Стан наукових розробок з питань використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Стан наукових розробок з питань використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств

Дараган Валерій Валерійович доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції,

Шендрик Юлія Володимирівна викладач кафедри кримінального процесу та стратегічних розслідувань ННІ права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції

м. Дніпро

Анотація

У статті досліджено стан наукової розробленості проблемних питань використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств та визначити основні теоретичні прогалини, які зумовлюють доцільність поглибленого вивчення цієї проблематики.

Встановлено, що на сьогодні окремі аспекти здійснення розкриття (розслідування) умисних вбивств були предметом дослідження щонайменше 20 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) та однієї дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук.

Констатовано, що частина авторів під час дослідження проблемних питань розслідування умисних вбивств досліджували питання взаємодії органів досудового розслідування з оперативними підрозділами, однак пеерважна більшість авторів не вивчали питання використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств.

Серед розглянутих робіт лише у дослідженні Шульги А. О. на тему «Основи методики розслідування вбивств на замовлення» автор фрагментарно вивчав питання використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств, зокрема щодо отримання доказів шляхом використання органом дізнання відео-, кіно- і аудіозаписів, у тому числі і тих, які надійшли від громадян анонімно. Інші автори не приділяли увагу вказаному питанню.

Аналіз наукових праць з проблемних питань розкриття (розслідування) умисних вбивств вказує на недостатній рівень наукового забезпечення питань використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств. З огляду на це вбачається за доцільне проведення окремого дослідження на тему «Організація і тактика використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств» метою якого буде наукове обґрунтування теоретичних положень і розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення діяльності з використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств.

Ключові слова: конфіденційне співробітництво, сприяння, негласне співробітництво, представники громадськості, оперативний підрозділ, оперативний працівник, орган досудового розслідування, слідчий, Національна поліція, доказування, розкриття, протидія, розслідування, документування, злочин, кримінальне правопорушення, кримінальне провадження, оперативно-розшукове супроводження, оперативно-розшукова діяльність, умисне вбивство.

Abstract

Darahan Valerii Valeriiovych Doctor of Law, Professor, head of the department of operational and investigative activities of the faculty of training specialists for criminal police units, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro,

Shendryk Yuliia Volodymyrivna Teacher of the Department of Criminal Procedure and Strategic Investigations of the Educational and Scientific Institute of Law and Training of Specialists for National Police Units, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro,

THE STATE OF SCIENTIFIC DEVELOPMENTS IN THE ISSUES OF USING CONFIDENTIAL CITIZENS* ASSISTANCE DURING THE DEVELOPMENT OF INTENTIONAL MURDERS

The article examines the state of scientific development of problematic issues of the use of confidential assistance of citizens during the disclosure of intentional murders and identifies the main theoretical gaps that determine the expediency of an in-depth study of this issue.

It has been established that, to date, certain aspects of the disclosure (investigation) of intentional murders have been the subject of at least 20 dissertations for obtaining the scientific degree of Candidate of Legal Sciences (Doctor of Philosophy) and one dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Legal Sciences.

It was established that some of the authors during the study of problematic issues in the investigation of intentional murders investigated the issue of interaction of pre-trial investigation bodies with operative units, however, the vast majority of authors did not study the issue of using confidential assistance of citizens during the disclosure of intentional murders.

Among the considered works, only A. O. Shulga's research on the topic “Basics of the methodology of investigation of contract murders” has a fragmentary study of the issue of the use of confidential assistance of citizens during the disclosure of intentional murders, in particular, regarding obtaining evidence through the use of video, film and audio recordings by the investigative body , including those received anonymously from citizens. Other authors did not pay attention to this issue.

The analysis of scientific works on the problematic issues of disclosure (investigation) of intentional murders indicates an insufficient level of scientific support for the use of confidential assistance of citizens during the disclosure of intentional murders. In view of this, it is considered appropriate to conduct a separate study on the topic "Organization and tactics of the use of confidential assistance of citizens during the disclosure of intentional murders", the purpose of which will be the scientific substantiation of theoretical provisions and the development of scientifically based recommendations on the improvement of activities for the use of confidential assistance of citizens during the disclosure of intentional murders murders

Keywords: confidential cooperation, facilitation, covert cooperation, representatives of the public, operative unit, operative worker, pre-trial investigation body, investigator, National Police, evidence, disclosure, countermeasures, investigation, documentation, crime, criminal offense, criminal proceedings, operational and search support, operative-investigative activity, deliberate murder.

Постановка проблеми

В Україні набули широкого розповсюдження кримінальні практики організації життєдіяльностіЃCякі деформують базові соціальні інститути та криміналізують особистість. Злочинність породжує усвідомлення безконтрольності зла і його всемогутності. Сучасна вітчизняна злочинність є злочинністю кризового типу: з одного бокуЃCвона породжена соціальною кризою в державіЃC а з другогоЃC будучи її породженнямЃC є чинником поглиблення цієї кризи [1, с. 6].

Розкриття й розслідування умисних вбивств становить для органів досудового розслідування та оперативних підрозділів Національної поліції України серйозні труднощі. Зокрема, аналіз статистичних даних показує, що кожного року в Україні залишаються нерозкритими близько 9-10% умисних вбивств. Великою мірою це пов'язано з особливим характером зазначеної категорії злочинів: продуманістю, а не спонтанністю їхнього здійснення, ретельністю підготовки, участю в реалізації задуму ряду осіб тощо. Так, для виконання задуманого вбивства дедалі частіше складається план його підготовки, здійснення й приховання, залучаються люди зі злочинним досвідом або особи, які пройшли спеціальну підготовку, що робить його розкриття та розслідування ще більш складним. До цього слід додати недостатню кількість, а щодо деяких видів злочину ще й відсутність, наукових розробок і практичних рекомендацій, що враховують специфіку розкриття та розслідування окремих категорій умисних вбивств [2, с. 1].

Процес ознайомлення із сумою знань і висновків, накопичених попередніми дослідниками, є першим і необхідним етапом на шляху до самостійного дослідження. Неможливо навчитися аналізувати явище, отримувати і зіставляти нові дані, не оволодівши методологічною базою, виробленою тими, хто стояв біля її витоків. Більше того, контекст нової пізнавальної ситуації, що виникла після прийняття нового КПК України, фактично надав імперативності такому шляху здійснення наукового пошуку [3, с. 12-13].

Практика діяльності оперативних підрозділів Національної поліції передбачає використання негласних можливостей під час попередження, припинення й розслідування злочинів та інших протиправних дій, розвідувально-підривних зазіхань проти України, розшуку злочинців та осіб, безвісно зниклих. Інформація, що має оперативний інтерес, головним чином, необхідна при виявленні й розслідуванні тяжких й особливо тяжких злочинів, насамперед, навмисних убивств, убивств за замовленням, тероризму, бандитизму, розбійних нападів, грабежів, вимагань, шахрайства та інших [4, с. 170].

Аналіз наукової літератури вказує на те, що останніми роками науковці почали приділяти чималу увагу дослідженням з питань розкриття та розслідування умисних вбивств.

Разом із тим на сьогодні існує ряд питань, які впливають на якість використання конфіденційної допомоги громадян у протидії злочинам. По- перше, на сьогодні існують певні прогалини нормативно-правового регулювання такої діяльності. По-друге, питання використання конфіденційної допомоги громадян розглядалися лише в окремих наукових дослідженнях і не містять чіткого алгоритму такої діяльності [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Зокрема, цим питанням з 1997 року було присвячено 20 дисертаційних досліджень на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук та 1 дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Це роботи таких авторів: Андрєєв О. О., Антощук А. О., Бічурін Р. Х. Борисенко І. В., Бояров В. І., Булулуков О. Ю., Воронін В. І., Груздь О. І., Гузєй В. М., Здоровко С. Ф., Комаринська Ю. Б., Кубарєв І. В., Любчинський О. В., Невгад В. В., Саінчин О. С., Саінчин С. О., Січковська І. В., Січковська І. В., Чорний А. М., Шульга А. О., Яковчук С. В.

Роботи науковців, які працювали за цим напрямом, зробили вагомий внесок у розвиток науки і є серйозним досягненням у галузі оперативно- розшукової діяльності, кримінального процесу та криміналістики, проте виникає чимало проблемних питань щодо використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств.

Мета статті - дослідити стан наукової розробленості проблемних питань використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств та визначити основні теоретичні прогалини, які зумовлюють доцільність поглибленого вивчення цієї проблематики.

Виклад основного матеріалу

Будь-яке дослідження має супроводжуватися рядом використаних підходів, принципів та методів, що в сукупності утворює методологією дослідження [6, с. 161]. З метою з'ясування та вибору підходів, принципів та методів спочатку доцільно здійснити аналіз вже існуючий досліджень з проблематики, яка досліджується.

Зміни у структурі злочинності висувають перед підрозділами Національної поліції України нові завдання, спонукають до перегляду стратегічних напрямів їх діяльності, стимулюють пошук нових підходів до забезпечення прав і свобод людини та громадянина, забезпечення безпеки держави, саме таких, які б відповідали сучасній обстановці та тенденціям розвитку на перспективу. Таким стратегічним напрямом є й удосконалення роботи з особами, які на конфіденційній основі допомагають органам та підрозділам поліції [7].

Аналіз наукових праць показав, що на сьогодні окремі аспекти здійснення розкриття (розслідування) умисних вбивств були предметом дослідження щонайменше 20 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) та однієї дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук.

Здійснюючи аналіз вказаних робіт окрім вивчення питання відносно використання конфіденційної допомоги громадян ми будемо також звертати увагу на вивчення авторами питання взаємодії органів досудового розслідування з оперативними підрозділами, оскільки використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств може бути також реалізоване через взаємодію органів досудового розслідування з оперативними підрозділами.

Пропонуємо аналіз дисертаційних робіт зазначених вище авторів розпочати з аналізу докторської дисертації Саінчин О. С. Дисертація автора є першим у вітчизняній юридичній науці монографічним дослідженням, у якому на основі системно-діяльнісного підходу здійснено криміналістичний аналіз сукупності таких видів умисних вбивств, як вбивства приховані інсценуванням, пов'язані із розчленуванням трупа, вчинені на сексуальному ґрунті, матір'ю своєї новонародженої дитини, вчинені на замовлення, вчинені із застосуванням вибухових пристроїв. Розглянуто криміналістичні аспекти класифікації та характеристики таких злочинів, що дає змогу побудувати типові моделі видів умисних вбивств та створює передумову для розробки методів їх розслідування. Крім того, визначено проблемні аспекти застосування спеціальних знань і проблемні питання, які виникають щодо проведення комплексних експертиз. Шляхом системного розгляду розслідування як пізнавальної, інформаційної та організаційної діяльності визначено концептуальні засади розробки видової методики розкриття умисних вбивств. Сформульовано завдання в їх розслідуванні, визначено типові слідчі ситуації, версії й тактичні завдання, запропоновані програми дослідження обставин зазначених злочинів, засоби і методи їх перевірки і вирішення на початковому етапі розслідування [2].

Безумовно, робота автора внесла значний внесок у розвиток криміналістичної науки та стала поштовхом для подальших досліджень методики розслідування умисних вбивств, однак автор у своєму дослідженні не вивчав питання взаємодії з оперативними підрозділами та використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств.

Аналіз дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) показав, що у частині проведених досліджень авторами не розглядались питання використання конфіденційної допомоги громадян або взаємодії органів досудового розслідування з оперативними підрозділами, під час розкриття умисних вбивств. Зокрема це роботи авторів: Антощук А. О. «Початковий етап розслідування вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини», Бічурін Р. Х. «Методика розслідування умисних вбивств з хуліганських мотивів», Воронін В. І. «Розслідування умисних вбивств, учинених на замовлення з використанням вибухових пристроїв», Гузєй В. М. «Методика розслідування умисних вбивств або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони чи перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця», Здоровко С. Ф. «Тактичні операції при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями», Невгад В. В. «Методика розслідування умисних вбивств, вчинених способом, небезпечним для життя багатьох осіб», Польщиков В. В. «Особливості криміналістичної характеристики нерозкритих вбивств та їх розслідування», Саінчин С. О. «Досудове розслідування умисного вбивства малолітньої дитини: організація і тактика», Чорний А. М. «Особливості розслідування вбивств з корисливих мотивів».

Перше дисертаційне дослідження з питань розслідування вбивств було закінчено 1997 році, це дослідження Булулукова О. Ю. на тему «Методика розслідування вбивств при відсутності трупа» у роботі автор досліджуючи проблеми взаємодії слідчих та оперативно-розшукових органів, відзначає неможливість здійснення розслідування вбивств при відсутності трупа без тісної взаємодії між названими органами. У роботі надається перевага процесуально-правовим та організаційно-тактичним формам взаємодії, обумовлених специфікою розслідування убивств. Автор називає такі процесуально-правові форми взаємодії слідчого та оперативно-розшукових органів: а) координування роботи при проведенні слідчим первісних слідчих дій і паралельно оперативно-розшуковими органами - розшукових заходів;

б) повідомлення слідчого, що здійснює розслідування, про результати розшуку злочинця; в) проведення розшукових заходів за дорученням слідчого; г) проведення слідчих дій за дорученням слідчого; д) участь у слідчих діях, здійснюваних слідчим; е) взаємодія у справах, припинених у зв'язку з невстановленням особи злочинця. Крім того, автор виділяє організаційно- тактичні форми взаємодії такі: а) підготовка й організація спільного виїзду на місце події; б) спільне планування слідчих та оперативно-розшукових заходів;

в) участь у слідчо-оперативних групах; г) обговорення на спільних оперативних нарадах результатів слідчої й оперативно-розшукової діяльності. У дисертації досліджується взаємодія у стадіях порушення кримінальної справи, проведення первісних слідчих дій, припинення кримінальної справі. Особливо відзначається необхідність одночасного здійснення слідчих та оперативно-розшукових дій під час огляду передбачуваного місця події і проведення їх як тактичної операції [8].

Наступним дослідженням було дослідження Борисенко І. В. на тему «Методика розслідування вбивств з розчленуванням трупа». У роботі встановлено, що нагальна потреба у взаємодії слідчого з оперативними працівниками найчастіше виникає під час: а) проведення тактичних операцій; б) встановлення і вивчення особи загиблого; в) роботи по розширенню можливих свідків у справі; г)перевірки висунених версій; д) розшуку злочинця і його затримання. З урахуванням процесуальних і організаційно-тактичних основ окреслено найбільш характерні і ефективні форми взаємодії слідчих і органів дізнання при розслідуванні вбивств з розчленуванням трупа [9]. конфіденційний допомога умисний вбивство

У роботі Боярова В. І. на тему «Особливості методики розслідування вбивств, скоєних в умовах протистояння злочинних угруповань» автор розкриває зміст, форми й особливості взаємодії слідчої групи з працівниками органів дізнання стосовно специфіки цієї категорії злочинів. Основна увага надається формам взаємодії та перевірці достовірності оперативної інформації, яку отримує слідство. Надаються рекомендації щодо отримання таких даних в підрозділах карного розшуку, ГУБОЗу МВС України, СБ України. Аналізується специфіка взаємодії з органами внутрішніх справ на місцях, з урахуванням можливих зв'язків членів злочинних угруповань з окремими працівниками правоохоронних органів. Йдеться також про особливості отримання інформації, яку можна використовувати для попередження злочинів. Вказується на необхідність створення спільних слідчо-оперативних груп (бригад) із включенням до їх складу працівників органів безпеки та податкової поліції [10].

Шульга А. О. у своїй роботі на тему «Основи методики розслідування вбивств на замовлення» розглядаючи питання взаємодії слідчого з органами дізнання під час розслідування вбивств на замовлення звертає увагу на доцільність отримання доказів із застосуванням оперативно-технічних засобів, серед яких - використання органом дізнання відео-, кіно- і аудіозаписів, у тому числі і тих, які надійшли від громадян анонімно. Дисертант ґрунтовно аналізує питання щодо підвищення ефективності роботи слідчо-оперативних груп і робить акцент на необхідності їх вузької професіоналізації стосовно розслідування умисних убивств. Для цього такі групи повинні мати форму спеціальних слідчих підрозділів з наявністю повноважень щодо самостійного проведення оперативно-розшукових заходів, які б базувалися при обласних прокуратурах, але з прямим підпорядкуванням Генеральному прокурору України. А для невідкладного реагування на повідомлення про подібні тяжкі злочини використовувати оперативні групи при міських ОВС, до обов'язку яких входили б: охорона місця злочину; проведення невідкладних заходів щодо затримання злочинців по «гарячих» слідах; виконання доручень слідчого [11].

О. О. Андрєєв досліджуючи питання розслідування вбивств, учинених неповнолітніми вказує на те, що своєчасне розкриття та розслідування вбивств, вчинених неповнолітніми, залежить від ефективності взаємодії слідчого зі співробітниками кримінальної міліції у справах неповнолітніх.

До непроцесуальної форм взаємодії автор відносить: а) спільне чергування в складі слідчо-оперативної групи; б) спільне планування початкового етапу або всього процесу розслідування злочину; в) взаємне інформування слідчого і оперативних працівників у ході розкриття та розслідування злочинів;

г) спільне обговорення даних, отриманих слідчим та оперативним працівником органу дізнання; д) спільні виїзди слідчого і оперативних працівників в іншу місцевість для проведення слідчих дій і оперативно- розшукових заходів. До процесуальної форми взаємодії слідчого зі співробітниками КМСН автор відносить: а) проведення слідчим

процесуальних дій одночасно із проведенням органом дізнання погоджених зі слідчим оперативних заходів; б) повідомлення слідчого про проведені органом дізнання пошукові та оперативно-розшукові заходи щодо встановлення злочинця; в) виконання органом дізнання вказівок слідчого про проведення оперативно-розшукових заходів; г) виконання органом дізнання доручень слідчого про проведення окремих слідчих дій. Ефективність взаємодії повинна бути органічним чином прив'язана до принципу паритетності виконання поставлених завдань при одночасному координуючому впливі з боку слідчого. Звернуто також увагу на необхідність переорієнтації процесів взаємо обміну інформацією між названими суб'єктами на по-треби конкретного учасника спільної діяльності з точки зору вирішуваних завдань та особливостей оперативної та процесуальної діяльності [12].

У роботі Кубарєва І. В. на тему «Проблеми організації розслідування вбивств, що вчиняються групою осіб в умовах неочевидності» автором акцентовано увагу на значенні взаємодії слідчого та оперативних підрозділів для розслідування вбивств, що вчиняються групою осіб в умовах неочевидності та виділені її особливості. До таких особливостей віднесено: а) специфічний склад суб'єктів; б) необхідність урахування при взаємодії характеристик злочинної групи; в) специфічна спрямованість, зумовлена змістом проміжних завдань розслідування та відсутністю можливостей для вирішення найважливіших з них лише процесуальними засобами; г) високий ступень інтенсивності; ґ) необхідність здійснення у межах слідчо-оперативної групи, як найбільш ефективної форми взаємодії. До системи процесуальних форм взаємодії слідчого й оперативних підрозділів дисертантом віднесені: проведення оперативно-розшукових заходів для встановлення осіб, що вчинили злочин і повідомлення слідчого про їх результати; виконання доручення слідчого про проведення розшукових дій; виконання доручень слідчого про проведення слідчих дій; сприяння слідчому при проведенні окремих слідчих дій. Обґрунтовується, що здійснення слідчої дії - зняття інформації з каналів зв'язку являє собою погоджену діяльність слідчого і оперативних підрозділів та пропонується розглядати його як самостійну процесуальну форму взаємодії. Також автором сформульовано пропозиції щодо удосконалення реалізації окремих форм взаємодії слідчих і оперативних працівників при розслідуванні вбивств, що вчиняються групою осіб в умовах неочевидності. Зокрема, обґрунтовано необхідність узгодження зі слідчим гласних оперативно-розшукових заходів, що проводяться оперативними підрозділами ініціативно в порядку ч.3 ст.104 КПК України, надано рекомендації щодо форми та змісту доручення слідчого. Сформульовано типові завдання, на вирішення яких може бути спрямоване доручення слідчого. Перспективним напрямком удосконалення організації розслідування вбивств, що вчиняються групою осіб в умовах неочевидності, розглядається створення постійно діючих СОГ. Автор виокремлює три етапи діяльності таких СОГ: а) до порушення кримінальної справи; б) від прийняття справи до провадження та її передачі територіальним органам; в) після передачі кримінальної справи про нерозкрите вбивство територіальним органам. [13].

