Стан кримінально-правової протидії корупції у сфері охорони здоров’я: соціологічний та кримінально-статистичний вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан кримінально-правової протидії корупції у сфері охорони здоров'я: соціологічний та кримінально-статистичний вимір

Олійник Андрій Миронович - аспірант Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка»

Досліджено окремі соціологічні та статистичні дані у сфері кримінально-правової протидії корупції в охороні здоров'я.

З'ясовано особливості здійснення обліку та статистичного узагальнення корупційних кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили. Констатовано відсутність єдиної уніфікованої статистичної звітності, яка б охоплювала дані щодо абсолютно всіх корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, включаючи досудове розслідування та судове провадження. Акцентовано увагу на питаннях законодавчого регулювання типів корупційних правопорушень, що впливають на їх облік як окремої статистичної групи.

За результатами аналізу показників кримінальної статистики виявлено тенденції до зменшення кількості корупційних правопорушень як загалом, так і у сфері охорони здоров'я, що в цілому відповідає даним соціологічного дослідження.

Ключові слова: корупція, охорона здоров'я, корупційне кримінальне правопорушення, неправомірна вигода, кримінальна статистика, «корупційний досвід», статистична звітність.

THE STATE OF THE CRIMINAL- LEGAL COUNTERACTION TO CORRUPTION IN THE HEALTHCARE SECTOR: SOCIOLOGICAL AND CRIMINAL-STATISTICAL DIMENSION

протидія корупції охорона здоров'я

За даними опитування населення, корупція продовжує залишатися серед найбільш серйозних проблем, посідаючи третє місце (на думку понад 64 % респондентів) після воєнних дій та високої вартості життя [1, 9]. Воєнний стан в Україні лише загострив увагу суспільства до окресленої проблематики: 84% українців переконані, що факти про корупцію оприлюднювати «варто, бо через корупцію ми втратимо і єдність, і підтримку партнерів, і, врешті, перемогу» [2].

До пріоритетних напрямів у запобіганні корупції віднесена також сфера охорони здоров'я. На думку громадян, медицина входить у трійку сфер, які є першочерговими для очищення від корупції - про це відповіли 32,2% опитаних (після судової системи та митниці) [1, с.46]. Такий показник повністю відповідає тому, що «медичний» «корупційний досвід» є одним з найпоширеніших: кожен шостий українець стикався з корупцією протягом року [3].

Безперечно, поряд із системою заходів організаційно-правового та економічно-фінансового характеру ключова роль у запобіганні корупції, включаючи охорону здоров'я, належить механізмам юридичної відповідальності як найбільш ефективним та дієвим превентивним засобам вчиненню правопорушень. Тому реальний стан протидії корупції як передусім кримінально- правового явища найкраще характеризує комплексна оцінка, що охоплює не лише соціологічні дослідження, а насамперед показники статистики щодо розслідування ко- рупційних правопорушень та притягнутих до кримінальної, інших видів відповідальності, осіб.

Стан дослідження

Вивченню проблем корупції в різних сферах життєдіяльності держави присвячено достатньо багато наукових доробків у галузі кримінального права та кримінології, інших галузей права, зокрема: С. Богаченка, Бойка, М. Бурак, О. Дудорова, І. Мамедова, В. Навроцького, Ю. Нікітіна, В. Топчія, Трепака, М. Хавронюка, В. Харченка та інших.

Предметом цього дослідження були, насамперед, передбачені законодавством форми статистичної звітності компетентних державних органів (ОГП, МВС, НАБУ, ДСА, ВАКС, ВС) у сфері досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, а також узагальнення та аналітичні матеріали (НАЗК), з питань аналізу кримінальної статистики, а також соціологічних досліджень щодо рівня поширення корупції.

Метою цієї статті є здійснення аналізу стану та тенденцій кримінально-правової протидії корупції у сфері охорони здоров'я на основі даних кримінальної статистики щодо вчинення окремих корупційних правопорушень.

Виклад основного матеріалу дослідження

Згідно з ст.61 Конвенції ООН проти корупції кожна Держава-учасниця розглядає можливість проведення аналізу тенденцій у галузі корупції на своїй території, а також умов, в яких здійснюються корупційні злочини [4]. Відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції», повноваження щодо організації проведення досліджень з цих питань, а також аналізу статистичних даних покладено на Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) [5].

Як випливає із комплексної оцінки ко- рупційної ситуації в Україні, найчастіше населення отримує «корупційний досвід» під час контактів із закладами державної або комунальної медицини. До них протягом року звертається більшість громадян (55,1%). Незважаючи на те, що рівень корупції у медицині нижчий, ніж у такій сфері, як діяльність правоохоронних органів, саме в медичних закладах основна маса українців отримує вже згаданий «корупційний досвід» (кожен четвертий з тих, хто звернувся по медичну допомогу). Тож загалом 12,6% українців у 2022 році мали досвід корупції у медичних закладах особисто або знають про такий досвід від членів родини. Проте, порівняно з 2021 роком, цей показник знизився у 1,7 рази (у 2021 році «корупційний досвід» у закладах охорони здоров'я отримали 21,9% громадян) [1, с.13,81].

Зокрема, серед опитаних, які мали контакти із медичною сферою у 2022 році, 24,8% респондентів при відповіді на пряме запитання зазначили, що вони або члени їхніх родин зіштовхувалися з корупцією під час звернення до закладів охорони здоров'я, тобто вони давали або від них вимагали неправомірну вигоду, використовували зв'язки тощо (тоді як у 2021 році цей показник становив 39,4%). Відповідно, 73,2% опитаних вказали про відсутність ко- рупційного досвіду в цій сфері. Зазначені дані статистично значуще різняться від 2021 року: частка тих, хто стикався із корупцією, знизилася на 14,5 в.п., а частка тих, хто заявляє про відсутність корупційного досвіду, зросла на 15,4 в.п. [1, с.81].

Втім, основним організаційно-правовим інструментом, який поряд із соціологією дає змогу оцінити стан поширеності корупції, а також результативність та ефективність її запобігання, безперечно, є кримінальна статистика.

Незважаючи на те, що впродовж попередніх десять років, боротьба з корупцією стала одним із ключових напрямів державної політики, за цей час сформовано окрему галузь профільного законодавства та створено систему антикорупційних органів (НАБУ, НАЗК, САП, ВАКС), досі немає єдиного узагальнення та уніфікованої статистичної звітності, яка б охопила показники щодо абсолютно всіх корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, враховуючи як досудове розслідування, так і судове провадження, незалежно від підслідності та підсудності таких справ. Це відповідно впливає на точність статистичного дослідження реального стану кримінально- правової протидії корупції як загалом, так і в охороні здоров'я зокрема. До певних незручностей, що на перешкоді ефективної кримінальної статистики, можна віднести і спосіб законодавчого визначення типів корупційних кримінальних правопорушень. Хоча у примітці до ст. 45 Кримінального кодексу України (далі - КК України) [6] міститься їх постатейний перелік, що однозначно є сприятливим для чіткості обліку, структурно вони розміщені в різних розділах Особливої частини КК України, у контексті яких власне проводиться традиційно статистична звітність. Наприклад, ст. 354 КК України «Підкуп працівника підприємства, установи чи організації» належить до кримінальних правопорушень проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів (розділ XV). Більшість ж корупційних правопорушень відноситься до Розділу XVII «Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов>язаної з наданням публічних послуг». Разом з тим, усіх їх де-факто об'єднує і предмет правопорушення - неправомірна вигода, і спільний родовий об'єкт.

Окрім того, кримінальний закон по суті розрізняє два типи корупційних кримінальних правопорушень:

1) безумовно корупційні правопорушення - до прикладу, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 -369-2 КК України;

2) умовно корупційні правопорушення - до прикладу, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України - є корупційними лише у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем [6].

НАЗК, наприклад, при здійсненні аналізу стану протидії корупції бере до уваги статистику лише щодо безумовно корупційних правопорушень, оскільки в статистичних звітах органів прокуратури (форма №1) [7] з другої групи правопорушень не виділяються окремо ті, які є корупційними. Натомість кримінальні правопорушення, пов'язані з корупцією ( ст. 366-2, 366-3 КК України), що структурно розміщені у розділі XVII Особливої частини кодексу, потрапляють до такого «корупційного» узагальнення.

