientific notes of VNDISZ, 30, 37 - 56 [in Russian].

12. Pitetskyi V.V. (1979). Otsinochni poniattia u radianskomu kryminalnomu pravi [Evaluative concepts in Soviet criminal law]. Extended abstract of candidate's thesis. S.: Sverdlovsk Law Institute [in Russian].

13. Salmanova O. (2015). Problemy vykorystannia otsinochnykh poniat v administratyvno-deliktnomu zakonodavstvi [Problems of using evaluative concepts in administrative and tort law]. Pravo i bezpeka - Law and security, № 3 (58), 62-67 [in Ukrainian].

14. Kolomoiets T. (2018). Otsinochni poniattia administratyvnoho sudochynstva ukrainy: naukovi pidkhody do yikh tlumachennia u pravovii doktryni [Evaluative concepts of administrative justice in Ukraine: scientific approaches to their interpretation in legal doctrine]. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 2, 54-70 [in Ukrainian].

15. Verenkiotova O. (2012). Zastosuvannia otsinochnykh poniat prava v ukrainskomu zakonodavstvi: okremi aspekty [Application of evaluative concepts of law in Ukrainian legislation: separate aspects]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i parvo - Entrepreneurship, economy and law, 12, 22 - 25 [in Ukrainian].

16. Pevko S.H. (2019). Shliakhy podolannia nevyznachenosti otsinochnykh poniat u pravozastosovnii diialnosti natsionalnoi politsi Ukrainy [Ways to overcome the uncertainty of evaluative concepts in the law enforcement activities of the national police of Ukraine]. Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Suchasna yevropeiska politseistyka ta mozhlyvosti yii vykorystannia v diialnosti Natsionalnoi politsii Ukrainy» - International Scientific and Practical Conference «Modern European policing and the possibilities of its use in the activities of the National Police of Ukraine» (pp. 193 - 194). Kharkiv: KhNUVS [in Ukrainian].

17. Verenkiotova O.V. (2013). Otsinochni poniattia u pravovykh aktakh: teoriia ta praktyka realizatsii [Evaluation concepts in legal acts: theory and practice of implementation]. Extended abstract of candidate's thesis. K.: National Academy of Internal Affairs [in Ukrainian]..

18. Chernous S.M. (2008). Otsinochni poniattia u trudovomu pravi Ukrainy [Evaluation concepts in the labor law of Ukraine]. Candidate's thesis. Kh.: Yaroslav Mudryi National Law Academy of Ukraine [in Ukrainian].

19. Titko I.A. (2010). Otsinni poniattia u kryminalno-protsesualnomu pravi Ukrainy: monohrafiia [Evaluative concepts in criminal procedural law of Ukraine: monograph]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian]..

20. Rybalko V.O. (2018). Suchasni kontseptsii otsinnykh poniat [Modern concepts of evaluation concepts]. Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii - Actual problems of domestic jurisprudence, 3, 206-209 [in Ukrainian].

21. Kosovych V.M. (2010). Otsinochni poniattia yak zasib yurydychnoi tekhniky: monohrafiia [Evaluative concepts as a means of legal technique: monograph]. Lviv: Triada-plius [in Ukrainian].

22. Moiseienko H.V. (2017). Otsinochni poniattia v administratyvnomu sudochynstvi Ukrainy [Evaluative concepts in the administrative justice system of Ukraine]. Candidate's thesis. Z.: Zaporizhzhia National University [in Ukrainian].

23. Barchuk V.M. (2011). Hramatychna katehoriia temporalnosti: semantyko-strukturnyi aspekt [Grammatical category of temporality: semantic-structural aspect]. Movoznavstvo - Linguistics, 6, 64 - 76.

24. Tokareva K.S. The problem of personal data protection in the field of health care in the conditions of informatization. Legal scientific electronic journal. 2022. № 11. P. 496-499.

Размещено на Allbest.ru