Індивідуально-психологічні чинники діяльності юриста у сфері державного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад вищої освіти

«Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія»

Запорізької обласної ради

Індивідуально-психологічні чинники діяльності юриста у сфері державного управління

Бочелюк Віталій Йосипович, доктор психологічних наук,

професор, Заслужений працівник освіти України,

завідувач кафедри психології та соціальної роботи

Панов Микита Сергійович, доктор психологічних наук,

професор, завідувач кафедри спеціальної освіти

Панов Тарас Сергійович, здобувач третього

(освітньо-наукового) рівня вищої освіти

Анотація

У статті показано особливу роль та місце діяльності людини з юридичною освітою у системі органів державного управління.

На основі діючих нормативно-правових актів надане поняття державного управління, принципів державного управління.

Наведено певні психологічні теорії, як от вчення А. Адлера про роботу особистості по подоланню власних комплексів, та показана актуальність даної теорії у конструктивному напрямку діяльності юриста.

Обґрунтовано необхідність наявності у юристів, що працюють в органах державного управління, глибоких професійних знань, досвіду у сфері правової діяльності та низки важливих індивідуально-психологічних якостей фахівця, людини і громадянина.

У статті визначено головні індивідуально психологічні фактори діяльності юриста системи органів державного управління:

- індивідуальні професійно значущі психологічні якості, що стосуються діяльності юриста в системі державних служб та управління на певній посаді чи спеціальності;

- когнітивній фактор з набором характерних для нього пізнавальних психологічних процесів в особистості правознавця, в його пам'яті, увазі, мисленні, відчутті, сприйнятті, уяві;

- емоційно-психологічний фактор з притаманними йому психічними емоційними станами особистості;

- етичний напрямок психологічних установок (соціально-психологічні й ціннісні орієнтири).

На основі аналізу сучасної психологічної літератури, автор статті надає своєрідний концептуально-теоретичний аспект індивідуально-психологічних особливостей юриста у системі органів державного управління, показуючи ідеал професійної поведінки. Правознавець, що працює в органі державного управління, повинен добре знати основи юридичної психології, володіти техніками самоаналізу та саморозвитку, методиками самоактуалізації та створювати індивідуальну професійну концепцію юриста - працівника органу державного управління як власної внутрішньої установки.

У статті надані окремі пропозиції щодо вдосконалення юристами, які працюють в органах державного управління, своїх когнітивних якостей, рекомендації по регулюванню емоцій.

Ключові слова: державне управління, юрист, індивідуально-психологічні фактори, якості особистості, діяльність, професійність, когнітивна сфера, емоції, робота, обов'язки.

Bocheliuk Vitalii Yosypovych Full Doctor in Psychology, Professor, Honored Education Worker of Ukraine, Head of the Psychology and Social Work Department, Municipal Institution of Higher Education «Khortytsia National Educational Rehabilitation Academy» of Zaporizhzhia Regional Council, Zaporizhzhya

Panov Mykyta Serhiyovych Full Doctor in Psychology, Professor, Head of the Department of Special Education, Municipal Institution of Higher Education «Khortytsia National Educational Rehabilitation Academy» of Zaporizhzhia Regional Council, Zaporizhzhya

Panov Taras Serhiyovych recipient of the third (educational and scientific) level of higher education, Academy of Labor, Social Relations and Tourism

Individual and psychological factors of a lawyer's activity in state administration

Abstract

The article shows the special role and place of activity of a person with a legal education in the system of state administration bodies.

The concept of public administration, principles of public administration is based on the current legal acts.

Certain psychological theories are presented, including the teaching of A. Adler about the work of an individual to overcome their complexes. In addition, the relevance of this theory is being assessed in the constructive direction of a lawyer's activity.

The need for lawyers working in state administration bodies to have in-depth professional knowledge, experience in the field of legal activity and a number of important individual and psychological qualities of a specialist, person and citizen is substantiated.

