Використання штучного інтелекту у цивільному судочинстві

Размещено на http://www.allbest.ru

Використання штучного інтелекту у цивільному судочинстві

персональний штучний інтелект судочинство

Марценко Н.С.

кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права та міграційної політики Західноукраїнського національного університету

Сьогодні юридична практика знаходиться на піку революцій-них змін, спричинених залученням Штучного Інтелекту (далі - ШІ) у діяльність органів судової влади. Найбільше такі інновації стосуються саме цивільного права та судочинства, які через свою правову сутність регулюють найбільше питань, пов'язаних із за-провадженням технологій ШІ. Разом із тим, запуск таких проек-тів, що спеціалізуються на розробці нових юридичних послуг, від-бувається разом із новими програмами розвитку та вдосконалення професій, переважно для юристів, юридичних служб та страхови-ків, які дозволяють поглиблювати доступ до судової інформації та права [1, c.14]. Більше того, низка таких програмних забезпечень ШІ будує моделі машинного навчання для прогнозування резуль-татів розглянутих справ, використовуючи в якості вхідних даних відповідний прецедент та особливості конкретного випадку.

Без сумніву, залучення технологій ШІ в масштабі може замі-нити багато роботи, яку юристи виконують щодня. Зростаюча доступність та практичність технологій ШІ, таких як машинне навчання та обробка природної мови у юридичному секторі, ство-рила новий клас інструментів, які допомагають правовому аналізу в таких сферах, як юридичні дослідження, вивчення та перегляд документів, перевірка контрактів [2, c.1]. Потенційні програми ШІ включають корпоративну та фінансову ретельність документації, майнові звіти про право власності, ведення судових процесів, ана-ліз договорів та звітів. Вже сьогодні діючі програми ШІ у правово-му секторі поділяються на такі основні категорії [3]:

- послуги з проведення “due diligence” (перевірка належної сумлінності) - підтвердження фактів та цифр та ретельного оцінювання правової ситуації [4, с. 267]. Цей процес належ-ної ретельності необхідний для розумного консультування клієнтів щодо того, які є варіанти розвитку справи та які дії вони повинні вжити перед або під час судового процесу. Та-кий процес є часто дуже трудомістким і виснажливим, адже юристи повинні провести всебічне розслідування та аналіз усіх даних справи. З огляду на це, правники схильні до по-милок та неточності під час проведення таких перевірок. Тому вже сьогодні багато зарубіжних юридичних фірм та органів судової влади користуються потужними програмни-ми забезпеченнями машинного навчання, яке аналізує текст у контрактах, даних матеріалів до суду на стадії подачі, а також інших документах. Серед них: Kira Systems (Канада), Leverton (Німеччина), eBrevia (США), JPMorgan (США), Ross Intelligence (США) та інші [3].

- технологія прогнозування - програмне забезпечення ШІ, що генерує результати, які прогнозують результат судових процесів. Наприклад: у жовтні 2017 року Casecruncher Alpha [5] (програма ШІ) виграла тижневий конкурс проти комер-ційних юристів з точністю 86,6% зроблених прогнозів. Пра-возахисники досягли точності лише 62,3%. Ці результати показують, що якщо питання визначено точно (наприклад, - «чи була ця скарга на незаконний продаж підтримана або відхилена?»), то ШІ може конкурувати, а іноді і перевершу-вати юристів. У Франції апеляційні суди міст Ренн та Дуе випробували програмне забезпечення для прогнозування правосуддя у різних справах про апеляції у 2017 році [6, с.80].

- юридична аналітика - юристи можуть використовувати дані із минулого судового права, коефіцієнти виграшів / втрат та історію судочинства, для ефективної подальшої діяльності. Яскравим прикладом застосування таких технологій є інно-вація Даніеля Кацца, професора юридичного коледжу в Чи-каго Іллінойського технологічного інституту. У травні 2017 року науковець використав базу даних Верховного Суду США, яка має справи, починаючи з 1791 року, для створен-ня алгоритму, призначеного для прогнозування результату будь-якого судочинства. Аналітична модель передбачала по-над 240 000 голосів окремих суддів і результати приблизно 28 000 випадків між 1816-2015 рр [7, с.1]. Більше того, ця модель спрацювала, адже досягла 70,2% точності на рівні результатів справи та 71,9% на рівні вироків присяжних. Іс-нують й інші програмні забезпечення подібного характеру, які поєднують машинне навчання та юридичний аналіз але з обмеженим охопленням. Наприклад технологія «Loom» [3], яка містить показники виграшів / програшів та інформацію, яка стосується судочинства, але лише для цивільних справ у окремих провінціях Канади.

Варто зазначити, що сучасні розробки в галузі ШІ в юридичній практиці набувають різних застосувань, які стали особливо акту-альними в період глобальної пандемії COVID-19. Як один із захо-дів щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції, суди у більшості частинах світу тимчасово призупиняли та скасовували засідання. Водночас економічні наслідки кризи COVID-19 впли-нули також і на роботу багатьох юридичних фірм. Зокрема, щоб захистити свої підприємства, юридичні компанії урізали заробітні плати своїм працівникам, зменшували залучення партнерів, деякі навіть звільняли співробітників або ж й зовсім переставали існу-вати. Натомість багато юридичних фірм, таких як «Luminance» у Великій Британії [8], за короткий час стали одними з найбільш потужних, використовуючи технології ШІ (послуги з проведення “due diligence”). Так само і судова система, керована ШІ, могла б гарантувати безперервне продовження процесів судочинства під час пандемії. Тим не менш, вже сьогодні Міністерство юстиції Ес-тонії планує розробити «суддю-робота», який міг би вирішувати суперечки щодо невеликих позовів [9]. Чиновники сподіваються, що ця система зможе усунути проблеми довгої судової тяганини. Іншим прикладом, того як пандемія вплинула на стрімкий роз-виток технологій ШІ у юридичній площині є те, що в Австралії оформляти розлучення тепер буде ШІ, взявши на себе розподіл майна, розробку угоди про реалізацію батьківських прав та реє-страцію свідоцтва про розлучення [10]. Видається, використання ШІ у судовій системі може допомогти мінімізувати вплив сторон-ніх факторів, таких як втома та емоційна нестабільність правни- ків, а зважаючи на останні події у світі - і при надзвичайних ситу-аціях масового захворювання.

Проте варто враховувати те, що обробка судових рішень та да-них ШІ вимагає інвестицій у підтримку інструментів не лише для системи, але й для юристів, які повинні осягнути усі тонкощі но-вих технологій. Тому, ресурси, необхідні для створення техноло-гій ШІ щоб підтримувати судову систему, можуть бути недоступ-ними для деяких країн, що розвиваються.

Іншою, не менш важливою, характеристикою використання ШІ в цивільному судочинстві зарубіжних країн - є його правове регулювання. Не зважаючи на значне залучення нових технологій, варто пам'ятати про основні принципи їхнього подальшого засто-сування. У 2018 році Європейська комісія з ефективності право-суддя Ради Європи прийняла вагомий міжнародний акт - Етичну хартію по використанню штучного інтелекту у судовій системі та її середовищі [11]. Цей документ складають п'ять основних прин-ципів, які повинні підлягати регулярному застосуванню та моні-торингу та з боку державних та приватних суб'єктів з метою по-стійного вдосконалення практики. Ці правові основи використан-ня штучного інтелекту під час здійснення правосуддя утворюють:

1. Принцип поваги до основних прав людини: забезпечити су-місність із розробкою алгоритмів із основними правами ЄКПЛ, Конвенції про захист персональних даних і т.д.

2. Принцип недискримінації: запобігати розвитку чи посилен-ню будь-якої дискримінації між окремими особами чи групами осіб, методами обробки даних.

3. Принцип якості та безпеки: який відноситься обробки су-дових рішень та даних у безпечному технологічному середовищі, використовуючи засвідчені джерела інформації суддів, адвокатів, прокурорів, науковців та інших правників.

4. Принцип прозорості, неупередженості та справедливості: зробити методи обробки даних доступними та зрозумілими, санк-ціонувати зовнішній аудит.

5. Принцип «під контролем користувача»: виключає рецептив-ний підхід та гарантує, що користувачі - є проінформованими та контролюють зроблений вибір.

Ринок юридичних послуг - один з найбільших у світі. На кра-ще чи гірше, галузь права є традиційно обмеженою і, як відомо, повільно застосовує нові технології та інструменти. Проте є тен-денція того, що це зміниться протягом наступних років. А ШІ більше, ніж будь-яка технологія до цього, кардинально перетво-рить сутність юридичної професії.

Таким чином, зважаючи на практику зарубіжних країн існує багато переваг застосування технологій ШІ у юридичній профе-сії, а зокрема - у цивільному судочинстві. На даний час, у деяких юрисдикціях процеси автоматизації та роботизації, такі як: по-слуги з проведення “due diligence”, технології прогнозування та юридична аналітика - вже є звичайними складовими діяльності багатьох міжнародних юридичних фірм та судових органів. На-разі ці системи розроблені тільки у взаємодії з людиною: тобто юрист переглядає аналіз ШІ та приймає остаточні рішення. Проте прогрес не стоїть на місці і ШІ більше, ніж будь-яка технологія до цього, поступово кардинально трансформує юридичну практику. Водночас, не зважаючи на такий стрімкий розвиток ШІ, його пра-вове регулювання та функціонування у судових органах повинно відповідати основоположним принципам та правам людини.

Література

1. Council of Europe European Ethical Charter on the Use of Artificial

Intelligence in Judicial Systems and their environment. - Council of Europe, Strasbourg, 2019. 79p. URL: https://rm.coe.int/ethical-charter-en-for-

publication-4-decem-ber-2018/16808f699c

2. Arruda A., Scherer M. Artificial Intelligence: Will it Replace Lawyers?. - Benchmark Report, Portland, Oregon, 2017. 38p. URL: https:// cdn.ymaws.com/www.aclea.org/resource/collection/81118223-16F9-46DB- B5DC-772EF45FB936/6-A4_Artificial_Intelligence.pdf

3. Faggella D. AI in Law and Legal Practice - A Comprehensive View of 35 Current Applications. - Emerj Artificial Intelligence Research, 2020. URL: https://emerj.com/ai-sector-overviews/ai-in-law-legal-practice-current- applications/

4. Сітарчук А. Ю. Сутність due diligence і можливості викори¬стання в Україні. Проблеми обліку, аналізу, аудиту і контролю: віс¬ник Університету банківської справи Національного банку України № 1 (16). Київ. 2013. С. 267-269. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/ cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21D BN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ VUbsNbU_2013_1_51.pdf

5. Cellan-Jones R. The robot lawyers are here - and they're winning. - the BBC, 2017. URL: https://www.bbc.com/news/technology-41829534

6. Boring N. France Regulation of Artificial Intelligence in Selected Jurisdictions 2019.79-83 p. URL: https://www.loc.gov/law/help/artificial- intelligence/regulation-artificial-intelligence.pdf (дата звернення 16.07.2020)

7. Katz D. M., Blackman J., Bommarito M. J. A General Approach

for Predicting the Behavior of the Supreme Court of the United States: article. Chicago. 2016. 15 p. URL: https://www.researchgate.net/

publication/311586220_A_General_Approach_for_Predicting_the_

Behavior_of_the_Supreme_Court_of_the_United_States

8. The AI Platform for the Legal Profession Welcome AI: веб-сайт. 2018. URL: https://www.welcome.ai/tech/legal/luminance-smart-legal-platform

9. NIILER E. Can AI Be a Fair Judge in Court? Estonia Thinks So Wired: веб-сайт. 2019. URL: https://www.wired.com/story/can-ai-be-fair-judge- court-estonia-thinks-so/

10. Йодченко П. В Австралії оформляти розлучення тепер буде штучний інтелект Йод.Медіа: веб-сайт. 2020. URL: https:// iod.media/article/v-avstraliji-oformlyati-rozluchennya-teper-bude- shtuchniy-intelekt-6676?fbclid=IwAR3L_OBe81DWGevNIpvrf_ xRNBFtoR44nNcA5WCxWS-FP70E5KV51s6iWHA

11. Шемшученко В. Штучний інтелект у правосудді Центр демокра¬тії та верховенства права: веб-сайт. 2020. URL: https://cedem.org.ua/ analytics/shtuchnyj-intelekt-pravosuddia/.

Размещено на Allbest