Історія розвитку права інтелектуальної власності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія розвитку права інтелектуальної власності в Україні

Анна Сергіївна Лозовська, студентка магістратури Київського університету права НАН України

Резюме

Лозовська А.С. Історія розвитку права інтелектуальної власності в Україні.

Дана стаття присвячена дослідженню історії розвитку права інтелектуальної власності в Україні. Дослідження є актуальним на сьогоднішній день, тому що інтелектуальна власність, її правовий захист та розвиток нині набули стратегічного значення у світі й, зокрема, в Україні.

У рамках написання даної статті було проведено поділ історичного шляху розвитку інтелектуальної власності та аналіз етапів розвитку інтелектуальної власності на території України, починаючи від періоду появи перших згадок про правове регулювання суспільних відносин у сфері інтелектуальної власності в Російській Імперії, до складу якої входила Україна, закінчуючи сьогоденням. А також було надано правову оцінку законодавчого регулювання інтелектуальної власності в різні етапи його становлення на території України, що надає можливість більш поглиблено дослідити тенденції розвитку законодавства про інтелектуальну власність та вносити нові пропозиції щодо його вдосконалення.

Ключові слова: інтелектуальна власність, розвиток права інтелектуальної власності, історія розвитку, авторське право, промислова власність, законодавство.

Резюме

Лозовская А.С. История развития права интеллектуальной собственности в Украине.

Данная статья посвящена исследованию истории развития права интеллектуальной собственности в Украине. Данное исследование является актуальным на сегодняшний день, потому что интеллектуальная собственность, ее правовая защита и развитие в настоящее время приобрела стратегическое значение в мире и, в частности, в Украине.

В рамках написания данной статьи был проведен раздел исторического пути развития интеллектуальной собственности и анализ этапов развития интеллектуальной собственности на территории Украины, начиная с периода появления первых упоминаний о правовом регулировании общественных отношений в сфере интеллектуальной собственности в Российской Империи, в состав которой входила Украина, и заканчивая настоящим временем. А также была дана правовая оценка правового регулирования интеллектуальной собственности в разные этапы его становления на территории Украины, что дает возможность более углубленно исследовать тенденции развития законодательства об интеллектуальной собственности и вносить новые предложения по его усовершенствованию.

Ключевые слова: интеллектуальная собственность, развитие интеллектуальной собственности, история развития, авторское право, промышленная собственность, законодательство.

Summary

Anna Lozovska. History of development of intellectual property rights in Ukraine.

Creative activity is one of the most important aspects of society. The development of any sphere of creativity is of particular importance for the whole society, because the indicator of the progress of society is the development of its intellectual level. In general, the socio-economic prosperity of any state depends on the state of development and efficiency of intellectual and creative activity of its population. This article is devoted to the study of the history of intellectual property rights in Ukraine. This study is relevant today, because intellectual property, its legal protection and development are now of strategic importance in the world and, in particular, in Ukraine.

In writing this article, a division of the historical path of intellectual property development and analysis of stages of intellectual property development in Ukraine, from the period of the first mention of legal regulation of public relations in the field of intellectual property in the Russian Empire, which included Ukraine, to the present.

The study found that during Ukraine membership in the Soviet Union, the issue of legal regulation of intellectual property was not given due attention, but everything has changed since Ukraine independence. The article reflects the evolution of legislation governing intellectual property rights in our country and, in general, Ukraine in the development of regulation of intellectual property rights, after the declaration of independence, acted in three stages: in the first stage, it made the basis for intellectual property; on the second - introduced international standards for the protection of intellectual property, as well as adopted a number of laws on intellectual property; In the third stage, which is still in force today, Ukraine is beginning to emerge from the crisis and build its development strategy in the field of intellectual property.

The article also provides a legal assessment of the legislative regulation of intellectual property at different stages of its formation in Ukraine, considers the evolutionary prerequisites for the development of intellectual property systems, which provides an in-depth study of intellectual property legislation and make new proposals for its improvement.

Key words: intellectual property, development of intellectual property law, history of development, copyright, industrial property, legislation.

Постановка проблеми

Творча діяльність являється однією із найважливіших сторін життя суспільства. Завдяки творчості людина має можливість розкрити свої здібності, реалізувати себе як особистість, а також в умовах ринкових відносин результати творчої діяльності творця можуть стати товаром, який в майбутньому зможе приносити прибуток його творцю. Розвиток будь-якої сфери творчості має особливе значення для всього суспільства, оскільки показником прогресу суспільства є насамперед розвиток його інтелектуального рівня. Загалом соціально-економічне процвітання будь-якої держави значною мірою залежить від стану розвитку та ефективності інтелектуальної, творчої діяльності її населення. Саме тому питання щодо становлення та розвитку інтелектуальної власності стає все більш актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науково-теоретичною базою даної статті є праці, які присвячені праву інтелектуальної власності, таких учених-правознавців: А.В. Аксютіна, Ю.Л. Бошицького, В.С. Дмитришин, Т.С. Ківалова, О.О. Кулініча, О.В. Нестерцова-Собакарь, О.П. Світличного, В.В. Тропіна, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Р.С. Шандра та інших науковців.

