Відповідальність за порушення податкового законодавства в США

Размещено на http://allbest.ru

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В США

Кришталь Галина Олександрівна,

доцент кафедри обліку і оподаткування

ПрАТ «ВНЗ Міжрегіональна Академія управління персоналом»

Анотація

У статті проаналізовано зміст правопорушення податкового законодавства, а також юридичної відповідальності, яка полягає в покладеному державою обов'язку відповідати за скоєне правопорушення у межах належної правової процедури. Коротко визначено основні види податкового правопорушення та розкрито сутність застосування санкцій. Зазначено відмінності цивільно-правової відповідальності за порушення податкового законодавства в США від податкового законодавства України, яка носить змішаний характер, оскільки має ознаки як цивільно-правової, так і адміністративної відповідальності.

Мета статті: коротко дослідити та визначити основні види правопорушень податкового законодавства в США та порівняти з аналогічними правопорушеннями в області податків в Україні.

Наукова новизна роботи полягає в аналізі теоретичних аспектів та визначень природи відповідальності з боку платників податків в разі правопорушень. Досліджено правопорушення, щодо якого в США застосовуються дві санкції, і правопорушення кваліфікується одночасно і як злочин, і як провина, оскільки притягнення до цивільно-правової відповідальності не виключає притягнення до відповідальності кримінальної (на відміну від відповідних положень законодавства України).

Висновки. Проаналізовано теоретичні аспекти правопорушень в США. З'ясовано, що в США до податкових порушень застосовуються дві санкції, і правопорушення кваліфікується одночасно і як злочин, і як провина, оскільки притягнення до цивільно-правової відповідальності не виключає притягнення до відповідальності кримінальної. Цивільно-правова відповідальність за порушення податкового законодавства в США не схожа ні на адміністративну, ні на цивільно-правову у типово українському розумінні та носить змішаний характер, оскільки має ознаки як цивільно-правової, так і адміністративної відповідальності.

Ключові слова: цивільно-правова відповідальність, правопорушення, законодавство США, санкції.

податкове правопорушення законодавство україна сполучені штати

Kryshtal Halyna O.,

Accounting and Taxation Department, Interregional Academy of Personnel Management

RESPONSIBILITY FOR VIOLATION OF TAX LAW IN THE UNITED STATES

The article reveals the content of the violation of tax law. The content of legal responsibility, which consists in the obligation imposed by the state to be responsible for the committed offense within the proper legal procedure, is formulated. The main types of tax offenses are briefly identified and the essence of the application of sanctions is revealed. The differences between civil liability for violations of tax law in the United States from the tax legislation of Ukraine, which is mixed in nature, as it has signs of both civil and administrative liability.

The purpose of the article: to briefly investigate and identify the main types of offenses in tax law in the United States and compare with similar offenses in the field of taxation in Ukraine.

The scientific novelty of the work is the analysis of theoretical aspects and definitions of the nature of liability of taxpayers in case of offenses. A two-sanction offense study in the United States qualifies as both a crime and a felony, as civil liability does not preclude criminal prosecution (as opposed to experience and legal law in Ukraine).

Conclusions. The theoretical aspects of offenses in the United States are analyzed. It was found that in the United States, two sanctions are applied to tax violations, and the offense is classified as both a crime and a crime, because civil liability does not preclude criminal prosecution. Civil liability for violations of tax law in the United States is neither administrative nor civil in the typical Ukrainian sense and is mixed, as it has features of both civil and administrative liability.

Key words: civil and law responcibility, offenses, US legislation, sanctions.

Постановка проблеми. Податки є основним джерелом доходів бюджету, і кожна держава зацікавлена в тому, щоб усі податкові доходи надходили до бюджету у повному обсязі та у встановлений термін. При цьому без інституту відповідальності, лише шляхом переконання, жодна сучасна держава не може досягти мети збору податків.

Вивчення досвіду розвинених країн у правовому регулюванні відповідальності порушення податкового законодавства представляє інтерес з погляду співвідношення його з правовим регулюванням відповідної сфери суспільних відносин в Україні та обліку отриманих знань у вітчизняному податковому законодавстві. Досвід США у цьому сенсі становить найбільший інтерес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз правового регулювання відповідальності за порушення податкового законодавства в США неможливий без теоретико-правового аналізу інституту юридичної відповідальності загалом. З огляду на те, що юридична відповідальність як комплексний інститут права практично не отримала розвитку у праві США, розглянемо напрацювання вітчизняної юриспруденції.

Юридична відповідальність традиційно привертала увагу дослідників у вітчизняній юридичній науці. Питанням її вивчення присвячені праці таких вчених, як: І. А. Кузьмін [1], Р. Л. Хачатуров [2], Бандурка О. М. [3], БогатирьоваЄ.М. [4], ПонікаровВ.Д. [3], ПоповаС.М. [3], БризгалінА.В. [5], Гетманцев Д. О. [6], Коцан Л. М. [7], Непочатенко О. О. [8] та ін.

Мета статті: коротко дослідити та визначити основні види правопорушень податкового законодавства в США та порівняти з аналогічними правопорушеннями в області податків в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. США завжди прагнули ефективно боротися зі зловживаннями платників податків, тому першими у світі запровадили правила про оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній та правила трансфертного ціноутворення. У цій країні також традиційно приділяється підвищена увага досягненню мети загального дотримання податкового законодавства усіма суб'єктами податкових правовідносин, а робота Служби внутрішніх доходів США (далі СВД) спрямована на забезпечення дотримання податкового законодавства більшістю законослухняних платників податків та виявлення недобросовісних.

Щодо теми даного дослідження, мова йтиме швидше про негативну (ретроспективну) форму реалізації відповідальності за порушення податкового законодавства. Проте з огляду на те, що позитивна та негативна відповідальність не окремі види, а лише форми реалізації єдиної юридичної відповідальності, слід епізодично та опосередковано звертатися до позитивної форми реалізації відповідальності, особливо коли вона практично невід'ємна від негативної. Зокрема, це матиме місце щодо функцій та принципів роботи податкових органів США, які, з одного боку, притягують до відповідальності за порушення податкового законодавства, а з іншого всіляко при цьому прагнуть підвищити рівень добровільного дотримання податкового законодавства всіма залученими суб'єктами. Ще одним прикладом, що ілюструє фактичну невіддільність у США позитивної відповідальності від негативної, є цивільно-правові санкції: будучи мірою відповідальності за порушення законодавства, вони також мають на меті підвищити рівень добровільного дотримання всіма зобов'язаними особами законодавства про податки.

Не вдаючись у суть спору про стадії юридичної відповідальності та їх кількість, зазначимо, що більшість учених зійшлися на думці, що юридична відповідальність виникає з початку скоєння правопорушення, оскільки юридичну відповідальність здебільшого передбачено і за замах на скоєння правопорушення. Саме цим зумовлено нашу увагу до питань діяльності Служби внутрішніх доходів США щодо ідентифікації правопорушників та проведення ризик-орієнтованого податкового контролю, а також до інституту податкових інформаторів, які сприяють Службі внутрішніх доходів США, повідомляючи про факти порушення податкового законодавства.

Не викликає сумнівів і та обставина, що при розгляді слід аналізувати процедуру притягнення до відповідальності та інші процесуальні аспекти, що випливають із цього (наприклад, апеляційне оскарження рішень СВД про притягнення до відповідальності). Тут доречно звернути увагу на принципову відмінність вітчизняного доктринального та американського підходів до інституту відповідальності загалом та санкцій за порушення податкового законодавства зокрема. У вітчизняному праві інститут відповідальності з другої половини ХХ ст. став вивчатися як інститут матеріального права. В американському праві історично велика увага приділяється питанням процесуального права та процедурам, при цьому в доктрині питання відповідальності за порушення податкового законодавства не знайшло глибокої розробки та аналізу, а наявні праці присвячені радше загальним питанням податкової процедури та податкових правопорушень. У вітчизняній теорії держави і права не зроблено акценту на тому, що юридична відповідальність реалізується строго у встановленому законом порядку.

На нашу думку, в юридичній відповідальності має важливе значення та обставина, що реалізується вона у встановленому державою (в законі) порядку. Саме в цьому полягає ключова відмінність юридичної відповідальності від інших видів соціальної відповідальності. Американський підхід повністю узгоджується з таким поглядом на цей інститут, традиційно приділяючи підвищену увагу питанням процесу та процедури. У США стягнення податків, у тому числі примусове, обов'язково має здійснюватися із дотриманням конституційного принципу належної правової процедури, оскільки цей принцип застосовується до всіх випадків обмеження права власності, зокрема у вигляді податкових та пов'язаних із ними платежів [3].

Податкова суперечка, на нашу думку, має місце, коли є правова суперечка (суперечність) з питань застосування податкового законодавства. Таким чином, стороною податкової суперечки може бути, наприклад, не тільки платник податків, який заперечує донарахування податку, штрафи та відсотки у Податковому суді США (далі Податковий суд), але також інша особа, наприклад податковий інформатор, який не згоден із сумою виплаченої йому винагороди за обов'язковою програмою для податкових інформаторів. Коли йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства, мається на увазі не просто примус через суд виконати запропонований обов'язок, не виконаний добровільно (як у випадку з неправомірною відмовою у виплаті винагороди інформатору), а скоріше необхідність відповідати за скоєне правопорушення та зазнавати у цьому зв'язку заходів державно-примусового впливу. Іншими словами, не кожна податкова суперечка виникає у зв'язку із притягненням до відповідальності за порушення податкового законодавства.

Більшість вчених сходяться у думці, що правовідносини відповідальності припиняються з реалізацією міри юридичної відповідальності (наприклад, у рамках виконавчого провадження). Стосовно теми дослідження, можна дійти висновку про припинення правовідносин відповідальності з виплатою штрафу, відсотків і пені чи з відбуванням покарання (якщо йдеться про кримінальну відповідальність).

Фактичною підставою відповідальності є лише вчинення правопорушення. Однак, очевидно, що в рамках вивчення підстав відповідальності також слід більш докладно розглянути:

а) наявність правової норми, що забороняє вчинення певного діяння та (або) наказує певні стандарти поведінки, а також норми, що містить санкцію за невиконання обов'язку;

б) відсутність підстав для звільнення від відповідальності;

в) винесення правозастосовного акта щодо притягнення конкретної особи до юридичної відповідальності.

С.С. Алексєєв справедливо зазначає, що слід не просто розглянути правопорушення, а й встановити його склад, і через правозастосовний акт переконатися у відсутності підстав звільнення від відповідальності [9].

Необхідність конкретизації визначення відповідальності за порушення податкового законодавства США пов'язана з тим, що у США особлива увага приділяється принципу належної правової процедури, що є основою реалізації інституту відповідальності. Відповідно до даного принципу кожна особа, яка притягується до відповідальності за порушення податкового законодавства, має право як мінімум на повідомлення про це та на проведення слухання, в рамках якого їй буде надана можливість надати свої аргументи.

Отже, найбільш прийнятне для цілей даної роботи визначення юридичної відповідальності з урахуванням викладених підходів можна сформулювати таким чином: юридична відповідальність це покладений державою обов'язок відповідати за скоєне правопорушення у межах належної правової процедури.

Оскільки у праві США питання класифікації юридичної відповідальності детально не розроблені, звернемося до праць вітчизняних учених. У вітчизняній теорії права прийнято диференціювати юридичну відповідальність з допомогою різних критеріїв. Незважаючи на дискусійність питання про класифікацію відповідальності [10], найчастіше йдеться про її поділ:

1) за функціональним та цільовим критерієм на правовідновлювальну та каральну (штрафну);

2) за галузевою ознакою на конституційну, адміністративну, кримінальну, цивільно-правову, фінансову та ін;

3) у зв'язку з дуалізмом права на публічно-правову та приватноправову;

4) на підставах її наступу на суб'єктивну, об'єктивну та абсолютну;

5) за суб'єктним критерієм на відповідальність фізичних та юридичних осіб;

6) за формою реалізації юридичної відповідальності у суспільних відносинах на позитивну та негативну.

У зв'язку з вищевикладеним зазначимо таке. Інститут відповідальності порушення податкового законодавства на США повною мірою вписується у представлену класифікацію за наявності специфіки, зумовленої правовою традицією і належністю до англо-американської правової сім'ї. При цьому розглядається переважно негативна (ретроспективна) форма реалізації відповідальності, саме відповідальність за скоєне правопорушення.

Оскільки у податковому праві США історично склалася модель добровільного (кооперативного) дотримання податкового законодавства, розгляд інституту відповідальності виключно у негативному аспекті практично неможливий. До того ж, в умовах прецедентної юридичної культури, практики та професійної правосвідомості неможливо суворе розмежування юридичної відповідальності в США на публічно-правову та приватноправову.

