Напрями вдосконалення матеріально-технічного забезпечення Національної поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНДІ МВС України

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

А.В. Гуляєв, кандидат технічних наук, старший

науковий співробітник, головний науковий співробітник

О.В. Диких, начальник відділу

М.В. Кисіль, провідний науковий співробітник

м. Київ

Анотація

матеріальний технічний національний поліція

У статті на основі вивчення методології загальної теорії систем та наявного науково-методичного апарату обґрунтовано організаційно-технічні рекомендації щодо можливих варіантів удосконалення матеріально-технічного забезпечення Національної поліції України в сучасних умовах.

Запропоновано варіанти проектування перспективної моделі підсистеми матеріально-технічного забезпечення Національної поліції України, зокрема, спеціалізованими і спеціальними транспортними засобами для потреб Національної поліції України.

Ключові слова: правоохоронна діяльність, матеріально-технічне забезпечення, транспортні засоби, економічні можливості держави.

Аннотация

В статье на основании изучения методологии общей теории систем и существующего научно-методического аппарата обоснованы организационно-технические рекомендации относительно возможных вариантов усовершенствования материально-технического обеспечения Национальной полиции Украины в современных условиях.

Предложены варианты проектирования перспективной модели подсистемы материально-технического обеспечения Национальной полиции Украины, в частности, специализированными и специальными транспортными средствами для нужд Национальной полиции Украины.

Ключевые слова: правоохранительная деятельность, материально-техническое обеспечение, транспортные средства, экономические возможности государства.

Annotation

A.V. Huliaiev, Candidate of Technical Sciences, Senior Research Associate, Chief Researcher of the State Research Institute MIA Ukraine, Kyiv, Ukraine,

O.V. Dykykh, Head of the Department of the State Research Institute MIA Ukraine, Kyiv, Ukraine,

M.V. Kysil, Leading Researcher of the State Research Institute MIA Ukraine, Kyiv, Ukraine,

V.I. Prykhodko, Research Fellow of the State Research Institute MIA Ukraine, Kyiv, Ukraine,

DIRECTIONS FOR THE IMPROVEMENT OF MATERIAL TECHNICAL SUPPLY OF THE NATIONAL POLICE OF UKRAINE

This article defines the concepts and directions of improving the logistics of the National Police of Ukraine, as well as organizational and technical recommendations and options for improving the logistics of the National Police of Ukraine in the current conditions are given.

The units of the National Police of Ukraine are subjects of financial and legal relations, therefore, their financial and economic activities in financing and logistical support are carried out in accordance with the basic principles of financial activity of the state. Therefore, the principles of financing and logistics, in particular specialized and special vehicles, should be considered through the prism of principles laid down in the mechanism of public administration of the National Police of Ukraine and the financial activity of the state.

The material and technical support and financing of the National Police of Ukraine is provided at the expense of the State Budget of Ukraine and other sources not prohibited by the legislation of Ukraine, the property of the police is state property and belongs to it under the right of operational management. The logistics of the National Police of Ukraine is of great importance in meeting the needs of this executive body, the activity of which is directed and coordinated by the Cabinet of Ministers of Ukraine through the Minister of Internal Affairs of Ukraine in financing development and provided with new specialized and special vehicles for the police taking into account the specific nature of the work of law enforcement.

It should be noted that the financing and logistics of the National Police of Ukraine, in particular, equipping law enforcement with modern weapons, real property, specialized and special vehicles is achieved through a combination of efforts of the relevant state bodies and the scientific and industrial potential of the country.

Thus, the effectiveness of the field of financing and logistics of the National Police of Ukraine is directly dependent on the application of the whole system of principles and requires further development and continuous improvement. The state management of the process of logistical support of the National Police of Ukraine should be to achieve a balance, resistance to threats to national security, the ability to ensure the effective functioning and development of the National Police of Ukraine.

Key words: law enforcement activity, material and technical support, vehicles, economic possibilities of the state.

Виклад основного матеріалу

Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки. На сьогодні її позиціонують як сучасний правоохоронний орган демократичної, правової, соціально орієнтованої європейської держави, яка служить суспільству. Однією з ланок її діяльності є сукупність підсистем, зразків (комплексів) спеціалізованих і спеціальних автотранспортних засобів, об'єднаних організаційно за функціями та принципами керування [1].

Для вирішення на високому рівні поставлених перед Національною поліцією України завдань постає потреба в усебічному й якісному її матеріально-технічному забезпеченні. Зокрема, оснащення правоохоронців сучасною технікою й озброєнням є вкрай актуальним як із наукової точки зору, так і в практичному застосуванні й досягається поєднанням зусиль відповідних державних органів та наукового й виробничого потенціалу країни.

Сучасний стан розвитку та діяльності Національної поліції України вимагає комплексного дослідження фінансового й матеріально-технічного забезпечення в структурних підрозділах Національної поліції України, а науково-теоретичне підґрунтя статті склав доробок таких учених як О.М. Бандурка, О.О. Бандурка, О.К. Безсмертний, Л.В. Борець, Л.К. Воронова, С.В. Венедіктов, М.С. Ільницький, О.Ю. Синявська.

Метою статті е обґрунтування напрямів удосконалення матеріально- технічного забезпечення Національної поліції України в сучасних умовах.

Підрозділи Національної поліції України є суб'єктами фінансових правовідносин, отже, господарська та фінансова діяльність щодо їх матеріально-технічного забезпечення й фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, які не заборонені законодавством.

Матеріально-технічне забезпечення Національної поліції України переважно пов'язане з конкретними політичними й історичними процесами й безпосередньо позначається на стабільності та ефективності діяльності правоохоронців. Це досить складний соціально-економічний процес. За умови ринкової форми господарювання значущості набуває вивчення кон'юнктури ринку, пошук найбільш вигідних постачальників, визначення потреб щодо ресурсів, а також контроль за виконанням умов постачання [2].

Національну поліцію України можна виділити як цілісну систему, що містить відповідні підсистеми, які слід характеризувати за кількісними та якісними показниками для отримання уявлення про її спроможність та достатність при виконанні покладених на неї завдань з надання поліцейських послуг.

До однієї з основних підсистем Національної поліції України належить матеріально-технічне забезпечення, призначене для забезпечення потреб цього виконавчого органу в фінансуванні розробок та забезпеченні новими спеціалізованими і спеціальними транспортними засобами для поліції з урахуванням специфіки роботи правоохоронців.

Кількісний аспект підсистеми в частині спеціальної і спеціалізованої техніки та парку транспортних засобів визначається складом цих зразків, їх відповідністю потребам Національної поліції України у спеціальній і спеціалізованій техніці в мирний час та під час надзвичайних ситуацій (особливого періоду).

Якісний аспект підсистеми, у частині спеціалізованих і спеціальних та парку транспортних засобів, визначається вимогами до цієї підсистеми й виражається в показниках ефективності її функціонування.

Підсистема матеріально-технічного забезпечення є організаційно-технічною системою більш високого рівня - Міністерство внутрішніх справ України, вона функціонує у взаємодії з іншими підсистемами цієї системи й пов'язана з цією системою загальною метою. У свою чергу, Міністерство внутрішніх справ України створено і функціонує в рамках системи ще більш високого рівня - самої держави. Стосовно підсистеми матеріально-технічного забезпечення усі системи більш високого рівня можна розглядати як фактори зовнішнього середовища.

У рамках методології загальної теорії систем [3] можливі два принципово різні підходи до обґрунтування підсистеми матеріально-технічного забезпечення Національної поліції України.

Перший підхід передбачає покращання наявної підсистеми матеріально- технічного забезпечення, тобто еволюційне перетворення або ж зміну підсистеми, яка наближує її до вимог стандартів та умов функціонування. Метою дослідження в цьому разі є обґрунтування напрямів покращання наявної підсистеми.

Основними позитивними рисами цього методологічного підходу є передбачуваність результату й його реалістичність, а також, як правило, збереження структури підсистеми без суттєвих змін. Разом з тим, спроби вирішити проблеми шляхом пошуку причин відхилень параметрів підсистеми від заданих вимог в межах самої підсистеми не забезпечує довгострокової відповідності підсистеми необхідним стандартам і стійкого функціонування підсистеми на рівні сучасних вимог, оскільки причини відхилень підсистеми від заданих вимог можуть бути поза підсистемою.

Методологія покращання досить часто використовується державами з обмеженими економічними можливостями, які в концептуальному плані прагнуть не до досягнення відповідності рівня своїх правоохоронних органів рівню зовнішніх викликів у правоохоронній діяльності, а до зниження зовнішніх викликів політичними або іншими засобами до рівня, що відповідає реальному рівню сучасності своїх правоохоронних органів.

Другий підхід передбачає проектування перспективної підсистеми, що включає, як і в попередньому випадку, перетворення або ж зміну підсистеми, але відмінний від аналогічних процесів завдяки покращанню мети підсистеми, масштабам, методикам і результатам. Метою дослідження в цьому разі є обґрунтування обліку перспективної підсистеми матеріально-технічного забезпечення.

Методологія проектування зазвичай застосовується економічно могутніми державами, здатними виділити на розвиток правоохоронної діяльності достатні фінансові й матеріальні ресурси. У концептуальному плані механізм реалізації цієї методології ґрунтується на послідовному перетворенні в практику останні досягнення теорій за принципом: концепція правоохоронної діяльності, що базується на сучасній теорії - постановка мети й вибір способу її досягнення - підсистема матеріально-технічного забезпечення, що відповідає заданій цільовій установці. Крім того, методологія проектування підсистеми матеріально-технічного забезпечення застосовується державами, які в радикальний спосіб реформують свою систему правоохоронних органів або ж створюючи свої правоохоронні органи після отримання державами відповідного міжнародного статусу.

Якщо наявна підсистема матеріально-технічного забезпечення за якимись кількісно-якісними показниками (кількісними показниками та якісними характеристиками) не відповідає висунутим до неї вимогам, то таку ситуацію можна визначити як актуальну проблемну ситуацію підсистеми матеріально-технічного забезпечення. Вирішення цієї проблемної ситуації потребує проведення системного дослідження, включаючи опис (формалізацію), детальний аналіз існуючої і синтез перспективної підсистеми матеріально-технічного забезпечення й особливо в частині забезпечення сучасними зразками спеціалізованих і спеціальних транспортних засобів.

На етапі опису (формалізації) формується узагальнена модель системи матеріально-технічного забезпечення, що аналізується, яка дає загальне уявлення про зазначену систему. При цьому здійснюється:

- виділення підсистеми із зовнішнього середовища (системи) на основі розгляду підсистеми як складової частини систем вищого рівня, опис основних факторів, що впливають;

- визначення та декомпозиція загальної мети підсистеми. Найбільш часто декомпозиція мети підсистеми проводиться шляхом побудови дерева цілей або дерева функцій підсистеми. На основі граф дерева цілей (дерева функцій) підсистеми далі формулюється цільова функція підсистеми: функціональна (за функцією), компонентна (за видом елементів) і структурна (за видом відносин між елементами) декомпозиції підсистеми.

На етапі аналізу формується детальна модель аналізованої підсистеми, що дає більш глибоке уявлення про існуючу підсистему. При цьому здійснюється:

- функціонально-структурний аналіз наявної підсистеми, що включає уточнення складу й законів функціонування елементів підсистеми, алгоритмів функціонування та взаємовпливів підсистем, поділ керованих і некерованих параметрів (характеристик), завдання простору станів і параметричного простору підсистеми, аналіз її цілісності, формулювання вимог до підсистеми;

- морфологічний аналіз наявної підсистеми, що включає уточнення взаємозв'язків компонентів всередині підсистеми;

- генетичний аналіз наявної підсистеми, що включає аналіз передісторії, причин появи і розвитку проблемної ситуації, наявних тенденцій, побудова прогнозів;

- аналіз аналогів підсистеми (за необхідності);

- аналіз ефективності існуючої підсистеми, що включає вибір шкали вимірювання, формування показників ефективності, обґрунтування і формування критеріїв ефективності, безпосереднє оцінювання та аналіз отриманих оцінок.

На етапі синтезу перспективної підсистеми матеріально-технічного забезпечення здійснюється:

- розробка моделі необхідної підсистеми, що включає вибір математичного апарату, моделювання, оцінку моделі за критеріями адекватності, простоти, відповідності між точністю і складністю, балансу похибок, багатоваріантності реалізацій, блочності побудови і т. д.;

- синтез альтернативних структур і параметрів підсистеми, що знімають проблемну ситуацію;

- оцінювання варіантів синтезованої підсистеми, що включає обґрунтування схеми оцінювання, реалізацію моделі, проведення експерименту з оцінювання, обробки результатів оцінювання, аналіз результатів, вибір найкращого варіанту і обґрунтування пропозицій щодо його реалізації.

Найбільш складними у виконанні є етапи опису (формалізації) і аналізу існуючої підсистеми. Це пов'язано з високим ступенем невизначеності, яку потрібно подолати в ході дослідження.

Основні фактори, що визначають вигляд підсистеми матеріально-технічного забезпечення, і алгоритми обґрунтування її структури та складу.

Відомо [4], що цілі функціонування підсистеми матеріально-технічного забезпечення Національної поліції України випливають із завдань правоохоронної системи держави, а мета її розвитку полягає в наданні підсистемі такого вигляду, який би в загальній системі правоохоронної системи держави задовольняв потреби забезпечення правоохоронної діяльності її національних інтересів і відповідав би економічним можливостям держави.

Слід зазначити, що економічні можливості держави щодо забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки, а також національної безпеки характеризуються допустимим ступенем політико-економічної напруги держави, під якою розуміється відношення максимально можливого обсягу споживання поліцейських послуг з питань охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки до загального показника економічної діяльності країни - валового внутрішнього продукту [5].

Уже в самому формулюванні мети розвитку підсистеми матеріально-технічного забезпечення й особливо забезпечення спеціальною технікою та спеціальними і спеціалізованими транспортними засобами виразно проступає основна суперечність, на яку наражаються керівники й фахівці, які обґрунтовують і планують будівництво правоохоронної системи держави, - протиріччя між потребами забезпечення правоохоронної діяльності й економічними можливостями держави.

Стосовно підсистеми матеріально-технічного забезпечення вказане протиріччя трансформується у протиріччя між вимогами до підсистеми та розмірами фінансування її утримання й розвитку. Саме це протиріччя є джерелом розвитку підсистеми матеріально-технічного забезпечення, а його вирішення становить не лише науковий, а і практичний інтерес і певною мірою може бути забезпечено оптимізацією структури й кількісно-якісного складу підсистеми, особливо щодо забезпечення спеціальними і спеціалізованими технікою і транспортними засобами.

Слід зазначити, що досягнення й підтримання такого вигляду підсистеми матеріально-технічного забезпечення, який би забезпечував баланс зазначених компонентів, є складним завданням навіть для економічно сильно розвинених держав.

Залежно від того, які фактори виступають в якості основних обмежень при формалізації завдань, подібних до завдання обґрунтування вигляду підсистеми, можливі дві типові постановки задачі.

У першому випадку (пряма постановка задачі оптимізації) метою досліджень є максимізація інтегральної ефективності підсистеми матеріально-технічного забезпечення за фіксованого обсягу наявних на цей період часу загальних ресурсів. У цьому разі виходять із економічних можливостей держави і розмірів граничних обсягів матеріальних і фінансових ресурсів, які можуть бути виділені на утримання та розвиток підсистеми матеріально-технічного забезпечення Національної поліції, особливо в частині забезпечення спеціальними і спеціалізованими технікою і транспортними засобами.

Рішенням оптимізаційної задачі за критеріями “ефективність-вартість” та “збалансованість складу” з урахуванням раціональних форм і способів застосування Національної поліції визначаються оптимальні структура і склад підсистеми матеріально-технічного забезпечення. Облік необхідного рівня готовності Національної поліції до виконання завдань щодо забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки дозволяє визначити раціональні структуру і склад підсистеми матеріально- технічного забезпечення.

Такий підхід до обґрунтування вигляду підсистеми матеріально-технічного забезпечення фактично передбачає вирішення оптимізаційної задачі з максимізації ефективності підсистеми за обмежень, на які виділяються матеріальні і фінансові ресурси на її утримання і розвиток.

При цьому може виявитися, що обсяги виділених ресурсів, відповідних граничним економічним можливостям держави, можуть виявитися недостатніми для створення та функціонування підсистеми матеріально-технічного забезпечення, яка відповідає рівню національних інтересів держави, що цілком реально за досить високого рівня забезпечення охорони прав та свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки, а також надання поліцейських послуг, або ж за його апріорно завищеної оцінки. У цьому разі завдання досягнення балансу між вимогами до підсистеми матеріально-технічного забезпечення і розмірами фінансування її утримання та розвитку може стати нерозв'язаним.

У другому випадку (зворотна постановка задачі оптимізації) метою досліджень є мінімізація потрібних ресурсів за заданого рівня ефективності підсистеми матеріально-технічного забезпечення. У цьому разі виходять із цілей та завдань Національної поліції України, що випливають із аналізу та оцінювання рівня забезпечення охорони прав та свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки в державі, а також надання поліцейських послуг.

Відповідно до завдань на основі критерію “адекватності забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки у державі” обґрунтовуються раціональні форми і способи застосування Національної поліції України із запобігання (нейтралізації) правопорушень, а також підтримання публічного порядку та громадської безпеки в державі, формулюються вимоги до забезпечення спеціальною і спеціалізованою технікою та транспортними засобами і підсистеми матеріально-технічного забезпечення загалом [6].

Далі за критерієм “об'єктивної достатності” обґрунтовуються можливі варіанти структури та складу підсистеми матеріально-технічного забезпечення, особливо в частині забезпечення спеціальною і спеціалізованою технікою та транспортними засобами.

Рішення оптимізаційної задачі за критеріями “ефективність - вартість” і “збалансованість складу” в загальному випадку є визначальними для оптимізації структур і складу підсистеми матеріально-технічного забезпечення.

Беручи до уваги результати вирішення оптимізаційної задачі та враховуючи інші значущі чинники (як-от необхідний рівень забезпеченості Національної поліції спеціальною і спеціалізованою технікою та транспортними засобами для виконання завдань, межові економічні можливості держави), можна визначити раціональну структуру і склад підсистеми матеріально-технічного забезпечення Національної поліції України.

Такий підхід до обґрунтування вигляду підсистеми матеріально-технічного забезпечення Національної поліції України фактично передбачає вирішення оптимізаційної задачі щодо мінімізації ресурсів за заданої ефективності підсистеми.

При цьому також може виявитися, що обсяги мінімальних необхідних ресурсів більші за граничні економічні можливості держави й завдання досягнення балансу між вимогами до підсистеми матеріально-технічного забезпечення та всієї системи Національної поліції України й розмірами фінансування її утримання та розвитку може стати нерозв'язною.

Слід зазначити, що на визначення кількісно-якісних показників складу підсистеми матеріально-технічного забезпечення (незалежно від використовуваного алгоритму) значний вплив мають узяті державою міжнародні зобов'язання і встановлені обмеження, визначені міжнародними правовими актами.

Таким чином, обґрунтовуючи структуру і склад перспективної підсистеми матеріально-технічного забезпечення Національної поліції України, слід виходити з двох основних чинників: рівня реального забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки у державі, а також надання поліцейських послуг, з одного боку, і економічних можливостей держави, що визначають граничні обсяги ресурсів, які виділяються на утримання і розвиток підсистеми матеріально-технічного забезпечення Національної поліції України, з іншого. Водночас слід брати до уваги також узяті державою міжнародні зобов'язання і встановлені обмеження, визначені міжнародними правовими актами.

Список використаних джерел

1. Про утворення Національної поліції України: постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 641. Офіц. вісн. України. 2015. № 72. Ст. 61.

2. Суббот А.І. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення правоохоронних органів як складові їх безпечної діяльності. Віче. 2012. № 24. С. 16-18. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ viche_2012_24_8 (дата звернення: 05.04.2019).

3. Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семьонов Д.Є. Системний аналіз: навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. Київ: КНЕУ, 2003. С. 154.

4. Крижанівська І.В. Основи системного аналізу. Практикум: навч. посібник. Житомир: ЖДТУ, 2004. 104 с.

5. Нікітін Ю.В. Протидія злочинності в системі забезпечення внутрішньої безпеки українського суспільства: монографія. Київ: ВНЗ “Національна академія управління”, 2009. 373 с.

6. Демидов Б.О., Духанин М.И., Величко А.Ф. и др. Системная методология планирования развития, предпроектных исследований и внешнего проектирования вооружения и военной техники. К.-Х.: Издательский дом “Стилос”, 2011. 463 с.

References

1. On the formation of the National Police of Ukraine: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 02.09.2015 No 641. Official Herald of Ukraine. 2015. No 72. Art. 61 [in Ukrainian].

2. Subbot, A.I. (2012) Finansove ta material'no-tekhnichne zabezpechennya pravookhoronnykh orhaniv yak skladovi yikh bezpechnoyi diyal'nosti. “Financial and Logistical Support of Law Enforcement Agencies as Components of Their Safe Activity”. Viche 24, 16-18. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ viche_2012_24_8. The name from the screen (date of application: 05.04.2019) [in Ukrainian].

3. Sharapov, O.D., Derbentsev, V.D., Semyonov, D.Y. (2003) Systemnyy analiz. “System Analysis”: methodical guide for discipline self study. Kyiv. P. 154 [in Ukrainian].

4. Kryzhanivska, I.V. (2004) Osnovy systemnoho analizu. Praktykum. “Basics of System Analysis. Workshop”: manual. Zhytomyr. 104 p. [in Ukrainian].

5. Nikitin, Y.V. (2009) Protydiya zlochynnosti v systemi zabezpechennya vnutrishn'oyi bezpeky ukrayins'koho suspil'stva. “Crime Counteraction in the System of Ensuring the Internal Security of Ukrainian Society”: monograph. Kyiv: National Academy of Management. 373 p. [in Ukrainian].

6. Demidov, B.O., Luhanin, M.I., Velichko, A.F. and others (2011) Sistemnaya metodologiya planirovaniya razvitiya, predproyektnykh issledovaniy i vneshnego proyektirovaniya vooruzheniya i voyennoy tekhniki. “System Methodology for Development Planning, Feasibility Studies and External Design of Weapons and Military Equipment”. K.-Kh.: Stilos Publishing House. 463 p. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru