Актуальні питання нормативно-правового регулювання захисту критичної інфраструктури в умовах воєнного стану в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Актуальні питання нормативно-правового регулювання захисту критичної інфраструктури в умовах воєнного стану в Україні

Богдан Б.В. Кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного та міжнародного права

Київ, Україна

Стаття присвячена дослідженню становлення та розвитку нормативно-правового регулювання у сфері захисту критичної інфраструктури в Україні. Встановлено, що формування нормативно-правового регулювання питань захисту критичної інфраструктури обумовлене низкою факторів, серед яких виділяють: природні та техногенні загрози, терористичні загрози, збройну агресію та воєнні дії на території країни, кібератаки, яким піддаються об'єкти критичної інфраструктури. Автором підкреслено, що, незважаючи на наявність наукових розробок щодо організаційно-правових та інших питань захисту критичної інфраструктури, досі наявна потреба у дослідженні нормативно-правового регулювання захисту об'єктів критичної інфраструктури, обумовленого воєнним станом в Україні. Охарактеризовано у хронологічному порядку передумови прийняття основних нормативно-правових актів у період з 2007 року по теперішній час для врегулювання питань, пов'язаних із створенням системи захисту критичної інфраструктури в Україні, її подальшим вдосконаленням та законодавчим забезпеченням. Досліджено сутність державної політики у сфері захисту об'єктів критичної інфраструктури, її завдання, обумовлені метою, та стан реалізації в умовах воєнного стану в Україні. У статті проаналізовано концептуальні засади створення державної системи захисту критичної інфраструктури, розроблені Урядом України, основні проблеми, розв'язання яких передбачалось, шляхи та сучасний стан реалізації зазначених положень в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. Окреслено коло суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури, передбачених чинним законодавством, серед яких розглянуто роль уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, повноваження якого у період дії правового режиму воєнного стану в Україні покладено на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України. Аргументовано, що сучасне законодавче визначення поняття «захист критичної інфраструктури», закріплене у Законі України «Про критичну інфраструктуру», за своїм змістом наближене до законодавчого визначення терміну «захист критичної інфраструктури», що міститься в законодавстві Європейського Союзу.

Ключові слова: захист критичної інфраструктури; критична інфраструктура; об'єкти критичної інфраструктури; воєнний стан; суб'єкти захисту; державна політика; нормативно-правове регулювання; загрози.

ACTUAL QUESTIONS OF REGULATORY AND LEGAL REGULATION OF CRITICAL INFRASTRUCTURE PROTECTION UNDER MARTIAL LAW IN UKRAINE

Bohdana Bohdan Candidate of Science of Law, Associate Professor of Department of Public and International Law, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv, Ukraine

The article is devoted to the research of formation and development of regulatory and legal regulation in the field of protection of critical infrastructure in Ukraine. It has been established that the formation of regulatory and legal regulation of issues of protection of critical infrastructure is due to a number of factors, among which are: natural and technogenic threats, terrorist threats, armed aggression and military actions in the country, cyber attacks to which objects of critical infrastructure are exposed. The author emphasized that, despite the availability of scientific developments on organizational and legal and other issues of protection of critical infrastructure, there is still a need for research on regulatory and legal regulation of protection of critical infrastructure facilities due to the martial law in Ukraine. Chronologically, the prerequisites for the adoption of basic regulatory and legal acts in the period from 2007 to the present to resolve issues related to the creation of a critical infrastructure protection system in Ukraine, its further improvement and legislative support. The essence of state policy in the field of protection of critical infrastructure facilities, its tasks, determined by the purpose, and the state of implementation under martial law in Ukraine are investigated. The article analyzes the conceptual foundations of the creation of the state system of protection of critical infrastructure, developed by the Government of Ukraine, the main problems, the solution of which was foreseen, the ways and the current state of implementation of these provisions under the legal regime of martial law in Ukraine. The circle of subjects of the national system of protection of critical infrastructure provided by the current legislation is outlined, among which the role of the authorized body in the field of protection of critical infrastructure of Ukraine is considered, the powers of which during the period of the legal regime of martial law in Ukraine are entrusted to the State Service for Special Communications and Information Protection of Ukraine. It is argued that the modern legislative definition of the concept of “protection of critical infrastructure,” enshrined in the Law of Ukraine “On critical infrastructure,” in its content is close to the legislative definition of the term “protection of critical infrastructure,” contained in the legislation of the European Union.

Key words: critical infrastructure protection; critical infrastructure; critical infrastructure facilities; martial law; subjects of protection; state policy; legal regulation; threats.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Питання захисту об'єктів критичної інфраструктури, його нормативно-правового врегулювання обумовлені посиленням загроз зовнішнього світу, серед яких вирізняють: природні та техногенні загрози, терористичні та воєнні загрози, кібератаки, яким піддаються об'єкти критичної інфраструктури. Україна не стала виключенням серед інших країн світу, тому наявність зазначених загроз обумовлює актуальність теоретико-правового дослідження питань у сфері захисту об'єктів критичної інфраструктури, які є важливими для функціонування суспільства в цілому та держави зокрема.

З 24 лютого 2022 року - дати, коли російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення на територію України та невпинні зазіхання на руйнування об'єктів критичної інфраструктури нашої держави, все більшої актуальності набувають питання захисту об'єктів критичної інфраструктури. Вищезазначеним обумовлене дослідження окреслених питань у даному науковому доробку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Наукові пошуки щодо захисту, як окремої категорії права, неодноразово були предметом наукових досліджень теоретиків та практиків різних галузей права, а також фахівців з публічного управління та адміністрування. Зокрема, останнім часом дослідженню питань, дотичних створенню системи захисту критичної інфраструктури України, присвячені наукові розвідки Д. Г Бобро [1], Д. С. Бірюкова [2], Г Ю. Зубка [3], С. І. Кондратова [4], О. В. Мельничука [5], О. М. Суходолі [6], які стали науковим підґрунтям дослідження.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Проте, незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених захисту критичної інфраструктури, наразі відсутні комплексні наукові дослідження, які б свідчили про наукові пошуки удосконалення нормативно-правового регулювання у сфері захисту об'єктів критичної інфраструктури в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є аналіз стану нормативно-правового регулювання захисту об'єктів критичної інфраструктури як компонента державної політики у даній сфері.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідження окреслених питань доречно розпочати з історико-правового екскурсу передумов ґенези та розвитку нормативно-правового регулювання захисту об'єктів критичної інфраструктури.

Основні загрози внутрішньому безпековому середовищу та безпосередні зовнішні виклики, що загрожують національній безпеці України, було сформульовано в Указі Президента України «Про Стратегію національної безпеки України» від 12.02.2007 р. № 105/2007 (втратив чинність) [7]. В подальшому було прийнято Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію національної безпеки України» від 06.05.2015 р., яким передбачалась розробка Урядом комплексних пропозицій щодо реформування органів сектору безпеки і оборони України [8].

Основою для створення системи захисту об'єктів критичної інфраструктури, доцільно, на нашу думку, вважати Концепцію створення державної системи захисту критичної інфраструктури, прийняту Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 р. № 1009-р (далі - Концепція) [9]. Згідно даної Концепції одним з пріоритетів реформування органів сектору оборони і безпеки України було визначено створення системи захисту критичної інфраструктури. При цьому серед основних проблем, які потребували свого належного розв'язання Концепцією зазначались такі, як: 1) відсутність єдиної системи захисту критичної інфраструктури; 2) недостатність та неузгодженість нормативно-правового регулювання з питань захисту систем і об'єктів критичної інфраструктури; 3) відсутність державного органу, відповідального за координації дій у сфері захисту критичної інфраструктури; 4) невизначеність повноважень державних органів у сфері захисту критичної інфраструктури, правового статусу власників (розпорядників) об'єктів критичної інфраструктури; 5) відсутність методології віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури, порядку їх паспортизації та категоризації; 6) відсутність методології проведення оцінки можливих загроз критичній інфраструктурі; 7) нерозвиненість державно-приватного партнерства у сфері захисту критичної інфраструктури; 8) невизначеність джерел фінансування заходів щодо захисту критичної інфраструктури; 9) недостатній рівень міжнародного співробітництва у сфері захисту критичної інфраструктури [9].

У травні 2019 року було запропоновано Про- єкт Закону «Про критичну інфраструктуру та її захист» (далі - Проєкт Закону) [10], розробка якого була логічним продовженням виконання положень, зазначених у Концепції. Відповідно до пояснювальної записки даного Проєкту Закону його метою було створення умов для формування і ефективної реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури. При цьому необхідність його прийняття обґрунтовувалась в тому числі з позицій збройної агресії російської федерації вже на момент подання Проєкту Закону. Тож створення ефективної системи захисту об'єктів критичної інфраструктури започатковане з урахуванням викликів національній безпеці, які обумовлені були не лише загрозами природного чи техногенного характеру, а й збройною агресією російської федерації до її повномасштабного вторгнення, та внаслідок пошкодження інфраструктурних об'єктів у східних та південних регіонах України. Проте зазначений Проєкт Закону було відкликано. захист критичний інфраструктура

Наступним кроком було прийняття Урядом Постанови «Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури» від 09.10.2020 р. № 1109 [11], якою був затверджений Порядок віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури; Перелік секторів (підсекторів), основних послуг критичної інфраструктури держави; Методика категоризації її об'єктів; регламентовано ряд термінів, серед яких «захист об'єктів критичної інфраструктури» визначався через сукупність заходів (організаційних, нормативно-правових, інженерно-технічних та інших), спрямованих на забезпечення безпеки об'єктів критичної інфраструктури.

Згодом прийнято Закон України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 р., яким наразі визначено організаційно-правові засади створення та функціонування національної системи захисту критичної інфраструктури було [12].

Даним Законом визначено термін «захист критичної інфраструктури», який суттєво відрізняється від терміну, що був закріплений вищезгаданою Постановою Кабінету Міністрів України, і передбачає «всі види діяльності, які виконуються перед або під час створення, функціонування, відновлення і реорганізації об'єкта критичної інфраструктури, спрямовані на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпеці об'єктів критичної інфраструктури, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх реалізації». Вважаємо за доцільне зауважити, що термін «захист критичної інфраструктури», визначений статтею 1 даного Закону, за своїм змістовним наповненням став наближений до терміну «захист критичної інфраструктури», який міститься в нормативних актах Європейського Союзу [13] - через словосполучення «всі види діяльності» та «нейтралізацію загроз».

Згаданий вище Проєкт Закону в статті 1 містив термін «державна система захисту критичної інфраструктури», під якою було визначено систему суб'єктів із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури [10]. Вважаємо, що термін «національна система захисту критичної інфраструктури», визначений статтею 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру», дає більш повне уявлення про суб'єктів захисту критичної інфраструктури та елементи національної системи захисту, оскільки визначає останню як «сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади (військово-цивільних адміністрацій - у разі утворення), органів місцевого самоврядування, операторів критичної інфраструктури, на які покладено формування та/або реалізацію державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури» [12].

Проте не слід оминати увагою і пропозиції, що містились у згаданому Проєкті Закону, та не враховані в чинному законодавстві щодо захисту критичної інфраструктури. Зокрема, відповідно до Порівняльної таблиці Проєкту Закону передбачалось внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» [14], а саме - термін «воєнний стан» пропонувалось доповнити шляхом додавання словосполучення «захист критичної інфраструктури». Така пропозиція, на нашу думку, була слушною, адже стаття 3 Закону України «Про критичну інфраструктуру» окреслює сферу застосування цього Закону саме через відносини у сфері функціонування та захисту критичної інфраструктури в цілому і її об'єктів - у мирний час. Водночас питання та особливості захисту об'єктів критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, особли- вого періоду регулюються в тому числі Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Тож без наведених вище доповнень визначення терміну «воєнний стан» не містить такий стратегічно важливий компонент як «захист критичної інфраструктури».

Державна політика у сфері захисту об'єктів критичної інфраструктури законодавчо передбачає забезпечення безпеки об'єктів критичної інфраструктури відповідно до статті 5 Закону України «Про критичну інфраструктуру» [12]. Серед інших завдань, які законодавчо закріплені, як мета державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури, зазначено такі, як: 1) запобігання проявам несанкціонованого втручання у функціонування об'єктів критичної інфраструктури; 2) прогнозування та запобігання кризовим ситуаціям на об'єктах критичної інфраструктури. Проте два наступні складові компоненти зазначеної політики є похідними від основної мети - захисту критичної інфраструктури.

Слушною, на наш погляд, вбачається думка Ю. В. Желіховської, про те, що захист - це засіб, який настає за порушенням, і тягне за собою відновлення суб'єктивного права [15, с. 20]. Тож, забезпечення захисту об'єктів критичної інфраструктури може досягатись в тому числі через належне нормативно-правове забезпечення і розробку нормативно-технічної бази щодо без- пекових питань відносно об'єктів критичної інфраструктури.

З метою реалізації державної політики у сфері захисту об'єктів критичної інфраструктури ч. 2 статті 13 Закону України «Про критичну інфраструктуру» передбачено функціонування секторальних та функціональних органів у сфері захисту критичної інфраструктури. Після масивних ракетних атак, спрямованих на об'єкти критичної інфраструктури України, які були здійсненні російською федерацією восени 2022 року, прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України» від 18.10.2022 р. [16], яким було внесено зміни до статусного Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України». Відповідно до внесених змін Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Держспецзв'язку) наділена повноваженнями уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України під час дії правового режиму воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення чи скасування [17].

Згідно змін, внесених до статті 13 Закону України «Про критичну інфраструктуру», було визначено, що формування та реалізація державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури, координація діяльності суб'єктів національної системи захисту покладено на Держспецзв'язку. При цьому стаття 14 Закону України «Про критичну інфраструктуру» виокремлює суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури і містить невичерпний перелік з суб'єктів, до яких віднесено:

1) Кабінет Міністрів України, 2) Апарат Ради національної безпеки і оборони України, 3) Центральну виборчу комісію, 4) Національний банк України, 5) Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 6) Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, 7) Фонд державного майна України і інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, 8) уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України - Держспецзв'язку, 9) Державну службу України з надзвичайних ситуацій, 10) секторальні та функціональні органи та інші міністерства і центральні органи виконавчої влади, 11) Службу безпеки України, 12) правоохоронні та розвідувальні органи, суб'єктів оперативно-розшукової та контр розвідувальної діяльності, 13) Збройні Сили України та інші військові формування, 14) місцеві органи виконавчої влади (військово-цивільні адміністрації), 15) органи місцевого самоврядування, 16) операторів критичної інфраструктури, 17) підприємства, установи та організації, які проводять діяльність, що пов'язана із забезпеченням безпеки та стійкості критичної інфраструктури, незалежно від форми власності [12].

В результаті аналізу вищенаведених спеціального та статусного законів, можна дійти висновку, що Держспецзв'язку наразі набуває статусу першого державного органу, який має повноваження керувати національною системою захисту критичної інфраструктури, координувати міністерства та операторів інфраструктури, вести реєстр об'єктів критичної інфраструктури, оцінювати ризики на національному рівні, створювати бази даних загроз та вразливостей об'єктів критичної інфраструктури, формувати стратегії національної безпеки та кібербезпеки тощо. Повноваження Держспецзв'язку як уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України обумовлені наявністю введеного воєнного стану та 12 місяцями після його припинення чи скасування.

Висновки з цього досліджєння і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Підсумовуючи вищезазначене, є підстави констатувати, що державою здійснено ряд заходів для вирішення проблем функціонування системи захисту критичної інфраструктури: удосконалено нормативно-правове регулювання захисту об'єктів критичної інфраструктури України; покладено повноваження на державний орган, що відповідальний за координацію діяльності суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури; приведено у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу окремі норми-дефініції у сфері захисту критичної інфраструктури; визначено сектори та катетеризацію об'єктів на законодавчому рівні.

Бібліографічний список

1. Бобро Д.Г. Урахування проектних загроз у розбудові державної системи захисту критичної інфраструктури. Стратегічні пріоритети. 2017. № 3. С. 42-51.

2. Зелена книга з питань захисту критичної інфраструктури в Україні: зб. матеріалів міжнар. експерт. нарад / упоряд. Д.С. Бірюков, С.І. Кондратов ; за заг. ред. О.М. Суходолі. К.: НІСД, 2016. 176 с.

3. Зубко Г.Ю. Життєво важлива інфраструктура: підходи до розуміння нового концепту. Visegrad Journal on Human Rights. 2019. № 4. С. 83-89.

4. Кондратов С.І. Про забезпечення координації дії, взаємодії та обміну інформацією при створенні державної системи захисту критичної інфраструктури. Київ: НІСД. 2018. 30 с.

5. Мельничук О.В. Управління критичною інфраструктурою держави: базові методи та критерії ідентифікації об'єктів. Державне управління та місцеве самоврядування. 2019. Вип. 3 (42). С. 13-27. DOI: https://doi. org/10.35432/1993-8330appa1812020201816

6. Суходоля О.М. Захист критичної інфраструктури в умовах гібридної війни: проблеми та пріоритети державної політики України. Стратегічні пріоритети. 2016. № 3 (40). С. 62-76.

7. Про Стратегію національної безпеки України: Указ Президента України від 12.02.2007 р. № 105/2007 (втратив чинність). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/105/2007#n10 (дата звернення: 26.12.2022).

8. Про Стратегію національної безпеки України: Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 06.05.2015 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/n0008525-15#Text (дата звернення: 26.12.2022).

9. Про схвалення Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 р. № 1009-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1009- 2017-%D1%80#n8 (дата звернення: 26.12.2022).

10. Про критичну інфраструктуру та її захист: Проєкт Закону України від 27.05.2019 р. № 10328. URL: http:// w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65996 (дата звернення: 28.12.2022).

11. Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 р. № 1109. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1109-2020-%D0%BF/ed20201009#Text (дата звернення: 28.12.2022).

12. Про критичну інфраструктуру: Закон України від 16.11.2021 р. № 1882-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2505-19#Text (дата звернення: 26.12.2022).

13. Council Directive 2008/114/EC «On the identification and designation of European critical infrastructures and the assessment of the need to improve their protection». URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/ TXT/?uri=CELEX:32008L0114 (дата звернення: 28.12.2022).

14. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 р. № 389-VIM. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/389-19 (дата звернення: 28.12.2022).

15. Желіховська Ю. В. Співвідношення та розмежування понять «охорона» та «захист». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2015. № 13. С. 18-21.

16. Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України: Закон України від 18.10.2022 р. № 2684-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2684-20#Text (дата звернення: 09.12.2022).

17. Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України: Закон України від 23.02.2006 р. № 3475-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3475-15#n329 (дата звернення: 28.12.2022).

References

1. Bobro, D.H. (2017). Urakhuvannia proektnykh zahroz u rozbudovi derzhavnoi systemy zakhystu krytychnoi infrastruktury [Taking into account design threats in the development of the state system for the protection of critical infrastructure]. Stratehichni priorytety - Strategic priorities. 3, 42-51. [in Ukrainian].

2. Zelena knyha z pytan zakhystu krytychnoi infrastruktury v Ukraini: zb. materialiv mizhnar. ekspert. narad uporiad. D.S. Biriukov, S.I. Kondratov; za zah. red. O.M. Sukhodoli [Green book on critical infrastructure protection in Ukraine: coll. materials of international expert. meeting]. Kyiv: NISD (2016) [in Ukrainian].

3. Zubko, H. lu. (2019). Zhyttievo vazhlyva infrastruktura: pidkhody do rozuminnia novoho kontseptu [Vital infrastructure: approaches to understanding a new concept]. Visegrad Journal on Human Rights. 4, 83-89. [in Ukrainian].

4. Kondratov, S.I. (2018). Pro zabezpechennia koordynatsii dii, vzaiemodii ta obminu informatsiieiu pry stvorenni derzhavnoi systemy zakhystu krytychnoi infrastruktury [On ensuring coordination of action, interaction and information exchange in the creation of a state system for the protection of critical infrastructure]. Kyiv: NISD [in Ukrainian].

5. Melnychuk, O.V. (2019). Upravlinnia krytychnoiu infrastrukturoiu derzhavy: bazovi metody ta kryterii identyfikatsii obiektiv [Management of the state's critical infrastructure: basic methods and criteria for object identification]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia - State administration and local self-government. 3 (42), 1327. DOI: https://doi.org/10.35432/1993-8330appa1812020201816 [in Ukrainian].

6. Sukhodolia, O.M. (2016). Zakhyst krytychnoi infrastruktury v umovakh hibrydnoi viiny: problemy ta priorytety derzhavnoi polityky Ukrainy [Protection of critical infrastructure in conditions of hybrid warfare: problems and priorities of the state policy of Ukraine]. Stratehichni priorytety - Strategic priorities. 3 (40), 62-76 [in Ukrainian].

7. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy» [The Decree of the President of Ukraine «On the Strategy of National Security of Ukraine»] vid 12.02.2007 r. № 105/2007 (vtratyv chynnist). zakon. rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105/2007#n10 [in Ukrainian].

8. Rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy «Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy» [The Decision of the National Security and Defense Council of Ukraine «On the National Security Strategy of Ukraine»] vid 06.05.2015 r. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0008525-15#Text [in Ukrainian].

9. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Kontseptsii stvorennia derzhavnoi systemy zakhystu krytychnoi infrastruktury» [The Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On Approval of the Concept of Creating a State System for Protection of Critical Infrastructure»] vid 06.12.2017 r. № 1009-r. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1009-2017-%D1%80#n8 [in Ukrainian].

10. Proiekt Zakonu Ukrainy «Pro krytychnu infrastrukturu ta yii zakhyst» [The Draft Law of Ukraine «On critical infrastructure and its protection»] vid 27.05.2019 r. № 10328. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: http://w1.c1.rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65996 [in Ukrainian].

11. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Deiaki pytannia obiektiv krytychnoi infrastruktury» [The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of critical infrastructure facilities»] vid 09.10.2020 r. № 1109. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2020-%D0%BF/ed20201009#Text [in Ukrainian].

12. Zakon Ukrainy «Pro krytychnu infrastrukturu» [The Law of Ukraine «On critical infrastructure»] vid 16.11.2021 № 1882-IKh. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text [in Ukrainian].

13. Council Directive 2008/114/EC «On the identification and designation of European critical infrastructures and the assessment of the need to improve their protection». Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/ TXT/?uri=CELEX:32008L0114.

14. Zakon Ukrainy «Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu» [The Law of Ukraine «On the legal regime of martial law»] vid 12.05.2015 r. № 389-VIM. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 [in Ukrainian].

15. Zhelikhovska, Yu. V. (2015). Spivvidnoshennia ta rozmezhuvannia poniat «okhorona» ta «zakhyst» [Correlation and distinction between the concepts of «protection» and «protection»]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Yurysprudentsiia - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser.: Jurisprudence. 13, 18-21. [in Ukrainian].

16. Zakon Ukrainy «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo povnovazhen upovnovazhenoho orhanu u sferi zakhystu krytychnoi infrastruktury Ukrainy» [The Law of Ukraine «On Amendments to Certain Laws of Ukraine on the Powers of the Authorized Body in the Field of Protection of Critical Infrastructure of Ukraine»] vid 18.10.2022. № 2684-IKh. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2684-20#Text [in Ukrainian].

17. Zakon Ukrainy «Pro Derzhavnu sluzhbu spetsialnoho zviazku ta zakhystu informatsii Ukrainy» [The Law of Ukraine «On the State Service of Special Communications and Information Protection of Ukraine»] vid 23.02.2006 № 3475-IV. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3475-15#n329 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru