Організована злочинність у фінансовій сфері як загроза економічній безпеці України

Л.Г. Андросович

науковий співробітник Міжвідомчого науково-дослідного центру проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України

Анотація

злочинність фінансова економічна безпека

Організована злочинність інтегрована у високорентабельні сектори економіки та є одним із факторів, що становлять реальну загрозу економічній безпеці України. Соціально-економічні перетворення в Україні змінили характер кримінальних правопорушень, вчинюваних організованими злочинними групами, які передусім орієнтуються на перетворення будь-якого ресурсу в капітал. Організовані злочинні угруповання все частіше використовують легальні інститути, особливо фінансові, для здійснення різних незаконних операцій.

Незважаючи на значні зусилля правоохоронних органів, організована злочинність якісно змінюється у напрямі розвитку нових кримінальних технологій, проникає до багатьох секторів економіки, таких як бізнес-послуги (юридичні, страхові, фінансові); медицина, освіта, дослідження та розробки, необхідні для виробництва продуктів із природних ресурсів; інформаційні технології тощо, та контролює їхню діяльність, створює систему корупційних зв'язків для забезпечення максимального злочинного результату.

Боротьба з організованою злочинністю є складною проблемою [1, с. 7-9]. І спробувати вирішити самостійно її неможливо, оскільки в Україні інституційна підтримка державної політики у боротьбі з організованою злочинністю непропорційна масштабам та ризику розповсюдження [2, с. 114]. За оцінками експертів Світового економічного форуму, на кінець 2019 року за рівнем поширеності організованої злочинності Україна посідала 117 місце в рейтингу серед 180 країн [3], що свідчить про надзвичайно високий рівень ризиків, пов'язаних із цим негативним соціальним явищем. Зокрема, існують проблеми координації дій уповноважених органів у боротьбі з організованою злочинністю, якісної інформаційної та аналітичної підтримки, поглиблення міжнародної співпраці.

Є об'єктивна необхідність розроблення ефективних моделей та стратегій організації протидії організованій злочинності у фінансовому секторі, оскільки вивчення структури та динаміки організованої злочинності в Україні свідчить про стійку тенденцію до її зростання.

Виклад основного матеріалу

У Стратегії національної безпеки України від 14 вересня 2020 року № 392/2020 зазначено, що поступовому розвитку економіки значною мірою перешкоджають існуючі загрози, багато з яких пов'язані насамперед з економічною безпекою [4]. У зв'язку з цим було створено Бюро економічної безпеки України [5], що, беззаперечно, є важливим кроком, покликаним усунути дублювання функцій правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних правопорушень у сфері економіки, в тому числі вчиненими організованими злочинними угрупованнями. Крім того, розроблено та схвалено Стратегію боротьби з організованою злочинністю [6], яка визначає напрями розвитку системи боротьби з організованою злочинністю та механізми реалізації державної політики у відповідній сфері в сучасних умовах.

Наведені вище заходи із вдосконалення державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю є важливими, оскільки організована злочинність нині є поширеним явищем, яке пустило своє коріння в усі сфери функціонування держави, завдаючи величезної шкоди її розвитку. Особливо під вплив організованих злочинних угруповань потрапляє фінансово-кредитна система, споживчий ринок, сфери розвитку бюджету та паливно-енергетичний комплекс. Це підтверджують результати роботи Національної поліції, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Національного антикорупцій- ного бюро та Державного бюро розслідувань, які здійснюють розслідування кримінальних правопорушень у фінансовій сфері, вчинених організованими злочинними групами, а також прокуратури та органів безпеки.

Особливо слід відзначити ту обставину, що в структурі організованої злочинної діяльності значну частину займають організовані злочинні угруповання, сформовані на етнічних засадах, кримінальна активність яких має міжрегіональний характер. Під їхнім контролем знаходяться багато об'єктів кредитно-фінансової сфери, сфери обороту житлової нерухомості та надання послуг.

Діяльність на ринку лотерей в Україні регулюється законом України «Про державні лотереї в Україні» від 6 вересня 2012 року № 5204-VI [8].

Збагачення з використанням лотерей становить інтерес для організованих злочинних угруповань передусім через відсутність належного забезпечення адміністрування податку з доходу організаторів лотерей та оподатковуваного виграшу у лотереях, а також через відсутність чітко визначеної відповідальності за невідображення розрахункових операцій, пов'язаних із прийняттям ставок та виплатою виграшів.

Основна проблема в державному контролі за доходами від операцій на ринку лотерей в Україні та їх оподаткуванням полягає в тому, що досі відсутнє законодавче врегулювання фіксації всіх фінансових операцій на ринку лотерей із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій у порядку, передбаченому Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-BP [9]. Такому контролю підлягають операції з прийняття коштів, повернення коштів, внесених для участі у лотереї, виплата (видача) виграшів у розмірі граничних сум розрахунків готівкою, встановлених Національним банком України, які повинні здійснюватися лише через каси із дотриманням вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. Прийняття і повернення коштів, внесених учасниками лотерей, виплата виграшів повинні здійснюватися виключно у касах пунктів розповсюдження лотерей з обов'язковим дотриманням вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та ведення касових операцій у національній валюті. Тільки за таких умов реальні обсяги операцій лотерейного ринку України та доходів від них будуть під належним контролем фіскальних органів, що дасть змогу збільшити надходження до бюджету від зазначеного виду діяльності та отримати позитивний соціально-економічний ефект загалом.

Державне регулювання азартних ігор нині здійснюється відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року № 768-IX [10]. Незважаючи на те, що останнім часом внесено певні зміни до цього Закону, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, в тому числі в частині посилення адміністративної та кримінальної відповідальності, деякі проблеми залишаються невирішеними.

Злочинні групи цілеспрямовано купують електронні клуби або навіть створюють власні. Такі «ігрові бібліотеки», як правило, реєструються в «податкових гаванях» (офшорах), з якими відсутній обмін інформацією у вітчизняних правоохоронних органів, тому переслідування нелегального електронного ігрового бізнесу не здійснюється.

Розквіту нелегального ринку азартних ігор в Україні активно сприяє корупційний складник, про що свідчить, наприклад, викриття нелегального грального бізнесу під «кришею» поліцейських Бердянським регіональним підрозділом Державного бюро розслідувань. За попередньою інформацією, працівник поліції спільно з цивільними особами організував гральний бізнес у Бердянську. Встановлено, що до схеми була причетна низка співробітників Бердянського районного відділу поліції, які, попри неодноразові заяви громадян, «не помічали» активної роботи гральних закладів [12].

Лідери й активні члени злочинної групи та злочинного співтовариства все частіше почали використовувати протиправні схеми в кредитно-фінансовій системі з метою розкрадання і переведення в готівку грошових коштів. Так, наприклад, члени організованих злочинних угруповань, які використовують розрахункові рахунки фіктивних підприємств, відкритих у багатьох банках, успішно переводять безготівкові кошти в готівку, а також вдаються до розкрадань шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість (при цьому наявні грошові кошти нерідко виводять за кордон). Незаконне переведення грошових коштів у готівку є одним із найпоширеніших видів нелегального бізнесу - це так звана діяльність «кон- вертаційних центрів». Такі фірми мають ознаки фіктивності, реєструються на підставних осіб, не звітують до податкових органів і за винагороду «надають послуги» з конвертування готівки. Переважно вони створюються угрупованням осіб, які мають значний досвід у цій діяльності та тісно пов'язані з кредитно-фінансовими установами. Цей механізм гарантує безпеку реалізації схем подальшого відмивання коштів.

Останнім часом спостерігається тенденція щодо популяризації використання віртуальних валют у протиправних фінансових схемах, спрямованих на легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, які отримані в готівковій формі. Так, особливо поширеним є факт використання криптовалют організованими злочинними угрупованнями як інструменту протиправної діяльності, пов'язаної із шахрайськими діями у сфері ІТ-тех- нологій, так званих «фінансових пірамід». Основними факторами, які впливають на зростання вказаної тенденції, є неврегульованість правового статусу віртуальних валют в Україні, відсутність як зовнішнього, так і внутрішнього адміністрування, а також центрів, які їх контролюють (повна децентралізація що унеможливлює зупинення операцій, накладення арештів), анонімність розрахунків тощо [13]. Саме вказані фактори на тлі одночасного адаптування фінансового законодавства окремих країн до врегулювання відносин, пов'язаних із віртуальними валютами, робить цю категорію фінансових послуг в Україні привабливою для протиправних дій організованих злочинних угруповань.

З огляду на прагнення організованих злочинних угруповань ефективно приховувати походження доходів, отриманих злочинним шляхом, та учасників злочинних угруповань, які незаконно отримали (отримують) доходи, та тих, які організовують процес відмивання коштів, а також гарантування швидкого та зручного доступу до готівкових коштів, отриманих із незаконних джерел, та створення зручних умов для безпечного використання доходів, отриманих від незаконних джерел [13], організовані злочинні угруповання зацікавленні у зберіганні своїх активів у найбільш ліквідній формі - у вигляді готівки, що дає змогу легко реалізовувати схеми з відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом. Відповідно, виявлення та боротьба з відмиванням грошей стає надзвичайно складним завданням, адже обіг безготівкових коштів контролюється органами державної влади більш пильно, ніж обіг готівки, а через велику кількість готівки в економіці вона природно використовується юридичними або фізичними особами.

Отже, розвиток організованої злочинності може призвести до послаблення фінансової безпеки, а також істотно знизити рівень економічної безпеки України загалом. Тож із метою посилення спроможностей правоохоронної системи у боротьбі з організованою злочинною діяльністю доцільно проаналізувати європейський досвід створення відповідних інституційних механізмів. Ключовими елементами успішних заходів боротьби з організованою злочинністю в ЄС є високий рівень професіоналізму та ефективне законодавство, засноване на положеннях Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності [14].