Правові аспекти діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб

Размещено на http://allbest.ru

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ ТА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Цьомра Володимир Юрійович аспірант, кафедра публічного та приватного права Навчально-наукового гуманітарного інституту, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, голова ГО «Лабораторія права», м. Київ,

Тимошенко Любов Володимирівна старший викладач, кафедра теорії права та кримінально-процесуальної діяльності, Національна академія Державної прикордонної служби України імені. Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Шишлюк Вікторія Русланівна кандидат юридичних наук, доцент кафедри економічної теорії та фінансово-економічної безпеки, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса,

Анотація. Стаття присвячена дослідженню правових аспектів діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Звернуто увагу на можливість виокремлення таких компонентів правового статусу як бізнесправоздатність (тобто здатність особи набувати прав та обов'язків підприємця) та бізнесделіктоздатність (тобто здатність особи самостійно відповідати за всі ризики здійснення підприємницької діяльності).

фізична особа підприємець правове регулювання воєнний стан

Tsomra Volodymyr Yuriyovych Postgraduate Student of the Department of Public and Private Law of the Educational and Scientific, V.I. Vernadsky Taurida National University, Head of Law Lab, Kyiv

Tymoshenko Liubov Volodymyrivna Senior Lecturer, Department of Theory of Law and Criminal Procedural Activity, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytsky, Khmelnitsky

Shyshliuk Viktoriia Ruslanivna PhD in Law, Associate Professor of the Department of Economic Theory and Financial and Economic Security, Odesa National University of Technology, Odessa

LEGAL ASPECTS OF THE ACTIVITIES OF NATURAL PERSONS- ENTREPRENEURS AND LEGAL ENTITIES

Abstract. The article is devoted to the study of legal aspects of the activities of individual entrepreneurs and legal entities. Attention is drawn to the possibility of distinguishing such components of legal status as business legal capacity (that is, the ability of a person to acquire the rights and obligations of an entrepreneur) and business delict capacity (that is, the ability of a person to be independently responsible for all risks of entrepreneurial activity).

It has been established that the ability of a person to acquire the rights and obligations of an entrepreneur corresponds temporally to the origin from the moment of birth and to the end - from the moment of the person's death. At the same time, for certain categories of persons in connection with their position (official position), the specified provision will not be true. The above applies to deputies, officials and officials of state authorities and local self-government bodies, military personnel, judges, prosecutors, members of internal affairs bodies, etc.

It was concluded that a person's acquisition of the status of a deputy of the local council does not affect his right to engage in entrepreneurial activity, instead, only after the election of such a person to a position in such a city council, his right to engage in entrepreneurial economic activity will be limited. It is noted that the current legislation for the realization of the right of a natural person to carry out entrepreneurial economic activity requires the following legal structure: 1) the person's achievement of full civil legal capacity; 2) registration of a natural person as a subject of entrepreneurial activity. At the same time, the condition of a person achieving full civil legal capacity to exercise the right to carry out entrepreneurial economic activity applies both to a person who has reached the age of eighteen, and in certain cases, by a court decision, to a person before reaching the specified age.

It has been clarified that a natural person will acquire the right to carry out entrepreneurial activities precisely from the moment of entry into the Unified State Register of the state registration of such a person as an entrepreneur. The specifics of the responsibility of individual entrepreneurs as business entities define their "full responsibility" in contrast to legal entities.

Attention is focused on the fact that from the moment of acquiring the charter of an individual entrepreneur and registration of a legal entity, such persons will be subject to many legally established obligations. The consequences of the introduction of the legal regime of martial law on the territory of Ukraine on the legal personality of business entities are analyzed.

Keywords: entrepreneurship, entrepreneurial activity, legal personality, state registration, legal entity.

Постановка проблеми. Підприємництво є надзвичайно важливим напрямом трудової діяльності, що спрямовується за допомогою державних управлінських важелів впливу. Не виключенням є вироблення належного правового регулювання сфери підприємницької діяльності. Вказаний вектор управління являється одним із найбільш дієвих інструментів при функціонуванні будь-якого розвинутого підприємства, незалежно від його виду та всіх його підсистем (юридичної, публічно-політичної, громадської, економічно-підприємницької тощо). Відсутність оновлення наявної нормативно-правової бази або наявність прогалин у цій сфері мають деструктивний вплив як на традиційні устої фінансової діяльності, так і значно нівелюють перспективи розвитку країни (часто будучи підставою зведення нанівець багатьох конструктивних починань, цілих секторальних реформ). Окрім того, фінансова сталість підприємництва є ознакою комплексної суспільної безпечності: вона сприяє не лише відносинам в межах яких виникає та здійснюється (формуючи їх законну модель), але й породжує ряд похідних подій у суміжних секторах буття. Саме тому формування правового регулювання діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб визнається одним із ключових напрямків правової політики в Україні.

Специфіка правового регулювання полягає у тому, що воно не є сталим незалежно від об'єкта правового впливу. Для Української держави вказана тенденція підсилюється процесами євроінтеграції, діджиталізації та дією правового режиму воєнного стану.

Розвиток нашої країни та суспільства значною мірою залежить від втілення принципів законності та справедливості, довіри до влади й для цього необхідне забезпечення можливостей фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб розв'язувати внутрішні питання загальноприйнятим фінансовими регуляторами в період дії воєнного стану. Євроінтеграція, удосконалення чинного законодавства щодо управління діяльністю підприємців, його адаптація до стандартів Європейського Союзу зумовлюють необхідність теоретичного переосмислення ряду наукових положень. Одним із ключових елементів якого є зміни, яких безпосередньо спрямовано на стабілізацію підприємницької діяльності в умовах воєнного стану. Нагальність вивчення правових засад діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб додатково посилюється суттєвим оновленням теорії права. Загалом, можемо говорити про нагальність обраного напрямку пізнавального пошуку, його значення для практики й науки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти формування та розвитку сучасної моделі правового регулювання діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб висвітлюються такими ученими як: П. Віхрова, Н.Д. Дячук, О.Є. Дякуновський, Є. O. Жарікова, А.В. Ковача, В.І. Коростея, О.В. Титова, В.С. Щербина та ряду інших вчених. Однак теоретико-методологічні напрацювання постійно оновлюються, тому питання сучасного стану правового регулювання підприємницької діяльності не систематизовані й розроблені не в повному обсязі.

Мета статті - дослідження особливостей правового регулювання діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб загалом, а також в умовах впровадження правового режиму воєнного стану.

Виклад основного матеріалу. У сучасному суспільстві одним з елементів правосуб'єктності фізичної особи, поруч з правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю, є бізнесдієздатність. Будучи здатністю особи своїми діями набувати та реалізовувати права та обов'язки підприємця, бізнесдієздатність є свого роду специфічним різновидом дієздатності фізичної особи, що опосередковано здійсненням підприємницької діяльності. Враховуючи тріаду складових правосуб'єктності, доцільно виокремити також такі компоненти, як бізнесправоздатність, тобто здатність особи набувати прав та обов'язків підприємця, та бізнесделіктоздатність, тобто здатність особи самостійно відповідати за всі ризики здійснення підприємницької діяльності.

Вперше право особи на здійснення підприємницької діяльності було закріплено ст. 42 Конституції України, згідно з якою кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом [1]. Тобто до бізнесправоздатності застосовуються стандартні умови - виникнення з моменту народження та закінчення смертю особи. При цьому, для окремих категорій осіб у зв'язку з їх посадою (службовим становищем) вказане положення не буде істинним. Вказане, зокрема, стосується депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування (абз. 2 ст. 42 Конституції України), а також військовослужбовців, суддів, прокурорів, осіб органів внутрішніх справ, оскільки їх підприємницька діяльність обмежується законом. Вказані категорії осіб володіють однаковим з іншими фізичними особами обсягом бізнесправоздатності, проте на час їх знаходження на посаді або проходження відповідного виду публічної служби, строк її дії буде призупинятися.

Специфічною категорією осіб, бізнесдієздатність яких підлягає обмеженню, є депутати місцевих рад. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради, який був обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, не може займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом [2]. Аналізуючи вказане положення, приходимо висновку, що набуття особою статусу депутата місцевої ради не впливає на її право займатися підприємницькою діяльністю, натомість виключно після обрання такої особи на посаду в такій міській раді, її право на здійснення підприємницької господарської діяльності буде обмежено.

