Особливості реалізації предмета іпотеки за рішенням суду
Аналіз стану законодавчого врегулювання та вдосконалення нормативно-правової бази іпотечних правовідносин. Правила відчуження предмету іпотеки. Правова природа відносин, що виникають між кредитором-іпотекодержателем, боржником-іпотекодавцем та покупцем.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.06.2022 |
| Размер файла | 14,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРЕДМЕТА ІПОТЕКИ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ
Зайченко В.Р., студентка 4 курсу спеціальності «Право»
Навчально-наукового гуманітарного інституту
Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського
м. Київ, Україна
Актуальність теми зумовлена теоретичними та практичними потребами дослідження іпотечних правовідносин та особливостей реалізації предмета іпотеки за рішенням суду. Є потреба у проведенні аналізу стану законодавчого врегулювання та вдосконалення нормативно-правової бази, а також визначення ролі судової практики у питаннях реалізації предмета іпотеки.
Питання правового регулювання іпотечних правовідносин досліджувалися в наукових працях багатьох цивілістів. Зокрема, до проблем іпотеки зверталися М. Сувало, Л. Лабецька, В. Вітрянський, А. Герц, М. Дякович, О. Загорулько, Н. Кузнецова, Я. Шевченко та багато інших. Водночас важливе значення має виявлення особливостей реалізації предмета іпотеки за рішенням суду, розгляд та аналіз на цій основі пропозицій щодо вдосконалення законодавства України про іпотеку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. [1]
Статтею 38 Закону України «Про іпотеку» визначено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає таке право на продаж предмета іпотеки будь -якій особі-покупцеві.
Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку». При цьому організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, що створені і діють відповідно до закону. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю. У свою чергу, місце проведення прилюдних торгів визначається спеціалізованою організацією за погодженням з іпотекодержателем [2, с. 16].
Відповідно до Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель має організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі -продажу між іпотекодавцем та покупцем, якщо це передбачено іпотечним договором або іпотекодержатель та іпотекодавець досягли відповідної письмової згоди. При цьому кошти за придбану нерухомість покупець сплачує на банківські рахунки іпотекодержателя.
Іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до дня продажу предмета іпотеки письмово повідомити всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку обтяження на нерухомість та/або майнові права на нерухомість, що є предметом іпотеки. Ці особи мають переважне право на придбання предмета іпотеки, відповідно до пріоритету їх зареєстрованих прав. Ціна продажу предмета іпотеки має бути встановлена за згодою між іпотекодержателем та іпотекодавцем.
Примусова реалізація предмета іпотеки за виконавчими документами здійснюються відповідно до умов іпотечного договору. Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби. Для здійснення реалізації предмета іпотеки орган державної виконавчої служби укладає договір із суб'єктом підприємницької діяльності, який має право здійснювати операції з нерухомістю. При цьому право вибору такого суб'єкта підприємницької діяльності та визначення умов реалізації предмета іпотеки належить іпотекодержателю [3, с. 134].
Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Суд також вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
До порушення справи про банкрутство боржника діють загальні норми законодавства, що гарантують банкам звернення стягнення на предмет застави. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; повинен письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб. Цим забезпечуються права стягувача у виконавчому провадженні та інших кредиторів боржника, які не є учасниками виконавчого провадження.
За правовою природою відносини, які виникають між кредитором-іпотекодержателем (за сумісництвом і продавцем за договором купівлі-продажу), боржником-іпотекодавцем та покупцем, є відносинами посередництва. Це випливає з того, що іпотекодержатель як продавець за договором купівлі-продажу діє від свого імені, а не від імені власника-іпотекодавця, що характерно саме для відносин посередництва, а не представництва [4, с. 165]. відчуження боржник іпотека кредитор
Варто також підтримати існуючу в літературі позицію, відповідно до якої майбутні вимоги можуть забезпечуватися заставою, яка виникає на одній з трьох підстав (договору, закону або рішення суду) [5, с. 242]. У такому разі слід виходити з того, що розмір забезпечення повинен бути визначений у договорі, законі, в рішенні суду. Незважаючи на це, законодавець не врахував позиції Конституційного Суду України, закріпивши у п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України положення, згідно з яким право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності, у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 ст. 89 Податкового кодексу України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У зв'язку з вищенаведеним вбачається необхідність у виключенні словосполучення «а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому» зі змісту п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України.
Література
1. Про іпотеку: Закон України від 05 червня 2003 року № 898-IV, зі змінами і доп. від 06 вересня 2021 року. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 38. Ст. 313.
2. Сувало М. С. Особливості звернення стягнення на предмет іпотеки у виконавчому провадженні. Науковий коментар. 2016.
3. Косак В. М., Юркевич Ю. М. Окремі аспекти індивідуалізації предмета застави. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 2 (1). С.126-136.
4. Ходико Ю. Є. Звернення стягнення на об'єкт іпотеки в договірному порядку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2015. Вип. 30 (1). С. 162-166.
5. Лабецька Л. М. Теоретико-методологічні засади іпотеки та іпотечного кредиту. Регіональна економіка. 2009. № 3 (53).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розвиток інституту іпотеки в Україні: історичний аспект. Зміст та форма договору іпотеки, особливості його державної реєстрації. Характеристика предмету іпотеки. Основні права та обов’язки сторін. Стан та подальші перспективи розвитку іпотеки в Україні.
курсовая работа [74,2 K], добавлен 24.10.2012Судова практика, спрямована на врегулювання особливостей відкриття провадження в справах, що виникають із кредитних правовідносин. Позови від представництва юридичної особи. Оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження в справі.
статья [43,3 K], добавлен 17.08.2017Сутність та зміст цивільних правовідносин як врегульованих нормами цивільного права майнових відносин, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності. Їх структура та елементи, класифікація та типи. Підстави виникнення, зміни, припинення правовідносин.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 04.01.2014Поняття об’єктів незавершеного будівництва. Момент виникнення права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Особливості іпотеки об’єктів незавершеного будівництва. Нормативно-правове регулювання іпотеки об’єктів незавершеного будівництва.
реферат [20,0 K], добавлен 21.02.2011Предмет та юридичні ознаки житлових правовідносин. Елементи методу відповідного права. Особливості недоторканості житлового помешкання. Зміст та порядок укладання договору застави (іпотеки). Загальна характеристика реалізації права власності на житло.
контрольная работа [25,9 K], добавлен 18.07.2011Дослідження правової природи господарського договору як засобу організації господарсько-договірних відносин. Суспільні правовідносини, що виникають у сфері господарської діяльності при визнанні господарських договорів недійсними та неукладеними.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 30.03.2014Проблеми визначення кола осіб, які беруть участь у справах, що виникають з кредитних правовідносин. Аналіз правових норм щодо особливостей суб'єктного складу справ даної категорії. Пропозиції для усунення суперечностей правового регулювання цих відносин.
статья [24,1 K], добавлен 17.08.2017Поняття трудових правовідносин, як предмету регулювання Трудового права України. Умови, зміст та підстави виникнення трудових правовідносин. Юридичні факти трудового права: особливості правової природи та способи закріплення, способи деталізації змісту.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 06.02.2011Вивчення трактування сім’ї у соціологічному та юридичному розумінні. Сутність та особливості сімейних правовідносин - відносин, що виникають зі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, взяття дітей на виховання. Суб’єкти, об’єкти сімейних правовідносин.
реферат [35,3 K], добавлен 16.05.2010Загальні засади і правова природа здійснення досудового врегулювання господарських спорів (ДВГС). Сучасний стан ДВГС, можливість збереження цього інституту і шляхи його вдосконалення. Подання претензії, строки і порядок її розгляду, повідомлення заявника.
статья [25,0 K], добавлен 19.09.2017
