Реалізація прав обвинуваченого під час підготовчого судового засідання, яке проводиться за його відсутності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національне антикорупційне бюро України

Реалізація прав обвинуваченого під час підготовчого судового засідання, яке проводиться за його відсутності

Калька Іван Зіновійович детектив

м. Київ

Анотація

Проаналізовано питання реалізації прав обвинуваченого під час підготовчого судового засідання, яке проводиться за його відсутності.

Особливу увагу зосереджено на проблемних питаннях, що виникають при реалізації права на колегільний розгляд справи судом за наявності відповідних підстав.

Констатовано, що незважаючи на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, суд не зобов'язаний автоматично призначати спеціальне судове провадження.

Проаналізовано міжнародні нормативно -правові акти, норми

Конституції України, кримінального процесуального законодавства України, які регулюють питання, що досліджуються в статті. Крім цього, вивчено рішення Європейського суду з прав людини та судову практику українських судів з вказаного питання.

Під час проведеного дослідження виокремлено окрему групу ухвал про відмову в здійсненні спеціального судового розгляду за спільною позицією суду стосовно того, що стороною обвинувачення не надано суду жодних даних про те, яких заходів вжито для розшуку обвинувачених та де на даний час знаходяться обвинувачені. Вказані висновки судів доцільно врахувати при підготовці відповідних клопотань.

Також у статті підтримано позицію про можливість ухвалення рішення про здійснення спеціального судового провадження у підготовчому судовом у засіданні, оскільки відповідно до частини другої статті 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду, а стаття 350 КПК України визначає, що під час судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження, і розгляд клопотання про здійснення спеціального судового провадження не є виключенням з цих правил.

Ключові слова: спеціальне кримінальне провадження, підготовче судове засідання, in absentia, клопотання, колегільний розгляд справи судом, обвинувачений.

Abstract

Kalka Ivan Zinoviyovych Detective, National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, Kyiv,

IMPLEMENTATION OF THE RIGHTS OF THE ACCUSED DURING THE PREPARATORY COURT SESSION HELD IN HIS ABSENCE

Analyzed the issue of the implementation the rights of the accused during the preparatory court session, which is held in his absence.

Special attention is focused on problematic issues that help in the implementation of the right to collegial consideration of the case by the court if there are appropriate grounds.

It was established that despite the implementation of a special pre-trial investigation in criminal proceedings, the court is not obliged to automatically appoint a special trial.

International legal acts, norms of the Constitution of Ukraine, criminal procedural legislation of Ukraine, which regulate the issues investigated in the article, are analyzed. In addition, the decision of the European Court of Human Rights and the judicial practice of Ukrainian courts on the specified issue were studied.

During the conducted research, a separate group of decisions was singled out on the refusal to conduct a special trial based on the common position of the court regarding the fact that the prosecution did not provide the court with any data on what measures were taken to search for the accused and where the accused are currently located. It is expedient to take the specified conclusions of the courts into account when preparing the relevant petitions.

The article also supports the position of the possibility of making a decision on the implementation of a special court proceeding in a preparatory court session, in accordance with the second part of Article 314 of the Criminal Code of Ukraine, a preliminary court hearing takes place in accordance with the rules provided for by this Code for judicial proceedings, and Article 350 of the Criminal Code of Ukraine defines, that during the trial, the court considers the motions of the participants in the trial, and the consideration of the motion for a special trial is not an exception to these rules.

Keywords: special criminal proceedings, preparatory court session, in absentia, petition, collegial consideration of the case by the court, the accused.

Постановка проблеми

Як слідує з п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України підготовче судове провадження є невід'ємною складовою частиною кримінального провадження у суді першої інстанції [2]. колегіальний судовий засідання клопотання

Стадія підготовчого провадження займає проміжне положення між досудовим розслідуванням, стосовно якого вона має контрольний характер, і судовим розглядом, стосовно якого вона має організуючий характер, а також служить «процесуальним фільтром» - покликана не допускати в судовий розгляд кримінальні провадження, що підлягають закриттю чи по яких складенні не у відповідності із вимогами кримінального процесуального закону обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності [9].

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), що в свою чергу відповідає гарантіям, закріпленим, міжнародними нормативно -правовими актами в сфері захисту прав людини.

Водночас, незважаючи на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, суд не зобов'язаний автоматично призначати спеціальне судове провадження, оскільки стороною обвинувачення потрібно саме довести наявність обставин, що передбачені в ч. 3 ст. 323 КПК України, які б дозволяли призначити спеціальне судове провадження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання дотримання прав учасників кримінального провадження висвітлено у працях фахівців з кримінального процесу, у тому числі, Ю. П. Амеліна, О. В. Бабаєвої, І. В. Гловюк, В. Г. Гончаренка, І. В. Дубівки, О. В. Капліної, О. П. Кучинської, Л. М. Лобойка, М. В. Мазура, М. А. Погорецького, В. В. Рец, Н. П. Сизої, Н. С. Стефанів, Н. П. Черняк, М. В. Шепітька, В. П. Шибіки, Д. О. Шумейка, М. Є. Шумила, О. Г. Яновської та інших. Однак комплексні дослідженням з питань реалізації прав відсутнього обвинуваченого у кримінальних провадженнях in absentia поки що не систематизовані і розроблені не в повному обсязі.

Мета статті - дослідження проблемних питань, особливостей та механізмів реалізації прав обвинуваченого під час підготовчого судового засідання, яке проводиться за його відсутності.

Виклад основного матеріалу

Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов'язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначати кримінальне провадження до судового розгляду. Підставою для проведення такого засідання має бути надходження до суду одного з наступних матеріалів: обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Ніякі інші документи не можуть бути підставою для призначення підготовчого судового засідання [3, C. 666].

Завдання стадії - це наперед визначений, запланований для виконання обсяг процесуальної діяльності, яку необхідно здійснити для досягнення мети кримінального процесу. Кожна стадія забезпечує виконання своїх завдань, що в кінцевому підсумку має наслідком виконання завдань кримінального процесу [5, С. 21].

На думку Н. П. Сизої до системи завдань, які виконуються судом у стадії підготовчого провадження, належать:

перевірка відповідності процесуальних документів, поданих прокурором, вимогам кримінального процесуального закону;

розгляд скарг та клопотань учасників кримінального провадження;

з'ясування наявності підстав для завершення кримінального провадження;

встановлення відсутності порушень вимог кримінального процесуального закону, що перешкоджають призначенню судового розгляду;

вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду.

Виконання судом зазначених завдань у стадії підготовчого провадження

дає можливість уникнути безпідставного призначення судового розгляду й спрямоване на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин та перевірки їх доказами, а також ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення [8].

Під час підготовчого судового засідання, суд не вправі оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення органу досудового розслідування, в тому числі щодо повідомлення особі про підозру або зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, правильність визнання певної особи потерпілою чи проведення органом досудового розслідування допиту свідка, оскільки відповідно до ст.ст. 314 -316 КПК України з'ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду [13].

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року; «F.C.B. проти Італії» від 28 серпня 1991 року; «Т. проти Італії» від 12 жовтня 1992 року; «Пуатрімоль проти Франції» від 23 листопада 1993 року; «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року; «Меденіца проти

Швейцарії» від 14 червня 2001 року; «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року; «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії» від 24 травня 2007 року відзначається, що здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 6 ЄКПЛ, в якій закріплене право кожного на справедливий суд, коли немає підстав вважати, що обвинувачений не був належно повідомлений про розпочате щодо нього судове провадження; якщо він згодом може домогтися ухвалення нового судового рішення за його участі, в якому містилася б оцінка обґрунтованості висунутих проти нього обвинувачень, а також при дотриманні інших гарантій його конвенціальних прав [12].

На думку Д. О. Шумейка доцільно розглядати клопотання про здійснення спеціального судового провадження під час підготовчого провадження та задля узгодження змісту правової норми, потрібно також у числі рішень, які можуть бути прийняті у підготовчому судовому засіданні передбачити рішення про здійснення спеціального судового провадження, додавши п. 7 до ч. 3 ст. 314 КПК України у такій редакції: 7) призначити спеціальне судове провадження. Крім цього, вчений пропонує віднести питання щодо здійснення спеціального судового провадження до питань, які мають бути розв'язані під час підготовки до судового розгляду [18, C. 286-287; 19, C. 607-611].

