Особливості кваліфікації шахрайства в кіберпросторі, засобом вчинення якого є віртуальні активи

Features of the qualification of fraud in cyberspace, the means of committing which are virtual assets

Purpose. The purpose of the work is a criminal-legal analysis of fraud as a criminal offense in cyberspace, the means of which are virtual assets, to determine their main types, as well as to find out the most effective measures to combat these socially dangerous phenomena. Method. The research methodology includes a comprehensive analysis offraud in cyberspace, a generalization of existing doctrinal views and the formation of recommendations re garding the commission of fraud in cyberspace, the means of which are virtual assets. With the help of a systematic method, the main types of fraud in cyberspace were identified, the means of which are virtual assets. The cognitive method was used to analyze the legislative outline of the features of virtual assets. The method of generalization was used to develop directions for combating fraud in cyberspace, the means of which are virtual assets. The results. In the process of research, it was established which criminal offenses in cyberspace can be committed by using virtual assets. The main methods of activity of cybercriminals in committing fraud in cyberspace, the means of which are virtual assets, are outlined. The main reasons for the use of virtual assets in the commission of criminal offenses in cyberspace are emphasized. Scientific novelty. In the process of research, it was established that the field of criminal offenses in cyberspace is very dynamic and changes simultaneously with the development of electronic computers and information and telecommunication networks. As a result, the appearance of new findings of criminal offenses in cyberspace and new schemes for their commission. The results of the study can be used in law-making and law-enforcement activities during the investigation of criminal offenses in cyberspace.

Key words: virtual assets, criminal offenses in cyberspace, cybercrimes, cybermisdemeanors, cryptocurrency, cyberfraud.

Основна частина

Постановка проблеми. Кримінальні правопорушення у кіберпросторі, сьогодні показують найвищу динаміку росту з поміж інших видів кримінально - протиправних діянь. Все частіше ми бачимо, як традиційні кримінальні правопорушення такі, як крадіжка, шахрайство, вимагання, легалізація переходять у площину кіберпростору. Поява віртуальних активів, та їх поступове впровадження в сферу життєдіяльності людини фактично відкрило нову тенденцію до вчинення кримінальних правопорушень у кіберпросторі, які характеризуються перш за все високою латентністю та транснаціональною складовою.

Виклад основного матеріалу дослідження. Варто констатувати факт, що як правило Україна завжди є лідером різноманітних анирейтингів, зокрема щодо рівня боротьби з корупцією чи в сфері захисту авторського права та інтелектуальної власності загалом. Навпаки, парадоксальна ситуація спостерігається з віртуальними активами. В Україні у одній з перших у світі країн пройшла blockchainконференція, яка була присвячена останнім винаходам у сфері фінансових технологій, як результат поступово почала формуватися спільнота блокчейн - розробників, які наразі представляють собою проактивне та впливове ком'юніті. Крім того згідно з даними компанії Triple-A, Україна займає одне з перших місць по володінню віртуальних активів. Так, в Україні мають криптовалюту 12,7% населення - 5,6 млн осіб [1].

Поява віртуальних активів, окрім позитивного ефекту, стала і каталізатором появи нових злочинних схем вчинення кримінальних правопорушень у кіберпросторі. Враховуючи специфічні особливості віртуальних активів, вони стали виступати дієвим засобом реалізації багатьох кримінальних правопорушень у кіберпросторі. Зокрема до таких ознак на нашу думку варто віднести; і) анонімність користувачів, означає, що власники віртуальних активів завдяки методам криптографії та децентралізованих реєстрів мають певний статус «інкогніто» при володінні віртуальними активами; 2) така особливість як транснаціональність віртуальних активів полягає у відсутності можливості встановити кордони під час здійснення операцій; 3) децентралізованість дає можливість користувачам обмінюватися фінансовими цінностями безпосередньо, без посередників. Фахівці, які працюють із віртуальними активами, пояснюють, що основна їх відмінність від звичної національної валюти полягає у децентралізованості та непідконтрольності з боку урядів; 4) конфіденційність операцій, можна охарактеризувати як відсутність контролю за здійсненням транзакцій у віртуальній валюті; 5) швидкість транзакцій відбувається в лічені хвилини, на відміну від swiftпереказів; 6) комісії залежать від обраної користувачем мережі їх проведення і можуть сягати від 0.01 долару (в еквіваленті віртуальної валюти) на відміну від згаданих swiftпереказів де комісія може складати чотирьох значні цифри; 7) відсутність системи чардж - беків полягає у тому, що якщо користувач віртуальних валют зробить транзакцію у віртуальній валюті не за призначенням, то повернення активів буде неможливе.

Визначивши основні особливості віртуальних активів, стає зрозумілим нагальність законодавчого регулювання цієї специфічної категорії. Зокрема, в Україні було розроблено декілька законопроєктів, щодо регулювання питання визначення статусу віртуальних активів. Так відповідно до проєкту закону №7183 «про обіг криптовалюти в Україні» від 6 жовтня 2017 року, криптовалюта визначається як програмний код, що є об'єктом власності, який може бути засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються в системі блокчейн у вигляді програмного коду [2].

Цим проєктом передбачається, що використання криптовалюти має здійснюватися шляхом виконання операції з міни (обміну) криптовалюти будь - яких видів на іншу криптовалюту, обміну її на електронні гроші, валютні цінності, цінні папери, послуги, товари тощо. Крім того, цей законопроєкт передбачає, що криптовалюта - це окремий специфічний та новий об'єкт цивільних правовідносин. Згідно з цим законопроєктом узаконення криптовалюти повинно відбуватися двома етапами. Упродовж першого етапу необхідним є затвердження правового статусу криптовалют та суб'єктів господарювання, що надають послуги з обміну. Також планувалося вивчення тенденцій та аналізування проблем ринку криптовалюти. На другому етапі, передбачалося окреслення зберігачів віртуальних валют. Зберігачами будуть особи, які для захисту приватної інформації від імені своїх клієнтів надаватимуть послуг [3, с. 241].

Натомість проєкт закону №3637 від 11 червня 2020 року «Про віртуальні активи» стосувався комплексу правовідносин, які виникають у зв'язку з обігом віртуальних активів в Україні та детально визначав права та обов'язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обігу віртуальних активів. Віртуальним активом його автори пропонують називати особливий вид майна, що є цінністю в електронній формі, існує в системі обігу віртуальних активів та може передбачити в цивільному обігу. Віртуальні активи можуть бути забезпеченими і незабезпеченими [4].

Нажаль проєкт закону №7183 «про обіг криптовалюти в Україні» від 6 жовтня 2017 року не пройшов профільний комітет, а №3637 «Про віртуальні активи» від 11 червня 2020 року, ще не набрав чинності. Однак бажання законодавця надати правову регламентацію категорії «віртуальний актив» та врегулювати її правову сутність у правовому полі є вкрай позитивним та доволі своєчасним кроком, щоб забезпечити зменшення відсотка кримінальних правопорушень у кіберпросторі, засобом вчинення яких є віртуальні активи.

Розглянувши питання правової визначеності віртуальних активів у вітчизняному законодавстві, окресливши їх основні характеристики, пропонуємо перейти безпосередньо до видів кримінальних правопорушень у кіберпросторі, засобом вчинення яких є віртуальні активи, та розгляду основних способів їх вчинення. Основними кримінальними правопорушеннями у кіберпросторі які можуть реалізовуватися за допомогою віртуальних активів є кримінальні правопорушення передбачені статтями 189, 190, 200, 209 Кримінального кодексу України.

Напевно найпопулярнішим кримінальним правопорушенням у кіберпросторі на яке випадає приблизно 50% кримінальних правопорушень є шахрайство (кібершашрайство). Як і всі кримінальні правопорушення у кіберпросторі, кібершахрайство вчиняється у дистанційний спосіб, тобто без будь якого фізичного контакту з жертвою. Основною формою шахрайства у кіберпросторі є фішинг. Так, зокрема «фішинг», можна визначити, як отримання шляхом обману або методів соціальної інженерії, тобто хакерства з використанням людського фактору, персональних даних, для подальшого використання в злочинних цілях [5. с, 146].

В випадку з віртуальними активами такими даними можуть виступати, лог - данні для входження в акаунт біржі на якій зберігається віртуальна валюта, секретні слова від гаманцю де зберігається віртуальна валюта, а також KYCклієнта біржі для подальшого використання віртуальних активів, які знаходяться на рахунку клієнта біржі у своїх злочинних цілях.

Хочемо виділити основні види шахрайства у кіберпрострі предметом якого виступають віртуальні активи, до них на нашу думку варто віднести: 1) цільовий фішинг пов'язаний з перенаправленням цільових користувачів на фіктивні сайти веб - сайти віртуальних активів; 2) шахрайство з купівлею та обміном віртуальних активів 3) інвестування у фіктивні віртуальні активи.

Наразі найпопулярнішим видом кібершахрайства з використанням віртуальних активів виступають фіктивна купівля нових віртуальних активів, які мають назву токени, з подальшим обманом інвесторів. Загалом, токен - це одиниця обліку активів у всіляких ІТ-проектах, аналог акцій на фондовій біржі. Вони випускаються для залучення фінансування в ІТ-стартапи в рамках процедури ICO (випуску токенов), кредитування та монетизації додаткових сервісів для учасників ІТ-проекту [6].

Сама схема шахрайства виглядає наступним чином і включає в себе декілька етапів. На першому етапі шахрай створює канал в телеграмі або іншому месенджері і починає збирати аудиторію, при чому варто зауважити, що останнім часом шахраї намагаються купити вже існуючий телеграм канал, ціна якої починається від 5000 доларів за 3000 підписників. Купівля вже існуючого телеграм каналу створює для шахрая більш довірливе ставлення, і як правило підписники навіть не здогадуються про шахрайську схему, а навпаки вважають це певним шансом на заробіток. Другий етап характеризується створенням шахраєм свого власного віртуального активу, при чому, як правило використовується назва віртуального активу який ще не вийшов у публічний доступ, має великі перспективи зросту та проводить стадію пошуку та залучення коштів від інвесторів. Найкращими платформами для створення свого віртуального активу виступають BinanceSmartChainта Uiswap. Третій етап полягає у всебічному рекламуванні в телеграм каналі свого віртуального активу і створення більш довірливого ставлення до зазначеного активу. Так шахрай може за допомогою різних програм робити вирізки з веб - сайтів новин, ніби то про колаборацію між ніби то компанією засновником фіктивного віртуального активу з інвестиційними фондами які займаються інвестуванням у віртуальні активи. Як підтвердження, шахрай робить переказ значної суми на купівлю фіктивного віртуального активу і дає посилання на платформи де його можна купити. За звичай такими платформами виступають pancakeswapта biswap, на яких жертви обмінюють свою фіатні вірутальні активи на фіктивні. Звернемо увагу на певній особливості зазначеного виду кібершахрайства, жертва при переказі своїх фіатних віртуальних активів обирає саме гаманець шахрая, тим самим одразу переказуючи йому свої віртуальні фіатні активи. На останньому етапі шахрай просто видаляє всі пости, які стосувалися шахрайської операції, тим самим замівши сліди свого кримінального правопорушення, і починає коло з самого початку в рамках вже існуючого телеграм каналу.

Ще одним різновидом кібершахрайства де предметом кримінального правопорушення виступають віртуальні активи хочемо визначити цільовий фішинг, який полягає у перенаправленні користувачів кіберпростору на фіктивні веб - сайти віртуальних активів, зокрема біржі, обмінники віртуальних активів, веб - сайти гаманці віртуальних активів. Зловмисники створюють клони популярних веб - сайтів віртуальних активів і шляхом виведення сайту у верхні рядки пошукових запитів отримують цільових користувачів на свої фіктивні веб - сайти. Такі веб - сайти є повними клонами веб - сайтів оригіналів і мають фактично ідентичну назву. Зокрема у 2017 році шахраї створили клон популярного веб-сайту, який спеціалізувався на внутрішньому обміні віртуальних активів і мав власний гаманець віртуальних активів, через який власне і здійснювався обмін.

Таким веб-сайтом виступав myetherwallet. Варто зауважити, що справне посилання даного веб-сайту виглядає наступним чиномwww.mvetherwallet.com.а посилання шахраїв виглядалоwww.mvetherwailet.com.Відмінність лише в одну букву коштувала користувачам десятки мільйонів доларів у перерахунку на віртуальні активи. Крім того шахраї створили застосунок зазначеного веб - сайту у Appstore, який завантажило близько 3 тисяч користувачів. Варто зазачити, що в такому випадку суму збитків встановити вкрай важко, адже докорінно невідомо скільки користувачів стали жертвами афери.

Відносно напрямів протидії шахрайству в кіберпросторі, предметом якого виступають віртуальні активи, то тут на нашу думку варто перш за все зосередитися на законодавчому врегулюванні. Варто визначити, що саме підпадає під поняття «віртуальні активи», при чому на нашу думку перелік віртуальних активів не має обмежуватися лише криптовалютами у їх загальному розумінні. Окрім криптовалюти до віртуальних активів варто віднести; 1) NFT (унікальний криптографічний токен); 2) віртуальні цінні папери; 3) токінезовані акції; 4) віртуальне майно. Повноваження в сфері регулювання ринку віртуальних активів пропонуємо покласти на Національний банк України.

Наступним елементом протидії ми вбачаємо створення міжвідомчих робочих груп, як на міжнародному рівні так і на локальному. Оскільки зазначене протиправне діяння має міжнародний характер, то консолідація зусиль різних держав у боротьбі з шахрайством у кіберпросторі відіграє важливе значення. Основною метою такої співпраці повинно стати; і) створення дієвої нормативно правової основи; 2) сприяння у виявленні, заморожуванні, конфіскації та арешті злочинних віртуальних активів; 3) технічна робота з протидії анонімізації користувачі віртуальних активів; 4) ряд інших заходів, які будуть спрямовані на виявлення та зниження потенційних ризиків та загроз для суспільства пов'язаних з шахрайством в кіберпросторі, предметом якого виступають віртуальні активи [7].

Висновки. Досліджуючи шахрайство у кіберпросторі, предметом якого виступають віртуальні активи, хочемо зроби висновок, що наразі цей тип кримінального правопорушення виступає найбільш латентним з поміж усіх інших. При цьому віртуальні активи в силу своїх специфічних особливостей лише ускладнюють процес розслідування цього типу суспільно небезпечних діянь. Наразі на законодавчому рівні питання віртуальних активів є неврегульованим, а ті законопроєкти, які опікувалися питанням віртуальних активів є недосконалими. Питання міжнародного співробітництва в сфері протидії кіберзлочинності в цілому наразі постає дуже гостро, адже щодня виникають все нові і нові виклики, які по'вязані з охороною кіберпростору, як на національному так і на міжнародному рівнях.

Список використаних джерел

правопорушення кримінальний віртуальний шахрайство

1. Частка власників криптовалюти в Україні - найбільша у світі. Аналітичний портал «словом і ділом». URL:https://www.slovoidilo.ua/2021/10/13/infografika/finansy/chastka-vlasnykiv-kryptovalyuty-ukrayini-najbilsha-sviti (дата звернення 20.11.2022)

2. Про обіг криптовалюти в Україні: Проєкт Закону України від 06.10.2017 р. N7183. URL: https://ips.ligazakon.net/document/GH5JJ00A (дата звернення 20.11.2022)

3. Бондаренко О.С. Концепція кримінально-правової протидії корупції. Суми: СумДУ, 2021. 472 с.

4. Про віртуальні активи: Закон України від 17.02.2022 №2074-IX. Відомості Верховної Ради України. 2022. От. 4 URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2074-20#Text (дата звернення 20.11.2022)

5. Ставер А.В. Загальні вразливості банківських карт і способи їх усунення. Протидія кіберзлочинності в фінансово-банківській сфері: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 23 квіт. 2013 р.). Х.: ХНУВС, 2013. С. 144-147.

6. Що таке токен на блокчейні. URL:

https://bankchart.com.ua/finansoviy_gid/investitsiyi/statti/scho_take_token_na_blokcheyni (дата звернення 20.11.2022)

7. Biryukov, A., Khovratovich, D., Pustogarov, I. Deanonymisation of clients in Bitcoin P2P network. University of Luxembourg. URL: orbilu.uni.lu/handle/10993/18679 (дата звернення 20.11.2022)

References

1. The share of cryptocurrency owners in Ukraine is the largest in the world. Analytical portal «in word and deed. Retrived from: https://www.slovoidilo.ua/2021/10/13/infografika/finansy/chastka-vlasnykiv-kryptovalyuty - ukrayini-najbilsha-sviti (accessed 20 november 2022) (in Ukrainian)

2. On the circulation of cryptocurrency in Ukraine: Law of Ukraine №7183. (2017, October 06). Retrived from: https://ips.ligazakon.net/document/GH5JJ00A (accessed 20 november 2022) (in Ukrainian)

3. Bondarenko, O. (2021). Kontseptsiia kryminalno-pravovoi protydii koruptsii [The concept of criminal and legal counteraction to corruption]. Sumy: SumDU. (in Ukrainian)

4. About virtual assets: Law of Ukraine №2074-IX. (2022, February 17). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. Retrived from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2074 - 20#Text (accessed 20 november 2022) (in Ukrainian)

5. Staver, A.V. (2013) Zagal'rnvrazlivostibankrvs'kihkartі sposobii'husunennya. [General vulnerabilities of bank cards and ways to eliminate them]. Protidiya kiberzlochinnosti v finansovo-bankivs'kij sferi: materiali Vseukr. nauk.-prakt. konf. (Harkiv, 23 kvit. 2013 r.), 144-147. (in Ukrainian)

6. What is a token on the blockchain. Retrived from: https://bankchart.com.ua/finansoviy_gid/investitsiyi/statti/scho_take_token_na_blokcheyni (accessed 20 november 2022) (in Ukrainian)

7. Biryukov, A., Khovratovich, D., Pustogarov, I. (2014). Deanonymisation of clients in Bitcoin P2P network. University of Luxembourg. Retrived from: orbilu.uni.lu/handle/10993/18679 (accessed 20 november 2022) (in English)

Размещено на Allbest.ru