Визначення ролей та конфліктів інтересів при фінансуванні наукових та науково-технічних досліджень і розробок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український науковий центр розвитку інформаційних технологій

Шиян Анатолій Антонович кандидат фізико-математичних

наук, доцент, провідний науковий співробітник

Нікіфорова Лілія Олександрівна кандидат економічних

наук, доцент, провідний науковий співробітник

Красовський Олексій Сергійович кандидат педагогічних

наук, головний науковий співробітник

Дьогтєва Ірина Оксентіївна старший науковий співробітник

Анотація

В статті поведене дослідження щодо виявлення ролей суб'єктів конкурсного державного фінансування досліджень і розробок. Розглянуто тільки основні аспекти державного/бюджетного фінансування. Відмічено, що державне фінансування досліджень і розробок має свої особливості. Проведено класифікацію можливих конфліктів інтересів та визначено основні конфліктні групи, які можуть виникнути при фінансуванні наукових та науково-технічних досліджень і розробок. А саме, проведено порівняльний аналіз вітчизняних та закордонних наукових джерел за результатами якого виокремлено певні аспекти визначення ролей та видів конфліктів; виявлено важливість та управління конфліктами інтересів у дослідницькій діяльності для забезпечення цілісності та достовірності наукових висновків; наголошено на необхідності прозорості та розкриття інформації в дослідженнях; коротко окреслено особливостей фінансування наукових та науково-технічних досліджень і розробок.

В статті підкреслюється, що сьогодні перед Україною стоять дві основні цілі: перехід до рівня розвинених країн та забезпечення власної безпеки від сторонньої агресії і саме цим цілям повинні бути підпорядковані цілі грантових програм, що будуть відбиратися та фінансуватися із державних фондів протягом найближчих років. В статті показано, що для досягнення цих цілей в Україні повинна бути сформована відповідна система бізнес-процесів/правил гри для всіх учасників та на всіх етапах процесу конкурсного фінансування досліджень і розробок. В роботі виділено суб'єкти процесу конкурсного державного фінансування наукових та науково-технічних досліджень і розробок, такі як вчений; адміністрації організації, де виконується конкурсний проект; суб'єкти, які впроваджують результати дослідження; суспільство; держава та описано їх ролі в загальному процесі державного конкурсного фінансування досліджень і розробок в умовах України. Зауважено, що роль вченого в конкурсному фінансуванні досліджень і розробок є двоїстою: з одного боку, вчений готує та подає заявки на конкурсне фінансування; з іншого боку, тільки вчений здатний здійснити належну експертизу поданої заявки, і, як наслідок, виникнення конфлікту інтересів. В зв'язку з чим в роботі виявлено та детально описано низку основних конфліктів інтересів, які можуть виникнути серед вищезазначених суб'єктів процесу конкурсного державного фінансування наукових та науково-технічних досліджень і розробок.

Ключові слова: ролі, конфлікти інтересів, фінансування, науково-технічні дослідження, конкурсне державне фінансування, класифікація.

Shyian Anatolii Antonovych Candidate of physical and mathematical sciences, associate professor, leading researcher

Nikiforova Lilirn Oleksandrivna Candidate of economic sciences, associate professor, leading researcher

Krasovskyi Oleksii Serhiyovych Candidate of Pedagogical Sciences, chief researcher

Dohtieva Iryna Oksentiivna Senior Research,

Ukrainian Scientific Center for the Development of Information Technologies (UkrSC DIT)

DETERMINATION OF ROLES AND CONFLICTS OF INTEREST IN THE FINANCING OF SCIENTIFIC AND TECHNICAL RESEARCH AND DEVELOPMENT

Abstract

The article conducts research on identifying the roles of subjects of competitive state funding of research and development. Only the main aspects of state/budget financing are considered. It is noted that state funding of research and development has its own characteristics. The classification of possible conflicts of interest was carried out and the main conflict groups that may arise in the financing of scientific and technical research and development were identified. Namely, a comparative analysis of domestic and foreign scientific sources was conducted, the results of which identified certain aspects of defining roles and types of conflicts; revealed the importance and management of conflicts of interest in research activities to ensure the integrity and reliability of scientific conclusions; the need for transparency and disclosure of information in research is emphasized; features of funding of scientific and technical research and development are briefly outlined.

The article emphasizes that today Ukraine faces two main goals: transition to the level of developed countries and ensuring its own security from foreign aggression, and the goals of grant programs that will be selected and financed from state funds in the coming years should be subordinated to these goals. The article shows that in order to achieve these goals, an appropriate system of business processes/rules of the game must be formed in Ukraine for all participants and at all stages of the process of competitive financing of research and development. The work highlights the subjects of the process of competitive state funding of scientific and technical research and development, such as a scientist; the administration of the organization where the competitive project is executed; entities implementing research results; society; state and described their role in the general process of state competitive funding of research and development in the conditions of Ukraine. It is noted that the role of a scientist in competitive funding of research and development is dual: on the one hand, a scientist prepares and submits applications for competitive funding; on the other hand, only a scientist is able to carry out a proper examination of the submitted application, and, as a result, a conflict of interests may arise. In connection with this, the work identifies and describes in detail a number of main conflicts of interest that may arise among the above-mentioned subjects of the process of competitive state funding of scientific and technical research and development.

Keywords: roles, conflicts of interest, funding, scientific and technical research, competitive state funding, classification.

Вступ

Постановка проблеми. Економічний і соціальний розвиток країни визначається сьогодні її можливістю виробляти інновації, які мають світову новизну. Такі інновації створюються у сфері науки в результаті досліджень і розробок. Світовий досвід привів до того, що фінансування досліджень і розробок виконується на конкурентній основі. При цьому між собою змагаються не самі науковці, використовуючи свої минулі науково-технічні результати. Змагаються між собою наукові проекти, які пропонують вчені до фінансування.

В розвинених країнах існують багато різноманітних джерел для конкурсного фінансування досліджень і розробок. Тут і державні структури, і приватні, і спеціалізовані фінансові фонди, і громадянські структури, і приватні особи. Кожна фінансуюча сторона чітко оприлюднює свою мету і задачі, які вона буде фінансувати.

Головною умовою, яка є вирішальною для успішності конкурсного фінансування, є організація самого конкурсного відбору наукових та дослідницьких проектів. Кожен етап цього процесу може стати вирішальним для успіху в досягненні цілей фінансуючого суб'єкту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти визначення ролей та видів конфліктів інтересів висвітлюються багатьма українськими та зарубіжними науковцями. Наприклад, Дж. Блаш та І. Веферс [1] розглядають ролі та потенційні конфлікти інтересів між університетами та галузевими партнерами у спільних дослідницьких проектах. Дане дослідження показало, що дослідники особливо сприйнятливі до конфлікту інтересів через їх подвійну роль як науковців і консультантів галузевих партнерів.

В джерелі [2] авторами порівнюється регулювання та управління етикою дослідження в розрізі можливих конфліктів інтересів в різних європейських країнах. Дослідження підкреслює необхідність узгодженого підходу до дослідницької етики в Європі та припускає, що Європейський Союз повинен відігравати більшу роль у цьому процесі. В. Дж. Мерфі в своїй роботі [3] доводить важливість етичної освіти в науці та інженерії для запобігання неправомірній поведінці та конфлікту інтересів.

В стаття [4] обговорюється важливість виявлення та управління конфліктами інтересів у дослідницькій діяльності для забезпечення цілісності та достовірності наукових висновків, а в джерелі [5] досліджується, як конфлікт інтересів може підірвати громадську довіру до науки, що може негативно вплинути на розміри фінансування наукових проектів і наголошує на необхідності прозорості та розкриття інформації в дослідженнях.

Щодо українських авторів, то статті І.І. Куценка [6] досліджує проблеми виникнення конфліктів інтересів в Україні та діюче законодавство щодо їхнього регулювання. В роботах Ю.М. Литвиненка та О.О. Шевченка [7] та О.О. Духнія [8] досліджуються проблеми конфліктів інтересів в сучасній Україні, в тому числі в політиці, науці, бізнесі, та наводяться пропозиції щодо вирішення цих проблем, а також пропонуються способи їхнього запобігання. В дослідженнях В.Ю. Качуровського [9] та О.В. Гречука [10] розглядаються питання виникнення конфліктів інтересів у сфері державного управління та місцевому самоврядуванні і необхідності їхнього законодавчого регулювання.

Що ж стосується особливостей фінансування наукових та науково-технічних досліджень і розробок, то в статті С. Брауера [11] міститься огляд різних джерел фінансування та можливостей, доступних для наукових досліджень. Стаття охоплює як традиційні, так і нетрадиційні джерела фінансування, включаючи державні гранти, приватні фонди та краудфандингові платформи. Робота Х. Хоттенрота та К. Лоусона [12] розглядає зв'язок між дослідницькими грантами, джерелами ідей та впливом на академічні дослідження. У ній робиться висновок, що дослідницькі гранти позитивно впливають на академічні дослідження, але вони також мають тенденцію фінансувати більш масові та менш інноваційні дослідження. А от Дж. Холбрук та Р. Фродеман в своєму дослідження [13] критикують традиційну лінійну модель фінансування наукових досліджень і пропонується більш різноманітний та динамічний підхід до фінансування наукових досліджень. Автори стверджують, що цей новий підхід приведе до більшої креативності, співпраці та інновацій у науковому співтоваристві.

Проте не дивлячись на доволі велику кількість публікації, окремі питання визначення ролей та конфліктів інтересів при фінансуванні наукових та науково-технічних досліджень і розробок поки що не систематизовані і розроблені не в повному обсязі.

Метою статті є виділення ролей та виявлення основних конфліктів інтересів для розробки правових процедур їх усунення для державного конкурсного фінансування досліджень і розробок в умовах України.

Виклад основного матеріалу

В даній роботі розглянуто тільки основні аспекти державного фінансування, міжнародне не включається, так як воно має багато відмінностей. Державне фінансування досліджень і розробок має свої особливості. Перш за все, науково-технічні проекти повинні забезпечити ті цілі, які держава ставить перед собою. Наприклад, сьогодні перед Україною стоять дві основні задачі: перехід до рівня розвинених країн та забезпечення власної безпеки від сторонньої агресії. Саме цим цілям повинні бути підпорядковані цілі грантових програм, що будуть відбиратися та фінансуватися із державних фондів протягом найближчих років.

Для досягнення своїх цілей в Україні повинна бути сформована відповідна система бізнес-процесів («правил гри», мотивацій тощо) для всіх учасників та на всіх етапах процесу конкурсного фінансування досліджень і розробок. Опишемо методологічні підходи до розробки такої системи.

Перш за все виділимо суб'єкти процесу конкурсного державного фінансування наукових та науково-технічних досліджень і розробок та опишемо їх ролі в загальному процесі державного конкурсного фінансування досліджень і розробок в умовах України.

Вирішальну роль для успіху державного конкурсного фінансування досліджень і розробок в умовах України відіграють вчені/дослідники. Саме вони створюють те нове, що і становить суть досліджень і розробок. Саме вони забезпечують їх світову новизну, тому що науковий результат завжди починається словами «Вперше в світі виявлено/розроблено...». Власне, вся система державного конкурсного фінансування і повинна бути спрямована на створення максимально можливих умов для успішної діяльності вченого/дослідника. Звичайно, в тих напрямках, які є важливими для держави. Підкреслимо, що такі напрямки здатні виявити та обґрунтувати теж тільки науковці. Якщо науковці будуть відірвані від процесу постановки вимог до напрямків державного конкурсного фінансування проектів, то весь процес державного фінансування буде гарантовано неефективним.

Відмітимо, що роль вченого в конкурсному фінансуванні досліджень і розробок є двоїстою. З одного боку, вчений готує та подає заявки на конкурсне фінансування. Але з іншого боку, тільки вчений здатний здійснити належну експертизу поданої заявки. Тує має місце явний конфлікт інтересів. Умови для його успішного розв'язання в сучасному світі відомі (одною із них є, наприклад, так звана «академічна доброчесність»). Але також потрібен вплив держави та суспільства, який повинен створити умови для того, щоб чесна поведінки експерта стала вигідною для нього. Такі інституціональні умови добре відомі та широко застосовуються у розвинених країнах.

Друга за важливістю роль належить адміністрації організації, де вчені будуть виконувати запропонований ними проект. Адміністрація повинна зосередитися на тому, щоб допомагати вченому на кожному із етапів як підготовки та подання заявки на конкурс, так і виконання виграного проекту. Задачею адміністрації є, по суті, створення оптимального середовища, в якому вчений буде функціонувати, створюючи нові результати досліджень і розробок. Саме за надання адміністративних та організаційних послуг організація і отримує частину фінансування проекту. Наприклад, в рамках грантового фінансування Горизонт Європа для фінансування організації саме для цього сума гранту автоматично збільшується на 25%. Так як сьогодні така поведінка адміністрації організації по відношенню до вченого є досить рідкісним винятком, держава повинна створити потрібні умови для мотивування та стимулювання діяльності адміністрації.

Далі йдуть суб'єкти, які будуть впроваджувати дослідження і розробки, отримані в результаті виконання конкурсних проектів. Так як ці суб'єкти належать до економічного України та працюють в його рамках, вони повинні отримати економічну вигоду від впровадження результатів досліджень і розробок. Для цього в країні повинні бути створені відповідні правові умови. Наприклад, стимулюючи впровадження результатів наукових досліджень і розробок.

Суспільство також є відіграє важливу роль та безпосередньо впливає на ефективність конкурсного фінансування наукових досліджень та розробок. Вчений отримує від суспільства важливу інформацію щодо задач та проблем, які потребують рішення. Саме від суспільства вчений отримує інтегрований аналіз впливу різних наук на життя суспільства, та ті можливості, які надають досягнення у різних галузях науки. Нарешті, саме суспільство суттєво впливає на мотивацію вченого і, в ряді випадків, на сам вибір напрямків запропонованих ним проектів. Також саме суспільство мотивує вченого до пропозиції проектів, які вимагають спільної праці вчених з різних областей науки.

Нарешті, саме держава відіграє впливову та вирішальну роль у конкурсному фінансуванні досліджень і розробок. Саме вона повинна створити умови для того, щоб всі інші виділені вище суб'єкти виконували свої ролі саме так, щоб в результаті в Україні було створене розвинене суспільство.

Розглянемо можливі варіанти конфлікту інтересів. При розгляді обмежимося розглядом конфлікту між парами ролей, враховуючи при цьому інтереси кожної з ролей. Конфлікти, в яких приймає участь вчений. Починаємо саме з розгляду цієї ролі, тому що саме вчений створює результат дослідження і розробки. Він є основним елементом, за відсутності якого результат отримано не буде. А це означає, що фінансування буде витрачене даремно. Ми зупинимося тільки на тих конфліктах інтересів, які стосуються державного конкурсного фінансування наукових та науково-технічних досліджень і розробок.

1. Вчений-вчений.

Цей конфлікт інтересів достатньо детально розглядається в наукових організаціях розвинених країн. В рамках України, однак, одна із сторін може мати «силу влади», - наприклад, бути представником адміністрації чи керівництва. І тому в Україні повинні були сформовані відповідні правові норми як для попередження, так і для розв'язання таких конфліктів. Цей конфлікт є ключовим для успішності конкурсного фінансування наукових та науково-технічних досліджень і розробок. Зокрема, необхідно створити такі умови, що експерт надавав аргументоване обґрунтування свого рішення. Детальний розгляд задачі підвищення ефективності діяльності експертів конкурсів на державне фінансування наукових проектів буде розглянуто в окремій роботі.

2. Вчений - організація, де буде виконуватися конкурсний проект.

Тут є багато конфліктних ситуацій, причому «постраждалою» може бути кожна із сторін. Хоча в умовах України, на жаль, занадто часто «страждає» саме вчений. Бо тут «право сили» (деталі в [2]) при належить організації, яка має багато різних важелів впливу на вченого.

Приклад 1. Після виграшу конкурсу організація здійснює заміну ефективного керівника проекту, або зараховує на роботу в проект осіб, з якими керівник не згоден працювати. Можливості керівника, тобто вченого, який підготував заявку та виграв проект, на захист свого проекту є досить мізерними.

Приклад 2. Це ситуація протилежна ситуації 1. Керівник виявився неспроможним виконати заплановане (або ж саботує роботу внаслідок конфлікту з адміністрацією, наприклад, у сфері викладання). Організація знайшла нову особу на посаду керівника, але «старий» керівник не згодний із своїм звільненням з посади.

Також практично не враховані питання набуття авторського права та інтелектуальної власності на створений науковий, технологічний чи технічний результат проекту. Тут сьогодні організація також може проявляти зловживання (бо у цих питаннях саме організація має «силу влади», особливо при авторитарному керівництві).

Ці та подібні ситуації повинні бути враховані про розробці відповідних процедур та включені у відповідні контракти (деталі в [3]).

3. Вчений - виробник (на етапі впровадження результату).

В Українському законодавстві приватна особа часто виявляється в більш вразливій позицій при комунікації з любою юридичною особо. Особливо це стосується економічних відносин. Коли вчений передає свою розробку виробнику для серійного випуску, то часто має місце ситуація інформаційної асиметрії. Наприклад, виробник може не допустити вченого до економічної інформації, до деяких етапів виробництва, до авторського нагляду за виробом тощо. Для нормалізації такої комунікації потрібно не тільки удосконалення існуючого законодавства (наприклад, щодо становлення вартості інтелектуальної власності та захисту сторін). Потрібно створити умови для того, щоб існували спеціальні структури (як державної, так і приватної форми власності), які будуть надавати допомогу вченому та виробнику в питання економічних та правових відносин. За цих умов вчений буде мотивований якнайшвидше передавати до виробника свої науково-технічні розробки та активно допомагати виробнику у їх впровадженні.

4. Вчений - суспільство.

Все, що створює вчений, може та повинно бути соціалізоване, тобто використане суспільством. Так працюють відносини між ними у розвинених країнах. Разом із тим, вчений має право вимагати від суспільства створення максимально сприятливих умов для його ефективної праці. Але в країнах, що розвиваються, відношення до науки та вчених відрізняється і вчений поставлений в умови, які іноді досить далекі від сприятливих. Часто статус вченого не підкріплений економічно. Тому задачею є створення такого соціального клімату в країні, який підтримує вченого. Це також впливає на вибір кар'єри для молодого покоління. В розвинутому суспільстві створюються максимально сприятливі умови для того, таланти та генії могли проявити себе.

5. Вчений - держава (органи державної та регіональної влади та управління).

Правове поле, в якому функціонують вчені, встановлюють органи державної влади. Основні конфлікти інтересів виникають між вченим та державою у таких питаннях: підтримка/не підтримка напрямків, обмеження зарплати, недостатнє фінансування проектів, інституціональні недоліки тощо. Так, держава обмежує зарплату вченого, спираючись на тарифну сітку. Але важливість для держави проекту при цьому не враховується. В результаті вчений має мотивацію подавати такі заявки на фінансування, виконання яких не буде вимагати від нього значних зусиль. Таким чином, ряд заявок на проекти вченим на конкурс не буде подаватися просто тому, що він буде чудово розуміти різницю між вартістю отриманого ним результату і зарплатою, яку йому призначають. В розвинених країнах цей конфлікт впорядковується через законодавство із захисту авторських прав та інтелектуальної власності, а також через ефективно діючі державні інституції.

6. Організація - виробники.

Впровадження результатів науково-технічних розробок вимагає від організації, де виконувався конкурсний проект, додаткової роботи, яка не зв'язана безпосередньо з її прямою діяльністю. Виробники, у свою чергу, не завжди зацікавлені у підготовці нового продукту до випуску. Впорядкування цієї комунікації вимагає спеціального правового супроводу. Наприклад, виробника можна стимулювати через тимчасові податкові пільги при започаткуванні випуску інноваційної продукції. А організація може отримати певну частку прибутку від продажу цієї продукції.

7. Організація - суспільство.

Створення умов по широкому інформуванню суспільства щодо ролі та діяльності організації по випуску інноваційної продукції та переваг, яке отримало суспільство внаслідок цього, є важливим напрямком діяльності для розв'язання проблем, описаних в п.6.

8. Організація - держава.

Проблеми правового впорядкування діяльності організації, описані в п.6, можуть бути вирішення на рівні спеціального законодавства на рівні держави.

9. Виробники - суспільство.

Створення умов по широкому інформуванню суспільства щодо діяльності виробника по випуску інноваційної продукції та переваг, яке отримало суспільство внаслідок цього, є важливим напрямком діяльності для розв'язання проблем, описаних в п.6.

10. Виробники - держава.

Проблеми правового впорядкування діяльності виробника, описані в п.6, можуть бути вирішення на рівні спеціального законодавства на рівні держави.

11. Суспільство - держава.

Конфлікт закладено в самих основах функціонування суспільства та держави. Держава далеко не завжди здатна повністю виконати запити суспільства. У свою чергу, суспільство також далеко не завжди готове активно підтримати діяльність держави (прикладом є, наприклад, податкове законодавство). Ефективно зменшувати такий конфлікт можна за допомогою широкого інформування суспільства щодо ефективності результатів державного конкурсного фінансування наукової та науково-технічної діяльності у сфері досліджень і розробок. При цьому частину тем для них держава повинна оголошувати якраз для вивчення та прогнозування взаємодії суспільства та держави. В останньому прямо та безпосередньо зацікавлені як суспільство, так й держава.

Висновки

Таким чином, для процесу розробки напрямків розвитку державного конкурсного фінансування досліджень і розробок в умовах України повинен бути вивчений сучасний стан функціонування широкого загалу представників всіх задіяних ролей. Після цього повинні бути досліджені можливі варіанти підвищення ефективності функціонування державного конкурсного фінансування досліджень і розробок. Кожен із вибраних варіантів повинен мати обґрунтовані кількісні показники, за допомогою яких буде можливо визначити їх ефективність. Далі буде потрібен експериментальний етап, коли вибраний варіант буде впроваджений, що надасть можливість перевірити рівень його ефективності. Відмітимо, що система перевірки та оптимізації варіантів може здійснюватися паралельно. Наприклад, коли різні варіанти державного конкурсного фінансування здійснюються за різними варіантами.

Протягом процесу розробки, експериментальної перевірки та оптимізації системи державного конкурсного фінансування досліджень і розробок обов'язково потрібно залучати закордонних науковців високого рівня. Частину з них можуть складати науковці українського походження, які успішно інтегрувалися у наукову спільноту розвинених країн світу.

Література

1. Julia Blasch and Inge Wefers. Roles and conflicts of interest in university-industry collaborations: Empirical evidence from the Netherlands. Research Policy. Volume 48, Issue 3, April 2019, р. 556-567.

2. Georgios Kolliarakis, Nikolaos Lymouris, Tonia Petkova, Andreas P. M. Weber, and Dimitris K. Matthaiou. A Comparative Analysis of Research Ethics Regulation and the Governance of Science in Europe. Laws. Volume 7, Issue 3, September 2018, Article No. 29.

3. William J. Murphy. Ethics in Science and Engineering: An Educational Approach to Avoiding Misconduct and Conflicts of Interest. Frontiers in Education. Volume 5, Article 86, May 2020.

4. Brian Kwan, Sarayu Adeni, Matthew DeCamp. Preventing Conflicts of Interest in Research: A Comprehensive Approach. Journal of General Internal Medicine. Volume 35, Issue 10, 2020, p. 2993-2998.

5. Michael E. Johansen, Michael J. Paulus та Karen E. Lasser. The Impact of Conflicts of Interest on Public Trust in Science. Journal of Clinical and Translational Science. Volume 3, Issue 5-6, 2019, p. 258-261.

6. Куценко І. І. Конфлікти інтересів: проблеми правового регулювання в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Право. 2015. Вип. 1 (110). С. 9-13.

7. Литвиненко Ю. М., Шевченко О. О. Конфлікти інтересів у сучасній Україні: правові проблеми та шляхи їх вирішення. Право та інновації. 2016. № 1. С. 127-133.

8. Духній, О. О. Конфлікти інтересів в українському бізнесі: поняття, причини та наслідки. Економічний вісник університету. 2018. № 39-1. С. 98-102.

9. Качуровський В. Ю. Конфлікти інтересів у сфері державного управління: проблеми законодавчого регулювання. Вісник Академії правових наук України. 2015. № 1. С. 95-99.

10. Гречук, О. В. Конфлікти інтересів у сфері місцевого самоврядування. Право та державне управління. 2016. № 3. С. 126-131.

11. Brouwer, S. Funding for scientific research: an overview of funding sources and opportunities. European Journal of General Practice, 23(1), 2017, р.р. 192-198. doi: 10.1080/13814788.2016.1264696.

12. Hottenrott, H., & Lawson, C. Research grants, sources of ideas and the effects on academic research. Research Policy, 46(8), 2017, р.р. 1449-1467. doi: 10.1016/j.respol.2017.06.007.

13. Holbrook, J. B., & Frodeman, R. Funding science, moving beyond the linear model. Science and Technology, 28(3), 2011, р.р. 25-30.

14. Acemoglu D. Introduction to Modern Economic Growth. Princeton: Princeton University Press, 2009. 1072 p.

15. Mas-Collel A., Whinston M. D., Green J. R. Microeconomic Theory. Oxford: Oxford University Press, 1995. 977 p.

16. Bolton P., Dewatripont M. Contract Theory. Cambridge: MIT Press, 2005. 724 p.

References

1. Julia Blasch and Inge Wefers. Roles and conflicts of interest in university-industry collaborations: Empirical evidence from the Netherlands. Research Policy. Volume 48, Issue 3, April 2019, р.р. 556-567.

2. Georgios Kolliarakis, Nikolaos Lymouris, Tonia Petkova, Andreas P. M. Weber, and Dimitris K. Matthaiou. A Comparative Analysis of Research Ethics Regulation and the Governance of Science in Europe. Laws. Volume 7, Issue 3, September 2018, Article No. 29.

3. William J. Murphy. Ethics in Science and Engineering: An Educational Approach to Avoiding Misconduct and Conflicts of Interest. Frontiers in Education. Volume 5, Article 86, May 2020.

4. Brian Kwan, Sarayu Adeni, Matthew DeCamp. Preventing Conflicts of Interest in Research: A Comprehensive Approach. Journal of General Internal Medicine. Volume 35, Issue 10, 2020, p^. 2993-2998.

5. Michael E. Johansen, Michael J. Paulus та Karen E. Lasser. The Impact of Conflicts of Interest on Public Trust in Science. Journal of Clinical and Translational Science. Volume 3, Issue 5-6, 2019, p^. 258-261.

6. Kutsenko I. I. (2015). Konflikty interesiv: problemy pravovoho rehulyuvannya v Ukrayini [Conflicts of interests: problems of legal regulation in Ukraine]. Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Pravo. - Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Law. Issue 1 (110). pp. 9-13. [in Ukrainian].

7. Lytvynenko Yu. M., Shevchenko O. O. (2016). Konflikty interesiv u suchasniy Ukrayini: pravovi problemy ta shlyakhy yikh vyrishennya. [Conflicts of interests in modern Ukraine: legal problems and ways to solve them]. Pravo ta innovatsiyi. - Law and innovations. No. 1. р.р. 127-133. [in Ukrainian].

8. Duhnii O.O. (2018). Konflikty interesiv v ukrayins'komu biznesi: ponyattya, prychyny ta naslidky. [Conflicts of interest in Ukrainian business: concepts, causes and consequences]. Ekonomichnyy visnyk universytetu - Economic Bulletin of the University. No. 39-1. р.р. 98-102. [in Ukrainian].

9. Kachurovsky V. (2015). Konflikty interesiv u sferi derzhavnoho upravlinnya: problemy zakonodavchoho rehulyuvannya. [Conflicts of interests in the sphere of public administration: problems of legislative regulation]. Visnyk Akademiyipravovykh nauk Ukrayiny - Bulletin of the Academy of Legal Sciences of Ukraine. No. 1. р.р. 95-99. [in Ukrainian].

10. Grechuk O. V. (2016). Konflikty interesiv u sferi mistsevoho samovryaduvannya. [Conflicts of interests in the sphere of local self-government]. Pravo ta derzhavne upravlinnya - Law and state administration. No. 3. р.р. 126-131. [in Ukrainian]

11. Brouwer, S. Funding for scientific research: an overview of funding sources and opportunities. European Journal of General Practice, 23(1), 2017, р.р. 192-198. doi: 10.1080/13814788.2016.1264696.

12. Hottenrott, H., & Lawson, C. Research grants, sources of ideas and the effects on academic research. Research Policy, 46(8), 2017, р.р. 1449-1467. doi: 10.1016/j.respol.2017.06.007.

13. Holbrook, J. B., & Frodeman, R. Funding science, moving beyond the linear model. Science and Technology, 28(3), 2011, р.р. 25-30.

14. Acemoglu D. Introduction to Modern Economic Growth. Princeton: Princeton University Press, 2009. 1072 p.

15. Mas-Collel A., Whinston M. D., Green J. R. Microeconomic Theory. Oxford: Oxford University Press, 1995. 977 p.

16. Bolton P., Dewatripont M. Contract Theory. Cambridge: MIT Press, 2005. 724 p.

Размещено на Allbest.ru