Повторність як кваліфікуюча ознака злочинів, що посягають на об'єкти права інтелектуальної власності
З'ясування основних положень кримінально-правових норм, які передбачають відповідальність за посягання на об'єкти права інтелектуальної власності. Дослідження повторності суспільно небезпечних посягань на об'єкти права інтелектуальної власності.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.11.2021 |
| Размер файла | 46,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
ПОВТОРНІСТЬ ЯК КВАЛІФІКУЮЧА ОЗНАКА ЗЛОЧИНІВ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ОБ'ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Оксана КОРОТЮК
кандидат юридичних наук
Анотація
Розкрито особливості повторності як кваліфікуючої ознаки злочинів, які посягають на об'єкти права інтелектуальної власності. Проведений аналіз дозволив дійти висновку, що повторність суспільно небезпечних посягань на об'єкти права інтелектуальної власності має місце у разі: а) учинення окремих суспільно небезпечних діянь щодо одного об'єкта права інтелектуальної власності два чи більше разів (наприклад, повторне незаконне видання того самого твору після продажу попереднього тиражу); б) учинення окремих суспільно небезпечних діянь щодо різних об'єктів права інтелектуальної власності, які визначені в одній статті (частині статті) КК, два чи більше разів (наприклад, учинення незаконного відтворення одного твору, після чого вчинення незаконного відтворення іншого твору); в) учинення двох чи більше різних суспільно небезпечних діянь (тобто діянь, об'єктивна сторона яких є відмінною) щодо об'єктів (об'єкта) права інтелектуальної власності, які визначені (який визначений) в одній статті (частині статті) КК (наприклад, незаконне відтворення твору та його незаконне розповсюдження).
Ключові слова: кримінально-правова охорона, об'єкти права інтелектуальної власності, повторність, кваліфікуюча ознака, інтелектуальна власність.
Annotation
Oksana V. Korotiuk. Repeatency as a qualifying feature of crimes affecting the objects of intellectual property rights. The article reveals the peculiarities of repeatency as a qualifying feature of crimes affecting the objects of intellectual property rights. The analysis made it possible to conclude that the repetition of socially dangerous encroachments on objects of intellectual property rights takes place in the case of: a) committing certain socially dangerous acts on the same object of intellectual property rights two or more times (for example, repeated illegal publication of the same work after the sale of the previous edition); b) committing certain socially dangerous acts on different objects of intellectual property rights, which are defined in the same article (part of article) of the Criminal Code, two or more times (for example, committing illegal reproduction of one work, and then committing illegal reproduction of another work); c) committing two or more different separate socially dangerous acts (actions whose objective side is different) in relation to the objects (object) of intellectual property rights, which are defined (which is defined) in the same article (part of article) of the Criminal Code (for example, illegal reproduction of the work and its illegal distribution).
The conclusion is that presence or absence of a sign of repeated encroachments on the objects of intellectual property rights depends on the following factors: 1) the number of committed socially dangerous acts; 2) the number of objects of intellectual property rights that are negatively (criminally) affected. At the same time, the infringement of several objects of intellectual property rights does not always indicate the recurrence of crimes. For example, encroachment on an object of related rights, which simultaneously results not only in violation of the holder's right to the object of related rights (audiovisual work), but also in violation of the rights of the author of the text and / or musical work. However, several people (copyright and related rights) are affected by this event.
Keywords: criminal law protection, objects of intellectual property rights, repeatency, qualifying feature, intellectual property.
Постановка проблеми
Об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються Кримінальним кодексом України, обумовлюють специфіку компонентів кримінально-правової охорони, що в тому числі стосується кваліфікуючих ознак злочинів, які посягають на об'єкти права інтелектуальної власності.
Аналіз публікацій, у яких започатковано вирішення цієї проблеми
Окремі - власності, а також розкриття ознак злочинів, які посягають на об'єкти права інтелектуальної власності, були розглянуті в роботах П. С. Берзіна [1], Р. А. Волинця [4], А. С. Нерсесяна [10], В. Б. Харченка [13] та інших науковців. Однак комплексного дослідження повторності як кваліфікуючої ознаки злочинів, що посягають на об'єкти права інтелектуальної власності, на сьогодні не було здійснено, тому це питання вбачається актуальним і доцільним.
Метою статті, з огляду на вищезазначене, є з'ясування особливостей повторності як кваліфікуючої ознаки злочинів, які посягають на об'єкти права інтелектуальної власності.
Виклад основного матеріалу
Повторність як кваліфікуюча ознака злочинів неодноразово зазначена законодавцем у кримінально-правових нормах, що стосуються відповідальності за посягання на об'єкти права інтелектуальної власності (ч. 2 ст. 176, 229, ч. З ст. 232-1, ч. 232- (далі -- КК). Як бачимо з наведених вище статей, повторність злочинів за ознакою рівня суспільної небезпечності поставлена в законі поряд із вчиненням злочину за попередненням злочинного діяння, що завдало матеріальної шкоди у великому розмірі (ч. 2 ст. 176, ч. З ст. 177, ч. 2 ст. 229 КК), спричинило тяжкі наслідки (ч. З ст. 232-1 КК). Зокрема, такий висновок випливає з єдиної для зазначених діянь санкції, яку цілком справедливо науковці визнають як вираженням ціннісної оцінки об'єкта, що охороняється, так і мірою відповідальності правосуб'єктних осіб [14, с. 63].
Як правильно зазначив В. О. Навроцький, за чинним законодавством ознакою складу злочину повторність визнається тоді, коли вчинення наступного злочину якось пов'язано з попереднім, свідчить про певну лінію в поведінці суб'єкта. Про такий зв'язок можна говорити у випадку, коли вчинені тотожні, тобто такі, які збігаються за всіма обов'язковими ознаками складу, або однорідні злочини, які збігаються за більшістю ознак складу злочину [9, с. 225-226].
У випадках, якщо злочини, які утворюють повторність, відповідають тому самому складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п'ять розбоїв, учинених організованою групою, тощо), їх кваліфікацію прийнято здійснювати за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК [8, с. 117]. Якщо має місце повторність закінчених тотожних злочинів, то всі злочини охоплюються однією статтею Особливої частини КК, де передбачене повторне вчинення цього злочину [5, с. 28-29]. Такий порядок кримінально-правової кваліфікації обумовлюється тим, що у формулюванні норми Кримінального кодексу про повторність злочинного діяння законодавцем уже включено суспільну небезпеку попереднього діяння. Це виражається і в санкціях кримінально-правових норм, зокрема, у ч. 2 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ч. 2 ст. 229, ч. З ст. 232-1, ч. 2 ст. 232-2 КК. інтелектуальний власність повторність посягання
Із положень кримінально-правових норм, які передбачають відповідальність за посягання на об'єкти права інтелектуальної власності, випливає, що повторність таких діянь як кваліфікуюча ознака посягань на об'єкти права інтелектуальної власності була визначена законодавцем з огляду на групи об'єктів права інтелектуальної власності, узятих під кримінально-правову охорону в межах різних статей КК. Тож ознаку повторності злочинів окремо визначено в межах положень статей 176, 177, 229, 232-1, 232-2 КК (тобто для кожної групи об'єктів, указаних у цих статтях). З огляду на це повторність суспільно небезпечних посягань на об'єкти права інтелектуальної власності має місце у разі:
а) учинення окремих суспільно небезпечних діянь щодо одного об'єкта права інтелектуальної власності два чи більше разів (наприклад, повторне незаконне видання того самого твору після продажу попереднього тиражу);
б) учинення окремих суспільно небезпечних діянь щодо різних об'єктів права інтелектуальної власності, які визначені в одній статті (частині статті) КК, два чи більше разів (наприклад, учинення незаконного відтворення одного твору, після чого вчинення незаконного відтворення іншого твору);
в) учинення двох чи більше різних суспільно небезпечних діянь (тобто діянь, об'єктивна сторона яких є відмінною) щодо об'єктів (об'єкта) права інтелектуальної власності, які визначені (який визначений) в одній статті (частині статті) КК (наприклад, незаконне відтворення твору та його незаконне розповсюдження).
Окрім того, для встановлення факту повторного вчинення суспільно небезпечного діяння важливо врахувати, що саме охоплювалося умислом винного, чого він бажав досягти шляхом учинення тих чи інших дій або бездіяльності. Розглянемо приклад. У вироку Приморського районного суду м. Одеса від 09.11.2017 у справі № 522/17001/17, провадження 1- КП/522/1498/17, суд відзначив таке: «ОСОБА_1 у період часу з 02.02.2015 року по січень 2017 року, знаходячись на території м. Одеси, за допомогою мережі Інтернет, а саме - ресурсу «kinofactory.ru», яким він володів та займався організацією його належної роботи з метою незаконного розміщення аудіовізуальних творів, діючи незаконно, тобто не маючи відповідного дозволу правовласпика, діючи умисно, з корисливих мотивів, розповсюджував аудіовізуальні твори, власникам авторського права на які він не являється, шляхом надання можливості он-лайн перегляду аудіовізуальних