Правила та процедура вчинення консулом нотаріального провадження з вчинення морського протесту: актуальні питання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правила та процедура вчинення консулом нотаріального провадження з вчинення морського протесту: актуальні питання

Світлана Ярославівна Фурса, доктор юридичних наук, професор Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка*

Євген Євгенович Фурса, кандидат юридичних наук, перший секретар відділу Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України**

Резюме

Фурса С.Я., Фурса Є.Є. Правила та процедура вчинення консулом нотаріального провадження з вчинення морського протесту: актуальні питання

У статті зроблено аналіз правил як загальних, так і спеціальних та процедура вчинюваного консулом такого нотаріального провадження, як морський протест. Зокрема, проаналізовано такі акти, як Кодекс торговельного мореплавства України та Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, встановлено їх суперечності, внесено пропозиції щодо удосконалення даних нормативних актів. Проведено порівняльний аналіз вчинення даного нотаріального провадження консулом, нотаріусом Грузії, Киргизької Республіки та Філіппін. консул протест морський

Ключові слова: консул, морські торгові перевезення, забезпечення доказів, капітан, судно, морський протест, акт про морський протест.

Summary

Svitlana Fursa, Yevhen Fursa. Rules and procedure for consular notarial proceedings for maritime protest: current issues

The article analyzes the rules of both general and special and the procedure of such notarial proceedings as a maritime protest. In particular, such acts as the Code of Merchant Shipping of Ukraine and the Regulations on the procedure for notarial acts in diplomatic missions and consular posts of Ukraine were analyzed, their contradictions were identified, proposals were made to improve these regulations. A comparative analysis of this notarial proceedings by the consul, notary of Georgia, the Kyrgyz Republic and the Philippines.

It is obvious that some of the author's hypotheses are still theoretical, but they must be reflected in the law and practice of consuls to protest the naval protest. For example, Part 4 of Art. 5 of the UN Convention on the Carriage of Goods by Sea provides for the possibility of conducting a survey (expert) inspection, but this issue is very important and the expert's opinion may contradict the act of maritime protest, so this fact should be clarified with the captain of the ship at the time of this notarial act. That is, whether the value of the damage was assessed or not.

In addition, the expert's opinion may contradict the act of maritime protest, so this fact must be clarified with the captain of the ship at the time of this notarial act. The latter provision is important for consuls, as their maritime protest act could potentially be challenged in court and become the basis for his liability, as maritime freight is expensive and the question of individual liability is not always obvious. Therefore, it is necessary that the notarial proceedings for maritime protest be indisputable, specific and in such a way that they are in demand in the practice of carriers and others.

The authors focus on cases where consuls are obliged to refuse to issue a maritime protest act, in particular when the explanations of the crew members differ and such explanations are recorded by technical means. An exhaustive list of documents to be provided to the consul when performing this notarial act should be formulated, and in case of their absence, the fact of the captain's request and the reasons for postponing the performance of this notarial act should be recorded.

There is a certain element in foreign maritime protests that concerns the actions of the shipowner, who can initiate and oblige the captain to act in a certain way. Therefore, we consider this provision in the maritime protest, which is mentioned in foreign sources, to be an important and necessary element of the maritime protest act. It is obvious that the captain of a seagoing ship may claim that he acted in accordance with a criminal order, but such a reference cannot serve as a basis for his release from responsibility, as discrepancy in instructions and actual actions may be grounds for increasing or decreasing the responsibility of the seagoing captain.

Key words: consul, maritime trade, provision of evidence, captain, ship, maritime protest, maritime protest act.

Постановка проблеми. Зумовлена необхідністю дослідження правил та процедури вчинення консулом такого нотаріального провадження, як морський протест. Необхідність виявлення специфіки Загальних та Спеціальних правил вчинення консулом морського протесту, оскільки у Кодексі торговельного мореплавства України 1 (далі - КТМ) та Положенні про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України 2 (далі - Положення) існують певні прогалини і суперечності, які потрібно проаналізувати на теоретичному плані та після їх публічного обговорення внести у дані нормативні акти зміни та доповнення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Одним із авторів цієї статті, у порівняльному аспекті, були досить ретельно досліджені питання матеріальної та процесуальної природи вчинення консулом такого нотаріального провадження, як морський протест 3. Але дана наукова праця не вичерпала усіх питань, які потребують опрацювання та внесення змін і доповнень до законодавства, яке регламентує правила та процедуру вчинення консулом морського протесту. Хоча це питання досліджувалось науковцями в контексті діяльності торгових морських перевезень 4, процедури вчинення даного нотаріального провадження нотаріусом 5, як спосіб забезпечення доказів 6, але воно потребує подальшого вивчення та опрацювання з точки зору діяльності консула, оскільки ст. 38 Закону України "Про нотаріат"7 (далі - Закон) до його повноважень належить вчинення морського протесту.

Формулювання мети статті. Дуже важливим є науковий аналіз саме законодавства, яке регламентує правила та процедуру вчинення консулом даного нотаріального провадження, передбачених Положенням. З метою встановлення певних недоліків законодавства та внесення пропозицій з його вдосконалення вважаємо доцільним зупинитися на правилах та процедурі вчинення консулом морського протесту.

Виклад основного матеріалу

Правила вчинення морського протесту консулом

Виходячи із аналізу Кодексу торговельного мореплавства України заява про морський протест може подаватися:

1) капітанами: вантажних та пасажирських морських суден, суден змішаного плавання (ріка - море); суден внутрішнього плавання із заходом в іноземні порти; суден внутрішнього плавання у разі зіткнення у морях чи інших водах з морськими суднами чи на випадок рятування суден внутрішнього плавання морськими суднами; командирами військових кораблів України, якщо вони рятували судна, які знаходяться у безпеці; іноземних суден (заяву подають своєму консулу чи українському нотаріусу);

2) іншими керівниками екіпажу: у разі смерті чи хвороби капітана - інша особа, яка відповідно до Статуту служби на суднах морського флоту, заступає капітана; шкіперами - на несамохідних суднах морського флоту; капітанами - директорами - на суднах флоту рибної промисловості; кранмейстерами, гермейстерами - на суднах морського технічного флоту.

У науковій літературі існує думка про можливість наділення морського агента повноваженнями з подання нотаріусу заяви про вчинення морського протесту з усіма необхідними документами, брати участь у діях, пов'язаних із морським протестом та отримувати акт про морський протест 8. Така пропозиція даного автора зумовлена аналізом статусу морського агента, оскільки він як представник та помічник судновласника виступає від його імені та за його рахунок в рамках повноважень визначених законом або договором в усіх справах адміністративного й комерційного характеру та по оформленню різноманітних інформаційних і юридичних документів тощо, що стосуються морського перевезення вантажів або пасажирів.

Ми можемо по-різному ставитися до цієї позиції, але концептуальне зауваження полягає в різниці термінології, оскільки власник судна безпосередньо відповідатиме за збитки тоді, коли він виступав безпосередньо перевізником. В інших випадках, коли його судно було зафрахтоване, то він нестиме відповідальність у разі, коли збитки виникли у разі технічної несправності судна, за які він відповідатиме в порядку регресного позову. Тому до виявлення причин невчасного виконання зобов'язань його агенти не повинні подавати заяву про морський протест, але ми не виключаємо таку можливість остаточно. Дійсно, в силу потенційної відповідальності судновласника йому має направлятися один примірник акта про морський протест, а також його агенти вправі бути присутніми при проведенні експертиз, що стосуються технічного стану судна.

Вважаємо доцільним все ж таки відокремлювати випадки, коли відомості надають особи, які брали безпосередню участь у вантажоперевезенні, а також ті, які вправі ініціювати вчинення морського протесту. Тобто, як правило, лише капітан та члени екіпажу брали безпосередню участь у морському перевезенні вантажу, тому вони і можуть розцінюватися як очевидці, отже, і свідки, якщо ми говоримо про певні події на морі. Тому варто відокремлювати теоретичні гіпотези і вимоги чинного законодавства, коли сучасне право та одночасно обов'язок ініціювати вчинення морського протесту регламентований за колом осіб і за предметом.

Щодо місця вчинення морського протесту (ст. 342 КТМ) та особи, яким подається заява:у порту України - нотаріусу або іншій посадовій особі, на яку законодавством України покладено здійснення нотаріальних дій; в іноземному порту - консулу України або компетентним посадовим особам іноземної держави у порядку, встановленому законодавством цієї держави.

Терміни вчинення морського протесту

І. Загальний термін У ч. 1 ст. 343КТМ має місце положення про те, що у порту України заява про морський протест робиться протягом двадцяти чотирьох годин з моменту оформлення приходу судна в порт 9. Але, як бачимо, у цій нормі йдеться лише про порт України, а не про іноземний порт.

Щодо терміну подання заяви про вчинення морського протесту, якщо судно прибуло в іноземний порт, то він не зазначений. Так, виходячи із ст. 342 КТМ тут слід керуватися законодавством конкретної держави, в порт якої прибуло судно, зокрема, щодо терміну, в який має бути подана заява про морський протест та суб'єкта, який буде вчиняти морський протест.

Наприклад, згідно зі ст. 358 Морського кодексу Грузії10 передбачено, що в порту Грузії заява про морський протест робиться протягом 24 годин з моменту заходу судна в порт. А у ст. 357 Морського кодексу Грузії (в редакції Закону від 27 червня 2008 р. № 69) зазначається що заява про морський протест з метою постановки на облік подається на реєстрацію в:

а) портах Грузії - Агентству у нотаріально посвідченому порядку (22 лютого 2011 р. № 4222);

б) іноземні порти - консульська посадова особа Грузії або місцева компетентна особа відповідно до законодавства цієї держави (12 червня 2012 р. № 6439).

Крім того, у ст. 362 Морського кодексу Грузії передбачено, що заяви про морський протест від капітанів іноземних судів можуть прийматися представництвами відповідних консульств іноземних держав у Грузії на умовах взаємності або особами, зазначеними у п. "а" ст. 357 цього Кодексу.

Отже, виходячи із аналізу норм Морського кодексу Грузії можна зробити висновок: якщо українське судно зайде у порт Грузії (наприклад, порт Поті. - Є. Ф.), то капітан українського судна може зробити заяву про морський протест: нотаріусу Грузії (ст. 357 МКГ) або українському консулу відповідно до умов взаємності (ст. 362 МКГ.)

Аналогічні норми мають місце в Законі Киргизької Республіки "Про нотаріат"11. Так, у ст. 94 строки заяви про морський протест передбачено, що заява про морський протест відповідно до законодавства Киргизької Республіки, що регулює торговельне мореплавання, подається протягом двадцяти чотирьох

годин з моменту приходу судна до порту. Якщо подія, що потребує заяви морського протесту, сталася в порту, протест повинен бути заявлений протягом двадцяти чотирьох годин з моменту події.

Якщо виявиться неможливим заявити протест у встановлений термін, причини цього мають бути зазначені у заяві про морський протест.

У цьому контексті слід також враховувати випадки, за яких необхідно вчиняти морський протест і чи завжди консул України може вчиняти морський протест на території іноземної держави, тобто в іноземному порту.

З цією метою наведемо випадки, у яких має вчинятися морський протест згідно з українським законодавством, щоб у майбутньому в разі виникнення спору в кожному конкретному випадку такий акт про морський протест був належним доказом:

1) якщо подія сталася під час плавання, то з моменту оформлення приходу судна в порт (ч. 1 ст. 343КТМ) (підтвердження - довідка капітана порту);

2) у разі корабельної аварії або якщо судно затонуло, строк у 24 години починає рахуватися з моменту прибуття у порт капітана разом з екіпажем або його частиною (підтвердження - довідка капітана порту);

3) якщо подія сталася в порту, то заява про морський протест має бути подана протягом 24 годин з моменту настання події (ст. 343 КТМ).

Згідно зі ст. 358 Морського кодексу Грузії має місце такий самий строк як в КТМ України. Так, якщо пригода, що викликала необхідність зробити заяву про морський протест, сталася в порту, заява про морський протест має бути зроблена протягом 24 годин з моменту події.

На нашу думку, ця ситуація викликає сумнів щодо вчинення морського протесту, оскільки подія, яка сталася у порту, повинна розслідуватися, тобто мають бути встановлені її причини, складатися акт, що така подія мала місце, а потім мають розслідуватися причини аварії в порту. Така мотивація нами зумовлена тим, що капітан на час знаходження судна у порту не зобов'язаний знаходитися на його борту, як і переважна більшість членів екіпажу, і тому подія може статися за їх відсутності та вони не зможуть щодо неї надати будьяких пояснень і в короткий час;

4) якщо подія має тривалий характер, наприклад, пожежа, ураган, посадка судна на мілину, то такий строк має рахуватися: у разі пожежі та посадки судна на мілину - до моменту закінчення дій з усунення цих надзвичайних ситуацій. Зокрема, такі ситуації зумовлюються необхідністю допомоги з боку інших суден, у зв'язку з чим останні також не виконуватимуть графіка перевезень та заявлятимуть про необхідність вчинення морського протесту; щодо урагану, то факт його дії на шляху судна має бути підтверджений довідкою синоптиків.

Щодо винятків, то до них слід віднести: 1) якщо виявиться неможливим заявити протест у встановлений строк, причини цього мають бути зазначені у заяві про морський протест (консул на свій розсуд повинен визначити поважність таких причин, але він має прийняти заяву про морський протест, зареєструвати її, однак він може відмовити у складанні акту про морський протест і винести відповідну постанову); 2) за наявності підстав припускати, що подія, яка сталася, заподіяла шкоду вантажу, що знаходиться на судні, заява про морський протест має бути зроблена до відкриття люків. Щодо підтвердження того, що люки не були відкриті, недостатньо заяви капітана судна про це у заяві про морський протест (ч. 2 ст. 344 КТМ). Такий факт має бути підтверджений, на нашу думку, консулом, оскільки саме він несе відповідальність за наслідки вчинюваної нотаріальної дії, тобто достовірність зафіксованих ним фактів. Отже, він особисто повинен впевнитися у тому, що люки опломбовані. Для цього він має виїхати за місцем знаходження судна в порту, де й вчинити нотаріальну дію. Така мотивація може зумовлюватися доцільністю отримання від членів екіпажу пояснень за місцем їх знаходження. Вважаємо, що об'єктивність і неупередженість консула при вчиненні нотаріальної дії полягає в тому, що він має записувати пояснення членів екіпажу дослівно, цілком можливо і доцільно це робити також використовуючи звукочи відеофіксацію, щоб надану інформацію вони в наступному не могли спростувати або посилатися на неправильність записів консула. Якщо ж під час їх опитування буде з'ясовано, що пояснення одного або декількох членів екіпажу різняться, то виникне необхідність опитування інших членів екіпажу. В такому разі, вважаємо, консулу слід також відмовляти у вчиненні нотаріального провадження, оскільки наведені пояснення членів екіпажу не надають "безспірної" уяви про важливі обставини морського перевезення. Може виникнути й питання про те, а чи повинен консул повідомляти уповноважені органи та/або власника вантажу про виявлені ним відомості? Вважаємо, що на заваді такому розвитку стоїть нотаріальна таємниця (ст. 8 Закону України "Про нотаріат", ст. 46 Консульського статуту України), але відсутність акта про морський протест доводитиме спірність ситуації, що сталася на морі або в порту.

Заява про вчинення морського протесту: її зміст та форма

Заява про морський протест подається консулу у письмовій формі. За змістом вона має відповідати вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 341 КТМ та п. 3.18.2 Положення та містити такі реквізити:

опис обставин події, що сталася; заходів, вжитих капітаном для забезпечення цілості довіреного йому майна.

Але крім зазначених реквізитів, на нашу думку, та виходячи зі змісту акта про морський протест (Див: додаток № 55 до Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництва та консульських установах України), у заяві мають бути зазначені такі відомості:

статус консула, прізвище, ім'я та по батькові та найменування дипломатичного представництва, консульської установи, кому подається заява; прізвище, ім'я, по батькові капітана, його громадянство та місце

проживання (чи інших осіб, які мають право подати заяву); назва і прапор судна, його належність, власник, порт прописки судна, реєстраційний номер, час прибуття в порт; інформація про подію, яка мала місце; підпис особи, яка подає заяву, дата та час подання заяви і печатка судна.

Крім того, з наведеного раніше матеріалу варто з'ясовувати у капітана і відображати в морському протесті: наявність на судні живих тварин і у разі їх загибелі інструкцій з поводження з ними або небезпечних речовин; місцезнаходження вантажу на палубі або в трюмі; кому належить судно або хто його зафрахтував; наявність наказів судновласника або інших уповноважених осіб щодо вантажу, маршруту слідування судна тощо.

Щодо опису обставин події, що сталася, то капітан судна має обов'язково вказати, коли така подія сталася, тобто дату, час та місце (під час плавання чи стоянки судна), учасників події; коротко викласти обставини самої події, тобто їх сутність.

Щодо заходів, вжитих капітаном, то вони мають бути викладені чітко із вказівкою на конкретні дії, які свідчать про належне виконання обов'язків капітана щодо збереження судна, вантажу, людей, членів екіпажу, які покладені на нього законом.

На підтвердження обставин, викладених у заяві про морський протест, капітан судна, одночасно, із заявою зобов'язаний подати консулу (ст. 343 КТМ) на огляд судновий журнал і завірений капітаном витяг із нього. Якщо судновий журнал та засвідчений капітаном витяг із нього не були подані ним разом із заявою про морський протест, то такі документи можуть бути подані у строк не більше семи днів з моменту прибуття в порт або з моменту події, якщо вона мала місце в порту. А у разі неможливості зробити це своєчасно капітан у письмовій заяві має вказати відповідні причини.

У заяві має зазначатися перелік документів, які до неї додаються, зокрема: судновий журнал (для огляду); витяг із суднового журналу, засвідчений капітаном судна; документи, які підтверджують статус судна; довідка капітана порту про прибуття судна в порт; довідки інших органів, які свідчать про те, що подія мала місце, наприклад довідка синоптиків про ураган; документи, які підтверджують статус капітана.

Процедура вчинення консулом морського протесту

Щодо процесуального порядку вчинення даного нотаріального провадження, то консул має вчиняти його з дотриманням Загальних правил вчинення нотаріальних дій, спеціальних правил, які регламентують процедуру даного провадження та які передбачені ст. ст. 94-95 Закону, Кодексом торговельного мореплавства та п. 3. 18 Положення.

Дана нотаріальна дія належить до одноетапного нотаріального провадження, яке у своєму розвитку проходить певні стадії, що зводяться до вчинення консулом таких процесуальних дій.

Стадія відкриття даного нотаріального провадження пов'язується з поданням особисто капітаном морського судна письмової заяви про морський протест, крім винятків, передбачених КТМ.

Стадія підготовки до вчинення даного нотаріального провадження складається із таких процесуальних дій консула: 1) перевірка місця вчинення нотаріальної дії; 2) встановлення строків подання заяви про морський протест (перевірка часу прибуття судна в порт (довідка капітана порту); 3) встановлення статусу судна, зокрема проведення його ідентифікації (ст. 21 КТМ), перевірка наявності його допуску до плавання (ст. ст. 23, 24 КТМ), перевірка реєстрації у Державному судновому реєстрі України - свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент) або реєстрація в Судновій книзі України (судновий білет); 4) перевірка правота дієздатності, статусу і повноважень капітана судна та інших осіб, які мають право подавати такі заяви; 5) перевірка відповідності форми та змісту заяви про вчинення морського протесту вимогам закону; 6) перевірка доказів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

У разі, якщо заява про морський протест не відповідає вимогам закону, не надано доказів, необхідних для вчинення морського протесту, пропущені без поважних причин строки та не обґрунтована поважність їх пропуску і ці недоліки не усунені капітаном судна, консул повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії.

Стадія безпосереднього вчинення нотаріального провадження складається із таких дій нотаріуса:

1) опитування капітана (ст. 346 КТМ). Капітан має усно підтвердити відомості щодо події, які викладені ним у заяві про морський протест, та на їх підтвердження надати докази. Пояснення капітана мають бути відображені у акті про морський протест та підписані ним особисто у присутності консула; 2)опитування не менше чотирьох свідків із числа членів суднової команди, в тому числі двох, які належать до осіб командного складу. У контексті необхідності допиту чотирьох свідків, як це передбачено ст. 95 Закону України "Про нотаріат" та п. 3.18.4 Положення, слід звернути увагу на розбіжність цих нормативних актів зі ст. 346 КТМ, де зазначено, що консул може допитати, у разі потреби, інших свідків зі складу суднового екіпажу.

Як бачимо, тут йдеться про те, що свідки можуть бути допитані "у разі потреби". Згідно із Законом

"Про нотаріат" допит не менше чотирьох свідків здійснюється "по можливості" та двох - обов'язково з осіб, які належать до командного складу. Згідно з п. 3.18.4 Положення такий допит свідків здійснюється "по змозі".

Дійсно, консул при вчиненні нотаріальної дії має керуватися насамперед Законом "Про нотаріат" та Положенням. Але те, що він повинен у будь-якому випадку допитувати не менше чотирьох свідків, видно зі змісту акта про морський протест (Див: додаток 55 до Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництва та консульських установах України). Але проаналізувавши усі зазначені вище акти можна зробити висновок про таке: якщо заяви капітана, довідки з порту чи інших органів про подію, огляду суднового журналу та інших письмових доказів достатньо для вчинення морського протесту, то допит таких свідків є сумнівним у його доцільності. Допит свідків, на нашу думку, може мати місце, якщо судновий журнал втрачено або якщо свідкам відомі обставини, про які нічого не знає капітан судна або їх показання різняться.

Якщо ж свідки допитуються консулом, то їхні показання мають бути викладені в акті про морський протест із зазначенням їх змісту і підписані ними у присутності консула. Проте слід звернути увагу на те, що законом статус членів суднового екіпажу, зокрема тих, які належать до осіб командного склад, яких допитує консул, визначений як свідки. Але згідно із законом, якщо особи допитуються як свідки, вони мають бути попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань або відмову від дачі показань без поважних причин. Оскільки консул не наділений законом владними повноваженнями, то він не може попереджати осіб, яких він допитує, про кримінальну відповідальність, яка не передбачена для даного випадку Кримінальним кодексом України. Доцільно статус таких осіб не зводити до статусу свідків, а назвати їх очевидцями події та такими, що дають пояснення; 3) огляд суднового журналу. При огляді суднового журналу консул має перевірити відповідність викладених у ньому обставин події тим фактам, які викладені у заяві про морський протест; 4) у контексті огляду (дослідження) суднового журналу остаточна перевірка інших доказів, наданих консулу на підтвердження фактів, викладених у заяві, наприклад, заяви капітана порту, документів, які підтверджують статус судна, статус та повноваження капітана тощо; 5) викладення акта про морський протест, тобто його зміст здійснюється відповідно до форми, яка передбачена у Додатку 55 до Положення.

Так, відповідно до Додатку 55 до Положення акт про морський протест має включати такі реквізити: назва процесуального документа; дата складення акта про морський протест; прізвище, ім'я, по батькові консула, адреса та назва дипломатичного представництва чи консульської установи); відомості про назву та прапор судна, його належність, власника, приписку, реєстраційний номер; час прибуття судна (капітана, екіпажу) в порт; час подання заяви про морський протест; прізвище, ім'я, по батькові капітана судна, його громадянство, місце проживання; зміст заяви капітана (опис події та вжиті заходи); інформація про огляд консулом суднового журналу та посилання на норми законодавства; зміст пояснень капітана та його підпис; зміст показань чотирьох свідків (окремо кожного) із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові, місця проживання та їх підписи; вчинення посвідчувального напису із зазначенням номера акта в реєстрі нотаріальних дій та даних про розмір консульського збору за вчинення нотаріальної дії; засвідчення консулом акта про морський протест своїм підписом та скріплення печаткою.

Акт про морський протест складається у двох примірниках і реєструється у реєстрі вчинюваних нотаріальних дій.

Один примірник акта про морський протест під розписку у реєстрі видається капітану або уповноваженій ним особі, а другий, із заявою капітана i випискою із суднового журналу - залишається у справах консульської установи.

На наш думку, кількість примірників акта про морський протест має визначатися з урахуванням кількості заінтересованих і обов'язкових суб'єктів. Якщо на Філіппінах один примірник акта про морський протест обов'язково надається береговій охороні, то в такому разі має виготовлятися, як мінімум, три примірники. Крім того, акт про морський протест має, на нашу думку, надаватися й фрахтувальнику та/або судновласнику, щоб в них були правові підстави заперечувати проти пред'явленого проти них позову.

Висновки

Цілком очевидно, що деякі авторські гіпотези поки що мають теоретичний характер, але вони повинні бути відображені у законодавстві та практиці діяльності консулів із вчинення морського протесту. Наприклад, ч. 4 ст. 5 Конвенції ООН про морські перевезення вантажів передбачається можливість проведення у сюрвейєрського (експертного) огляду, але це питання дуже важливе і висновок експерта може суперечити акту про морський протест, тому цей факт має бути з'ясований у капітана морського судна на момент вчинення цієї нотаріальної дії. Тобто, проводилася оцінка вартості завданої шкоди чи ні.

Останнє положення важливе для консулів, оскільки складений ними акт про морський протест, потенційно, може бути оскаржений до суду і стати підставою для його відповідальності, адже морські вантажні перевезення є коштовними, і питання про відповідальність конкретної особи не завжди очевидна. Тому потрібно, щоб нотаріальне провадження з вчинення морського протесту було безспірним, конкретним і таким, щоб користувалось попитом у практичній діяльності перевізників та інших осіб. У зв'язку з цим увага має бути зосереджена на випадках, коли консули зобов'язані відмовити у видачі акта про морський протест, зокрема, коли пояснення членів екіпажу різняться, а такі пояснення зафіксовані технічними засобами. Слід сформулювати вичерпний перелік документів, які мають надаватися консулу при вчиненні цієї нотаріальної дії, а у разі їх відсутності має бути зафіксований факт звернення капітана і причини перенесення вчинення цієї нотаріальної дії.

Література

1. Кодекс торговельного мореплавства України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176/95-%D0%B2%D1%80#Text

2. Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-04#Text

3. Фурса Є.Є. Вчинення консулом морських протестів: мета, матеріальні та процесуальні аспекти (порівняльно-правове дослідження). Право України. 2022. № 4.

4. Добровольський В.О. Міжнародні морські торговельні перевезення: науковий аналіз історії їх правового регулювання

5. та необхідність його уніфікації нині. Часопис Київського університету права. 2021. № 1. С. 201-207.

6. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Вчинення морських протестів. Теорія нотаріального процесу / за заг. ред. д-ра юрид. наук, професора Фурси С.Я. Київ: Центр учбової літератури: Алерта, 2012. С. 656-664.

7. Бурмак О.О. Забезпечення доказів у цивільному та нотаріальному процесах: автореф. дис. … канд. юрид. наук:

8. 12.00.03. Київ, 2015. С. 4.

9. Про нотаріат. Закон України № 3426-XII від 2 вересня 1993 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text

10. Кириченко К.М. Участь морських агентів при вчиненні морського протесту. Цивілістична процесуальна думка. 2016.

11. № 4. С. 12.

12. Криштопа О.М. Міжнародно-правове регулювання нотаріальної діяльності: автореф. дис. … канд. юрид. наук Київ,

13. 2012.

14. Морський кодекс Грузії. URL: https://matsne.gov.ge/en/document/download/29908/27/ru/pdf

15. Про нотаріат: Закон Киргизької Республіки. URL: http://cbd.minjust.gov.kg/act/view/ru-ru/78

Размещено на Allbest.ru