Метою статті є дослідження історичних етапів становлення й розвитку права інтелектуальної власності в Україні, що допоможе краще усвідомити його значення та роль у суспільстві.

Виклад основного матеріалу

В Україні, яка входила до складу Російської імперії, становлення і розвиток права інтелектуальної власності значно відрізняється порівняно з розвитком права інтелектуальної власності західноєвропейських країн. Перші згадки про правове регулювання інтелектуальної власності в Росії, датуються початком XIX ст., що були викликані процесами промислової революції, яка була пов'язана з результатами творчості суспільства у промисловій сфері. Отже, 17 червня 1812 р. Радянським урядом було видано маніфест «Про привілеї на різні винаходи і відкриття в художніх промислах», задля охорони права на результати інтелектуальної творчості Гілевич С. Історичні аспекти формування системи захисту права інтелектуальної власності. Митна справа. 2012. № 4. Ч. 2. Кн. 1. С. 318-324.. Маніфестом були встановлені вимоги для отримання привілеїв на винаходи, передбачалася видача привілеїв на власні винаходи й ті, що завозилися з-за кордону, строком на три, п'ять та десять років.

Далі спираючись на законодавство Європи, Російською Імперією було видано закон «Про винаходи» від 1870 р. та закон «Про патенти» від 1896 р., які передбачали виникнення системи перевірки з видачі патентів, за допомогою якої контролювалась присутність істотної новизни. Варто звернути увагу також на закон «Про спеціальні клейма» від 1830 р., за яким власники певних виробництв (наприклад взуттєвих, меблевих, виробництв парфумів тощо) обов'язкового повинні мати спеціальні клейма, для позначення своїх виробів. А у 1838 р. був прийнятий закон «Про товарні знаки». Згідно з ним товарні знаки визначались об'єктами промислової власності з виключними на них правами, а вже клейму як особливому позначенню надали вужчого значення. Також важливим у даному законі стало настання кримінальної відповідальності за підробку товарних знаків.

Одночасно розвивалося і авторське право. При Радянській владі воно захищалося нормами Статуту Цензурного від 22 квітня 1828 р., згідно з яким автору надавалось виключне право на друкування своїх творів. Однак через два роки відповідно до закону від 8 січня 1830 р. автору дозволяється продавати право власності на твір, який він створив. Також автор мав право на друк і торгівлю свого твору довічно, а права на твір, що були успадковані спадкоємцями автора, могли використовуватись ними не більше 25 років. Також важливим у розвитку авторського права стало прийняття закону «Положення про авторське право» від 20 березня 1911 р., яким дуже докладно регулювались правовідносини авторського права. Загалом даним законом права автора дуже зменшили Аксютіна А.В., Нестерцова-СобакарьО.В., Тропін В.В. та ін. Інтелектуальна власність : навч. посіб. / за ред. Нестер- цової-Собакарь О.В. Дніпро: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2017. 140 с..

Лютневою буржуазно-демократичною революцією 1917 р. не було змінено норми щодо інтелектуальної власності. Що не скажеш про Жовтневу соціалістичну революцію, мета якої була - розбудувати нове, соціалістичне право, включаючи право інтелектуальної власності.

Загалом, законодавство Радянського Союзу, до якого входила Україна, не вживало такий термін, як «інтелектуальна власність», й взагалі до 1991 р. у Росії було відсутнє спеціальне законодавство для регулювання інтелектуальної власності.

Отже, за часи перебування України в складі Радянського Союзу питанню нормативного регулювання інтелектуальної власності не приділялося особливої уваги. Більш активний розвиток законодавства у сфері інтелектуальної власності розпочався після проголошення нашої держави незалежною. Перший етап становлення системи регулювання прав інтелектуальної власності в Україні почався з формування найнеобхідні- ших їй законодавчих основ та утворення організаційних структур.

Першим кроком можна вважати прийняття Закону України «Про власність» 1991 р., коли вперше було вжито термін «інтелектуальна власність», у якому надавався орієнтовний перелік об'єктів інтелектуальної діяльності, що перебувають під правовою охороною. Закон України «Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності» від 13 грудня 1991 р. став правовою основою регулювання промислової власності в Україні, котрим було встановлено низку важливих положень: надано визначення поняттю «науково-технічна діяльність», містилась інформація щодо торгівлі науково-технічною продукцією, результати науково-технічної діяльності визначались об'єктами права інтелектуальної власності того, ким було створено даний результат Право інтелектуальної власності : підручник / О.І. Харитонова, Є.О. Харитонов, Т.С. Ківалова, В.С. Дмитришин, О.О. Кулініч, Л.Д. Романадзе та ін. Київ: Юрінком Інтер, 2015. 544 с..

1992 р. було створено центральний орган виконавчої влади у сфері промислової власності, під назвою Державне патентне відомство України та видано Положення, яким регулювалась робота вищезгаданого органу.

У вересні 1992 р. було видано «Тимчасове положення про правовий захист об'єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій», в якому міститься чітко визначений перелік об'єктів промислової власності, та їх умови охороноспроможності Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Украї-ні, затверджено Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479/92. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/479/92#Text. Це положення можна вважати першим нормативно-правовим актом спеціального законодавства у сфері інтелектуальної власності в Україні.

Другим етапом було прийняття Україною протягом 1993-1995 рр. низки законів України в різних сферах права інтелектуальної власності: «Про охорону прав на сорти рослин»; «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; «Про охорону прав на промислові зразки»; «Про племінне тваринництво»; «Про авторське право і суміжні права»; «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»; «Про державну таємницю», які стали правовою основою захисту об'єктів інтелектуальної власності в Україні.

Також на другому етапі становлення механізму регулювання права інтелектуальної власності Україною було прийнято низку суттєвих міжнародних зобов'язань, які включали в себе необхідність впровадження міжнародних стандартів регулювання права інтелектуальної власності в законодавство нашої держави. Було укладено Угоду про партнерство з Євросоюзом та з 1995 р. розпочато переговори про набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на період до 2020 року. URL: http://sips.gov. ua/ua/project-ip-strategy28082014.

Важливим кроком в історії розвитку інтелектуальної власності стало закріплення у 1996 р. ст. 41 Конституції України прав кожного громадянина на результати його інтелектуальної діяльності та ст. 54 Конституції України - свободи творчої діяльності й захист інтелектуальної власності громадян Конституція України від 28.06.1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30..

Що стосується органів державної охорони об'єктів інтелектуальної власності, то Державне патентне відомство було ліквідоване у 1999 р. і на його базі створено Державний комітет України з питань науки та інтелектуальної власності. А вже наприкінці 1999 р. при Міністерстві освіти і науки було створено Департамент інтелектуальної власності як орган державного управління зі статусом юридичної особи. У даному вигляді відомство проіснувало близько десяти років.

Третій етап в розвитку права інтелектуальної власності в Україні розпочався у 2000 р., він характеризується закінченням кризового періоду розвитку економіки України та проголошенням стратегічних планів майбутнього розвитку. Отже, в 2000-х рр. Україна виходить на етап будування своєї стратегії розвитку права інтелектуальної власності, яка полягала в:

-прийнятті 27 квітня 2001 р. Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні»;

- ухваленні Програми розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності на 2001-2004 рр.;

- впровадженні вимог Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (угоди TRIPS) Світової організації торгівлі (СОТ) в законодавство України⁷.

Наступною надзвичайно важливою подією в історії становлення законодавства про інтелектуальну власність є прийняття 16 січня 2003 р. Цивільного кодексу України. У Цивільному кодексі є окрема четверта книга, котра присвячується тільки праву інтелектуальної власності та в якій надається тлумачення поняттю «права інтелектуальної власності», його об'єктів та суб'єктів, вказані наслідки, які настають при вчиненні правопорушення у сфері права інтелектуальної власності тощо⁸.

У 2016 р. відбулась ліквідація Державної служби інтелектуальної власності, а її завдання передали Міністерству економічного розвитку і торгівлі. Також цього року було удосконалено законодавство щодо інтелектуальної власності внаслідок його адаптації до законодавства Європи⁹.

Важливо також зазначити, що в 2017 р. був утворений Вищий суд із питань інтелектуальної власності, завданням якого є розгляд справ щодо спорів, котрі стосуються порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності. Судді даного суду призначаються тільки після проходження відкритого конкурсу, і ними тепер можуть стати не тільки ті особи, котрі раніше були суддями, а й патентні повірені, адвокати зі стажем роботи п'ять і більше років.

Урядовий консультативно-дорадчий орган, завданням якого був аналіз та подолання проблемних питань, що стосуються реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності було створено у 2018 р. під назвою - Рада з питань інтелектуальної власності.

Висновок. Отже, аналізуючи історію розвитку права інтелектуальної власності в Україні, можна зробити висновок, що за часи перебування України в складі Радянського Союзу питанням правового регулювання інтелектуальної власності не приділялося належної уваги, однак з моменту проголошення незалежності України все змінилось. Україна в розвитку регулювання права інтелектуальної власності, після проголошення незалежності, діяла в такі три етапи: на першому етапі вона зробила базу для інтелектуальної власності; на другому - упровадила міжнародні стандарти охорони інтелектуальної власності, а також прийняла низку законів про інтелектуальну власність; на третьому етапі, який діє по сьогодення, Україна починає виходити із кризового становища і будує свою стратегію розвитку у сфері інтелектуальної власності.

На нашу думку, такий поділ історичного шляху розвитку інтелектуальної власності на території України дає можливість більш поглиблено дослідити тенденції розвитку законодавства про інтелектуальну власність та вносити нові пропозиції щодо його вдосконалення

Література

1Гелеверя Є.М. Еволюційні передумови розвитку та сучасний стан системи інтелектуальної власності в Україні / Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського. 2018. Вип. 21. С. 142-147.

2Цвільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003 р. (редакція від 1.01.2021 р., підстава 942-ІХ). URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/435-15#Text

3Рекомендації парламентських слухань «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування»: схвалені постановою Верховної Ради України від 27.07.2007 р. № 1243Л/

Размещено на Allbest.ru