Правообмеження і заходи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у суддів: адміністративно-правовий вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правообмеження і заходи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у суддів: адміністративно-правовий вимір

Проневич Олексій Станіславович

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри службового та медичного права Навчально-наукового інституту права, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Статтю присвячено з'ясуванню специфіки адміністративно-правового забезпечення окремих видів правообмежень, а також заходів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у суддів. Законами України «Про запобігання корупції» та «Про судоустрій і статус суддів» передбачено поширення на суддів імперативу щодо правообмежень, легалізовано заходи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Розкрито сутнісні ознаки визначальних для розуміння правової природи конфлікту інтересів у суддів дефініцій «публічна служба», «приватний інтерес», «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів», «конфлікт інтересів у правосудді», «конфлікт інтересів у публічних службовців». Проаналізовано гіпотетичну ситуацію виникнення конфлікту інтересів у судді при занятті медичною практикою як видом дозволеного сумісництва, окреслено існуючі колізії. Указано, що конфлікт інтересів у судді може виникнути безпосередньо при здійсненні повноважень і призвести до порушення принципів незалежності й неупередженості судової влади, справедливого судового розгляду, об'єктивності при прийнятті рішень. Констатовано, що заходи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у суддів передбачено на законодавчому рівні. Визначено способи вирішення конфлікту інтересів у суддів та наголошено на доцільності застосування відводу/самовідводу як коректного процесуального інструменту врегулювання конфлікту інтересів у суддів. Охарактеризовано порядок повідомлення про наявність у судді потенційного або реального конфлікту інтересів. Виокремлено види відповідальності щодо порушення суддею правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Визначено, що при порушенні суддею правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при відправленні правосуддя (конфлікту інтересів, що врегульовується у встановлений процесуальним законом спосіб) настає дисциплінарна відповідальність відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Натомість порушення суддею правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у ситуації, не пов'язаній з відправленням правосуддя, тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративну відповідальність.

Ключові слова: адміністративно-правове забезпечення, конфлікт інтересів, судді, судова влада, верховенство права, запобігання конфлікту інтересів, врегулювання конфлікту інтересів, публічні службовці, охорона здоров'я

Abstract

Pronevych Oleksii Stanislavovich Doctor of juridical sciences, professor, professor of the department public service and medical law, Educational and scientific Institute of Law, Taras Shevchenko National University of Kyiv

RIGHT LIMITATION AND MEASURES TO PREVENT AND SETTLEMENT OF CONFLICTS OF INTEREST WITH JUDGES: ADMINISTRATIVE LEGAL DIMENSION

The article is devoted to clarifying the specifics of the administrative and legal provision of certain types of restrictions and measures to prevent and resolve conflicts of interest among judges. The Laws of Ukraine «On Prevention of Corruption» and «On the Judiciary and the Status of Judges» provide for the extension of the imperative regarding legal restrictions to judges, and legalize measures to prevent and resolve conflicts of interest. The essential features of the definitions «public service», «private interest», «real conflict of interest», «potential conflict of interest», «conflict of interest in justice», «conflict of interest of public officials» that are crucial for understanding the legal nature of the conflict of interest are revealed. The situation of a potential conflict of interest in a judge when engaged in medical practice as a type of permitted co-operation is analyzed, existing conflicts are outlined. It is indicated that a conflict of interests in a judge may arise directly during the exercise of powers and lead to a violation of the principles of independence and impartiality of the judiciary, fair trial, and objectivity in decisionmaking. It was established that measures to prevent and resolve conflicts of interest among judges are provided for at the legislative level. Ways to resolve conflicts of interest among judges are indicated and the expediency of using recusal/self-recusal as a correct procedural tool for resolving conflict of interests among judges is emphasized. The procedure for reporting when a judge has a potential or real conflict of interest is described. Types of responsibility for violation of the rules of prevention and settlement of conflicts of interest by a judge are distinguished. It was determined that if a judge violates the rules of prevention and settlement of conflicts of interest in the administration of justice (a conflict of interests that is settled in the manner established by the procedural law), disciplinary responsibility arises in accordance with the Law of Ukraine «On the Judicial System and the Status of Judges». Instead, a judge's violation of the rules for the prevention and settlement of conflicts of interest in a situation not related to the administration of justice entails administrative responsibility in accordance with the Code of Ukraine on Administrative Responsibility.

Keywords: administrative and legal provision, conflict of interests, judges, judicial power, rule of law, prevention of conflict of interests, settlement of conflict of interests, public officials, health care

Постановка проблеми

врегулювання конфлікт інтересів суддя

Корупція як негативний соціально-правовий феномен складає екзистенційну загрозу для суспільства. Запобігання корупції визнається соціально акцептованим стратегічним імперативом діяльності публічної адміністрації провідних європейських демократій. Суттєва увага традиційно приділяється імплементації антидискримінаційних правових стандартів та апробації антикорупційних інституційних механізмів. Вітчизняна антикорупційна доктрина ґрунтується на постулаті щодо поширеності корупції у всіх сферах суспільного життя, набутті корупцією ознак руйнівного системного явища [1] та безальтернативності широкого застосування легальних антикорупційних правових інструментів на кшталт декларування майнового стану публічних службовців, перевірки доброчесності службовців та моніторингу їхнього способу життя, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів [2]. Належність судочинства до сфер підвищеного корупційного ризику об'єктивно зумовлює прагнення суспільства забезпечити функціонування судової влади на засадах верховенства права, транспарентності і доброчесності. Аналіз антикорупційних стандартів функціонування судової влади дає підстави стверджувати про особливу соціальну значущість законодавчого закріплення антикорупційних правообмежень та формування збалансованого легального механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у суддів [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У вітчизняній адміністративно-правовій науці не сформувалося традиції системного осмислення правообмежень і заходів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у суддів. Окремі публікації присвячено конфлікту інтересів у правосудді як філософсько-правовому феномену [4], адміністративного-правовому забезпеченню запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності судової влади [5], конфлікту інтересів у сфері публічної служби [6, с. 407-427], конфлікту інтересів у сфері охорони здоров'я [7] тощо. Наразі зберігається необхідність комплексного дослідження специфіки правового забезпечення окремих правообмежень та реалізації заходів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у суддів.

Метою статті є з'ясування специфіки вітчизняної традиції легального закріплення правообмежень у діяльності суддів та визначення правомірних заходів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у суддів. Зауважимо, що у межах статті аналіз особливостей правового регулювання запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у суддів Конституційного Суду України не здійснюється.

Виклад основного матеріалу

Аксіоматично, що професійна діяльність суддів є видом публічної служби. Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України поняття «публічна служба» визначено як діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, служба альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування [8]. Згідно зі статтею 25 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності для осіб, визначених у пункті 1 частини 1 статті 3 цього Закону як «особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (зауважимо, що відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 цього Закону до зазначеної категорії осіб віднесено суддів). Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, заборонено займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України [9].

Ґрунтуючись на аналізі положень Закону України «Про запобігання корупції», що регулюють обмеження щодо сумісництва та суміщення, дослідники наголошують на органічному зв'язку між зазначеними категоріями та конфліктом інтересів (реальним або потенційним). Факт сумісництва та суміщення безпосередньо не створює окремої неврегульованої законом ситуації конфлікту інтересів, якщо виконання повноважень в іншій сфері за сумісництвом не перетинається з реалізацією основних повноважень [10, с. 67]. У зазначеному контексті доцільно детально розглядати зміст окремих дозволених видів діяльності суддів за сумісництвом. Найчастіше при ілюстрації ситуацій виникнення конфлікту інтересів у суддів дослідники цілком обґрунтовано першочергово апелюють до їх діяльності за сумісництвом у сфері права. Водночас законом прямо передбачена можливість діяльності публічних службовців за сумісництвом в інших сферах суспільно корисної діяльності, що дає підстави для розгляду, як приклад, гіпотези щодо ймовірності заняття суддею або іншим публічним службовцем за сумісництвом медичною практикою у закладах охорони здоров'я [11]. Природно, що медичною практикою за сумісництвом потенційно можуть займатися лише ті судді або інші публічні службовці, які мають медичну освіту. У цьому випадку неминуче постає питання щодо достатньої обґрунтованості закріпленого законом формального дозволу суддям або іншим публічним службовцям займатися за сумісництвом медичною практикою як додатковою оплачуваною діяльністю, оскільки медична практика є прерогативою медичних працівників, які мають досвід практичної роботи, залучені до реалізації функції охорони здоров'я на перманентній основі, регулярно проходять підвищення кваліфікації'/стажування, здійснюють науково-дослідницьку діяльність у сфері охорони здоров'я тощо. Зауважимо, що при занятті медичною практикою за сумісництвом у судді або іншого публічного службовця може виникнути потенційний конфлікт інтересів. Суддя або інший публічний службовець гіпотетично може працювати за сумісництвом як в державному або комунальному закладі охорони здоров'я, де зазвичай встановлено невисокий рівень зарплати, так й приватному закладі охорони здоров'я, де рівень оплати праці може бути набагато вищим та існує певна ймовірність неформальної заангажованості особи до вирішення організаційних або інших питань підвищення конкурентоспроможності приватного суб'єкта при наданні платних послуг у сфері охорони здоров'я. За цих умов може виникнути додаткова сфера приватного інтересу у судді або іншого публічного службовця. Окреслена гіпотетична колізія при занятті суддею або іншим публічним службовцем медичною практикою за сумісництвом містить підґрунтя для виникнення за певних обставин конфлікту інтересів, а тому потребує додаткового законодавчого врегулювання.

