Роль публічного управління в розвитку Індустрії 4.0 та забезпеченні національної безпеки держави

Визначення ролі публічного управління в розвитку Індустрії 4.0 та забезпеченні національної безпеки України. Проаналізовано, що Україна повинна розвивати військово-технічний комплекс, впроваджувати новітні технології Індустрії 4.0, на кшталт США.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.02.2024
Размер файла 29,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль публічного управління в розвитку Індустрії 4.0 та забезпеченні національної безпеки держави

Вербицька Галина Любомирівна

кандидат економічних наук, доцент, докторант кафедри адміністративного та фінансового менеджменту, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

Анотація

Метою статті є визначення ролі публічного управління в розвитку Індустрії 4.0 та забезпеченні національної безпеки України. У дослідженні використано наукові методи індукції та дедукції, аналізу та синтезу, порівняння. Результати дослідження показали, що від якості військової техніки та озброєння залежить національна безпека держави. Наша держава повинна розвивати військово-технічний комплекс, впроваджувати новітні технології Індустрії 4.0, на кшталт США, яка поставила перед собою завдання бути інноватором у всіх галузях промисловості, що їй безумовно вдається. Аналіз вітчизняного експорту показав сировинну спрямованість економіки, низьку конкурентоспроможність готових виробів на зовнішніх ринках, і як наслідок, повну залежність економіки від імпорту товарів нового покоління. Такий стан речей не дозволяє підвищити рівень національної безпеки України, яка на даний час перебуває у стані війни з російським агресором. Встановлено, що Індустрія 4.0 відкриває нові можливості для покращення продуктивності праці, зниження витрат та розширення бізнесу налагодження власного виробництва озброєння нового покоління для захисту національної безпеки країни. Доведено, що основною причиною низьких темпів впровадження Індустрії 4.0 є низька наукоємність ВВП України. Така тенденція шкодить розвитку інноваційної сфери країни, що негативно впливає на її конкурентоспроможність та економічне зростання. Систематизовано ключові фактори, які допоможуть Україні вийти з економічної кризи та розвиватися в напрямку сталого розвитку. Визначено основні напрями досягнень держави у сфері публічного управління в межах Індустрії 4.0. Досліджено роль публічного управління у активізації масштабного промислового технологічного перевороту шляхом післявоєнної модернізації промисловості України. Сформовано перелік заходів, які мають бути проведені органами публічного управління для успішного інноваційного розвитку вітчизняних підприємств, виходячи з досягнень четвертої промислової революції. Виконання цих заходів дозволить Україні зробити значний крок уперед на шляху до створення конкурентоспроможної економіки, яка буде базуватись на інноваціях та використанні передових технологій.

Ключові слова: національна безпека, Індустрія 4.0, інновації, публічне управління, економіка.

Verbytska Halyna Liubomyrivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, doctoral student of the Department of administrative and financial management, National University "Lviv Polytechnic", Lviv

THE ROLE OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE DEVELOPMENT OF INDUSTRY 4.0 AND ENSURING THE NATIONAL SECURITY OF THE STATE

Abstract. The purpose of the article is to determine the role of public administration in the development of Industry 4.0 and ensuring the national security of Ukraine. The study uses the scientific methods of induction and deduction, analysis and synthesis, and comparison. The results of the study showed that the national security of the state depends on the quality of military equipment and weapons. Our state should develop the military-technical complex, introduce the latest Industry 4.0 technologies, like the United States, which has set itself the task of being an innovator in all industries, and it certainly succeeds. An analysis of domestic exports showed the economy's raw material orientation, low competitiveness of finished products in foreign markets, and, as a result, the economy's complete dependence on imports of new generation goods. This state of affairs does not allow increasing the level of national security of Ukraine, which is currently at war with the Russian aggressor. It is established that Industry 4.0 opens up new opportunities for improving labour productivity, reducing costs and expanding the business of establishing own production of new generation weapons to protect the national security of the country. It is proved that the main reason for the slow pace of implementation of Industry 4.0 is the low knowledge intensity of Ukraine's GDP. This trend is detrimental to the development of the country's innovation sector, which negatively affects its competitiveness and economic growth. The key factors that will help Ukraine overcome the economic crisis and move towards sustainable development are systematised. The main directions of the State's achievements in the field of public administration within the framework of Industry 4.0 are identified. The role of public administration in intensifying a large- scale industrial technological revolution through the post-war modernisation of Ukraine's industry is investigated. A list of measures that should be taken by public administration bodies for the successful innovative development of domestic enterprises based on the achievements of the fourth industrial revolution is formed. Implementation of these measures will allow Ukraine to make a significant step forward on the way to creating a competitive economy based on innovations and the use of advanced technologies.

Keywords: national security, Industry 4.0, innovation, public administration, economy.

