Напрямки запобігання та протидії проявам корупції в Україні

Узагальнення заходів із запобігання та протидії корупції в Україні. Огляд антикорупційних заходів, які існують у антикорупційному законодавстві. Вдосконалення правової діяльності органів по боротьбі з корупцією як важливий фактор запобігання її проявів.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.03.2019
Размер файла 14,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрямки запобігання та протидії проявам корупції в Україні

Постановка проблеми

В даний час питання запобігання та протидії корупції є одним з найактуальніших, адже корупція заполонила практично всі сфери життєдіяльності суспільства. Вона існує при народженні, прийомі на роботу, при видачі різноманітних дозволів та ліцензій і, звісно ж. під час розподілу бюджетних коштів. Актуальність даного питання зумовлюється тим, що корупція провоку є й поглиблює суспільні кризові явища, підриває імідж України на світовій арені, негативно впливає на мікро- та макроекономічні процеси, перешкоджає налагодженню конструктивного діалогу між владою та громадськістю, руйнує засади розбудови правової держави та громадянського суспільства. Саме розробка та впровадження заходів антикорупційного спрямування є одним із першочергових завдань державної влади.

На шляху боротьби з корупцією зроблено чимало кроків: прийнято низку нормативно-правових актів, дія яких спрямована на запобігання та протидію корупції; антикорупційне законодавство України приводиться у відповідність до міжнародних стандартів; впроваджуються ефективні механізми протидії та подолання корупції; здійснюються наукові дослідження з питань запобігання корупції та боротьби з нею. Але незважаючи на всі заходи що вживаються, корупція продовжує залишатися однією із нагальних для вирішення проблем українського суспільства.

Аналіз досліджень і публікацій. Питання запобігання та протидії корупції знайшли своє відображення у напрацюваннях багатьох дослідників. Зокрема: М.Бездольного. О.Хмари, І.Печенкіна, М. Мельника. Р. Кулаковського, О. М. Бандурки, Ю.П.Битяка. М. І. Єропкіна, Д. Г. Заброди. В. В. Зуя. Р. А. Калюжного, М.І.Камлика, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. 1. Остапенка, Р.С.Павловського. В. П. Пєткова. Ю І. Римаренка. В.М. Самсонова. М. М. Тищенка. 10. С. Шсмшучснка. В. К. Шкарупи. О.Н.Ярмиша, М І. Хавронюка. Є. В. Невмержицького та ін.

Метою даної статті є дослідження основних напрямів запобігання та протидії корупції з метою подальшого напрацювання конструктивних пропозицій щодо вирішення проблеми процвітання корупції в Україні.

Виклад основного матеріалу

Корупція як інтернаціональне глобальне явище притаманне усім країнам незалежно від політичного устрою і рівня економічного розвитку. Справа лише в масштабах і в формах участі у корупції державних структур.

Визначаючи основні напрямки боротьби з корупцією на сучасному етапі розвитку держави та суспільства треба враховувати те, що корупція є наслідком, а не причиною негараздів у реформуванні економіки держави; пошук найбільш ефективних шляхів її подолання треба здійснювати на основі удосконалення законодавства держави та державного регулювання економічного життя суспільства; боротьба з корупцією повинна бути постійною; гоповні зусилля потрібно спрямувати на профілактику корупційних діянь з ураху ванням вимог сьогодення та прогнозів на найближчу перспективу на усунення причин та умов поширення корупції в Україні, а не на притягненні до відповідальності окремих коруп- ціонерів. Успішна боротьба з корупцією в цих умовах неможлива без посилення репресивних заходів, пов'язаних з встановленням кримінальної відповідальності за корупційні діяння, без активізації роботи правоохоронних органів зі своєчасного виявлення правопорушень та їх покарання.

В науковій літературі існують різні погляди, які стосуються застосування того чи іншого методу боротьби з корупцією.

Прихильники одного з них стверджують, що боротися з корупцією необхідно перш за все через втілення в життя економічних та соціальних реформ, тобто створити умови, за яких особи, які є потенційними корупціонерами, стримуються від вчинення діянь через те. що вони більш зацікавлені не вчиняти протиправне діяння, ніж вчиняти його, оскільки розмір благ, які вони можуть отримати є значно меншим, ніж те, що вони отримують від держави за виконання покладених на них завдань.

Так. наприклад. В. М. Гаращук пропонує боротися з корупцією шляхом усунення основних умов, які породжують корупцію.

При цьому до основних умов належать:

- низький рівень життя державних службовців та осіб, що уповноважені на виконання функцій держави;

- низька заробітна плата та довгострокові затримки в її одержанні;

- високі ціни на товари та послуги, що наближаються до світових, а нерідко і перевищують їх;

- бездумна конфіскаційна податкова політика держави, за якої виробнику легше «купити» чиновника та приховати з його допомогою прибутки, аніж платити податки, та інші [ 1 ].

Дещо схожої думки дотримується О. Пасхавор. При цьому він зазначає, що успішна боротьба з системною корупцією в Україні передбачає спочатку реалізацію фундаментальних економічних і політичних заходів цієї боротьби, а потім розгортання всьогоарсеналу антикорупційних технічних засобів. Зворотна послідовність є не лише малоефективною, а й небезпечною соціально та політично [ 11.

Неважко помітити, що перше місце займають економічні (стимулюючі) методи боротьби з корупцією, які в основному зводяться до усунення передумов, які спричиняють виникнення корупції, через втілення економічних та соціальних реформ, відсуваючи адміністративний метод на задній план. що. на нашу думку, в значній мірі спотворює розуміння як самого явища так і мети боротьби з ним.

Дійсно, найбільш результативним шляхом боротьби з корупцією є усунення передумов і причин, які сприяють її появі та процвітанню, основними з яких є економічні, позбавитися яких швидко та ефективно неможливо. Дія цього потрібні серйозні економічні, політичні та інші реформи, які потребують значного часу та витрат. У той же час це не виключає можливість застосування у боротьбі з корупцією і адміністративних (вольових) методів. які не потребують значних витрат.

Економічний метод повинен втілюватися в життя через впровадження в Україні економічних, соціальних та інших заходів стимулюючого характеру, які потребують значного часу та фінансових витрат.

З набранням чинності Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», особи на яких поширюється дія цього Закону, отримали певні обмеження у своїй діяльності. Подібні обмеження встановлюються з метою запобігання і протидії корупції та широко застосовуються в усьому світі.

За умов масштабної корупції акцент робиться саме на усуненні причин, а не на боротьбі з конкретними її проявами. Саме тому, в прийнятому антикорупційному законодавстві досить велика увага приділена превентивним методам боротьби з корупцією, тобто запобіганню її проявам.

Розглядаючи ж Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції», слід зазначити, що в преамбулі йдеться про те. що даний Закон визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави [2].

У вказаному Законі визначено, зокрема, насту пні заходи запобігання та протидії корупції, що пов'язані з діяльністю державних службовців:

1) встановлення спеціальних обмежень:

- обмеження щодо використання службового становища:

- обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;

- обмеження щодо одержання подарунків (пожертв):

- обмеження щодо роботи близьких осіб;

- обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, органів місцевого самоврядування;

2) спеціальна перевірка щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

3) фінансовий контроль;

4) врегулювання конфлікту інтересів;

5) вимоги щодо прозорості інформації;

6) заборона на одержання послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

У разі якщо Конститу цією і законами України для окремих посад встановлено спеціальні обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, то їх додержання забезпечується за спеціальними процедурами 12].

Проте корупція, про що вже неодноразово зазначалось, своїми наслідками має не лише економічні та соціальні негаразди. Вона також впливає на суспільну мораль, руйнує духовні та культурні цінності індивіда й соціуму, перешкоджає формуванню ідейних орієнтирів нації та народу, деформує ментальність, призводячи до поглиблення в суспільстві морально-ідеологічноїкризи. Така криза має всепроникний характер, вона охоплює всі суспільні й державні інституції, у тому числі державну службу.

Отже, аналіз чинного законодавства про відповідальність за корупційні правопорушення дає підстави стверджувати, що в Україні створена в цілому достатня законодавча база для ефективної боротьби з корупцією. Вона передбачає цілий комплекс кримінально-, адміністративно-, цивільно-правових, дисциплінарних та інших заходів, який дозволяє притягнути до того чи іншого виду відповідальності практично будь-яку посадову особу органів державної влади, що допустила те чи інше зловживання владою чи посадовим становищем.

Ефективна боротьба з корупцією буде ефективнішою в разі удосконалення роботи судової влади та правоохоронних органів. Саме професіоналізм та неупередженість суддів є запорукою для утвердження законності та відшкодування збитків громадянам від корупційних діянь.

За останні роки вдалося досягнути деякого результату використовуючи зарубіжний досвід. Зокрема, було напрацьовано механізм автоматичного розподілу справ у судах; реформовано систему судів загальної юрисдикції; удосконалено процедуру і підстави дисциплінарної відповідальності суддів тощо. Однак судова система за опитуваннями громадян України залишається на одному з перших місць за рівнем корупції в органах державної влади.

Актуальним залишається питання створення й функціонування в Україні спеціально уповноваженого державного органу по боротьбі з корупцією. Спробу створити такий орган в Україні - Національне бюро розслідувань України - було зроблено ще в квітні 1997 року. Завданнями Національного бюро розслідувань України повинні були стати: проведення відповідно до законодавства України досудового слідства та оперативно-розшукових дій з особливо тяжких злочинів та таких злочинів, що становлять велику суспільну небезпеку; проведення інформаційно-аналітичної роботи з мстою виявлення й усунення причин та умов, що сприяють корупції й іншим небезпечним злочинам, прогнозування динаміки злочинності в суспільстві[3].

Проте нову правоохоронну структуру так і не було створено.

Перед владою стоїть завдання реформувати існуючу систему державного управління, що тісно пов'язане з проведенням адміністративної та адміністративно-територіальної реформ. Предмет даних реформ різний: адміністративна спрямована на реформування. раціоналізацію та упорядкування функцій і структур всієї системи державного управління. А адміністративно-територіальна - на формування раціональної, ефективної системи територіальної організації влади, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, яка б відповідала проблемам громади.

На думку Є. Молдавана, сутність морально-ідеологічних анти кору п ці йн их заходів, принципи їх формування та реалізації, мета, завдання, механізми та очікувані результати використання повинні визначатися концептуальним документом. Прийняття та застосування Концепції реалізації морально-ідеологічних антикору пційних заходів створило б усі передумови для повноцінного формування морально-ідеологічного механізму боротьби з корупцією, визначило б інструментарій протидії корупції шляхом зміцнення морального стану українського суспільства в цілому та його окремих структур, визначення національної ідеї та загальнодержавної ідеології, духовного відродження та культурного збагачення народу, самоусвідомлення та консолідації нації [4].

Основою сприятливого для корупції суспільного менталітету є життя українців за принципом пошуку індивідуального вирішення своїх проблем, що є в тому числі наслідком історичної недовіри до державних інститутів. Саме такий менталітет українців підштовхує до пошу ку корупційних шляхів подолання своїх проблем, а непрозорість та складність дозвільних та контрольних процедур у відносинах влади та громадян призводять до процвітання таких шляхів. Система корупційних відносин може втрачати рівновагу, коли один з двох представників антиморальних відносин є «заручником» обставин, що склалися, тому і порушує особисті моральні принципи. Але найчастіше корупційні відно-сини відбуваються за двосторонньої зацікавленості, що призводить до зміцнення цієї системи, тим самим з обох сторін створюються ідентичні духовно-моральні принципи, які йдуть всупереч загальноприйнятим нормам. Саме такого системного характеру набула корупція в Україні, яка вже фактично сприймається як елемент суспільної реальності, як форма своєрідного «суспільного договору». Життя показує, що змінити ситуацію суто силовими заходами не вдається. Протидія корупції потребує системного підходу та застосування комплексу науково обґрунтованих заходів. у процесі реалізації яких одним із головних напрямів діяльності. на наш погляд, має бути проведення активної роботи щодо визначення, пропагування та впровадження в практику морально-етичних принципів функціонування державної служби як інституту надання управлінських послуг громадянам та юридичним особам.

Висновки

корупція законодавство правовий

Слід відзначити, що боротьба з корупцією - це ефективний інструмент модернізації державної служби. Перший крок на цьому шляху зроблено - створено правовий механізм, який відповідає міжнародним стандартам та ефективно працюватиме в умовах сьогодення. При цьому, в першу чергу, постає необхідність запобігти проявам корупції, попередити їх. Тому наступний етап полягає в тому, щоб ознайомити всіх державних слу жбовців та посадових осіб місцевого самоврядування із встановленими в законодавстві запобіжними заходами щодо корупції, адже незнання закону не звільняє від відповідальності за його порушення.

Єдина мета зусиль усіх державних органів у цьому напрямі - це забезпечення дотримання прав і свобод громадян, як найповнішої реалізації їхніх законних інтересів, адже єдиним чинником ефективності роботи у цьому випадку є те, наскільки громадяни задоволені виконанням зобов'язань, які бере на себе держава.

Література

1. І аращук В. Стратегія і тактика боротьби з корупцією. Концепція боротьби з корупцією в Україні /Гаращук В. Міністерство юстиції України. Підготовчі матеріали. Коор<)инатор центр правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України. -К, 1997р.

2. Про засади запобігання та протидії корупції. Закон України від 07.04.2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : // http:// zakon. rada.gov. иа.

3. Невмержицький С.В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії : [монографія] / Є.В. ІІевмержицький : Академія прокуратури України. К: КИТ, 2008.- 368 с

4. Молдован С.С. Напрями запобігання та протидії корупції на державній службі: моpaльно-ідеологічний аспект / Є.С. Молдован // Державне управління: теорія та практика. - 2010. -№ 2 (6) [Електрон, вид.]. Режим доступу: http: www.nhuv.gov.ua

5. Клімова С.М. Організація запобігання та протидії корупції в Україні:навч. посіб. /С.М. Клімова, ТВ. Ковапьова. -X: Вид-во ХарРІ ПАДУ «Магістр», 2012. с. 200

6. Скрипничук В.М. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції»: тестові завдання, відповіді та коментар, вид.2 -ге, доповнене В.М. Скрипничук, О.В. Білоцький. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. -80с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.