The article defines the main individual psychological factors of the activity of a lawyer in the state administration system, including:

- individual professionally significant psychological qualities related to the activity of a lawyer in the system of public services and management in a certain position or specialisation;

- a cognitive factor with a set of cognitive psychological processes characteristic of a lawyer's personality, their memory, attention, thinking, feeling, perception, imagination;

- an emotional and psychological factor with its inherent mental and emotional states of the individual;

- ethical direction of psychological attitudes (social-psychological and value orientations).

Based on the analysis of modern psychological literature, the author of the article provides a unique conceptual and theoretical aspect of the individual and psychological characteristics of a lawyer in the system of state administration bodies, showing the epitome of professional conduct. A jurist working in a public administration body should have a good knowledge of the basics of legal psychology, possess self-analysis and self-development techniques, self-actualization techniques, and create an individual professional concept of a lawyer - an employee of a public administration body as one's own internal attitude.

The article provides separate proposals for the improvement of lawyers working in state administration bodies, their cognitive qualities, and recommendations for regulating emotions.

Keywords: public administration, lawyer, individual and psychological factors, personality qualities, activity, professionalism, cognitive sphere, emotions, work, duties.

Вступ

Постановка проблеми. В теорії сучасного правознавства поняття державне управління визначається як «сукупність усіх видів діяльності держави, всіх форм реалізації державної влади в цілому» [7]. У вузькому сенсі державне управління є діяльністю спеціальних державних органів виконавчої влади, спрямованої на виконання нормативно-правових актів шляхом різних форм впливу на об'єкти управлінської діяльності [6, с. 12].

Такий виконавчо-розпорядчий характер органів державного управління, спрямований на практичну реалізацію функцій при регулюванні економічної, адміністративно-політичної, соціальної та культурної сфер, вимагає наявності достатньої кількості кваліфікованих кадрів, які стоять на варті законності та працюють на неї, - тобто фахівців із вищою юридичною освітою, які розуміються на теорії права.

І в мирні часи, і, особливо, під час війни, що триває в Україні, органи управління державою та пересічні громадяни мають проблеми та потреби, які складно, або, навіть, неможливо вирішити без допомоги людини з юридичною освітою. Наразі в системі державного управління службові посади все частіше займають юристи. Як правило, діяльність таких юристів (якщо це не штатна одиниця юридичного консультанта при органі держуправління) визначається державним характером. Також дана категорія юристів являються державними службовцями та наділені певними владними повноваженнями, що покладає на них додаткову відповідальність. Тож для роботи на посаді в органі державного управління, окрім професійних знань, висуваються вимоги певного досвіду у сфері правової діяльності, передбачається наявність у спеціаліста необхідних психологічних якостей фахівця, що працює у сфері права.

Питання, що виникають під час війни, як от звинувачення людей в ухиленні від мобілізації, проблеми біженства, присвоєння статусу учасника бойових дій чи дитини війни, отримання дозволу на зброю, грамотне складання термінових і поточних документів, інші проблеми вимагають їхнього справедливого вирішення і створюють нові виклики для юристів. Сучасному юристові, що веде діяльність в органі державного управління, замало правової компетентності: йому конче необхідно знання людської психології задля кращого розуміння відвідувачів, клієнтів та колег; йому вкрай важливе розуміння власних індивідуально-психологічних якостей для успішної роботи, збереження сил та здоров'я, реалізації своєї особистості

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику індивідуально- психологічних чинників в роботі юристів різних напрямків - адвокатів, суддів, прокурорів, нотаріусів, слідчих, дипломатів, юрист-консультантів тощо неодноразово підіймали у своїх працях іноземні та українські теоретики, знавці юридичної психології.

З цього напрямку заслуговують уваги книги та статті Дженніфер Роббенольт, професорки права та психології в університеті штату Іллінойс (США). Американська фахівчиня права деякі статті писала у співавторстві зі своїми колегами та присвятила їх емоційній сфері діяльності адвокатів, держслужбовців, присяжних засідателів, акцентувавши увагу на особливостях поведінки та емоцій як юристів, так і їхніх клієнтів [10], [11].

Українські дослідники теж не залишають поза увагою тематику, пов'язану із факторами психології юристів, у тому числі і у сфері державного управління. В.Й. Бочелюк, М.С. Панов, Т.С. Панов у 2023 році опублікували у наукових виданнях такі статті, як «Соціально-психологічні чинники професійної діяльності юриста в сфері державного управління» [2], «Психологічні особливості формування професійно-комунікативної компетентності юристів у сфері державного управління» [3], в яких наголосили на значущості ти особливостях діяльності юриста саме у сфері державного управління

Психологічною стороною діяльності юристів, держслужбовців з юридичною освітою займалися такі науковці як В.О. Анохін [1], Ж.П. Вірна [4], В.Я. Малиновський [6], М.І. Рудакевич [8], деякі інші дослідники.

Мета статті. Визначити та теоретично обґрунтувати низку факторів, що складають основу індивідуально-психологічних якостей, які сприяють плідній роботі юристів - працівників органів державного управління; надати певні пропозиції щодо розвитку й регулювання юристами-держслужбовцями власної когнітивної системи, своїх професійних, вольових, емоційних вмінь, навичок та станів.

Виклад основного матеріалу

Альфред Адлер (1870-1937), австрійський психолог, психіатр та психотерапевт, який по праву вважається родоначальником індивідуальної (особистісної) психології, стверджував, що, починаючі з дитинства і протягом всього свого життя, людина має боротися із властивим їй «комплексом неповноцінності». В дитинстві особа хоче «стати таким же сильним або навіть сильніше інших» [9, с. 12, 14], у дорослому віці - намагається вдосконалюватись, розвивати свої здібності. Бажання переважати над іншими може призвести як до позитивних, так і негативних наслідків [9, с. 15]. Якщо діяльність по задоволенню такого «бажання» включає в себе інтереси суспільства, не заважає благополуччю інших осіб - можна вважати, що і діяльність, і боротьба із власними комплексами ідуть конструктивним, здоровим шляхом [9, с. 17-18].

Далеко не нова теорія Адлера (якщо її не розглядати лише з позицій відомого героя книги Маріо П'юзо «Хрещений батько» дона Карлеоне, який бажав своєму синові стати юристом, бо знавець права з портфелем здатен заробити більше грошей, ніж озброєний грабіжник, найманий вбивця чи мафіозі) є цілком актуальною в наш час та продовжує розвиватися сучасними науковцями - спеціалістами в галузі юридичної психології.

Отже, якою б не була мотивація діяльності юриста, що працює в системі державного управління, робота вимагає від такого спеціаліста як фундаментальних правових знань, атак і знань в галузі економіки, політології, соціології, менеджменту, діловодства та психології; потребує абсолютного володіння державною мовою та розуміння мов міжнародного спілкування.

Освіта, стаж досвіду, великі вимоги до професійних знань та навичок (серед останніх - вміння розробляти, готувати нормативно-правові акти, проводити правову експертизу нормативних проектів, представляти органи влади у судових інстанціях, проводити моніторинг законодавства, володіти правилами юридичної техніки та вести службову документацію, готувати відповіді на запити громадян та юридичних осіб, працювати з програмними засобами та розробляти методичні рекомендації, використовувати мережеві інструменти пошуку інформації та оволодіти автоматизованими засобами вирішення профільних завдань) - це далеко не повний перелік факторів, яким має відповідати юрист, зайнятий у державній службі.

Людина з юридичною освітою, як ніхто інший, має знати і дотримуватись основних принципів державної служби, передбачених законодавством. Це принципи верховенства права, законності, професіоналізму, доброчесності, ефективності, забезпечення рівного доступу, політичної неупередженості, прозорості, стабільності [7]. Юрист, що працює у будь-якій установі державного управління, повинен мати цілий набір індивідуальних професійно значущих психологічних якостей. Це такі якості, як високий рівень правосвідомості, розуміння важливості своєї роботи у напрямку захисту прав людини і громадянина, у досягненні справедливості, у відстоюванні принципу верховенства права. При цьому не варто забувати про власний успіх, авторитет, просування по кар'єрній драбині - про все те, що Адлер назвав «боротьбою із власними комплексами у поєднанні із інтересами суспільства» [9].

«Першочерговими в діяльності службовця органів державного управління, - вважають Ж.П. Вірна [4], В.Я. Малиновський [6]. Дж. Роббенольт, - мають стати комунікативна компетентність, нервово-психічна стійкість, адекватна самооцінка своїх можливостей та ситуації, що склалася» [11, с. 21].

Українські дослідники галузі юридичної психології В.Й. Бочелюк, М.С. Панов, Т.С. Панов до психологічних чинників професійної діяльності юриста у сфері державного управління відносять мотивацію до роботи, прагнення до професійної самоактуалізації; комунікативність, стресостійкість, високий емоційний інтелект, врівноваженість та емоційну стійкість, цілеспрямованість та наполегливість, високу відповідальність [2, с. 654]. Ці якості для спеціалістів, що, як правило, діють в умовах динамічності, конфліктності, інтелектуального навантаження, характеризують вольову стійкість. До останніх також слід віднести високу ступінь виконавчої дисципліни, вміння працювати в умовах психологічної напруженості, здатність підтримувати оперативну значимість і результативність діяльності; високий рівень поведінкового самоконтролю; високу адаптивність психіки, динамізм; вміння завершити справу до її фіналу; здатність контролювати негативні психічні стани та почуття, що заважають досягненню мети [1, с. 65], [2, с. 655], [11].

На думку ряду дослідників, для юриста, що працює у структурі державного управління, конче необхідними є наявність у особи психічних пізнавальних процесів. До основних таких процесів традиційно відносять пам'ять, увагу, мислення, відчуття, сприйняття, уяву [4], [8], [11].

Працівник сфери державного управління з юридичною освітою, як ніхто інший, має бути дуже уважним при виконанні покладених на нього обов'язків. Вміння юристів-держслужбовців, консультантів чи адвокатів, що працюють в органах державної влади та управління, розподіляти увагу у ситуаціях нервової напруги та надмірного навантаження, роблять роботу правознавця результативною, підвищують його особистий авторитет у колег, клієнтів, населення. Дослідники вважають, що уважність «зароджується та розвивається у силі волі, рішучості та усвідомленні важливості завдань, які юрист має вирішити під час виконання» [4, с. 214].

При цьому пам'ять юриста на державній службі повинна мати достатній обсяг, здатність до запам'ятовування нової інформації у чималій її кількості. Задля точного відтворення фактів та необхідної інформації пам'ять юриста має бути високомобільною. Варто додати, що сучасна психологія накопичила великий досвід різних методик та порад з розвитку пам'яті на її різних стадіях - кодування, зберігання та відтворення. Добре відомі психологам «Таблиці Шульте», «Метод Айвазовського» допомагають покращити увагу та образну (візуальну) пам'ять; техніка «Медитація» і «Методика коротких вправ» покращує слухову та словесно-логічну пам'ять. Знання так званих «законів пам'яті» дозволить практикуючим юристам покращити процес запам'ятовування [5, с.18, 26-39]. Навіть при надмірній завантаженості роботою для тренування пам'яті та укріплення організму держслужбовцю та юристу державної служби варто ходити пішки на роботу, дотримуватись здорового способу життя, грати в спортивні та інтелектуальні ігри тощо.

Когнітивно-активне мислення юриста має сприяти вирішенню важких та проблемних ситуацій. Важливими професійними рисами особистості юриста системи державного управління є творча уява, адекватне сприйняття навколишніх подій та конкретних ситуацій. Все це допомагає правознавцю знайти вірне рішення, надати компетентну юридичну допомогу, створити та правильно трактувати законопроект, а також бачити результат своїх дій.

Аналізуючи індивідуально-психологічний напрямок діяльності юриста, що працює в органі державної служби, не можна залишити осторонь етичний, або моральний фактор, тобто соціально-психологічні установки та ціннісні орієнтації, які б могли запобігти морально-професійній деформації особи. (Під професійною деформацією спеціалісти розуміють специфічні особистісні зміни, які відбуваються при виконанні професійної діяльності під впливом різних чинників [6], [8]). Особисті культурно-етичні установки людини, яка має юридичну освіту та працює в органі держаного управління, складає внутрішньо притаманна особі установка дотримуватись моральних принципів та норм, сформованих у суспільстві та визнаних самим юристом як загальнообов'язкових. Такі етичні характеристики, як єдність слова зі справою, мислення із вчинком, юридичних знань із почуттями, як чесність та принциповість, готовність до моральної рефлексії (самопізнання, самооцінки, самоаналізу, саморегуляції, самовиховання та самовдосконалення) є запорукою порядності і відповідальності для людини, яка є знавцем права та має навіть мінімальні владні повноваження [10], [11].

Публічний характер державної служби висуває особливі вимоги до емоційно-психологічних особливостей юриста, що працює в органі державної служби [8, с. 216]. Великі емоційні навантаження завдають шкоди не лише роботі, а й здоров'ю. Вітчизняні дослідники психології юридичної діяльності одностайні у думці, що правознавець, якому випало працювати у різних органах державного управління, повинен мати неабияку стресостійкість, керувати своїми емоціями та почуттями, щоб достойно представити себе як посадовця та спеціаліста. З метою збереження працездатності в будь-яких умовах слід регенерувати свої змушені емоційні тримання, виконуючі різні вправи для зняття стресу та емоційної напруги (здійснити останні допоможе психолог, грамотні поради в психологічній літературі та в інтернеті). У позаробочий час, як вже зазначалось вище, юристу державної служби не слід гребувати фізичною роботою, пішими прогулянками, займатися спортом.

Навіть успішним працівникам із величезним стажем роботи потрібно пам'ятати ази психології, які допоможуть їм контролювати свої емоції, оцінювати дії інших людей, їхню мотивацію; дозволить приймати правильні рішення у своїй діяльності юриста - працівника державної установи. Схему, наведену нижче, варто мати у себе на столі кожному представнику професій категорії «людина - людина».

Юрист, що працює у державній службі, має керувати власним настроєм та створювати певний настрій у об'єкта свого впливу, має знати причини зміни настрою. Розуміння природи пристрасті допоможе зрозуміти, коли остання спонукає особу до боротьби та породжує мужність, безстрашність, надає великих успіхів у роботі, а коли може руйнувати особистість зсередини.

В роботі юриста органу державного управління важливо не допустити, щоб емоції дійшли до стану афекту та намагатись пригальмувати процес надмірного емоційного реагування на якісь події, що, зазвичай, проходить за схемою: тривожний стан - страх - стрес (депресія, фрустрація) - афект (страждання) [10], [11]. Вміння керувати своїми емоціями та почуттями є дуже важливою навичкою юриста системи органів державної виконавчої служби.

Рис. Типи емоцій та види емоційних станів

Керівникам установ державного управління при наданні службових завдань та посад варто враховувати індивідуально-психологічні особливості своїх співробітників. За свідченням одного з керівників місцевих відділів Державної служби зайнятості, до роботи з клієнтами він залучає сангвініків- екстравертів,; кропітку «паперово-комп'ютерну» роботу надає флегматикам- інтровертам; меланхолікам та холерикам старається організувати роботу з меншим нервовим напруженням.

Таким чином, своєю професійною діяльністю юрист-держслужбовець має демонструвати служіння громадянам та суспільству, утверджувати цінності демократії та гуманізму, узгоджувати суспільні, інституційні та індивідуальні інтереси. При цьому індивідуально-психологічні установки та ціннісні орієнтації, які закладені в особистість спеціаліста-правознавця, допомагають юристам гідно представляти себе у системі державної служби, підвищувати свій статус у процесі професійної діяльності.

Висновки

Визначивши основні моменти нормативно-правових актів, що стосуються основних принципів державної служби в Україні, проаналізувавши відомі психологічні теорії та новітні публікації з напрямку, що став темою даної статті, її автор визначив основні індивідуально психологічні фактори діяльності сучасного українського юриста, що працює у системі органів державного управління. Це, перш за все, індивідуальні професійно значущі психологічні якості - характеристики та дії, які стосуються конкретної спеціальності юриста у його діяльності в системі державних служб та управління. У статті приділено чималу увагу когнітивній системі юриста, наголошено на необхідності розвитку пізнавальних психологічних процесів особистості правознавця, що працює в органі державного управління. Емоційно-психологічний напрямок (психічні емоційні стани особистості), етичний напрямок психологічних установок (соціально-психологічні й ціннісні орієнтири) у роботі юриста системи державного управління теж являються визначальними факторами його діяльності.

Червоною лінією статті проходить думка: в якій би структурі органів державного управління не працював знавець права - у Кабінеті Міністрів, у Міністерстві чи відомстві, у Держадміністрації області, міста, району, селища чи села, у військово-цивільній адміністрації чи у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, яку б посаду не займав та яку б роботу не виконував, - на одне з центральних місць в системі професійної діяльності такого фахівця слід ставити не лише його правові знання, професійні навички, а й індивідуально-психологічні якості його особистості. Задля успішного виконання своїх обов'язків, отримання задоволення від роботи, для боротьби із «власними комплексами» (за Адлером), слід мати високу мотивацію досягнення успіху, залишаючись гідною людиною і достойним громадянином своєї держави. Правознавець, що працює в органі державного управління, повинен добре знати основи юридичної психології, володіти техніками самоаналізу та саморозвитку, методиками самоактуалізації та створювати індивідуальну професійну концепцію юриста - працівника органу державного управління як власної внутрішньої установки.

Література

1. Анохін В. О. Юридична діяльність як різновид правової роботи. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Право». 2022. Вип. 4. С. 65-72.

2. Бочелюк В. Й., Панов М. С., Панов Т. С. Соціально-психологічні чинники професійної діяльності юриста в сфері державного управління. Наукові інновації та передові технології. 2023. Вип. 11 (25). С. 647-657.

3. Бочелюк В. Й., Панов М. С., Панов Т. С. Психологічні особливості формування професійно-комунікативної компетентності юристів у сфері державного управління. Наукові перспективи. 2023. Вип. 7(37). С. 573-586.

4. Вірна Ж. П. Мотиваційно смислова регуляція у професіо налізації психолога: Дис. д-ра психол. наук: / Вірна Ж.П. - Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 2004. 437 с.

5. Кавашіма Р. Тренуй свою пам'ять / пер. з яп. О. Колисецька. Харків: Вид-во. «Ранок»: Фабула, 2020. 112 с.

6. Малиновський В. Я. Державне управління: навч. посіб. Київ: Атіка, 2019. 576 с.

7. Про державну службу. Закон України. [Електронний ресурс] - Документ 889-VIII, чинний, поточна редакція від 28.05.2023, підстава - 3062-IX - Режим доступу до джерела: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/889-19#Text.

8. Рудакевич М. І. Професійна етика державних службовців: теорія і практика формування в умовах демократизаії державного управління. Монографія. Тернопіль: Астон., 2017. 429 с.

9. Adler А. The Practice and Theory of Individual Psychology - [Ressource electronique] London: LTD Broadway House, 1920, 369 p. (P.12-19) Mode access: https://ia802906.us.archive.org/ 35/items/20200310thepracticeandtheoryofindividualpsychology/20200310_The%20Practice%20and% 20Theory%20of%20Individual%20Psychology_text.p

10. Robbennolt Jennifer K. & Hans, V. P. The Psychology of Tort Law /J. K. Robbennolt, V. P. Hans - New York, NY: NYU Press, 2018 - 281 p.

11. Robbennolt J. K., & Eisenberg T. Juries compared to what? The need for a baseline and attention to real world complexity - [Ressource electronique] / J. K. Robbennolt, T Eisenberg: In M. B. Kovera (Ed.), The psychology of juries: Current knowledge and a research agenda for the future. Washington, DC: American Psychological Association. Mode access: https://link.springer.com/ chapter/10.1007/978-3 -319-29406-3_8

References

1. Anokhin V.O. (2022) Yurydychna diialnist yak riznovyd pravovoi roboty / V.O. Anokhin// Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pravo», 2022_4, 65-72. [in Ukrainian]

2. Bocheliuk V.I., Panov M.S., Panov T.S. (2023) Sotsialno-psykholohichni chynnyky profesiinoi diialnosti yurysta v sferi derzhavnoho upravlinnia / V.I. Bocheliuk, M.S Panov, T.S. Panov // Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii, 2023_11 _25, 647-657[in Ukrainian]

3. Bocheliuk V.I., Panov M.S., Panov T.S. (2023) Psykholohichni osoblyvosti formuvannia profesiino-komunikatyvnoi kompetentnosti yurystiv u sferi derzhavnoho upravlinnia/ V.I. Bocheliuk, M.S Panov, T.S. Panov // Naukovi perspektyvy, 2023_7_37, 573-586 [in Ukrainian].

4. Virna Zh. P. Motyvatsiino smyslova rehuliatsiia u profesio nalizatsii psykholoha: Dys. d-ra psykhol. nauk: / Virna Zh.P. - Volynskyi derzh. un t im. Lesi Ukrainky. - Lutsk, 2014, 437 [in Ukrainian]

5. Kavashima R.. Trenui svoiu pamiat (2020)// Riuta Kavashima // per. z yap. O. Kolysetska. - Kharkiv: Vyd-vo. «Ranok»: Fabula, 112 [in Ukrainian]

6. Malynovskyi V. Ya.(2019) Derzhavne upravlinnia: navch. posib. / V. Ya. Malynovskyi. - Vyd. 4-he, dop. ta pererob. - K.: Atika,- 576. (12--280) [in Ukrainian]

7. Pro derzhavnu sluzhbu. Zakon Ukrainy. [Elektronnyi resurs] - Dokument 889-VIII, chynnyi, potochna redaktsiia vid 28.05.2023, pidstava - 3062-IX - Rezhym dostupu do dzherela: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text.

8. Rudakevych M. I.(2017). Profesiina etyka derzhavnykh sluzhbovtsiv: teoriia i praktyka formuvannia v umovakh demokratyzaii derzhavnoho upravlinnia //M. I. Rudakevych / Monohrafiia. - Ternopil: Aston., 429 [in Ukrainian]

9. Adler A. The Practice and Theory of Individual Psychology - [Ressource electronique] /Alfred Adler // London: LTD Broadway House, 1920 - 369 p. (P.12-19) Mode access: https://ia802906.us.archive.org/35/items/20200310 epracticeandtheoryo findividualpsychology/20200310_ The%20Practice%20and%20Theory%20of%20Individual%20Psychology_text.p [in English].

10. Robbennolt Jennifer K. & Hans, V. P. (2018) The Psychology of Tort Law / J. K. Robbennolt, V. P. Hans - New York, NY: NYU Press, 281[in English].

11. Robbennolt J. K., & Eisenberg T. (2021) Juries compared to what? The need for a baseline and attention to real world complexity - [Ressource electronique] / J. K. Robbennolt, T Eisenberg: In M. B. Kovera (Ed.), The psychology of juries: Current knowledge and a research agenda for the future. Washington, DC: American Psychological Association. Mode access: https://link.springer.com/chapter/[in English].

Размещено на Allbest.ru