Перспективи розвитку механізмів публічного управління у сфері фізичної культури та спорту молоді в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет цивільного захисту України

Перспективи розвитку механізмів публічного управління у сфері фізичної культури та спорту молоді в Україні

Горін Артур Володимирович

здобувач вищої освіти (аспірант)

навчально-науково-виробничого центру

Анотація

публічний управління законодавство фізично-спортивний

Установлено, що ще в 2015 році було закладено базис для поступального та парадигмального розвитку цих механізмів у коротко- і середньостроковій перспективі. Проте через дію зовнішніх і внутрішніх факторів цього розвитку не було досягнуто. Аргументовано вирішувати цю ситуацію шляхом удосконалення вітчизняного законодавства у сфері публічного управління фізично-спортивною діяльністю. Запропоновано прийняти відповідний законодавчий акт, який має усунути дублювання функцій Міністерства молоді та спорту України з іншими публічними інституціями (МОЗ України, інспекцією із захисту прав споживачів та ін.). Серед цих функцій виокремлено ті, що стосуються: 1) затвердження правил спортивних змагань; 2) будівництва стадіонів та інших спортивних споруд; 3) організації проведення спортивних лотерей; 4) здійснення контролю за якістю надання спортивних послуг; 5) здійснення інформаційно- пропагандистської роботи у сфері фізично-спортивної діяльності тощо. Аргументовано, що вдосконалення потребує постанова КМУ «Про затвердження Положення про Міністерство молоді та спорту України» від 02.07.2014 р. № 220. Виявлено, що започатковане та незавершене й досі реформування функцій Міністерства молоді та спорту України передбачає врахування європейської моделі публічного управління фізкультурно-спортивною діяльністю. Упровадження такої моделі обґрунтовано здійснювати з огляду на інтеграційні прагнення України. Виявлено, що існують ще американська та радянська моделі публічного управління в досліджуваній сфері, кожна з яких передбачає досягнення різного ефекту. Забезпечити економічний ефект від розвитку фізичної культури та спорту в Україні покликано також удосконалення методики оцінювання стану функціонування фізкультурно-спортивної діяльності. З'ясовано, що наразі відсутня система необхідних для цього показників. На цій підставі пропонується доопрацювати форму звітності № 2-ФК (щорічна) «Звіт з фізичної культури і спорту» на предмет корегування показників оцінювання. Узагальнені дані щодо стану функціонування фізкультурно-спортивної сфери повинні бути загальнодоступними, а тому розміщуватися на сайті Державної служби статистики України. Комплексне оцінювання розвитку сфери фізичної культури та спорту в Україні за оновленою системою показників дозволить отримати економічний ефект, а саме: вчасно запобігти економічним збиткам через недовироблення ВВП, пов'язаного із захворюваністю, інвалідністю та смертністю населення та ін.

Ключові слова: механізми публічного управління, фізична культура та спорт, молодь, Україна, розвиток.

Gorin Artur Volodymyrovych PhD-Student of the Educational-scientific-production Center, National University of Civil Defense of Ukraine

Prospects for the development of public administration mechanisms in the sphere of physical culture and youth sports in Ukraine

Abstact

It was established that as early as 2015, the basis was laid for progressive and paradigmatic development of these mechanisms in the short- and medium-term perspective. However, due to external and internal factors, this development was not achieved. It is argued to solve this situation by improving domestic legislation in the field of public management of physical and sports activities. It is proposed to adopt the relevant legislative act, which should eliminate the duplication of functions of the Ministry of Youth and Sports of Ukraine with other public institutions (the Ministry of Health of Ukraine, the Inspectorate for the Protection of Consumer Rights, etc.). Among these functions, those related to: 1) approving the rules of sports competitions are singled out; 2) construction of stadiums and other sports facilities; 3) organization of sports lotteries; 4) implementation of control over the quality of the provision of sports services; 5) implementation of information and propaganda work in the field of physical and sports activities, etc. It is argued that the resolution of the CMU "On approval of the Regulation on the Ministry of Youth and Sports of Ukraine" dated July 2, 2014, No. 220, needs improvement. It was found that the initiated and still unfinished reform of the functions of the Ministry of Youth and Sports of Ukraine involves taking into account the European model of public management of physical education sports activities. The implementation of such a model should be justified in view of the integration aspirations of Ukraine. It was revealed that there are also American and Soviet models of public management in the researched area, each of which provides for the achievement of a different effect. To ensure the economic effect of the development of physical culture and sports in Ukraine, the improvement of the methodology for assessing the state of functioning of physical culture and sports activities is also called for. It was found that there is currently no system of indicators necessary for this. On this basis, it is proposed to finalize the reporting form No. 2- FK (annual) "Report on physical culture and sports" for the purpose of adjusting the evaluation indicators. Generalized data on the state of functioning of the physical culture and sports sphere should be publicly available, and therefore should be posted on the website of the State Statistics Service of Ukraine. A comprehensive assessment of the development of the sphere of physical culture and sports in Ukraine according to the updated system of indicators will allow obtaining an economic effect, namely: timely prevention of economic losses due to underproduction of GDP associated with morbidity, disability and mortality of the population, etc.

Keywords: mechanisms of public administration, physical culture and sport, youth, Ukraine, development.

Постановка проблеми

Державна політика та система публічного управління повинні бути соціально орієнтованими. Це означає, з одного боку, важливість забезпечення соціальної згуртованості та стабільності, а з другого -урахування думки громадськості. Усе це вимагає наявності необхідних правових, економічних, соціальних і політичних умов. Власне кажучи, одним із завдань держави є забезпечення сталого розвитку (соціального, економічного й екологічного), прозорості та відкритості державної політики, що передбачає здійснення виваженого прогнозування, регулювання, стимулювання та контролю. Це пріоритети держави, яких вона має неухильно дотримуватися з метою задоволення суспільних інтересів, зокрема, крізь призму забезпечення соціального розвитку, зокрема, молоді. Саме вона є рушієм у формуванні сталого економічного зростання, наповненні бюджетів і фондів тощо. Останнє вимагає формування необхідних умов для розвитку здорової нації, у т.ч. студентства.

У 2015 році в Україні було запроваджено пакет реформ (зокрема, 62), серед яких реформі системи державного управління відведено окрему увагу. Ця реформа покликана забезпечити зміну пріоритетів в управлінні, у т.ч. у сфері фізичної культури та спорту. Так, Міністерство молоді та спорту України запропонувало реалізувати у найближчий рік-два відповідні заходи в зазначеній сфері [1]. Реформи, які розробили під час проведення сесій стратегічного планування, складалися з чотирьох основних напрямів [там само]. Разом із тим, реформа системи державного управління у сфері фізичної культури та спорту так і не була завершена, що зумовлено посиленням впливу низки факторів. Як наслідок, не забезпечується зміна пріоритетів функціонування системи державного управління в бік публічності, а, відтак, розвиток механізмів публічного управління у сфері фізичної культури та спорту України. Усе це засвідчує, що обрана тема дослідження є важливою та вимагає більш детального наукового аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Особливості формування та реалізації державної політики у сфері фізичної культури та спорту досліджувалися в наукових роботах зарубіжних і вітчизняних учених: С. Вавренюка, Н. Дацій, Ю. Довгенько, С. Домбровської, В. Кононовича, В. Куделко, Н. Павлій, І. Парубчака, В. Платонова, А. Помази-Пономаренко, І. Рибчича, С. Сінгаєвського, Р. Сіренко, В. Сисюк, В. Сиченка, С. Шевченка, Н. Ярової та ін. [2; 5; 6; 7]. Не применшуючи значних здобутків учених, слід зазначити, що проблемні питання, наявні у сфері фізичної культури та спорту, іще більше кристалізуються через не завершення реформи в цій сфері, що вимагає оновлення підходів до вдосконалення системи публічного управління.

Мета статті

Метою наукового дослідження є визначення перспектив розвитку механізмів публічного управління у сфері фізичної культури та спорту молоді в Україні.

Виклад основного матеріалу

Реформи, розроблені Міністерством молоді та спорту України під час проведення сесій стратегічного планування, окреслили чотири основні напрямки розвитку механізмів публічного управління в цій сфері [1]. Одними із них є усунення дублювання повноважень зазначеного профільного міністерства та інших центральних органів виконавчої влади, а також упровадження нової моделі публічного управління у сфері фізичної культури та спорту в Україні.

На погляд розробників реформи, слід ліквідувати надлишкові функції Міністерства молоді та спорту України, деякі з яких дублюються між собою. При цьому має бути забезпечено європеїзацію зазначеного міністерства, зважаючи на закріплені інтеграційні прагнення України (у 2019 році) [там само].

Як відомо, у світі сформувалися три найбільш поширені моделі взаємодії держави (державного апарату та інших публічних інституцій) та зацікавлених суб'єктів у розвитку спорту. Розглянемо більш детально ці моделі, а також перспективу їхнього впровадження на вітчизняних теренах.

Перша модель - радянська - наразі збереглася лише в Північній Кореї та деяких інших авторитарних країнах. Відповідно до цієї моделі держава (через своїх чиновників-комісарів) авторитарними, жорсткими методами керує сферою спорту, яку ототожнено з однією воєнних ланок. У разі невдалого виступу на міжнародних спортивних змаганнях, спортсменів відправляють на виховні роботи [1].

Друга модель - американська - відзначається значною «атомізованістю», що передбачає фактично відсутність координуючої ролі держави та її апарату. Загалом такий підхід в управлінні будь-якою сферою суспільної життєдіяльності є невід'ємною частиною американської культури, традицій та соціалізації. Це «суспільна модель», яка формувалася десятками років, що дозволяє (за ліберального відношення до бізнесу та інших представників недержавного сектору) максимально захищати права громадян [там само].

За цих умов у США було досягнуто дуже потужного розвитку університетського спорту, а також професійних спортивних асоціацій, наприклад, НБА або НХЛ. Як відомо, річний бюджет однієї ліги НБА становить близько 4-5 млрд. доларів [там само]. Сьогодні в еквіваленті на вітчизняну грошову одиницю - це 190 млрд. гривень, що складно й уявити. Для порівняння, обсяг коштів, які виділяються на весь спорт в масштабах України через наше Міністерство, складає 8,2 млрд. грн. у 2022 році [8]. Найбільша частина минулорічної суми (це 2,7 млрд. грн.) було виділено на розвиток спортивної інфраструктури. Дещо менше (2,6 млрд. грн.) мало спрямовуватися на розвиток фізичної культури та спорту, а також спорту вищих досягнень. Іще одна значна частка коштів (1,6 млрд. грн.) спрямовувалася на підготовку спортсменів до Олімпіади, Паралімпіади та Дефлімпіади в Пекіні, а також до Всесвітніх ігор з неолімпійських ігор, які проходили влітку в США [там само]. При цьому спостерігається тенденція щодо скорочення фінансування більшості видів спорту, у порівнянні з 2021 роком. У 2022 році ж 36 видів з 56 отримали менше фінансування, ніж торік [там само]. За свідченням В. Кольчак [2], має місце пропорційного скорочення всіх показників, з урахуванням заходів щодо реформування сфери фізичної культури і спорту в Україні (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка основних показників стану сфери фізичної культури і спорту в Україні (2019-2021 р)

Джерело: складено на підставі [2]

Варто погодитися з В. Кольчак, що потребує оновлення формі звітності № 2-ФК (щорічна) «Звіт з фізичної культури і спорту» на предмет корегування показників оцінювання. Ця форма заповнюється:

закладами освіти різних організаційно-правових форм власності, які здійснюють фізкультурно-спортивну діяльність;

підприємствами, установами, організаціями, що здійснюють фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність, незалежно від форм власності та підпорядкування;

закладами фізичної культури i спорту Міноборони;

органами управління освіти територіальних громад;

органами управління фізичною культурою і спортом територіальних громад;

фізкультурно-спортивними товариствами;

центрами «Інваспорт»;

центрами фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх»;

відокремленими підрозділами національних спортивних федерацій [2].

Серед цільових індикаторів - це показники пропускної спроможності об'єктів, спортивних споруд, кількість дітей, які займаються спортом, спортсменів-розрядників, кількість тренерів, частка видів спорту, будівництво центрів підготовки спортсменів. Однак спостерігається відсутність збору й аналізу показників економічної ефективності. Система показників оцінювання стану та розвитку сфери фізичної культури та спорту має здійснюватися на основі їхнього розподілу за низкою ознак (за однорідністю, за уніфікованістю, за складниками, за характером показників). Показники, на основі яких проводиться оцінка стану, поділятимуться, насамперед, за складовими частинами, а саме: показники за базовим складником, показники за підтримуючим складником, а також показники за цільовим складником [там само]. До речі, на сайті Державної служби статистики України не розміщуються узагальнені дані щодо стану функціонування сфери фізичної культури та спорту. Здійснення же оцінювання розвитку сфери фізичної культури та спорту в Україні за оновленою системою показників дозволить отримати економічний ефект. Він полягає в запобіганні економічним збиткам через недовироблення ВВП, пов'язаного із захворюваністю, інвалідністю та смертністю населення.

Слід підтримати позицію вчених, згідно з якою система показників має чітко корелюватися з цілями фізкультурно-спортивної діяльності, що реалізуються на макро- і мікрорівні управління. Формування комплексу збалансованих показників допоможе систематизувати інформацію щодо стану публічного управління загалом і державного регулювання зокрема у сфері фізичної культури та спорту в чітко окреслену й науково обґрунтовану форму [5, с. 17].

За інформацією Комітету з питань молоді і спорту, у 2024 році для належного представлення на міжнародній спортивній арені та підвищення іміджу України враховані кошти у сумі 7541,7 млн. грн., що майже у 2 рази більше плану 2023 року [3]. Дані цифри викликають появу наукових дискусій.

Отже, сама система публічного управління сферою фізичної культури та спорту України вимагає модернізації. Останнє можливо з урахуванням позитивного закордонного досвіду управління в цій сфері. Так, варто вказати, що на спорт вищих досягнень у США вирішальний вплив має Національний олімпійський комітет, який розпоряджається величезними сумами та має інвесторів з найбільших транснаціональних корпорацій світу [1].

На противагу американській моделі поширення набула ще одна модель - європейська. На погляд фахівців Міністерства молоді та спорту України, ця модель є найбільш прийнятною для нашої держави, та має становити орієнтир для забезпечення розвитку фізичної культури та спорту [там само]. Зазначена модель передбачає, що майже в кожній країні Європейського Союзу існує Міністерство молоді та спорту або відповідний державний орган, який формує та реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту. Зокрема, така державна інституція функціонує в Австрії, Болгарії, Польщі, Франції та ін. Разом із тим, у цих країнах існують спортивні федерації, які наділені широкими автономними повноваженнями. Зважаючи на інтеграційні прагнення України, фахівці вважають за доцільне впроваджувати на вітчизняних теренах саме європейську модель публічного управління у сфері фізичної культури та спорту, забезпечивши при цьому європейський рух розвитку [там само].

Крім того, за свідченням представників профільного міністерства, за результатами їхнього аналізу встановлено, що існує низка функцій, які надлишкові або дублюються. Їх слід відкоригувати під час оптимізації структури та функцій Міністерства молоді та спорту України, привівши їх до європейських стандартів [1].

Для цього було підготовлено відповідний проект закону. Він був внесений для громадського обговорення на Раду з питань реформ у галузі спорту і фізичної культури, створену за ініціативою керівництва Міністерства молоді та спорту України (при цьому міністерстві). До цієї ради увійшли громадські спортивні активісти, представники національних федерацій, експерти та інші фахівці [там само].

В Україні було розроблено слушний законопроект, який слід упровадити в управлінську практику. Він передбачає удосконалення постанови КМУ «Про затвердження Положення про Міністерство молоді та спорту України» від 02.07.2014 р. № 220 [4] у напрямку нівелювання таких функцій Міністерства молоді та спорту України:

щодо затвердження правил спортивних змагань (зрозуміло, що наразі ці правила затверджує Міністерство молоді та спорту України, що зумовлює дублювання функцій міжнародних і національних федерацій);

щодо будівництва стадіонів та інших спортивних споруд (безпосередньо силами профільного міністерства досягти таку ціль сьогодні не видається можливим аж ніяк. Немає у міністерства ні власного будівельно- монтажного управління, ні контрольної інспекції із правом видавати ліцензії приватним фітнес-клубам. Однак у Міністерства молоді та спорту України є можливість установлювати та розробляти відповідні стандарти якості спортивних послуг. Це міністерство зреалізовувати зобов'язане);

щодо організації проведення спортивних лотерей (уже тривалий час профільне міністерство не має можливості організовувати спортивну лотерею. Тому актуальним питанням є домогтися ухвалення закону, згідно з яким 20% прибутку від організації будь-якої загальнонаціональної спортивної лотереї має перераховуватися на розвиток спорту);

щодо здійснення контролю за якістю надання спортивних послуг (функції контролю надання спортивних послуг слід передати від профільного міністерства або до інспекції з прав захисту споживачів, або до інших спеціалізованих державних інспекцій).

щодо здійснення інформаційно-пропагандистської роботи у сфері фізично-спортивної діяльності (у профільного міністерства не має можливості безпосередньо займатися такою роботою. Адже відсутні для цього відповідні телеканали або друковані ЗМІ. Безперечно, Міністерство молоді та спорту України повинно сприяти популяризації здорового способу життя, розвиткові фізичної культури та спорту за допомогою державних підприємств, суспільного мовлення тощо. Однак розвивати спортивну медицину - це вже завдання Міністерства охорони здоров'я України).

Очевидно, що сьогодні в такому вигляді вищенаведені функції Міністерства молоді та спорту України виконуватися не можуть. Це є вимогою часу та суспільства. Тому важливою в реформуванні є відмова в Україні від сучасної ролі профільного міністерства, яка не притаманна Міністерствам молоді та спорту у європейських країнах. Крім того, перспективними напрямками розвитку публічного управління фізкультурно-спортивною діяльністю в Україні є:

підвищення прозорості діяльності Міністерства молоді та спорту України. Важлива умова реалізації даного принципу прозорості та відкритості - це наявність зручної з управлінського погляду кількісної інформації із застосуванням новітніх ІТ-технологій і переходом на цифрову взаємодію (див. дет. [9]);

відмова від «ручного» управління бюджетом та бюрократизмом під час його реалізації;

боротьба з корупцією серед працівників у цій сфері;

підвищення автономії національних спортивних федерацій;

удосконалення національного антидопінгового законодавства тощо. Усе це становитиме предмет наших подальших наукових розвідок.

Висновки

Аналіз теоретичних і практичних аспектів щодо перспектив реалізації механізмів публічного управління розвитком фізичної культури та спорту в Україні дав змогу стверджувати про таке:

У 2015 році було закладено базис для поступального та парадигмального розвитку цих механізмів у коротко- і середньостроковій перспективі. Проте через дію низки факторів цього завдання не було досягнуто. Вирішити цю ситуацію покликано вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері публічного управління фізично-спортивною діяльністю. На цій підставі запропоновано прийняти відповідний законодавчий акт, який має усунути дублювання функцій Міністерства молоді та спорту України з іншими публічними інституціями (МОЗ України, інспекцією із захисту прав споживачів та ін.). Серед цих функцій виокремлено ті, що стосуються:

затвердження правил спортивних змагань; 2) будівництва стадіонів та інших спортивних споруд; 3) організації проведення спортивних лотерей; 4) здійснення контролю за якістю надання спортивних послуг; 5) здійснення інформаційно-пропагандистської роботи у сфері фізично-спортивної діяльності тощо. Відтак, аргументовано вдосконалення постанови КМУ «Про затвердження Положення про Міністерство молоді та спорту України» від 02.07.2014 р. № 220 [4].

Виявлено, що започатковане та незавершене й досі реформування структури та функцій Міністерства молоді та спорту України передбачає врахування європейської моделі публічного управління фізично-спортивною діяльністю. Це здійснено з урахування інтеграційних прагнень України. У той же час, існують ще американська та радянська моделі публічного управління в досліджуваній сфері.

З'ясовано, що забезпечити економічний ефект від розвитку фізичної культури та спорту покликано вдосконалення методики оцінювання стану функціонування фізкультурно-спортивної діяльності. Наразі відсутня система необхідних для цього показників. Відтак, пропонується доопрацювати форму звітності № 2-ФК (щорічна) «Звіт з фізичної культури і спорту» на предмет корегування показників оцінювання. Узагальнені дані щодо стану функціонування фізкультурно-спортивної сфери повинні бути загальнодоступними, а тому розміщуватися на сайті Державної служби статистики України. Комплексне оцінювання розвитку сфери фізичної культури та спорту в Україні за оновленою системою показників дозволить отримати економічний ефект, а саме: вчасно запобігти економічним збиткам через недовироблення ВВП, пов'язаного із захворюваністю, інвалідністю та смертністю населення та ін.

Визнано також необхідність реформування системи публічного управління фізкультурно-спортивною діяльністю в Україні в таких напрямках:

1) підвищення прозорості діяльності Міністерства молоді та спорту України;

2) відмови від «ручного» управління бюджетом та бюрократизації;

3) боротьби з виявами корупції серед працівників у цій сфері;

4) підвищення автономії національних спортивних федерацій;

5) удосконалення національного антидопінгового законодавства тощо.

Досягти цього можливо за умови зниження рівня впливу негативних зовнішніх і внутрішніх факторів, а також врахування засад фундаментальної науки «Публічного управління та адміністрування».

Література

1. Дорожня карта реформ у сфері фізичної культури та спорту. URL: https://blogs.pravda.com.ua/authors/zhdanov/54eadfb02ead0/.

2. Кольчак В.А. Сучасний стан сфери фізичної культури і спорту в Україні. URL: https://olympicus.pdpu.edu.Ua/index.php/olympicus/article/view/7/6.

3. Комітет з питань молоді і спорту розглянув законопроект про Державний бюджет України на 2024 рік. URL: https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/241472.html.

4. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text.

5. Павлій Н.В. Сталий, інклюзивний та смарт-розвиток у контексті децентралізації: досвід Європейського Союзу. Дидактичні матеріали навчальної сертифікованої програмив рамках реалізації освітнього проекту Jean Monnet Chair SISDDP Erasmus+. Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2022. 71 с.

6. Помаза-Пономаренко А.Л. Соціальний розвиток і безпека регіонів: державноуправлінські аспекти. Харків: Вид-во «Діса плюс», 2017. 270 с.

7. Сіренко Р.Р. Уніфікація механізмів державного регулювання фізкультурно-виховної діяльності у закладах вищої освіти України. URL: https://nuczu.edu.ua/images/topmenu/science/spetsializovani-vcheni-rady/dissirenko.pdf.

8. Як Україна фінансує спорт у 2022 році. Інфографіка Tribuna.com. URL: https://ua.tribuna.com/blogs/imbalance/3015264/?utm_source=copy.

9. Pomaza-Ponomarenko A., Hren M., Durman O., Bondarchuk N., Vorobets V. Management mechanisms in the context of digitalization of all spheres of society. Revista San Gregorio. SPECIAL EDITION-2020. 2020. Num. 42. URL: http://revista.sangregorio.edu.ec/index.php/REVISTASANGREGORIO/issue/view/RSAN42/showToc.

References

1. Dorozhnya karta reform u sferi fizychnoyi kul'tury ta sportu. [Road map of reforms in the field of physical culture and sports] (2015). blogs.pravda.com.ua. Retrieved from https://blogs.pravda.com.ua/authors/zhdanov/54eadfb02ead0/ [in Ukrainian].

2. Kolchak, V.A. (2023). The current state of physical culture and sports in Ukraine [Suchasnyy stan sfery fizychnoyi kul'tury i sportu v Ukrayini]. olympicus.pdpu.edu.ua. Retrieved from https://olympicus.pdpu.edu.ua/index.php/olympicus/article/view/7/6 [in Ukrainian].

3. Komitet z pytan' molodi i sportu roz-hlyanuv zakonoproekt pro Derzhavnyy byudzhet [The Committee on Youth and Sports considered the bill on the State Budget] (2023). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/241472.html [in Ukrainian].

4. Ofitsiynyy veb-sayt Verkhovnoyi Rady Ukrayiny [Official website of the Verkhovna Rada of Ukraine]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text [in Ukrainian].

5. Pavliy, N.V. (2022). Stalyy, inklyuzyvnyy ta smart-rozvytok u konteksti detsentralizatsiyi: dosvid Yevropeys'koho Soyuzu. Dydaktychni materialy navchal'noyi sertyfikovanoyi prohramy v ramkakh realizatsiyi osvitn'oho proyektu Jean Monnet Chair SISDDP Erasmus+ [Sustainable, inclusive and smart development in the context of decentralization: the experience of the European Union. Didactic materials of the educational certified program within the framework of the Jean Monnet Chair SISDDP Erasmus+ educational project]. Lutsk: VNU named after Lesi Ukrainka. [in Ukrainian].

6. Pomaza-Ponomarenko, A.L. (2017). Sotsial'nyy rozvytok i bezpeka rehioniv: derzhavnoupravlins'ki aspekty [Social development and security of regions: public administration aspects]. Kharkiv: "Disa Plus". [in Ukrainian].

7. Sirenko, R.R. (2019). Unifikatsiya mekhanizmiv derzhavnoho rehulyuvannya fizkul'turno-vykhovnoyi diyal'nosti u zakladakh vyshchoyi osvity Ukrayiny [Unification of mechanisms of state regulation of physical culture and educational activities in higher education institutions of Ukraine]. nuczu.edu.ua. Retrieved from https://nuczu.edu.ua/images/topmenu/science/spetsializovani-vcheni-rady/dissirenko.pdf. [in Ukrainian].

8. Yak Ukrayina finansuye sport u 2022 rotsi. Infohrafika Tribuna.com. [How Ukraine finances sports in 2022. Tribuna.com infographic] (2022). ua.tribuna.com. Retrieved from https://ua.tribuna.com/blogs/imbalance/3015264/?utm_source=copy. [in Ukrainian].

9. Pomaza-Ponomarenko, A., Hren, M., Durman, O., Bondarchuk, N. & Vorobets, V. (2020). Management mechanisms in the context of digitalization of all spheres of society. Revista San Gregorio. SPECIAL EDITION-2020. 2020. Num. 42. Retrieved from http://revista.sangregorio.edu.ec/index.php/REVISTASANGREGORIO/issue/view/RSAN42/showToc. [in English].

Размещено на Allbest.ru