Правове забезпечення кібербезпеки в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Баюрчак М.І.

Науковий керівник:

Заморська Л. І. доктор юридичних наук, доцент кафедри теорії права та прав людини Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

ХХІ століття - це століття нових технологій, проривних відкриттів та доленосних рішень. Зокрема, розширення знань особи в області інформації та мережі Інтернет призвело як і до позитивних результатів, так і до виникнення великої кількості ризиків та загроз, що можуть нанести шкоди. Оскільки ми є частиною «новітнього» суспільства, саме від нас залежить подальший розвиток безпечного користування кіберпростором в Україні.

На нашу думку, одним із головних чинників модернізації будь- якої країни, що є правовою, є інформатизація усіх частин її політики та забезпечення кібербезпеки. Оскільки держава відповідає за особисті свободи і права своїх громадян, вона мусить гарантувати їх надійну захищеність та законодавче закріплення. Статистика кібератак в світі зовсім не втішна, за дослідженнями організації ISACA, на сьогодні тільки 30% респондентів вважають свої персональні дані захищеними, інші є сприймають цифрові злочини як найнебезпечніші для життя суспільства. Такі цифри, на нашу думку, ще раз підкреслюють важливість офіційного правового регулювання відносин, що стосуються інформаційного простору та людської діяльності у ньому в цілому [1, ст. 100-101]

Окрім втручання в особисте життя особи та посягання на її основоположні права, кіберзлочинці можуть шкодити і юридичним особам та навіть державам. Так, зокрема, найбільша кількість кібератак припадає на очільників США (близько 46% на рік), за статистикою Microsoft. Невтішна статистика і для України - ми другі в цьому рейтингу, на інформаційну безпеку нашої держави припадає цілих 19 %. Доречно і виділити винуватців наших бід - серед найбільш активних хакерських груп Microsoft виділила російську групу Nobelium, яка, зокрема, здійснювала атаки на галузь держуправління, дипломатії, оборони. Не відстає й угруповання Thallium, що базується у КНДР. [2]

Наслідки для держав від такого втручання стають колосальними. Збої в комп'ютерних системах призводять до таких явищ як втрата конфіденційних даних, коштів та відновлення процедур інформаційного обігу. Проте, з кібератаками зустрічаються й звичайні громадяни. Вони втрачають приватні документи, банківські рахунки, коди та навіть документацію. Сьогодні шахраї ледь не на кожному кроці, а види обману подекуди шокують. В період пандемії хакери приводили розсилки електронних листів з нібито підписом Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, такі “послання” часто супроводжувалися звинуваченнями, граючи на нашому страху. Деякі і зовсім перехоплюють файли в мережі, шифруючи документ починають шантажувати адресата. [3]

Наразі українське законодавство з питань кіберзахисту вже протягом досить довгого періоду часу знаходиться на етапі розвитку, проте як же законодавство може захистити громадянина та на що розраховувати особі, що стала жертвою кіберзлочинця? Зокрема, Основним Законом передбачена юридична відповідальність за будь-які правопорушення у сфері електронних комунікацій та захисту інформаційних джерел. Також слід зазначити, що кожна особа має право доступу до будь-якої інформації чи даних та право на безпечне користування інтернет-джерелами. Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» також зазначає, що будь-яка непогодженна обробка даних, їх використання чи ушкодження, неправомірне накопичення, поширення чи оплата доступу до персональних даних - вважаються правопорушенням та тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. [4, 5]

Ми впевнені, що в Україні повинна існувати окрема національна система інфраструктури та законодавства, діяльність якої повинна спрямовуватися на захист від кіберзагроз та їх виявлення та більш жорстка міра покарання за такого роду правопорушення, що стало б стимулом для утримання осіб від застосування кіберзброї та створення небезпечного кібер середовища.

Отже, можна підсумувати, що законодавство України з питань кіберзахисту знаходиться на етапі розбудови. Правове забезпечення кібербезпеки на сьогодні є досить хитким та ненадійним, що надає можливості для виникнення загроз стосовно наших громадян та держави. Незважаючи на такі негативні показники, потрібно чітко спрямувати діяльність національних органів безпеки в напрямку розвитку кібербезпеки та безпосереднього органів державної влади для вдосконалення законодавчої основи кіберзахисту в Україні.

втручання особисте життя кіберзахист

Список використаної літератури:

1. Бакалінська О., Бакалінський О. Адміністративне право і процес. Правове забезпечення кібербезпеки в Україні. Режим доступу: http://pgp- joumal.kiev.ua/archive/2019/9/18.pdf

2. Слово і діло. Аналітичний портал. Країни-жертви та країни-агресори у хакерських війнах. Режим доступу: https://www.slovoidilo. ua/2021/10/22/infografika/svit/kraymy-zhertvy-ta-krayiny-ahresory- xakerskyx-vijnax

3. ГО “Спільно”. Найпопулярніші види кібератак у 2021 році. Режим доступу https://spilno.org/news/naipopulyarnishi-vydy-kiberatak-u-2021-rotsi

ЗАКОН УКРАЇНИ. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України. [Електронний ресурс] : Закон України № 2297-VI від 1 червня 2010 року. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17

ЗАКОН УКРАЇНИ. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України. [Електронний ресурс] : Закон України № 2163-VIII від 1 серпня 2022 року. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19

Размещено на Allbest.ru