Окремі аспекти поняття та характеристики договору довічного утримання (догляду) в цивільному праві України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Окремі аспекти поняття та характеристики договору довічного утримання (догляду) в цивільному праві України

цивільний договір рента

Стаднік Ю.

Статтю присвячено дослідженню поняття та характеристики договору довічного утримання (догляду) в цивільному праві України.

Аналізуються наукові погляди на договір довічного утримання, його доктринальне та нормативне визначення. Підкреслюється, що формування поняття договору довічного утримання виключно на підставі нормативного регулювання є недостатнім. Висловлюється підтримка необхідності розширення змісту поняття договору довічного утримання (догляду) в контексті суб'єктів відносин, а також в частині визначення майна, що може бути предметом договору.

Наводиться характеристика договору довічного утримання (догляду). Досліджується дискусія з приводу окремих ознак договору довічного утримання (догляду). Аргументується думка про те що договір довічного утримання (догляду) є двостороннім, оплатним, консенсуальним, комплексним, фідуціарним, алеаторним договором. Розглядається висловлена в науці теза про те, що для вірного розуміння юридичної кваліфікації договору довічного утримання (догляду) має значення розміщення норм, що його регулюють, в структурі ЦК як безпосередньо пов'язана із можливістю віднесення досліджуваного договору до тієї чи іншої групи договорів.

Розвивається думка, що для визначення місця договору довічного утримання необхідно встановити загальну ознаку, котра дозволить виділити серед цивільно-правових договорів подібні угоди. Такою ознакою є цільова спрямованість договорів, тобто кінцевий економічний і юридичний результат, на досягнення якого спрямовані дії учасників зобов'язання. Відповідно до цієї ознаки договір довічного утримання був віднесений до групи договорів, спрямованих на передачу майна у власність. Наводяться аргументи на користь особливого значення характеру стосунків між одержувачем ренти і особою, що надає довічне утримання. Підкреслюється, що мета договору довічного утримання та його цільова спрямованість переконливо свідчать про його окреме самостійне місце в системі цивільно-правових договорів. Приділяється увага істотному соціально-економічному підтексту договорів довічного утримання (догляду), що підкреслює доцільність регулювання за особливими правилами та неможливість об'єднання з іншими договірними типами.

Ключові слова: договір довічного утримання (догляду); двосторонній договір; договір на користь третьої особи; договір ренти; майно.

Separate Aspects of a Concept and Characteristic of the Contract of Lifetime Maintenance (Dependence) in Civil Law of Ukraine

Yulia Stadnik

Article is devoted to a research of a concept and characteristic of the contract of lifetime maintenance in civil law of Ukraine. Scientific views on the contract of lifetime maintenance, its doctrinal and normative definition are analyzed. It is emphasized that formation of a concept of the contract of lifetime maintenance only on the basis of standard regulation is insufficient. Support is expressed for need of extension of the contents of a concept of the contract of lifetime maintenance in the context of subjects of the relations and also regarding definition of property which can be subject of the contract. Characteristic of the contract of lifetime maintenance is given. The discussion concerning separate signs of the contract of lifetime maintenance is investigated. The thought that the contract of lifetime maintenance is the bilateral, paid, consensus, complex, fiducial, aleatory contract is reasoned. The thesis stated in science about what for right understanding of legal qualification of the contract of lifetime maintenance matters placement of norms which regulate it, in structure of the Civil code as directly connected with a possibility of reference of the studied contract to this or that group of contracts is considered. The thought develops that for definition of the place of the contract of lifetime maintenance it is necessary to establish the general sign which will allow to distinguish similar agreements from civil contracts. Such sign is the target orientation of contracts, that is the end economic and legal result on which achievement the directed actions of participants of the obligation. According to this sign the contract of lifetime maintenance was carried to group of the contracts directed to transfer of property in property. Arguments in favor of special value of nature of the relations between the recipient of a rent and the person who provides lifetime maintenance are adduced. It is emphasized that the purpose of the contract of lifetime maintenance and its target orientation convincingly testify to its certain independent place in the system of civil contracts. Attention is paid to essential social and economic implication of contracts of lifetime maintenance that emphasizes expediency of regulation by special rules and impossibility of association with other contractual types.

Key words: contract of lifetime maintenance (leaving); Bilateral contract; the contract in favor of the third party; Contract of a rent; property.

Постановка проблеми. Договір довічного утримання (догляду) є одним із поширених видів цивільно-правових договорів. Наявність у нього значної специфіки та спрямованість на задоволення інтересів фізичних і юридичних осіб обумовлює сталу практику застосування та інтерес з боку науковців. Дослідженню договору довічного утримання (догляду) присвячено праці таких авторів як О. М. Великорода, М. В. Ткаченко, Н. Л. Цопіна, О. С. Яворська та багатьох інших. Втім, не всі аспекти цього правового інституту отримали належну увагу та єдине тлумачення. Зокрема, відсутня єдність в розумінні поняття та правової характеристики вказаного договору.

Тому метою цієї статті є аналіз наукових поглядів на поняття та характеристику договору довічного утримання (догляду).

Результати дослідження

Договір довічного утримання регулюється главою 57 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Згідно ст. 744 ЦК за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Саме цю норму приймає за основу значна частина науковців при формулюванні поняття договору довічного утримання (догляду) [1, с. 277].

Разом з тим, окремі науковці розглядають поняття договору довічного утримання (догляду) більш широко. Так, на думку Н. Л. Цопіної договір довічного утримання (догляду) є правомірною вольовою дією осіб, спрямованою на виникнення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків, що є результатом погодження внутрішньої волі контрагентів та вчинення дій у певній формі договору. Воля є суб'єктивним проявом ставлення особи до своїх дій, що спрямовані на укладення договору довічного утримання (догляду) задля досягнення відповідної юридичної мети. Для цивільного обороту договір довічного утримання (догляду) виконує регулятивну функцію, оскільки організовує і впорядковує процес соціального захисту фізичних осіб у разі виникнення особистих та побутових потреб за рахунок надання їм іншими особами майнових і немайнових благ на засадах взаємності. Авторкою запропоновано договір довічного утримання (догляду) розуміти як цивільно - правовий засіб здійснення фізичними особами свого права на соціальний захист, а також можливість придбати у власність житло чи інше цінне майно без залучення значних сум грошових коштів, які компенсуються витраченими фізичними та майновими зусиллями на утримання відчужувача [2, с. 8].

Втім, деякі автори висловлюють критику викладеній в ЦК дефініції. Так, в одній з робіт йдеться про те, що визначення договору довічного утримання (догляду), що є в чинному Цивільному кодексі України, не є досконалим. По-перше, у статті, в якій дається дефініція договору довічного утримання (догляду), зазначається, що “... одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно ...”. Якщо нема обмежень стосовно нерухомого майна, яке може відчужуватись за договором довічного утримання (догляду), то правильніше просто зазначити, що відчужувач може передати набувачу у власність нерухоме майно. По-друге, відчужувач може передати у власність набувачеві і рухоме майно, яке має значну цінність. Тому запропоновано поняття договору довічного утримання (догляду) як правочину за яким відчужувач передає набувачеві у власність нерухоме або будь-яке рухоме майно, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно [3, с. 5-6].

Звертають увагу науковці і на необхідність розширення поняття договору довічного утримання (догляду) в контексті суб'єктів відносин. Так, в роботі М. В. Ткаченко проведене ґрунтовне дослідження договору довічного утримання (догляду) на користь третьої особи. Автором запропоноване визначення поняття «договір довічного утримання (догляду) на користь третьої особи» як договору, за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні(набувачеві) у власність нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати третю особу, на користь якої укладено договір, утриманням та (або) доглядом довічно [4, с. 11].

Отже, викладене свідчить про те, що поняття договору довічного утримання (догляду) не може вважатися усталеним. Нормативна дефініція, що міститься в ст. 744 ЦК, є тільки основою відповідного поняття. Значна кількість аспектів, що мають важливе значення, вимагають врахування. Зокрема, йдеться про відображення у понятті можливості укладення договору довічного утримання (догляду) на користь третьої особи а також про майно, що може бути предметом договору.

Для розуміння сутності договору довічного утримання (догляду) має важливе значення його характеристика. З цього приводу єдність в думках вчених відсутня.

Окремі вчені вважають даний договір реальним, одностороннім, оплатним і алеаторним [3, с. 11].

Інші наводять наступні характеристики договору довічного утримання (догляду):

1) односторонній - зобов'язаним за договором стає лише набувач майна, відчужувач не має ніяких обов'язків;

2) реальний - момент укладення договору пов'язується з передачею майна;

3) сплатний - набувач майна зобов'язаний забезпечувати утримання та (або) догляд відчужувача замість отриманого майна [5, с. 506].

Н. Л. Цопіною надано правову характеристику договору довічного утримання (догляду) за такими ознаками: 1) залежно від виникнення прав та обов'язків сторін - взаємний (синалагматичний), двосторонній договір; 2) залежно від юридичної спрямованості договорів - основний; 3) залежно від наявності зустрічного майнового еквіваленту - оплатний (оплатність договору виражається у зустрічному зобов'язанні, яке залежить від тривалості життя відчужувача); 4) залежно від моменту у часі, коли договір вважається укладеним - консенсуальний, що виражається в тому, що він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди щодо усіх істотних умов договору, незалежно від факту реальної передачі відчужуваного майна набувачеві [4, с. 8-9].

В одному з підручників характеристика договору викладається наступним чином. Договір довічного утримання (догляду) є одностороннім, оскільки за цим договором лише одна особа - набувач наділена обов'язками, а відчужувач - лише правами. Договір довічного утримання безумовно є оплатним, оскільки набувач отримує у власність за цим договором певне майно, а відчужувач - необхідне утримання у вигляді відповідних матеріальних благ та послуг. При цьому цивільне законодавство не вимагає, щоб вартість передаваного відчужувачем майна була еквівалентною вартості подаваного набувачем утримання. У вартості цих цінностей можуть бути досить істотні розбіжності, що залежить від домовленостей сторін, а також від тривалості життя відчужува. Договір довічного утримання не має завідомо визначеного терміну його дії, оскільки він обумовлений моментом настання смерті відчужувача. Тому від тривалості його життя безпосередньо залежить розмір надаваного набувачем утримання [6, с. 365].

В літературі також підкреслюється, що договір довічного утримання (догляду), за винятком випадків, коли набувачем є юридична особа, має характер особисто-довірчого (фідуціарного), оскільки відчужувач одержує від набувача житло, догляд, харчування та інше, тобто стосунки між ними повинні ґрунтуватися на особистій пошані, довірі [7, с. 199-200].

Складно сперечатися з тим, що цей договір необхідно віднести до алеаторних (ризикових) договорів, оскільки на момент його укладення не можна визначити, що буде більшим вартість житла чи остаточна вартість зустрічного надання. Адже період життя відчужувача на момент укладення договору не є відомим. Тому, якщо відчужувач проживе після укладення договору, скажімо два місяці, вартість надання буде значно меншою вартості переданого майна. У випадку, якщо довічне утримання триває 10 років, вартість надання буде більшою за вартість майна. Отже за алеаторним (ризиковим, нееквівалентним)договором, яким є довічне утримання, загальна сума надання може бути більшою чи меншою, ніж вартість майна, що передано набувачеві. [8, с. 4]

Договір довічного утримання (догляду), на думку деяких авторів, слід розглядати як комплексний також тому, що він об'єднує утримання та догляд, які засвоїм змістом не є тотожними зобов'язаннями та поняттями [9, с. 158].

Подібний погляд поділяється і тими авторами, які характеризують договір довічного утримання (догляду) як комплексний договір, оскільки, його юридичним наслідком, з одного боку, є перехід права власності від відчужувача до набувача, а з іншого - виникнення у набувача обов'язку утримувати та (або) доглядати відчужувача довічно [10, с. 158].

З викладеного слідує, що до найбільш дискусійних відноситься питання про те, чи є договір довічного утримання (догляду) одностороннім чи двостороннім. Навіть прихильники тієї чи іншої позиції не можуть не визнавати справедливості аргументації своїх опонентів. Втім, в одній із наукових праць запропоноване проміжне вирішення питання. Йдеться про те, що за своєю юридичною природою зазначений договір є одностороннім, оскільки у відчужувача є лише право вимагати від набувача надання обумовленого договором матеріального забезпечення, а набувач несе лише обов'язок - надавати відчужувачеві матеріальне забезпечення. При цьому вартість переданого відчужувачем майна, як правило, не може бути еквівалентною вартості наданого набувачем утримання, адже договір довічного утримання не має визначеного строку дії. Тому розмір утримання залежатиме від тривалості життя відчужувача, якщо договір не буде розірвано з інших підстав, передбачених законом. І все ж цей договір не можна визнати чисто одностороннім, оскільки у набувача може виникнути право вимагати розірвання договору. Якщо незалежно від волі набувача його майновий стан змінився так, що він не спроможний надавати відчужувачеві обумовлене договором забезпечення (ст. 755 ЦК України), набувач має право вимагати розірвання договору [11, с. 60].

Аналіз викладених в науці поглядів призводить до висновку про те, що характеристика договору довічного утримання (догляду) є вельми об'ємною. На нашу думку, для того, щоб належним чином охарактеризувати договір довічного утримання (догляду) слід вказати, що він є двостороннім, оплатним, консенсуальним, комплексним, фідуціарним, алеаторним договором. Саме така характеристика відповідає не тільки діючому законодавству, але і сутності даного виду зобов'язань.

В науковій літературі йдеться також про те, що для вірного розуміння юридичної кваліфікації договору довічного утримання (догляду) має значення розміщення норм, що його регулюють, в структурі ЦК. Це питання безпосередньо пов'язане із можливістю віднесення досліджуваного договору до тієї чи іншої групи договорів.

З цього приводу в одному з підручників зазначається, що на відміну від ЦК 1963 р., де договір довічного утримання був розміщений серед договорів про надання послуг (для того, щоб підкреслити надання набувачем послуг у вигляді довічного матеріального забезпечення в натурі), в ЦК 2003 р. цей договір розміщений після договорів купівлі-продажу, дарування та ренти. Це підкреслює ту обставину, що договір довічного утримання (догляду) опосередковує перехід права власності від відчужувача до набувача [5, с. 506].

Разом з тим, деякі науковці надають важливе значення тому, що норми, що присвячені правовому регулюванню відносин сторін з довічного утримання, структурно розташовані після ренти. У науковій літературі договір ренти розглядається як родовий правочин щодо довічного утримання [12, с. 15, 13, с. 242].

М. В. Лаптош і А. О. Куртакова стверджують, що договір довічного утримання є різновидом ренти й відрізняється від нього певними ознаками. По - перше, платник ренти зобов'язується виплачувати одержувачеві ренту у формі конкретної грошової суми або в іншій формі, а набувач за договором довічного утримання зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням (яке теж, до речі, може бути як грошове, так і в іншій формі), доглядом. Умова про догляд за договором ренти, виходячи зі змісту ст. 731, 737 ЦК України, не виключається. Фактично лише зміщуються акценти: за договором ренти - рентні платежі; за договором довічного утримання - утримання, догляд. По¬друге, за договором ренти обов'язок платника ренти може носити безстроковий характер або здійснюватися протягом певного строку, тоді як набувач за договором довічного утримання здійснює свій обов'язок довічно. По -третє, майно під виплату ренти може передаватися у власність платника як на відплатних, так і на безвідплатних засадах (ст. 734 ЦК України), тоді як за договором довічного утримання майно передається у власність набувача взамін утримання, яке він має надати. Еквівалентність вартості переданого майна й витрат на утримання (догляд) не може бути заздалегідь відомою. Аналізуючи, по суті, обидві договірні конструкції, слід виділити ще й інші специфічні риси, зокрема, щодо підстав розірвання договору, можливості відмови від договору та їх правових наслідків [11, с. 59].

Натомість інші автори виходять з того, що відмежування договору ренти від договору довічного утримання зумовлене визнанням їх самостійними видами договорів, кожен з яких регулюється окремою главою ЦК України [14, с. 246].

У зв'язку з дискусійністю питання окремими науковцями обґрунтовується думка, що договір довічного утримання виступає самостійним рентним договором, що не є різновидом ні купівлі-продажу, ні дарування або іншого договору схожої спрямованості [15, с. 8].

Складно заперечити, що для визначення місця договору довічного утримання з утриманням необхідно встановити загальну ознаку, що дозволяє виділити в масі цивільно-правових договорів угоди, що мають подібність з досліджуваної угоди.

Крім того, варто погодитись з тим, що подібною ознакою є цільова спрямованість договорів, тобто кінцевий економічний і юридичний результат, на досягнення якого спрямовані дії учасників зобов'язання. Відповідно до цієї ознаки договір довічного утримання з утриманням був віднесений до групи договорів, спрямованих на передачу майна у власність. До цієї групи, окрім рентних договорів, відносяться: договір купівлі-продажу і його різновиди, міна і дарування [15, с. 8].

Окремі автори наголошують, що в договорі довічного утримання основним є довічне одержання відчужувачем певного утримання від набувача, а передача майна у власність є необхідним, але супроводжувальним елементом цього договору. [9, с. 337]. Також вчені підкреслюють, що мета договору передбачає надання майнового утримання в обмін на передачу титулу власника зобов'язаній особі. За своєю спрямованістю договір довічного утримання має дві взаємопов'язані цілі, які передбачають зміну власника майна й надання послуг з майнового утримання [9, с. 336].

Можна зустріти погляд, що беручи за основу вихідний критерій, а саме - юридичні наслідки укладення договору, цей договір не можна однозначно віднести до конкретної групи договорів: чи то до групи договорів про надання послуг, чи до групи договорів про передання майна у власність [11, с. 59].

Також висловлена думка про те, що основна мета укладення і виконання договору не зводиться лише до передання майна у власність набувачеві. Відчужувач за договором має основну мету - одержати догляд, утримання від особи, яка може його надати як за матеріальними, так і за моральними критеріями(такі критерії є важливими саме для відчужувача).З позицій набувача його прагнення отримати майно у власність не може бути реалізоване без вияву волі, ініціативи відчужувача. Мета набувача в такому разі не є визначальним, спонукальним мотивом до укладення договору. Саме за цими моментами договір довічного утримання відрізняється від договору купівлі - продажу чи дарування. У договорах купівлі-продажу все-таки рушійним моментом до його укладення є мотиви покупця, інтерес якого безпосередньо спрямований на придбання майна у власність. Прагнення продавця - передати майно у власність не завжди зустрічає адекватне втілення, оскільки покупець (на ринку чи поза ринковими відносинами) може не проявити інтересу до такого майна. У договорі ж довічного утримання (догляду) головним чином саме відчужувач і його прагнення є визначальними, саме він обирає набувача. Якщо у договорі купівлі-продажу передання майна у власність є одним з елементів виконання договору і в сукупності з кореспондуючими обов'язками покупця з оплати майна веде до припинення договору шляхом його виконання, то у договорі довічного утримання, навпаки, передання майна у власність набувачеві не веде до припинення договору. Це тільки початкова стадія формування взаємовідносин сторін. Отримавши майно у власність, набувач виконує свої обов'язки щодо надання утримання та догляду відчужувачу. Тобто, з переданням майна у власність набувачеві ще не досягнуто основної мети договору. Вона досягається в часі, упродовж якого відчужувач виконує свої зустрічні зобов'язання [11, с. 59].

Дослідження різних наукових думок переконує в тому, що договір довічного утримання (догляду) має риси схожості і відмінності з різними договорами, в першу чергу, із договором ренти. Втім, в окресленій дискусії вельми слушним видається привернення уваги до суттєвої відмінності договору ренти та довічного утримання (догляду). В цьому ми погоджуємся з тими авторами, котрі підкреслюють: головне, що відрізняє зобов'язання з договору довічної ренти від зобов'язань договору довічного утримання - це особливий характер стосунків між одержувачем ренти і особою, що надає довічне утримання. Вказаний характер стосунків обумовлений соціальною сутністю і призначенням довічного утримання [16, с. 25].

Тому з огляду на викладене вище видається, що мета договору довічного утримання та його цільова спрямованість переконливо свідчать про те, що він займає окреме самостійне місце в системі цивільно -правових договорів, не є підвидом договору ренти, та відрізняється від інших договірних типів значною специфікою. Крім того варто прийняти до увагу істотний соціально - економічний підтекст договорів довічного утримання (догляду), що зайвий раз підкреслює доцільність регулювання за особливими правилами та неможливість об'єднання з іншими договірними типами.

Список використаних джерел

1.Цивільне право України : навчальний посібник / за ред. Г. Б Яновицької, В. О. Кучера. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2011. 468 с.

2.Цопіна Н. Л. Договір довічного утримання (догляду) в цивільному праві України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук, Київ, 2018. 19 с.

3.Великорода О. М. Договір довічного утримання : автореф. дис. ... канд. юрид. наук, Київ, 2006. 25 с.

4.Ткаченко М. В. Договір довічного утримання (догляду) в цивільному праві України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук, Київ. 2018. 22 с.

5.Харитонов Є. О., Саніахметова Н. О. Цивільне право України : підручник. Київ : Істина. 2003. 773 с.

6.Дзера О. В., Кузнецова Н. С. Цивільне право України. Особлива частина. Київ : Юринком Інтер, 2014. 1176 с.

7.Колісніченко А. Правова природа договору довічного утримання. Матеріали IV Міжнародної наукової студентської конференції «Від громадянського суспільства - до правової держави». Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2009. С.198-203.

8.Горбунова Л. М., Богачов С. В., Іванчук І. В. Довічне утримання. Київ :ТОВ «Поліграф-експрес», 2006. 41 с.

9.Майданик Р. А. Аномалії в цивільному праві України. Київ : Юстиніан, 2007.

912 с.

10.Нестерова І. В. Договір довічного утримання (догляду) за цивільним законодавством України. Держава та регіони. Серія : Право. 2005. № 2. С. 158-159.

11.Лаптош М. В., Куртакова А. О. Договір довічного утримання : питання теорії. Трипільська цивілізація. 2012. № 8. С. 58-62.

12.Скаржинський М. В. Житло як об'єкт цивільно-правових відносин : автореф. дис. . канд. юрид. наук: Київ, 2006. 20 с.

13.Галянтич М. К. Житлове право України : навч. посібник. Київ : Юрінком Інтер, 2007. 416 с.

14.Балюк В. М. Відмежування договору ренти від договору довічного утримання. Актуальні проблеми науки і практики цивільного, житлового та сімейного права : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 91 річниці з дня народження В. П. Маслова, Харків, 15 лют. 2013 р. Право, 2013. С. 246-249.

15.Федосеев П. С. Договор пожизненного содержания с иждивением : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Волгоград, 2004. 20 с.

16.Толстова А. Е. Понятие и место договора пожизненного содержания с иждивением в системе гражданско-правовых договоров. Сборник научных трудов Sworld. 2011. Т. 14. № 2. С. 25.

References

1.Yanovytskay H. B., Kucher V. O. (Eds.). (2011). Tsivilne pravo Ukrainy [Civil law of Ukraine] : navchalnyi posibnyk. Lviv. P. 468. [in Ukrainian]

2.Tsopina N. L. (2018). Dohovir dovichnoho utrymannia (dohliadu) v tsyvilnomupravi Ukrainy [The contract of lifetime maintenance in civil law of Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis, Kyiv. P. 19. [in Ukrainian]

3.Velykoroda O. M. (2006). Dohovir dovichnoho utrymannia [The contract of lifetime maintenance]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. P. 25. [in Ukrainian]

4.Tkachenko M. V. (2018). Dohovir dovichnoho utrymannia (dohliadu) v tsyvilnomu pravi Ukrainy [The contract of lifetime maintenance in civil law of Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. P. 22. [in Ukrainian]

5.Kharytonov Ye. O., Saniakhmetova N. O. (2003). Tsyvilnepravo Ukrainy [Civil law of Ukraine] : pidruchnyk. Kyiv. P. 773. [in Ukrainian]

6.Dzera O. V., Kuznetsova N. S. (2014). Tsyvilne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna [Civil law of Ukraine. Special part]. Kyiv. P. 1176. [in Ukrainian]

7.Kolisnichenko A. (2009). Pravovapryroda dohovoru dovichnoho utrymannia [Legal nature of the contract of lifetime maintenance] : materialy IV mizhnarodnoi naukovoi studentskoi konferentsii «Vid hromadianskoho suspilstva - do pravovoi derzhavy» [materials IV of the international scientific student's conference "From Civil Society - to the Constitutional State"]. Kharkiv. P. 198-203. [in Ukrainian]

8.Horbunova L. M., Bohachov S. V., Ivanchuk I. V. (2006). Dovichne utrymannia [Lifetime maintenance]. Kyiv. P. 41. [in Ukrainian]

9. Maidanyk R. A. (2007). Anomalii v tsyvilnomu pravi Ukrainy [Anomalies in civil law of Ukraine]. Kyiv. P. 912. [in Ukrainian]

10.Nesterova I. V. (2005). Dohovir dovichnoho utrymannia (dohliadu) za tsyvilnym zakonodavstvom Ukrainy [The contract of lifetime maintenance by the civil legislation of Ukraine]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Pravo. [State and regions. Series: Law]. 2. P. 158-159. [in Ukrainian]

11.Laptosh M. V., Kurtakova A. O. (2012). Dohovir dovichnoho utrymannia: pytannia teorii [Contract of lifetime maintenance: theory question]. Trypilska tsyvilizatsiia [Trypillian civilization]. 8. P. 58-62. [in Ukrainian]

12.Skarzhynskyi M. V. (2006). Zhytlo yak obiekt tsyvilno-pravovykh vidnosyn [Housing as object of the civil relations]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. P. 20. [in Ukrainian]

13.Haliantych M. K. (2007). Zhytlove pravo Ukrainy [Housing Law of Ukraine]. Kyiv. P. 416. [in Ukrainian]

14.Baliuk V. M. (2013). Vidmezhuvannia dohovoru renty vid dohovoru dovichnoho utrymannia [Dissociation of the contract of a rent from the contract of lifetime maintenance]. Aktualni problemy nauky i praktyky tsyvilnoho, zhytlovoho ta simeinoho prava : materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf., prysviach. 91 richnytsi z dnia narodzhennia V. P. Maslova [Current problems of science and practice of civil, housing and family law: materials of international. a scientific and practical conference, the devoted 91 anniversaries since the birth of V.P. Maslov]. Kharkiv. P. 246-249. [in Ukrainian]

15.Fedoseev P. S. (2004). Dohovor pozhyznennoho soderzhanyia s yzhdyvenyem [Contract of lifetime maintenance]. Extended abstract of candidate's thesis. Volhohrad. P. 20. [in Russian]

16.Tolstova A. E. (2011). Poniatye y mesto dohovora pozhyznennoho soderzhanyia s yzhdyvenyem v systeme hrazhdansko-pravovikh dohovorov [Concept and place of the contract of lifetime maintenance with dependence of the system of civil contracts]. Sbornyk nauchnikh trudov Sworld [Collection of scientific works Sworld]. 14. 2. P. 25. [in Russian]

Размещено на Allbest.ru