Державою передбачено ряд гарантій для суб'єктів, що здійснюють підприємницьку діяльність, а саме:

надання підприємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;

сприяння підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;

здійснення первісного облаштування неосвоєних територій об єктами виробничої й соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх підприємцям у визначеному законом порядку;

стимулювання модернізації технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг;

подання підприємцям інших види допомоги;

сприяння розвитку малого підприємництва, створення необхідних умов для цього [3].

Що стосується появи бізнесдієздатності, тобто можливості особи внаслідок своїх дій набувати права та обов'язки, що пов'язані із реалізацією підприємницької діяльності, то відповідь на дане запитання містять положення чинного законодавства. Так, згідно ст. 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи [3]. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 50 Цивільного кодексу України, здійснювати підприємницьку діяльність має право фізична особа з повною цивільною дієздатністю за умови її державної реєстрації [4].

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено чимало правопорушень, за які до відповідальності притягуються, серед іншого, суб'єкти підприємницької діяльності, та відповідальність за які наступає з шістнадцятирічного віку (ст. 12) [5]. Аналізуючи вказані положення доцільно прийти висновку, що для реалізації бізнесдієздатності фізичної особи, тобто права на здійснення підприємницької господарської діяльності, необхідними є юридичний склад:

1) досягнення особою повної цивільної дієздатності;

2) реєстрація фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності.

Досягнення особою повної цивільної дієздатності відбувається за загальним правилом по досягненні особою вісімнадцятирічного віку. У деяких випадках, особа за рішенням суду може набути повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття, зокрема у випадках:

а) реєстрації шлюбу неповнолітньою особою;

б) досягнення особою шістнадцятирічного віку та праці за трудовим договором;

в) якщо неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини;

г) досягнення особою шістнадцятирічного віку та бажання займатися підприємницькою діяльністю (ст.ст. 34, 35 Цивільного кодексу України) [4].

Таким чином, умова досягнення особою повної цивільної дієздатності для реалізації права за здійснення підприємницької господарської діяльності стосується як особи, яка досягла вісімнадцяти років, так і в окремих випадках за рішенням суду особою до досягнення вказаного віку. Досліджуючи умову реєстрації фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності, то вказаний аспект регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Відповідно до ст. 4 вказаного закону, фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою [6]. Вказане положення свідчить, що фізична особа набуває права на здійснення підприємницької діяльності саме з моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію такої особи як підприємця.

Одночасно, в положеннях Господарського кодексу України містяться такі положення, що стосуються як фізичних осіб-підприємців, так і юридичних осіб:

суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації у тому порядку, якого визначено законом;

відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації;

відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру;

з моменту реєстрації виникає компетентність на використання у своїй діяльності печатки, що не має обов'язкового характеру;

відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування тощо [3].

На додаток, саме з моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію набирає чинності бізнесделіктоздатність фізичної особи-підприємця. Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, фізична особа -підприємець відповідає усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Якщо ж фізична особа не має достатню кількість майна для задоволення вимог кредиторів, що пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності, така особа може бути визнана банкрутом у встановленому законом порядку [4]. Тобто, специфікою відповідальності фізичних осіб-підприємців як суб'єктів господарювання є так звана «повна відповідальність» на відміну від юридичних осіб.

Ведучи мову про відповідальність юридичних осіб, зазначимо, що не всі юридичні особи спеціалізуються на здійсненні підприємницької господарської діяльності. Так, відповідно до ст. 84 Цивільного кодексу України, товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об'єднання [4].

Вказане свідчить, що з моменту створення та державної реєстрації (внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію) така юридична підприємницька особа вже набуває відповідної правосуб'єктності щодо реалізації підприємницької господарської діяльності, а також подальшого розподілу прибутку. При цьому, бізнесдієздатність та бізнесделіктоздатність юридичної особи конкретизуються в її установчому документі (статут, засновницький договір тощо) та залежать від її організаційно-правової форми. Наприклад, якщо ж організаційно-правова форма юридичної особи - повне товариство, то всі ризики здійснення підприємницької діяльності така юридична особа нестиме як в межах статутного капіталу, так і в межах всього майна засновників.

Право юридичних осіб на зайняття підприємницькою діяльністю також визначається установчим документом та обумовлено кодами видів економічної діяльності юридичної особи, перелік яких передбачений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 року № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» [7]. До прикладу, обрання юридичною особою коду економічної діяльності 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» дає можливість укладати договори оренди, тобто надавати послуги зі здачі майна в оренду. Натомість виключає можливість надання послуг з геодезичного оформлення або здійснення будівельно-монтажних робіт.

Саме з моменту набуття статуту фізичної особи-підприємця та реєстрації юридичної особи на таких осіб покладатиметься чимало обов'язків, зокрема:

1) для реалізації окремих видів господарської діяльності одержати ліцензію;

2) повідомляти органи, що здійснювали реєстрацію такої особи, про зміну адреси, предмета діяльності або інших умов підприємницької діяльності;

3) додержуватися прав і законних інтересів споживачів;

4) не допускати недобросовісної конкуренції;

5) вести облік результатів своєї підприємницької діяльності;

6) своєчасно сплачувати податки та інші обов'язкові платежі тощо (ч. 6 ст. 128 Господарського кодексу України) тощо [3].

Введення на території України воєнного стану значно вплинуло як на сфери суспільного життя, а й на правосуб'єктність суб'єктів підприємництва, оскільки мало наслідком прийняття нормативно-правових актів.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» *№ 2120-ІХ від 15.03.2022 року було внесено зміни щодо сплати єдиного податку, а саме встановлено, що з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України фізичні особи -підприємці, які є платниками єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок [8]. Вказані положення були конкретизовані Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» № 2142-ІХ від 24.03.2022 року [9] та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» № 2173-ІХ від 01.04.2022 року [10]. Вказане свідчить, що державою створено дійсно істотні умови для здійснення фізичними особами-підприємцями підприємницької діяльності на період воєнного стану.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 року № 209 запроваджено дещо спрощену процедуру реєстрації суб'єктів господарювання. Так, відповідно частини 4 пункту 1 вказаної Постанови, державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця здійснюється на підставі поданих з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг заяв в електронній формі, за якими законом передбачено сплату адміністративного збору, проводиться державними реєстраторами невідкладно без справляння плати за проведення відповідної державної реєстрації у скорочені строки [11]. Таким чином, для здійснення реєстрації суб'єктів господарювання у період воєнного стану державою запроваджено можливість звернутися до державного реєстратора будь-якого регіону в електронній формі (з накладенням електронного підпису), що враховує знаходження осіб на тимчасово окупованих територіях або територіях, де ведуться бойові дії.

Висновки. У цілому правові аспекти підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб сформовано з сукупності нормативно-правових актів загального характеру та спеціально орієнтованого на сферу підприємництва, що визначають умови набуття галузевої правосуб'єктності фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, межі їх взаємодії з суб'єктами владних повноважень, перелік наданих правомочностей і тому подібне. Окремим вектором правового регулювання підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб є норми, що діють в період впровадження правового режиму воєнного стану та визначають спеціальні умови реалізації прав і обов'язків визначених суб'єктів в особливий період.

Встановлено, що до здатності особи набувати прав та обов'язків підприємця темпорально відповідає виникненню з моменту народження та закінчення - з моменту смерті особи. При цьому, для окремих категорій осіб у зв'язку з їх посадою (службовим становищем) вказане положення не буде істинним. Означене стосується депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військовослужбовців, суддів, прокурорів, осіб органів внутрішніх справ тощо.

Доцільним видається подальше дослідження правового механізму забезпечення правомочностей фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб.

Література:

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

2. Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11.07.2002 року № 93-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text.

3. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 року №2 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#top.

4. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 року № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/435-15#Text.

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-24): Закон України від 07.12.1984 року № 8073-X. uRl: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text.

6. Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Закон України від 15.05.2003 року № 755-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/755-15/conv#Text.

7. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010: Наказ Держспожив- стандарту України від 11.10.2010 року № 457. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ vb457609-10#Text.

8. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану: Закон України від 15.03.2022 року № 2120-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text.

9. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану: Закон України від 24.03.2022 року № 2142-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-%D0%86%D0% A5#Text.

10. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану: Закон України від 01.04.2022 року № 2173-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2173-20#Text.

11. Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану: Постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 209. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/209-2022-%D0%BF#Text.

Размещено на Allbest.ru