До питання організації здійснення прогнозування під час реалізації проактивної моделі правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive policing)

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання організації здійснення прогнозування під час реалізації проактивної моделі правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive policing)

Федчак І.А., Львівський державний університет внутрішніх справ

У статті висвітлено позитивний сучасний зарубіжний досвід здійснення прогнозування в межах проактивної моделі правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive policing). Зазначено, що стрімкий розвиток комп'ютерних технологій та комп'ютерно-програмного аналітичного забезпечення посприяв перегляду усталених практик прогнозування у діяльності правоохоронних органів, що здійснюється з метою підвищення ефективності профілактичної (упереджувальної) діяльності та є інструментом націлювання зусиль та ресурсів для стабілізації криміногенної ситуації, або оперативної обстановки.

Констатовано, що попри те, що такому організаційному напряму роботи як прогнозування властива різна міра достовірності, проте навіть частково точні прогнози, застосування яких має навіть помірний позитивний вплив та стан справ у сфері протидії злочинності є позитивним і перспективним напрямом удосконалення ефективності діяльності органів та підрозділів правоохоронних органів.

Визначено, що прогнозування поділяється за сферою поширення на стратегічне та оперативно-тактичне. Для досягнення максимальних результатів під час прогнозування слід мати навики використання сучасного аналітичного інструментарію та володіти достатніми знаннями про системи інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності, що є завданням кримінальних аналітиків.

Вирішальну роль у підготовці релевантних прогнозів про розвиток подій у майбутньому належить якісно сформованій спроможності правоохоронних органів реалізовувати кримінально-аналітичну діяльність (наявність професійних кримінальних аналітиків та доступ до сучасних програмних аналітичних інструментів). Резюмовано, що модель правоохоронної діяльності на основі прогнозів слід сприймати як додаткову спроможність, і вміле її застосування може якісно позитивно вплинути на результативність застосування обмежених ресурсів (сил та засобів) поліції для успішної реалізації місії із запобігання поширення злочинності.

Ключові слова: прогноз, стратегічне прогнозування оперативно-тактичне прогнозування, методи прогнозування, модель правоохоронної діяльності, кримінально-аналітична діяльність, аналітик.

Regarding the organization of forecasting during the implementation of a proactive model of law enforcement activity based on forecasts (predictive policing)

Fedchak I.A.

The article highlights the positive modern foreign experience of forecasting within the proactive model of law enforcement activity based on forecasts (Predictive policing). It is noted that the rapid development of computer technologies and computer software analytical support has contributed to the revision of established practical forecasts in the activities of law enforcement agencies, which contributes to increasing the effectiveness ofpreventive (preventive) activities and is a tool for targeting efforts and resources to stabilize the criminogenic situation, or operational the situation.

It was established that in accordance with such an organizational direction of work as power forecasting of various levels of reliability, but even partially accurate forecasts, the application of which has even a moderate positive impact and the state of affairs in the field of combating crime is a positive and promising direction for improving the effectiveness of law enforcement agencies and units bodies.

It was determined that forecasting is divided into strategic and operational-tactical by the scope of distribution. In order to achieve maximum results during forecasting, one should have the skills to use modern analytical tools and possess sufficient knowledge of information and analytical support systems for law enforcement activities, which is the task of criminal analysts.

A decisive role in the preparation of relevant forecasts about the development of events in the future belongs to the qualitatively formed capacity of law enforcement agencies to implement criminal analytical activities (availability of professional criminal analysts and access to modern software analytical tools). It is summarized that the model of law enforcement activity based on forecasts should be perceived as an additional capacity, and its skillful application can have a qualitatively positive effect on the effectiveness of the use of limited resources (forces and means) of the police for the successful implementation of the mission to prevent the spread of crime.

Key words: forecast, strategic forecasting, operational-tactical forecasting, forecasting methods, model of law enforcement activity, criminal and analytical activity, analyst.

Постановка проблеми

Правоохоронна практика у протидії та запобіганні поширення злочинності в діяльності органів та підрозділів поліції різних країн потребує невпинного перегляду та удосконалення напрацьованих концептуальних та науково-практичних аспектів функціонування. Рушійними силами пошуку шляхів удосконалення ефективності правоохоронної діяльності є низка об'єктивних процесів, до яких зокрема слід віднести зміни у стані злочинності, розроблення новітніх концептуальних підходів до протидії злочинності, позитивний зарубіжний досвід функціонування правоохоронних органів та обов'язково технічний та технологічний прогрес тощо, завдяки якому створюються новітні засоби та рішення, застосування яких дозволяє досягати більш якісних результатів, і витрачати значно менше технічних, матеріальних та людських ресурсів, якими правоохоронні органи володіють у обмеженій кількості. Чи не найвагомішим чинником, який посприяв фундаментальному перегляду підходів до правоохоронної практики є саме технологічний та інформаційних прогрес, що на даний час перебуває на найвищому рівні за усі періоди існування людства. Такий прогрес торкнувся і правоохоронної практики, особливо у частині опрацювання великих та надвеликих обсягів накопичених криміногенних даних з метою визначення значення, пошуку закономірностей, патернів, тенденцій, місць концентрації кримінальної активності тощо. Застосування зарубіжних сучасних методик та можливостей комп'ютерно-програмного забезпечення дозволяє суттєво удосконалити процес визначення значення з таких даних, що у підсумку дозволяє вивести правоохоронну діяльність із прогнозування на якісно новий рівень.

Таким чином дослідження позитивного сучасного напрацьованого досвіду в частині видів, методів здійснення прогнозування, використання кримінально-аналітичного потенціалу та під час реалізації проактивної моделі правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive policing) є суттєвим резервом підвищення ефективності прогнозної діяльності і для правоохоронної практики органів та підрозділів Національної поліції України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематикою здійснення оперативно-розшукового та криміналістичного прогнозування у правоохоронній діяльності займались вітчизняні вчені, а саме: Бова А.А., Василевич В.В., Джужа О.М., Клименко І.В., Косаревська О.В., Крамаренко Ю.М., Мовчан А.В., Орлов Ю.Ю., Ортинсь- кий В.Л., та інші. Зарубіжними ученими, які вивчали досліджуваний напрям роботи правоохоронних органів як самостійної моделі правоохоронної діяльності (Predictive policing) є Беннет Мозес Л. (Bennett Moses L.), Чан Дж. (Chan J.), Фергюсон А. (Ferguson А.), Голлівуд Дж. (Hollywood J.), Лау Т (Lau Т.), Маклніс В. (Mclnnis В.), Перрі В. (Perry W.), Прайс С. (Price С.), Ріенкс Р. (Rienks R.), та Сміт С. (Smith S.). Проте комплексного висвітлення зарубіжного досвіду в частині видів та методів здійснення правоохоронної діяльності, що здійснюється на підставі прогнозів (Predictive policing) в Україні проведено не було.

Метою статті є висвітлення зарубіжного новітнього досвіду, сформованого під впливом розвитку технологій та інформаційних процесів у частині видів, методів проведення прогнозування та застосування кримінально-аналітичної діяльності під час реалізації проактивної моделі правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive policing).

Виклад основного матеріалу

Учений Ю.М. Крамаренко констатує, що одним із напрямів діяльності, що дозволяє ефективно впливати на прояви злочинності, є прогнозування [1]. Органи та підрозділи поліції різних країн світу використовують прогнозування (припущення про розвиток подій у майбутньому з огляду на історичні зафіксовані кримінальні дані з різною мірою вірогідності) переважно з профілактичною метою (виявлення, попередження, припинення кримінальних проявів, виявлення місць концентрації кримінальної активності, визначення осіб, від яких слід очікувати продовження вчинення протиправної поведінки, виявлення осіб, з підвищеною мірою віктимності тощо). Такі знання є інструментом націлювання зусиль та ресурсів поліції для позитивного впливу на стан криміногенної ситуації.

Не дивлячись на те, що прогнозуванню як напряму інтелектуальної діяльності властива різна міра достовірності, проте дослідження зарубіжної наукової літератури дозволяє визначити, що діяльності з прогнозування приділяється особлива увага. Таке твердження походить від того, що прогнозування займає таку важливу роль в організації діяльності органів та підрозділів поліції, що такий вид діяльності сформовано як самостійну проактивну модель діяльності, яку названо Predictive Policing. Під поняття моделі правоохоронної діяльності учений А.І. Білас пропонує розуміти систему норм і принципів, які покладено в основу правового регулювання правоохоронної діяльності, суб'єктний склад та напрями цієї діяльності, об'єкти, на які вона спрямована, форми та методи її здійснення [2, с. 108-109].

Згідно з положеннями такої проактивної моделі правоохоронної діяльності виділяють два види прогнозування - стратегічне та оперативно- тактичне прогнозування.

Так, стратегічне прогнозування спрямовується на визначення тенденцій та чинників, які є системоутровюючими середовища функціонування правоохоронного органу. Мова йде про тенденції та чинники, які впливають на розвиток криміногенної обстановки, на визначення напрямів застосування сил та засобів правоохоронних органів, на результати протидії злочинності та на стан рівня довіри населення до правоохоронних органів.

Стратегічне прогнозування - це формування мисленєво-уявних моделей, які мають пояснювати з певною мірою вірогідності майбутній розвиток подій. Під час стратегічного прогнозування такі моделі складаються про такі аспекти правоохоронної діяльності. Йдеться про стан та динаміку оперативної обстановки або криміногенної ситуації; вплив соціально-економічних, демографічних, екологічних та інших чинників на майбутній стан поширення злочинності; перспективи виникнення нових видів та способів протиправної діяльності; тенденції у сфері організованих форм злочинності; тенденції розвитку криміногенної ситуації з огляду на контрзаходи, які будуть реалізовані для її стабілізації тощо.

Оперативно-тактичне прогнозування полягає у розробленні прогнозів варіантів розвитку криміногенної ситуації, які приймаються до уваги під час підготовки контрзаходів для вирішення конкретних завдань протидії поширенню злочинності на території функціонування правоохоронного органу. Під час реалізації оперативно-тактичного прогнозування передбаченню підлягають: чинники, які породжують умисел на вчинення протиправної поведінки; чинники, що сприяють підготовці або вчиненню кримінальних правопорушень; ймовірна поведінка злочинців під час реалізації злочинних намірів; чинники, що сприяють ухиленню від відповідальності; форми і методи діяльності з виявлення та розкриття кримінальних правопорушень; заходи профілактики; заходи з розшуку безвісти зниклої особи, осіб, які переховується від слідства і суду, відбування кримінальної відповідальності; прогнозування умов, за яких доведеться діяти співробітникам правоохоронних органів по нейтралізації кримінальної активності; варіанти зашифрування заходів, застосування яких носить негласний (конфіденційних) характер тощо.

Вибір методу прогнозування залежить від низки чинників, серед яких найважливішими є широта охоплення прогнозованого об'єкта, дальність прогнозу, його багатофакторність тощо. Багато залежить і від того, які фахівці, учені, практичні працівники залучаються до розроблення прогнозу і яка технічна база водночас використовується [3, с. 132].

Важливе значення для здійснення прогнозування під час реалізації моделі правоохоронної діяльності поліції на основі прогнозів (Predictive Policing) відіграють окремі загальнонаукові методи зокрема, такі як спостереження, опис, аналіз, синтез, індукція та дедукція, абстрагування, аналогія, порівняння, моделювання, експеримент тощо. Також слід зазначити, що методи прогнозування під час реалізації моделі правоохоронної діяльності поліції на основі прогнозів (Predictive Policing) поділяються на три загальні категорії:

1. методи прогнозування кримінальних правопорушень (це підходи, які використовуються щоб прогнозувати види кримінальних правопорушень, місця та час із підвищеним ризиком прояву злочинності);

2. методи прогнозування правопорушників (це підходи, які використовуються для створення профілів осіб, які співпадають з ймовірними правопорушниками);

3. методи прогнозування жертв (зосереджуються на групах або, в деяких випадках, на конкретних особах, ймовірність стати жертвами кримінальних проявів у яких найвища).

Кожна категорія методів включає варіанти дій як для великих підрозділів, які обробляють великі обсяги складних криміногенних та даних, так і для менших підрозділів, яким потрібні лише основні інструменти візуалізації невеликих обсягів геопросторових даних. Методи дослідження варіюються від базових евристичних прийомів до складних, передових математичних підрахунків.

Існує класифікація методів прогнозування, що використовуються під час реалізації моделі правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive Policing), за чотирма категоріями:

- класичні статистичні методи, що використовують такі процеси, як «регресія», аналіз даних, аналіз часових рядів;

- прості методи, такі як використання контрольних списків;

- складні комп'ютерні програми, які передбачають складні комп'ютерні алгоритми обробки великих обсягів даних;

- спеціально підібрані методи, які використовують існуючі методи для забезпечення візуалізації даних для підтримки прогностичного контролю.

Одним із найбільш часто використовуваних інструментів підготовки прогнозів є PredPol. PredPol, Inc - це компанія, що здійснює діяльність з передбачення злочинів за допомогою прогнозової аналітики. Починаючи з 2020 року, алгоритм PredPol є найбільш часто вживаним алгоритмом моделі здійснення правоохоронної діяльності на основі прогнозів в поліції США. Відділам поліції, які використовують PredPol, видаються роздруківки карт юрисдикції, на яких позначають райони, де передбачається, що злочин може мати місце протягом найближчого дня [4]. Використовуючи для прогнозування лише три типи даних - тип інциденту, дата / час інциденту та місце його прояву технологія PredPol допомагає правоохоронним органам значно зменшити рівень злочинності в юрисдикціях усіх видів та розмірів, як у США, так і за кордоном [5].

Цінність прогнозів проактивної моделі правоохоронної діяльності (Predictive Policing) полягає також і в тому, що вони використовуються під час визначення ймовірності виникнення ризиків та оцінки рівня їх впливу на стан криміногенної ситуації, що має важливе значення для обґрунтування розподілу ресурсів та прийняття рішень щодо вирішення проблем [6].

Здійснення правоохоронної діяльності на основі прогнозів значною мірою залежить від точних і надійних статистичних даних. Тому в разі застосування моделі здійснення правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive Policing) надзвичайно важливо переконатися в тому, що персонал поліції твердо впевнений у надійності своїх систем даних. Це можна з'ясувати за допомогою:

1) залучення належним чином підготовлених кримінальних аналітиків із глибоким розумінням переваг і недоліків відомчих даних;

2) проведення систематичних перевірок даних на предмет їх точності, узгодженості та достовірності;

3) аналізу прогнозних результатів на предмет їх обґрунтованості та логічності - інакше кажучи, повинна бути підтвердна інформація щодо зроблених прогнозів, включаючи дані про місця, привабливі для проявів протиправної поведінки; звіти про осіб у певному районі, які представляють інтерес для поліції; звіти про недавні опитування на місцях; дані щодо місць скоєння й описи злочинів, скоєних нещодавно.

Варто зазначити, що в Україні діяльності щодо прогнозування у правоохоронній діяльності приділяється особлива увага. Так, з метою організації інформаційно-аналітичної підтримки поліції було видано наказ МВС України № 676 від 03.08.2017 «Про затвердження Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» [7]. Система «Інформаційний портал Національної поліції України є складовою частиною єдиної інформаційної системи МВС (ЄІС МВС) [8]. Складовою частиною Єдиної інформаційної системи МВС є автоматизована система аналітичного забезпечення та оперативного інформування (ГІС). Метою впровадження ГІС МВС є підвищення ефективності управління та прогнозування стану громадської безпеки шляхом автоматизації процесів отримання та обробки адміністративних та оперативних даних з метою створення поточної та прогнозованої аналітики, оперативного інформування керівництва МВС і громадськості про стан публічної безпеки та виконання владних повноважень органів системи МВС, інформування про надзвичайну подію в режимі real-time суб'єктів, залучених до відповідного реагування [9, с. 21].

Як було зазначено, підготовка «прогнозів» - це лише половина моделі правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive Policing). Друга половина - підготовка втручань у прогнозований розвиток подій з метою запобігти ймовірним кримінальним проявам, і у підсумку досягти зменшення поширення злочинної діяльності [10].

Методи прогнозування зазвичай одночасно спрямовані на вирішення як стратегічних, так і тактичних завдань боротьби зі злочинністю.

Здійснення правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive Policing) межує з рядом проблем, які впливають на її ефективність. До таких проблем слід віднести високу вартість організації та підтримки інфраструктури моделі діяльності поліції на основі прогнозів (Predictive Policing), що може призвести до її обмеженого використання. Як зазначають Е. Рижков та Я. Дзех проблемою, яка потребує вирішення під час функціонування підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки є осучаснення матеріально-технічної бази та належне фінансування для придбання техніки та ліцензійного програмного забезпечення [11, с. 83].

Інша комплексна проблема, яка впливає на функцію прогнозування у діяльності поліції є те, що дана проактивна модель покладається на аналіз, що проводиться шляхом усвідомленого опрацювання кримінальними аналітиками, у тому числі з використанням комп'ютерного програмного забезпечення, наявних вхідних даних для ідентифікації шаблонів, тенденцій, закономірностей тощо. В першу чергу, якість прогнозів напряму буде залежати від точності даних, які містяться у системах інформаційно-аналітичного забезпечення та базах даних поліції та інших базах даних, які використовують співробітники правоохоронних органів. Також вирішальне значення буде мати вміння кримінальними аналітикам трактувати наявні дані та формувати з них релевантні прогнози про розвиток подій у майбутньому, яким має бути властива висока міра вірогідності. Як перша складова (якість, точність та повнота даних), так і друга складова проблеми (трактування та підготовка прогнозів) може призвести до упереджених результатів (об'єктом посиленої роботи поліції можуть стати окремі (наприклад, незабезпечені прошарки суспільства). Також слід зазначити, що у практиці діяльності поліції різних країн світу існує тенденція маніпуляції з відомостями, які підлягають реєстрації, що у підсумку призведе до помилкових та неточних прогнозів.

Модель здійснення правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive Policing) не може існувати та еволюціонувати без кримінальної аналітичної діяльності, оскільки основою для формування релевантних прогнозів про поширення кримінальної активності є опрацьовані та проаналізовані надвеликі за обсягом об'єми криміногенних та супутніх даних. Це завдання вирішують кримінальні аналітики, які використовують у своїй діяльності програмні продукти, які можуть аналізувати значні та надвеликі масиви таких даних з метою виявлення в них відомостей про серійність, закономірності, подібності, тенденції тощо.

прогнозування правопорушення комп'ютерно-програмний

Висновки

Прогнозування в межах моделі правоохоронної діяльності на основі прогнозів (Predictive Policing) - це не «кришталева куля»: передбачити майбутнє неможливо. Проте, можна ідентифікувати людей та місця з підвищеним ризиком протиправних проявів. На нашу думку, вирішальне значення під час реалізації моделі правоохоронної діяльності основі прогнозів (Predictive Policing) має кваліфікація кримінальних аналітиків. Також необхідною умовою для ефективного прогнозування є наявність програмних аналітичних інструментів (аналітичного програмного забезпечення), яке надає можливість обробки і систематизації великих обсягів інформації з подальшою візуалізацією, а також якість (надійність джерела походження таких даних та їх достовірність) і повнота (стан) наявних для аналізу даних. Як наслідок, кримінальні аналітики мають бути фахово підготовлені, мати доступ до передових програмних рішень, які дозволяють візуалізовувати та аналізувати різні за обсягом масиви даних, а також кримінальні аналітики повинні усвідомлювати переваги й недоліки відомчих систем накопичення ба зберігання даних, щоб гарантувати надійність та придатність для оперативних і тактичних цілей складених ними прогнозів про тенденції злочинності та порушення громадського порядку.

Головне завдання кримінальних аналітиків полягає в підготовці прогнозів, корисних для розгортання сил поліції в правильних місцях і в правильний час для боротьби зі злочинністю та порушеннями громадського порядку якомога ефективнішим і дієвішим способом.

Одним із загальних правил під час прогнозування злочинності є те, що складання прогнозу злочинності всього на один місяць потребує даних принаймні за три роки. Чи це досі так, можна дискутувати, проте цей приклад демонструє, що модель здійснення правоохоронної діяльності на основі прогнозів не є точною наукою. Ця модель постійно вдосконалюється на основі нових математичних алгоритмів, розроблених для підтримки наявних інструментів, крім того, є величезна кількість чинників і джерел, які можна враховувати з логічного погляду під час прогнозування злочинності та порушень громадського порядку. Щонайменше правоохоронну діяльність на основі прогнозів (Predictive Policing) варто поєднувати з іншими тактичними втручаннями.

Разом з тим, на нашу точку зору модель роботи поліції на основі прогнозів слід сприймати як додаткову спроможність, і вміле її застосування може якісно позитивно вплинути на результативність застосування обмежених ресурсів (сил та засобів) поліції для успішної реалізації своєї місії із запобігання поширення злочинності.

Список літератури

1. Крамаренко Ю.М. Окремі аспекти здійснення прогнозування в діяльності правоохоронних органів. Актуальні питання забезпечення публічного порядку та безпеки в сучасних умовах. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (ДДУВС, 25.10.2019).

2. Білас А.І. Правоохоронна діяльність країн ЄС: порівняльно-правове дослідження. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Спец: 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Київ 2016. 227 с.

3. Мовчан А.В. Інформаційно-аналітична робота в оперативно-розшуковій діяльності Національної поліції: навчальний посібник / А. В. Мовчан. Львів: ЛьвДУВС, 2017. 244 с.

4. PredPol.

5. Predpol. Proven Crime Reduction Results.

6. Predictive Policing. The Role of Crime Forecasting in Law Enforcement Operations.).

7. Наказ МВС України № 676 від 03.08.2017 «Про затвердження Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України».

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про єдину інформаційну систему МВС та переліку її пріоритетних інформаційних ресурсів» від 14.11.2018 за № 1024.

9. Інформаційні технології: підруч. / В.Б. Вишня, К.Ю. Ісмайлов, І.В. Краснобрижий, С.О. Прокопов, Е.В. Рижков. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2020. 492 с.

10. Predictive Policing Forecasting Crime for Law Enforcement.

11. Рижков Е.В., Дзех Я.С. Проблемні питання інформаційно-аналітичного забезпечення в системі органів Національної поліції та проблемні питання щодо захисту інформації під час виконання службових обов'язків. Проблеми застосування інформаційних технологій правоохоронними структурами України та закладами вищої освіти зі специфічними умовами навчання: збірник наукових статей за матеріалами доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції 21 грудня 2018 року / упорядник Т.В. Магеровська / Львів: ЛьвДУВС, 2018. 281 с. С. 83-86.

Размещено на Allbest.ru