Виходячи з цього, на нашу думку, доцільним видається розміщення всіх статей, які передбачають кримінальну відповідальність за корупційні правопорушення, в одному розділі кримінального закону. Зважаючи на важливість протидії корупції для держави і суспільства, а також функціонування цілої системи антикорупційних інституцій, такі кроки є виправданими.

Законодавством передбачено цілий ряд статичних форм звітності, які складають різні інституції окремо щодо досудового розслідування (органи прокуратури, внутрішніх справ, НАБУ) та судового провадження (ДСА, ВАКС, ВС). Відповідно, різні звіти можуть охоплювати лише частину облікованих даних (за видами правопорушень чи органами досудового розслідування, судових інстанцій тощо), містити дані в розрізі різних статистичних груп, передбачати іншу класифікацію осіб, які вчинили правопорушення, галузей (сфер) економіки тощо. У результаті цього відображаються неоднакові показники, що не дає можливості сповна сформувати єдину цілісну картину у сфері кримінальної корупційної статистики. Крім того, зважаючи на тривалий у часі процес кримінального провадження, дані щодо того самого правопорушення та результатів його розгляду (відкриття провадження, закінчення досу- дового розслідування, направлення справи до суду, набрання вироком законної сили, включаючи касаційний перегляд) можуть потрапити у різні звітні періоди.

Так, Офіс Генерального прокурора (ОГП) узагальнює щомісячно звітність за формами №1 «Єдиний звіт про кримінальні правопорушення» (форма №1), №2 «Звіт про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення» (форма №2) та №5 «Про кримінальні правопорушення, вчинені на підприємствах, установах, організаціях за видами економічної діяльності» (форма №5), що затверджені наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №299 [7]. Такі форми, що важливо, складаються за даними Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), тобто в повній мірі відображають усю статистику щодо кримінальних правопорушень у розрізі окремих статей Особливої частини КК України. Водночас вказана звітність, по-перше, стосується досудового розслідування, а по-друге, не виокремлює із загального масиву інформації як окрему статистичну групу корупційні кримінальні правопорушення.

Окремої уваги заслуговує аналіз даних форми звітності № 1-КОР «Звіт про стан протидії корупції» (форма № 1-КОР), що складається щомісяця органами МВС України (затверджена наказом Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Міністерства доходів і зборів, Міністерства оборони, Державної судової адміністрації України від 22.04.2013 № 52/394/172/71/268/60) [8]. Вона містить узагальнені відомості про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, та корупційні кримінальні правопорушення, інформацію про осіб, які їх вчинили, у розрізі різних категорій (включаючи кількість засуджених та виправданих), а також галузевого спрямування, будучи, по суті, єдиною комплексною «корупційною» звітністю. Проте ця форма не охоплює статистичних даних щодо всіх корупційних проваджень (зокрема, справ НАБУ, ДБР), а також враховує корупційні правопорушення не в строгій відповідності до переліку, визначеного приміткою до ст. 45 КК України. До її недоліків варто віднести і відсутність окремого обліку правопорушень за ст. 354 КК України «Підкуп працівника підприємства, установи чи організації» (очевидно, їх включено до групи «інші корупційні правопорушення)». Зрештою, вказана звітність є цінною для аналізу корупційних правопорушень у сфері охорони здоров'я, оскільки такі здебільшого відносяться до підслідності органів Національної поліції (НП).

Судова статистика в Україні формується на основі періодичної звітності судів першої та апеляційної інстанцій, що узагальнюються Державною судовою адміністрацією України (ДСА), а також окремо аналізів Верховного Суду (ВС) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Зокрема, щорічно на сайті «Судова влада України» оприлюднюються статистичні звіти про результати роботи судів першої та апеляційної інстанцій щодо судового розгляду справ про правопорушення за статтями КК України (наприклад, форма №1-к «Звіт судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження»; форма №6 «Звіт про кількість осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, та види кримінального покарання»; форма №2-к «Про розгляд апеляційних скарг у порядку кримінального провадження») [9].

Окремі аналітичні та статистичні звіти про здійснення правосуддя в розрізі статей КК України оприлюднює на власному сайті ВАКС (форма № 1-к ВАКС «Звіт про розгляд справ і матеріалів кримінального провадження», форма № 1-ПП ВАКС «Звіт про осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, та види покарань») [10]. Аналітичні огляди стану здійснення правосуддя здійснює також Верховний Суд [11].

На сайті НАБУ оприлюднюються піврічні звіти про роботу, що містять, зокрема, узагальнення показників оперативно-роз- шукової діяльності, аналіз статистичних даних: результати розслідувань, галузевий зріз, економічний ефект тощо [12]. Водночас статистика розгляду проваджень, які відносяться до компетенції НАБУ та ВАКС, не є показовою для аналізу корупційних правопорушень, що вчиняються у діяльності закладів охорони здоров'я, оскільки необхідний спеціальний суб'єкт чи предмет правопорушення, як правило, не є типовими для цієї сфери.

На основі вище згаданих джерел офіційної звітності, НАЗК здійснює аналіз ключових статистичних даних у сфері протидії корупції. За його результатами агентство формує відповідні узагальнення у виді інтерактивної графіки за категоріями: досудове розслідування корупційних кримінальних правопорушень; судовий розгляд корупцій- них кримінальних правопорушень; притягнення осіб до кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень (судові рішення набрали законної сили) [13]. У них містяться статистичні дані, зокрема, щодо окремих корупційних кримінальних правопорушень, результатів їх розслідувань та судового розгляду, кількості засуджених/ виправданих осіб у розрізі років (2016-2022 р.р.), а також динаміка приросту відповідних показників. Знову ж таки вказаний аналіз враховує лише статистику щодо безумовно корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень, тобто таке узагальнення корупційної статистики також не можна назвати повним.

У дослідженні, відображеному в таблицях цієї статті, міститься аналіз окремих показників кримінальної статистики з урахуванням динаміки за звітний період 2021 - 2022 років у розрізі корупційних кримінальних правопорушень, предметом яких є неправомірна вигода: підкуп працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України); прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України); підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3 КК України); підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 КК України); пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України); зловживання впливом (ст. 369-2 КК України) [6]. Для порівняння охорони здоров'я з іншими галузями економіки, взято також сферу надання освітніх послуг та бюджетну/ державного управління (остання сфера є доволі умовною, зважаючи на великий спектр різноманітних державних інституцій).

Аналіз статистичних даних досудово- го розслідування свідчить про зменшення кількості корупційних правопорушень у 2022 році порівняно із попереднім роком (див. таблиці №1, №2). Зокрема, від'ємна динаміка облікованих корупційних правопорушень становить - 34,1%. Якщо у 2021 році за звітний період було обліковано 8184 корупційних порушень, то у 2022 році цей показник склав - 5396. Зменшилася і кількість осіб, яким повідомлено про підозру: 1912 осіб (2022 рік) проти 2245 (2021 рік), а також кількість проваджень, направлених до суду з обвинувальним актом: 1456 та 1742 відповідно. У розрізі окремих корупційних правопорушень переважають злочини, пов'язані із підкупом службових осіб. Так, у 2022 році обліковано 988 правопорушень (1566 - у 2021 році) за ст. 368 КК України та 1512 (1577) - за ст. 369 КК України. Водночас за ст. 354 КК України - 33 (36); ст. 368-3 КК України - 42 (59); ст. 368-4 КК України - 14 (19); ст. 369-2 КК України - 220 (249). Натомість загальна кількість усіх облікованих кримінальних правопорушень у цілому за цей час зросла майже на 13 відсотків.

Відповідні тенденції прослідковуються і на підставі аналізу статистичних даних про кримінальні правопорушення, вчинені на підприємствах, установах, організаціях за видами економічної діяльності (форма №5) [7]. Зокрема, у 2022 році із 1278-и (у 2021 році - 2015) облікованих кримінальних правопорушень щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди: 79 (78) вчинено в галузі охорони здоров'я та соціальної допомоги; 31 (44) - в освіті; 835 (1344) - у сфері державного управління та оборони (див. таблицю №3). Вказане свідчить, що показник кількості корупційних правопорушень у медицині майже у два рази більший, ніж в освіті, і значно поступається системі державного управління. Разом з тим згідно з наведеною статистичною інформацією частка підкупу в охороні здоров'я в цілому становить 6 відсотків, що, очевидно, не відповідає рівню поширення корупції у цій галузі відповідно до результатів вищезгаданого соціологічного дослідження.

Як випливає із аналізу даних форми звітності №1-КОР, що складається органами МВС (див. таблиці №4, №5) [8], з 3161-го корупційного правопорушення за 2022 звітний період: 109 - вчинені в охороні здоров'я, 94 - в освіті, 281 - у бюджетній системі. У динаміці 2022/2021 років зменшилася також кількість засуджених та виправданих осіб. Так, у 2022 році було засуджено 610 осіб (у 2021 році - 804), виправдано - 31 (72). В охороні здоров'я з 59 осіб: засуджено - 8, виправдано - 0. В галузі освіти з 55 осіб: засуджено - 2, виправдано - 0. У бюджетній системі з 252 осіб: засуджено - 8, виправдано - 10.

Згідно з відомостями про рід заняття осіб, засуджених за корупційні правопорушення, у 2022 році притягнуто до кримінальної відповідальності 7 лікарів та фармацевтів (у 2021 році - 14). Натомість учителів, викладачів - 6 (3), державних та інших службовців - 88 (144) осіб (див. таблицю №6).

Темпи зменшення кількості корупцій- них кримінальних правопорушень за озвучений період підтверджуються і даними судової статистики (див. таблиці №7, №8). Так, у 2022 році у судах першої інстанції перебувало на розгляді 5607 проваджень ( у 2021 році - 6114), з них надійшло у звітному році 2050 (2233), тобто наявний від'ємний темп приросту відповідних справ - 8,2%. У 2002 році винесено 1375 вироків (1055 - у 2021), що також вказує на від'ємний приріст - 8,6 відсотка.

У 2022 році за корупційні правопорушення (безумовні) із 1265-ти осіб: засуджено - 1029 чоловік (що становить 81,3%), виправдано - 29 (2,3%). Від'ємний темп приросту кількості засуджених по відношенню до 2021 року склав - 7,3%.

Менші статистичні показники у порівнянні 2022/2021 років спостерігаються і в розрізі конкретних видів корупційних правопорушень (див. таблиці №7, №8).

Висновки

Аналіз результатів соціологічного дослідження показує, що серед громадян держави продовжує зростати рівень несприйнят- тя корупційних проявів як у цілому, так і в галузі охорони здоров'я, зокрема [1]. Відповідні тенденції підтверджуються і динамікою зменшення, хоч і незначною, кількості корупційних кримінальних правопорушень та осіб, яких притягнуто до відповідальності, згідно з даними кримінальної статистики. При цьому слід враховувати і високий рівень латентності, що характерний для цієї сфери.

Згідно з даними Transparency International, за підсумками 2022 року, Україна отримала 33 бали зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (CPI) та посідає з цим показником 116 місце зі 180 країн [17]. Вищенаведене свідчить, що досягнутий за попередні роки прогрес є надто повільним, а тому вимагає від держави посилення заходів кримінально-правової протидії корупції, ефективність яких оцінюється, насамперед, через призму кримінальної статистики.

Варто відзначити відсутність єдиного цілісного узагальнення та уніфікованої статистичної звітності, яка б охоплювала відомості щодо абсолютно всіх корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, включаючи досудове розслідування та судове провадження, незалежно від підслідності та підсудності таких справ. Жодна із передбачених статистичних форм не може претендувати на повноту обліку всіх корупцій- них даних.

Одним із інструментів об'єктивної оцінки стану протидії корупції має стати також удосконалення механізмів аналізу та узагальнення корупційної статистики. Виправданим, на нашу думку, є наділення НАЗК певними функціями щодо збору та аналізу статистичної інформації згідно з уніфікованими критеріями на основі звітності органів досудового розслідування та судів. Покращенню кримінальної статистики у сфері корупції може сприяти і удосконалення підходів до законодавчого визначення та класифікації типів корупційних правопорушень.

Таблиця №1. Динаміка досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень

* ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 КК України. Дані згідно з формою №1 (ОГП).

Джерело: Інтерактивна графіка: Досудове розслідування корупційних кримінальних правопорушень [13].

Таблиця № 2. Відомості про досудове розслідування кримінальних правопорушень

Джерело: форма звітності №1 «Єдиний звіт про кримінальні правопорушення» (ОГП) [7].

Таблиця №3. Відомості про кримінальні правопорушення, вчинені на підприєм' ствах, установах, організаціях за видами економічної діяльності

Джерело: форма звітності №5 «Про кримінальні правопорушення, вчинені на підприємствах, установах, організаціях за видами економічної діяльності» (ОГП) [7].

Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика

Таблиця №4. Відомості про корупційні кримінальні правопорушення

Джерело: форма звітності №1-КОР «Звіт про стан протидії корупції» (МВС) [8].

Таблиця №5. Відомості про осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення

Джерело: форма звітності №1-КОР « Звіт про стан протидії корупції» (МВС) [8].

Таблиця № 6. Відомості про рід заняття осіб, засуджених за корупційні кримінальні правопорушення

* ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 КК України.

Таблиця № 7. Відомості про судовий розгляд окремих корупційних кримінальних правопорушень

* ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 КК України. Дані за результатами розгляду судами першої інстанції згідно з данними форми №1-к (ДСА).

Таблиця № 8. Відомості про притягнення осіб до кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень

* ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 КК України.

Джерело: Інтерактивна графіка: Притягнення осіб до кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень (судові рішення набрали законної сили) [13].

Джерело: Інтерактивна графіка: Притягнення осіб до кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень (судові рішення набрали законної сили у 2016-2022 роках) [13].

Джерело: Інтерактивна графіка: Судовий розгляд корупційних кримінальних правопорушень [13].

Література

протидія корупції охорона здоров'я

1. Корупція в Україні 2022: розуміння, сприйняття, поширеність. Звіт за результатами опитування населення та бізнесу. НАЗК, InfoSapiens. Київ, 2023. URL: https://nazk. gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/1f23b766- e031-4c3f-81a4-0167b4f93116.pdf (дата звернення 01.05.2023).

2. Головні внутрішні вороги українців - корупціонери у владі. Дзеркало тижня. URL: https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/holovni- vnutrishni-vorohi-ukrajints iv-koruptsioneri- u-vladi-bankova-spish.html (дата звернення 18.05.2023).

3. Нетерпимість до корупції серед громадян і бізнесу зростає, - результати дослідження: Національне агентство з питань запобігання корупції. URL: https://nazk. gov.ua/uk/novyny/neterpymist-do-koruptsiyi- sered-gromadyan-i-biznesu-zrostaye- rezultaty-doslidzhennya/?fbclid = IwAR3sXJ QhlKR-IYEIgz57 FSjqCOp5ps1pVfX3Nj0u- mTgPsLvm4HsjDGUiY (дата звернення 05.04.2023).

4. Конвенція Організації Об>єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_ c16#Text (дата звернення 15.05.2023).

5. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014. №1700-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 (дата звернення 16.01.2023).

6. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5.04.2001. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341- 14#Text (дата звернення 10.04.2023).

7. Статистика: Офіс Генерального прокурора. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/posts/ statistika (дата звернення 01.04.2023).

8. Статистика: Портал МВС. URL: https://mvs.gov.ua/uk/activity/prevention- corruption/statistika (дата звернення 20.04.2023).

9. Судова статистика: Судова влада України. URL: https://court.gov.ua/ inshe/sudova_statystyka/ (дата звернення 20.04.2023).

10. Статистика: Вищий антикорупцій- ний суд. URL: https://first.vaks.gov.ua/pro-nas/ rezultaty-diialnosti/?results = statystyka (дата звернення 20.04.2023).

11. Судова статистика: Верховний Суд. URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/ pokazniki-diyalnosti/sud_statistika/ (дата звернення 20.04.2023).

12. Звіти про роботу: Національне ан- тикорупційне бюро України. URL: https:// nabu.gov.ua/activity/reports/ (дата звернення 24.04.2023).

13. Путівник антикорупційною статистикою. Інтерактивна графіка: Національне агентство з питань запобігання корупції. URL: https://nazk.gov.ua/uk/koruptsijna- statystyka/ (дата звернення 01.05.2023).

14. Індекс сприйняття корупції-2022: Transparency International Ukraine. URL: https://cpi.ti-ukraine.org/#/ (дата звернення: 09.03.2023).

Размещено на Allbest.ru