Форми кримінальної відповідальності у цифровому вимірі

Размещено на http://allbest.ru

КПІ імені Ігоря Сікорського

Форми кримінальної відповідальності у цифровому вимірі

Мисливий В.А., доктор юридичних наук, професор,

професор кафедри інформаційного, господарського

та адміністративного права

Можливість застосування інформаційних технологій (далі - ІТ) у кримінальному праві, у першу чергу, ставить питання щодо практичних реалій їх використання у правовому середовищі, що значною мірою залежать від ступеня розвитку таких систем, а також панівної системи права, в якій судовий прецедент не відіграє суттєвої ролі, що саме притаманно вітчизняній системі права. кримінальний інформаційний цифровий право

Позитивний результат застосування ІТ, а в подальшому - елементів штучного інтелекту (далі - ШІ), значною мірою буде залежати від належного рівня прорахунків ризиків та специфічних аспектів, пов'язаних з ресурсними, технічними, організаційними та іншими можливостями їх впровадження, а також складністю кримінально-правової матерії. Важливим фактором у цій сфері також буде рівень правової освіти, професійного досвіду, правової культури та правосвідомості правників, що впливатиме на їх довіру до інновацій у правозастосовній діяльності.

У правовій сфері ІТ та елементи ШІ потенційно можуть використовуватися на різних рівнях, проте ці досягнення цифрового суспільства у вітчизняному кримінальному праві поки не отримали належного застосування, що не сприяє ефективній реалізації наявного арсеналу кримінально-правових засобів у протидії та запобіганні злочинності.

У зв'язку з цим доцільно розглянути можливості застосування ІТ при вирішенні сутнісних питань кримінального права, що інтегруються в рамках реалізації форм кримінальної відповідальності в процесі кримінального судочинства.

Можливість і доцільність такого підходу вдається прийнятною, виходячи з того, що зіставлення певних стандартів і шаблонів, моделювання відповідних правових висновків вже сьогодні є цілком доступним для певних програмних продуктів ІТ, у тому числі з елементами ШІ. Звичайно, що чимало прибічників традиційного підходу у правозастосуванні вважають, що існуючі інтелектуальні системи не спроможні повністю взяти на себе функції слідчого або судді, оскільки прийняття ними таких рішень - це сфера високої складності, а, як відомо, правова діяльність тісно поєднується з когнітивною та емоційною компетентностями.

З цим важко не погодитись, адже, дійсно, такі категорії, як «кримінальна відповідальність», «зворотна дія закону», «суворий вид покарання» і багато інших вимагають поєднання різних когнітивних рівнів при оцінці певних фактів, правових приписів, їх тлумаченні і розмежуванні, пошуку та обранні обґрунтованих правових позицій при застосуванні кримінально-правових інститутів та їх норм. Разом з цим, звернення до питань застосування ІТ показує, що кримінальне право є однією із галузей права, в якій цифрові технології заслуговують на їх впровадження. Розглянемо це на прикладі такої теоретично-прикладної проблеми, як форми реалізації кримінальної відповідальності.

У теорії кримінального права загальновизнано, що кримінальна відповідальність може бути реалізована в трьох формах:

1) в осуді особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, без призначення їй покарання (зокрема, ч. 4 ст. 74 КК України);

2) в засудженні особи з призначенням їй покарання, від реального відбування якого вона звільняється з можливістю застосування інших заходів кримінально-правового впливу (ч. 1 ст. 75 КК України);

3) в засудженні особи з призначенням їй покарання з його реальним відбуванням.

Будь-яка з названих форм реалізації кримінальної відповідальності вимагає точної кримінально-правової кваліфікації вчиненого діяння, а отже визначення відповідних статей Кримінального кодексу України (далі - КК), які передбачають вчинене діяння. При цьому кожне з діянь підлягає самостійній кваліфікації, а її результатом виступає формула кваліфікації, яка передбачає вчинене діяння як кримінальне правопорушення. Водночас, визначення формули кваліфікації потребує здійснення диференціації та формалізації окремих кримінально-правових інститутів, значної кількості норм, категорій, елементів та ознак, що становлять зміст того чи іншого посягання, його ступінь тяжкості, стадії вчинення, ознаки співучасті, розмір заподіяної шкоди та багато інших. Формула кваліфікації також має враховувати законодавчі та/або підзаконні нормативно-правові акти (стаття, частина, пункт, параграф, абзац), що слугують встановленню детального змісту ознак складу кримінального правопорушення. У подальшому системне інтегрування вказаного комплексу ознак та їх аналіз за допомогою ІТ дозволяє визначити відповідну формулу кваліфікації діяння.

Таким чином, формула кваліфікації - це виражене буквами, числами та окремими розділовими знаками умовне позначення співвідношення відповідних елементів в системі кримінального права. І хоча поняття «формула» в цьому контексті не є аналогом її математичного синоніму, його вживання в понятійному апараті кримінального права цілком виправдане. Адже формула кваліфікації як кримінально-правова категорія є стислим і точним визначенням співвідношення між ознаками вчиненого діяння та ознаками кримінального права, яку можна застосувати до відповідного конкретного випадку вчинення кримінального правопорушення.

Яким би ускладненим не був перебіг подій та обставин при вчиненні одного чи множини посягань, тяжкість спричинених злочинною поведінкою наслідків та інші кількісно-якісні характеристики діяння, всі вони вимагають відповідної конкретної кримінально-правової оцінки з огляду на формалізовані в законі про кримінальну відповідальність ознаки, що у подальшому знаходять своє місце у формулі кваліфікації кримінального правопорушення.

Крім того, слід враховувати, що, незважаючи на певну кримінально-процесуальну перманентність формули кваліфікації кримінального правопорушення під час кримінального судочинства, її остаточне визначення при притягненні особи до кримінальної відповідальності залишається обов'язковим кримінально-правовим компонентом.

Іншою важливою складовою форм реалізації кримінальної відповідальності є призначення особі, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, кримінального покарання. Визначення покарання, як і кваліфікація діяння, також вимагає його окреслення через відповідну формулу, оскільки в кримінальному праві покарання характеризується багатьма ознаками, які на підставі їх формалізації дозволяють визначати його за допомогою формули - як вираженого буквами, числами та окремими знаками пунктуації умовного позначення співвідношення відповідних елементів цього інституту кримінального права. У першу чергу це стосується врахування видів і розмірів покарання та їх особливостей застосування: загальних засад призначення покарання, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання, особливостей та правил призначення покарання тощо. У цьому ж контексті можливо розглядати підстави та умови звільнення від покарання та його відбування.

Таким чином, досягнення за допомогою ІТ точного визначення формул кваліфікації та покарання кримінального правопорушення, їх повне та всебічне обґрунтування з урахуванням вимог кримінального законодавства є ефективним інструментом визначення форми реалізації кримінальної відповідальності.

Аналіз багаторічної судової практики з огляду на вивчення вироків в Єдиному державному судовому реєстрі показує, що у багатьох випадках судді при визначенні кваліфікації кримінальних правопорушень не враховують міжнародні документи та національне галузеве законодавство, яке регламентує порядок та правила безпеки в окремих сферах, довільно або помилково тлумачать певні ознаки складів кримінальних правопорушень, не враховують або не мотивують наявність певних пом'якшуючих чи обтяжуючих покарання обставин і т. ін. Ці та інші недоліки викликають порушення законності, винесення необгрунтованих судових рішень, що негативно впливає на авторитет судової влади та стан правосуддя в цілому.

Звичайно, що порушення, які припускаються при застосуванні кримінального законодавства, можуть бути різноманітними, але їх неприпустимість є беззастережною, адже кримінальне право є однією з найгостріших за впливом зброєю держави. У цьому сенсі ми переконані, що використання ІТ в якості інтелектуального помічника детектива, дізнавача, слідчого, прокурора, судді, захисника аналогічно тому інструменту, що допомагає лікарям точно діагностувати захворювання та рекомендувати обґрунтований протокол лікування.

Безумовною перевагою ШІ є його здатність вивчати величезні обсяги інформації, визначати закономірності, які навіть кваліфікована людина може не помітити або пропустити, надавати необхідні висновки при прийняті відповідних правових рішень, зокрема при кваліфікації кримінальних правопорушень та призначенні покарань за їх вчинення.

Адже важко уявити ситуацію, за якої ІТ чи ШІ з якоїсь причини «пропустить» у змісті вироку при кваліфікації чи призначенні покарання певну конститутивну ознаку складу злочину або обставину, що обтяжує покарання, чи не відзначить необхідність обґрунтувати те чи інше положення вироку, яке суд зобов'язаний мотивувати у вироку, але цього не зробив. У таких випадках відповідна програма за результатами аналізу судового вироку чи іншого процесуального документа повинна «заблокувати» можливість його винесення, запропонувавши судді (суддям) усунути відповідні прогалини, помилки чи інші недоліки. При цьому поки що не має підстав для застережень, що на сучасному етапі цифровізації впровадження ІТ чи елементів ШІ замістить собою або принизить роль судді у кримінальному судочинстві, адже вони будуть лише надійним допоміжним технологічним засобом в його діяльності.

Ми не випадково звернулись до питань обґрунтованості «формули кваліфікації» і «формули покарання» як кримінально-правових категорій, адже вони є важливими складовими кримінального судочинства, оскільки саме ці формули обов'язково постановляються судом в резулятивній частині обвинувального вироку, який для підсудного визначає не лише кару за вчинене кримінальне правопорушення, а й має бути вердиктом справедливості кримінальної відповідальності.

Розгляд вказаних питань обумовлюється необхідністю пере- форматування чинного кримінального права, спроба якого здійснюється в рамках його реформування шляхом розробки нової моделі кримінального законодавства. Сьогодні одним із напрямків законотворчої роботи є спроба здійснення цифровізації закону про кримінальну відповідальність, що, зокрема, означає впровадження ІТ в діяльність, пов'язану із застосуванням норм кримінального права. Звернення до цифрових технологій є не лише вимогою часу, але й цілком перспективним напрямом поєднання зусиль технічних та правових наук, а тому, безумовно, заслуговує на підтримку [1].

Список використаних джерел

1. Кримінальний кодекс України (проєкт). URL: https:// newcriminalcode.org.ua/upload/media/2021/11/15/1-kontrolnyj-tekst- proektu-kk-14-11-2021-oznaky.pdf (дата звернення: 19.11.2021 р.)

Размещено на Allbest.ru