Особливості правового регулювання праці фрілансерів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Особливості правового регулювання праці фрілансерів в Україні

Красюк Т.В., кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри трудового права

Санакаєва Ю.Є., студентка міжнародно-правового факультету

У статті проаналізовано особливості правового регулювання праці фрілансерів в Україні. Зазначено переваги та недоліки такого виду праці. Розкрито суть понять «фріланс», «фрілансер» та визначено перспективи подальшого законодавчого регулювання праці вказаної категорії працівників. У роботі зроблено акцент на тому, що чинне трудове законодавство не містить правових норм щодо регламентації праці фрілансерів, а також наголошується на маловивченості правовою наукою цього інноваційного виду зайнятості. На основі виокремлення сутнісних ознак, що виявляються через відносини працівник - роботодавець, зроблено спробу визначення «фрілансу» як правового поняття, а саме: фріланс - вид організації максимально індивідуалізованої праці, що передбачає на підставі договору чи домовленості виконання робіт, послуг з фіксованим обсягом, конкретними умовами завдання та строками, встановленими роботодавцем, без надання останнім робочого місця та обладнання, із застосуванням інформаційно-комунікаційних засобів зв'язку. Отже, фрілансер - це особа, що працює на власний розсуд на умовах фрілансу як позаштатний тимчасово найнятий роботодавцем для конкретної роботи працівник, який самостійно забезпечує себе засобами її виконання і бере на себе можливі ризики. Зауважується, що фрілансером може бути як висококваліфікований працівник, досвідчений професіонал, так і початківець, навіть без вищої освіти, але із самостійно набутими відповідними знаннями та навичками, здатний розвивати й удосконалювати їх.

Наведено приклади Інтернет-бірж, на яких фрілансери досить часто шукають роботу. На основі аналізу роботи фрілансерів зроблено узагальнення щодо її особливостей, переваг та недоліків. Перевагами вбачаються такі: для фрілансера - відсутність витрат коштів та часу на дорогу до робочого місця, прив'язки до конкретного місця роботи, самостійність у визначенні робочого часу, пріоритетів у роботі, вільний вибір напрямку роботи, можливість поєднувати таку роботу з домашніми обов'язками тощо; для роботодавця - лише обов'язок сплатити за виконану роботу (переважно за домовленістю); для держави - відсутність потреби у створенні більшої кількості робочих місць та будь-яких зобов'язань перед таким працівником. Серед недоліків цього виду організації праці необхідно виділити: для працівника - ризики нестабільної роботи, а отже, і заробітної плати, недобросовісного поводження роботодавця; відсутність соціального захисту; для роботодавця - ризик неякісної або невчасно виконаної роботи (він є у будь-якого замовника); для держави - розвиток тіньової економіки, а отже, штучне завищення рівня безробіття, нераціональне використання бюджетних коштів державою через поширення фрілансу тощо.

Стверджується, що наразі фрілансери або укладають цивільно-правові договори, або є самозайнятими особами. Доводиться, що через відсутність законодавчого закріплення праці фрілансерів при укладенні договору виникає чимало проблем. Зроблено висновок про необхідність розроблення та закріплення у КЗпП України окремих положень щодо регламентації новітніх форм зайнятості.

Ключові слова: фріланс, фрілансер, форма зайнятості, правове регулювання, трудова діяльність.

FEATURES OF THE LEGAL REGULATION OF THE WORK OF FREELANCERS IN UKRAINE

The article analyzes the features of the legal regulation of freelance labor. The advantages and disadvantages of this type of work are indicated. The essence of the concepts “freelance”, “freelancer” is revealed and the prospects of further legislative regulation of labor of this category of workers are determined. The paper emphasizes that the current labor legislation does not contain legal norms governing the work of freelancers, and also notes that legal science has little study of this innovative type of employment. Based on the separation of essential features manifested through the employee-employer relationship, an attempt was made to define “freelance” as a legal concept, namely: freelance - a type of organization of the most individualized work, which provides on the basis of a contract or agreement to perform fixed services, specific terms of reference and deadlines set by the employer, without providing by the latter with a workplace and equipment, with the use of information and communication tools. Thus, a freelancer is a person who works at his own discretion on a freelance basis as a freelance employee temporarily hired by the employer for a specific job, who provides himself with the means to perform it and assumes possible risks. It is noted that a freelancer can be a highly qualified employee, an experienced professional or a beginner, even without higher education, but with self-acquired relevant knowledge and skills, who is able to develop and improve them.

Examples of Internet exchanges where freelancers often look for work are given. Based on the analysis of the work of freelancers, a generalization is made about its features, advantages and disadvantages. The advantages are as follows: for a freelancer - no spending money and time on the way to work, no binding to a specific place of work, independence in determining working hours and priorities at work, free choice of direction, the ability to combine such work with homework etc; for the employer - only the obligation to pay for the work performed (mostly by agreement); for the state, there is no need to create more jobs and no obligations to such an employee. Among the disadvantages of this type of labor organization should be noted: for the employee - the risks of unstable work, and hence wages, unfair behavior of the employer; lack of social protection; for the employer - the risk of poor quality or late work (it is in any customer); for the state - the development of the shadow economy, and hence the artificial overestimation of unemployment, irrational use of budget funds by the state through the spread of freelance, and so on.

It is alleged that currently freelancers either enter into civil law contracts or are self-employed. It is proved that due to the lack of legislative consolidation of the work of freelancers many problems arise when concluding a contract. It is concluded that it is necessary to develop and consolidate in the Labor Code of Ukraine certain provisions for the regulation of new forms of employment.

Key words: freelance, freelancer, form of employment, legal regulation, labor activity.

Вступ

Постановка проблеми. В Україні, як і в усьому світі, питання зайнятості населення як способу отримання заробітку є одним із найнагальніших, а надто зараз, коли економічну кризу посилено пандемією грипу, через яку втрачено багато робочих місць. Разом із тим локальне введення тимчасового карантину, вимушена потреба перебування в ізоляції активізували таку форму зайнятості, як фріланс, що набула останніми роками неабиякого поширення і в Україні. Проте слід наголосити, що визначальним чинником виникнення та обов'язковою умовою існування фрілансу в сучасному його розумінні став розвиток телекомунікаційних засобів зв'язку, зокрема глобальної мережі Інтернет. Завдяки останній, поняття «фріланс», «фрі- лансер» сприймаються її користувачами такими ж звичайними та звичними, як менеджер або мерчендайзер. У 2013-2020 рр. Україна посіла перше місце в Європі та четверте в світі за обсягами зайнятості на цифрових платформах. Якщо у 2011 р. кількість фрілансерів в Україні становила близько 9 тис. осіб, то у 2019 р. - вже 495 тис. осіб [1]. Як бачимо, кількість осіб, що працюють на умовах фрілансу, тільки збільшується. Про це свідчить і те, що все більшої ваги набуває неформальна освіта: платні чи безоплатні курси, вебінари, майстер-класи з фрілансу. Актуальність цього виду самозайнятості полягає в тому, що певна частина населення, дуже різна за соціальними характеристиками (від людей з обмеженими можливостями та пенсіонерів до спортсменів та навіть школярів-старшокласників, від висококваліфікованих фахівців до самоучок), побачила у фрілансі зручний засіб отримання додаткового або основного заробітку. Це пояснюється й тим, що сьогодні відбуваються суттєві зміни в організації використання найманої праці, і, як наслідок, багато хто з працівників утрачають бажання працювати в суворо регламентованих умовах внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а такий вид зайнятості дає можливість працюючим не прив'язуватися до конкретного робочого місця та не бути підпорядкованим певному роботодавцю.

У визначенні правового статусу фрілансерів на практиці виникає чимало питань. І для цього існують суттєві підстави, адже чинні нормативно-правові документи, що регламентують нестандартні форми зайнятості, є застарілими, а КЗпП України взагалі не містить норм, які регулюють трудову діяльність таких працівників. Безумовно, це один з основних чинників, що зумовлює виникнення проблемних питань та утруднює їх розв'язання. Із фрілансерами укладаються не трудові договори, а цивільно-правові, або вони є самозайнятими особами; при наймі фрілансера на роботу відбувається приховування трудових відносин. Саме ці проблеми негативно впливають не тільки на роботу та розвиток кожного фрілансера, а й на економічну та соціальну сферу діяльності держави.

Стан дослідження. Різні аспекти розвитку фрілансу, його поняття, ознаки, його розвиток у нашій країні, проблеми й перспективи законодавчого закріплення та державного регулювання досліджували такі науковці як О.А. Грішнова, О.О. Савченко, О.О. Тертичний, О.Є. Кузьмин, Н.Ю. Солярчук, В.А. Андронова, К.С. Зайченко, Т.В. Киричок, К. О. Гончаренко, Т. А. Коляда та ін.

Метою статті є дослідження змісту поняття «фріланс» та «фрілансер», його особливостей як виду трудової діяльності, переваг та недоліків, проблем та перспектив розвитку, а також можливості та необхідності законодавчого регулювання праці фрілансерів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Наразі в законодавстві не існує чіткого визначення понять «фріланс» та «фрілансер». У Середньовіччі фрілансерами звалися найманці, професійні військові, які служили за винагороду різним господарям. У XIX столітті цей термін охоплював незалежних журналістів, політиків, що не належали до конкретної партії, та інших представників творчих занять [2, с. 8]. Сучасне розуміння зазначених понять, виходячи із узагальненої позиції вітчизняних науковців, зводиться до наступного: фріланс - такий вид організації праці, при якому використовується віддалена робота з фіксованим обсягом робіт; фрілансер - це робітник, що працює за фрілансом, тобто це позаштатний працівник, який виконує свою роботу віддалено [3, с. 174]. Ці визначення, на наш погляд, є дуже загальними й, на жаль, не відрізняються досконалістю (наприклад, помилково вжито слово «робітник» замість «працівник» або «особа»). До того ж виникають питання й до словосполучення «віддалена робота». Більш точне, на наше переконання, визначення пропонує О. Є. Кузьмин, який характеризує фрілансера як незалежного висококваліфікованого працівника, який не перебуває у штаті організацій, а самостійно надає послуги замовникам завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій без укладання довгострокового трудового договору [4, с. 376].

Звісно, можна не погодитися з тим, що всі фрілансери є висококваліфікованими працівниками, проте зрозуміло, що без належних навичок та знань фрілансером не станеш. Отже, фрілансер - це особа, що працює на власний розсуд на умовах фрілансу як позаштатний тимчасово найнятий роботодавцем для конкретної роботи працівник, який самостійно забезпечує себе засобами її виконання і бере на себе можливі ризики.

Окрім напрямків діяльності, які існують і при традиційній зайнятості, популярності набувають, наприклад, такі професії як Instasgram-маркетолог (який працює із замовниками в цій соціальній мережі, надає послуги з просування акаунту, його оформлення, налагодження реклами тощо); таргетолог (людина, яка займається налаштуванням реклами в соціальних мережах); коучери (фахівці в певній галузі, які пропонують свої послуги з навчання) та ін. фріланс законодавчий праця кодекс

Як зазначалося, фрілансери переважно працюють вдома, точніше, вільно обирають місце для виконання роботи та самостійно шукають замовників через спеціалізовані Інтернет-біржі праці, соціальні мережі. Загальновідомими є такі біржі як FreelanceSwitchJobs, Elance, oDesk та ін. В Україні дуже популярними є біржі Freelance. ua, Freelancehunt.com, Free-lance.ua. Також наразі для пошуку замовлень фрілан- сери використовують канали у месенджері Telegram, на яких вони можуть не тільки знайти замовника, а й опублікувати пропозиції своїх послуг або просто резюме.

Аналізуючи наукові дослідження окремих правників, можна виокремити певні особливості роботи фрілансера. По-перше, для такого працівника не існують такі поняття, як «основне місце роботи», «робота за сумісництвом», адже він може одночасно як співпрацювати одразу з двома та більше роботодавцями (замовниками) або лише з одним, знаходячись будь-де, так і взагалі тимчасово не працювати. По-друге, фрілан- сер, як правило, сам визначає для себе норму робочого часу та часу відпочинку. По-третє, оплата послуг фрілансера не є нормованою та залежить від обсягу виконаної роботи [5, с. 185]. По-четверте, фрілансер сам обирає для себе напрямок роботи, може навіть сам обрати замовника, якщо, наприклад, у нього вже є певна клієнтська база та багато замовлень. Звісно, через те, що напрямків роботи багато, фрілансер повинен бути в них професіоналом. Питаннями підвищення кваліфікації він займається самостійно. По-п'яте, він може виконувати декілька замовлень, при чому навіть для організацій-конкурен- тів. Досить часто замовник не знає, з ким ще співпрацює фрілансер. З огляду на це вважаємо доцільним у разі укладення трудового договору включати до нього окреме положення про обов'язок працівника щодо нерозголошення комерційної таємниці. Серед інших особливостей є, наприклад, можливість знаходити роботу будь-де, навіть в іншій країні. Дуже багато фрілансерів співпрацюють з міжнародними організаціями та брендами. Особливістю співпраці роботодавця з фрілансером є зниження податкового тиску та спрощення документообігу. Також фрілансерам дуже часто надаються разові, нетипові для організації роботи, наприклад, створення сайту або навіть прибирання приміщень. Ці особливості і мотивують людей вдаватися до такої прийнятної для них форми праці, як фріланс. З-поміж мотивів найбільш типовими є такі: бажання отримувати додатковий заробіток, який у перспективі може стати основним; бажання перетворити хобі в оплачувану роботу; необхідність поєднувати сімейні обов'язки (дуже часто - догляд за дітьми) з оплачуваною роботою; бажання самостійно організовувати свій робочий час; незадоволеність умовами праці за трудовим договором; складність пошуку традиційної роботи [6, с. 126]. Основними перевагами фрілансу для працівника можна назвати економію часу і грошей на дорогу до роботи й додому, відсутність прив'язки до конкретного місця проживання (головне - наявність якісного забезпечення Інтернет-зв'язком), можливість використовувати робочий час на власний розсуд, чітко визначений обсяг роботи та ін.; для роботодавця -- лише обов'язок сплатити за виконану роботу; для держави -- завдяки самозайнятості, відсутня потреба у створенні більшої кількості робочих місць та будь-яких зобов'язань перед таким працівником.

Найбільш очевидними недоліками організації такої діяльності вбачаються такі: для фрілансера - відсутність соціального захисту (наприклад, через неможливість надати інформацію про рівень доходів можуть виникнути проблеми в отриманні віз, кредитів, соціальних послуг), нестабільний заробіток (вони постійно повинні самостійно підтримувати та збільшувати рівень замовлень, але іноді ситуація може залежати і не від самого робітника, а від конкуренції, стану економіки у країні тощо); для роботодавця -- ризик неякісної або невчасно виконаної роботи (хоча він є у будь-якого замовника); для держави - розвиток тіньової економіки, а отже, штучне завищення безробіття, нераціональне використання бюджетних коштів державою через поширення фрілансу. Щодо останнього, то, як справедливо зауважує Т.

В. Киричок, завжди існує вірогідність, що фрілансом буде займатися безробітна людина, яка знаходиться на обліку в центрі зайнятості і отримує призначену допомогу, а це призводить до нераціонального використання бюджетних коштів і до втрати бюджетом коштів, які отримує держава за рахунок податкових відрахувань із заробітної плати [7, с. 4]. Отже, зазначені недоліки мають ряд негативних аспектів як для фрілансерів, так і для держави.

Маємо наголосити, що на сьогоднішній день трудові правовідносини з фрілансерами не визначаються як особливий вид трудових відносин, незважаючи на те, що вони мають специфічні властивості, завдяки яким їх можна виокремити з-поміж інших, та які потребують додаткового правового регулювання. Не можна обійти увагою те, що 30 березня 2020 р. до статті 60 КЗпП України були внесені нові положення про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий графік, але ці зміни мають ситуативний характер, вони викликані необхідністю адаптації правового регулювання праці осіб, які під час карантину вимушені працювати дистанційно. Зазначимо, що розробники законопроекту «Про працю» №2708 від 28.12.2019 року наполягали на легалізації фрілансу шляхом укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом, але цей документ був відкликаний і, як бачимо, прийняття його найближчим часом не відбудеться.

Трудове законодавство передбачає укладання трудового договору в письмовій формі, але через те, що робота фрілансера не пов'язана з конкретним місцем проживання, укладання такого договору є дещо проблемним. Правознавець Сергій Тарасюк слушно вважає, що можна укласти договір за допомогою електронних цифрових підписів (далі - ЕЦП). Але для цього мають бути відповідні ЕЦП в обох сторін та необхідне програмне забезпечення, а також знання у під- писантів [8, с. 3]. Із цим можна погодитись.

У разі відсутності письмового договору між фрілансером та роботодавцем неможливо визначити юридичну природу їх взаємовідносин та захистити права фрілансера (наприклад, коли за роботу замовник не заплатив). Тому юристи радять усім фрілансерам укладати договір підряду із замовниками. Але про цивільно-правові відносини підряду чи господарсько-правові відносини можна вести мову, коли фрілансер є самостійним організаційно відокремленим суб'єктом господарювання (фізична осо- ба-підприємець, адвокат, нотаріус, приватний виконавець тощо). Якщо роботу виконує звичайна фізична особа, то, на нашу думку, цивільно-правову угоду можна укладати лише у випадку, якщо така робота буде разова. Цілком погоджуємось із думкою Т. Коляди, що фрілансерству притаманно більше специфічних ознак трудового правовідношення, а саме: воно виникає з початком роботи, воно є індивідуальним, його суб'єктами є фрілансер (дистанційний працівник) та роботодавець; робота виконується фрілансером особисто; персональна відповідальність за доручену роботу; робота виконується за певною професією; фрілансер виконує міру праці; оплата має проводитися на підставах, визначених законодавством, локальним регулюванням [9, с. 142]. Зважаючи на зазначене, вважаємо за доцільне у разі, якщо фрілансер виконує свою роботу за певною професією і така робота не є разовою, працює з одним роботодавцем, то з метою соціального захисту працівника варто укладати трудовий договір.

Висновки

Отже, можна зробити висновок, що збільшення кількості фрілансерів та відсутність правових гарантій дотримання трудових прав таких працівників об'єктивно зумовлює необхідність вжиття системних заходів щодо новелізації трудового законодавства з метою наділення фрілансерів правами, які мають особи, що працюють на умовах стандартної зайнятості. Вважаємо, що аналіз сучасних наукових розробок правознавців різних аспектів фрілансу, вивчення суддівського досвіду, практики зарубіжних країн, урахування міжнародних стандартів дозволить вітчизняному законодавцю врегулювати проблемні питання правової регламентації праці фрілансерів.

Список використаних джерел

1. Український ринок фрілансу завойовує світ (2020), Бізнес. Режим доступу: https:// business.ua/business/4442-chy-zaminyt-shtuchnyi-intelekt-liudsku-pratsiu-v-maibutnomu

2. Грішнова О.А., Савченко О.О. Фріланс: нові можливості та проблеми реалізації трудового потенціалу. Ринок праці та зайнятість населення. 2016. №1. С. 8-12.

3. Тертичний О.О. Фріланс як сучасний вид трудових відносин. Вісник економіки транспорту та промисловості. 2016. №55. С. 172-177.

4. Кузьмин О.Є., Солярчук Н.Ю. Фріланс та загальна характеристика фрілансера. Науковий вісник НЛТУ України. 2012. №22. С. 375- 380.

5. Андронова В.А. Правове регулювання праці фрілансерів. Правове життя сучасної України. 2020. №3. С. 184-186.

6. Зайченко К.С. Ринок фрілансу в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Ефективна економіка. 2017. №12. С. 122-128.

7. Киричок Т.В. Особливості розвитку фрілансу в світі та Україні. URL: Режим доступу: http://ea.donntu.edu.ua/bitstream/123456789/22056/1/kirichok.pdf

8. Гончаренко К.О. Як закон захищає фрілансерів та надомних працівників. URL: Режим доступу: https://thepoint.rabota.ua/yak-zakon-zahyschaye-frilanseriv-ta-nadomnykh-pratsivnykiv/

9. Коляда Т.А. Феномен фрілансерства: трудово-правовий аспект.Правове регулювання відносин у сфері праці і соціальногозабезпечення: проблеми і перспективи розвитку: тези доп. і наук. повідомл. учасників VIМіжнар. наук.-практ. конф. (м.Харків, 3-4 жовт. 2014 р.). Харків: Право, 2014. С. 140-142.

Размещено на Allbest.ru