Напрями мінімізації тіньових відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет ДФС України

Напрями мінімізації тіньових відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг

І.В. Чеховська, д.ю.н., с.н.с.

У статті здійснено аналіз сучасного стану житлово-комунального господарства з виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг. Доведено, що житлово-комунальна сфера перебуває в критичному стані і причиною цього є значною мірою і тіньові прояви. Сформульовано авторське визначення поняття «тіньові відносини у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг». Доведено доцільність створення системи запобіжних заходів протидії тіньовим проявам та виокремлено напрями мінімізації тіньових відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг.

Ключові слова: тіньові відносини, житлово-комунальні послуги, протидія організованим проявам тіньової економіки, детінізація, виробництво та реалізація житлово-комунальних послуг.

И. В. Чеховская. Направления минимизации теневых отношений в сфере производства и реализации жилищно-коммунальных услуг

В статье проведен анализ современного состояния жилищно-коммунального хозяйства по производству и реализации жилищно-коммунальных услуг. Доказано, что жилищно-коммунальная сфера находится в критическом состоянии и причиной этого является в значительной степени и теневые проявления. Сформулировано авторское определение понятия «теневые отношения в сфере производства и реализации жилищно-коммунальных услуг». Доказана целесообразность создания системы мер противодействия теневым проявлениям и выделены направления минимизации теневых отношений в сфере производства и реализации жилищно-коммунальных услуг.

Ключевые слова: теневые отношения, жилищно-коммунальные услуги, противодействие организованным проявлениям теневой экономики, детенизация, производство и реализация жилищно-коммунальных услуг.

І.V. Chekhovska. Directions for minimization of shadow relations in the sphere of production and realization of housing and communal services

The article analyzes the current state of housing and communal services for the production and realization of housing and communal services. It is proved that the housing and communal sphere is in a critical condition.

In addition, it has been established that despite the fact that housing and communal services reform has been ongoing since 1994, however, it has not yet succeeded in establishing effective coordination of this process, concentrating resources on priority areas, and creating an appropriate legal framework for the current realities.

Yes, there was no single state regulator of the municipal services market. As a result, there was no single approach to the formation of tariffs on the utility market and the settlement ofsuch services. In practice, this led to large differences between the levels of tariffs for housing and communal services.

In addition, there is still no effective mechanism for interaction between local governments and the Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine regarding compensation to utility companies for the difference between revenues and expenditures caused by economically unjustified tariffs for housing and communal services, which leads to non-compliance with the norms Law of Ukraine “On Housing and Communal Services ”.

It is established that the reason for this is, largely, shadow manifestations. The expediency of using purposeful and systematic measures aimed at reducing the economic relations in the sphere of providing housing and communal services is proved, namely, for consideration and analysis not only of the administrative bodies which directly implement the state policy in this sphere, but also bodies that Responsible for the state of housing and communal services, including public organizations. Formulated author 's definition of the concept of “shadow relations in the field of production and implementation of housing and communal services ".

The expediency of creating a system of precautionary measures against shadow manifestations has been proved and directions of minimization of shadow relations in the field of production and realization of housing and communal services have been identified: optimization of the system of state control over the activity of housing and communal enterprises, regardless of ownership forms, on issues affecting the interests of citizens (payment of taxes, job creation, etc.); improvement of the mechanism for monitoring the effectiveness of using budget funds; review of expediency of using services ofprivate structures creating on the basis of housing and communal enterprises, in order to determine the possibility of their existence; taking effective measures to terminate settlements with budget funds through mutual settlements and practice of settlement transactions with discount bills; development of the mechanism of participation of public organizations, territorial communities in the process of monitoring the establishment of tariffs in the field of housing and communal services, etc.

Key words: shadow relations, housing and communal services, counteraction to organized manifestations of the shadow economy, detenization, production and realization of housing and communal services.

Вступ

Метою статті є виокремлення напрямів мінімізації тіньових відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг і розробка запобіжних заходів, тим більше, що публікації відносно розробки спеціальної системи запобіжних заходів протидії організованим проявам тіньової економіки у сфері житлово-комунальних послуг практично відсутні, а ситуація, що склалася в цій сфері, потребує негайного вирішення.

Постановка проблеми. Як суспільне явище, «тіньова» економіка існує в усіх країнах, незалежно від моделі та рівня їхнього соціально-економічного розвитку. Проте як у вітчизняній, так і зарубіжній літературі відсутнє загальноприйняте визначення цього явища, що у вчених і практичних працівників отримало назву «тіньова економіка». Насамперед звертає на себе увагу розмаїття існуючих термінів, що використовуються для визначення поняття «тіньової» економічної діяльності. Із західної літератури до нашого внутрішнього вжитку їх перейшло чимало: «тіньова економіка», «неформальна економіка», «прихована економіка», «неофіційна економіка, «вторинна економіка», «чорна економіка», «таємна економіка», «підпільна економіка», «нелегальна економіка», «чорний ринок» тощо [1, с. 200].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Такий багаточисельний набір термінів не є випадковим і відображає не стільки відсутність єдності щодо понятійного розуміння сутності явища, скільки віддзеркалює різні аспекти і структурні складові «тіньової» економіки, а також підкреслює внутрішню якісну складність цього явища. Його вивченням займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як А. Базелюк, О. Бандурка, З. Варналій, В. Геєць, П. Гутман, Н. Кауфманн, Т Корягіна, В. Мамутов, О. Мандибура, В. Попович, В. Рутгайзер, О. Рябченко, А. Савельєв, В. Тацій, О. Тильчик, О. Турчинов, І. Туркевич, А. Шохін та інші.

Ними доведено, що попередження і призупинення процесів тінізації економіки, повернення відносин учасників цивільного обороту речей, прав, дій у сферу легального капіталообороту, тобто детінізація суспільно-економічних відносин [2], може мати успіх за умов поглибленого дослідження структури тіньових відносин та розробки на цій основі комплексного підходу до розв'язання проблем детінізації економіки. Останній повинен базуватися насамперед на створенні економічних передумов і превентивної організаційно- правової інфраструктури детінізації економічних відносин. Науковцями також розроблено значний масив понятійного апарату, що віддзеркалює міждисциплінарний характер тіньової економіки, різноманітні аспекти і технології тіньового капіталообороту, юридично значимі економічні, організаційні, управлінські та криміногенні ознаки тіньових відносин. Дослідити їх неможливо без виявлення джерел та способів тіньових проявів.

Діапазон джерел тіньової економіки як явища є досить широким. Вона проникла у всі сфери фінансово-господарського обороту речей, прав, дій [2, с. 46] і включає «сукупність соціально-нейтральних або соціально-позитивних неоподаткованих джерел доходів громадян, отримуваних від неврахованих і неоподатковуваних державою видів економічної діяльності, а також конгломерат соціально-негативних джерел тіньових доходів і антисоціальних джерел тіньових капіталів, отриманих за рахунок скоєння протиправних криміналізованих і криміногенних, але некриміналізованих тіньових діянь у тих чи інших сегментах суспільно-економічних, фінансових, цивільно-правових відносин або відносин у сфері цивільного обороту речей, прав, дій країни в цілому» [2, с. 101]. І на відміну від джерел «організованої злочинності», до яких віднесені лише ті, яким притаманний криміногенний характер, джерела тіньової економіки мають значно ширший зміст. Виходячи з цього можна стверджувати, що «тіньова економіка» - явище, яке містить у своїй структурі й організовану злочинність. Саме тому, на нашу думку, доцільно буде розглядати організовану злочинність в інфраструктурі тіньової економіки, а не навпаки. Роблячи такий висновок, маємо на увазі напрацьовані в процесі дослідження тіньових процесів методологічні підходи щодо детінізації економіки, які можуть бути екстрапольованими на дослідження проблем детінізації відносин у будь- яких галузях народного господарства та напрямах фінансово-господарської діяльності, в тому числі і на сферу житлово-комунальних послуг. Тобто, досліджуючи сферу житлово- комунальних послуг, висуваємо гіпотезу, що в цій галузі мають місце тіньові процеси, які є криміналізованими і містять прояви організованої злочинності.

Цю думку підтверджує нав'язування МВФ свого «бачення» подальшого економічного розвитку України, яке призвело до економічного розбалансування житлово-комунальної сфери. Оскільки держава вимушена була, на вимогу МВФ, відмовитися від надання пільг населенню і вводити «субсидії» - допомогу найбіднішим верствам населення, що неспроможні сплатити житлово-комунальні послуги. Результатом цього «нововведення» стало додаткове створення ще однієї структури, утримання якої полягло на бюджет держави, створення черги, що загострило і без того напружену ситуацію в суспільстві.

Виклад основного матеріалу

Щоб охарактеризувати сучасний стан справ, достатньо навести конкретні факти. За підсумками роботи 2016 року, збитки підприємств житлово- комунального господарства України становили 5,4 млрд гривень. З цієї суми збитки підприємств теплокомуненерго становили 4,1 млрд гривень. При цьому дебіторська заборгованість у галузі становила 2016 року 13,3 млрд гривень, кредиторська - 28,0 млрд гривень [3]. 2017 року збитки підприємств житлово-комунального господарства України вже становили 6,1 млрд гривень, відповідно, заборгованість підприємств теплокомуненерго збільшилась до 4,3 млрд гривень, а заборгованість населення за спожиті житлово-комунальні послуги становила 5,7 млрд гривень [4]. Наслідком чого є неналежний рівень технічного стану галузі: суттєво зросла частка ветхих і аварійних теплових мереж (майже 25 %), водопровідних мереж (майже 40 %), каналізаційних мереж (майже 41 %); збільшилися майже вдвічі втрати теплової енергії, втрати води перевищили 50 % загального обсягу відпущеної споживачам. Унаслідок незадовільного санітарно- технічного стану водопровідних та каналізаційних споруд і мереж погіршилась якість питної води. Так, моніторинг якості води поверхневих водойм, які використовуються як джерела централізованого водопостачання населення, засвідчив, що питома вага досліджених проб води, які не відповідали санітарно-бактеріологічним нормам, 2017 року збільшилась на 5 %, порівняно з 2015 роком, і становила майже чверть до вивірених. А вживання недоброякісної питної води викликало зростання інфекційних захворювань у населення [5].

Потрібно звернути увагу і на те, що теплопостачання у централізованій системі упродовж опалювального періоду подається за мінімальними параметрами або відключається зовсім, порушується графік початку і закінчення опалювального сезону. У ряді міст взагалі відсутнє централізоване гаряче водопостачання.

Перелік можна продовжувати, але вже цього цілком достатньо, щоб зробити висновок: житлово-комунальна сфера перебуває в критичному стані [6]. Причиною цього значною мірою є і тіньові прояви.

Так, потрібно вказати на те, що реформування житлово-комунального господарства триває з 1994 року, проте до цього часу не вдалося налагодити ефективну координацію цього процесу, сконцентрувати ресурси на пріоритетних напрямах, створити адекватне сучасним реаліям нормативно-правове поле. комунальний господарство житловий тіньовий

Так, питання оперативного розв'язання проблем з реформування житлово-комунального господарства та розробки законодавчих й інших нормативно-правових актів, що регулюють взаємовідносини у цій сфері, було покладено на створену 1999 року Міжвідомчу комісію з реалізації реформи ЖКГ. Проте ця комісія жодного разу не збиралася та засідань не проводила.

Також до цього часу не створено єдиного державного регулятора ринку комунальних послуг, а функції з реалізації державної політики у цій сфері були розпорошені між різними центральними органами виконавчої влади (Мінжитлкомунгосп, Державна житлово- комунальна інспекція України, Державна інспекція з контролю за цінами, Національна комісія регулювання електроенергетики України, Антимонопольний комітет України). Як наслідок, не існувало єдиного підходу під час формування тарифів на ринку комунальних послуг та проведення розрахунків за такі послуги. На практиці це призвело до великих розбіжностей між рівнями тарифів на житлово-комунальні послуги [7].

Звертаємо увагу також і на те, що Закон України «Про житлово-комунальні послуги» [8] зобов'язує органи місцевого самоврядування компенсувати підприємствам ЖКГ різницю між доходами та витратами, спричинену економічно необгрунтованими тарифами на житлово-комунальні послуги.

У свою чергу, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України не володіє інформацією щодо обсягів коштів місцевих бюджетів, спрямованих на відшкодування різниці в тарифах. У зв'язку з цим упродовж 2009-2014 років було виділено лише 392 млн грн, тобто чверть від необхідного [5]. 2015 року з Державного бюджету на покриття різниці в тарифах, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, було передбачено 5,6 млрд гривень, а 2016 року необхідні кошти для погашення різниці в тарифах не було передбачено. 2017 року у Державному бюджеті України було передбачено кошти на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, комунальні послуги в обсязі 5,0 млрд грн [7].

У всіх цивілізованих державах природні монополії, такі як комунальні підприємства, є об'єктом регулювання держави, основне завдання якої полягає в тому, щоб максимально захистити інтереси споживача шляхом створення таких законодавчих умов для роботи цих підприємств, які б максимально наближували їх до роботи в конкурентному середовищі. В іншому випадку робитиметься те, що маємо сьогодні в Україні: спочатку все розкрадається, а потім піднімаються тарифи для того, щоб все привести до ладу. А оскільки немає умов, які б примушували ефективно використовувати інвестиційні ресурси, то частина з них знову розкрадається. Таким чином, цей процес має тенденцію до нескінченності. Тарифи на комунальні послуги підвищуються майже щороку зовсім неадекватно рівню інфляції витрат.

Така ситуація вказує на необхідність термінового вжиття цілеспрямованих і системних заходів, які були б спрямовані на детінізацію економічних відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, а саме на розгляд і аналіз не тільки управлінських органів, які безпосередньо реалізують політику держави в цій сфері, але й органів, які відповідають за стан житлово-комунального господарства, у тому числі й громадських організацій. Але зробити це без визначення поняття, яке б допомогло виявити джерела та способи організованих проявів тіньової економіки у сфері житлово-комунальних послуг, буде неможливо.

Розробку зазначеного поняття доцільно здійснити на засадах екстраполяції понять та методології, розроблених у загальній частині Теорії детінізації економіки [2]. При цьому потрібно врахувати специфіку відносин, які склалися у сфері надання житлово- комунальних послуг.

Висновок

Отже, тіньові відносини у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг - це відносини державно-управлінського, економіко-правового характеру, що виникають унаслідок девіантної поведінки суб'єктів виробництва та реалізації ЖКП або службових осіб органів державного, громадського управління та місцевого самоврядування під час виконання регуляторних, реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій [9, с. 10].

З метою протидії організованим проявам тіньової економіки у сфері житлово- комунальних послуг необхідно:

- оптимізувати систему державного контролю за діяльністю житлово-комунальних підприємств, незалежно від форм власності з питань, що зачіпають інтереси громадян (сплата податків, створення робочих місць та ін.);

- удосконалити механізм контролю за ефективністю використання бюджетних коштів;

- розробити та впровадити сучасні електронно-обчислювальні форми звітності;

- переглянути доцільність користування послугами приватних структур, що створюються на базі житлово-комунальних підприємств, на предмет визначення можливості їхнього існування;

- вжити дієвих заходів з припинення розрахунків бюджетними коштами шляхом взаємозаліків та практики проведення розрахункових операцій з дисконтними векселями;

- розробити механізм участі громадських організацій, територіальних громад у процесі контролю за встановленням тарифів у сфері житлово-комунальних послуг, передбачивши можливість проведення правової та економічної оцінки умов контрактів і проведення відкритих тендерів.

На нашу думку, необхідно вжити дієві заходи щодо протидії організованим проявам тіньової економіки у сфері житлово-комунальних послуг. А це можливо за умов створення та реалізації належної системи запобіжних заходів протидії організованій злочинності. Така система повинна включати заходи, спрямовані на запобігання, профілактику та ліквідацію організованої злочинності у сфері, що розглядається. Для цього необхідно:

- запровадити економіко-правові механізми реагування на порушення цивілізованих ринкових відносин (монополізму, невиконання договірних зобов'язань тощо);

- розробити програму правових організаційно-практичних заходів щодо детінізації економічних відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг;

- розробити механізм залучення територіальних громад, громадських самоврядних організацій щодо контролю за станом житлово-комунальних господарств з наданням можливості проведення правової та економічної оцінки їхньої діяльності та ефективності використання майна;

- передбачити механізм недопущення незаконної заміни державної форми власності на іншу форму та експлуатації цієї власності у групових та приватних інтересах;

- створити ефективний механізм взаємодії та співпраці між виконавчими структурами місцевого самоврядування та місцевою державною адміністрацією, який унеможливлював би виникнення конфліктів інтересів між цими владно-управлінськими інституціями; законодавчого та організаційно-управлінського забезпечення здійснення реформи житлово-комунального господарства й активну участь у її проведенні громадськості.

Вищезазначені заходи сприятимуть мінімізації тіньових відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг і допоможуть створити систему детінізації економічних відносин у цій сфері.

Список використаних джерел

1. Мандибура В. О. Шляхи подолання економічної злочинності і корупції в Україні / В.О. Мандибура // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. - Київ, 2001. - Том. 25. - 820 с.

2. Попович В. М. Теорія детінізації економіки: монографія / В. М. Попович. - Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. - 524 с.

3. У січні-жовтні збитки підприємств ЖКХ склали 5,4 мільярда [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bankruptcy-ua.com/news/5819

4. Інформаційна довідка Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства до питання «Щодо прозорості встановлення цін на газ, тарифів на гарячу воду, опалення, електроенергію, впливу їх на платоспроможність населення та економіку країни» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ntser. gov.ua/.. Лнформ.довідка%20Мінрегіону%20д

5. Про ефективність виконання Загальнодержавної програми «Питна вода України» та Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/ publish/artide/95763;jsessiomd=0E3C483387DFC3B69FBB4309D2A16753.app8:2

6. Чеховська І. В. Житлово-комунальна реформа і проблеми її організаційно-правового забезпечення / І. В. Чеховська // Вісник Запорізького державного університету: зб. наук. статей. Юридичні науки. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2004. - № 2. - 121-125.

7. Довідка про підсумки роботи підприємств житлово-комунального господарства за 2016 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: file:///C:/Users/User/Desktop/%D1%81% D1%82%D0%B0%D1%82%D0%96%D0%9A%D0%A52018/%D1%82%D0%B5%D0%B7% D0%B8_%D0%A2%D0%94%D0%9F%202018/dovidka_pro_pidsymku_robotu_za_2016 .pdf

8. Про житлово-комунальні послуги: Закон України: від 09.11.2017 № 2189-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19

9. Чеховська І. В. Адміністративно-правовий режим детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.ю.н. за спеціальністю 12.00.07; Київський нац. економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана / І. В. Чеховська. - Київ, 2006. - 20 с.

References

1. Mandybura V O. Shliakhy podolannia ekonomichnoi zlochynnosti i koruptsii v Ukraini / V. O. Mandybura // Ekonomichni zlochyny: poperedzhennia i borotba z nymy. - Kyiv, 2001. - Tom. 25. - 820 s.

2. Popovych V. M. Teoriia detinizatsii ekonomiky: monohrafiia / V M. Popovych. - Irpin: Akademiia derzhavnoi podatkovoi sluzhby Ukrainy, 2001. - 524 s.

3. U sichni-zhovtni zbytky pidpryiemstv ZhKKh sklaly 5,4 miliarda. URL: http://bankruptcy- ua.com/news/5819

4. Informatsiina dovidka Ministerstva rehionalnoho rozvytku, budivnytstva ta zhytlovo - komunalnoho hospodarstva do pytannia «Shchodo prozorosti vstanovlennia tsin na haz, taryfiv na hariachu vodu, opalennia, elektroenerhiiu, vplyvu yikh na platospromozhnist naselennia ta ekonomiku krainy». URL: http://www.ntsergov.ua/.../Inform.dovidka%20Mnrehionu%20d

5. Pro efektyvnist vykonannia Zahalnoderzhavnoi prohramy «Pytna voda Ukrainy» ta Zahalnoderzhavnoi prohramy reformuvannia ta rozvytku zhytlovo-komunalnoho hospodarstva. URL: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/95763;jsessionid=0E3C483387DFC3B69 FBB4309D2A16753.app8:2

6. Chekhovska I. V. Zhytlovo-komunalna reforma i problemy yii orhanizatsiino-pravovoho zabezpechennia / I. V. Chekhovska // Visnyk Zaporizkoho derzhavnoho universytetu: Zb. nauk. statei. Yurydychni nauky. - Zaporizhzhia: Zaporizkyi derzhavnyi universytet, 2004. - № 2. - S.121-125.

7. Dovidka pro pidsumky roboty pidpryiemstv zhytlovo-komunalnoho hospodarstva za 2016 rik. URL: file:///C:/Users/User/Desktop/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%96% D0%9A%D0%A52018/⁰/oD1%82%D0%B5%D0%B7%D0⁰/oB8_%D0%A2%D0%94%D0% 9F%202018/dovidka_pro_pidsymku_robotu_za_2016.pdf

8. Pro zhytlovo-komunalni posluhy: Zakon Ukrainy: vid 09.11.2017 № 2189-VIIL URL: http://zakon5.rada. gov.ua/laws/show/2189-19

9. Chekhovska I. V. Administratyvno-pravovyi rezhym detinizatsii vidnosyn u sferi vyrobnytstva ta realizatsii zhytlovo-komunalnykh posluh: avtoref. dys. k.iu.n. za spetsialnistiu 12.0.07; Kyivskyi nats. ekonomichnyi un-t im. Vadyma Hetmana / I. V. Chekhovska. - Kyiv, 2006. - 20 s.

Размещено на Allbest.ru