Кримінально-виконавчі кодекси України та Республіки Білорусь: порівняльно-правовий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru

Кримінально-виконавчі кодекси України та Республіки Білорусь: порівняльно-правовий аспект

М.М. Гультай доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри конституційного права та прав людини Національної академії внутрішніх справ

Анотація

У статті досліджено спільні та відмінні риси кри-мінально-виконавчих кодексів України та Республіки Білорусь як основних кодифікованих нормативно-пра-вових актів пенітенціарних систем обох країн.

Здійснено порівняльно-правовий аналіз динаміки розвитку відповідних кодексів з урахуванням постра-дянського минулого, а також положень, що сформу-льовані в загальновизнаних міжнародних актах.

Наголошується на тому, що в колишньому Радян-ському Союзі виправно-трудові законодавства окремих союзних республік, зокрема виправно-трудові кодекси, за своєю структурою і змістом мало відрізнялись.

Звернуто увагу на те, що після проголошення неза-лежності в Україні та Республіці Білорусь розпочалися процеси скасування значної кількості правообмежень карального характеру та поступової гуманізації вико-нання кримінальних покарань загалом, а також пока-рань у виді позбавлення волі зокрема.

Активна діяльність представників різноманітних громадських та релігійних організацій, а також засобів масової інформації сприяла якнайкращому втіленню принципів кримінально-виконавчого законодавства, яким у кримінально-виконавчих кодексах України та Республіки Білорусь присвячено окремі статті.

Наголошено, що відсутність єдиного доктриналь-ного підходу до розуміння принципів кримінально-виконавчого права призвела до того, що зміст відпо-відних принципів у текстах кримінально-виконавчих кодексів України та Республіки Білорусь не розкрито.

Як позитивний момент зазначено, що в Криміналь-но-виконавчих кодексах України та Республіки Біло-русь виправлення засуджених визначено як одне із завдань кримінально-виконавчого законодавства. Вод-ночас законодавці кожної з держав по-різному форму-люють нормативне визначення цього поняття.

Ключові слова: нормативно-правовий акт, пенітенці-арне законодавство, Кримінально-виконавчий кодекс, гуманізація виконання кримінальних покарань, прин-ципи кримінально-виконавчого законодавства.

Summary

кримінальний покарання правовий

Criminal executive codes of Ukraine and the Republic of Belarus: comparative and legal aspect

Hultai M.M, Osaulenko A.O.

The article examines the common and distinctive features of the criminal executive codes of Ukraine and the Republic of Belarus as the main codified legal acts of the penitentiary systems of both countries.

Comparative legal analysis of the dynamics of the development of the relevant codes, taking into account the post-Soviet past, as well as the provisions formulated in generally accepted international instruments was conducted.

It is emphasized that in the former Soviet Union the correctional labor legislation of individual union republics, in particular the correctional labor codes, differed little in terms of structure and content.

Attention is drawn to the fact that after declaration of independence in Ukraine and the Republic of Belarus, processes were started for abolishing the significant number of criminal restrictions and gradual humanization of criminal punishment in general, as well as imprisonment in particular.

The active work of representatives of various public and religious organizations, as well as the media contributed to the best implementation of the principles of criminal executive legislation, which are covered by certain articles in the criminal executive codes of Ukraine and the Republic of Belarus.

It is emphasized that the lack of a unified doctrinal approach to understanding the principles of criminal executive law have led to the fact that the content of the relevant principles in the texts of the criminal executive codes of Ukraine and the Republic of Belarus is not covered.

As a positive point it is noted that the Criminal Executive Codes of Ukraine and the Republic of Belarus define the correction of convicts as one of the tasks of criminal executive legislation. At the same time, the legislators of each state formulate the normative definition of this concept differently.

Key words: legal act, penitentiary legislation, criminal-executive code, humanization of execution of criminal punishments, principles of criminal-executive legislation.

Постановка проблеми. У сучасних умовах світовий правовий розвиток характеризується активним взаємовпливом складових елементів національних правових систем, особливо в межах одного типу права. Як показує практика правового регулювання суспільних відносин, такі процеси значною мірою сприяють правовому прогресу.

Як справедливо зазначає М. Ансель, процес порівняння національних правових систем та їх складових елементів відкриває перед юристами багато нових можливостей для кращого розу-міння права своєї країни. Саме порівняння дає змогу озброїти юриста новими ідеями, які немож-ливо отримати, навіть дуже добре знаючи і розумі-ючи вітчизняне право та законодавство [1, с. 38].

У зв'язку з вищезазначеним порівняльний ана-ліз змісту КВК України з кримінально-виконав-чим законодавством зарубіжних країн, зокрема й з КВК Республіки Білорусь, має важливе як нау-кове, так і практично-прикладне значення, особ-ливо в контексті здійснення реформи пенітенціар-ної системи України.

Аналіз останніх досліджень. До прийняття у 2003 р. КВК України порівняльні дослідження у сфері виконання кримінальних покарань не при-вертали особливої уваги з боку вчених-пенітенціа- ристів нашої держави. Цей факт, на нашу думку, відіграв певну негативну роль у процесі форму-вання змісту зазначеного кодексу. І лише через більш як 5 років після прийняття КВК Укра-їни в нашій державі розпочались досить активні порівняльні дослідження у сфері виконання кри-мінальних покарань. Саме цим питанням останнім часом присвятили свої праці І. Богатирьов, О. Богатирьова, Т. Денисова, Д. Казначеєва, О. Колб, І. Копотун, А. Морозов, Н. Панасюк, М. Пузирьов, А. Степанюк, О. Шкута, Д. Ягунов, І. Яковець, М. Яцишин та інші.

Вищезазначеними авторами порівняльно-пра-вові дослідження у сфері виконання покарань здійснювались переважно щодо західних держав, залишаючи поза увагою зміст кримінально-вико-навчого законодавства пострадянських держав, що, на нашу думку, є не зовсім правильним, оскільки саме вони є найбільш близькими до України не тільки за правовими витоками, але й історичними та національними традиціями, мен-талітетом тощо.

Метою статті є дослідження спільних та від-мінних рис кримінально-виконавчих кодексів України та Республіки Білорусь для вдоскона-лення процесу адаптації вітчизняного пенітенці-арного законодавства до європейських і світових стандартів.

Виклад основного матеріалу. Характеризуючи Кримінально-виконавчі кодекси України та Рес-публіки Білорусь, варто підкреслити, що, перебу-ваючи у складі СРСР, виправно-трудові, а потім - кримінально-виконавчі законодавства окремих союзних республік, зокрема кримінально-викона-вчі кодекси (в той час виправно-трудові), за своєю структурою і змістом мало чим відрізнялись між собою [2, с. 13; 3, с. 391].

Як в Україні, так і в Республіці Білорусь ще до прийняття КВК у місцях позбавлення волі було відмінено багато правообмежень карального характеру та активізувалась робота представників різноманітних громадських та релігійних органі-зацій, а також засобів масової інформації.

Водночас варто зазначити, що пострадянське минуле та його традиції постійно здійснювали і дотепер здійснюють вплив на зміст та струк-туру всіх галузей національного законодавства пострадянських держав. Не є винятком і зміст та структура Кримінально-виконавчих кодек-сів як України [4], так і Республіки Білорусь [5], які за своєю структурою є близькими до раніше чинних виправно-трудових кодексів цих союз-них республік, тобто структура кодексів фак-тично є ідентичною, хоча їх зміст досить суттєво відрізняється один від одного [3, с. 391]. Вида-ється, на різний зміст досліджуваних кодексів також суттєво вплинув і час їх прийняття.

Характеризуючи будь-який законодавчий, тим більше кодифікований, акт, важливо визначити його цілі та завдання. Такі цілі і завдання закріп-лені в ст. 1 КВК України та в ст. 2 КВК Республіки Білорусь, хоча їх зміст досить суттєво відрізня-ється один від одного.

Позитивним моментом у тексті кодексів Укра-їни та Республіки Білорусь є те, що в них закріп-лені принципи кримінально-виконавчого законо-давства, яким присвячена в кожному з кодексів окрема стаття. Перелік та зміст зазначених прин-ципів у кожному з кодексів значною мірою збіга-ються, хоча водночас мають особливості.

Загальним недоліком обох кодексів, на нашу думку, є те, що зміст вищезгаданих принципів законодавцями обох країн не розкривається. Вида-ється, цей недолік зумовлений багатоманіттям наукових підходів до сутності та змісту принци-пів, що свідчить про те, що в науках кримінально-виконавчого права як України, так і Білорусі відсутній єдиний підхід до розуміння принципів кримінально-виконавчого права [3, с. 392].

Важливо зазначити, що у КВК України та Рес-публіки Білорусь звернуто увагу на виправлення засуджених. Водночас законодавці кожної дер-жави по-різному формулюють нормативне визна-чення цього поняття.

Зокрема, за ч. 2 ст. 7 КВК Республіки Білорусь виправлення засуджених - це формування у них готовності вести правослухняний спосіб життя. Відповідно ж до ч. 1 ст. 6 КВК України виправ-лення засудженого являє собою процес позитив-них змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

У ч. 2 ст. 6 КВК України КВК України закріп-лений термін «ресоціалізація засуджених» як сві-доме відновлення засудженого в соціальному ста-тусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціаль-но-нормативного життя в суспільстві. У КВК ж Республіки Білорусь цей термін не зустрічається взагалі.

Закріпивши в кодексах виправлення засудже-них, законодавці досліджуваних держав окремою статтею визначили основні засоби його досяг-нення, які за своїм змістом практично збігаються.

Позитивним у змісті кодексів як України, так і Республіки Білорусь є і те, що в них досить чітко закріплено основи правового статусу засуджених. Цьому питанню в кожному з кодексів присвячено окрему главу.

У КВК Білорусі обов'язки засуджених постав-лені на перше місце, що свідчить про відчут-ний вплив радянських правових традицій, коли обов'язки громадянина висувались на перше місце, тоді як їхні права часто розглядались лише в другу чергу.

Видається, що на зміст і структуру КВК Укра-їни значно більший вплив здійснила європейська правова традиція функціонування пенітенціар-них систем, а тому в його тексті, як і в більшості західноєвропейських держав, права засуджених поставлені на перше місце, а вже потім регламен-товані їхні обов'язки.

Виправні колонії в Білорусі поділяються на колонії-поселення, виправні колонії для осіб, які вперше відбувають покарання у виді позбавлення волі, виправні колонії для осіб, які раніше відбу-вали покарання у виді позбавлення волі, виправні колонії особливого режиму (ст. 64 КВК Респу-бліки Білорусь). Таким чином, КВК Білорусі фак-тично зберіг структуру та функції виправно-тру-дових установ радянського періоду. Зміни зазнала лише назва, де замість «виправно-трудових уста-нов» з'явились «виправні установи».

В Україні кримінально-виконавчі установи отримали сучасну назву, яка в більшій мірі від-повідає як європейській, так і світовій традиціям пенітенціарних систем. До того ж вітчизняне пенітенціарне законодавство наділило особливим правовим статусом виховні колонії для неповно-літніх.

У законодавстві України, на відміну від Рес-публіки Білорусь, виправні установи з назвою «колонії-поселення» не передбачені. Натомість у ст. 16 КВК України запропоновані установи від-критого типу - виправні центри.

Необхідно зазначити, що їх правовий статус за своїм змістом та умовами відбування покарань є близьким до статусу колоній-поселень. Такі уста-нови розташовані, як правило, поруч із невели-кими населеними пунктами України.

Розглядаючи законодавче регулювання та практику виконання всіх видів кримінальних покарань із позиції гуманізму, варто зазначити, що їх сутність в Україні та Білорусі практично не відрізняється. Винятком є лише законодавче регулювання виконання покарань у виді позбав-лення волі. Видається, що одним із найбільш важ-ливих критеріїв є застосування до осіб, позбавле-них волі, дисциплінарних стягнень. Незважаючи на те, що принцип гуманізму закріплений у КВК Республіки Білорусь, у цій країні серед заходів стягнення, які застосовуються до засуджених до позбавлення волі, мають місце й позбавлення права на отримання чергової посилки чи пере-дачі, а також позбавлення чергового тривалого чи короткострокового побачення (ст. 112 КВК Респу-бліки Білорусь).

Висновки

В Україні та в Республіці Біло-русь у процес реформування національного кримінально-виконавчого законодавства були закладені загальні підходи та принципи. Вони базувались на загальновизнаних міжнародних актах та були спрямовані на загальну гуманіза-цію умов відбування покарань. У процесі рефор-мування пенітенціарних систем у місцях поз-бавлення волі обох країн були скасовані значні обмеження карального характеру.

Кримінально-виконавчий кодекс Республіки Білорусь був прийнятий майже на чотири роки раніше, що зумовило прийняття відповідного вітчиз-няного кодексу з урахуванням як позитивного, так і негативного досвіду практичного застосування поло-жень основного кодифікованого акта в Білорусі.

Обидва кодекси на нормативному рівні закріпили основи правового статусу засуджених. Водночас в Україні така регламентація більшою мірою здійс-нена з урахуванням європейської правової традиції функціонування пенітенціарних систем.

Література

1. Ансель М. Методологические проблемы срав-нительного права. Очерки сравнительного права : сборник. Москва : Прогресс, 1981. С. 36-86.

2. Осауленко А. Пенитенциарное законодатель-ство Украины и Республики Молдова: сравнитель-но-правовой аспект. Jurnalul Juridic National: Teorie si Practica. 2017. № 1 (23). С. 13-17.

3. Осауленко А.О. Пенитенциарное законода-тельство Украины и Республики Беларусь: сравни-тельно-правовой аспект. Актуальные вопросы совре-менной юридической науки: теория, практика, мето-дика : сборник материалов ІІ Международной заоч-ной научной конференции, г. Могилев, 19 мая 2017 г. Могилев, 2017. С. 391-393.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України : Закон України від 11.07.2003 р. № 1129-IV. Дата онов-лення: 14.07.2021 / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 (дата звернення: 25.11.2021).

5. Уголовно-исполнительный кодекс Республики Беларусь от 11.01.2000 г. URL: https://kodeksy-by.com/ ui_kodeks_rb.htm#google_vignette.

Размещено на Allbest