Постановка проблеми

публічне управління національна безпека

Роль інновацій Індустрії 4.0 у забезпеченні національної безпеки України є надзвичайно важливою. Інтеграція передових технологій, таких як штучний інтелект, Інтернет речей, аналіз великих даних та автоматизація виробничих процесів, блокчейн, робототехніка зможуть покращити якісні характеристики військової техніки та озброєння, що дозволить Україні посилити свою обороноздатність і зберегти сильну військову позицію. Технології Індустрії 4.0 можуть бути використані для розробки передових рішень з кібербезпеки, включаючи виявлення загроз у режимі реального часу, шифрування та вдосконаленя системи автентифікації, для захисту чутливої національної інформації та інфраструктури. Крім того, інновації Індустрії 4.0 можуть посилити можливості збору та аналізу розвідувальної інформації в Україні. Використання аналітики великих даних і алгоритмів штучного інтелекту дозволяє аналізувати великі обсяги даних з різних джерел, таких як соціальні мережі, супутникові знімки і сенсорні мережі, щоб генерувати цінну розвідувальну інформацію. Це може допомогти виявити потенційні загрози безпеці, здійснювати моніторинг прикордонних територій та ефективніше протидіяти терористичній діяльності.

Впровадження досягнень четвертої промислової революції є вельми важливим для промисловості, оскільки завдяки використанню передових технологій у інноваційній продукції Україна зможе підвищити конкуренте - спроможність продукції на зовнішніх ринках, залучити іноземні інвестиції та зменшити залежність від імпорту. Індустрія 4.0 відкриває нові можливості для покращення продуктивності праці, зниження витрат та розширення бізнесу. Тому проблема ефективного державного регулювання інноваційного розвитку країни стає особливо актуальною в умовах війни, через яку Україні приходиться проходити внаслідок російської терористичної навали. Розвиток оборонного-промислового комплексу та інших галузей економіки, шляхом втілення нових технологій, в значній мірі пришвидшить перемогу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанню визначення ролі інновацій Індустрії 4.0 присвятили свої праці досить багато вітчизняних вчених, серед них можна виділити таких, як Ілляшенко С.М., Ілляшенко Н.С., Шипуліна Ю.С. [6], Брюховецька Н.Ю., Черних О.В. [2],Федулова Л.І. [13], Косич М.В., Александрова О.Ю. [7] тощо. Проте в їхніх працях недостатньо висвітлені аспекти пов'язані з діяльністю органів публічного управління щодо активізації впровадження інновацій Індустрії 4.0 з метою забезпечення національної безпеки держави. Більшість авторів у своїх наукових працях обмежуються поверхневим оглядом елементів четвертої промислової революції, залишаючи поза увагою дослідження можливостей впливу публічного управління на інноваційний розвиток підприємств та досягнення воєнних переваг над ворогом шляхом розвитку передових технологій.

Мета статті полягає у визначенні ролі публічного управління в розвитку Індустрії 4.0 та забезпеченні національної безпеки України.

Виклад основного матеріалу

Необхідність стримувати російську терористичну навалу довела роль високотехнологічних інновацій у забезпеченні національної безпеки України, тому у органів публічного управління не залишаються альтернатив, окрім як створити сприятливе середовище для успішного розвитку промисловості в межах Індустрій 4.0. Що в свою чергу сприятиме зростанню рівня національної безпеки, завдяки підвищенню обороноздатності держави та можливості ідентифікування потенційних загроз суверенітету України.

Під Індустрією 4.0 розуміють сукупність відносин, що виникають в процесі виробництва товарів з використанням цифрових технологій[6, С. 86]. Індустрія 4.0 базується на технологіях, здатних забезпечити формування єдиного простору для обміну даних і віртуальної візуалізації процесів та об'єктів, а практична імплементація цієї концепції передбачає створення роботизованих систем у форматі «розумних підприємств» з перспективою об'єднання їх у глобальну промислову мережу речей і послуг [2, С. 117].

Впровадження концепції Індустрії 4.0 активно відбувається у всьому світі. Проривні технології Індустрії 4.0 дають змогу поєднати фізичний і цифровий світ, створюючи «розумне» виробниче середовище для втілення стратегічних цілей розвитку держави. Штучний інтелект, аналітика даних, автоматизація і роботизація сприяють суттєвому зростанню продуктивності праці, якості продукції та результативності управління процесами, що дозволяє оптимізувати витрати, знизити ризики, прискорити виробничий цикл підприємства.

Оскільки в Україні триває повномасштабна війна з російським окупантом, пріоритетом у розвитку Індустрії 4.0 постає налагодження власного виробництва озброєння нового покоління для захисту національної безпеки країни. Особливо актуальним є виробництво зброї з використанням штучного інтелекту. Штучний інтелект може застосовуватися для аналізу даних та прогнозування потреб у виробництві озброєння. Він може виявити тенденції та патерни у виробництві, що дозволить оптимізувати процес та знизити витрати. Крім того, штучний інтелект може використовуватися для автоматизації деяких оперативних процесів, таких як контроль якості та тестування продукції. Застосування штучного інтелекту у виробництві озброєння також дозволить забезпечити безпеку та захист від уразливостей. Він може допомогти виявляти потенційні загрози та здійснювати контроль над доступом до важливих систем та устаткування, забезпечити аналітичні інструменти для оцінки потенційних загроз та розробки стратегій їх запобігання, підвищити продуктивність та ефективність виробництва, а також забезпечить безпеку та захист від потенційних загроз.