На нашу думку доцільніше внести зміни в п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, виклавши його в такій редакції: «5) призначити судовий розгляд (у випадку здійснення спеціального досудового розслідування та надходження клопотання прокурора, до якого додано матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження - спеціальне судове провадження) на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру».

Так, відповідно до ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.10.2016 у справі № 385/619/16 -к колегія суддів, розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, задовольнила його та визначила здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні.

Крім цього, у вказаній ухвалі суду від 11.10.2016 зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297 -1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

З клопотання прокурора та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міжнародний розшук.

Обвинувачений в підготовче судове засідання не з'являється, неодноразово викликався в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 323 КПК України.

За таких обстави і наявні правові підстави, передбачені ч. 3 ст. 323 КПК України для здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого [10].

Водночас, існує також протилежна практика судів з цього питання. Зокрема, згідно ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2017 у справі № 756/4855/17, постановленої за наслідками проведення підготовчого судового засідання на підставі обвинувального акту, зазначено, що підстави для здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого на даний час відсутні, оскільки дане питання може бути предметом розгляду під час судового розгляду справи [11].

Також аналогічна позиція з додатковою аргументацією, що стосується розміщення статей у відповідній главі КПК України висловлена слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в ухвалі від 24.05.2023 у справі № 335/973/23. Так слідчий суддя окрім іншого зазначив, що з огляду на те, що підстави та порядок ухвалення судом рішення про здійснення спеціального судового провадження визначені ст. 323 КПК України, яка міститься в главі 28 КПК України «Судовий розгляд», суд доходить висновку, що клопотання прокурора є передчасним та підлягає вирішенню саме на стадії судового розгляду [15].

Враховуючи викладене, з метою процесуальної економії та виконання завдань кримінального провадження, підтримуємо позицію Д. О. Шумейка щодо доцільності розгляду питання про наявність підстав для здійснення спеціального судового провадження під час підготовчого судового засідання.

Одним із питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду є розгляд клопотань учасників судового провадження, в тому числі про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій.

Важливо звернути увагу, що відхилення судом клопотань учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій на підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 410 КПК України визнається неповнотою судового розгляду та є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції [4].

Ми підтримуємо позицію, висловлену в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 16.09.2021 у справі № 991/5521/21, згідно якої суд відхиляє доводи сторони захисту про неможливість ухвалення рішення про здійснення спеціального судового провадження у підготовчому судовому засіданні, оскільки відповідно до частини другої статті 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду, а стаття 350 КПК України визначає, що під час судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження, і розгляд клопотання про здійснення спеціального судового провадження не є виключенням з цих правил n [14].

О. В. Бабаєва зазначає, що належне повідомлення підозрюваного чи обвинуваченого про місце і час проведення процесуальних дій з його участю є одним із міжнародних стандартів судового розгляду за відсутності обвинуваченого. Засоби його забезпечення передбачені абз. 5 ч. 3 ст. 323 КПК України, з положень якого випливає, що у підготовчому судовому провадженні in absentia суд має вирішити питання про належне повідомлення обвинуваченому про місце і час проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду з його участю. При цьому суд має забезпечити одночасно три форми інформування обвинуваченого про спеціальне судове провадження: (1) направлення обвинуваченому повістки про виклик за останнім відомим місцем його проживання чи перебування. Це традиційний спосіб інформування, для забезпечення якого суд має встановити останнє місце проживання чи перебування обвинуваченого, яке є достовірно відомим; (2) направлення захиснику процесуальних документів, що підлягають врученню обвинуваченому, у т. ч. копії ухвали суду про призначення спеціального судового провадження. Це правило випливає з того, що у спеціальному судовому провадженні захисник замінює собою обвинуваченого. Крім того, він може мати засоби комунікації з підзахисним і таким чином проінформувати його про зміст і значення відповідних процесуальних документів. Однак задля виконання цієї вимоги судом повинна бути встановлена і забезпечена участь захисника у спеціальному судовому провадженні; (3) опублікування інформації про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження. Таким чином, інформація доводиться до необмеженого кола осіб, в тому числі до самого обвинуваченого [1, C. 171].

На думку судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду М. В. Мазура повідомлення про зміст обвинувачення та дату й місце судового розгляду мають передбачати інформування не через засоби масової інформації, а через Інтернет, а також усіма доступними засобами, включаючи месенджери, профілі в соціальних мережах, телефонні дзвінки з проведення експертизи голосу тощо; крім того, про зміст обвинувального акта та першу дату судового засідання обвинуваченого має інформувати сторона обвинувачення, а в повідомленні має бути довідкова інформація про те, як і де дізнатися про наступні судові засідання або як зв'язатися з представниками сторони обвинувачення чи суду для реалізації своїх прав [6].

Частково можна погодитись з вказаною думкою судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду М. В. Мазура, однак необхідно враховувати, що першочергово потрібно виконати вимоги КПК України щодо надсилання відповідних повідомлень, а месенджери використовувати як додаткові засоби для інформування підозрюваного, обвинуваченого.

Доцільно звернути увагу на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.09.2022 у справі № 335/1262/19, у якій зазначено, що повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному проваджені від 15.03.2022 з повістками про виклик підозрюваних на 1,2, 3, 4 серпня 2022 року були направлені слідчим на номери телефонів підозрюваних із застосуванням додатків для обміну повідомленнями «WhatsApp» та «Viber» 28.07.2022, на підтвердження чого слідчим додано до клопотання рапорт з фототаблицями. Рішення повідомити підозрюваних із застосуванням додатків для обміну повідомленнями «WhatsApp» та «Viber» слідчий обґрунтував відсутністю телефонного (голосового) зв'язку в місцях проживання підозрюваних. Відсутність телефонного (голосового) зв'язку в місцях проживання підозрюваних не заперечувалась стороною захисту.

Слідчий суддя, розглядаючи відповідне клопотання, вірно зазначив, що встановивши, що підозрювані перебувають на тимчасово окупованій території України, дійшовши висновку про відсутність можливості вручення їм повідомлення про завершення досудового розслідування та повісток про виклик в порядку, передбаченому ч.ч. 1, 2, 4 - 7 ст. 135 КПК, слідчий мав б діяти у відповідності до приписів абз. 1 ч. 8 ст. 135 КПК.

Виклик підозрюваного із застосуванням месенджерів є неналежним повідомленням учасника кримінального провадження про виклик, оскільки такого порядку повідомлення процесуальним законом не передбачено [15].

Дана ухвала слідчого судді від 16.09.2022 оскаржувалась прокурором в апеляційному порядку, однак Запорізький апеляційний суд залишив без змін ухвалу слідчого судді [16].

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду під час розгляду касаційної скарги захисника засудженої зазначив, що зважаючи на специфіку спеціального досудового розслідування та судового провадження (in absentia), Верховний Суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування були вжиті не тільки прямо передбачені кримінальним процесуальним законом заходи щодо інформування підозрюваної особи про здійснення кримінального провадження шляхом публікації відповідної інформації в ЗМІ та мережі Інтернет, але й додаткові заходи, які забезпечили ефективне інформування ОСОБА_7 (шляхом направлення листів на електронну пошту) [7].

На думку Д. О. Шумейка, дотепер єдиний, вичерпний перелік способів належного повідомлення ні у правових позиціях ЄСПЛ, ні у ЄКПЛ, а також інших нормативних документах міжнародного і національного права не сформульований, тому в кожному випадку доцільно визначати цей факт або його відсутність із урахуванням обставин провадження, а саме дій органів влади та поведінки особи, що повідомляється. Під час підготовчого судового засідання судом має бути використано всі можливі способи виклику обвинуваченого в судове засідання та констатовано, що обвинувачений не з'являється [19, C. 607-611].

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого [2].

У зв'язку з цим дуже важливим є питання про те чи може під час спеціального кримінального провадження захисник заявити клопотання про здійснення розгляду колегіально судом та чи може таке клопотання бути задоволеним.

Так суддя Дарницького районного суду міста Києва від 09.03.2023 у справі № 753/11042/22, проводячи підготовче судове засідання у кримінальному провадженні зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 46 КПК захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

З огляду на наведені положення кримінального процесуального закону, суд уважає, що право на розгляд кримінального провадження колегіально є виключним процесуальним правом обвинуваченого і не може доручено захиснику.

Таким чином, клопотання захисника про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, не підлягає задоволенню [17].

На нашу думку, з метою виконання завдань кримінального провадження видається доцільним надання захиснику у спеціальному кримінальному провадженні права звертатись, за наявності підстав, із клопотанням про здійснення розгляду колегіально судом.

В ході проведення дослідження щодо причин відмови судами в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження проаналізовано понад 100 ухвал за період з 2020 до 2023 року. Підсумовуючи проведене дослідження щодо відмов судами в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження варто відзначити, що в більшості випадків суди відмовляють у задоволенні відповідного клопотання з підстав, що чітко визначені в ч. 3 ст. 323 КПК України, тобто не доведення прокурором, що обвинувачений переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою -агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений в міжнародний розшук, не доведення, що обвинувачений недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання, а також, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження.

Висновки

Підводячи підсумки проведеного дослідження варто відзначити, що незважаючи на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, суд не зобов'язаний автоматично призначати спеціальне судове провадження.

За наслідками вивчення судових рішень про відмову в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження доцільно виокремити окрему групу ухвал за спільною позицією суду стосовно того, що стороною обвинувачення не надано суду жодних даних про те, яких заходів вжито для розшуку обвинувачених та де на даний час знаходяться обвинувачені. Вказані висновки судів доцільно врахувати при підготовці відповідних клопотань.

Також обґрунтовано доцільність розгляду питання про наявність підстав для здійснення спеціального судового провадження саме під час підготовчого судового засідання.

В тому числі з метою виконання завдань кримінального провадження, аргументовано необхідність наділення захисника у спеціальному кримінальному провадженні правом звертатись, за наявності підстав, із клопотанням про здійснення розгляду колегіально судом.

Література

1. Бабаєва О.В. Підготовче провадження у системі стадій кримінального процесу України: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2019, 292 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України : затв. Законом України від 13 квіт. 2012 р. N° 4651-VI. Верховна Рада України : [сайт].

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково -практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. - К.: Юстініан, 2012, 1224 с.

4. Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012. № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»:

5. Лобойко Л.М., Банчук О.А. Кримінальний процес: Навчальний посібник. - К.: Ваіте, 2014, 280 с.

6. Мазур М.В. Кримінальне провадження щодо злочинів, пов'язаних із окупацією Криму та конфліктом на Донбасі, за процедурою in absentia: сучасний стан і перспективи вдосконалення.

7. Постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 225/1957/21.

8. Сиза Н.П. Завдання суду в стадії підготовчого провадження у кримінальному процесі України / Н. П. Сиза // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право», 2014, № 2 (10).

9. Стефанів Н.С. Актуальні питання судового провадження у першій інстанції. Доповідь Голови Апеляційного суду Івано-Франківської області.

10. Ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 11.10.2016 у справі № 385/619/16-к.

11. Ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2017 у справі № 756/4855/17.

12. Ухвала Ленінського районного суду м. Полтави у справі № 541/2457/16-к, провадження № 1-кп/553/28/2021.

13. Ухвала Вищого антикорупційного суду від 14.01.2020 у справі № 385/619/16 -к.

14. Ухвала Вищого антикорупційного суду від 16.09.2021 у справі № 991/5521/21

15. Ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.09.2022 у справі № 335/1262/19.

16. Ухвала колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду від 03.10.2022 у справі № 335/1262/19.

17. Ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 09.03.2023 у справі N° 753/11042/22.

18. Шумейко Д.О. Актуальні проблеми спеціального кримінального провадження: теорія і практика. Науковий вісник публічного та приватного права. Випуск 6, том 2, 2020, С. 282-287.

19. Шумейко Д.О. Підготовче судове провадження у спеціальному кримінальному провадженні. Порівняльно-аналітичне право - електронне наукове фахове видання юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет». № 1, 2020, С. 607-611.

References

1. Babaieva O.V. (2019). Pidhotovche provadzhennia u systemi stadii kryminalnoho protsesu Ukrainy. [Preparatory proceedings in the system of stages of the criminal process of Ukraine]. Kharkiv, 292 p. [in Ukrainian].

2. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [«Criminal Procedure Code of Ukraine»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua.

3. Honcharenko V.G. & Nor V.T. & Shumylo M.E. (2012). Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy. Naukovo-praktychnyi komentar [Criminal Procedure Code of Ukraine. Scientific and practical commentary]. Kyiv: Yustinian, 1224 p. [in Ukrainian].

4. Lyst Vyshchoho spetsializovanoho sudu Ukrainy z rozghliadu tsyvilnykh i kryminalnykh sprav «Pro poriadok zdiisnennia pidhotovchoho sudovoho provadzhennia vidpovidno do Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy» vid 03.10.2012. № 223-1430/0/4-12 [Letter of the Higher Specialized Court of Ukraine for consideration of civil and criminal cases «On the procedure for conducting preparatory court proceedings in accordance with the Criminal Procedure Code of Ukraine »].

5. Loboiko L.M. & Banchuk O.A. (2014). Kryminalnyi protses: Navchalnyi posibnyk. [Criminal process: Study guide]. Kyiv: Vaite [in Ukrainian].

6. Mazur M.V. (2020). Kryminalne provadzhennia shchodo zlochyniv, poviazanykh iz okupatsiieiu Krymu ta konfliktom na Donbasi, za protseduroiu in absentia: suchasnyi stan i perspektyvy vdoskonalennia. [Criminal proceedings in absentia regarding crimes related to the occupation of Crimea and the conflict in Donbas: current state and prospects for improvement].

7. Postanova Verkhovnoho Sudu vid 25.01.2023 u spravi № 225/1957/21 [Resolution of the Supreme Court].

8. Syza N.P. (2014). Zavdannia sudu v stadii pidhotovchoho provadzhennia u kryminalnomu protsesi Ukrainy [Tasks of the court at the stage ofpreparatory proceedings in the criminal process of Ukraine]. Journal of The National University of Ostroh Academy. Series "Law", No. 2 (10).

9. Stefaniv N.S. (2013). Aktualni pytannia sudovoho provadzhennia u pershii instantsii. Dopovid Holovy Apeliatsiinoho sudu Ivano-Frankivskoi oblasti [Current issues of court proceedings in the first instance. Report of the Chairman of the Court of Appeal of Ivano- Frankivsk region]

10. Ukhvala Prymorskoho raionnoho sudu mista Odesy vid 11.10.2016 u spravi № 385/619/16-k [Decision of the Seaside District Court of the city of Odesa]

11. Ukhvala Obolonskoho raionnoho sudu mista Kyieva vid 16.06.2017 u spravi № 756/4855/17 [Decision of the Obolon District Court of Kyiv]

12. Ukhvala Leninskoho raionnoho sudu mista Poltavy u spravi № 541/2457/16-k, provadzhennia № 1 -kp/553/28/2021 [Decision of the Leninsky District Court of Poltava]

13. Ukhvala Vyshchoho antykoruptsiinoho sudu vid 14.01.2020 u spravi № 385/619/16 -k [Decision of the High Anti-Corruption Court]

14. Ukhvala Vyshchoho antykoruptsiinoho sudu vid 16.09.2021 u spravi № 991/5521/21 [Decision of the High Anti-Corruption Court]

15. Ukhvala slidchoho suddi Ordzhonikidzevskoho raionnoho sudu m. Zaporizhzhia vid 16.09.2022 u spravi № 335/1262/19 [Decision of the investigative judge of the Ordzhonikidze District Court of Zaporizhia]

16. Ukhvala kolehii suddiv sudovoi palaty z rozghliadu kryminalnykh sprav Zaporizkoho apeliatsiinoho sudu vid 03.10.2022 u spravi № 335/1262/19 [Decision of the panel of judges of the judicial chamber for consideration of criminal cases of the Zaporizhzhya Court of Appeal]

17. Ukhvala Darnytskoho raionnoho sudu mista Kyieva vid 09.03.2023 u spravi № 753/11042/22 [Decision of the Darnytskyi District Court of Kyiv]

18. Shumeiko D.O. (2020). Aktualniproblemy spetsialnoho kryminalnohoprovadzhennia: teoriia i praktyka. [Actual problems of special criminal proceedings: theory and practice. Scientific bulletin ofpublic and private law]. Naukovyi visnyk publichnoho ta pryvatnoho prava. Issue 6, volume 2, (pp. 282-287). [in Ukrainian].

19. Shumeiko D.O. (2020). Pidhotovche sudove provadzhennia u spetsialnomu kryminalnomu provadzhenni [Preparatory court proceedings in special criminal proceedings]. Comparative and analytical law is an electronic scientific publication of the Faculty of Law of the Uzhhorod National University. No. 1, (pp. 607-611). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru