Размещено на http://www.allbest.ru/

Нормативно-правове регулювання процедури захисту суб'єктивних публічних прав учасників адміністративних відносин під час курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію

Рябченко Ярослава Степанівна,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного права

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

У статті проаналізовано правові засади регулювання процедури захисту суб'єктивних публічних прав учасників адміністративних відносин. Звернено увагу на курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію та його роль у діяльності органів виконавчої вла- ди та Президента України.

Метою дослідження є нормативно-правове регулювання захисту суб'єктивних прав та законодавче регулювання участі органів виконавчої влади в цьому, новації щодо євро- пейської та євроатлантичної інтеграції.

Закріплено, що право на ефективний засіб юридичного захисту - це право на ефектив- ний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Щодо європейської та євро- атлантичної інтеграції, то основний закон України - Конституція України від 28 червня 1996 року - і Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)» від 7 лютого 2019 року зазначає, що в правовій державі відповідальність за протиправну поведінку мають нести в рівній мірі як фізичні та юридичні особи, так і держава, її органи, органи місцевого самоврядування, їх службові та посадові особи в порядку, передбаченому законодавством. У випадках винесення незаконних рішень, незаконних дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядуван- ня, їх посадових і службових осіб кожній особі надається право на захист.

Проаналізовано правове регулювання діяльності: Кабінету Міністрів України, централь- них органів виконавчої влади, Президента України. Зокрема, визначено, що серед повно- важень Кабінету Міністрів України, які характеризують його як один з основних суб'єктів реалізації державної політики у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції. цен- тральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, здійснює пра- вові засади координації діяльності органів виконавчої влади у сферах європейської та євро- атлантичної інтеграції, однак такі правові засади може бути визначено лише на рівні указів Президента України, оскільки саме вони мають нормативний характер, тоді як розпоряджен- ня - не мають.

Здійснений аналіз свідчить про те, що правовому захисту громадян в адміністративно- правових відносинах приділяють недостатньо уваги. Взаємовідносини громадян з органами державної влади та їх посадовими особами стосовно захисту в разі порушення суб'єктивних публічних прав потребують чіткої регламентації, перегляду та вдосконалення з урахуванням курсу України до європейської та євроатлантичної інтеграції.

Ключові слова: суб'єктивні права, публічні права, адміністративно-правові відносини, європейська інтеграція, євроатлантична інтеграція, виконавча влада, юридичний захист, правовий захист.

Riabchenko Yaroslava. Normative and legal regulation of the procedure for the protection of subjective public rights of participants in administrative relations during Ukraine's course towards European and Euro-Atlantic integration

This scientific article analyzes the legal principles of regulating the procedure for the protection of subjective public rights of participants in administrative relations. Attention is drawn to Ukraine's course towards European and Euro-Atlantic integration and its role in the activities of executive authorities and the President of Ukraine.

The purpose of the study is the normative-legal regulation of the protection of subjective rights and the legislative regulation of the participation of executive authorities in this, innovations regarding European and Euro-Atlantic integration.

It is noted that the right to an effective remedy is the right to an effective remedy in a national body, even if such violation was committed by persons exercising their official powers. Regarding European and Euro-Atlantic integration, the main law of Ukraine is the Constitution of Ukraine dated June 28, 1996 and the Law of Ukraine “On Amendments to the Constitution of Ukraine (regarding the strategic course of the state to acquire full membership of Ukraine in the European Union and the North Atlantic Treaty Organization)” dated 7 February 2019. He notes that in a rule-of-law state, responsibility for illegal behavior should be borne equally by natural and legal persons, as well as by the state, its bodies, local self-government bodies, their officials and officials in the manner prescribed by law. In cases of illegal decisions, illegal actions or inaction by state authorities, local self-government bodies, their officials and officials, every person has the right to protection. законодавчий державна влада євроатлантична інтеграція

The legal regulation of the activities of: the Cabinet of Ministers of Ukraine, the central bodies of executive power, the President of Ukraine was analyzed. In particular, it is determined that among the powers of the Cabinet of Ministers of Ukraine, which characterize it as one of the main subjects of the implementation of state policy in the spheres of European and Euro- Atlantic integration. the central body of the executive power, which ensures the formation and implementation of state policy in one or more spheres determined by the Cabinet of Ministers of Ukraine and implements the legal principles of coordination of the activities of executive power bodies in the spheres of European and Euro-Atlantic integration, however, such legal principles can be defined only at the level of decrees of the President of Ukraine , since they are of a regulatory nature, then the ordinances are not.

The analysis shows that insufficient attention is paid to the legal protection of citizens in administrative and legal relations. The relations of citizens with state authorities and their officials regarding protection in case of violation of subjective public rights require first of all clear regulation and revision and improvement taking into account Ukraine's course towards European and Euro-Atlantic integration.

Key words: subjective rights, public rights, administrative-legal relations, European integration, Euro-Atlantic integration, executive power, legal protection, legal protection.

Умовою ефективного функціонування сфери суспільних відносин щодо захисту суб'єктивних прав учасників адміністра- тивних відносин є їх належне нормативно- правове регулювання, що здійснюється на основі норм чинного національного законодавства. У своїй сукупності такі норми утворюють правові засади функці- онування відповідної суспільної інститу- ції. Визначення сутності, а також окремих правових засад координації діяльності органів виконавчої влади щодо захисту суб'єктивних прав учасників адміністра- тивних відносин під час курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію нині є дуже актуальним.

Насамперед необхідно звернути увагу, що гарантоване ст. 55 Конституції Укра- їни право на захист можливе лише в разі його порушення, тому логічною вимогою під час захисту такого права є обґрунту- вання порушення [1]. Порушення також має бути реальним, стосуватися індивіду- ально вираженого права особи, тобто кон- кретизоване в законах України. Натомість захист порушеного права має бути ефек- тивним. Так, Європейський суд із прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афана- сьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, має бути «ефективним» як у законі, так і на прак- тиці, зокрема в тому сенсі, щоб його вико- ристання не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної дер- жави [2]. Аналогічну ідею закріплено Кон- венцією про захист прав людини і осно- воположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичногозахисту»проголошує,що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективнийзасібюридичногозахисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здій- снювали свої офіційні повноваження» [3]. Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визна- ється таким лише за умови, що воно від- повідає вимогам справедливості і забез- печує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9) [4]. Додамо, що Конститу- ційний Суд України у Рішенні від 09.07 2002 р. № 15-рп/2002 у справі про досу- дове врегулювання спорів зазначив, що кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, зокрема судовий захист; мож- ливість використання суб'єктами право- відносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту,якийдержаванадаєучасни- кам певних правовідносин, що не супер- ечить принципу здійснення правосуддя виключно судом; вибір певного засобу правового захисту, зокрема й досудо- вого врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, ура- ховуючи власні інтереси, його використо- вує; виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту, держава може стимулювативирішенняправовихспо- рів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту; уста- новлення законом або договором досу- дового врегулювання спору за волеви- явленнямсуб'єктівправовідносинне є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист [5]. Д. М. Чечот пра- вовий захист розглядає як примусовий (щодо обов'язку суб'єкта права) спосіб здійснення диспозиції правової норми, що застосовується в установленому зако- ном порядку компетентними органами чи самою вповноваженою особою в цілях від- новлення порушеного права (правового становища) [6, с. 53].

Слід зазначити, що в науці адміністра- тивногоправапідзахистомзазвичай розуміютьадміністративно-процесуальну функцію як один із напрямів процесуаль- ної діяльності, що складається з дій учас- ників адміністративного процесу [7, с. 31]. Водночас деякі автори вважають, що захист становить сукупність заходів (пра- вового, організаційного, економічного та іншого характеру), що здійснюють органи державної влади та спрямовані на запо- бігання виникненню та розвитку різних негативних явищ [8, с. 42-46; 5].

Щодо європейської та євроатлантичної інтеграції, то основний закон України - Кон- ституція України від 28 червня 1996 року

[1] - і Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)» від 7 лютого 2019 року [9], зазначає, що в правовій державі відпові- дальність за протиправну поведінку мають нести в рівній мірі як фізичні та юридичні особи, так і держава, її органи, органи місцевого самоврядування, їх службові та посадові особи в порядку, передбаче- ному законодавством. До окремих поло- жень Конституції України внесено зміни в частині фіксації в її положеннях вище- наведеного курсу з європейської та євро- атлантичної інтеграції. Зокрема, у преам- булі Основного Закону України зазначено, що органи виконавчої влади піклуються про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджують європей- ську ідентичність Українського народу та незворотність європейського й євроат- лантичного курсу України. Так, у правовій державі, відповідальність за протиправну поведінку мають нести в рівній мірі як фізичні та юридичні особи, так і держава, її органи, органи місцевого самоврядування, їх службові та посадові особи в порядку, передбаченому законодавством. У разі винесення незаконних рішень, незакон- них дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, кожній особі надається право на захист. А курс України до європейської та євроатлантич- ної інтеграції передбачає зміцнення гро- мадянської злагоди на землі України пред- ставниками вищих органів влади. Останніх визнано провідними суб'єктами, відпові- дальними за європейську та євроатлан- тичну інтеграцію, що здійснюється ними. Визначено, що Кабінет Міністрів Укра- їни є вищим органом у системі органів виконавчоївлади.Середповноважень Кабінету Міністрів України, які характери- зують його як одного з основних суб'єктів реалізації державної політики у сферах європейської та євроатлантичної інтегра- ції, ст. 116 Конституція України називає такі: забезпечує здійснення зовнішньої політики держави; забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Євро- пейському Союзі та в Організації Північ- ноатлантичного договору; спрямовує та координує роботу міністерств, інших орга- нів виконавчої влади; утворює, реоргані- зовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів вико- навчої влади [1]. Більш детально правовий статус Кабінету Міністрів України, зокрема як суб'єкта реалізації державної політики у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції, визначено в положеннях Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року [10].

Так, відповідно до ст. 6 Закону Укра- їни «Про центральні органи виконавчої влади» міністерство є центральним орга- ном виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну полі- тику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, про- ведення якої покладено на Кабінет Міні- стрів України Конституцією та законами України. При цьому основним завдан- нями міністерства як органу, що забез- печує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є: забезпечення нормативно-правового регулювання; визначення пріоритет- них напрямів розвитку; інформування та надання роз'яснень щодо здійснення державної політики; узагальнення практики застосування законодавства, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку про- єктів законодавчих актів, актів Прези- дента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Президентові України та Кабі- нету Міністрів України; забезпечення здій- снення соціального діалогу на галузевому рівні; здійснення інших завдань, визначе- них законами України [11].

Слід, звернути увагу, що У ст. 106 Основного Закону України встановлено, що Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази та розпорядження, які є обов'язковими до виконання на терито- рії України [1]. При цьому, як слідує з ана- лізу Положення «Про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України», затвердженого Указом Прези- дента України від 15 листопада 2006 року

№ 970/2006 [12], правові засади коорди- нації діяльності органів виконавчої влади у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції може бути визначено лише на рівні указів Президента України, оскільки саме вони мають нормативний характер, тоді як його розпорядження - не мають.

Отже, захист прав громадян у сфері адміністративних правовідносин у тій чи тій формі є об'єктивною необхідністю й потреба в ньому виникає у разі порушення чи зло- вживання правами, невиконанням або нена- лежним виконанням юридичних обов'язків. Інакше кажучи, захист у сфері адміністра- тивно-правового регулювання необхідний для усунення перешкод, що виникають на шляху реалізації суб'єктивних прав. Проведений аналіз дає можливість зро- бити висновок про те, що правові інстру- менти захисту суб'єктивних публічних прав учасників адміністративних відносин посіда- ють значне місце в правовому полі держави. Правовому захисту громадян в адміні- стративно-правових відносинах приділя- ється недостатньо уваги. Взаємовідносини громадян з органами державної влади та їх посадовими особами стосовно захисту в разі порушення суб'єктивних публічних прав потребують чіткої регламентації. Сут- тєвому перегляду та вдосконаленню вима- гають майже всі інструменти захисту прав. Саме механізм реалізації захисту прав досі не отримав належного врегулювання нор- мами адміністративного права.

Досліджуючи нормативний матеріал нині можна назвати значну кількість нор- мативно-правових актів різної юридичної сили, положення яких закріплюють пра- вові засади координації діяльності органів виконавчої влади у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції, але пра- вові засади координації діяльності органів виконавчої влади у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції може бути визначено лише на рівні указів Прези- дента України, оскільки саме вони мають нормативний характер, тоді як його роз- порядження - не мають.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 p. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

2. Рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_239#Text

3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 02.10.2013. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text

4. Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі за консти- туційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (консти- туційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-03#Text

5. Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кам- пус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Кон- ституції України (справа про досудове врегулювання спорів). URL: http://search.ligazakon. ua/1_doc2.nsf/link1/KS02058.lhtm

6. Чечот Д. М. Субъективное право и форма его защиты : монография. Ленинград : Изда- тельство ЛГУ. 1968. 72 с.

7. Зеленцов А. Б. Административная юстиция: учеб. пособие. Общая часть. Теория судеб- ного административного права. Москва : ЮНИТИ-ДАНА, 2015. 399 с.

8. Кропачева А. В. Функция защиты в административном праве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Москва, 1999. 151 с.

9. Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Пів- нічноатлантичного договору) : Закон України від 07.02.2019 № 2680-VІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 9. Ст. 50.

10. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 27.02.2014 р. № 794-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text

11. Про центральні органи виконавчої влади : Закон України від 17.03.2011

№ 3166-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 38. Ст. 385.

12. Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента Укра- їни : Указ Президента України від 15.11.2006 № 970/2006. Офіційний вісник України. 2006.

№ 47. Ст. 3123.

Размещено на Allbest.ru