В Україні в 2023 р. також суттєво зросло виробництво безпілотників через їхню постійну потребу на фронті. Вітчизняні безпілотними здебільшого не поступаються якістю закордонним аналогам. Багато українських виробників БПЛА модифікують свої безпілотники за допомогою новітніх передових технологій. Така модернізація, що тепер включає штучний інтелект, допомагає Україні нарощувати свою перевагу на полі бою. Сьогодні тестуються системи штучного інтелекту, які допоможуть знаходити цілі за кілька кілометрів й наводити на них БпЛА навіть у разі застосування радіоелектронної боротьби.

Публічне управління в цьому напрямку ведеться шляхом проведення переговорів з потенційними інвесторами та власниками новітніх технологій в оборонній сфері. З цією метою 29 вересня 2023 р. у Києві пройшов перший Міжнародний форум оборонних індустрій (DFNC1), який об'єднав 252 компанії з понад 30 країн, які виробляють озброєння та військову техніку. В рамках форуму українська сторона підписала 20 документів з іноземними партнерами. Йдеться про угоди та меморандуми про виготовлення дронів, ремонт та виробництво бронетехніки та боєприпасів. Серед форматів співпраці - спільне виробництво, обмін технологіями і постачання комплектуючих. Важливою подією форуму стало створення Альянсу оборонних індустрій, приєднатися до якого можуть виробники зброї та військової техніки з усього світу. За словами В.О. Зеленського, на початку форуму перші 13 компаній підписали відповідну декларацію. При цьому, за даними Міноборони України, на момент закриття форуму до Альянсу оборонних індустрій долучилося загалом 38 компаній з 19 країн [11]. Зокрема Чехія передасть Україні ліцензію на виробництво штурмових гвинтівок CZ BREN 2. Також чехи також допоможуть українцям налагодити виробництво малокаліберних боєприпасів. Цей проект втілюватиме компанія Sellier & Bellot [12].

Країна має розвивати військово -технічний комплекс, впроваджуючи новітні технології військового обладнання та системи безпеки, на кшталт США, яка поставила перед собою завдання бути інноватором у всіх галузях промисловості, що їй безумовно вдається. Для прикладу, влітку 2024 р. США планують здійснити тестовий політ літального апарата Dart AE. Цей невеликий гіперзвуковий безпілотник повинен розігнатися до швидкості, яка у сім разів перевищує швидкість звуку, що дасть змогу продемонструвати можливості нових технологій.

Тривала війна з російськими загарбниками здійснює руйнівний вплив на економіку України. Велика кількість підприємств у зоні бойових дій та окупації не працює, великі обсяги виробничих потужностей зруйновано або пошкоджено, ускладнено доступ підприємств до ресурсів і сировини, ринків збуту. Зокрема, через бойові дії в м. Маріуполі Україна втратила близько третини потенціалу металургії, в той час як у 2021 р. саме металургія була найвагомішим джерелом експортних надходжень.

Якщо проаналізувати загальний обсяг експорту товарів та послуг [5]. Україною до закордонних контрагентів, то він у 2022 р. скоротився на 35,1% в порівнянні з 2021 р. і становив 44148,8 млн. дол. США. Статтями експорту товарів були: продукція АПК та харчової промисловості - 23397,2 млн. дол., продукція металургійного комплексу - 6004,1 млн. дол., продукція мінеральні продукти - 4323,5 млн. дол., машинобудування - 4216,9 млн. дол., деревина та паперова маса - 2162,9 млн. дол., продукція хімічної промисловості - 1757,4 млн. дол., різні промислові товари - 1335,6 млн. дол., продукція легкої промисловості - 951,1 млн. дол. Отже, як видно з представлених статистичних даних експорт промислових товарів України відноситься до продуктів третього-четвертого технологічного укладів. Фактично наша держава має статус експортера аграрно -мінеральної сировини і металургійних напівфабрикатів. Він не є престижним, оскільки в епоху Індутрії 4.0, ми залишились в нижчій лізі світових експортерів.

Вітчизняна ІТ-галузь активно розвивається і в 2022 р. принесла в економіку України 7,35 млрд. дол. експортних надходжень, що на 5,8% більше в порівнянні з 2021 р. [4]. Тому Україна має надзвичайно великий потенціал можливостей розвитку промисловості в межах Індустрій 4.0. Проте стрімкий розвиток ІТ-галузі відбувається доволі автономно від промисловості і практично не впливає на впровадження технологій 4.0 вітчизняними промисловими підприємствами. На світовому ринку товарів Україну знають як аграрного виробника та експортера металопродукції з низькою доданою вартістю - чавуну, напівфабрикатів і деяких видів прокату.

