Проблеми та переваги штучного інтелекту як ефективного інституту для розбудови управлінських рішень в публічному управлінні

Розгляд ролі штучного інтелекту (ШІ) в публічному управлінні, дослідження його переваг, проблем та потенційних викликів. Можливості ШІ для підвищення ефективності управлінських рішень, автоматизації завдань, покращення взаємодії між урядом та громадянами.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2023
Размер файла 25,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми та переваги штучного інтелекту як ефективного інституту для розбудови управлінських рішень в публічному управлінні

Ніколюк О.В.

Одеський національний технологічний університет

Савченко Т.В.

Одеський національний технологічний університет

Родіна О.В.

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Стаття розглядає роль штучного інтелекту (ШІ) в публічному управлінні, акцентуючи увагу на його перевагах, проблемах та потенційних викликах. В дослідженні розкриваються можливості ШІ для підвищення ефективності управлінських рішень, автоматизації рутинних завдань та покращення взаємодії між урядом та громадянами. Однак, поряд з численними перевагами, ШІ приносить і нові виклики, такі як питання безпеки, етичні дилеми, втрата робочих місць та інші. Стаття також акцентує увагу на правових аспектах використання ШІ в публічному секторі, включаючи відповідальність за прийняття рішень, захист даних та транспарентність алгоритмів. У висновках підкреслюється необхідність комплексного підходу до впровадження ШІ в публічне управління, а також активної участі всіх зацікавлених сторін у формуванні майбутнього цієї сфери. Особлива увага приділяється потенційним ризикам, таким як залежність від технологічних рішень, відсутність емоційного інтелекту у машинах та можливість зловживань в сфері конфіденційності даних. Автор наголошує на важливості розробки ефективних механізмів контролю та регулювання, щоб забезпечити етичне та відповідальне використання ШІ. Також в статті розглядаються рекомендації для урядів щодо підготовки кадрів, адаптації законодавчої бази та залучення громадськості до дискусій про майбутнє ШІ в публічному управлінні. Також розглядається питання соціальної відповідальності в контексті ШІ. Як забезпечити, щоб технології працювали на користь всього суспільства, а не лише вузької групи людей або корпорацій? Які механізми можуть допомогти забезпечити соціальну справедливість у світі, де ШІ грає ключову роль? Важливим аспектом є також підготовка населення до нової реальності. Як адаптувати освітню систему, щоб люди мали необхідні навички та знання для роботи в умовах швидко зростаючої ролі ШІ? Як забезпечити підтримку тих, хто може втратити роботу через автоматизацію? В заключенні наголошено на тому, що ШІ має величезний потенціал для покращення публічного управління, але це можливо лише за умови відповідального та обдуманого підходу до його впровадження. Суспільству, урядам та науковій спільноті слід об'єднати зусилля, щоб забезпечити, що ШІ буде використовуватися на користь всіх, а не лише обраних.

Ключові слова: штучний інтелект (ШІ), публічне управління, ефективність управлінських рішень, автоматизація, етичні питання, захист даних, технологічний розвиток.

Nikoliuk О.V., Savchenko T.V., Rodina O.V.

Problems and advantages of artificial intelligence as an effective institute for the development of management solutions in public administration

The article considers the role of artificial intelligence (AI) in public administration, focusing on its advantages, problems and potential challenges. The study reveals the possibilities of AI for increasing the efficiency of management decisions, automating routine tasks and improving interaction between the government and citizens. However, along with numerous advantages, AI also brings new challenges, such as security issues, ethical dilemmas, job losses, and others. The article also focuses on the legal aspects of the use ofAI in the public sector, including responsibility for decision-making, data protection and transparency of algorithms. The conclusions emphasize the need for an integrated approach to the implementation of AI in public administration, as well as the active participation of all interested parties in shaping the future of this sphere. Particular attention is paid to potential risks, such as dependence on technological solutions, lack of emotional intelligence in machines and the possibility of abuses in the field of data privacy. The author emphasizes the importance of developing effective control and regulatory mechanisms to ensure the ethical and responsible use of AI. The article also discusses recommendations for governments regarding training, adaptation of the legislative framework, and involvement of the public in discussions about the future of AI in public administration. The issue of social responsibility in the context of AI is also considered. How to ensure that technology works for the benefit of society as a whole, and not just a narrow group of people or corporations? What mechanisms can help ensure social justice in a world where AI plays a key role? An important aspect is also the preparation of the population for the new reality. How to adapt the education system so that people have the necessary skills and knowledge to work in the conditions of the rapidly growing role of AI? How to support those who may lose their jobs to automation? The conclusion emphasizes that AI has a huge potential to improve public administration, but this is only possible if a responsible and deliberate approach to its implementation is taken. Society, governments and the scientific community must join forces to ensure that AI is used for the benefit of all, not just a select few.

Key words: artificial intelligence (AI), public administration, effectiveness of management decisions, automation, ethical issues, data protection, technological development.

Вступ

Постановка проблеми. В сучасному світі технології штучного інтелекту (ШІ) активно інтегруються в різні сфери життя, включаючи публічне управління. ШІ може стати ключовим інструментом для підвищення ефективності управлінських рішень, оптимізації робочих процесів та покращення взаємодії з громадянами. Однак, разом з перевагами, використання ШІ приносить і ряд викликів, таких як етичні питання, залежність від технологій та потенційні помилки в рішеннях. Тому дослідження проблем та переваг ШІ в контексті публічного управління є актуальним і важливим для сучасного суспільства.

Штучний інтелект стає все більш впливовим у сучасному світі, проникаючи в різні сфери нашого життя. Однією з таких сфер є публічне управління, де ШІ може відігравати ключову роль у формуванні та реалізації управлінських рішень. Використання алгоритмів та машинного навчання може допомогти державним органам працювати ефективніше, реагувати на виклики швидше та надавати кращі послуги громадянам. Однак, як і будь- яка інноваційна технологія, ШІ має свої переваги та недоліки. У цій статті ми спробуємо розглянути основні аспекти використання штучного інтелекту в публічному управлінні, а також виявити потенційні проблеми та можливості, які він пропонує.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ті, хто активно формує технологічний напрямок у світі, такі як Ілон Маск, Стівен Хокінг, Марк Цукерберг, Джозеф Безос, а також експерти з провідних світових лабораторій, приділяють велику увагу питанням розвитку ШІ. Цю тему досліджували численні міжнародні науковці, включаючи Алана Тюрінга, Джеймса Баррата, Еріка Хорвіца та інших. Українські вчені, такі як Г Андрощук, О. Баранов, В. Пилипчук, Н. Савінова, О. Харитонова та багато інших, також активно вивчають це питання. Однак, через широкий спектр і динаміку цієї проблеми, є потреба в додаткових дослідженнях, які включають науково-технічний та еконо- міко-правовий аспекти.

Метою статті є комплексне дослідження ролі штучного інтелекту в публічному управлінні, вивчення його основних переваг та потенційних проблем при впровадженні.

Виклад основного матеріалу

штучний інтелект публічне управління

Штучний інтелект (ШІ) стає все більш актуальним у сфері публічного управління, пропонуючи нові можливості для оптимізації робочих процесів, підвищення ефективності прийняття рішень та покращення взаємодії з громадянами. Нами систематизовані основні переваги використання ШІ в публічному управлінні [1-2].

Оптимізація рішень: ШІ може обробляти величезні обсяги даних швидше та ефективніше, ніж людина. Це дозволяє виділити змістовні шаблони, тенденції та кореляції, на основі яких можна приймати обґрунтовані рішення. Така аналітика може підвищити якість управлінських рішень та зробити їх більш відповідальними.

Автоматизація рутинних задач: рутинні задачі часто вимагають багато часу та ресурсів. ШІ може автоматизувати такі процеси, звільняючи співробітників для виконання більш важливих завдань. Це також зменшує можливість людської помилки.

Прогнозування та аналіз: ШІ використовує алгоритми машинного навчання для аналізу даних та виявлення тенденцій. Це дозволяє публічним установам прогнозувати різні сценарії та реагувати на них завчасно, що може бути критично важливим у ситуаціях кризи.

Адаптивність: ШІ може навчатися та адаптуватися до нових даних або змінюваних обставин. Це означає, що системи на основі ШІ можуть постійно вдосконалюватися, реагуючи на нові виклики та потреби.

Підвищення продуктивності: завдяки автоматизації та оптимізації процесів, ШІ може значно підвищити продуктивність роботи публічних установ, що веде до кращого обслуговування громадян.

Покращення взаємодії з громадянами: ШІ може використовуватися для створення інтерактивних платформ, які надають громадянам можливість легко отримувати інформацію, подавати заявки або отримувати відповіді на запитання в режимі реального часу.

Економія ресурсів: ШІ може допомогти публічним установам ефективніше використовувати свої ресурси, зокрема завдяки автоматизації та аналізу даних, що може призвести до зменшення витрат.

Підвищення прозорості: ШІ може сприяти підвищенню прозорості роботи державних органів, автоматично генеруючи звіти та аналітику, яка доступна для громадян.

Враховуючи ці обґрунтування, можна стверджувати, що ШІ має великий потенціал для покращення ефективності та якості публічного управління.

Використання ШІ в публічному управлінні відкриває нові горизонти для покращення якості послуг, реагування на виклики сучасного світу та забезпечення ефективної взаємодії з громадянами. Однак, важливо також враховувати можливі ризики та виклики, пов'язані з впровадженням та використанням технологій ШІ в цій сфері. Враховуючи результати проведеного дослідження нами систематизовані проблеми використання ШІ в публічному управлінні [3-4].

1. Етичні питання: використання ШІ може породжувати етичні питання, особливо щодо приватності даних, дискримінації та прийняття рішень без людського втручання. Приватність даних (як і де зберігаються дані, які обробляє ШІ? Чи є достатні заходи безпеки для захисту особистої інформації громадян? Як забезпечується конфіденційність даних при використанні алгоритмів машинного навчання? Дискримінація та упередженість: чи може ШІ відтворювати або посилювати існуючі соціальні упередження через навчання на основі упереджених даних? Як можна запобігти неправильному класифікації або дискримінації окремих груп населення? Відповідальність: хто несе відповідальність за рішення, прийняті ШІ? Чи може машина бути «винною» у помилках або неправильних рішеннях? Як забезпечити прозорість та можливість перевірки рішень, прийнятих ШІ? Транспарентність: як зрозуміти та інтерпретувати рішення, прийняті алгоритмами глибокого навчання, які можуть бути «чорними ящиками»? Як забезпечити, щоб громадяни розуміли, як і чому приймаються певні рішення на основі ШІ? Втручання в автономію особи: чи може використання ШІ в публічному управлінні обмежувати права та свободи громадян? Як забезпечити, щоб ШІ використовувався для підтримки, а не заміни людського судження? Залежність від технології: які можуть бути наслідки надмірної залежності від ШІ в критичних сферах публічного управління? Як забезпечити, щоб люди залишалися в центрі процесу прийняття рішень, незалежно від технологічних інновацій?

Ці етичні питання вимагають ретельного розгляду та обговорення серед усіх зацікавлених сторін, включаючи державні органи, експертів з ШІ, громадськість та інших. Важливо розробляти стратегії та політики, які враховують ці питання, щоб забезпечити етичне та відповідальне використання ШІ в публічному управлінні [5].

2. Залежність від даних: якість рішень, прийнятих ШІ, напряму залежить від якості вхідних даних. Неправильні або упереджені дані можуть призвести до невірних або шкідливих рішень. Штучний інтелект, особливо моделі машинного навчання, в основному залежать від даних для своєї роботи. Якість, обсяг та релевантність цих даних впливають на ефективність та точність рішень, прийнятих ШІ. У контексті публічного управління ця залежність від даних має декілька ключових аспектів:

Якість даних: неправильні, застарілі або неповні дані можуть призвести до невірних або неточних рішень. Наприклад, якщо дані про дорожній рух є неповними, прогнози ШІ щодо оптимальних маршрутів можуть бути неточними.

Упередженість даних: якщо вхідні дані містять упередженості (навмисне чи ненавмисне), моделі ШІ можуть відтворювати та посилювати ці упередженості у своїх рішеннях.

Захист даних: збір, зберігання та обробка великих обсягів даних можуть створювати ризики для приватності та безпеки інформації.

Транспарентність джерел даних: важливо забезпечити прозорість щодо того, звідки беруться дані, які використовуються для тренування моделей ШІ, особливо в публічному секторі.

Залежність від зовнішніх джерел: якщо публічні установи залежать від зовнішніх джерел даних, може виникнути ризик втрати доступу до цих даних або їхньої недостовірності.

Вартість збору та обробки даних: збір, обробка та зберігання великих обсягів даних можуть бути коштовними, особливо для публічних установ з обмеженими ресурсами.

Етичні питання збору даних: збір даних про громадян, особливо без їхньої згоди або відома, може порушувати етичні норми та права на приватність.

Враховуючи ці аспекти, важливо підходити до використання даних в ШІ з обережністю, забезпечуючи їх якість, безпеку та етичність.

3. Відсутність емоційного інтелекту: ШІ може не розуміти нюансів людських емоцій або культурних особливостей, що може призвести до неправильного сприйняття або реакції на певні ситуації. Емоційний інтелект відноситься до здатності розпізнавати, розуміти, використовувати та керувати власними емоціями та емоціями інших. У контексті публічного управління це особливо важливо, оскільки взаємодія з громадянами часто вимагає емпатії, співчуття та розуміння. Ось деякі проблеми, пов'язані з відсутністю емоційного інтелекту у ШІ [6-7]:

Відсутність емпатії: ШІ не може відчувати емоцій або розуміти нюанси людського досвіду. Це може призвести до того, що рішення, прийняті ШІ, можуть бути сприйняті як бездушні або нечутливі до потреб громадян.

Неправильна інтерпретація комунікації: без здатності розпізнавати та інтерпретувати емоційні відтінки, ШІ може неправильно інтерпретувати запити або відгуки громадян, що може призвести до неправильних рішень.

Відсутність людського дотику: у ситуаціях, коли громадянам потрібна підтримка, співчуття або розуміння, ШІ може не забезпечити належний рівень взаємодії, який би забезпечив людина.

Ризик дискримінації: без здатності розуміти емоційний контекст, ШІ може приймати рішення на основі упереджених даних або алгоритмів, що може призвести до дискримінації окремих груп населення.

Обмежена адаптація до змін: люди можуть адаптуватися до змінних обставин, враховуючи емоційний контекст. ШІ без емоційного інтелекту може мати труднощі з адаптацією до непередба- чуваних ситуацій.

Відсутність довіри: громадяни можуть відчувати недовіру до систем на основі ШІ, які не враховують емоційний аспект, що може підривати довіру до публічних установ.

Для ефективного використання ШІ в публічному управлінні важливо розуміти ці обмеження та розробляти стратегії, які допоможуть забезпечити, що технологія використовується способом, який враховує потреби та почуття громадян.

4. Високі витрати на впровадження: впровадження та налаштування систем на основі ШІ може бути коштовним, особливо для публічних установ з обмеженими бюджетами. Впровадження технологій на основі штучного інтелекту в публічний сектор може бути коштовним процесом. Ось декілька ключових аспектів, які можуть призвести до високих витрат [8]:

Дослідження та розробка: розробка специфічних для сектора рішень на основі ШІ вимагає інвестицій у дослідження та розробку, що може бути дорогим.

Ліцензування та придбання технологій: придбання готових рішень або ліцензування платформ ШІ від третіх сторін може вимагати значних фінансових витрат.

Інтеграція з існуючими системами: інтеграція нових технологій з існуючою інфраструктурою та системами може бути складною та коштовною.

Навчання персоналу: щоб ефективно використовувати нові технології, співробітникам потрібно навчання та підготовка, що також вимагає інвестицій.

Підтримка та обслуговування: технології на основі ШІ потребують регулярного оновлення, моніторингу та підтримки, що може призвести до додаткових витрат у довгостроковій перспективі.

Збір та обробка даних: ШІ вимагає великих обсягів даних для ефективної роботи. Збір, зберігання та обробка цих даних можуть бути коштовними.

Заходи безпеки: забезпечення безпеки систем на основі ШІ та даних, які вони обробляють, може вимагати додаткових інвестицій у заходи безпеки.

Етичні та правові консультації: врахування етичних та правових питань, пов'язаних з використанням ШІ, може вимагати консультацій з експертами, що також є додатковими витратами.

Враховуючи ці витрати, публічні установи повинні ретельно планувати свої бюджети та стратегії впровадження, щоб забезпечити ефективне та відповідальне використання ШІ.

5. Складність інтеграції: інтеграція ШІ з існуючими системами та процесами може бути складною та потребувати значних зусиль. Інтеграція технологій на основі штучного інтелекту в публічний сектор може бути викликом через ряд причин [5-6]:

Існуюча ІТ-інфраструктура: багато урядових установ працюють на застарілих ІТ-системах, які можуть бути несумісними з новітніми технологіями ШІ. Оновлення або модернізація цих систем може бути дороговартісною та часомісткою.

Дані в різних форматах: дані, які зберігаються в різних департаментах або установах, можуть бути в різних форматах і структурах, що ускладнює їх інтеграцію та використання для ШІ.

Культурні та організаційні бар'єри: сприйняття та ставлення до ШІ може відрізнятися серед співробітників. Деякі можуть бути опиратися змінам, тоді як інші можуть бути більш рецептивними.

Недостатній досвід та навички: може бути не вистачає кваліфікованих спеціалістів в урядових установах, які мають досвід роботи з ШІ та можуть керувати процесом інтеграції.

Бюджетні обмеження: інтеграція ШІ може вимагати значних фінансових інвестицій, а бюджетні обмеження можуть перешкоджати впровадженню потрібних технологій.

Правові та регулятивні обмеження: існують правові та регулятивні рамки, які можуть обмежувати або визначати, як ШІ може бути використаний в публічному секторі.

Проблеми безпеки та конфіденційності: інтеграція нових технологій може створити потенційні ризики для безпеки даних та конфіденційності інформації.

Високі вимоги до якості служби: у публічному управлінні високі вимоги до якості та надійності служб, і будь-які помилки або недоліки в роботі ШІ можуть мати серйозні наслідки.

Для успішної інтеграції ШІ в публічному управлінні потрібно ретельно планувати, залучати експертів та забезпечувати постійний моніторинг та оцінку процесу.

6. Потенційні загрози безпеки: як і будь-яка інша цифрова технологія, ШІ може бути вразливим до кібератак та злому. Потенційні загрози безпеки від використання ШІ в публічному управлінні [7]:

Злом та несанкціонований доступ: системи на основі ШІ можуть стати мішенями для хакерів, які шукають способи отримати доступ до конфіденційної інформації або зіпсувати роботу системи.

Маніпуляція даними: якщо зловмисники мають можливість змінювати вхідні дані для ШІ, вони можуть спотворити результати або змусити систему приймати небажані рішення.

Витоки даних: інформація, яка обробляється або зберігається системами ШІ, може бути витоком через недоліки в безпеці або через зловмисні дії.

Ненадійність алгоритмів: якщо алгоритми ШІ містять помилки або недоліки, це може призвести до неправильних рішень, що може мати негативні наслідки для громадян.

Відмова в обслуговуванні (DoS атаки): зловмисники можуть спробувати перевантажити системи ШІ, щоб зробити їх недоступними для користувачів.

Несанкціоноване використання: інші сторони можуть використовувати ШІ без дозволу для власних цілей, що може призвести до непередбачува- них наслідків.

Фізичні загрози для обладнання: якщо ШІ керує фізичними системами (наприклад, роботами або дронами), зловмисники можуть спробувати зіпсувати або зламати це обладнання.

Етичні та правові ризики: неправильне або неетичне використання ШІ може призвести до порушень законодавства або основних прав громадян.

Залежність від зовнішніх систем: якщо системи ШІ залежать від зовнішніх джерел або платформ, вони можуть бути уразливими до атак або збоїв у цих зовнішніх системах.

Для запобігання цим загрозам важливо розробляти та впроваджувати стратегії безпеки, проводити регулярний моніторинг систем та навчати персонал основам безпеки при роботі з технологіями на основі ШІ.

7. Втрата робочих місць: автоматизація завдань за допомогою ШІ може призвести до втрати робочих місць, особливо на посадах, пов'язаних з рутинною роботою. Впровадження штучного інтелекту в публічний сектор може мати значний вплив на ринок праці. Ось декілька ключових аспектів цієї проблеми [8]:

Автоматизація рутинних завдань: багато робочих процесів у публічному управлінні є рутинними та повторюваними. ШІ може автоматизувати такі завдання, що зменшує потребу в людських ресурсах для їх виконання.

Збільшення продуктивності: з допомогою ШІ установи можуть обробляти більше завдань за коротший час, що може призвести до зменшення потреби в додатковому персоналі.

Зміна кваліфікаційних вимог: деякі посади можуть стати зайвими, тоді як інші, особливо ті, що пов'язані з управлінням та аналізом даних, можуть стати більш цінними. Це може призвести до потреби в перекваліфікації співробітників.

Вплив на міжособистісні взаємодії: якщо ШІ замінює посади, які традиційно вимагали міжосо- бистісної взаємодії, це може призвести до відчуження між урядом та громадянами.

Економічні наслідки: втрата робочих місць може мати наслідки для економіки на місцевому рівні, особливо в регіонах, де публічний сектор є основним роботодавцем.

Соціальні наслідки: втрата робочих місць може призвести до соціальної напруги, збільшення безробіття та інших соціальних проблем.

Потреба в нових навчальних програмах: для підготовки робочої сили до нової економічної реальності може з'явитися потреба в нових освітніх та навчальних програмах.

Щоб зменшити негативний вплив впровадження ШІ на ринок праці, урядам слід розробляти стратегії, які сприяють перекваліфікації працівників, стимулюють створення нових робочих місць та підтримують тих, хто може бути найбільше вразливим до таких змін.

8. Правові питання: використання ШІ може породжувати правові питання, особливо щодо відповідальності за рішення, прийняті машиною [3].

Відповідальність за рішення: Хто несе відповідальність за рішення, прийняті на основі алгоритмів ШІ? Якщо система ШІ приймає невірне або шкідливе рішення, хто буде відповідати за це?

Захист даних: Як забезпечити конфіденційність та безпеку особистих даних, які обробляються системами ШІ? Які правові рамки повинні регулювати збір, зберігання та обробку даних?

Транспарентність алгоритмів: Як забезпечити прозорість та зрозумілість роботи алгоритмів ШІ для громадян? Чи повинні урядові установи розкривати логіку роботи своїх систем на основі ШІ?

Недискримінаційність: Як запобігти тому, щоб системи ШІ не дискримінували окремі групи населення або не посилювали існуючі соціальні нерівності?

Інтелектуальна власність: Хто володіє правами на алгоритми та дані, які використовуються в системах ШІ? Як регулювати питання інтелектуальної власності в контексті ШІ?

Етичні стандарти: Які правові рамки повинні встановлювати етичні стандарти для використання ШІ в публічному управлінні?

Взаємодія з міжнародними нормами: Як забезпечити, щоб національне законодавство відповідало міжнародним стандартам та договорам у сфері ШІ?

Використання ШІ в сфері безпеки та оборони: Які правові обмеження повинні існувати щодо використання ШІ в сфері національної безпеки, розвідки та оборони?

Права громадян: Як забезпечити право громадян на оскарження рішень, прийнятих на основі алгоритмів ШІ? Як гарантувати право на «пояснення» рішення, прийнятого системою ШІ?

Для вирішення цих правових питань потрібно активне співробітництво між законодавцями, експертами з ШІ, представниками громадськості та іншими зацікавленими сторонами. Таке співробітництво допоможе розробити збалансовані та ефективні правові рамки для використання ШІ в публічному управлінні.

9. Складність інтерпретації: рішення, прийняті алгоритмами ШІ, можуть бути складними для інтерпретації або пояснення людям, особливо якщо вони базуються на глибокому навчанні.

10. Ризик занадто великої залежності: перебільшена залежність від ШІ може призвести до того, що люди будуть менше довіряти своєму судженню або критично мислити.

Враховуючи ці проблеми, важливо підходити до впровадження ШІ в публічному управлінні з обережністю, ретельно вивчаючи всі потенційні ризики та виклики.

Висновки

Штучний інтелект вже стає невід'ємною частиною сучасного суспільства, включаючи публічне управління. Його потенціал у покращенні ефективності управлінських рішень є величезним, але разом з тим він приносить і нові виклики. ШІ може значно підвищити продуктивність, забезпечити швидке та об'єктивне прийняття рішень, а також автоматизувати рутинні процеси в публічному управлінні. Незважаючи на численні переваги, ШІ також створює ряд проблем, таких як питання безпеки, етичні дилеми, втрата робочих місць та потреба в значних інвестиціях для впровадження. Існує безліч правових питань, які потребують вирішення, щоб забезпечити ефективне та безпечне використання ШІ в публічному управлінні. Це включає в себе питання відповідальності, захисту даних, транспарентності та інші. Для успішної інтеграції ШІ в публічне управління потрібно активне співробітництво між усіма зацікавленими сторонами, включаючи уряд, науковців, громадськість та приватний сектор. ШІ має потенціал радикально змінити публічне управління, роблячи його більш ефективним, відкритим та громадянським. Однак для досягнення цих переваг потрібно ретельно підходити до впровадження та регулювання технологій на основі ШІ.

Враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що ШІ в публічному управлінні є одним з ключових напрямків розвитку сучасного суспільства. Його правильне впровадження може призвести до значних покращень у взаємодії між урядом та громадянами, але це також вимагає від нас усіх бути уважними, освіченими та активними у формуванні майбутнього публічного управління.

Список літератури

1. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/

2. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67.

3. Caldwell, M., Andrews, J. T. A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci. 2020. 9, 14. URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8

4. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html

5. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html

6. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/ 2021/02/9/7119423/

7. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/ about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_ 0014.html

8. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_ 941_2020.pdf

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Функціональні характеристики і технологія прийняття управлінських рішень. Міжгалузева координація дій місцевих органів державної влади при здійсненні своїх повноважень. Організаційно-правовий механізм підвищення ефективності державного управління.

    магистерская работа [244,4 K], добавлен 23.04.2011

  • Визначення поняття аналітичної інформації, її джерел. Інформаційно-аналітична система прийняття рішень у громадянському суспільстві. Розгляд особливостей інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень органами державної влади.

    контрольная работа [268,1 K], добавлен 07.11.2015

  • Загальне визначення ефективності державного управління: поняття, види та критерії. Системний підхід як методологія державного управління та методи його впровадження. Вимоги до управлінських рішень: наукова обґрунтованість, своєчасність та інформативність.

    реферат [48,3 K], добавлен 20.03.2012

  • Вивчення процедури прийняття і оприлюднення рішень Конституційного Суду України. Визначення правової природи, виявлення підстав і аналіз причин невиконання рішень Конституційного суду. Підвищення ефективності рішень Конституційного Суду України.

    курсовая работа [36,5 K], добавлен 10.06.2011

  • Юридична природа інституту визнання та виконання рішень іноземних судів в сучасному міжнародному праві. Співвідношення понять "визнання" та "виконання" іноземних судових рішень. Судова процедура визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні.

    дипломная работа [163,5 K], добавлен 07.10.2010

  • Необхідність активізування на дослідження визначальних засад інституту правочину. Рекомендації щодо підвищення ефективності розгляду даної категорії справ та вдосконалення чинного законодавства. Правочин як юридичний факт. Правова природа гарантії.

    статья [33,2 K], добавлен 14.08.2013

  • Історія розвитку і причини актуалізації проблеми адміністративно-договірних відносин. Аналіз стану інституту адміністративного договору, з урахуванням закордонного і українського досвіду, напрямки його розвитку. Види та ознаки адміністративних договорів.

    курсовая работа [43,3 K], добавлен 12.09.2012

  • Обґрунтування та розробка положень, що розкривають зміст і правову сутність інституту апеляційного оскарження судових рішень в кримінальному судочинстві. Дослідження сутності поняття апеляційного перегляду судових рішень в кримінальному судочинстві.

    автореферат [52,9 K], добавлен 23.03.2019

  • Системи судових і правоохоронних органів різних країн; принципові відмінності до проблеми примусового виконання рішень. Організаційно-правові форми служб виконавчого провадження в європейській практиці, США; виконання судових рішень в РФ і в Україні.

    реферат [26,6 K], добавлен 10.06.2012

  • Розгляд питання державної служби в Україні та проблеми підвищення ефективності функціонування державного апарату. Визначення підходів до щорічної оцінки службовців. Аналітична діяльність працівників як усвідомлений процес вирішення професійних завдань.

    реферат [22,2 K], добавлен 11.03.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.