Електронне урядування як складник розвиненого громадянського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Електронне урядування як складник розвиненого громадянського суспільства

Калаченкова К.О.,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри господарського права юридичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса

Стаття присвячена дослідженню правової площини розвитку електронного урядування. Висвітлено проблему розвитку електронного урядування. На основі здобутків вітчизняних та зарубіжних учених аналізується впровадження інноваційних технологій у сферу державного управління.

Метою дослідження є узагальнення положень щодо становлення й розвитку електронного урядування в зарубіжних країнах та формулювання пропозицій щодо перспектив його впровадження в Україні.

У статті розглянуто термін «Е-урядування», що використовується в науковій літературі та в законодавстві. Розглянуто та проаналізовано моделі та досвід публічного управління розвитком е-урядування на прикладі зарубіжних країн, які розвивають е-урядування за ними. Також у статті проведено аналіз становлення й розвитку електронного урядування в Україні та проведено аналіз нормативно-правової основи е-урядування України.

Зазначено, що Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України (https://www.kmu.gov.ua/ua) нині виконує переважно інформаційну функцію. Визначено причини такого становища.

За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що система державного управління перебуває в стадії реформування, що покликана викликами розвитку ІКТ сьогоднішнього часу. Обґрунтована необхідність продовжувати рухатися в напрямі розвитку інформаційного суспільства, подальшого поширення використання інформаційних технологій у життєдіяльності суспільства, узгодженості дій та не відставання від світових темпів. Звернута увага щодо актуальності брати приклад з європейських країн, однак при цьому треба враховувати українську специфіку. Особливої уваги заслуговує структура управління англо-американської моделі е-урядування, а саме досвід Великобританії та її урядова структура - Government digital services

Для ефективного розвитку електронного урядування в Україні запропоновано: розробку та прийняття необхідного нормативно-правового забезпечення, що створить законодавчі засади запровадження єдиної уніфікованої системи публічних електронних реєстрів; розробку системи кроків для поглиблення двосторонньої електронної комунікації між громадянами та державою; впровадження єдиної онлайн-платформи стартапів для України; удосконалення системи ідентифікаційних карток (видача ID-карток із ЕЦП), а також зведення їх у єдиний державний реєстр.

Ключові слова: інформаційне суспільство, державне управління, інформаційні ресурси, інформаційно-комунікаційні технології, обмін інформацією, електронне управління, інформатизація державних органів, урядовий портал, вебпортал органів виконавчої влади.

E-GOVERNANCE AS A COMPONENT OF A DEVELOPED CIVIL SOCIETY

The article is devoted to the study of the legal plane of e-government development. The problem of electronic management development is highlighted. Based on the achievements of domestic and foreign scientists, the article analyzes the introduction of innovative technologies in the sphere of public administration.

The purpose of the study is to summarize the provisions on the formation and development of e-governance in foreign countries and formulate proposals on the prospects for its implementation in Ukraine.

The article considers the term “e-management” used in the scientific literature and in legislation. The models and experience of public management of e-government development on the example of foreign countries that develop e-governance for them are considered and analyzed. The article also analyzes the formation and development of e-government in Ukraine and analyzes the legal framework of the e-government of Ukraine.

It is indicated that the Unified web portal of Executive authorities of Ukraine (https://www.kmu.gov.ua/ua) today performs primarily an informational function. The reasons for this situation are outlined.

According to the results of the study, it is concluded that the public administration system is in the stage of reform, called for by the challenges of ICT development today. The need to continue to move in the direction of the information society development, the further spread of the use of information technologies in the life of society, coordination of actions and keeping up with the world pace is justified. Attention is drawn to the relevance of taking an example from European countries, however, it is necessary to take into account the Ukrainian specifics. Special attention should be paid to the management structure of the Anglo-American e-governance model, namely the experience of the UK and its government structure - Government digital services.

For the effective development of e-government in Ukraine, it is proposed: to develop and adopt the necessary legal support that will create the legal basis for the introduction of a unified system of public electronic registers; to develop a system of steps to deepen bilateral electronic communication between citizens and the state; to implement a single online platform for startups in Ukraine; to improve the system of identification cards (issuing ID cards with EDS), as well as fill in their unified state register.

Key words: information society, public administration, information resources, information and communication technologies, information exchange, electronic management, informatization of state bodies, government portal, web portal of Executive authorities.

Постановка проблеми

електронне урядування громадянське суспільство

Нині більшість людей не можуть уявити своє існування без інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). У наше життя ІКТ увійшли дуже міцно і давно вже стали необхідністю, сучасною реальністю. У ХХ столітті людство вступило в нову стадію розвитку: настала епоха інформаційного суспільства.

Становлення інформаційного суспільства характеризується виникненням принципово нових суспільних відносин за різноманітними напрямами інформаційної діяльності, а саме електронного урядування. Так, зростають потреби громадян у доступі до публічної інформації, швидкості обміну/отримання інформації, вимоги громадян до органів державної влади. Засобом забезпечення ефективної взаємодії всіх гілок влади як між собою, так і з суспільством є електронне урядування (е-урядування).

Стан опрацювання проблематики становлення й розвитку електронного урядування в науковій літературі досліджувались представниками різних галузей наукового знання. Вагомий внесок зробили такі вчені, як: А. Асанова, З. Балабанова, К. Беляков, М. Ватковська, М. Вертузаєв, С. Гнатюк, О. Голобуцький, М. Демкова, В. Дрожжінков, Д. Дубов, В. Єганов, О. Ємельяненко, П. Клімушин, І. Коліушко, А. Лисицький, А. Попов, А. Семенченко, А. Серенок, В. Хахановський, М. Швець, О. Шевчук, О. Штрік та інші. Однак упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери життєді-яльності особистості, суспільства та держави відбувається настільки прискореними темпами, що підтверджує актуальність обраної теми дослідження.

Метою дослідження є узагальнення положень щодо становлення й розвитку електронного урядування в зарубіжних країнах та формулювання пропозицій щодо перспектив його впровадження в Україні.

Виклад основного матеріалу

Перехід до інформаційного суспільства передбачає трансформацію політичних інститутів і державного управління з урахуванням нових досягнень науки. Інтернет-технології, що забезпечують інформаційну взаємодію органів влади, бізнесу та інститутів громадянського суспільства, отримали в сучасній літературі стійке найменування «е-урядування». Цей тер-мін отримав міжнародне визнання і широко використовується в науковій та управлінській літературі як у Європі, так і в Україні [1].

Термін «Е-урядування» (з англ. E-govemment) почав активно вживатися на Заході наприкінці XX ст. після появи нової системи використання інформаційно-комп'ютерних технологій для підвищення ефективності державного публічного управління. Водночас у західних країнах поняття «електронний уряд» не завжди має однакову конотацію. Нині термін “Е-govemment” є набагато ширшим поняттям, ніж просто «електронне управління державою», тобто використання в органах державного управління сучасних технологій. “E-govemment” у сучасному розумінні охоплює не тільки мережеву інфраструктуру органів державної влади, але загалом усю інфраструктуру органів держуправління і самоврядування [2].

У чинному законодавстві України електронне урядування розглядається як форма державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян [3].

Зважаючи на підписання Україною Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом [4], основні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні до 2020 р. мають бути гармонізовані з орієнтирами розвитку, визначеними ініціативою «Цифровий порядок денний для Європи» [5] в рамках європейської стратегії економічного розвитку «Європа 2020: стратегія розумного, сталого і всеосяжного зростання» [6]. Крім того, розвиток е-урядування визначено одним із головних пріоритетів Європейського плану дій у сфері е-урядування на 2016-2020 рр. [7]. У цьому контексті ключовими заходами у сфері розвитку е-урядування для нашої держави є: імплементація профільних документів ЄС щодо е-урядування в українське законодавство та можливості впровадження відповідного досвіду розвитку е-урядування окремих європейських країн в Україні.

Для розуміння сутності процесів, що відбуваються у сфері е-урядування, необхідно розглянути та проаналізувати відповідні кращі зарубіжні практики. Досвід найбільш успішних з них стане в нагоді для подальшого вдосконалення розвитку електронного урядування в Україні.

На підставі світової практики прийнято виділяти три основні моделі створення «електронного уряду»: англо-американську модель; континентально-європейську модель; східно-азіатську модель.

Отже, розгляньмо ці моделі та досвід публічного управління розвитком е-урядування на прикладі зарубіжних країн, які розвивають е-урядування за ними.

Англо-американська модель характерна для таких країн, як США, Канада, Великобританія й Австралія. Типові риси англо-американської моделі виникають з особливостей територіально-політичного устрою і традицій державності: високий рівень незалежності територіальних управлінь (штати) в поєднанні із сильною центральною владою. Модель розрахована на створення електронного уряду для країн зі значною територією і досить однаковим доступом до Інтернету.

Англо-американська модель, з одного боку, допускає значну відмінність процесів місцевого електронного урядування, а з іншого боку, чітко стандартизує правила обміну інформацією «громадянин - уряд» на загальнодержавному рівні. Система місцевої влади в штатах будується на основі адміністративно-територіального поділу, тому схеми самоврядування в різних штатах різні. Важливою складовою частиною успіху впровадження англо-американської моделі електронного уряду стали значні реформи всієї структури роботи держави з інформаційними потоками і введення системи персональної відповідальності за інформатизацію держорганів [8, с. 76].

За результатами комплексного оцінювання розвитку е-урядування United Nations E-Govemment Survey 2016. E-Govemment In Support Of Sustainable Development [9] від Організації Об'єднаних Націй Великобританія у 2016 р. посіла 1-ше місце серед 193 країн, що брали участь в оцінюванні. Тобто Великобританія є світовим лідером розвитку е-урядування в 2016 р. Формально Великобританія ще залишається членом ЄС (до виконання рішення референдуму “BREXIT 2015”). І оскільки Великобританія тривалий час була членом ЄС, то й розбудова інформаційного суспільства та е-урядування відбувалася згідно із загальноєвропейським законодавством. Звичайно ж, була певна британська специфіка. Розбудову інфраструктури електро-нного уряду Великобританії було започатковано в 2000 р. з прийняттям відповідного стандарту eGIF (e-government Interoperability Framework). Нині вона успішно триває в рамках виконання завдань GDS (Government Digital Strategy) [10] - цифрової державної стратегії. Усіма процесами впровадження е-урядування у Великобританії керує спеціальний орган - Government digital services.

У наданні публічних послуг Великобританія пішла шляхом комплексного підходу до створення відповідного порталу www.gov.uk не лише як сервісу з надання актуальної, повної, несуперечливої й точної інформації з державних послуг, але і як системи забезпечення трансакцій за принципом єдиної точки доступу та системи підтримки міжвідомчої взаємодії щодо забезпечення надання комплексних державних послуг. Центральний урядовий портал Великобританії www.gov.uk являє собою сукупність власних сервісів і шлюзів до інших порталів і сайтів органів державної влади та приватних організацій. Портал підтримується не просто основною сервісною групою, а функціонально розподіленими професійними групами, створеними в рамках урядових відомств. Центральний урядовий портал вирішує такі завдання: надання центральної точки доступу для громадян із метою отримання державних послуг та інформації, забезпечення доступу для інтерактивної взаємодії, підтримка партнерства для державних і приватних організацій у сфері надання інформації та послуг, організація захищеного середовища, у якому громадяни можуть виконувати трансакції з державою [11].

Портал е-послуг Великобританії являє собою централізований інтернет-ресурс, побудований за схемою «згори вниз». Його метою є інтеграція інтернет-сервісів усіх органів влади для надання державних послуг в єдиному інформаційному просторі. Портал являє собою сукупність власних сервісів і шлюзів до порталів і субпорталів, а також є єдиним центром відповідальності з надання послуг для заявників. Портал Великобританії надає загальну державну інформацію, поєднуючи разом інформацію і консультаційні послуги з різних джерел. По суті, портал являє собою єдину точку входу для громадян та бізнесу для отримання необхідної інформації або отримання публічної послуги. Натепер на порталі інтегровано всі сторінки міністерств та відомств Великобританії, що надають основну частину сервісів у режимі онлайн. Також на сайті можна знайти понад 350 офіційних вебсторінок або посилань на сторінки організацій, які ще не було інтегровано до єдиного державного порталу, як, наприклад, сайт Національного архіву [11].

Більшість країн-членів ЄС мають великий досвід законодавчого і проєктного супроводу розвитку е-урядування. «Цифровий порядок денний для Європи» являє собою загальноєвропейську галузеву стратегію, що водночас є інтегральною складовою частиною загальної програми соціально-економічного розвитку «Європа 2020». Крім того, розвиток е-урядування визначено одним із головних пріоритетів Європейського плану дій у сфері е-урядування на 2016-2020 рр. [11].

Континентально-європейська модель відображує специфіку становлення електронного уряду в країнах Євро-пейського Союзу (ЄС). Континентально-європейська модель електронного управління розроблялася з урахуванням того, що в Європейський Союз входять 28 країн з різними мовами, культурними та політичними традиціями. На рівні окремої держави, що входить до ЄС, елементи електронного управління можуть дуже сильно відрізнятися як у плані використання технічної платформи, так і в плані організації взаємодії держава-громадянин (електронне голосування, сервісні послуги уряду, сплати податків і штрафів і т. д.) [8].

Разом із тим між учасниками Євросоюзу для розвитку системи електронного уряду була узгоджена мінімально необхідна правова база. Вона виражена у формі Директив Європейської комісії, яку всі країни-члени впровадили в національне законодавство. На рівні наддержавних структур Європейського Союзу (Європарламент, Єврокомісія, Європейський суд) континентально-європейська модель електронного управління зумовлена чіткою уні-фікацією взаємодії між наддержавними структурами і внутрішньодержавними структурами країн - учасниць Союзу. Також відповідно до такої моделі громадянин будь-якої держави Європейського Союзу може через систему електронного управління звернутися безпосередньо в загальноєвропейські органи управління в режимі реального часу [8, с. 76].

У всіх країнах ЄС прийняті закони про доступ до інформації. Вимоги Євросоюзу до законодавства, що регулює системи електронного уряду, охоплюють як технічні аспекти (цифровий підпис, електронна торгівля), спрямовані на спрощення створення систем електронного уряду, так і етичні і політичні питання (розподіл держзамовлень, доступ до інформації), визначають нові обов'язки державних установ щодо захисту прав громадян і організацій у новому контексті надання публічних послуг електронними засобами [8, с. 77].

Так, наприклад, згідно із сучасним польським законодавством, роль ІКТ у публічній адміністрації дуже важлива. На рівні інституційного забезпечення розвитком інформаційного суспільства та е-урядування в Польщі займається Міністерство управління та цифризації (Ministerstwo Administracji i Cyfryzacji, МАС), створене в 2010 р. Національна програма інформатизації Polska Cyfrowa [12] має на меті: забезпечити широкий доступ до високошвидкісного Інтернету; підвищити ефективність і зручність електронних державних послуг; стимулювати зростання рівня комп'ютерної грамотності серед населення; збільшити обсяг послуг ІКТ та підняти їхню якість. Виокремлюються такі пріоритети, як: підвищення доступності інформації для суспільства; побудова електронного уряду; створення служб і додатків, що використовують державні електронні послуги та інформацію в державному секторі; підтримка громадських ініціатив для активації цифрової грамотності та електронної інтеграції.

Програма Polska Cyfrowa загалом дуже тісно пересікається з Цифровим порядком денним ЄС. Разом з тим документ, безумовно, орієнтовано на постановку та виконання суто національних завдань. Цілі цієї політики узгоджено з основними проєктними документами країни, а саме:

1. Цифровий порядок денний для Європи.

2. Стратегія розвитку інформаційного суспільства.

3. Стратегія національної безпеки.

4. Середньострокова стратегія національного розвитку.

5. Стратегія «Європа 2020».

6. Ефективна стратегія державного розвитку.

Крім цього, в Польщі діяв Акт (закон) про комп'ютеризацію операцій суб'єктів, залучених до виконання державних замовлень (2005 р.). Цей закон наділяв громадян і підприємців правом звертатися до державних органів влади в електронній формі. Тобто електронне звернення громадян до органів влади офіційно було закріплено на рівні закону. Кожен орган влади, аж до найменшої територіальної одиниці (гміни), мусив мати е-скриньку на єдиній платформі послуг публічної адміністрації (ePUAP). А згідно з новим Законом з інтегрованої інформатизації держави (2014 р.), метою держави є не просто інформатизація, а надання послуг [11].

Слід звернути увагу на використання в Польщі єдиної електронної платформи послуг публічної адміністрації - ePUAP. Як і в Україні, у Польщі було створено та діють багато різних державних електронних реєстрів. Але головне, що в Польщі їх об'єднує єдина електронна платформа послуг публічної адміністрації - ePUAP. Усі ці реєстри сумісні між собою та інтероперабельні, тобто взаємодіють один з одним [11].

Східно-азіатська модель електронного уряду застосовується у Сінгапурі, Республіці Корея, Японії та інших державах. Така модель спирається на специфічний стиль управління, азіатський тип корпоративної культури та багатошарову систему державного контролю, організованого за принципом ієрархічної піраміди. Модель хороша для монокультурних, навіть великих за територією держав з високою щільністю населення і загальнодоступним швидкісним доступом до Інтернету.

Ефективність східно-азіатської моделі підтверджує визнання в 2010 році експертами ООН системи «електронного уряду» Республіки Корея (Південна Корея) найкращою і найефективнішою у світі. У Південній Кореї рішення про розробку електронного уряду було прийнято ще в 1987 році, а вже в 1991 році запрацювали перші електронні сервіси. Завдяки електронним сервісам жителі країни можуть здійснювати практично всі операції, не виходячи з дому: починаючи від оплати рахунків, штрафів і закінчуючи оформленням документів. На той випадок якщо у громадянина немає доступу до Інтернету, у громадських місцях у великій кількості розміщені спеціальні термінали, в яких легко знайти потрібну інформацію або роздрукувати будь-яку довідку. Велика частина сервісів електронного уряду доступна на мобільних пристроях. У держсекторі Південної Кореї введена 100-відсоткова система електронного документообігу, на папері друкуються деякі, тільки найважливіші доповіді та довідки на рівні міністра і вище. Функціонування системи електронного уряду дало змогу за останні два роки заощадити для держбюджету понад 1 млрд доларів і скоротити число службовців майже на 9000 осіб. Загальний соціально-економічний ефект оцінюється в 16 млрд дол. [8, с. 77].

За архітектурою модель е-урядування України схожа з моделями інших країн.

Так, 04 червня 2014 р. було створене Державне агентство з питань електронного урядування України як центральний орган виконавчої влади, що відповідав за впровадження політики Уряду щодо електронного урядування, інформатизації, розвитку інформаційного суспільства, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, цифровізації органів державної влади.

З метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та відповідно до пунктів 9 і 91 статті 116 Конституції України 2 вересня 2019 року Кабінет Міністрів України постановляє утворити Міністерство цифрової трансформації України, реорганізувавши Державне агентство з питань електронного урядування шляхом перетворення [13].

Правовою засадою Державного агентства з питань електронного урядування України є відповідне Положення про нього. Варто відзначити, що зазначений орган влади утворений шляхом реорганізації Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України (Держінформ-науки України), яке було центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовувалася й координувалася Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки України [12]. Нинішнє Державне агентство з питань електронного урядування України (далі - Агентство) також є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується й координується Кабінетом Міністрів України, який реалізує державну політику у сферах інформатизації, електронного урядування, формування та використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.

Також треба зазначити, що Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України (https://www.kmu.gov.ua/ua), що мав бути основою інтегрованої системи «Електронного урядування», нині виконує переважно інформаційну функцію. Основними причинами цього є невизначеність правових засад та організаційно-технічних рішень щодо забезпечення впровадження електронного врядування, відсутність єдиного підходу до застосування інструментів і механізмів організації та координації діяльності державних органів у сфері загальної інформатизації.

Також слід звернути увагу на відсутність єдиного пра-вового поля, що регулювало б діяльність усіх публічних електронних реєстрів в Україні. Так, нині налічується понад 350 наявних електронних реєстрів, діяльність яких регламентована щонайменше 200 нормативними актами. Таке положення призводить до необхідності уніфікування правової бази створення, існування та діяльності публічних електронних реєстрів.

Так, спробою узагальнити систему публічних електронних реєстрів, законодавчі вимоги до публічних електронних реєстрів, реєстрової інформації, а також принципи, організаційні, інституціональні, процесуальні та фінансові засади їх існування і взаємодії був Проєкт Закону про публічні електронні реєстри № 8602, одержаний Верховною Радою України 13.07.2018 року. Однак указаний проєкт не був прийнятий. 10.09.2019 року Верховною Радою України одержано новий Проєкт Закону про публічні електронні реєстри № 2110, який покликаний створити правові засади виконання зазначеної місії.

Отже, безумовно, прийняття Проєкту створить законодавчі засади запровадження єдиної уніфікованої системи публічних електронних реєстрів, їх інституціональної структури функціонування, єдиних вимог до їх створення, ведення, взаємодії, адміністрування, модернізації, реорганізації та ліквідації, а також до створення реєстрової інформації та її використання у інших інформаційних системах у разі здійснення дозвільної та іншої управлінської діяльності, надання адміністративних послуг.

Висновки

Проведене дослідження дає можливість зробити певні висновки:

1. Система державного управління перебуває в стадії реформування, що спричинена викликами розвитку ІКТ сьогоднішнього часу. Так, електронне урядування в Україні набирає все більшої залученості з боку громадян та держави, а отже, робляться певні кроки до встановлення системи, де присутня двостороння електронна комунікація та інноваційні технології.

2. Доцільним видається продовжувати рухатися в напрямі розвитку інформаційного суспільства, подальшого поширення використання інформаційних технологій у життєдіяльності суспільства, узгодженості дій та не відставати від світових темпів. Для України надзвичайно актуально брати приклад з європейських країн, зокрема це пояснюється вимогами Асоціації України з Європейським Союзом та цікавим і корисним досвідом з розвитку електронного урядування в Європейському Союзі. Однак при цьому треба враховувати українську специфіку. Особливої уваги заслуговує структура управління англо-американської моделі е-урядування, а саме досвід Великобританії та її урядова структура - Government digital services.

3. Для ефективного розвитку електронного урядування в Україні необхідно: розробка та прийняття нормативно-правового забезпечення, що створить законодавчі засади запровадження єдиної уніфікованої системи публічних електронних реєстрів; розробка системи кроків для поглиблення двосторонньої електронної комунікації між громадянами та державою; впровадження єдиної онлайн-платформи стартапів для України; удосконалення системи ідентифікаційних карток (видача ID-карток із ЕЦП), а також зведення їх в єдиний державний реєстр.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Клименко І.В. Технології електронного врядування : навчальний посібник. Київ : Вид-во ДУС, 2006. 225 с.

2. Мацокін А. Електронне урядування: механізм застосування у діяльності ОМС. Місцеве самоврядування. 2017. № 11. URL: https://i.factor.ua/ukr/journals/ms/2017/november/issue-11/article-32046.html.

3. Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 № 649-р. Офіційний вісник України. 2017. № 78. Ст. 2402. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80.

4. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248387631.

5. Digital agenda for Europe. URL: http://ec.europa.eu/europe2020/pdf/digital-agendacommunication-en.pdf.

6. EUROPE 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. URL: http://eur-lex. europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CO M:2010:2020:FIN:EN:PDF.

7. EU eGovernment Action Plan 2016-2020 Accelerating the digital transformation of government. URL: http://www.kowi.de/Portaldata/2/ Resources/fp/2016-EU-eGovernment-ActionPlan-2016-2020.pdf.

8. Романенко Є.О. Електронний уряд - нова модель інформаційно-комунікативних відносин. Європейські перспективи. 2015. № 6. С. 75-79. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2015_6_13.

9. United Nations E-Government Survey 2016. E-Government in support of sustainable development. URL: http://workspace.unpan.org/ sites/Internet/Documents/UNPAN96407.pdf.

10. Government Digital Strategy. URL: https://www.gov.uk/government/uploads/system/ uploads/attachment_data/file/296336/Government_ Digital_Stratetegy_-_November_2012.pdf.

11. Серенок А.О. Публічне управління розвитком електронного урядування окремих країн Європейського Союзу. Теорія та практика державного управління. 2017. Вип. 3. С. 195-201. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2017_3_29.

12. Polska Cyfrowa - PO PC / Min-wo Administracji i Cyfryzacji. URL: https://mac.gov.pl/ popc/.

13. Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 р. № 829. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-optimizaciyi-sistem-829.

Размещено на Allbest.ru