На сьогоднішній день понад 95% ІТ продуктів та послуг експортуються за кордон [8]. Це негативний тренд, оскільки галузь обслуговує чужі економіки світу. Так, найбільшим експортерами українських ІТ -послуг є США та Великобританія, які виготовляють високотехнологічні товари. Це призводить до того, що імпорт Україною машин, технологій та програмних продуктів зростає щороку.

Жодній країні не вдалося розбагатіти без розвиненого промислового сектору, а країни, що розвиваються, не мають шансу увійти до розвинених, зосереджуючи увагу виключно на експорті продовольчих товарів [13, C. 44]. В історії є приклади, коли держави диверсифікували структуру експорту, збільшуючи питому вагу технологічного експорту, за порівняно короткий термін - 7-10 років (В'єтнам, Словаччина, Чехія). Найважливішу роль в цьому відігравали іноземні інвестори. Їх метою було включення місцевих компаній в глобальні ланцюжки доданої вартості з метою обслуговування зовнішніх ринків і наповнення ринків внутрішніх, на яких переважав імпорт [ 3]. Цей досвід необхідно перейняти і Україні.

Україна, маючи величезний інтелектуальний потенціал, може бути одним із лідерів у розвитку Індустрії 4.0. Однак, на жаль, наукові та інтелектуальні ресурси держави не використовуються на повну потужність. Частково це пов'язано з недостатніми інвестиціями у наукові дослідження та розвиток промисловості. Наукоємність ВВП України (витрати на дослідженні і розробки за усіма джерелами у відсотках до ВВП) постійно зменшується - з 0,70 % у 2013 р. до критичного значення - 0,29 % у 2021 р. з незначним підвищенням до 0,33 % у 2022 р. За таких її значень наука України практично перестала виконувати економічну функцію. За оцінками фахівців, при наукоємності менше 0,9 % ВВП наука виконує лише пізнавальну функцію, а при наукоємності менше 0,3 % ВВП - лише соціокультурну. Така тенденція шкодить розвитку інноваційної сфери країни, що негативно впливає на її конкурентоспроможність та економічне зростання. Для зміцнення науково - технічного потенціалу держави необхідно збільшувати фінансування наукових досліджень та заохочувати підприємства до інвестицій в інноваційні проекти. Для порівняння в країнах ЄС середня наукоємність ВВП в 2021 р. становила 2,26%. Більшою за середню вона була у Швеції - 3,35%, Бельгії - 3,22%, Австрії - 3,19%, Німеччині - 3,13%, Фінляндії - 2,99%, Данії - 2,81%, Франції - 2,21%. Найбільші значення цього показника мають Ізраїль (5,56 %) та Південна Корея (4,93 %), більше 3 % - Китай (3,78 %), США (3,46%) та Японія (3,30 %) [9, C. 25]. Тому, очевидно, що саме ці країни є передовими експортерами технологій.

Теперішні реалії, обтяжені війною у нашій країні, показують, що Україна знаходиться у складному періоді реформування та трансформації основних галузей економіки, і з метою здійснення економічного прориву та покращення добробуту громадян повинна здійснити технологічний стрибок за рахунок впровадження інновацій Індустрії 4.0. З огляду на тенденції розвитку економіки європейських країн вітчизняним органам публічного управління необхідно в першу чергу зробити акцент на розвиток власної наукової бази та інтелектуальних ресурсів. Необхідно залучати інвестиції у дослідження, створення і впровадження нових технологій в промисловість.

Використання потенціалу Індустрії 4.0 зможе допомогти Україні зменшити залежність від імпорту, розвивати власні інтелектуальні продукти та промисловість, забезпечувати стійкий економічний розвиток та поліпшувати життя громадян. Впровадження новітніх технологій четвертої промислової революції, таких як штучний інтелект, Інтернет речей, блокчейн та інше, в промисловий сектор дозволить підвищити ефективність виробництва, скоротити витрати та покращити якість продукції.

Після закінчення війни досить багато розвинутих країн обіцяють допомогти відбудувати економіку України, зокрема США, Великобританія, Німеччина, Японія, Канада тощо. Крім того, на Конференції з відновлення України в Лондоні 21 червня 2023 р., яка була зосереджена на мобілізації міжнародної підтримки для економічної та соціальної стабілізації України та подальшого процесу відновлення від наслідків війни, у тому числі шляхом екстреної допомоги для негайних потреб та фінансування участі приватного сектору в процесі відновлення, майже 500 світових компаній пообіцяли надати допомогу у відбудові зруйнованої війною економіки. Citi, Sanofi та Philips є серед компаній, які підписали Українську ділову угоду, сигналізуючи про свій намір збільшити інвестиції в країні. Євросоюз пообіцяв покрити 45% усіх потреб України у фінансуванні її відновлення до 2027 року: це будуть гранти, кредити та заморожені раніше активи РФ [14].

Розроблений Національною радою відновлення України План відновлення України [10] містить 24 томи напрацювань, щодо післявоєнного піднесення економіки України. Сформовані в межах цього Плану національні програми Розвитку секторів економіки з доданою вартістю передбачають перехід до економіки знань, яка сформувалася в межах Індустрії 4.0. Цей процес вимагатиме значних фінансових та технічних зусиль, тому ми розраховуємо на допомогу наших партнерів, які обіцяли нам підтримку.

Відновлення економіки після війни є складним і тривалим процесом, але зовнішня допомога може значно полегшити його перебіг та сприяти швидкому піднесенню країни. Модернізація промисловості після війни відіграватиме важливу роль у відновленні економіки, забезпеченні стабільного економічного росту та підвищенні життєвого рівня населення України. Варто відзначити, що відсутність сучасної промисловості рівнозначна відсутності оборонного сектору, а отже - країни. З огляду на зміни, які відбуваються у світі, важливим напрямком розвитку вітчизняної економіки може стати перехід до використання енергії зеленого типу та розвиток відновлюваних джерел енергії. Це сприятиме зниженню залежності від імпорту енергетичних ресурсів. В цілому, Україна може використати поточну воєнну ситуацію як каталізатор для трансформації своєї економіки та залучення інвестицій. Прискорення реформ, розвиток інновацій та зеленої економіки, а також сприятливі умови для бізнесу - це ключові фактори, які допоможуть Україні вийти з економічної кризи та розвиватися в напрямку сталого розвитку. В силу обставин, ми маємо численне поле для інновацій, як соціальних, так і економічних та військових.

Післявоєнна модернізація промислових підприємств матиме кілька важливих переваг для економіки України. По-перше, це сприятиме відновленню виробництва, яке було пошкоджене чи зруйноване під час війни. Нові технології та обладнання дозволять швидше відновити виробництво та створити нові робочі місця. По-друге, модернізація промисловості забезпечить стабільний економічний ріст. Впровадження нових технологій та удосконалення виробничих процесів підвищать продуктивність та конкурентоспроможність українських підприємств. Це приведе до збільшення виробництва, експорту та прибутковості, що сприятиме зростанню ВВП країни. Нарешті, модернізація промисловості приведе до підвищення життєвого рівня населення. Більше робочих місць, збільшений обсяг виробництва та підвищений рівень доходів усіляким чином позитивно відобразяться на громадянах. Вони матимуть доступ до більшої кількості робочих місць та можливість заробити більше. Це також призведе до зниження бідності та покращення якості життя людей.

Індустрія 4.0 передбачають процес цифровізації виробництва та використання нових технологій у виробничих процесах. Масова цифровізація виробничих підприємств - це основний тренд останніх років у всіх розвинутих країнах світу. З кожним роком цей процес швидко поширюється, впливаючи на різні галузі промисловості та економіки. В Україні він став можливим завдяки прогресу в сфері інформаційних технологій та постійному розвитку цифрових рішень. Використання технологій штучного інтелекту, робото - техніки та автоматизованих систем контролю дозволять виробничим підприємствам створювати товари нового покоління. Цифровізація також сприяє збільшенню рівня автоматизації та роботизації виробництва. Завдяки використанню сучасних технологій, виробники можуть автоматизувати багато простих та повторюваних задач, звільняючи людей від монотонної та втомлюючої роботи.

Здійснюючи технологічний стрибок за допомогою Індустрія 4.0, Україна зможе змінити своє становище на світовому ринку, залучити нові інвестиції та забезпечити стабільний економічний розвиток. Такий курс дій допоможе покращити добробут громадян і зробити країну більш конкурентоспро - можною у світі. Для успішного розвитку цих Індустрій, органи публічного управління повинні вживати відповідні заходи:

- створення інфраструктури: для розвитку Індустрія 4.0 необхідна наявність високошвидкісного Інтернету, цифрової інфраструктури та інших технологічних засобів. Органи публічного управління повинні вкласти зусилля в покращення доступу до цифрових технологій і забезпечити їхню надійність та безпеку;

- підтримка та сприяння інноваційним підприємствам: органи публічного управління можуть надавати фінансову та консультаційну підтримку підприємствам, що займаються інноваційними технологіями. Це може включати гранти, субсидії, знижки на податки та інші заходи, які допоможуть залучити кошти і стимулювати розвиток інновацій;

- освіта та кваліфікація робочої сили: органи публічного управління повинні сприяти розвитку освітніх програм, які навчатимуть молодь сучасним технологіям та інноваціям. Крім того, важливо забезпечити навчання та перекваліфікацію працівників, щоб вони могли використовувати нові технології та інструменти в роботі;

- забезпечення правового середовища: Органи публічного управ - ління повинні створити правову базу, яка сприятиме розвитку технологій та інновацій;

- фінансова підтримка модернізації основних фондів підприємств: впровадження автоматизованих систем, штучного інтелекту, інтернету речей і інших передових технологій допоможе підвищити ефективність виробництва, знизити витрати на виробництво і покращити якість продукції.