Відповідно до частини 1 статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів визначаються законами, які регулюють статус суддів та засади організації діяльності судів [9]. Принагідно зазначимо, що конфлікт інтересів у діяльності суддів, відряджених до Вищої ради правосуддя на час виконання повноважень членів Вищої ради правосуддя, вирішується у порядку врегулювання конфлікту інтересів, який виникає в осіб під час роботи у складі колегіального органу [12].

Згідно з пунктом 6 частини 8 статті 133 титульного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів покладається на Раду суддів України. Рада суддів України приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності суддів, якщо конфлікт інтересів не може бути врегульовано у порядку, визначеному процесуальним законом [13].

Конфлікт інтересів, який не може бути врегульовано у порядку, визначеному процесуальним законом, включає випадки, у яких він виникає поза межами здійснення правосуддя. Згідно з частиною 10 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі наявності в судді потенційного або реального конфлікту інтересів, не пов'язаного зі здійсненням ним правосуддя, суддя зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це Раду суддів України. Після повідомлення Рада суддів України вживає заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів [12].

Зауважимо, що Закон України «Про запобігання корупції» не містить легального визначення категорії «конфлікт інтересів». Законодавець дає можливість сформулювати загальне уявлення про конфлікт інтересів крізь призму сутнісного аналізу правових дефініцій «реальний конфлікт інтересів» та «потенційний конфлікт інтересів». Реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Натомість потенційний конфлікт інтересів тлумачиться як наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях [9].

На доктринальному рівні уніфіковане тлумачення конфлікту інтересів відсутнє. О. Шевчук наполягає на визначенні конфлікту інтересів у публічних службовців як ситуації, за якої публічний службовець, виконуючи свої обов'язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча й не обов'язково викликає прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння у сфері публічної служби, але здатний до цього призвести у випадку прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання службових повноважень [6, с. 425]. О. Андрущенко дефініціює конфлікт інтересів у правосудді як наявність в особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути чи вплинуло на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Дослідник окремо наголошує, що конфлікт інтересів у правосудді може виникнути безпосередньо під час здійснення суддею повноважень і призвести до порушення принципів незалежності й неупередженості судової влади, справедливого судового розгляду, об'єктивності у прийнятті рішень [4, c.5].

Відповідно до статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати й вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки в будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв'язків судді; виявляти повагу до учасників процесу; не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати й закритого судового засідання; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя й до Г енерального прокурора упродовж п'яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання [13]. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим [ 14].

У 2016 році Радою суддів України було прийнято низку документів щодо врегулювання конфлікту інтересів у суддів (Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів [15], Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів [16], рішення «Щодо звернень за роз'ясненням наявності або відсутності конфлікту інтересів» [17]).

Відповідно до Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів визначено систему заходів самостійного урегулювання конфлікту інтересів суддями, а саме: розкриття інформації про конфлікт інтересів, якщо після такого розкриття сторонами процесу або іншими зацікавленими особами йому не було заявлено відвід; усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення, не пов'язаних із здійсненням правосуддя, чи від участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; усунення відповідного приватного інтересу шляхом надання до Ради суддів України документів, які це підтверджують; подання заяви щодо перегляду обсягу службових повноважень особи, не пов'язаних зі здійсненням правосуддя, з метою виключення факторів, які спричинять конфлікт інтересів; подання заяви про переведення на іншу посаду або в інший суд; подання заяви про звільнення; подання добровільної декларації про приватні інтереси. Також визначено способи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів для суддів, а саме: усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення, не пов'язаних зі здійсненням правосуддя, чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; усунення відповідного приватного інтересу шляхом надання документів, що це підтверджують; перегляд обсягу службових повноважень особи, не пов'язаних зі здійсненням правосуддя; переведення особи на іншу посаду або в інший суд; звільнення особи; відкликання особи суб'єктом обрання (щодо членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) [17]. Примітно, що Рада суддів України в межах своєї компетенції може прийняти й інші рішення для врегулювання конфлікту інтересів [18, с. 316 ].

У рішенні Ради суддів України «Щодо звернень за роз'ясненням наявності або відсутності конфлікту інтересів» від 12 травня 2016 року № 36 наголошено, що конфлікт інтересів не виникає у таких випадках: волевиявлення особи - учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади; подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею злочину за статтею 375 Кримінального Кодексу України; наявності правовідносин між суддею та органами суддівського врядування, якщо він розглядає справу про аналогічні правовідносини іншого судді з цими органами; наявності скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження; видання головою суду наказів відносно себе про грошові виплати, право та розмір яких встановлені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а також про відпустки відповідно до законодавства; наявності судового рішення, ухваленого судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі [17].

Зауважимо, що відповідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів суддя повинен повідомляти про це Раду суддів України не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі [13]. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено таким чином: суддя брав участь у розгляді певної справи або пов'язаної з нею справи як

представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; суддя прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; суддя є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді [18, с. 317 ].

При порушенні правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею при відправленні правосуддя (конфлікту інтересів, який врегульовується у визначений процесуальним законом спосіб) настає дисциплінарна відповідальність відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Вирішення конфлікту інтересів у процесуальний спосіб визначається нормами Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України. Зазначеними нормативно-правовими актами передбачено відвід/самовідвід як процесуальний інструмент врегулювання конфлікту інтересів.

Порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що виникає у діяльності судді поза відправленням правосуддя і який не може бути врегульований у спосіб, визначений процесуальним законом, тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цей нормативно-правовий акт не містить положень щодо відводу/самовідводу судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення. Суддям рекомендується реалізовувати право на самовідвід, ґрунтуючись на аналогії закону. При виникненні конфлікту інтересів, який може бути врегульовано у процесуальний спосіб (самовідвід/відвід), суддя врегульовує його самостійно без повідомлення Ради суддів України [12].

Висновки

Резюмуючи, зазначимо, що правообмеження і заходи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у суддів передбачено Законом України «Про запобігання корупції». Правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів встановлено законами, що визначають статус суддів та засади організації діяльності судів. Конфлікт інтересів у суддів може виникнути безпосередньо при здійсненні повноважень та поза відправленням правосуддя. Повноваженнями щодо врегулювання конфлікту інтересів у суддів наділена Рада суддів України. При порушенні суддею правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при відправленні правосуддя (конфлікту інтересів, що врегульовується у визначений процесуальним законом спосіб) настає дисциплінарна відповідальність відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Натомість при порушенні суддею правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів поза відправленням правосуддя передбачена адміністративна відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Література:

1. Указ Президента України «Про Національну антикорупційну стратегію на 20112015 роки» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1700-18

2. Указ Президента України «Стратегія сталого розвитку «Україна - 2020» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5/2015#Text

3. Закон України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки»: Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2322-20#Text

4. Андрущенко О.Ю. Конфлікт інтересів у правосудді: філософсько-правове дослідження: дис. ... канд. юрид. наук за спец.: 12.00.12. / Андрущенко Олександр Юрійович. Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова Хмельницької обласної ради, Хмельницький, 2020. 204 с.

5. Shevchuk, O. Lysodyed, O., Matyukhina, N., Babaieva, O., Davydenko. S. (2023) Conflict of interest in the activities of judges in Ukraine and the European Union: a comparative legal study. O. Shevchuk, O. Lysodyed, N. Matyukhina, O. Babaieva, S. Davydenko. Juridical Tribune Journal. 13, 2., 261-282. DOI:10.24818/TBJ/2023/13/2.06

6. Shevchuk O.M. Conflict of interests in the public services in Ukraine: administrative and legal regulation and problems of realization. Institutionalization of public relations in the fight against corruption: the experience of countries of Eastern and Western legal traditions (universal theoretical framework for the relevant anti-corruption law of Ukraine). Collective monograph. Volume 2.Tallinn: Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2019. 448 p.

7. Shevchuk, O., Yarova, A. Prevention and settlement of conflicts of interest in health care of Ukraine as an legal institute Juridical Tribune. 2022. 12 (3), pp. 387-398. DOI: 10.24818/TBJ/2022/12/3.05

8. Закон України «Кодекс адміністративного судочинства України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

9. Закон України «Про запобігання корупції» Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18

10. Пастух І.Д. Поєднання публічної служби з іншими видами діяльності та конфлікт інтересів. Jurnaluljuridic national: teorie §ipractica. 2018. № 2-2. C. 64-68.

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2016-%D0%BF#Text.

12. Методичні рекомендації Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://wiki.nazk.gov.ua/wp- content/uploads/2022/10/Metodychni-rekomendatsiyi-vid-21.10.2022- 13.pdf

13. Закон України «Про судоустрій і статус суддів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text

14. Рішення XI (чергового) з'їзду суддів України «Кодекс суддівської етики». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001415-13.

15. Рішення Ради судів України «Положення про комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://rsu.gov.ua/ua/documents?id=19&page=2&per-page=8

16. Рішення Ради суддів України «Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів»: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rsu.gov.ua/ua/documents?id=19&page=2&perpage=

17. Рішення Ради суддів України «Щодо звернень за роз'ясненням наявності або відсутності конфлікту інтересів». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rsu.gov.ua/ua/documents/33

18. Пастух І.Д. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у публічно- правових відносинах засобами адміністративного права: дис. ... на докт. юрид. наук. спец.: 12.00.07. / Пастух Ігор Дмитрович. НАВС. 2021. 518 с.

References:

1. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro Natsionalnu antykoruptsiinu stratehiiu na 2011 -2015 roky». [ Decree of the President of Ukraine «On the National Anti-Corruption Strategy for 2011-2015»]. zakon.rada.gov.ua Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001/2011#Text [in Ukrainian].

2. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Stratehiia staloho rozvytku «Ukraina - 2020» [ Decree of the President of Ukraine "Sustainable Development Strategy "Ukraine - 2020"] zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#Text [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy «Pro zasady derzhavnoi antykoruptsiinoi polityky na 2021-2025 roky» [The Law of Ukraine "On the Basics of the State Anti-Corruption Policy for 2021-2025"] zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2322-20#Text [in Ukrainian].

4. Andrushchenko O. (2020) Konflikt interesiv u pravosuddi: filosofsko-pravove doslidzhennia [Conflict of interests in justice: a philosophical and legal study] Extended abstract of candidate's thesis. Khmelnytskyi, Leonid Yuzkov Khmelnytskyi University of Management and Law [in Ukrainian].

5. Shevchuk, O. Lysodyed, O., Matyukhina, N., Babaieva, O., Davydenko. S. (2023) Conflict of interest in the activities of judges in Ukraine and the European Union: a comparative legal study. O. Shevchuk, O. Lysodyed, N. Matyukhina, O. Babaieva, S. Davydenko. Juridical Tribune Journal. 13, 2., 261-282. DOI:10.24818/TBJ/2023/13/2.06 [in English].

6.Shevchuk O.M. Conflict of interests in the public services in Ukraine: administrative and legal regulation and problems of realization. Institutionalization of public relations in the fight against corruption: the experience of countries of Eastern and Western legal traditions (universal theoretical framework for the relevant anti-corruption law of Ukraine). Collective monograph. Volume 2.Tallinn: Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2019. 448 p. 06 [in English].

7.Shevchuk, O., Yarova, A. Prevention and settlement of conflicts of interest in health care of Ukraine as an administrative legal institute Juridical Tribune. 2022. 12 (3), pp. 387-398. DOI: 10.24818/TBJ/2022/12/3.0506 [in English].

8. Zakon Ukrainy «Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrainy».[ Law of Ukraine "Code of Administrative Procedure of Ukraine"] zakon.rada.gov.ua Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrainy «Pro zapobihannia koruptsii» [Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" ] zakon.rada.gov.ua Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 [in Ukrainian].

10. Pastukh I.D. (2018) Poiednannia publichnoi sluzhby z inshymy vydamy diialnosti ta konflikt interesiv [Combining public service with other activities and conflict of interests]. Jurnaluljuridic national: teorie sipractica. 2, 2-2., 64-68.

11. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro zatverdzhennia Litsenziinykh umov provadzhennia hospodarskoi diialnosti z medychnoi praktyky» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On Approval of Licensing Conditions for Conducting Business Activities in Medical Practice"] zakon.rada.gov.ua Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 285-2016-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

12. Metodychni rekomendatsii Natsionalnoho ahentstva z pytan zapobihannia koruptsii «Shchodo zastosuvannia okremykh polozhen Zakonu Ukrainy «Pro zapobihannia koruptsii» stosovno zapobihannia ta vrehuliuvannia konfliktu interesiv, dotrymannia obmezhen shchodo zapobihannia koruptsii» [Methodological recommendations of the National Agency for the Prevention of Corruption "Regarding the application of certain provisions of the Law of Ukraine "On the Prevention of Corruption" regarding the prevention and settlement of conflicts of interest, compliance with restrictions on the prevention of corruption"]. wiki.nazk.gov.ua. Retrieved from: https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/Metodychni-rekomendatsiyi-vid- 21.10.2022- 13.pdf [in Ukrainian].

13. Zakon Ukrainy «Pro sudoustrii i status suddiv» [Law of Ukraine "On the judiciary and the status of judges]. zakon.rada.gov.ua.Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1402-19#Text [in Ukrainian].

14. Rishennia XI (cherhovoho) zizdu suddiv Ukrainy «Kodeks suddivskoi etyky» [Decision of the XI (regular) Congress of Judges of Ukraine "Code of Judicial Ethics".] zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001415-13. [in Ukrainian].

15. Rishennia Rady sudiv Ukrainy «Polozhennia pro komitet etyky, vrehuliuvannia konfliktu interesiv ta profesiinoho rozvytku suddiv» [Decision of the Council of Courts of Ukraine "Regulations on the Committee on Ethics, Conflict of Interest Settlement and Professional Development of Judges."] rsu.gov.ua/ua. Retrieved from: https://rsu.gov.ua/ua/documents?id= 19&page=2&per-page=8. [in Ukrainian].

16. Rishennia Rady suddiv Ukrainy «Poriadok zdiisnennia kontroliu za dotrymanniam zakonodavstva shchodo konfliktu interesiv v diialnosti suddiv» [Decision of the Council of Judges of Ukraine "Procedure for monitoring compliance with the legislation on conflicts of interest in the activities of judges] rsu.gov.ua/ua. Retrieved from:http://rsu.gov.ua/ua/documents?id=19& page=2&perpage= [in Ukrainian].

17. Rishennia Rady suddiv Ukrainy «Shchodo zvernen za roziasnenniam naiavnosti abo vidsutnosti konfliktu interesiv» [ Decision of the Council of Judges of Ukraine "Regarding requests for clarification of the presence or absence of a conflict of interests.] rsu.gov.ua/ua. Retrieved from: http://rsu.gov.ua/ua/documents/33 [in Ukrainian].

18. Pastukh I.D. (2021) Zapobihannia ta vrehuliuvannia konfliktu interesiv u publichno- pravovykh vidnosynakh zasobamy administratyvnoho prava [Prevention and settlement of conflict of interests in public law relations by means of administrative law]. Doctor's thesis. Kyiv: NAIAU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru