Методичні підходи щодо ідентифікації об’єднаних територіальних громад

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні підходи щодо ідентифікації об'єднаних територіальних громад

І.В. Заблодська, д-р екон. наук, проф., директорка Луганської філії,

ДУ «Інститут економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України», Київ,

С.І. Гречана, канд. екон. наук, доц.,

с. н. с. відділу проблем міжрегіонального співробітництва,

ДУ «Інститут економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України», Київ,

Запропоновано методичні підходи до ідентифікації об'єднаних територіальних громад. Визначено етапи проведення ідентифікації об'єднаної територіальної громади. Сформовано відкриту систему критеріїв ідентифікації об'єднаних територіальних громад. За допомогою запропонованих методичних підходів побудовано ідентифікаційний профіль та ітртоув- ідентифікаційний профіль Білокуракинської ОТГ. Запропоновано використання ідентифікаційного профілю ОТГ як інструменту оцінки результатів реалізації стратегії її розвитку.

Ключові слова: об'єднані територіальні громади; методичні підходи; профіль; ідентифікація; критерії оцінки; етапи; інструменти.

Inna Zablodska, Dr. Sci. (Econ.), Professor, Director of the Luhansk Branch,

V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the NAS of Ukraine,

Kyiv

Svitlana Hrechana, PhD (Econ.), Associate Professor,

Senior Researcher of the Department of Interregional Cooperation,

V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of the NAS of Ukraine,

Kyiv

METHODICAL APPROACHES TO THE IDENTIFICATION OF AMALGAMATED TERRITORIAL COMMUNITIES

The role in ensuring the development of the territory of the identification of amalgamated territorial communities is studied, which is to establish the similarities and differences of a particular ATC that reflect its uniqueness. It is noted that the results of identification are a source of formation of strategic and operational goals in the development or update of the strategy of socio-economic development of ATC, the basis for creating a positive image and further promotion of the community. The low demand for the procedure of ATC identification by local governments and the lack of appropriate organizational and methodological content for its implementation is stated.

Methodical approaches to identification of ATCs based on a unified adaptive system of criteria are proposed. The result of their application should be the creation of an identification profile of the community, which reflects the main components of its uniqueness and enables dynamic assessment of the actual or projected results of the strategy of its development, contributing to their further successful development. The stages of identification of the amalgamated territorial community are determined, the algorithms of their basic procedures are revealed. An open system of criteria for the identification of united territorial communities is formed, which contains spatial-administrative, financial-budgetary, social and special components. It is emphasized that the last group of criteria determines the adaptability of the system, allowing experts to add certain criteria that reflect the specifics of the life of communities in the region.

On the basis of the proposed methodical recommendations, the current identification profile of Bilokurakynska ATC is constructed and its improve-identification profile in the medium term. A special component is formed by such a criterion as «remoteness of an ATC from the line of demarcation,» which is relevant for Donetsk and Luhansk regions. The comparison of the current and improve-identification profiles allows for the possibility of obtaining a positive result from the implementation of the ATC development strategy in the baseline scenario, but its insufficient efficiency is noted. It is proposed to make certain adjustments to the approved community development programs, as well as to initiate new projects in accordance with the identified issues.

Keywords: amalgamated territorial communities; methodical approaches; profile; identification; evaluation criteria; stages; tools.

Поступова трансформація об'єднаних територіальних громад (ОТГ) у процесі децентралізації з об'єктів на суб'єктів управління, здатних самостійно забезпечувати свою спроможність, змушує органи місцевого самоврядування при розробці власних стратегій розвитку спиратися на широку партиси- пацію. Саме залучення до цього процесу представників бізнесу і громадськості дозволяє не тільки визначати і більш якісно вирішувати найважливіші для громади питання, але і враховувати при плануванні майбутнього розвитку відповідної громади її унікальність.

Ідентифікуючи відповідний населений пункт, мешканці відрізняють його територію від інших подібних місць за почуттям дому (почуттям спокою, безпеки та гордості), поки живуть у цьому місці [1, р. 28], визнаючи тим самим його унікальність через внутрішнє сприйняття. Загалом же результати ідентифікації ОТГ, що є «процедурою встановлення схожості / відмінностей ОТГ за допомогою визначених критеріїв і відповідних ознак, комбінування яких і відбиває унікальність конкретної ОТГ на фоні інших» [2, с. 45], забезпечують підґрунтя для обміркованого формування спільного бачення цілей розвитку території та підходів до 'їх реалізації, побудови позитивного іміджу ОТГ. Це зумовлює важливу роль використання інструментарію ідентифікації для підвищення якості стратегій розвитку ОТГ при їх розробці чи оновленні, що має позитивно вплинути на розбудову успішного майбутнього громад.

Однак оцінка чинного законодавства щодо децентралізації та регіонального розвитку показала відсутність відповідного правового і нормативного підґрунтя ідентифікації ОТГ, що є однією з вагомих причин низької затребуваності даного аспекту в практичній діяльності органів місцевого самоврядування. Брак такої нормативної інформації, нечисленний науково- практичний контент і обмежений доступ до кваліфікованої фахової допомоги не дозволяють ОТГ самостійно здійснити ідентифікацію більш-менш якісно. За таких умов проведення процедури ідентифікації громад може суттєво впливати на якість формування реального ідентифікаційного профілю ОТГ, зміщуючи акценти, перекручуючи уявлення про унікальність громади. Вирішення даної проблеми полягає, зокрема, у розробці відповідного методичного підходу, який міститиме відкриту систему критеріїв, чітку послідовність дій та шкалу оцінки показників для побудови ідентифікаційного профілю ОТГ, який являтиме собою наочне відображення набору унікальних ознак громади.

Отже, мета статті -- розробити методичні підходи щодо ідентифікації об'єднаних територіальних громад на основі уніфікованої системи критеріїв, за допомогою яких будується ідентифікаційний профіль ОТГ, використання якого дозволить оцінювати результати реалізації стратегії розвитку громад.

Ідентифікація як сучасна наукова категорія дістала своє застосування як на практиці, так і в багатьох сферах науки, що спричинило накопичення значного масиву трактувань її сутності. Зрозуміло, що така поліваріантність зумовлює існування різних теоретичних і методичних підходів до проведення ідентифікації залежно від мети її використання. Так, серед закордонних дослідників у сфері регіоналістики панує думка, що ідентифікація певної території передбачає формування відповідного набору цінностей, переваг й особливостей регіону, міста чи громади, які, зазвичай, не можуть бути виміряні кількісно, а потребують якісних досліджень [3, р. 223]. Тобто, процес здійснення ідентифікації зводиться до емпіричної оцінки успішності розвитку відповідного населеного пункту чи території. Група шотландських учених пропонує виконувати ідентифікацію за поєднанням регіональних історичних, соціальних, економічних та політичних процесів [4, р. 171]. Натомість, їх колеги з Польщі обґрунтовують необхідність дослідження рівня територіальної ідентичності в контексті її впливу на весь спектр явищ, що мають опосередкований чи прямий вплив на місцевий розвиток [5, р. 34].

Рис. 1. Етапи проведення ідентифікації об'єднаної територіальної громади Джерело: побудовано авторами.

Національні дослідження у цьому напрямі є достатньо обмеженими. О. Мусієздов стверджує, що ідентифікація міста (території, спільноти, культури тощо) є спробою виразити його специфіку або типовість, наблизившись тим самим до розуміння досліджуваного феномену, що і становить головну мету наукового пізнання [6, с. 217], не конкретизуючи, однак, способів визначення такого вираження. О. Павлов при дослідженні типології сільських територій пропонує ідентифікувати 'їх за критеріями «населення, поселення, виробничо-господарський комплекс, інфраструктура, землі сільськогосподарського й іншого призначення та навколишнє природне середовище» [7, с. 22]. Детермінацію економічних систем з точки зору 'їх обмеженості в просторі та часі М. Кравченко пропонує проводити в ідентифікаційному просторі в горизонтальній та вертикальній площині та за ідентифікаційними періодами [8, с. 33].

Отже, погоджуючись з доцільністю використання системи критеріїв для проведення ідентифікації об'єднаної територіальної громади, визначимо, що критерієм ідентифікації ОТГ можуть бути адміністративно-територіальні характеристики чи показники стану соціально-економічного розвитку громади, які характеризують суттєві ознаки останньої та дають можливість ототожнити, а також відрізнити її від інших ОТГ у 'їх загальній масі. Розглядаючи систему критеріїв ідентифікації ОТГ як локальної території та економічної системи, зауважимо, що така система повинна містити невелику кількість елементів, тобто бути компактною, більш-менш усталеною, але достатньо адаптивною, щоб у відповідності з регіональними особливостями громади мати змогу змінити на свій розсуд деякі позиції.

Проте наголос при здійсненні ідентифікації ОТГ слід робити не стільки на виборі самих критеріїв чи їх верифікації на основі аналітичних даних, скільки на оцінюванні всієї сукупності верифікованих критеріїв, тобто сама по собі будь-яка система даних про громаду не надасть літерального висновку щодо унікальності ОТГ, оскільки потребує подальшої обов'язкової інтерпретації, бажано в наочному вигляді, що значно спростить сприйняття результату і визначення унікальності. Виходячи з цих міркувань пропонується така послідовність виконання процедури ідентифікації ОТГ (рис. 1) на основі системи критеріїв, що уможливлює побудову ідентифікаційного профілю ОТГ.

Запропоновані послідовність етапів та їх зміст визначають послідовність розробки методичних підходів до ідентифікації об'єднаних територіальних громад, основні положення яких згруповано так.

Перший -- підготовчий етап -- має на меті формування певного набору ідентифікаційних ознак ОТГ, виражених через атрибутивні чи кількісні оцінки за визначеними інтервалами. Він складається з двох взаємопов'язаних процедур: створення системи критеріїв ідентифікації та розробки шкали виміру кожного з них. Основними вимогами до такої системи в контексті отримання коректних (достатньо порівнянних) результатів ідентифікації ОТГ є її уніфікованість і адаптивність. Отже, певним чином упорядкована сукупність критеріїв, з одного боку, має бути похідною від чинної нормативно-правової бази щодо регіонального розвитку й містити невеликий перелік ознак типовості чи унікальності, які можуть бути застосовані для оцінки більшості ОТГ. З іншого, вона повинна містити механізми, які дозволили б їй максимально підлаштовуватися під певні особливості життєдіяльності громад в окремих регіонах (прикордонних, на постконфліктних територіях, у гірських районах, на приморських територіях тощо). З огляду на визначені умови та результати наукових досліджень [8--10], пропонуємо до використання таку систему критеріїв ідентифікації ОТГ, адаптовану до встановлення впливу особливих умов життєдіяльності ОТГ різних регіонів:

• просторово-адміністративна складова: назва і тип об'єднаної територіальної громади; чисельність населення, що постійно проживає на території ОТГ; площа території ОТГ; кількість населених пунктів, що входять до складу ОТГ;

• фінансово-бюджетна складова: доходи загального фонду бюджету на одного мешканця; рівень дотаційності бюджету ОТГ; капітальні видатки бюджету на одного мешканця; питома вага капітальних видатків у загальній сумі видатків; рівень спроможності ОТГ, визначений за рейтинговою оцінкою ^:;

• соціальна складова: чисельність учнів, що здобувають освіту в закладах загальної середньої освіти, розташованих на території ОТГ; кількість закладів освіти, охорони здоров'я, культури та спорту, що утримуються за рахунок бюджету органів місцевого самоврядування;

• особлива (регіональна) складова: додається чи не додається до системи за рішенням експертів робочої групи задля виділення специфіки життєдіяльності громад певного регіону. Наприклад, для постконфліктних територій -- віддаленість від лінії розмежування, для прикордонних територій -- віддаленість від державного кордону, для гірських і приморських територій -- середньорічна кількість туристів чи відпочиваючих, тощо.

Продовженням підготовчого етапу є розробка шкали виміру кожного критерію представленої системи. Цей крок необхідний для визначення меж та інтервалів верифікації даних, за сукупністю яких буде побудовано ідентифікаційний профіль ОТГ. Для оптимальної візуалізації профілю пропонуємо обмежити відображення точок виміру кількісних критеріїв п'ятьма інтервалами, за якісними -- трьома. Тоді процедура розробки шкали за кожним критерієм матиме такий вигляд:

• для якісних критеріїв: визначення можливих варіантів значень та їх часткове узагальнення в разі перевищення встановленого обмеження;

• для кількісних критеріїв: визначення мінімального, середнього та максимального значень того чи іншого критерію (на думку експертів) з наступною диференціацією на інтервали. Граничні межі остаточно обраних інтер-

¹ Оцінка фінансових показників бюджетів 806 ОТГ. Рейтинг за 2019 рік [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://decentralization.gov.ua/news/12192 (дата звернення: 03.11.2020).

валів можуть бути зміщені від результатів, отриманих шляхом рівномірного поділу, до показників, які забезпечують потрапляння середніх значень даних до центрального інтервалу.

Виняток становить критерій «рівень спроможності ОТГ», який за ознаками є кількісним, але його запропоновано оцінювати за якісною шкалою «низький -- середній -- високий». Межі його числових інтервалів для формування ідентифікаційного профілю ОТГ подано в таблиці.

Після завершення підготовчих процедур мають бути сформовані два основних атрибути ідентифікаційного профілю ОТГ: перелік критеріїв ідентифікації ОТГ і шкала виміру за кожним критерієм, які мають табличний вигляд.

Другий -- аналітичний етап -- передбачає виконання ряду взаємодоповнюючих процедур щодо пошуку, систематизації та візуалізації аналітичної інформації, необхідної для наповнення системи критеріїв відповідними даними, з наступною побудовою ГО-точок (маркерів ідентифікаційного профілю, які визначають належність значення певного критерію ідентифікації відповідному інтервалу шкали виміру). Джерелами інформації можуть виступати статистичні та урядові дані, дані паспортів та профілів громад, розміщені на їх офіційних сайтах, звіти неурядових організацій щодо перебігу реформи децентралізації. Підготовлена сукупність даних підлягає подальшому групуванню за елементами всіх складових адаптивної системи критеріїв ідентифікації.

Наступним кроком є верифікація інформації за кожним критерієм, яка передбачає визначення такого інтервалу шкали виміру, якому за цією ознакою належатиме ГО-точка. Результатом етапу є заповнення відповідних клітин таблиці ідентифікаційного профілю. Для цього рекомендується відображати в них будь-яке зображення, що може слугувати маркером майбутньої кривої відхилень («*», «¦», «¦», «*»).

На останньому -- результуючому етапі -- відбуваються остаточне оформлення, опис та оцінка ідентифікаційного профілю ОТГ. У підготовленій на попередніх етапах таблиці профілю за ГО-точками будується крива, яка пов'язує основні критерії унікальності громади і дозволяє оцінити фактичні чи прогнозовані результати реалізації стратегії її розвитку.

Межі числових інтервалів критерію «рівень спроможності ОТГ» для формування ідентифікаційного профілю громади

Джерело-, складено авторами за: Оцінка фінансових показників бюджетів 806 ОТГ. Рейтинг за 2019 рік [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://decentralization.gov.ua/ пем^/12192 (дата звернення: 03.11.2020).

Запропоновані методичні підходи були використані для побудови ідентифікаційного профілю Білокуракинської селищної ОТГ Луганської області (рис. 2), який було сформовано на основі запропонованої вище адаптивної системи критеріїв ідентифікації об'єднаних територіальних громад, даних про громаду та результати її діяльності за 2019 р.

Шкала виміру визначалась у регіональній площині за інформацією про дев'ять об'єднаних територіальних громад Луганської області, які функціонували більше одного року. Оскільки розроблена система критеріїв не є закритою, а передбачає можливість її розширення за рахунок тих ознак, що характеризують специфіку життєдіяльності громад певного регіону, авторами було додано критерій (особлива складова), який притаманний об'єднаним територіальним громадам Луганської та Донецької областей (у тому числі й Білокуракинській ОТГ), -- 'їх віддаленість від лінії розмежування.

Унікальний ідентифікаційний профіль Білокуракинської ОТГ демонструє зміщення значної кількості ГО-точок до більш позитивних, чи-то бажаних, значень, однак присутні також і негативні оцінки деяких критеріїв. Саме вони, а також ГО-точки, що розташовані в середніх інтервалах, є індикаторами майбутніх позитивних змін, які стають можливими завдяки реалізації певної системи заходів у межах досягнення визначених стратегічних цілей. Частина критеріїв не може бути змінена об'єктивно (унікальність назви ОТГ, її тип і площа, кількість населених пунктів, що об'єднались, а також віддаленість від лінії розмежування). Однак усім іншим притаманна здатність покращуватися завдяки ефективній реалізації визначених напрямів розвитку, проєктів та зусиль або трансформуватися в гірший бік через негативний впив зовнішніх факторів чи неефективного управління. Аналіз таких змін ідентифікаційних профілів громади в ретроспективі або при перспективному плануванні надає достатньо показовий інструмент оцінки ефективності реалізації стратегії її розвитку в динаміці, застосування якого сприятиме підвищенню якості управління успішною розбудовою ОТГ.

Розглянувши стратегічні цілі розвитку Білокуракинської ОТГ, а також оцінивши можливості та напрями впливу на результати розвитку системи заходів і проєктів, запланованих у межах реалізації відповідної Стратегії Стратегія розвитку Білокуракинської об'єднаної територіальної громади до 2028 року [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://bilokurakynska-gromada.gov.ua/strate- gїya-rozуїtku-bїlokurakїnskoї-ob%E2%80%99ednanoї-terїtorїalnoї-groшadї-do-2020-2028- гоки-14-33-50-28-12-2017/ (дата звернення: 10.11.2020); Перспективний план розвитку Біло-куракинської ОТГ [Електронний ресурс].--Режим доступу: https://bїlokurakynska-groшada. goу.ua/perspektїУnij-plan-rozуїtku-bїlokurakїnskoї-otg-20192021-16-29-04-14-01-2019/ (дата звернення: 10.11.2020)., було побудовано покращений ідентифікаційний профіль (їшргоуе-ідентифі- каційний профіль) громади в середньостроковій перспективі за умови здійснення базового сценарію (рис. 3).

Рис. 2. Ідентифікаційний профіль Білокуракинської ОТГ станом на 1 січня 2020 р.

Джерело: побудовано авторами за: Паспорт Білокуракинської територіальної громади [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: Ьйрв^/Ьііокигакушка- gromada.gov.ua/pasport-gromadi-ll-30-01-22-12-2015/ (дата звернення: 03.11.2020); Оцінка фінансових показників бюджетів 806 ОТГ. Рейтинг за 2019 рік [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://decentralization.gov.ua/news/12192 (дата звернення: 03.11.2020).

Рис. 3. Improve-ідентифікаційний профіль Білокуракинської ОТГ Джерело: побудовано авторами.

збільшити обсяг власних фінансових ресурсів і зменшити державне дотування, що дозволить збільшити обсяг капітальних видатків. Передбачається також завершення проєкту реконструкції медичної амбулаторії у межах виконання стратегічної цілі «С. Цілісний гуманітарний простір громади та ефективне врядування», яке так само дозволить перевести ID-точку відповідного критерію в наступний інтервал. Реалізація сукупності інших про- єктів формує підґрунтя для незначного підвищення рейтингу спроможності громади, якого достатньо для зміни її оцінки за умови незмінності позицій інших громад, що є достатньо складним завданням.

Проте окреслені трансформації слабо стосуються головного критерію «Доходи загального фонду бюджету на 1 мешканця», що вказує на необхідність проведення більш результативної політики зростання бюджетних надходжень громади. За сучасних соціально-економічних умов вона може бути спрямована на формування належних умов і підтримку функціонуючого на території громади бізнесу, розширення співпраці з фіскальними органами з метою вивчення стану платіжної дисципліни місцевих платників податків, а також виявлення та запобігання виплаті заробітної плати в «конвертах», оптимізацію ставок та пільг за платою за землю, залучення грантових коштів тощо.

ВИСНОВКИ

ідентифікація об'єднана територіальна громада

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що використання методичних підходів до ідентифікації ОТГ на основі уніфікованої системи критеріїв дозволить об'єднаним територіальним громадам визначати свій ідентифікаційний профіль, який відображає унікальність кожної громади. Максимальна її сумісність з чинною нормативною базою щодо регіонального розвитку та системою статистичних спостережень, а також її адаптаційна здатність до врахування специфіки життєдіяльності громад окремих регіонів створюють основу для побудови достатньо об'єктивного ідентифікаційного профілю ОТГ і конкретного регіону, області чи території. Запропонований зразок його візуалізації дає змогу доволі просто й наочно встановити відмінні ознаки об'єднаної територіальної громади в будь-якій площині порівняння.

Наведений методичний підхід щодо формування improve-ідентифікацій- ного профілю надає в розпорядження об'єднаним громадам інструмент оцінки результатів реалізації стратегії 'їх розвитку за фактичними даними -- для визначення ефективності впроваджених заходів за певний період часу або в перспективі -- з метою забезпечення якісного планування розвитку ОТГ і своєчасного коригування чинних довгострокових програм і проєктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Shao Y., Lange E, Thwaites K. Defining Local Identity // Landscape Architecture Frontiers. -- 2017. -- Vol. 5 (2). -- P 24--41.

2. Устименко В.А., Заблодська І.В., Бурбело С.О., Заблодська Д.В., Саєнко П.О. Ідентифікація та позиціонування об'єднаних територіальних громад: методичний інструментарій // Економіка та право. -- 2019. -- № 1 (52). -- С. 44--50 (doi: https://doi.org/ 10.15407/econlaw.2019.01.044).

3. Gerencsйr I. The role of individual responsibility in territorial development // Economic and Social Changes: Facts, Trends, Forecast. -- 2019. -- Vol. 12. -- No. 4. -- Р. 220--233 (doi: https://doi.org/10.15838/esc.2019.4.64.14).

4. Pritchard A., Morgan N.J. Culture, identity and tourism representation: marketing Cymru or Wales? // Tourism Management. -- 2001. -- Vol. 22. -- P. 167--179.

5. Raszkowski A. Towards local development based on territorial identity // Regional Economy and Policy. Territories and Citie / Jan Evangelista Purkyne University in Ustinad Labem, 2014. -- 126 р. -- Р 32--37.

6. Мусієздов О.О. Ідентифікація Харкова: досвід конструювання образу міста / Схід-Захід : Іст.-культ. зб. -- Вип. 15. -- Спец. вид. : Проблеми історичної урбаністики ; [за ред. В. Кравченка, Г. Грінченко]. -- Харків : ТОВ «НТМТ», 2011. -- 348 с. -- С. 217--234.

7. Павлов О.І. Ідентифікація сільських територій України як периферійних: теорія та практика // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. -- 2013. -- Вип. 6. -- С. 20--27.

8. Кравченко М.О. Визначення атрибутивних просторово-часових характеристик підприємства // Інвестиції: практика та досвід. -- 2016. -- № 23. -- С. 32--37.

9. Заблодська І.В., Гречана С.І. Розбудова об'єднаних територіальних громад Луганщини за допомогою інструментів ідентифікації // Економічний вісник Донбасу. -- 2020. -- № 2 (60). -- С. 10--18 (doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-10-18).

10. Rohozian Y., Hrechana S., Kuzmenko O., Derzhak N., Kuchmenko V., Plietnov M. Sustainable Development Management of Local Territories in the Eastern Ukraine in Conditions of Military Conflict: Identification Criteria // European Journal of Sustainable Development. -- 2020. -- Vol. 9 (3). -- P. 425--442 (doi: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n3p425).

REFERENCES

1. Shao Y., Lange E., Thwaites K. Defining Local Identity. Landscape Architecture Frontiers, Vol. 5 (2), 2017, pp. 24-41.

2. Ustymenko V., Zablodska I., Burbelo S., Zablodska D., Saenko P. Identification and positioning of the united territorial municipalities: Methodical tools. Economics and Law, No. 1 (52), 2019, pp. 44-50 (doi: https://doi.org/10.15407/econlaw.2019.01.044) [in Ukrainian].

3. Gerencser I. The role of individual responsibility in territorial development. Economic and Social Changes: Facts, Trends, Forecast, Vol. 12, No. 4, 2019, pp. 220-233 (doi: https://doi. org/10.15838/esc.2019.4.64.14).

4. Pritchard A., Morgan N.J. Culture, identity and tourism representation: marketing Cymru or Wales? Tourism Management, Vol. 22, 2001, pp. 167-179.

5. Raszkowski A. Towards local development based on territorial identity. Regional Economy and Policy. Territories and Cities, Jan Evangelista Purkyne University in Ustinad Labem, 2014, pp. 32-37.

6. Musiyezdov O. Identification of Kharkiv: The Experience of Constructing the Image of the City, in: East-West: Historical and Cultural Collection. Special Edition: Problems of Historical Urbanism. V. Kravchenko, H. Hrinchenko (Eds.). Iss. 15, Kharkiv, NTMT LLC, 2011, pp. 217-234 [in Ukrainian].

7. Pavlov O. Identification of rural territories of Ukraine as peripheral: theory and practice. Socio-Economic Problems of the Modern Period of Ukraine, Iss. 6, 2013, pp. 20-27 [in Ukrainian].

8. Kravchenko M. Defining of spatial and temporal attributes of the enterprise. Investment: Practice and Experience, No. 23, 2016, pp. 32-37 [in Ukrainian].

9. Zablodska I., Hrechana S. Developing of Amalgamated Territorial Communities of Luhansk Region with the Help of Identification Tools. Economic Herald of the Donbass, No. 2 (60), 2020, pp. 10-18 (doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-10-18) [in Ukrainian].

10. Rohozian Y., Hrechana S., Kuzmenko O., Derzhak N., Kuchmenko V., Plietnov M. Sustainable Development Management of Local Territories in the Eastern Ukraine in Conditions of Military Conflict: Identification Criteria. European Journal of Sustainable Development, Vol. 9 (3), 2020, pp. 425-442 (doi: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n3p425).

Размещено на Allbest.ru