З цього погляду важливо наголосити, що санкції діляться на кримінальні (англ. criminal) і некримінальні, тобто цивільні (англ. civil). І незважаючи на публічність правовідносин відповідальності за порушення податкового законодавства, у специфічних умовах американського правопорядку, що включають позовну суть кримінального процесу, розвинену змагальність сторін та можливість укладання повноцінної угоди зі слідством (до якої застосовуються норми договірного права), навіть кримінальна відповідальність набуває певною мірою цивільного, приватно-правового відтінку [11].

З позиції поділу юридичної відповідальності на суб'єктивну, об'єктивну та абсолютну можна зробити висновок, що відповідальність за порушення податкового законодавства в США за загальним правилом відноситься до суб'єктивної, оскільки заснована на концепції провини (проте є деякі нюанси, пов'язані зі встановленням провини при застосуванні цивільно-правових санкцій).

Поділ юридичної відповідальності за галузевим критерієм, який найчастіше виступає у вітчизняній теорії права як основний, має у США свої особливості. Оскільки для правової системи США нехарактерний чіткий поділ права на публічне та приватне, це не могло не позначитися на формуванні відповідних галузей права, які не виділяються так само чітко, як у країнах континентального права.

Тим часом у вітчизняній науці висловлюється думка, що кожна галузь права повинна мати свій власний інститут відповідальності; жодна галузь неспроможна нормально функціонувати без свого інституту відповідальності. Додатково виділяють ознаки, що говорять про самостійність виду юридичної відповідальності: наявність кодифікованого акта, що передбачає юридичну відповідальність; особливості процесуального порядку; наявність самостійного виду правопорушення та встановлених державою несприятливих наслідків скоєного діяння.

У праві США неможливо виділити фінансове право як самостійну галузь права (у континентально-правовому розумінні) і, як наслідок податкове право як підгалузь фінансового права. Однією із суттєвих особливостей правового регулювання відповідальності за податкові правопорушення США є те, що вона встановлюється не нормами спеціальних галузевих законів (кримінальних, адміністративних чи інших), а нормативними правовими актами, які входять у систему законодавства про податки. На рівні федерації відповідальність за податкові правопорушення, включаючи злочини, регулює Кодекс внутрішніх доходів (далі КВД), а відповідальність за податкові правопорушення на рівні штатів та муніципалітетів їх відповідні акти.

Це дозволяє дослідникам говорити про США як про державу з максимально уніфікованим варіантом податкового законодавства. Тобто з огляду на ознаки самостійності виду відповідальності можна дійти висновку про наявність кодифікованого акта.

Проте виникає питання про наявність самостійного податкового правопорушення та специфічного виду негативних наслідків, встановлених за нього. Зокрема, чи є ухилення від сплати податків, яке є злочином за правом США, податковим (фінансовим) або кримінальним правопорушенням з урахуванням того, що закріплено воно у податковому кодексі (КВД) США; чи є санкція у вигляді позбавлення волі за цей злочин специфічним видом несприятливих наслідків; чи є відповідальність за ухилення від сплати податків. Ці та інші питання очевидно змушують нас задуматися про правовий статус юридичної відповідальності порушення податкового законодавства США.

У вітчизняній юридичній науці не склалося єдиної позиції щодо існування податкової відповідальності як самостійного виду відповідальності. Підхід, який передбачає виділення фінансової, податкової, бюджетної відповідальності, перестав бути коректним, оскільки не можна довільно і штучно множити види відповідальності й теоретично для її різновидів вже є найменування «адміністративна відповідальність» [11].

Податкова відповідальність за своєю правовою природою є різновидом адміністративної відповідальності та визначає її як «соціально-правовий наслідок скоєння податкового правопорушення, що полягає в наявності обов'язку особи, який випливає з факту скоєння податкового правопорушення, зазнати державного засудження та позбавлення майнового характеру» [11]. Інші автори, однак, наводять досить переконливі та вагомі аргументи на користь існування фінансової та податкової відповідальності.

На основі проаналізованих робіт можна зробити висновок, що при вирішенні питання про те, до якого виду віднести ту чи іншу відповідальність, слід аналізувати її правову природу. Щодо США, то мова йтиме про наявність з точки зору юридичної техніки відповідальності за порушення податкового законодавства (тобто положень КВД, якщо говорити про федеральний рівень), яка за своєю природою може бути кримінальною або некримінальною (тобто цивільно-правовою) [12].

У вітчизняній науці фінансового права також не склалося єдиної точки зору щодо поняття «податкове правопорушення». Зокрема, деякі автори виступають із критикою використання формулювання, що «фінансове правопорушення це порушення бюджетного, банківського, митного, податкового законодавства» і, відповідно, коли йдеться про «відповідальність порушення бюджетного, банківського, митного, податкового законодавства» [13]. Слід зазначити, що для США зазначена полеміка є менш актуальною, оскільки всі правопорушення в податковій сфері, включаючи кримінальні, закріплені в єдиному нормативно-правовому акті КВД. Тому, говорячи про податкові правопорушення, ми маємо на увазі порушення податкового законодавства, які за своєю сутністю можуть бути як злочинами, так і провинами.

Розмежування відповідальності порушення податкового законодавства в США проводять дуже умовно, залежно від скоєного діяння (якщо воно є злочином, то відповідальність буде кримінальна), а також порядку реалізації відповідальності (кримінальна відповідальність накладається виключно в судовому порядку на основі вироку суду). І якщо щодо кримінальної відповідальності все відносно зрозуміло, то щодо цивільно-правової відповідальності за порушення податкового законодавства в США виникають питання.

Найперше з них у тому, наскільки доречно використовувати термін «цивільно-правова відповідальність» для відповідальності за порушення податкового законодавства у США, особливо з огляду на те, що в Україні під цивільно-правовою відповідальністю традиційно розуміють відповідальність у цивільно-правовій сфері. Запитань додає і та обставина, що в юридичній термінології США слово civil часто використовується як антонім criminal, а не в прийнятому в Україні значенні «цивільно-правовий, цивільний» [14].

В Україні цивільно-правова відповідальність виникає у приватноправовій сфері, і відповідальність за порушення податкового законодавства перестала бути цивільно-правовою. Цивільно-правова відповідальність і, отже, відповідні санкції в Україні мають основною метою відновлення порушеного права, загладжування заподіяної правопорушенням шкоди. Мета адміністративного покарання в Україні полягає у попередженні скоєння нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Передбачені правом США санкції за порушення податкового законодавства зазвичай ділять на кримінальні і цивільні. Інакше кажучи, за порушення, яке є злочином, передбачено civil penalties, що буквально означає «цивільно-правовий штраф». У США йдеться про цивільно-правову відповідальність, оскільки «англосаксонській правовій системі непритаманне континентальне розуміння адміністративної відповідальності. Загальний цивільно-правовий режим не заперечує значення адміністративно-правових аспектів відповідальності за податкові правопорушення. Але у США адміністративно-правові аспекти є другорядними стосовно загального цивільно-правового змісту відповідальності за податкові правопорушення». Проте, на відміну від авторів, які говорять про пріоритет цивільно-правового змісту санкцій у податковому праві США, ми доходимо висновку про швидше змішану природу цих санкцій.

У праві США статус цивільно-правових санкцій до кінця не визначено. У 2017 р. Верховний Суд США (далі Верховний Суд) підтвердив, що цивільно-правові санкції мають штрафний (англ. punitive) характер, коли їхня мета покарання та превенція, а не відновлення положення. Саме тому стягнення штрафу в порядку КВД з особи, на якій лежав обов'язок утримання та перерахування податку до бюджету і яка цей обов'язок не виконала, насправді не буде штрафом, хоч і називається penalties, оскільки бюджет отримує лише суму податку і нічого понад неї [14].

Як свідчить СВД, цивільно-правові санкції застосовуються для добровільного дотримання податкового законодавства, тобто, застосовуючи санкцію до порушника, податкові органи ставлять пріоритетом мету загальної превенції. Більше того, в американській доктрині склалося чітке розуміння, що без цивільно-правових санкцій ніхто не став би дотримуватися податкового законодавства [14]. Інакше кажучи, мета вплинути на поведінку осіб шляхом стимулювання добровільного дотримання податкового законодавства, тобто йдеться швидше про карально-превентивний характер санкцій.

Цивільно-правова відповідальність у США має багато ознак, якими в Україні наділяється відповідальність адміністративна: носить громадський характер, оскільки встановлюється державою; здійснює охоронну та попереджувальну функції; правопорушення характеризується громадською шкідливістю; заходи відповідальності встановлюються законом тощо.

Прибічники позиції цивільно-правової природи civil penalties можуть зробити висновок, що ці санкції дещо схожі на таку форму цивільно-правової відповідальності в Україні як неустойка (штраф, пеня).

Ще однією особливістю права США є та обставина, що за те саме правопорушення застосовуються дві санкції, і правопорушення кваліфікується одночасно і як злочин, і як провина, оскільки притягнення до цивільно-правової відповідальності не виключає притягнення до відповідальності кримінальної [15; 16; 17]. При цьому ключовим моментом є те, що елементи правопорушень можуть бути повністю ідентичні (наприклад, особа притягується до кримінальної відповідальності за ухилення від податків і згодом до цивільно-правової відповідальності за податкове шахрайство). Фактично обидва правопорушення мають одні й ті самі елементи.

В Україні має місце диференціація відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпеки скоєного діяння: якщо діяння суспільно небезпечне, за нього передбачена кримінальна відповідальність, якщо суспільно шкідливе адміністративна, але не обидва види відповідальності та покарання.

Висновки. Таким чином, якщо керуватися пріоритетом змісту над формою, а саме розглядати сутність правовідносин відповідальності (відповідальність виникає перед державою, а не перед приватною особою) з урахуванням американської специфіки (змагальності процесу, рівності сторін у процесі, неоднозначної природи цивільно-правових санкцій тощо), можна дійти висновку про те, що цивільно-правова відповідальність за порушення податкового законодавства в США не схожа ні на адміністративну, ні на цивільно-правову у типово українському розумінні та носить змішаний характер, оскільки має ознаки як цивільно-правової, так і адміністративної відповідальності.

Список використаних джерел:

1. Кузьмин І.А. Система юридичної відповідальності як об'єкт наукових досліджень. Держава і право. 2018. № 10. С. 61-70.

2. Хачатуров Р. Л., Липинский Д. А. Общая теория юридической ответственности. СПб.: Изд. «Юридический центр Пресс», 2007. 950 с.

3. Бандурка О.М., ПонікаровВ.Д., ПоповаС.М. Податкове право: навч. посіб. К.: Центр учб. л-ри, 2012. 312 с.

4. Богатирьова Є. М. Генезис податкових реформ в Україні. Економічний простір. 2017. № 118. С. 126-142.

5. Брызгалин А. В. Трехмерное налогообложение как один из основных принципов налоговой политики. Налоги и финансовое право. 2010. №17. С. 22-32.

6. Гетманцев Д. О. Стабільність та визначеність податкового права. Часопис Київського університету права. 2016. № 2. С. 84-89.

7. КоцанЛ.М. Соціально-регулююча роль оподаткування доходів. Економічні науки. 2017. № 22. Частина 2. С. 88-91.

8. Непочатенко О. О. Оподаткування прибутку підприємств в Україні. Економіка. Управління. Інновації. 2015. №1. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2015_1_28 (Дата звернення: 10.01.2022).

9. Алексеев С. С. Проблемы теории права : Курс лекций. Х. : Статут, 2010. С. 366.

10. МарченкоМ.Н., ДерябинаЕ.М. Теория государства и права: учебно-методическое пособие. М.: Проспект, 2019. 720 с.

11. ОксамитнийВ.В. Загальна теорія держави та права : підручник. Х. : ЮНИТІ-ДАНА, 2018. 591с.

12. Whitehouse C., Stuart-Buttle E. Revenue law Principles and Practice. London: Butterworths, 1993. P. 20-22.

13. ЛевшицД.Ю. Налоговое мошенничество в зарубежных странах. Налоги. 2007. № 6.

14. MadisonA. The Legal Consequences of Noncompliance with Federal Tax Laws. Tax Lawyer. 2016. Vol. 70. Issue 1. P. 392.

15. Internal Revenue Code (Title26 of United States Code). URL: https://uscode.house. gov/browse/prelim title26&edition=prelim (Дата звернення: 10.01.2022).

16. Internal Revenue Manuals. URL: https://www.irs.gov/irm (Дата звернення: 10.01.2022).

17. TownsendJ.A. Federal Tax Procedure (2018 Practitioner Ed.). URL: https://ssrn. com/abstract=3218532 (Дата звернення 10.01.2022).

Размещено на Allbest.ru