Аналіз роботи галузевих органів держав-членів ЄС щодо цивільного захисту населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз роботи галузевих органів держав-членів ЄС щодо цивільного захисту населення

Андрієнко Микола Васильович, доктор наук з державного управління, професор, полковник служби цивільного захисту, начальник науково- дослідного центру цивільного захисту, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Гаман Петро Ілліч, доктор наук з державного управління, професор, Заслужений працівник охорони здоров`я України, нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня», начальник відділу заходів захисту науково-дослідного центру цивільного захисту, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Овчаренко Богдан, Олександрович науковий співробітник відділу заходів захисту науково-дослідного центру цивільного захисту, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Гордєєв Павло, Миколайович науковий співробітник сектору техногенної безпеки науково-дослідного центру цивільного захисту, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Борис Антон, Олександрович науковий співробітник відділу заходів захисту науково-дослідного центру цивільного захисту, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Анотація

Проведено аналіз роботи галузевих органів держав-членів ЄС щодо цивільного захисту населення. Зроблено акцент на Механізмі цивільного захисту країн Європи як інструменті забезпечення інформаційної, політичної та стратегічного відкритості цивільно-захисних програм.

Окрім того, досліджено роль інформатизації, глобалізації та цифровізації як визначників гуманної, сталої та стабільної системи цивільного захисту населення серед країн-членів ЄС.

Досліджено принципові положення у сфері цивільного захисту, що є базисом цивільно-захисних кампаній на території Європи. Здійснено аналіз впливу інформаційної відкритості у сфері цивільного захисту ЄС на такі фактори, як: ефективність державного регулювання, безпека населення, ліквідація та попередження надзвичайних ситуацій тощо.

Додатково, виокремлено основні позитивні концепції цивільно-захисного урядування з точки зору досконалості законодавчого базису. Визначено аспектні риси зрозумілості, контекстності та вибірковості європейського законодавства у сфері цивільного захисту.

Водночас, органи публічної влади у сфері цивільного захисту ЄС розглядаються з точки зору структурно-інституційних, ідейно-теоретичних та політико-правових ініціатив. Інформаційна відкритість ототожнюється із своєчасним реагуванням на загрози навколишнього середовища, населенню та добробуту нації. Концепт надання «правдивої, розумної та достовірної інформації» є державно-управлінським вашингтоном, що має рамковий характер та підлягає детальному науково-теоретичному дослідженню. Відмічено, що варто звернути увагу на симетричність та своєрідність побудови інформаційно-просторової бази цивільного захисту у Європі: кожен орган наділений окресленим колом компетенції. Дискреція повноважень, своєю чергою, не допускається. Цим створюється максимально злагоджена, суспільно орієнтована та достовірно налаштована державно-управлінська політика контролю за безпекою навколишнього середовища та добробутом популяції.

Ключові слова : цивільно-захисний механізм країн ЄС, інформаційна відкритість, політика охорони населення, достовірність інформації, органи публічної влади.

Abstract

ANALYSIS OF THE WORK OF SECTORAL BODIES OF EU MEMBER STATES REGARDING CIVIL PROTECTION OF THE POPULATION

Andrienko Mykola Vasyliovych Doctor of Science in Public Administration, Professor, Colonel of the Civil Defense Service, Head of the Civil Defense Research Center, Institute of Public Administration and Research in Civil Defense

Haman Petro Ilyich Doctor of Science in Public Administration, Professor, Honored Health Worker of Ukraine, awarded the Order of Merit of the Third Degree, Head of the Department of Protection Measures of the Civil Defense Research Center, Institute of Public Administration and Civil Defense Research

Ovcharenko Bohdan Oleksandrovych Research Fellow of the Department of Protection Measures of the Civil Defense Research Center, Institute of Public Administration and Civil Defense Research

Gordeev Pavlo Mykolayovych Research Fellow of the Technogenic Security Sector of the Civil Defense Research Center, Institute of Public Administration and Civil Defense Research

Borys Anton Alexandrovich researcher of the Department of Protection Measures of the Civil Defense Research Center, Institute of Public Administration and Civil Defense Research

The article analyzes the work of sectoral bodies of EU member states on civil protection. Emphasis is placed on the Civil Protection Mechanism of European countries as a tool to ensure information, political and strategic openness of civil protection programs.

In addition, the role of informatization, globalization and digitalization as determinants of a humane, sustainable and stable system of civil protection among EU member states was studied.

The basic provisions in the field of civil protection, which is the basis of civil protection campaigns in Europe, are studied. An analysis of the impact of information openness in the field of EU civil protection on such factors as: the effectiveness of state regulation, public safety, liquidation and prevention of emergencies, etc.

In addition, the main positive concepts of civil protection governance in terms of perfection of the legal framework are highlighted. Aspects of clarity, context and selectivity of European legislation in the field of civil protection are identified.

At the same time, public authorities in the field of EU civil protection are considered in terms of structural-institutional, ideological-theoretical and political- legal initiatives. Information openness is equated with timely response to threats to the environment, population and welfare of the nation. The concept of providing "truthful, reasonable and reliable information" is a Washington state administration that has a framework character and is subject to detailed scientific and theoretical research. It is noted that it is worth paying attention to the symmetry and originality of the construction of the information and spatial base of civil protection in Europe: each body is endowed with a defined range of competence. Discretion of powers, in turn, is not allowed. This creates the most coordinated, socially oriented and reliable public administration policy to control the safety of the environment and the wellbeing of the population.

Keywords: civil protection mechanism of EU countries, information openness, public protection policy, reliability of information, public authorities.

Постановка проблеми

євросоюз цивільний захист населення

Цивільний захист у ЄС -- засіб охорони громадського блага, джерело формування безпечного простору для існування та аспект підтримання стабільної позиції окремої країни на міжнародній арені.

Правові, соціальні держави завжди визначають питання урядової гласності, відкритості поруч із правовим верховенством. Через це, питання відповідності цивільно-захисних інформаційних тенденцій у ЄС важливо дослідити комплексно.

Важливий аспект інформаційної відкритості у сфері ЦЗ -- адекватна, вірна та виважена робота ЗМІ. Отже, важливим є визначення взаємозв'язку, кооперації та взаємодії органів публічної влади ЦЗ ЄС та профільних інформаційних організацій, що передають відповідну галузеву інформацію до населення.

Дотичним до питання інформаційної відкритості у сфері ЦЗ також є визначення процесу керівництва, режиму функціонування та моніторингу відповідної галузі. Останній повинен базуватися на історико-хронографічних звичаях та стосуватися своєчасного сповіщення та інформування про стан НС жителів відповідних міст, адміністративно-територіальних одиниць та самоврядних територій на теренах Європейського Союзу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інформаційна відкритість у сфері цивільного захисту -- предмет предметно-теоретичних розробок вітчизняних та зарубіжних науковців. Застосовним вважаємо дослідницький доробок О. Труша, В. Федоренко, Т. Волкової, А. Рогуля, І. Іванченка, В. Тищенка, В. Костенка, О. Барила та інших.

Мета статті -- дослідити та проаналізувати аспектні концепти інформаційної відкритості органів публічної влади країн-членів Європейського Союзу у сфері ЦЗ як унітарного способу стабілізації процесу охорони НС, забезпечення предметної безпеки населення та підтримання режиму державного кордону.

Виклад основного матеріалу

Цивільний захист країн-членів ЄС варто розглядати як окрему, структурно інтегровану систему. Важливу роль у формуванні сталої концепції галузевого управління відіграють інституційні організації, компетенція котрих є нероздільною із публічно-владними та потребує першочергового аналізу.

Отже, варто окреслити основи діяльності Механізму цивільного захисту Європейського Союзу. Мета функціонування -- створення дієвих засобів схоронності майна, активів та ресурсів населення у разі настання несприятливих загроз (як-от НС). Важливо акцентувати увагу на екстериторіальності роботи Механізму -- його компетенція розповсюджується не лише на країни-члени ЄС, але й за межі Союзу [1].

Доцільно зауважити, що Механізм цивільного захисту ЄС складається із відповідних державних та наддержавних органів зі спеціальним статусом (Центри моніторингу та інформації, Групи швидкого реагування, Групи з оцінки та координування тощо), що прямо або опосередковано відповідають за забезпечення процесу гласності та інформаційної своєчасності у сфері ЦЗ.

Власне, інформаційна відкритість щодо роботи Механізму цивільного захисту ЄС забезпечується за допомогою комплексної структури відповідних заходів. До них, зокрема, варто відносити : своєчасне інформування населення та профільних організацій ЄС про впровадження галузевих навчальних програм із питань ЦЗ; забезпечення відповідної інформаційної бази на рівні співробітників у сфері ЦЗ із продовженням «ланцюга» до простого населення; розробка процедури поєднаності між інформацією та системою аварійного зв'язку ЦЗ; своєчасне інформування про міграцію (транспортування / переміщення) відповідних стратегічних ресурсів, що є застосовними у сфері ЦЗ тощо.

Одночасно, варто загострити увагу на внутрішній інформаційній відкритості у сфері ЦЗ ЄС. Так, Механізм цивільного захисту ЄС спрямовується Координаційним центром реагування на НС (Брюссель, Бельгія), котрий, в свою чергу, оперує платформою цивільного захисту ЄС, надаючи доступ до ресурсу країнам-членам ЄС. Тобто, обмін галузевою інформацією між країнами-членами Союзу формує своєрідну систему надання кваліфікованої допомоги у випадку настання техногенних та природних катастроф. Особливість -- опція отримання допомоги будь-якою постраждалою країною (член / не член ЄС) у випадку попереднього подання заявки на надання допомоги через вищезазначений Центр.

Крім зазначеного, у Європі працює Єдина інформаційна система екстреної комунікації. Мета діяльності -- забезпечення безпеки НС, а також дотичних сфер ЦЗ, як-от міграційна та технологічно-ядерна стабільність. Знову-таки, варто говорити про запровадження відкритості інформації щодо стану, перспектив та концептів охорони ЦЗ у Європі за допомогою профільних ресурсів.

Надалі варто акцентувати увагу на інформаційно-аналітичній системі ЦЗ у Європі. Важливе значення у створенні інформаційного блага ЦЗ тут відіграють такі публічно-владні органи, як Європарламент, Рада Європи та Єврокомісія. Завданням роботи трьох вищенаведених інституцій є безпека суспільства та формування незагрозливого інформаційно-територіального простору. Таким чином, створюється симбіоз функціонування із інституціональними органами інформаційного забезпечення (Механізм ЦЗ ЄС, Єдина інформаційна система екстреної комунікації) тощо.

Додатково, на теренах Європейського Союзу сформовано своєрідну систему взаємної інформаційної допомоги. Захист населення від надзвичайних ситуацій є проблемою глобального масштабу, тому предметно-ресурсна допомога країні-члену ЄС завжди вітається. Це можливо завдяки Глобальній системі спостереження за навколишнім середовищем та безпекою. Інформаційний простір ЦЗ -- основа його стабільності та схоронності інтересів простого населення.

Примітно, що одразу декілька країн Європейського Союзу обирають семантичний концепт забезпечення інформаційної стабільності та відкритості НС. Йдеться про Великобританію, Німеччину, Францію та Італію. Подібну компетенцію зазвичай покладено на Національні / Федеральні Управління цивільного захисту (залежить від адміністративно-територіального устрою держави), що здійснюють інформаційний контроль у цивільно-захисній та цивільно-безпековій сферах.

Досить своєрідним та придатним до аналізу видається інформаційно- безпекова структура ЦЗ, розроблена в Нідерландах. Міністерство внутрішніх справ та Головне управління ЦЗ спрямовує та координує інформаційну політику, в рамках якої країну було розподілено на 12 автономно-самоврядних округів. «На місцях» за інформаційну відкритість відповідають Комісар провінції, Начальник служби ЦЗ та Штаб ЦЗ.

Важливо зазначити, що дані про стан ЦЗ мають поширюватися не лише від ЗМІ або профільних видань. Поінформованість населення -- ключ до ведення апропріативної, сучасної та гнучкої політики у даній сфері. В свою чергу, для цього потрібна стабільність роботи органів ЦЗ усіх ланок [2].

Одночасно, у Великобританії відповідальними за інформаційну відкритість ЦЗ є Міністерство внутрішніх справ (загальнонаціональний рівень) та ради графств, адміністративно-муніципальні об'єднання, комітети зі спеціальним статусом (місцевий рівень).

Надалі вірним буде зупинитися на аспектах впровадження інформаційної відкритості у Данії, Норвегії та Фінляндії.

Зокрема, Королівство Данія покладає функцію своєчасного інформування населення про цивільно-захисну небезпеку на Міністерство юстиції та Національний комісаріат поліції. Таким чином, у країні немає профільного органу, що відповідає за попередження та нівелювання НС. Додатковим органом із спеціальним профілем визнається Міністерство оборони Данії, до обов'язків котрої віднесено швидке реагування на НС та своєчасне передання корисної інформації щодо стану ЦЗ та наявних «критичних точок».

Відповідальним за забезпечення інформаційно-безпекової відкритості ЦЗ у Королівстві Норвегія органом є Департамент з питань рятування та надзвичайного планування у складі Міністерства юстиції та поліції. До компетенції органу віднесено надання звітності щодо координаційно- управлінських особливостей провадження рятувальних операцій. Додатковими обов'язками є розгляд пропозицій щодо законодавчих поправок та доповнень, перегляд бюджетно-витратних надходжень та дотацій в контексті ЦЗ, ревізійна діяльність термінологічно-планових ітерацій щодо забезпечення актуального стану НС, його підтримання та попередження настання негативних наслідків внаслідок алогічних управлінських рішень.

Відтак, у Фінляндії ситуація із інформаційним простором ЦЗ виглядає схоже. Міністерство внутрішніх справ спрямовує та координує державно- політичну, інформаційно-статистичну та предметно-забезпечувальну політику безпеки НС. Права та обов'язки щодо інформаційної відкритості у галузі ЦЗ прямо чи опосередковано відображені у компетентностях Департаменту рятувальних служб, Коледжу рятувальних служб та Протипожежного фонду [3].

На Рис. 1 представлено процесні особливості інформаційної відкритості в галузі НС у сфері ЦЗ ЄС.

Отже, варто звернути увагу на симетричність та своєрідність побудови інформаційно-просторової бази ЦЗ у Європі : кожен орган наділений окресленим колом компетенції. Дискреція повноважень, своєю чергою, не допускається. Цим створюється максимально злагоджена, суспільно орієнтована та достовірно налаштована державно-управлінська політика контролю за безпекою НС та добробутом популяції.

Водночас, країни Балтії формують державно-управлінську політику у сфері ЦЗ на засадах підзвітності та підконтрольності Міністерству внутрішніх справ (Латвія, Литва) та Рятувальний департамент (Естонія). Важливо зазначити, що до інформаційних обов'язків зазначених інституцій віднесено звітування про здійснення пожежно-рятувальних інтервенцій; формування даних щодо державно-пожежного нагляду; надання результатів перевірки територій на предмет вибухонебезпечної техніки тощо.

Рис. 1. Процесні особливості інформаційної відкритості в галузі НС у сфері ЦЗ ЄС

Інформаційна відкритість ЦЗ Чеської республіки забезпечується шляхом адекватного функціонування Ради безпеки держави та Центрального кризового штабу (обидва -- загальнонаціональний рівень) та Ради безпеки країв (муніципально-місцевий рівень). До обов'язкових компетентностей зазначених органів Міністерство закордонних справ Чехії відносить звітування щодо появи кризових ситуацій в області НС та процес їх ліквідації. Законом Чехії «Про кризове управління» Інтегровану рятувальну систему визначено додатковим інформаційно-розпорядчим органом у системі надання оперативно-достовірних даних щодо стану ЦЗ та НС для громадянського суспільства.

Натомість, у Швейцарії обов'язки щодо забезпечення стабільного, відкритого та інформаційно гласного ЦЗ покладено на Федеральний департамент оборони, захисту населення та спорту. Органу підзвітні ЗС Швейцарії, що займаються ідентифікацією кібер-, еко- та технозагроз. Департамент повинен оперативно, своєчасно та незалежно передавати інформацію щодо НС населенню. Своєрідним посередником виступає Логістична організація ЗС, що надає потрібні дані задля повноцінної поінформованості громади [4].

Також заслуговує на увагу цивільно-захисна інформаційна політика Греції. Як відомо, державно-управлінський механізм «еллінів» є децентралізованим, а країна -- унітарною за своїм устроєм. Цим пояснюються особливості ЦЗ, висвітлені у наступних абзацах.

Повноваження Центрального уряду Греції стосуються розвитку, внесення змін та інформування населення про прийнятий План цивільного захисту (План Ксенократа). У рамках політики ЦЗ передбачено забезпечення населення даними щодо спеціальних планів боротьби із екокатастрофами у галузі НС.

Іншим органом зі спеціальною інформаційною компетенцією у сфері ЦЗ Греції є Генеральний Секретаріат з питань цивільного захисту. До галузевих обов'язків органу у даній сфері відноситься планування політики ЦЗ, її представлення Міністерству захисту громадян та власне населенню; затвердження та перевірка регіональних / міських планів НС із обов'язковою громадянською поінформованістю; надання відповідних даних ГО з питань ЦЗ за запитом останніх тощо.

До побічних інформаційних зобов'язань у сфері ЦЗ Греції варто додати обов'язковий порядок затвердження Міжміністерським комітетом національного планування Національної політики щодо зменшення ризику катастроф (один раз на 5 років).

В свою чергу, уряд Греції є відповідальним за координацію діяльності у сфері ЦЗ, інформаційної мобілізації та захисту прав громадян від небажаних негативних наслідків у сфері НС. Таким чином, грамотне антикризове управління є пріоритетом щодо формування безпечного середовища ЦЗ [5].

Досить цікавим з точки зору інформаційно відкритого планування ЦЗ, на мій погляд, є приклад Іспанії -- парламентарної монархії, децентралізованої унітарної держави (за Конституцією 1978 року). Державний устрій зумовлює наявність трьох категорій державного урядування ЦЗ : центрального, регіонального та локального.

Таким чином, центральний рівень інформаційної відкритості ЦЗ Іспанії включає підготовку планів цивільного захисту із наданням інформаційних записок; дослідження програм ЦЗ на предмет їх сприйняття (схвалення) населенням; формування прозорих статей державного бюджету на управління ЦЗ та попередженням НС із висвітленням даної інформації в урядових вісниках, профільних журналах та ЗМІ; управління загрозами у сфері ЦЗ, що стосуються добробуту населення, безпеки людського життя, недоторканості житла та попередження НС із обов'язковою поінформованістю профільних органів та населення; співпраця із Кризовим кабінетом -- себто надання інформації щодо ЦЗ органу оперативного реагування на галузеві загрози зі спеціальним статусом [6].

Регіональний рівень інформаційного управління ЦЗ у Королівстві Іспанія включає надання роз'яснення щодо перманентного цивільно-захисного порядку денного; вдосконалення дій, операцій та інтервенцій у сфері ЦЗ та забезпечення сталого НС; формування напрямів вирішення надлокальних НС із обов'язковим інформування (підготовкою) громад та територій до концепту діяльності на такий випадок.

На рівні місцевого самоврядування інформаційна політика відкритості ЦЗ Іспанії включає наступні компетентності : координаційна діяльність у сфері надання муніципальних послуг; визначення галузевої компетенції «на місцях» та надання достовірних даних щодо адміністративно-територіальних одиниць [7].

Висновки

Аналіз процесу інформаційної відкритості органів публічної влади у сфері ЦЗ ЄС дає змогу говорити про загалом однорідний, впорядкований та систематизований порядок державного управління даною сферою. Наддержавний рівень включає функціонування Механізму цивільного захисту ЄС, партикулярний -- роботу Центрів моніторингу та інформації, Груп швидкого реагування, суто галузевий -- формування окремими країнами (Швейцарія, Греція, Іспанія) «авторської процедури» інформування відповідних профільних органів та населення щодо стану, перспектив та загроз ЦЗ на загальнодержавному та місцевому рівнях.

Література:

1. Труш О. Досвід побудови та функціонування цивільного захисту країн членів Європейського Союзу Західної Європи / О.О.Труш : Харків, 2009 .-- с. 441-447

2. Федоренко В. Цивільна оборона зарубіжних держав. Міжнародна організація цивільної оборони / В. Федоренко : Москва, 2003. -- с. 405

3. Тищенко В. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту // Тищенко В. : канд. дис. 12.03.12, Київ, 2012 // 168 с.

4. Switzerland : Civil Protection System (Federal Office for Civil Protection -- FOCP) // Режим доступу : https://www.babs.admin.ch/en/verbund.html

5. Greece : Civil Protection (European Committee of the Regions) // Режим доступу : https://portal.cor.europa.eu/divisionpowers/Pages/Greece-Civil-protection.aspx

6. EU Civil Protection Mechanism : European Commission // Режим доступу : https://ec.europa.eu/echo/what/civil-protection/eu-civil-protection-mechanism_en

7. Spain : Civil Protection (European Committee of the Regions) // Режим доступу : https://portal.cor.europa.eu/divisionpowers/Pages/spain-Civil.aspx

References:

1. Trush O. Dosvіd pobudovi ta funkcrnnuvannja civd'nogo zahistu kra'in chlemv Єvropeїs'kogo Sojuzu Zahіdnoї Єvropi / O.O.Trush : Harkw, 2009 .-- s. 441-447

2. Fedorenko V. CMl'na oborona zaruHzhnih derzhav. Mizhnarodna orgamzacija civіl'noї oboroni / V. Fedorenko : Moskva, 2003. -- s. 405

3. Tishhenko V. Mehamzmi derzhavnogo upravlmnja u sferi civd'nogo zahistu // Tishhenko V. : kand. dis. 12.03.12, Kiiiv, 2012 // 168 s.

4. Switzerland : Civil Protection System (Federal Office for Civil Protection -- FOCP) // Rezhim dostupu : https://www.babs.admin.ch/en/verbund.html

5. Greece : Civil Protection (European Committee of the Regions) // Rezhim dostupu : https://portal.cor.europa.eu/divisionpowers/Pages/Greece-Civil-protection.aspx

6. EU Civil Protection Mechanism : European Commission // Rezhim dostupu : https://ec.europa.eu/echo/what/civil-protection/eu-civil-protection-mechanism_en

7. Spain : Civil Protection (European Committee of the Regions) // Rezhim dostupu : https://portal.cor.europa.eu/divisionpowers/Pages/spain-Civil.aspx

Размещено на Allbest.ru