Шляхи вдосконалення превентивної діяльності щодо корисливо-насильницької злочинності неповнолітніх у Південному регіоні України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шляхи вдосконалення превентивної діяльності щодо корисливо-насильницької злочинності неповнолітніх у південному регіоні України

Вєтєва Н.В.,

аспірант кафедри кримінального права та кримінології Одеського державного університету внутрішніх справ

Статтю присвячено засобам удосконалення існуючих заходів превентивної діяльності відносно корисливо-насильницької злочинності неповнолітніх. Окрему увагу приділено корисливо-насильницькій злочинності неповнолітніх у Південному регіоні України (Миколаївська, Одеська та Херсонська області) та заходам запобігання такому явищу з урахуванням регіональних особливостей. Напрями дослідження включать у себе різні науково-теоретичні та практичні підходи, які сприяють запобіганню та протидії такого суспільного явища.

Ключові слова: превентивна діяльність, корисливо-насильницька злочинність неповнолітніх, регіональна кримінологія, злочинність неповнолітніх, заходи профілактики.

Статья посвящена средствам усовершенствования существующих мер превентивной деятельности относительно корыстно-насильственной преступности несовершеннолетних. Отдельное внимание уделено корыстнонасильственной преступности несовершеннолетних в Южном регионе Украины (Николаевская, Одесская и Херсонская области) и мерам предотвращения такого явления, учитывая региональные особенности. Направления исследования включают в себя разные научно-теоретические и практические подходы, которые способствуют предупреждению и противодействию такому общественному явлению.

КЛючевые слова: превентивная деятельность, корыстно-насильственная преступность несовершеннолетних, региональная криминология, преступность несовершеннолетних, меры профилактики.

The improve ways of preventive activities of mercenarily-violent juvenile delinquncy in the south region of Ukraine

The article is devoted to the means of improving the existing preventive activities in relation to the mercenary-violent juvenile delinquency. Particular attention is paid to selfish-violent juvenile delinquency in the Southern region of Ukraine (Mykolaiv, Odesa and Kherson regions) and measures to prevent such a phenomenon taking into account regional peculiarities. The research areas will include various scientific-theoretical and practical approaches that help prevent and counteract such a social phenomenon.

Key words: preventive activity, mercenary-violent juvenile delinquency, regional criminology, juvenile delinquency, preventive measures.

Постановка проблеми

неповнолітній корисливий насильницький злочинність

Наукове розроблення превентивної діяльності щодо корисливо-насильницької злочинності неповнолітніх потребує вдосконалення з урахуванням вимог розвитку суспільства. Необхідно звернути увагу на профілактику корисливо-насильницької злочинності неповнолітніх у Південному регіоні України.

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Наукове розроблення питань, пов'язаних з удосконаленням профілактики злочинності неповнолітніх, зокрема корисливо- насильницької злочинності, висвітлюється такими вченими, як Б.М. Головкін, В.В. Голіна, В.С. Батирга- реєва, В.М. Оржеховська, С.І. Яковенко, Н.Ю. Максимова та ін.

Мета статті полягає у науково-теоретичному аналізі шляхів удосконалення превентивної діяльності щодо корисливо-насильницької злочинності неповнолітніх, визначенні особливостей реалізації заходів запобігання корисливо-насильницькій злочинності неповнолітніх у Південному регіоні України.

Виклад основного матеріалу

За останні роки злочинність неповнолітніх в Україні набирає обертів. У зв'язку із цим дослідження такого явища, як корисливо-насильницька злочинність, постає одним із пріоритетних напрямів.

Корисливо-насильницька злочинність неповнолітніх розглядається нами в контексті регіональної кримінології, а саме Південного регіону України (Миколаївська, Одеська та Херсонська області).

Корисливо-насильницькі злочини, що вчинили неповнолітні або за їх участю у Миколаївській області, за якими провадження направлені до суду, з 2016 по 2018 р.:

станом на 2016 р.: грабежі - 12, розбої - 7, вимагання - 0; станом на 2017 р.: грабежі - 22, розбої - 4, вимагання - 2; станом на 2018 р.: грабежі - 14, розбої - 3, вимагання - 2 [2].

Отже, такі дані вказують на збільшення випадків скоєння та розкриття розбоїв та вимагання за останні роки.

Корисливо-насильницькі злочини, що вчинили неповнолітні або за їх участю в Одеській області, за якими провадження направлені до суду, з 2016 по 2018 р.:

станом на 2016 р.: грабежі - 38, розбої - 6, вимагання - 0; станом на 2017 р.: грабежі - 52, розбої - 11, вимагання - 1; станом на 2018 р.: грабежі - 40, розбої - 6, вимагання - 0 [3].

Відповідно до статистичних даних, в Одеській області кількість зареєстрованих та розкритих за останні декілька років грабежів та розбоїв зростає, виняток становлять показники за останній рік.

Корисливо-насильницькі злочини, що вчинили неповнолітні або за їх участю у Херсонській області, за якими провадження направлені до суду, з 2016 по 2018 р.:

станом на 2016 р.: грабежі - 12, розбої - 2, вимагання - 0; станом на 2017 р.: грабежі - 6, розбої - 2, вимагання - 0; станом на 2018 р.: грабежі - 12, розбої - 3, вимагання - 0 [4].

Згідно з такою статистичною інформацією, у Херсонській області за останні декілька років збільшилися кількість та розкриття грабежів та розбоїв, учинених неповнолітніми або за їх участю.

Існують різні підходи до визначення профілактики злочинності неповнолітніх. Розглянемо деякі з них. Ст. 3 Закону України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» профілактикою правопорушень неповнолітніх визначає діяльність органів і служб у справах неповнолітніх, спеціальних установ для неповнолітніх, спрямовану на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню неповнолітніми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих неповнолітніх на території України, в окремому її регіоні, у сім'ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання [5].

A. Е. Личко вказує на те, що профілактика деві- антної поведінки неповнолітніх - це комплекс заходів, спрямованих на її запобігання. Психолого-педа- гогічне запобігання - це система профілактичних заходів, пов'язаних з усуненням зовнішніх причин, чинників і умов, що викликають ті чи інші недоліки в розвитку неповнолітніх [6].

B. М. Оржеховська вказує на те, що існуюча практика профілактичної діяльності щодо злочинності неповнолітніх, базуючись переважно на адміністративно-авторитарних підходах до дитини як об'єкта виховання, спрямована на подолання негативних явищ, а не на їх профілактику. Зміна соціально-економічних умов, побудова цивілізованого суспільства вимагають нової моделі виховання, яка б ураховувала всі етапи і складники процесу соціалізації особистості й розглядала дитину як суб'єкт виховного процесу.

Таким чином, науковець установлює, що превентивна діяльність є самостійним спеціалізованим видом загального педагогічного процесу, об'єднаного в превентивну педагогіку, яка має свої мету, принципи, зміст, форми і методи і використовує елементи правоохоронної, правової, медико- оздоровчої роботи [7].

Мета превентивної педагогіки - досягнення сталої відповідальної поведінки, сформованості імунітету до негативних впливів соціального середовища.

Отже, В.М. Оржеховська в рамках превентивної педагогіки у вихованні дітей та молоді пропонує:

1) створити умови для формування позитивних якостей особистості в процесі трудової, навчальної, позашкільної та інших видів діяльності, що сприяють інтелектуальному, морально-етичному, естетичному розвитку, виробленню опірності до негативних явищ;

2) забезпечити соціально-психологічну роботу, педагогічно зорієнтовану на протидію залученню дітей та молоді до негативної діяльності;

3) надавати комплексну психолого-педагогічну і медико-соціальну допомогу тим неповнолітнім, які її потребують;

4) забезпечити адекватну соціальну реабілітацію неповнолітніх, які діяли протиправно чи зловживали психоактивними речовинами;

5) стимулювати неповнолітніх до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації, сприяти валеологізації навчально-виховного процесу (формування з раннього віку навичок охорони і зміцнення власного життя й здоров'я);

6) забезпечити технології навчання і виховання, спрямовані на зберігання здоров'я, розвивати національну мережу шкіл сприяння здоров'ю;

7) сприяти виробленню інтегративних міждисциплінарних підходів до підготовки фахівців (педагогів, психологів, соціологів, лікарів, соціальних працівників), батьків та інших суб'єктів превентивної роботи [7].

Висока латентність корисливо-насильницької злочинності неповнолітніх пояснюється низкою причин, найголовнішою серед яких є загальна недооцінка громадськістю і правоохоронною системою суспільної небезпеки правопорушень із боку підлітків.

У суспільній свідомості ще за радянських часів закарбувалися оцінки проступків і правопорушень дітей, коли громадською думкою засуджувалося кримінальне переслідування майбутнього покоління, все списувалося на складність віку, відсутність життєвого досвіду й обов'язкову зміну своєї поведінки підлітком у подальшому. На жаль, такі підходи не відповідають реаліям сьогодення. Сучасна молодь криміналізувалася, озлобилася, стала не за віком прагматичною, безпринципною і нахабною. Ситуація невідповідності усталених уявлень населення про неправомірну поведінку підлітків із реальним змістом і ступенем небезпечності цієї поведінки сприяє латентизації їхніх протиправних учинків як із боку правоохоронних органів, так і з боку потерпілих громадян [8, с. 5-6].

За результатами дослідження В.В. Голіни, В.П. Ємельянова, Б.М. Головкіна та В.С. Батиргаре- євої вважається за необхідне прийняти такі рекомендації [8, с. 19]:

1. на державному рівні створити реальну систему соціального захисту та адресної матеріальної підтримки родин неповнолітніх, які перебувають у скрутних матеріальних умовах;

2. провести систематизацію законодавства та відомчої нормативно-правової бази, що регулює питання профілактики правопорушень та злочинів серед неповнолітніх;

3. удосконалити психіатричну допомогу неповнолітнім, прийняти заходи щодо виявлення серед неповнолітніх, які скоїли злочини, осіб із психічними аномаліями, на державному рівні розробити критерії обмеженої осудності, порядок призначення покарання, відбування покарання та соціальної адаптації відносно неповнолітніх із психічними аномаліями [8, с. 19-21];

4. запровадити постійний нагляд та контроль відповідних контролюючих органів (зокрема, прокуратури й інших вищих органів) над виконанням відповідними органами й посадовими особами законодавства про попередження злочинності, покладених на них функцій і повноважень у повному обсязі, виключення формалізму в роботі;

5. розробити дієвий механізм сприяння залученню широкого кола громадськості до проведення заходів сприяння соціальній адаптації неповнолітніх й профілактиці правопорушень з їхнього боку;

6. створити систему спеціалізованих судів для неповнолітніх та забезпечити практичне утворення інституту судових вихователів;

7. залучити засоби масової інформації до запобігання злочинності неповнолітніх;

8. покласти на керівників відповідних органів і служб особистої відповідальності за підвищення особистої службової і громадянської відповідальності людей, які причетні до роботи на вказаному напрямі [8, с. 21-22].

Б.М. Головкін пропонує такі шляхи удосконалення превентивної діяльності щодо корисливої насильницької злочинності серед молоді:

1) поліпшення адаптованості молоді до суспільних трансформацій ринкового типу;

2) зменшення ризиків криміналізації свідомості і поведінки соціально невлаштованої молоді щодо збагачення засобами кримінального насильства;

3) відвернення загрози становлення особи на шлях учинення корисливих насильницьких злочинів під криміногенним впливом мікросередовища;

4) упередження формування корисливої спрямованості насильницького прояву та її зміна;

5) перешкоджання реалізації наміру та досягненню злочинного результату під час учинення корисливих насильницьких злочинів [9, с. 20].

Дослідження науковців показали, що для вирішення проблеми попередження злочинності неповнолітніх необхідно не тільки вивчити реальні потреби дітей і молоді, причини скоєння ними злочинів, а й мати висококваліфікованих спеціалістів, здатних професійно впроваджувати розроблені концепції і профілактичні заходи у практику. Проте на сучасному етапі розвитку нашої країни висококваліфікованих юристів, психологів і соціальних працівників не вистачає. Оскільки потреби населення у соціальній допомозі, психологічній підтримці та правовому захисті зростають, виникає необхідність у залученні до соціальної роботи з різними верствами населення волонтерів. Волонтер - це людина, яка добровільно займається діяльністю на користь суспільства, не отримуючи за це грошової винагороди [10].

Аналіз матеріалів обласних центрів соціальних служб для молоді дав змогу виявити основні напрями роботи добровільних помічників:

1. Соціально-реабілітаційна робота, попередження та подолання негативних явищ у молодіжному середовищі:

1) робота з молоддю, схильною до асоціальної поведінки;

2) профілактика та подолання вживання алкогольних напоїв;

3) підтримка дітей та підлітків, що постраждали від психологічного, фізичного, сексуального та економічного насильства;

4) підтримка дітей та молоді, що перебувають у кризовому стані.

2. Соціальна опіка і захист найменше захищених категорій дітей і молоді:

1) підтримка та сприяння розвитку творчих здібностей молодих інвалідів;

2) соціальна допомога молодим сім'ям;

3) соціальна робота з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;

4) соціальна допомога самотнім матерям, неповним і багатодітним сім'ям.

3. Соціальний супровід молоді, допомога її інтеграції у суспільство:

1) сприяння самовихованню, самовизначенню та самовдосконаленню дітей і молоді;

2) формування та розвиток якостей творчої особистості;

3) соціальна підтримка безробітної молоді, сприяння у працевлаштуванні;

4) організація змістовного дозвілля дітей та молоді як шлях профілактики дитячої бездоглядності і правопорушень [10].

Висновки

Отже, розглядаючи основні підходи до розуміння профілактики злочинності неповнолітніх, зокрема корисливо-насильницької злочинності неповнолітніх, необхідно звернути увагу на пропозиції щодо заходів її запобігання. У рамках нашого дослідження шляхи вдосконалення превентивної діяльності щодо корисливо-насильницької злочинності неповнолітніх у Південному регіоні України повинні враховувати специфіку регіону: соціально-економічний розвиток, географічне положення та інші показники, від яких прямо залежить рівень корисливо- насильницької злочинності неповнолітніх.

Таким чином, пропонуємо такі шляхи вдосконалення превентивної діяльності:

- створити дитячі табори на території регіону в курортний сезон для неповнолітніх, які стоять на обліку у ювенального інспектора та схильні вчиняти правопорушення, із залученням психологів, педагогів та інших спеціалістів із відповідною розробленою програмою для корекції їхньої поведінки та її зміни на законослухняну;

- підтримати реалізацію соціальної допомоги молодим сім'ям у регіоні з місцевих бюджетів;

- погодитися зі створенням волонтерських організацій на регіональному рівні, які здійснюють заходи запобігання корисливо-насильницькій злочинності неповнолітніх;

- підтримати ініціативу покласти на керівників відповідних органів і служб особистої відповідальності за підвищення особистої службової і відповідальності людей, що реалізовують заходи профілактики в регіоні;

- забезпечити збільшення державного контролю з приводу запобігання пропаганді насильства та злочинності у цілому у ЗМІ на всеукраїнському та регіональному рівнях;

- погодитися зі сприянням підвищенню рівня соціального та економічного забезпечення кожної сім'ї регіону для зменшення скоєння корисливих та корисливо-насильницьких злочинів неповнолітніми.

Список використаних джерел

1. Статистична інформація регіональної прокуратури по Миколаївській області про стан злочинності неповнолітніх за 2016-2018 рр.URL: http://www.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=113283&libid=100820.

2. Статистична інформація регіональної прокуратури по Одеській області про стан злочинності за 2016-2018 рр. URL: http://www.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=113283&libid=100820.

3. Статистична інформація регіональної прокуратури по Херсонській області про стан злочинності за 2016-2018 рр. URL: http://www.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=113283&libid=100820.

4. Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24.01.1995 № 20/95- ВР URL: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-вр.

5. Личко А.Е. Психопатия и акцентуации характера у подростков. Москва, 1999. 416 с.

6. Оржеховська В.М. Проблеми превентивного виховання неповнолітніх у сучасних умовах. Світ виховання. 2004. № 2.

7. Кримінологічна характеристика корисливо-насильницької злочинності неповнолітніх та особливості попередження її у великому місті / В.В. Голіна та ін. Наукові дослідження. Попередження злочинності серед неповнолітніх та молоді ІВП3АПрН України. Протокол М 5 від 26 квітня 2006 р. С. 3-22. URL: http://Golovkin_3-22.pdf.

8. Головкін Б.М. Теоретичні та прикладні проблеми детермінації і запобігання корисливій насильницькій злочинності в Україні : автореф. дис. ... д.ю.н. 37 с.

9. Злочинність неповнолітніх: причини, наслідки та шляхи запобігання : навчальний посібник / С.І. Яковенко та ін. Київ, 2006. 258 с.

Размещено на Allbest.ru