Віктимологічна профілактики як дієвий засіб протидії торгівлі людьми

5^th year student of group 1, Faculty of Prosecutor's Office Yaroslav Mudryi National Law University (106 PushkinskaStreet, Kharkiv, 61024, Ukraine)

У статті розглядаються питання, пов'язанні із торгівлею людьми на території України, аналізуються причини виникнення та заходи протидії даному явищу. Наголошується на тому, що попри існування сталих причин, в наш час найбільш актуальним поштовхом до загострення ситуації є саме військовий конфлікт. В свою чергу, для того, аби запобігти та знизити вірогідність потрапляння до рук правопорушників, автором здійснюється пошук сучасних засобів протидії торгівлі людьми і, в першу чергу, виокремлюється саме віктимологічна профілактика.

Ключові слова: торгівля людьми, причин виникнення торгівлі людьми, уразливі категорії населення, заходи протидії торгівлі людьми, віктимологічна профілактика, інформованість населення, правова освіта населення. віктимологічна профілактика торгівля людина

В статье рассматриваются вопросы, связанные с торговлей людьми на территории Украины, анализируются причины возникновения и меры по противодействию данному явлению. Отмечается, что несмотря на существование постоянных причин, в наше время наиболее актуальным толчком к обострению ситуации является именно военный конфликт. В свою очередь, для того чтобы предотвратить и снизить вероятность попадания в руки правонарушителей, автором осуществляется поиск современных средств противодействия торговле людьми и, в первую очередь, выделяется именно виктимологическая профилактика.

Ключевые слова: торговля людьми, причины возникновения торговли людьми, уязвимые категории населения, меры противодействия торговле людьми, виктимологическая профилактика, информированность населения, правовое образование населения.

A. O. Kucher Victimology Prevention as an Effective Measure of Combating Human Trafficking

The article examines issues related to human trafficking on the territory of Ukraine, analyzes its causes and countermeasures against this phenomenon. It should be noted that comprehensive laws have been developed to combat this type of criminal business, however, despite such an active position, it can safely exist due to a lack of political determination, corruption, social instability or lack of experience in combating this problem. In addition, despite the existence of permanent reasons, in our time the most urgent impetus to the aggravation of the situation is precisely the military conflict, which generates gross violations of human rights and freedoms, and in particular promotes human trafficking.

The author singles out the most vulnerable categories of the population, in relation to which there is a high probability that they may become the objects of this crime. Separately, the list is supplemented by refugees and internally displaced persons from territories where hostilities are taking place. It also provides a psychological portrait of the victim and its characteristic features.

A problematic point in the fight against human trafficking is that the response is already too late to cases of human trafficking. Therefore, in order for such cases to be much less, it is necessary to act long before the commission of the offense itself. In order to prevent and reduce the probability of falling into the hands of criminals, a search is made for modern means of combating human trafficking and, first of all, victimological prevention is singled out as one of the most effective tools for preventing this phenomenon.

The main elements of such prevention include prevention by raising the level of awareness of citizens and preventive work. It is necessary to strive for the maximum level of awareness of the population, to increase the legal education of the population, to carry out educational activities on this issue, to inform parents and young people about the complex situation. Because, as the author points out in his conclusion, it is much easier to warn than to work with negative consequences later, and to direct significant resources to this activity.

Keywords: human trafficking, causes of human trafficking, vulnerable categories of the population, anti-trafficking measures, victimological prevention, population awareness, legal education of the population.

Постановка проблеми

У Європейський день боротьби з торгівлею людьми 18 жовтня 2022 року, який був започаткований Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища, неодноразово наголошувалось спікерами на тому, що торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства, що грубо порушує права людини [21].

Вказане вище, підтверджують статистичні дані, надані Міжнародною організацією з міграції, так, з 1991 року 300 000 громадян України постраждали від торгівлі людьми. Протягом 2019 - 2021 років від торгівлі людьми постраждали 46 000 громадян України [13]. За період з 01 січня 2022 року по 30 серпня 2022 року, за офіційною інформацією Офісу Генерального прокурора, зареєстровано 103 кримінальні правопорушення (провадження) за ст. 149 (торгівля людьми) КК України та зареєстровано 41 особу як потерпілу від торгівлі людьми [21].

На превеликий жаль, під час повномасштабного вторгнення рф на територію нашої суверенної незалежної держави України ситуація ще більше загострилась. Сексуальне насильство з боку військ рф, торгівля людьми, примусове вивезення мирних жителів до рф несуть катастрофічні гуманітарні і соціальні наслідками, торгівля людьми має активну фазу та досягає піку в теперішній час.