Комаринська Ю. Б. у процесі дослідження на тему «Методика розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті» вказує на важливість організації взаємодії органів слідства з оперативними працівниками, не лише з числа працівників органів внутрішніх справ на залізничному транспорті, але й з працівниками територіальних підрозділів. Авторка вказує на те, що вдалою є така організація розслідування, коли на місце події виїжджає слідчо- оперативна група, в складі якої знаходяться працівники територіальних і транспортних органів ОВС [14].

У роботі Яковчук С. В. на тему «Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування серійних вбивств» визначено особливості організаційно-правових основ зазначеної взаємодії; досліджено її практичні основи та актуальні питання; удосконалено структуру криміналістичної характеристики серійних вбивств як основу побудови зазначеної взаємодії; проаналізовано проблемні питання створення і використання системи обліків; виокремлено специфіку взаємодії слідчого і оперативних підрозділів щодо збору інформації про особу, яка вчинила серію вбивств, зокрема під час збору інформації про особу, яка вчинила серію вбивств [15].

Січковська І. В. у процесі дослідження на тему «Початковий етап розслідування сексуальних вбивств» окрему увагу приділила форми взаємодії слідчого й працівників карного розшуку під час розслідування сексуальних убивств [16].

У 2018 році було захищено одразу 2 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук з проблематики розслідування умисних вбивств. У роботі Груздь О. І. на тему «Розслідування умисних вбивств, учинених при перевищенні меж необхідної оборони» автором констатовано, що взаємодія слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування умисних вбивств, учинених при перевищенні меж необхідної оборони, може бути реалізована в таких формах: під час діяльності в складі слідчо- оперативної групи; шляхом надання письмового доручення на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; у межах виконання усних вказівок і доручень слідчого оперативним підрозділом; надання оперативним підрозділом обґрунтованих пропозицій щодо необхідності проведення конкретних слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій тощо [17].

Також у 2018 році Любчинський О. В. захистив дисертацію на тему «Особливості розслідування серійних вбивств на сексуальному ґрунті». У роботі було окреслено порядок взаємодії між слідчим, прокурором і уповноваженим оперативним підрозділом, а також терміни складання протоколів про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії та використання їх у кримінальних провадженнях зазначених злочинів [18].

Враховуючи зазначене можна констатувати, що серед вище розглянутих робіт лише у дослідженні Шульги А. О. на тему «Основи методики розслідування вбивств на замовлення» автор фрагментарно вивчав питання використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств, зокрема щодо отримання доказів шляхом використання органом дізнання відео-, кіно- і аудіозаписів, у тому числі і тих, які надійшли від громадян анонімно. Інші автори не приділяли увагу вказаному питанню.

Висновки

Аналіз наукових праць з проблемних питань розкриття (розслідування) умисних вбивств вказує на недостатній рівень наукового забезпечення питань використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств. З огляду на це вбачається за доцільне проведення окремого дослідження на тему «Організація і тактика використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств» метою якого буде наукове обґрунтування теоретичних положень і розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення діяльності з використання конфіденційної допомоги громадян під час розкриття умисних вбивств.

Література

1. Міщенко С.Г. Роль кримінальної юстиції в протидії злочинності: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ: НАВС, 2011. 20 с.

2. Саінчин О. С. Розслідування умисних вбивств: теорія та практика : Автореф. дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.09. Запоріжжя, 2011. 37 с.

3. Савенко С.А. Оперативно-розшукове забезпечення судового провадження: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків: ХнУвС, 2014. 219 с.

4. Горбенко П. В. Напрями використання відомостей, отриманих під час конфіденційного співробітництва. Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. 2016. № 4 (76). С. 170-177.

5. Дараган В.В. Стан наукових розробок з питань використання негласних позаштатних працівників Національної поліції у протидії злочинам у сфері державних закупівель. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. 2016. Спеціальний випуск (№ 83). С. 185-196.

6. Antoniuk, Ulyana Vasilivna, et al. Legal science and education in ukraine and eu countries: a paradigm shift. (2021). 488 p.

7. Дараган В.В. Оперативно-розшукова протидія злочинам у сфері державних закупівель: проблеми теорії та практики: монограф. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. 352 с.

8. Булулуков О. Ю. Методика розслідування вбивств при відсутності трупа : автореф. дис.…канд. юрид. наук : 12.00.09. Харків, 1997. 24 с.

9. Борисенко І. В. Методика розслідування вбивств з розчленуванням трупа : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Харків, 1999. 221 с.

10. Бояров В. І. Особливості методики розслідування вбивств, скоєних в умовах протистояння злочинних угруповань : дис.…канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2000. 209 с.

11. Шульга А. О. Основи методики розслідування вбивств на замовлення : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Донецьк, 2003. 219 с.

12. Андрєєв О. О. Розслідування вбивств, учинених неповнолітніми : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2007. 239 с.

13. Кубарєв І. В. Проблеми організації розслідування вбивств, що вчиняються групою осіб в умовах неочевидності : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Донецьк, 2007. 221 с.

14. Комаринська Ю. Б. Методика розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті : дис.…канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2010. 235 с.

15. Яковчук С. В. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування серійних вбивств : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2014. 20 с.

16. Січковська І. В. Окремі форми взаємодії слідчого й працівників карного розшуку під час розслідування сексуальних убивств. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2012. № 20. Ч. 2. С. 122--124.

17. Груздь О. І. Розслідування умисних вбивств, учинених при перевищенні меж необхідної оборони: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2018. 247 с.

18. Любчинський О. В. Особливості розслідування серійних вбивств на сексуальному ґрунті: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Львів, 2018. 15 с.

References

1. Mishchenko S.H. (2011) Rol kryminalnoi yustytsii v protydii zlochynnosti [The role of criminal justice in combating crime]: Avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.08. Kyiv: NAVS. 20 s. [in Ukrainian].

2. Sainchyn O. S. (2011) Rozsliduvannia umysnykh vbyvstv: teoriia ta praktyka [Investigation of intentional murders: theory and practice]: Avtoref. dys. ... dokt. yuryd. nauk : 09. Zaporizhzhia. 37 s. [in Ukrainian].

3. Savenko S.A. (2014) Operatyvno-rozshukove zabezpechennia sudovoho provadzhennia [Operational investigative support of court proceedings]: dys.…kand. yuryd. nauk: 12.00.09. Kharkiv: KhNUVS. 219 s. [in Ukrainian].

4. Horbenko P. V. (2016) Napriamy vykorystannia vidomostei, otrymanykh pid chas konfidentsiinoho spivrobitnytstva [Directions for using information obtained during confidential cooperation]. Visnyk LDUVS im. E.O. Didorenka. № 4 (76). S. 170-177 [in Ukrainian].

5. Darahan V.V. (2016) Stan naukovykh rozrobok z pytan vykorystannia nehlasnykh pozashtatnykh pratsivnykiv Natsionalnoi politsii u protydii zlochynam u sferi derzhavnykh zakupivel [The state of scientific developments on the use of undercover freelancers of the National Police in combating crimes in the field of public procurement]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav: Zbirnyk naukovykh prats. Spetsialnyi vypusk (№ 83). S. 185-196 [in Ukrainian].

6. Antoniuk, Ulyana Vasilivna, et al. (2021). Legal science and education in ukraine and eu countries: a paradigm shift. 488 p. [in Ukrainian].

7. Darahan V.V. (2018) Operatyvno-rozshukova protydiia zlochynam u sferi derzhavnykh zakupivel: problemy teorii ta praktyky [Operational investigative countermeasures against crimes in the field of public procurement: problems of theory and practice]: monohraf. Dnipro: Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav. 352 s. [in Ukrainian].

8. Bululukov O. Yu. (1997) Metodyka rozsliduvannia vbyvstv pry vidsutnosti trupa [Methods of investigating murders in the absence of a corpse]: avtoref. dys.…kand. yuryd. nauk: 09. Kharkiv. 24 s. [in Ukrainian].

9. Borysenko I. V. (1999) Metodyka rozsliduvannia vbyvstv z rozchlenuvanniam trupa [The method of investigation of murders with dismemberment of a corpse]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.09. Kharkiv. 221 s. [in Ukrainian].

10. Boiarov V. I. (2000) Osoblyvosti metodyky rozsliduvannia vbyvstv, skoienykh v umovakh protystoiannia zlochynnykh uhrupovan [Peculiarities of the method of investigation of murders committed in the conditions of confrontation between criminal groups]: dys.…kand. yuryd. nauk : 12.00.09. Kyiv. 209 s. [in Ukrainian].

11. Shulha A. O. (2003) Osnovy metodyky rozsliduvannia vbyvstv na zamovlennia [Basics of the methodology of investigation of contract killings]: dys. ... kand. yuryd. nauk : 09. Donetsk. 219 s. [in Ukrainian].

12. Andrieiev O. O. (2007) Rozsliduvannia vbyvstv, uchynenykh nepovnolitnimy [Investigating murders committed by minors]: dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.09. Kharkiv. 239 s. [in Ukrainian].

13. Kubariev I. V. (2007) Problemy orhanizatsii rozsliduvannia vbyvstv, shcho vchyniaiutsia hrupoiu osib v umovakh neochevydnosti [Problems of organizing the investigation of murders committed by a group of persons in conditions of non-obviousness]: dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.09. Donetsk. 221 s. [in Ukrainian].

14. Komarynska Yu. B. (2010) Metodyka rozsliduvannia navmysnykh vbyvstv, zamaskovanykh pid neshchasnyi vypadok abo samohubstvo na zaliznychnomu transporti [Methods of investigation of deliberate murders disguised as accidents or suicides on railway transport]: dys.…kand. yuryd. nauk : 12.00.09. Kyiv. 235 s. [in Ukrainian].

15. Iakovchuk S. V. (2014) Vzaiemodiia slidchoho z operatyvnymy pidrozdilamy pid chas rozsliduvannia seriinykh vbyvstv [The interaction of the investigator with operative units during the investigation of serial murders]: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.09. Kyiv. 20 s. [in Ukrainian].

16. Sichkovska I. V. (2012) Okremi formy vzaiemodii slidchoho y pratsivnykiv karnoho rozshuku pid chas rozsliduvannia seksualnykh ubyvstv [Separate forms of interaction between the investigator and criminal investigation officers during the investigation of sexual murders]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Pravo». № 20. Ch. 2. S. 122-124 [in Ukrainian].

17. Hruzd O. I. (2018) Rozsliduvannia umysnykh vbyvstv, uchynenykh pry perevyshchenni mezh neobkhidnoi oborony [Investigation of intentional killings committed when the limits of necessary defense were exceeded]: dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.09. Kyiv. 247 s. [in Ukrainian].

18. Liubchynskyi O. V. (2018) Osoblyvosti rozsliduvannia seriinykh vbyvstv na seksualnomu grunti [Peculiarities of the investigation of serial murders on a sexual basis].: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.09. Lviv. 15 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru