До визначення напрямів дослідження інформаційно-аналітичного забезпечення початку досудового розслідування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

До визначення напрямів дослідження інформаційно-аналітичного забезпечення початку досудового розслідування

С.О. Бухонський

інформаційний досудовий розслідування міністерство

У статті здійснено комплексний аналіз проблем інформаційно-аналітичного забезпечення органів внутрішніх справ на початку досудового розслідування, висвітлено розробку рекомендацій щодо вдосконалення законодавства України, що регламентує аналітичну роботу, а також практичних рекомендацій щодо організації аналітичної роботи в органах і підрозділах міністерства внутрішніх справ.

Ключові слова: досудове розслідування, інформаційно-аналітичне забезпечення, інформаційно-пошукові системи, криміналістичні обліки, кримінальна реєстрація, спеціальні знання, судові експертизи.

Аннотация

Бухонский С. О. К определению направлений исследования информационноаналитического обеспечения начала досудебного расследования

В статье проведен комплексный анализ проблем информационно-аналитического обеспечения органов внутренних дел в начале досудебного расследования, освещена разработка рекомендаций по совершенствованию соответствующего законодательства Украины, регламентирующего аналитическую работу, а также практических рекомендаций по организации аналитической работы в органах и подразделениях министерства внутренних дел.

Ключевые слова: досудебное расследование, информационно-аналитическое обеспечение, криминалистические учеты, информационно-поисковые системы, криминалистическая регистрация, специальные знания, судебные экспертизы.

Annotation

Buhonsky S. To Determination of Directions of Research of Information-Analytical Maintenance the Start of Pre-trial Investigation into

The modern level of development of society characterized by rapid growth in flows and volumes of information, complexity of control mechanisms of social processes and phenomena. The practice of crime control indicates the priority role of information-analytical maintenance the bodies of internal affairs unit, which determines the efficiency of the entire system of law enforcement. Is why the current system of information support of the Interior needs to be reorganized and updated.

Relevance of the topic due to the need of development and application of innovative theoretical concepts and practical recommendations for the development of information-analytical maintenance the activities of the Internal Affairs of Ukraine, the main directions of its implementation, as well as the determination of the priority directions of its development.

The purpose of this article is to conduct a comprehensive analysis of the problems of information and analytical support of the Interior at the beginning of the pre-trial investigation, development on this basis of recommendations to improve the relevant legislation of Ukraine, regulatory analysis, and development of practical recommendations on the organization of the analytical work in the organs and units of the Ministry of Internal Affairs.

In accordance with the set goal have been identified and resolved the following tasks: define the role of criminalistic accounting and information retrieval systems at the pre-trial investigation; order to study the application of special knowledge and involvement of specialists in the initial stage of pre-trial investigation; outline the problems and prospects of information - analytical maintenance of the initial stage of pre-trial investigation; develop standards and approaches to rulemaking settlement of certain issues; summarize the tactical actions and methods for the implementation of a new model of information- analytical maintenance the start of pre-trial investigation.

The article states that the information support of management bodies of internal affairs of Ukraine is one of the main issues to be addressed at the present stage of development and requires a more rational use of criminalistic accounting, and the revitalization of the forensic criminal experts work on their formation c using modern computer technology, which allows the study to confirm the results of the checks on this in mind, and updating them as sources of forensic evidence. experts in their formation of c using modern computer technology, which allows studies to confirm the results of the checks on this in mind, and updating them as sources of forensic evidence.

Set out in Article scientific and methodological and organizational position to optimize the use of forensic technology in information and analytical activities in the investigation of crimes reflect a promising theoretical concept of establishing the initial accounting of criminal proceedings and the interaction of operational and criminalistic accounting, aimed at solving some of the problems of the theory and practice of investigation of crimes.

Key words: prejudicial inquiry, information-analytical maintenance, criminalistic accounting, information retrieval systems, criminalistical registration, special knowledge, forensic expertise.

Сучасний рівень розвитку суспільства характеризується стрімким зростанням потоків і обсягів інформації, ускладненням механізмів управління соціальними процесами та явищами. Практика боротьби зі злочинністю доводить пріоритетну роль системи інформаційного-аналітичного забезпечення органів внутрішніх справ як ланки, яка зумовлює ефективність роботи всієї системи правоохоронних органів. Тому існуюча система інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ потребує реорганізації та оновлення.

Актуальність теми зумовлена необхідністю розробки й застосування принципово нових теоретичних положень і практичних рекомендацій з розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України, основних напрямів його здійснення, а також визначення пріоритетних напрямів його вдосконалення.

Останнім часом набагато загострилась криміногенна обстановка в Україні. У зв'язку з цим надзвичайно збільшився потік інформації, що надходить на адресу правоохоронних органів, зросла кількість оперативних документів, які потребують негайного виконання. Збільшився обсяг ручних довідкових картотек та існуючих банків даних, які досягли тієї межі, коли наявні технічні засоби й технології не дають змоги оперативно й доброякісно обробляти інформацію, що надходить.

Уведення в дію нового Кримінального процесуального кодексу України перетворило інформаційно-аналітичне забезпечення ОВС у цілісну систему, спрямовану на загальний аналіз результатів діяльності [1].

Інформаційне забезпечення управління органами внутрішніх справ України є одним із провідних питань, що вирішуються на сучасному етапі розвитку правоохоронних органів України та вимагає більшого використання і застосування криміналістичних обліків, своєрідність яких полягає в тому, що інформація в них формується за допомогою експертів-криміналістів із використанням сучасної криміналістичної техніки. Також вони проводять дослідження з метою підтвердження результатів проведених за цими обліками перевірок, актуалізації їх як доказів.

Окремі аспекти проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності ОВС проаналізовано в дослідженнях Ю. В. Попова (1989), В. І. Галагана (1992), І. О. Ієру- салімова (1996), Є. Д. Лук'янчикова (2005), К. І. Белякова (2008), Е. М. Яковця (2007) та інших авторів. Окремі аспекти організації аналітичної роботи в органах внутрішніх справ були розглянуті у працях І. В. Арісто- вої, О. М. Бандурки, А. І. Берлача, В. М. Бриж- ко, В. Д. Гавловського, В. О. Глушкова, Р. А. Калюжного, Б. А. Кормича, О. В. Логінова, А. М. Новицького, О. В. Олійника, В. М. Росоловського, Д. Я. Семир'янова, І. С. Стаценко-Сургучової, Л. В. Трофімової, В. С. Цим- балюка, М. Я. Швеця та ін. Але зазначені праці написані з урахуванням законодавства, яке на сьогодні втратило свою чинність, а норми нещодавно прийнятого Кримінального процесуального кодексу України потребують належного осмислення та аналізу, подальшої розробки наукових основ діяльності з розслідування злочинів відповідно до потреб практики [2].

Постановка завдання

Метою статті є висвітлення таких питань: роль та місце криміналістичних обліків та інформаційно-пошукових систем на досудовому розслідуванні; порядок застосування спеціальних знань та залучення спеціалістів на початковому етапі досудового розслідування; проблеми й перспективи інформаційно-аналітичного забезпечення початкового етапу досудового розслідування; розроблення стандартів і підходів до нормотворчого врегулювання окреслених питань; узагальнення тактичних дій і прийомів реалізації нової моделі інформаційно-аналітичного забезпечення початку досудового розслідування.

Результати

Розгляд напрямів дослідження інформаційно-аналітичного забезпечення початку досудового розслідування в органах внутрішніх справ доцільно розпочати з визначення понять “інформація”, “аналітики” та “забезпечення”, що використовуються в юридичному обігу.

Саме визначення “інформація” багатогранне. Згідно з тлумачним словником сучасної української мови, інформація (від лат. - іпЮгтаІіо - роз'яснення, викладення) - повідомлення про які-небудь події, чиюсь діяльність; відомості, що є об'єктом зберігання, накопичення, переробки і передавання [3, с. 481].

Згідно із ст. 1 Закону України “Про інформацію”, під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У спеціальній літературі викладено різні думки щодо визначення “інформація”. На думку Ю. Д. Черняк, у найзагальнішому розумінні інформація є відомості або повідомлення, що містять у собі нові дані, які сприймаються, переробляються і використовуються людьми для організації своєї діяльності [4, с. 76].

Наука управління та кібернетика у понятті “інформація” характеризуються наявністю двох визначальних факторів: 1) наявністю певної системи та процесами управління, що відбуваються в ній; 2) інформацією є лише ті відомості, які корисні для вирішення її завдань [4, с. 34].

Із вищезазначеного поняття можна сформулювати висновок про те, що інформація в ОВС - це відомості, які відображають стан злочинності, охорони громадського порядку та умови зовнішнього середовища, характеризують сили та засоби, а також, результати діяльності ОВС [5, с. 134].

Поняття “інформація” в соціальній сфері за своїм значенням найближче до понять “дані”, “відомості” з усіма характерними їм властивостями: вірогідність, повнота, первинність, вторинність, старіння тощо. Згідно з коментованими статтями Закону України “Про інформацію”, під комп'ютерною інформацією розуміють не самі дані , а форму їх подання у машинному вигляді, тобто сукупність символів, яка зафіксована у пам'яті комп'ютера, або на машинному носії (дискеті, оптичному, магнітооптичному диску, магнітній смузі або іншому матеріальному носії).

При розгляді справ слід враховувати, що за певних обставин і фізичні поля можуть виступати носіями інформації [6, с. 5].

За джерелами отримання інформації її поділяють на первинну й вторинну, за формою фіксації - на документальну й недокументальну; за способом передачі - на ручну й механізовану; за способом обробки - на вихідну й оброблену.

Без інформації немає процесу управління, без неї неможливо сформулювати цілі управління, оцінити ситуацію, визначити проблеми, спрогнозувати розвиток подій, підготувати управлінські рішення, проконтролювати їх виконання. Сфера охорони правопорядку є надзвичайно динамічною, комплексною, вона потребує постійного вдосконалення, взаємодії правоохоронних структур, що можливе тільки при належному інформаційному забезпеченні [7, с. 240].

Відповідно до принципів методології системного підходу, процеси проектування й здійснення діяльності в ОВС неможливі без постійного одержання, аналізу й використання інформації, яка має ґрунтуватися на належному інформаційному забезпеченні.

У довідковій літературі термін “забезпечення” визначає по-різному. Так, у Новому тлумачному словнику української мови він має два значення: 1) надання чи створення матеріальних засобів і 2) гарантування чогось [8, с. 684]. У Великому тлумачному словнику термін “забезпечення” тлумачиться через дієслово “забезпечувати”, яке вживається у декількох значеннях: “створювати надійні умови для здійснення чого-небудь”; “гарантувати щось”; “захищати, охороняти кого-, що-небудь від небезпеки” [9, с. 280281]. Тобто, забезпечення можна розглядати як те, чим забезпечують кого-небудь, що-небудь (засоби). У свою чергу вчені в галузі права (В. Брижко, А. Задорожня, В. Цим- балюк, М. Швець та ін.) трактували слово “забезпечити” як надання інформації користувачу.

Отже, інформаційне забезпечення слід розглядати, насамперед, як певний вид діяльності, що полягає у забезпеченні когось або чогось конкретними засобами. Саме тому від інформаційного забезпечення залежить ефективність управління в ОВС України.

В юридичній літературі під забезпеченням діяльності правоохоронних органів у широкому сенсі розуміють систему відповідно наукових і практичних напрямів оптимізації діяльності органів внутрішніх справ при реалізації покладених на них відповідних функцій.

Аналітичний аспект у діяльності ОВС дає змогу трактувати її як творчу аналітичну діяльність, призначену для оцінювання інформації і підготовки прийняття рішень; сукупність процесів семантичної обробки даних, з використанням методів і засобів “аналітики” та “інформаційної аналітики”, в результаті чого розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію - аналітичний документ. До того ж слово “аналітичний” тлумачиться у словниках як те, “що містить аналіз, детальний розбір чого-небудь; який служить для аналізу” [8, с. 55].

Аналітична робота у ОВС здійснюється всіма підрозділами всіх рівнів у межах компетенції. Аналітична робота в органах внутрішніх справ України - це постійна дослідна діяльність, що охоплює широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення й оцінки інформації про стан дотримання кримінального законодавства, результати практичної діяльності органів внутрішніх справ України з виконання поставлених перед ними завдань, а також про умови, у яких ці завдання виконуються.

Інформаційно-аналітичне забезпечення - це динамічний процес, за допомогою якого інформація циркулює в системі управління. Інформаційні процеси тісно пов'язані з управлінськими й слугують основою для вироблення та обґрунтування рішень стосовно шляхів досягнення цілей управління.

Інформація, що характеризує виділені в процесі аналізу злочини за способом, часом, місцем та за іншими параметрами їх учинення, може бути одержана від підрозділу оперативної інформації УМВС. Вона дає змогу акцентувати увагу на особливостях вчинення злочинів і забезпечує концентрацію зусиль оперативно-розшукових, криміналістичних, слідчих та інших підрозділів на запобіганні та розкритті злочинів з урахуванням саме виявлених характеристик злочинів. При цьому, насамперед аналізуються такі види злочинів, котрі були виявлені на попередніх етапах (майнові - крадіжки; насильницькі - вбивства тощо) і за відповідними ОВС.

Так, чинні ст. 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” та ст. 11, п. 11 і 13 Закону України “Про міліцію”, передбачають можливість отримання зразків для порівняльного дослідження; інформації, що міститься в реєстраційних системах, а також право міліції вести обліки осіб, предметів, фактів та використовувати дані цих обліків, проводити реєстрацію, дактилоскопію осіб, взятих під варту, затриманих за підозрою у вчиненні злочину, обвинувачених у вчиненні навмисних злочинів [10, с. 3].

Законом України “Про інформацію” регулюються відносини, що виникають при формуванні та використанні інформаційних систем і банків даних, які направлені на захист інформації і прав суб'єктів, що беруть участь в інформаційних процесах [11; 12].

Повніше використання спеціальних знань в інформаційно-аналітичній діяльності підрозділів Експертної служби та Департаменту інформаційних технологій МВС України регламентується відповідними відомчими нормативно-правовими актами.

На нашу думку, позитивним є намагання законодавця в новому КПК України розширити форми використання спеціальних знань та коло процесуальних засобів перевірки заяв і повідомлень. У новому КПК, на відміну від КПК України, який втратив чинність, регулюється консультативна діяльність спеціаліста в письмовій формі (ст. 71), а також його участь у попередній перевірці інформації про злочин (ст. 198, 199); можливість призначення судової експертизи до порушення кримінальної справи (п. 7 ст. 275); можливість поміщення знарядь вчинення злочину до криміналістичних колекцій експертних установ (ст. 163) [13, с. 92].

Законодавче врегулювання потребує розробки нової ефективної нормативної технології кримінально-процесуального регулювання використання спеціальних знань в інформаційно-аналітичній діяльності, що спирається не на сукупність розрізнених норм, а на цілісний правовий інститут, цілісну концепцію, що передбачала б результати використання спеціальних знань в інформаційно-аналітичній діяльності як доказів.

Створенню таких правових інститутів у інформаційно-аналітичній діяльності має передувати ухвалення відповідних законів, які б передбачали принципи побудови та функціонування реєстрації, об'єкти, види криміналістичного обліку, порядок отримання, надання, перевірки та використання інформації, обов'язок опису слідчим (спеціалістом) в інформаційно-пошукових картках відомостей про речові докази, направлення їх в органи кримінальної реєстрації та постановки на облік; внесення змін та доповнень до чинних нормативних актів, що регулюють інформаційно-аналітичну діяльність для розширення повноважень органів та посадових осіб, які безпосередньо здійснюють кримінально-процесуальне провадження; процесуальне оформлення отримання результатів облікової діяльності, а також можливостей і умов використання результатів облікової діяльності як доказів.

Особливої процесуальної регламентації потребують результати використання спеціальних знань для перевірок за криміналістичними обліками як самостійні джерела доказів. Результати використання спеціальних криміналістичних знань у інформаційно- аналітичній діяльності повинні бути оформлені у вигляді висновку спеціаліста (як і було запроваджено раніше), що має силу джерела доказів. Це надає можливість використання експертних технологій без призначення судової експертизи в умовах дефіциту часу, наприклад, на стадії порушення кримінального провадження, ухвалення тактичних рішень тощо.

Введення в кримінальне процесуальне поле доказування висновку спеціаліста за результатами інформаційно-аналітичної діяльності за конкретними кримінальними провадженнями як самостійного джерела доказів актуалізує необхідність вирішення низки питань щодо його допустимості у кримінальному процесі.

Оформлення результатів використання спеціальних знань в інформаційно-аналітичній діяльності у вигляді висновку спеціаліста облікового підрозділу, який має статус джерела доказів, підвищить ступінь відповідальності спеціаліста, отже, в кримінальному процесуальному кодексі має бути передбачена обов'язковість його попередження за дачу завідомо неправдивого висновку.

Важливим елементом на сучасному етапі розвитку інформаційно-аналітичної діяльності ОВС України є розробка й запровадження єдиних інтегрованих інформаційних систем.

Такі інформаційні підсистеми МВС України, як автоматизована інформаційно-пошукова система “Армор”, інформаційно-аналітична система “Сова”, інтегрована біометрична система “Аргус” та інші на сьогодні є недостатньо ефективними й застарілими. Цьому передують такі чинники, як, насамперед, різний рівень професійної підготовки, недостатня кваліфікація співробітників, слабка інтеграція з криміналістичними обліками, невірогідність та неповнота інформації, яка надається в облікові дані, недостатня поінформованість практичних працівників про можливості використання даних про спосіб для розкриття та розслідування злочинів тощо [14].

Ведення оперативно-пошукових обліків (дактилоскопічних, колекцій слідів зламування, взуття, транспортних засобів, волокон, замків і ключів тощо) здійснюється експертною службою МВС України. Утім якісному використанню спеціальних криміналістичних знань у проведенні пошуково-аналітичної роботи з цього питання також перешкоджає низка проблем науково-методичного та організаційного характеру. Наприклад, колекції слідів, що становлять слідові комплекси крадіжок, зосереджені на місцевому рівні, не є автоматизованими, систематизовані не за категоріями злочинів відповідно до правил та принципів криміналістичної класифікації, а здійснювані перевірки проводяться не систематично, мають здебільшого нульовий результат, що залежить переважно від суб'єктивних якостей виконавців. До цього слід додати й те, що обов'язок моніторингу інформації фактично покладений на підрозділи, що забезпечують функціонування дактилоскопічних обліків, отже, виявлення серій злочинів відбувається, зазвичай, у результаті перевірок лише слідів пальців рук. Таким чином, цілеспрямована аналітична робота з виявлення злочинів (у тому числі серійних) проводиться безсистемно й неефективно, а забезпечує отримання інформації лише за схемою: “особа - злочин - серія злочинів” [15, с. 2].

Отже, взаємозв'язки наукового потенціалу криміналістичної техніки та теорії оперативно-розшукової діяльності з відповідними напрямами практичної діяльності мають бути посилені. Однією з передумов оптимізації цієї діяльності є розробка єдиної уніфікованої форми обміну відомостями про злочини, що мають ознаки серійності, накопичення первинної бази даних, звернення до якої дало б змогу своєчасно перевірити зацікавленими співробітниками можливість вчинення аналогічних злочинів та інших пов'язаних із ними злочинів, справи про які вони розслідують, виявити серії таких злочинів, об'єднати зусилля для розслідування.

Для чіткішої оптимізації облікової діяльності по боротьбі зі злочинами необхідно постійно проводити моніторинги й аналіз інформації щодо злочинів з метою виявлення ознак серійності, взаємодії слідчих, оперативних, експертних та інших підрозділів у цієї діяльності; підвищувати оперативність виявлення серійних злочинів за рахунок чіткішої інформаційно-аналітичної роботи, поліпшення поінформованості співробітників слідчих та оперативних підрозділів про такі злочини; ширше використовувати спеціальні криміналістичні знання для виявлення та діагностики серійних злочинів, всебічного виявлення існуючих між ними зв'язків, формування інформаційних масивів; забезпечувати своєчасне об'єднання кримінальних проваджень; вживати заходів щодо створення первісного обліку кримінальних проваджень на початку досудового розслідування з урахуванням принципів криміналістичної класифікації, функціонування яких повинна забезпечувати експертна служба МВС України.

Метою створення, накопичення та використання первісних даних початку досудового розслідування є отримання аналітичної інформації про особу злочинця, склад, структуру злочинних груп, ознаки дій та способів їх вчинення, факти перебування однієї й тієї ж особи на місці вчинення двох та більше злочинів, використання однієї й тієї ж зброї або знаряддя, транспортного засобу для вчинення декількох злочинів.

Для встановлення першоджерел про аналогічні злочини треба використовувати відомості, які містяться у кримінальних провадженнях, що розглянуті судом або перебувають у слідчому провадженні, у матеріалах перевірки; закритих і призупинених, так званих “старих” кримінальних справах.

Крім того доцільно використовувати інформацію, що є в матеріалах дослідчої перевірки, на підставі яких було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінального провадження. При їх вивченні можуть бути встановлені відомості, аналіз яких разом з відомостями з інших кримінальних проваджень та відмовних матеріалів, що мають ознаки серійності, надасть змогу висунути версію про особу, яка вчинила злочини, та встановити інші обставини, що мають істотне значення для їх розкриття та розслідування. Так, при огляді місця події за фактом крадіжки, що має ознаки серійності, були знайдені речові докази та сліди, що вказують на певні ознаки ймовірного злочинця, які були невідомі під час розслідування раніше виявленого злочину, але подальше встановлення вартості викраденого майна унеможливило порушення кримінальної справи за цим фактом, у результаті чого виявлені відомості не підлягатимуть обліку.

Це зрештою потребує від експертної служби розробки: методики постановки на облік, тобто підсистеми введення первинної інформації та доставки обробленого запиту кінцевому споживачеві інформації; первинних документів обліку кримінальних справ; комплексної технології формування автоматизованих криміналістичних електронних баз даних, що об'єднують, крім традиційних текстових документів та дактиломасивів, ще й сліди взуття, рукавичок, знарядь злому, транспортних засобів тощо, які становлять слідові комплекси відповідних злочинів.

Створення бази даних для автоматизованої системи потребує формування опису об'єкта, що пов'язане з виділенням його стійких ознак (якостей), в обсязі, достатньому для ідентифікації. Ця проблема залежить від формування та вибору найбільш інформативних ознак. Тому реєстрації повинні підлягати лише високоінформативні сліди.

Для створення інформаційно-аналітичного центру з обліку кримінальних проваджень на початку досудового розслідування необхідно розробити форму документа криміналістичного обліку, розробити та затвердити на рівні ДНДЕКЦ єдині словники-класифікатори (тезауруси) всіх реквізитів, які використовуються у комп'ютерних інформаційних підсистемах. Кожному вихідному реквізиту надати свій номер-шифр, за яким він буде використовуватися у кожній підсистемі, розробити загальні й індивідуальні ознаки інформативних слідів вчинення злочину, систематизувати картотеки за видами, способами, часом та іншими особливостями злочинів відповідно до принципів правил і принципів криміналістичної класифікації.

Крім вдосконалення науково-методичного аспекту функціонування обліку кримінальних проваджень для необхідного рівня аналітичної роботи має бути забезпечена й організаційна підтримка, що полягає в інтеграції всіх елементів моделі використання спеціальних криміналістичних знань у розслідуванні злочинів різних видів, а саме: а) на співробітників підрозділів НДЕКЦ, що беруть участь у провадженні слідчих дій як спеціа- лісти-криміналісти покласти обов'язок складання первинного документа криміналістичного обліку кримінальних проваджень; б) для ведення первинного обліку кримінальних справ у структурі НДЕКЦ ГУМВС, УМВС, УМВСТ виділити пошуково-аналітичні підрозділи.

Висновки

Подальша організаційна підтримка функціонування первинного обліку кримінальних справ у підрозділах експертної служби МВС України повинна передбачати: аналіз інформації в межах визначеної процедури з використанням типових методик, із залученням фахівців із провадження судових експертиз та використанням експертних технологій для ідентифікаційного пошуку шуканих об'єктів, визначення тотожності в деталях способу вчинення злочинів та інших елементів криміналістичної структури зареєстрованих подібних злочинів та вирішення інших завдань; організацію використання результатів аналізу інформації в практичній діяльності правоохоронних органів та функціонуванні інтегративної моделі використання спеціальних криміналістичних знань.

Викладені науково-методичні й організаційні засади оптимізації використання криміналістичної техніки в інформаційно-аналітичній діяльності при розслідуванні злочинів відображають лише перспективну теоретичну концепцію створення первісного обліку кримінальних проваджень і взаємодії оперативних та криміналістичних обліків, вирішення проблем теорії і практики розслідування злочинів.

Список використаної літератури

1. Інформаційне забезпечення управління органами внутрішніх справ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://libroos.io. ua/s30221/informaciyne_zabezpechennya_ upravlinnya_organami_vnutrishnih_sprav.

2. Інформаційно-аналітичне забезпечення штабами органів внутрішніх справ запобігання та розслідування кримінальних правопорушень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mydisser.com/ru/ catalog/view/6/349/13520.html.

3. Словник іншомовних слів: 23 000 слів та словосполучень / [уклад.: Л. О. Пустовіт, О. І. Скопенко, Г. М. Сюта, Т. В. Цимба- люк]. - Київ : Довіра, 2000. - 1018 с.

4. Черняк Ю. Д. Информация и управление / Ю. Д. Черняк. - Москва : Наука, 1974. - 184 с.

5. Ковалів М. В. Інформаційно-аналітична робота в ОВС / М. В. Ковалів // Проблеми інформаційного забезпечення діяльності практичних підрозділів ОВС та впровадження інформаційних технологій в навчальний процес. - Львів, 2004. - С. 126-134.

6. Нормативно-правове забезпечення системи інформаційного забезпечення ОВС України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.net/book_ n046_page_40.html.

7. Мельник А. Ф. Державне управління : навч. посіб. / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський,

А.Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко ; за ред.

A. Ф. Мельник. - Київ : Знання-Прес, 2003. - 343 с.

8. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170 000 слів і словосполучень / В. Т. Бусел (уклад, і гол. ред.). - Київ ; Ірпінь : Перун, 2004. - 1440 с.

9. Системна інформатизація законотворчої та правоохоронної діяльності : монографія / [кер. авт. кол. М. Я. Швець ; за ред.

B. В. Дурдинця та ін.]. - Київ : Навч. книга, 2005. - 639 с.

10. Пашко В. І. Можливості використання експертних криміналістичних обліків у розслідуванні злочинів / В. І. Пашко // Наукові розробки академії - вдосконаленню практичної діяльності та підготовки кадрів органів внутрішніх справ (за результатами науково-дослідних робіт у 1993 році) : матер. наук.-практ. конф., Київ, 1-2 лютого 1994 р. - Київ : Українська академія внутрішніх справ, 1994. - 296 с.

11. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=2657-12.

12. Васильєв І. О. Сучасні проблеми інформаційного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ / І. О. Васильєв // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2009. - № 3. - С. 31-35.

13. Новий тлумачний словник української мови : у 4 т. [для студ. вищих та серед, навч. закл.] / В. Яременко, О. Сліпушко (уклад.). - Київ : Аконіт, 1999. - Т. 2 : Ж- ОБД. - 9111 с.

14. Бондар В. С. Шляхи оптимізації облікової діяльності при розслідуванні злочинів (за матеріалами кримінальних справ про шахрайства, вчинені шляхом незаконного отримання споживчого кредиту) [Електронний ресурс] / В. С. Бондар, Д. Г. Терьохін. - Режим доступу: http://radnuk.- info/statti/556-protses/15076-2011-01-21- 05-35-38.html.

15. Пушкарев В. В. Проблемы диагностики, моделирования и прогнози-рования в следственной практике при расследовании серийных преступлений и направления оптимизации этой деятельности /

B. В. Пушкарев, С. А. Мельников // Российский следователь. - 2008. - № 11. -с. 2-4.

Стаття надійшла до редакції23.10.2014.

Размещено на Allbest.ru