Зрозуміло, що оцінити реальні масштаби, визначити кількість осіб, яких продали, завербували, перемістили, переховали, передали або одержали, під час військових дій на території України, на сьогоднішній день не є реальним. Наводяться лише умовні дані, так на брифінгу у Києві в Українському кризовому медіацентрі 09.05.2022 року Уповноважений

Верховної ради з прав людини повідомив, що понад 1 млн 185 тис. громадян України, серед яких понад 200 тис. дітей, було примусово вивезено на територію рф з початку повномасштабного вторгнення в Україну [19].

При цьому, згідно з нещодавнім аналізом, який провели ЮНІСЕФ та Координаційна група агентств ООН із протидії торгівлі людьми (ICAT), 28 відсотків виявлених жертв торгівлі людьми у всьому світі становлять діти. Щодо України експерти ЮНІСЕФ із захисту дітей вважають, що діти, ймовірно, становитимуть ще більшу частку потенційних жертв торгівлі людьми, враховуючи, що вони представляють понад половину всіх біженців, які покинули країну станом на сьогодні [5].

Саме тому проблема торгівлі людьми в реаліях масштабної військової агресії стає вкрай гострою та становить серйозну загрозу для суспільства, викликаючи занепокоєння представників державної влади та міжнародної спільноти. Необхідний пошук нових, більш ефективних шляхів протидії торгівлі людьми. Втім, аналізуючи законодавчу базу нормативноправового забезпечення протидії злочинам у сфері торгівлі людьми можна зробити висновок, що навіть під час військової агресії рф нормативно-правове регулювання залишилося і до сьогодні таким, як і в мирний час.

Це підштовхує на думку, що, по-перше, в цій сфері всі зусилля держави спрямовані переважно на опрацювання заходів впливу на осіб, які вчиняють злочини, а щодо заходів віктимологічної профілактики, то більшість з них носить фрагментарний характер.

По-друге, проблематичним моментом у протидії торгівлі людьми є те, що реагування відбувається вже занадто пізно на випадки торгівлі людьми. Тому для того, щоб таких випадків було набагато менше, потрібно діяти ще задовго до самого вчинення правопорушення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Даному питанню присвячені роботи підготовлені В.С. Батиргареєвою, М.Г. Вербенським, В.В. Голіною, Б.М. Головкіним, Н.О. Гуторовою, Т.А. Денисовою, Г.П. Жаровською, В.О. Іващенко, К.Б. Левченко, О.В. Лисодєдом, О.В. Наден, А.М. Орлеаном, Ю.В. Раковською, Є.Д. Скулишем, Н.В. Сметаніною та інших науковців. Однак, не дивлячись на плідну працю великої кількості дослідників в даній сфері, реальність породжує нові виклики суспільству, спонукає до зміни застарілих поглядів та пошуку сучасних напрямків боротьби з вказаним негативним феноменом.

Невирішені раніше питання

Загалом торгівля людьми у всі часи є кримінальною діяльністю, яка найшвидше зростає. Проте, ситуація значно загострюється з військовим конфліктом, який породжує грубі порушення прав і свобод людини, зокрема сприяє й торгівлі людьми. Тому нині у зв`язку з військовою агресією рф ця тема є особливо актуальною для нашої держави.

Метою статті є виявлення причин виникнення торгівлі людьми, розгляд найбільш уразливіших категорій населення, пошук актуальних заходів протидії торгівлі людьми та їх аналіз, зокрема віктимологічна профілактика як один із найдієвиших інструментів запобігання вказаного явища.

Виклад основного матеріалу

У Концепції Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 800-р, в Україні гострою проблемою залишається торгівля людьми [17].

З цього приводу в Україні докладається чимало зусиль, зокрема у попередженні, боротьбі, комплексній допомозі постраждалим та взаємодії всіх суб'єктів, які здійснюють відповідні заходи. Далеко не останню роль в цій протидії відіграє формування належної державної кримінально-правової політики в зазначеній сфері. Кримінально-правова політика знаходиться в динаміці, тобто зазнає змін, коливань, прогресу та регресу.

У статті 149 «Торгівля людьми» Кримінального кодексу України (далі - КК України) термін «торгівля людиною» чітко визначено як діяння, що входять до складу злочину, а саме вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію. Крім того, «під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо» [9].

Також у національному законодавстві визначення терміна «торгівля людьми» подано в Законі України «Про протидію торгівлі людьми», де зазначається, що це здійснення незаконної угоди, об`єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи [16].

До того ж боротьба з торгівлею людьми є частиною міжнародних зобов'язань України, закріплених на законодавчому рівні. Наша держава зайняла активну позицію щодо підписання та ратифікації, а в подальшому - імплементації ряду міжнародних норм з протидії торгівлі людьми. Завдяки зусиллям та взаємодії уряду країни, неурядових та міжнародних організацій чинне законодавство України з протидії торгівлі людьми відповідає вимогам нових міжнародних нормативно- правових документів. Так, сучасним міжнародно-правовим документом щодо протидії торгівлі людьми є Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності та Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює її [8].

Тим не менш, не дивлячись на існування всебічних законів, спрямованих на боротьбу з цим видом кримінального бізнесу, як ми бачимо, він може благополучно існувати завдяки нестачі політичної рішучості, корупції, соціальної нестабільності або відсутності досвіду боротьби з цією проблемою. Окрім цього, проблема ускладнюється небажанням жертв торгівлі людьми співпрацювати з правоохоронними органами через острах відплати з боку злочинців, недовіри до влади або через те, що вони не усвідомлюють себе потерпілими.

При цьому, якщо аналізувати причини, що призводять до існування й відтворення цього явища, будь-які нові детермінанти, яких раніше не було, окрім соціально-економічних та особистісних, що існували раніше, у детермінаційному комплексі торгівлі людьми не виникало. Наприклад, ніхто не примушує особу до виїзду до тих пір, поки вона сама не погодилася з тими умовами виїзду фінансового посередника, які згодом виявляються для неї кабальними. Тому поведінка потенційних потерпілих у багатьох випадках відіграє головну роль у відтворенні та існуванні цього соціального явища.

Якщо раніше основним видом торгівлі людьми вважалась торгівля з метою сексуальної експлуатації, то нині спостерігається тенденція поширення інших видів торгівлі людьми, зокрема: примусової праці, рабства або звичаїв подібних до рабства, використання у порнобізнесі, примусової вагітності, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебракуванні, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) задля наживи, продаж дитини [11, с. 16].

В свою чергу, низький рівень життя штовхає громадян на пошуки роботи за кордоном, навіть без знання місцевого законодавства, мови, кваліфікації, на нелегальних умовах, що водночас зумовлює їх потрапляння до груп ризику.

Окрім економічних причин, які змушують шукати роботу за кордоном або в різних регіонах своєї країни, важливим фактором, що сприяють торгівлі людьми, є відсутність достовірної інформації про можливості працевлаштування, не знання своїх прав, поширення стереотипів. Існує багато факторів, що сприяють поширенню торгівлі людьми.

Не дивно, що окрім сталих причин поширення даного явища, військовий конфлікт також став причиною експлуатації дорослих та дітей з метою використання їх рабської праці, надання сексуальних послуг, зумовив використання дітей для ведення військових дій. Так, на брифінгу у Києві Уповноважений Верховної ради з прав людини говорила про те, що людей із окупованих територій Росія спершу вивозить до так званих «фільтраційних таборів», у деяких із них перебувають понад 20 тисяч людей. Проте нічого не відомо про тих громадян, хто не пройшов так звану «фільтрацію» [14].

Після проходження «фільтраційних таборів» українців відправляють в економічно депресивні райони російської федерації, а кінцевим пунктом призначення є низка північних регіонів, зокрема сахалін. До того ж, українцямпропонуютьофіційне працевлаштування в російській федерації через центри зайнятості, а ті, хто погоджується на таку пропозицію, отримують документи про заборону виїзду з російських регіонів на два роки. Як наслідок, це підвищує ризики також трудової експлуатації українців [12].

Говорячи про психологічний портрет жертви торгівлі людьми, дослідники вказують на те, що він може бути оснований на тому, що в ситуацію рабства найчастіше потрапляють люди з характерними психологічними особливостями, а в підсумку застосування до них у процесі експлуатації різних способів впливу виявляютьсянаслідкиспецифічних

психологічних травм. Наразі фахівці виокремлюють такі ознаки жертви торгівлі людьми: песимістичне мислення, сплутаність свідомості, розлад пам'яті та сну, високий рівень збудження, компульсивна поведінка (поведінка, яка не має раціональних цілей, а здійснюється без волі, на основі нав'язливих внутрішніх спонукань) , бажання виконувати безглузді дії, які стають ритуальними та стереотипними. Значення таких дій людина не усвідомлює і не може звільнитися від них, навіть коли сприймає їх як такі, що викликають занепокоєння і страждання. Помірність від подібних дій може викликати стан тривоги, а їх виконання приносить тимчасове задоволення.

Також найчастіше їх вирізняє орієнтація на зовнішні враження (екстраверсія), відсутність схильності до аналізу й обмірковування своїх реакцій та вчинків. Зазвичай вони діють спонтанно під впливом навколишнього оточення та своїх потреб. При цьому в них простежується значний ступінь соціальної неконформності (слабкої прихильності до загальноприйнятих канонів і норм поведінки) у поєднанні із залежністю від сильнішої особистості. Такі люди схильні до ризикованої спонтанної поведінки, особливо якщо це у групі та під впливом впевненого лідера. Глибокі роздуми, внутрішній самоаналіз, критична оцінка ситуації, прогнозування їм не властиві, найчастіше незручна (насторожлива) інформація швидко витісняється зі свідомості. За низького рівня розвитку чи наявності у цих осіб психічної патології можливі прояви асоціальної поведінки. Їхній настрій може швидко змінюватися, а вчинки сильно залежать від зовнішніх впливів, настроїв групи або авторитетної людини. Часто особи, які стали жертвами торгівлі людьми, не знають про права людини та (або) не усвідомлюють, що ці права порушено. Вони часто страждають на самозвинувачення в тому, що з ними сталося. У випадках юного віку жертв торгівлі людьми, відсутності у них повноцінного життєвого досвіду або недостатнього розвитку інтелектуальних здібностей (дефекту особистісного чи інтелектуального розвитку) може знадобитися допомога кваліфікованого спеціаліста (психолога), який має досвід роботи з дітьми чи особами із психічними дефектами [4, с.167].

Втім, також надзвичайно важливо розуміти, які саме соціальні групи є групами ризику щодо потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Серед виявлених жертв торгівлі людьми є люди різної статі, віку, соціального походження, статку. Водночас існують певні групи ризику, які об'єднують особливо вразливих людей, стосовно яких існує висока ймовірність, що вони можуть стати об'єктами цього злочину. За даними соціологічних досліджень, близько 10% мешканців України так чи інакше стикалися з випадками торгівлі людьми [15, с. 16; 20].

І.І. Башта провів оцінку ризику жертви торгівлі людьми за структурними характеристиками населення. Так, у злочинах торгівлі жінками найбільшому ризику піддаються заміжні жінки, самотні матері, розлучені особи, жінки-вихідці з неблагополучних сімей, а також внутрішньо переміщені особи; особи, які попередньо зазнали насильства, у тому числі сексуального; бідні, малозабезпечені особи; особи з проблемами психічного здоров'я. Автор зазначає, що найбільш 167 вразливі до сексуальної експлуатації жінки у віці 18-30 років, у першу чергу незаміжні [2, с. 19].

У свою чергу, М. Г. Вербенський дослідив, що усе менше жінок у віці до 35 років, а більше молодих - 15-19 років, вивозяться для роботи у секс-індустрії, що свідчить про тенденції до омолодження торгівлі жінками [3, с. 19].

Слід зазначити, що дуже часто молодь сама звертається до посередників (фірм по працевлаштуванню) чи користуються послугами Інтернет-агенств,якінемають відповідного/належно оформленого офіційного дозволу на здійснення такої діяльності. Останні, у свою чергу, нерідко є залученими до злочинної діяльності, особливо у контексті торгівлі людьми.

Окрему увагу слід звернути на біженців та внутрішньо переміщених осіб з територій, де відбуваються бойові дії. Оскільки, приймаючи рішення про виїзд зі своєї батьківщини, громадяни, як правило, опиняються в кризових умовах, адже сформовані життєві структури руйнуються, і майже не залишається чітких орієнтирів, і людина не знає, який буде подальший розвиток подій. Вони стикаються з мовними бар'єрами, труднощами при оформленні документів, питаннях легального та безпечного працевлаштування, одночасно з цим, необхідно враховувати вразливість даної цільової групи, більшість осіб знаходяться в пригніченому стані та іноді не можуть критично оцінити ситуацію. Тому у нинішніх реаліях постає питання якісної профілактики щодо протидії торгівлі людьми.

В свою чергу, представники Міжнародної організації з міграції (далі - МОМ) виконують посилену роботу для зменшення ризику потрапити до рук работорговців переміщеними особами. МОМ інформує, що лише з 24 лютого до 16 березня через гарячу лінію, на яку можна подзвонити в межах України, надано понад 12 000 консультацій у відповідь на більше, ніж 2 400 звернень, і така статистика на 60% перевищує показники за цей період торік [18].

У відповідь на це Представництво МОМ в Україні посилило роботу Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, подовживши робочі години, а також подвоївши кількість консультантів. МОМ також активізувала роботу на місцях щодо протидії торгівлі людьми, розробляючи цільові інформаційні листівки та плакати з правилами безпечного пересування під час війни, у тому числі для жінок і дівчат. Окрім широкого охоплення в Інтернеті, МОМ почала розповсюджувати понад 100000 листівок, зокрема й у співпраці з партнерськими НУО, які надають послуги із захисту ВПО та постраждалого від конфлікту населення в десяти регіонах західної, південної та центральної України, у транспортних вузлах та приймальних центрах, а також у пунктах перетину кордону. Крім цього, інформацію щодо запобігання торгівлі людьми та роботу Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527 було поширено через офіційні соціальні мережі Міністерства соціальної політики та Кабінету Міністрів України, а також на місцевому рівні.

Працівники підрозділів міграційної поліції в умовах російсько-української війни спільно з координатором протидії торгівлі людьми ОБСЄ та Міжнародною організацією «А21 Україна» у прикордонних областях також проводять з людьми профілактичні бесіди щодо уникнення потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.Правоохоронцірозробили інформаційні матеріали з контактними номерами телефонів гарячих ліній в Україні та за кордоном для отримання консультацій чи невідкладноїдопомоги.Поліцейські розповсюджують листівки серед громадян біля прикордонних пунктів пропуску та на вокзалах, у яких закликають громадян, які залишають Україну у зв'язку з військовою агресією, уникати будь-яких сумнівних пропозицій щодо працевлаштування. Активно заохочується медіа до поширення порад щодо безпечних подорожей [22]. На жаль, хоча така активна робота й позитивно впливає на ситуацію з протидії торгівлі людьми, її результати все ще не можна назвати достатніми.

Саме тому, необхідно, щоб національні ЗМІ надавали особливим групам ризику безперешкодне отримання інформації про методи вербування торговців людьми, законодавчі вимоги щодо міграції в інші країни та можливості працевлаштування в цих країна.

До того ж особливої уваги і посилення потребує профілактична робота в сільській місцевості, селах та селищах, оскільки саме в такій місцевості концентрується значна кількість осіб із потенційної групи ризику. Це може бути як у формі тренінгів, семінарів, відеолекцій, круглих столів, конференцій, так і друку та розповсюдження інформаційно- роз'яснювальних видань інформаційно- методичних матеріалів за темами: «Мої правила безпеки за кордоном», «Експлуатація дитячої праці - порушення прав дитини!», «Торгівля дітьми - це злочин!» тощо [7, с. 65].

У 2019 році було утворено Державну установу «Кол-центр Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей» . Якщо аналізувати попередній досвід у вигляді виконання Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 р., то «гаряча лінія» була серед найбільш ефективних заходів запобігання і протидії торгівлі людьми.

Основними завданнями Кол-центру є: 1) забезпечення належного реагування в межах компетенції на звернення громадян про факти торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей; 2) інформування та консультування з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, насильству стосовно дітей; 3) взаємодія із суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, відповідно до Порядку взаємодії; 4) забезпечення реагування в межах компетенції на звернення громадян щодо фактів торгівлі людьми шляхом взаємодії із суб'єктами, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, визначеними статтею 5 Закону України «Про протидію торгівлі людьми»; 5) ведення, наповнення та оновлення бази даних для надання консультацій з питань, що належать до компетенції Кол-центру; 6) проведення моніторингу та аналізу громадської думки з питань, що належать до компетенції Кол-центру; 7) обмін інформацією із суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі [16].

Також працює міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла СтрадаУкраїна», який забезпечує функціонування Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми, Національної гарячої лінії з протидії домашньому насильству та захисту прав дитини й Електронної гарячої лінії з протидії дитячій порнографії в Інтернеті, підтримку в роботі яких надають працівники поліції. Консультації можуть надаватися з таких питань: запобігання торгівлі людьми та різним формам насильства, зокрема сексуального; захист прав дітей і потерпілих від насильства людей, зокрема сексуального; правильне оформлення документів для виїзду за кордон для працевлаштування, навчання, одруження з метою попередження випадків протиправної експлуатації, а також консультації за допомогою електронної пошти [10].

. Серед онлайн-інструментів щодо протидії торгівлі людьми важливе значення відіграють соціальні мережі. Соціальні мережі, такі як Facebook, Twitter, Telegram, YouTube є одним із потужних засобів для підтримки комунікації мільйонів людей у мережі Інтернет, оскільки мають велику кількість зареєстрованих користувачів. Висока відвідуваність і активність користувачів соціальних мереж дозволяють ефективно використовувати дані сервери для організації профілактики торгівлі людьми: для роз'яснення, що таке торгівля людьми та як протидіяти цьому явищу.

Яскравим прикладом є телеграм Чат-бот «Залишайся в безпеці» (stay_in_safe_ua) - це інформаційний ресурс, який в першу чергу спрямований на тих осіб, які знаходяться в пошуках роботи, подорожей, навчання та онлайн-спілкування. Тут можна досить швидко дізнатися основну інформацію, щоб не потрапити у ситуацію торгівлі людьми, а також інформацію про можливість допомоги тим, хто постраждав від торгівлі. Даний чат-бот створений в рамках проєкту «Поширення національного механізму взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, в Україні» спільно з Міністерством соціальної політики України та за участі Львівського державного університету внутрішніх справ України. Розробники цього онлайн інструменту впевнені, що чат-бот буде сприяти значному підвищенню рівня обізнаності громадян щодо проблеми торгівлі людьми та у подальшому допоможе запобігати ризикованим ситуація. Користувачі зможуть поглибити свої знання у сфері протидії торгівлі людьми, шляхом проходження тематичного квесту та онлайн-курсу [6].

Крім того, при здійсненні правового виховання як одного із ключових засобів загальної віктимологічної профілактики торгівлі людьми є потреба у роз'ясненні населенню характерних ознак, за якими можна розпізнати вербувальників та інших торговців людьми.

Так, можна зазначити, що більшість засуджених має переважно середню освіту. Середня освіта (середня спеціальна, неповна середня, професійно-технічна, базова загальна середня освіта) наявна у 32,94% засуджених, вища освіта (базова, повна, незакінчена вища освіта) - у 21,18% засуджених. По іншим 45,88% засудженим відповідна інформація в судових рішеннях відсутня. Як приклад, торгівля жінками у формі вербування жінок, що перебувають у складних матеріальних обставинах, з метою подальшої сексуальної експлуатації за кордоном для надання послуг сексуального характеру вчиняється значною мірою особами, що мають середню освіту.

З огляду на цей факт приходимо до висновку, що доцільно запроваджувати в освітніх програмах закладів середньої освіти курс із запобігання насильству щодо жінок, у яких буде наявна інформація про ризик сексуальної експлуатації та сексуального насильства щодо жінок, а також про засоби самозахисту.До того ж, в умовах війни до всіх ознак, притаманних профілю підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з торгівлею людьми, слід додати маскування злочинців під волонтерів. Оскільки в умовах збройних конфліктів ресурсів державних інституцій завжди не вистачає, до допомоги постраждалим долучаються волонтери, які зазвичай діють за власною ініціативою, стихійно, без контролю з боку держави, але довіра до них у суспільстві висока.

Чим і користуються злочинці. Тому дуже важливим в даному випадку є саме здійснення перевірки надійності потенційних перевізників, роботодавців, волонтерів, орендодавців житла та ін.

Крім вищенаведених заходів запобігання торгівлі людьми, можна також назвати: удосконалення національного механізму взаємодії суб'єктів, які протидіють торгівлі людьми, сприяння у міжнародних розслідуваннях, підвищення рівня ідентифікації постраждалих осіб та надання їм допомоги, а також збільшення суми фінансової допомоги для осіб, які отримали офіційний статус потерпілих від торгівлі людьми та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочин, передбачений ст. 149 КК України.

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що віктимологічна профілактика є вагомою складовою механізму запобігання торгівлі людьми і на даний час найбільш актуальним є удосконалення запобігання саме в цьому руслі. Оскільки, як ми бачимо, формування досить потужного нормативноправового підґрунтя зовсім не гарантує остаточного зникнення самого негативного явища.

До основних елементів такої профілактики відноситься попередження шляхом підвищення рівня обізнаності громадян та превентивної роботи. Тому необхідно прагнути до максимального рівня інформованості населення, підвищення правової освіти населення, проведення просвітницької діяльності з даного питання, інформувати батьків та молодь про складену ситуацію.

За позитивної реалізації цих заходів можна очікувати підвищення рівня інформованості населення та усвідомлення проблем торгівлі людьми і як результат - зменшення кількості людей, що стають жертвами цього злочину. Тому що, в будь-якому випадку, попередити значно легше, аніж потім працювати з негативними наслідками, і спрямовувати на цю діяльність значні ресурси.

Список використаних джерел:

1. Аналітичнийпортал«СловоіДіло».URL:

https://www.slovoidilo.ua/2022/05/09/novyna/suspilstvo/nazvana-kilkistukrayincziv-nasylno-vyvezenyx-rosiyi (дата звернення: 15.11.2022).

2. Башта І. І. Стан боротьби з торгівлею людьми в Україні. Актуальні питання протидії кіберзлочинності та торгівлі людьми: збірник мате ріалів Всеукр. наук.-практ. конф. 23.11.2018 р., м. Харків / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; Координатор проектів ОБСЄ в Україні. Харків: ХНУВС, 2018. 436 с.

3. Вербенський М. Г. Кримінологічна характеристика транснаціональної організованої злочинності у сфері торгівлі людьми. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2010. Вип. 1. 16-23 с.

4. Державна політика щодо протидії торгівлі людьми і незаконній міграції в умовах воєнного або надзвичайного стану: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (3 червня 2022 року) / упор. Л. В. Павлик, У. О. Цмоць. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2022. 208 с.

5. Діти, які тікають від війни в Україні, наражаються на підвищений ризик торгівлі людьми та експлуатації - ЮНІСЕФ URL: https://www.unicef. org/ukraine/press-releases/children-fleeing-war- ukraine-heightened-risktrafficking-and-exploitation (дата звернення: 16.11.2022).

6. «Залишайся в безпеці»:чат-бот зпротидії торгівлі людьми. URL:

https://www.rv.gov.ua/news/zapracyuvav-chat-bot-zalishaj sya-v-bezpeci (дата звернення: 16.11.2022).

7. Захист дитини від насильства та жорстокого поводження: сучасні виклики: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 3 черв. 2021 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін.]. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2021. 183 с.

8. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої

злочинності: резолюція 55/25 Генеральної Асамблеї від 15 листопада 2000 року. Протоколи ( 995_790 ) від 15.11.2000,(995_791) від 15.11.2000,(995_792) від 31.05.2001.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/995_789 (дата звернення: 17.11.2022).

9. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-Ш. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення 18.11.2022)

10. Ла СтрадаУкраїна: Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та тендерної дискримінації. URL: https://la-strada.org.ua/ (дата звернення: 15.11.2022).

11. Мовчан А. В. Міжнародне співробітництво у сфері протидії злочинам, пов'язаним із торгівлею людьми: навч. посіб. Львів: ЛьвДУВС, 2021. 156 с.

12. «Нас вивезли примусово». Тисячі маріупольців тепер - у Росії: ВВС News^^m^. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-60871609 (дата звернення: 15.11.2022).

13. Національне дослідження з питань міграції торгівлі людьми та інших форм експлуатації мігрантів. URL: https://iom.org.ua/sites/default/files/human_trafficking_and_migration_ survey_2021_ukr.pdf (дата звернення: 19.11.2022).

14. Окупанти проводять «фільтрацію» українців на захоплених територіях - Денісова:

Аналітичнийпортал«СловоіДіло».URL:

https://www.slovoidilo.ua/2022/05/05/novyna/suspilstvo/okupanty-provodyat-filtracziyu-ukrayincziv- zaxoplenyx-terytoriyax-denisova (дата звернення: 15.11.2022).

15. Особливості кваліфікації та розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми та незаконною міграцією / Укладачі: Т.І. Созанський, кандидат юридичних наук, доцент; І.Б. Газдайка - Василишин, кандидат юридичних наук, доцент; О.В. Захарова, кандидат юридичних наук, доцент; Е.М. Мручковська, тренер, голова громадської організації «Сучасник плюс»; Р.М. Шехавцов, кандидат юридичних наук, доцент. Львів, 2019. 252 с.

16. Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/3739-17 (дата звернення 18.11.2022).

17. Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 800-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/800-2021-%D1%80#Text. (дата звернення: 16.11.2022).

18. Сайт Міжнародної організації з міграції. URL: https://iom.org.ua/ua/cherez-viynu-rosiyi- protyukrayiny-zrostayut-ryzyky-torgivli-lyudmy-mom (дата звернення: 15.11.2022).

19. Скільки українців вивезли до Росії за час війни: Аналітичний портал «Слово і Діло». URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/05/09/novyna/suspilstvo/nazvana-kilkistukrayincziv-nasylno-vyvezenyx-rosiyi (дата звернення: 15.11.2022).

20. Сметаніна Н. В., Манагарова Є. С. Кримінологічна характеристика злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми в умовах гібридної війни. Часопис Київського університету права. 2018. № 1. С. 209212.

21. Сьогодні відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми: Міністерство

соціальної політики України. URL:https://www.msp.gov.ua/news/22280.html (дата звернення:

15.11.2022) .

22. Через війну Росії проти України зростають ризики торгівлі людьми https://ukraine.un.org/uk/175247-cherez-viynu-rosiyi-proty-ukrayiny-zrostayut-ryzyky-torhivli-lyudmy-mom (дата звернення: 15.11.2022).

References:

1. Analitychnyiportal“SlovoiDilo”.URL:

https://www.slovoidilo.ua/2022/05/09/novyna/suspilstvo/nazvana-kilkistukrayincziv-nasylno-vyvezenyx-rosiyi (data zvernennia: 15.11.2022).

2. Bashta I. I. Stan borotby z torhivleiu liudmy v Ukraini. Aktualni pytannia protydii kiberzlo- chynnosti ta torhivli liudmy: zbirnyk mate rialiv Vseukr. nauk.-prakt. konf. 23.11.2018 r., m. Kharkiv / MVS Ukrainy, Kharkiv. nats. un-t vnutr. sprav; Koordynator proektiv OBSIe v Ukraini. Kharkiv: KhNUVS, 2018. 436 s.

3. Verbenskyi M. H. Kryminolohichna kharakterystyka transnatsionalnoi orhanizovanoi zlo- chynnosti u sferi torhivli liudmy. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E. O. Didorenka. 2010. Vyp. 1. 16-23 s.

4. Derzhavna polityka shchodo protydii torhivli liudmy i nezakonnii mihratsii v umovakh voienno- ho abo nadzvychainoho stanu: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (3 chervnia 2022 roku) / upor. L. V. Pavlyk, U. O. Tsmots. Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav, 2022. 208 s.

5. Dity, yaki tikaiut vid viiny v Ukraini, narazhaiutsia na pidvyshchenyi ryzyk torhivli liudmy ta ekspluatatsii - YuNISEF URL: https://www.unicef. org/ukraine/press-releases/children-fleeing-war-ukraine- heightened-risktrafficking-and-exploitation (data zvernennia: 16.11.2022).

6. “Zalyshaisia v bezpetsi”:chat-bot z protydii torhivli liudmy. URL:

https://www.rv.gov.ua/news/zapracyuvav-chat-bot-zalishaj sya-v-bezpeci (data zvernennia: 16.11.2022).

7. Zakhyst dytyny vid nasylstva ta zhorstokoho povodzhennia: suchasni vyklyky: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Kyiv, 3 cherv. 2021 r.) / [redkol.: V. V. Cherniei, S. D. Husariev, S. S. Cherni- avskyi ta in.]. Kyiv: Nats. akad. vnutr. sprav, 2021. 183 s.

8. Konventsiia Orhanizatsii Obiednanykh Natsii proty transnatsionalnoi orhanizovanoi zlochynnos- ti: rezoliutsiia 55/25 Heneralnoi Asamblei vid 15 lystopada 2000 roku. Protokoly (995_790) vid 15.11.2000, ( 995_791 ) vid 15.11.2000, (995_792) vid 31.05.2001. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/995_789 (data zvernennia: 17.11.2022).

9. Kryminalnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 05.04.2001 r. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (data zvernennia 18.11.2022)

10. La StradaUkraina: Natsionalna hariacha liniia z poperedzhennia domashnoho nasylstva, torhivli liudmy ta hendernoi dyskryminatsii. URL: https://la-strada.org.ua/ (data zvernennia: 15.11.2022).

11. Movchan A. V. Mizhnarodne spivrobitnytstvo u sferi protydii zlochynam, pov'iazanym iz torhivleiu liudmy: navch. posib. Lviv: LvDUVS, 2021. 156 s.

12. “Nas vyvezly prymusovo”. Tysiachi mariupoltsiv teper - u Rosii: VVS News.Ukraina. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-60871609 (data zvernennia: 15.11.2022).

13. Natsionalne doslidzhennia z pytan mihratsii torhivli liudmy ta inshykh form ekspluatatsii mih- rantiv. URL: https://iom.org.ua/sites/default/files/human_trafficking_and_migration_ survey_2021_ukr.pdf (data zvernennia: 19.11.2022).

14. Okupanty provodiat “filtratsiiu” ukraintsiv na zakhoplenykh terytoriiakh - Denisova: Analitychnyi portal “Slovo i Dilo”. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/05/05/novyna/suspilstvo/okupanty-provodyat- filtracziyu-ukrayincziv-zaxoplenyx-terytoriyax-denisova (data zvernennia: 15.11.2022).

15. Osoblyvosti kvalifikatsii ta rozsliduvannia zlochyniv, pov'iazanykh z torhivleiu liudmy ta neza- konnoiu mihratsiieiu / Ukladachi: T.I. Sozanskyi, kandydat yurydychnykh nauk, dotsent; I.B. Hazdaika- Vasylyshyn, kandydat yurydychnykh nauk, dotsent; O.V. Zakharova, kandydat yurydychnykh nauk, dotsent; E.M. Mruchkovska, trener, holova hromadskoi orhanizatsii “Suchasnyk plius”; R.M. Shekhavtsov, kandydat yurydychnykh nauk, dotsent. Lviv, 2019. 252 s.

16. Pro protydiiu torhivli liudmy: Zakon Ukrainy vid 20.09.2011 № 3739-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/3739-17 (data zvernennia 18.11.2022).

17. Pro skhvalennia Kontseptsii Derzhavnoi tsilovoi sotsialnoi prohramy protydii torhivli liudmy na period do 2025 roku: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 14.07.2021 r. № 800-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/800-2021-%D1%80#Text. (data zvernennia: 16.11.2022).

18. Sait Mizhnarodnoi orhanizatsii z mihratsii. URL: https://iom.org.ua/ua/cherez-viynu-rosiyi- protyukrayiny-zrostayut-ryzyky-torgivli-lyudmy-mom (data zvernennia: 15.11.2022).

19. Skilky ukraintsiv vyvezly do Rosii za chas viiny: Analitychnyi portal “Slovo i Dilo”. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/05/09/novyna/suspilstvo/nazvana-kilkistukrayincziv-nasylno-vyvezenyx-rosiyi (data zvernennia: 15.11.2022).

20. Smetanina N. V., Manaharova Ye. S. Kryminolohichna kharakterystyka zlochyniv, pov'iazanykh z torhivleiu liudmy v umovakh hibrydnoi viiny. Chasopys Kyivskoho universytetu prava. 2018. № 1. S. 209212.

21. Sohodni vidznachaietsia Yevropeiskyi den borotby z torhivleiu liudmy: Ministerstvo sotsialnoi polityky Ukrainy. URL: https://www.msp.gov.ua/news/22280.html (data zvernennia: 15.11.2022).

22. Cherez viinu Rosii proty Ukrainy zrostaiut ryzyky torhivli liudmy https://ukraine.un.org/uk/175247-cherez-viynu-rosiyi-proty-ukrayiny-zrostayut-ryzyky-torhivli-lyudmy-mom (data zvernennia: 15.11.2022).

Размещено на Allbest.ru