Варто відзначити, що у сфері публічного управління Україна активно здійснює впровадження цифрових технологій, як елементу індустрії 4.0. Уряд прагне побудувати «Державу в смартфоні». Міністерство цифрової трансформації України, незважаючи на воєнний стан, активно впроваджує все нові розробки, які сприяють підвищенню національної безпеки країни, зростанню добробуту населення та підтримку IT -індустрії. Підвищити обороноздатність країни допомагають: чатбот «єВорог», що збирає інформацію про окупантів; застосунок «Повітряна тривога» для оперативного реагування на початок і закінчення трьох типів тривог: повітряної тривоги, загрози артобстрілу, загрози вуличних боїв; чат-бот у Телеграмі Stop Russian aggression, куди кожен громадянин може надіслати дані щодо скоєння воєнного злочину росіян в Україні. Забезпеченню національної безпеки через соціальну безпеку громадян сприяє мобільний застосунок «Дія», «єДокумент» якого, допомагає українцям, при втраті документів під час воєнних дій, за необхідності підтверджувати свою особу. Також у «Дії» можна оформити статуси внутрішньо переміщеної особи чи безробітного (з відповідними виплатами), замовити видачу дублікатів свідоцтв та витягів з реєстрів органів РАЦС, існує Віртуальна картка «єПідтримка, Реєстр пошкодженого та знищеного майна. Створено спеціальний правовий режим «Дія.Сіті», з метою підтримки IT-індустрії.

Серед цілей щодо розбудови цифрової сервісної держави на найближче майбутнє є такі: переведення 100 % державних послуг в онлайн; створення «захищеної держави» (запасна інфраструктура для всіх 25 базових державних реєстрів, надійне сховище даних резервного копіювання, хмарні технології та безпечний центр оброблення даних); створення комплексної системи кіберзахисту; забезпечення 95% населення якісним доступом до фіксованого та мобільного інтернету, цифровізація старшого покоління завдяки навчанню 6 млн українців базовим цифровим навичкам; цифровізація судової системи; розроблення проєктів «е-Освіта», «е-Митниця», розвиток електронної охорони здоров'я; впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери; розвиток безпаперового документообігу та безготівкових розрахунків (цифрові гроші е-гривня); розширення міжнародного партнерства у сфері цифрових трансформацій [1]. Тобто органами публічного управління України вже створено потрібні передумови для проведення масштабного промислового технологічного перевороту. Підприємства на сьогоднішній день мають доступ до швидкого та надійного Інтернету, цифрова інфраструктура продовжує розвиватися, рівень кібербезпеки в державі підвищується, а компанії та стартапи, які займаються цифровими технологіями, електронною комерцією та іншими цифровими видами діяльності, отримують підтримку у своєму розвитку. Розширено співпрацю із зарубіжними партнерами, зокрема в галузі науково-технічного співробітництва, що дає змогу знайомитися з передовими розробками та інноваційними методами ведення бізнесу.

Висновки

Отже, модернізація промисловості є ключовим фактором у відновленні економіки після війни, забезпеченні стабільного економічного росту та покращенні життєвого рівня населення України. Тому публічне управління має бути спрямоване на якісну реалізацією Плану відновлення України шляхом залучення інвестицій у виробництво, сприяння упровадженню новітніх технологій та створення сприятливого бізнес-клімату.

Індустрія 4.0 відображає сучасні тренди у сфері виробництва та ділового середовища, які включають в себе автоматизацію, інтеграцію технологій, штучний інтелект, розширену реальність, блокчейн та інші інновації. Проте, для успішного впровадження Індустрії 4.0 перед органами публічного управління постає низка завдань. Перш за все, потрібно створити відповідну інфраструктуру, яка включатиме швидкий та надійний Інтернет, передові засоби зберігання та обробки даних, а також підготувати кваліфіковану робочу силу, здатну працювати з новими технологіями. Крім того, необхідно активно сприяти розвитку інноваційного середовища, підтримувати стартапи та малий бізнес, які є основою інноваційного розвитку країни. Також важливо залучати іноземних інвесторів та співпрацювати з міжнародними організаціями, щоб отримати доступ до новітніх технологій та експертизи.

Перспективами подальших досліджень в цьому напрямку є розробка концепції співпраці публічного управління, науки та бізнесу щодо становлення України, як провідного експортера високотехнологічних товарів.

Література:

1. Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України». URL: https://niss.gov.ua/ publikatsiyi/poslannya-prezydenta-ukrayiny/analitychna-dopovid-do-shchorichnoho-poslannya-1 (дата звернення: 13.11.2023).

2. Брюховецька Н.Ю., Черних О.В. Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України. Економіка промисловості. 2020. № 2. С. 116-132.

3. Данилишин Б. Як Україні перейти від сировинного експорту до технологічного. Главком. 27.08.2019. URL: https://glavcom.ua/columns/b_danilishyn/yak-ukrajini-pereyti-vid- sirovinnogo-eksportu-do-tehnologichnogo-620718.html (дата звернення: 13.11.2023).

4. Державна служба статистики України: офіційний сайт. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 10.11.2023).

5. Експорт товарів України. Міністерство економіки України: офіційний сайт. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=e3c3c882-4b68-4f23-8e25-388526e b71c3&tag=TendentsiiEksportuInfografika-eksport- (дата звернення: 11.11.2023).

6. Ілляшенко С.М., Ілляшенко Н.С., Шипуліна Ю.С. Проблеми і перспективи розвитку промисловості України в умовах четвертої промислової революції. Вісник Хмельницького національного університету. 2020. № 5. С. 85 -89.

7. Косич М.В., Александрова О.Ю. Вплив Індустрії 4.0 на рівень конкурентоспро- можності країн світу. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2022. № 78-79. С. 14-23.

8. Куничак О. Українська ІТ-індустрія: робота в умовах війни та подальші перспективи. Економічна правда. 17.06.2022. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/ 2022/06/17/688262/ (дата звернення: 10.11.2023).

9. Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2022 році: науково-аналітична доповідь / Т.В. Писаренко, Т.К. Куранда та ін. К.: УкрІНТЕІ, 2023. 94 с. URL: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/nauka/2023/07/25/Nauk-analit.dopov.Naukova.ta.nauk-tekhn.diyaln.v.Ukr. 2022-25.07.2023pdf. (дата звернення: 07.11.2023).

10. План відновлення України. URL: https://recovery.gov.ua (дата звернення: 14.11.2023).

11. У Києві відбувся перший Міжнародний форум оборонних індустрій. Мілітарний. 30 Вересня 2023 р. URL: https://mil.in.ua/uk/news/u -kyyevi-vidbuvsya-pershyj-mizhnarodnyj- forum-oboronnyh-industrij/ (дата звернення: 16.11.2023).

12. Україна отримає ліцензію на зброю від Чехії. Коpеспондент.mt. 30 Вересня 2023 р. URL: https://ua.korrespondent.net/ukraine/4627893-ukraina-otrymaie-litsenziui-na-zbroui-vid-chekhii (дата звернення: 16.11.2023).

13. Федулова Л.І. Розвиток високотехнологічного сектору промисловості як стратегічний напрям посилення соціально-економічного розвитку України. Економічна теорія та право. 2019. № 3. С. 41-61.

14. Ukraine Recovery Conference 21-22 June 2023 - London, UK. URL: https://ua.urc- international.com (дата звернення: 14.11.2023).

Reference:

1. Analitychna dopovid do shchorichnoho Poslannia Prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy «Pro vnutrishnie ta zovnishnie stanovyshche Ukrainy» [Analytical Report to the Annual Address of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine "On the Internal and External Situation of Ukraine"]. Retrieved November 13, 2023, from https://niss.gov.ua/ publikatsiyi/poslannya-prezydenta-ukrayiny/analitychna-dopovid-do-shchorichnoho-poslannya-1 [in Ukrainian].

2. Briukhovetska N.Iu., Chernykh O.V. (2020). Industriia 4.0 ta tsyfrovizatsiia ekonomiky: mozhlyvosti vykorystannia zarubizhnoho dosvidu na promyslovykh pidpryiemstvakh Ukrainy [Industry 4.0 and digitalisation of the economy: opportunities for using foreign experience at Ukrainian industrial enterprises]. Industrial economics, 2, 116-132 [in Ukrainian].

3. Danylyshyn B. Yak Ukraini pereity vid syrovynnoho eksportu do tekhnolohichnoho [How Ukraine can move from raw materials to technology exports]. Glavkom. August 27, 2019. Retrieved November 13, 2023 from https://glavcom.ua/columns/b_danilishyn/yak-ukrajini- pereyti-vid-sirovinnogo-eksportu-do-tehnologichnogo-620718.html [in Ukrainian].

4. State Statistics Service of Ukraine: official website. Retrieved November 10, 2023, from https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

5. Eksport tovariv Ukrainy [Export of goods of Ukraine]. Ministry of Economy of Ukraine: official website. Retrieved November 11, 2023 from https://www.me.gov.ua/Documents/List? lang=uk-UA&id=e3c3c882-4b68-4f23-8e25-388526eb71c3&tag=TendentsiiEksportuInfografika- eksport- [in Ukrainian].

6. Illiashenko S.M., Illiashenko N.S., Shypulina Yu.S. (2020). Problemy i perspektyvy rozvytku promyslovosti Ukrainy v umovakh chetvertoi promyslovoi revoliutsii [Problems and prospects for the development of Ukrainian industry in the context of the fourth industrial revolution]. Bulletin of KhmelnytskyiNational University, 5, 85-89 [in Ukrainian].

7. Kosych M.V., Aleksandrova O.Iu. (2022). Vplyv Industrii 4.0 na riven konkurento- spromozhnosti krain svitu [The impact of Industry 4.0 on the level of competitiveness of countries]. Journal of Transport and Industry Economics, 78-79. 14-23 [in Ukrainian].

8. Kunychak O. Ukrainska IT-industriia: robota v umovakh viiny ta podalshi perspektyvy [Ukrainian IT industry: work in war and future prospects]. Economic Truth. June 17, 2022. Retrieved November 10, 2023 from https://www.epravda.com.ua/columns/2022/06/17/688262/ [in Ukrainian].

9. Naukova ta naukovo-tekhnichna diialnist v Ukraini u 2022 rotsi: naukovo-analitychna dopovid [Scientific and scientific-technical activity in Ukraine in 2022: scientific and analytical report]/ Pysarenko T.V., T.K. Kuranda T.K. etc. 2023. 94 p. Retrieved November 07, 2023 from https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/2023/07/25/Nauk-analit.dopov.Naukova.ta.nauk- tekhn.diyaln.v.Ukr.2022-25.07.2023pdf [in Ukrainian].

10. Plan vidnovlennia Ukrainy [Ukraine's recovery plan]. Retrieved November 14, 2023 from https://recovery.gov.ua [in Ukrainian].

11. U Kyievi vidbuvsia pershyi Mizhnarodnyi forum oboronnykh industrii [The first International Defence Industries Forum was held in Kyiv]. Military. Retrieved November 16, 2023 from https://mil.in.ua/uk/news/u-kyyevi-vidbuvsya-pershyj-mizhnarodnyj-forum-oboronnyh-industrij/ [in Ukrainian].

12. Ukraina otrymaie litsenziiu na zbroiu vid Chekhii [Ukraine will receive a weapons licence from the Czech Republic]. Korrespondent.net. Retrieved November 16, 2023 from https://ua.korrespondent.net/ukraine/4627893-ukraina-otrymaie-litsenziui-na-zbroui-vid-chekhii [in Ukrainian].

13. Fedulova L.I. (2019). Rozvytok vysokotekhnolohichnoho sektoru promyslovosti yak stratehichnyi napriam posylennia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [Development of the high-tech industry sector as a strategic direction for strengthening Ukraine's socio-economic development]. Economic theory and law, 3. 41-61 [in Ukrainian].

14. Ukraine Recovery Conference 21-22 June 2023 - London, UK. Retrieved November 14, 2023 from https://ua.urc-intemational.com [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Структура, завдання, принципи побудови та функціонування системи забезпечення національної безпеки. Гарантії ефективного керування СНБ. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою.

    курсовая работа [57,6 K], добавлен 18.07.2014

  • Конституційні засади органів безпеки України: їхні повноваження та обов'язки. Основні завдання, обов’язки та функції Ради Національної безпеки і оборони України. Проблеми та перспективи розвитку системи органів державного управління безпекою України.

    курсовая работа [53,3 K], добавлен 08.09.2012

  • Розвиток Ради національної безпеки і оборони України як координаційного органа з питань національної безпеки і оборони при Президентові. Її значення для функціонування держави та влади. Структура РНБО як компонент конституційно-правового статусу.

    реферат [15,5 K], добавлен 18.09.2013

  • Служба безпеки України (СБУ) як державний правоохоронний орган спеціального призначення. Функції СБУ щодо забезпеченням національної безпеки від внутрішніх загроз. Напрямки забезпечення національної безпеки України. Права, надані органам і співробітникам.

    реферат [23,8 K], добавлен 21.01.2011

  • Розглядаються напрями реформування Національної поліції України. Аналізуються шляхи вирішення проблемних питань, що можуть з’явитися в процесі здійснення реформи. Розкривається зміст механізмів публічного управління щодо процесу реформування цих органів.

    статья [19,6 K], добавлен 27.08.2017

  • Правовий зміст національної безпеки. Державний суверенітет і значення національної безпеки для його забезпечення. Статут ООН як основа сучасного права міжнародної безпеки. Проблеми національної безпеки і забезпечення суверенітету незалежної України.

    курсовая работа [58,6 K], добавлен 18.11.2014

  • Сучасна національна безпека України. Завдання та функції Ради національної безпеки і оборони України. Організаційна структура організації, засідання як основна організаційна форма її діяльності. Повноваження Голови та членів Ради національної бе

    контрольная работа [17,0 K], добавлен 16.06.2011

  • Об'єкти та принципи політики національної безпеки. Гарантії її забезпечення. Пріоритети національних інтересів України. Мінімізація психологічних конфліктів між Сходом та Заходом країни. Гармонізація міждержавних відносин із Російською Федерацією.

    реферат [13,7 K], добавлен 25.02.2014

  • Роль та місце інформаційної безпеки в понятійно-категорійному апараті інформаційного права. Поняття, зміст та розвиток інформаційної безпеки. Характеристика становища інформаційної безпеки України та механізм правового регулювання управління нею.

    дипломная работа [151,1 K], добавлен 15.10.2013

  • Характеристика злочинів проти основ національної безпеки. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу. Посягання на життя державного чи громадського діяча. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

    реферат [21,4 K], добавлен 11.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.