Постановка проблеми. Сьогодні в умовах реалізації конституційних засад демократичної, правової, соціальної держави та формування громадянського суспільства важливим питанням постає своєчасне та адекватне реагування на надзвичайні ситуації, зростання кількості та масштабності яких становить загрозу національній безпеці України в економічній, соціальній та екологічній сферах.

На органи державного управління у сфері цивільного захисту покладаються завдання щодо здійснення комплексу заходів із реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків. Масштабність та складність цих завдань вимагає підвищувати ефективність функціонування органів державного управління до рівня, що забезпечує їх виконання. У той же час, досвід діяльності органів державного управління свідчить про те, що рішення, які ними приймаються щодо залучення сил і засобів, необхідних для ліквідації надзвичайних ситуацій, не завжди відповідають реальним потребам.

Таким чином, існує проблема, яка полягає у тому, що з одного боку - обсяги та зміст завдань, які постають перед керівником робіт із ліквідації надзвичайної ситуації, зростають та ускладнюються, а з іншого - існуючі науково-методичні підходи щодо визначення необхідної кількості сил і засобів цивільного захисту недостатньо досліджені та носять розрізнений характер.

Аналіз останніх досліджень. У попередніх наукових дослідженнях узагальнено та систематизовано теоретичні та методологічні положення, що надають прийняттю рішень характеру науково-обгрунтованого процесу, досліджено базові моделі науково обґрунтованого управління в соціальних системах [1], розглянуто питання забезпечення прийняття органами державного управління обґрунтованого рішення на застосування сил і засобів цивільного захисту у НС за рахунок удосконалення інформаційного забезпечення [2], запропоновано науково-методичний апарат вибору найбільш раціонального рішення у надзвичайних ситуаціях [3], розроблено підхід комплексної оцінки рівня цивільного захисту, який побудовано на основі комплексного врахування потенційних загроз природного та техногенного характеру [4]. Але комплексному підходу щодо формування системи показників з визначення необхідного складу сил цивільного захисту у надзвичайних ситуаціях приділялося недостатньо уваги, а дослідження носять розрізнений характер.

Постановка завдання дослідження. На підставі попередніх наукових досліджень, узагальненого досвіду дій органів управління та сил цивільного захисту дослідити науково-методичний підхід щодо формування системи показників з визначення необхідної кількості сил і засобів цивільного захисту для реагування на надзвичайні ситуації.

Виклад основного матеріалу. На підґрунті теоретичного узагальнення умов застосування сил і засобів цивільного захисту в надзвичайних ситуаціях, аналізу деяких існуючих часткових методик визначення необхідного складу сил і засобів для реагування на надзвичайні ситуації певного характеру пропонується науково-методичний підхід щодо формування системи показників, введення нових показників системного та загальносистемного рівнів та критерій дослідження з метою визначення необхідної кількості сил і засобів для реагування на конкретну надзвичайну ситуацію, що забезпечує прийняття обґрунтованого рішення керівником робіт із ліквідації надзвичайної ситуації. Розглянемо деякі існуючі часткові методики визначення сил і засобів для ліквідації надзвичайних ситуацій, що викладено у [5]. Для визначення необхідної кількості аварійно - рятувальних підрозділів щодо проведення пошуково-рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах прийнято, що роботи ведуться рятувальними підрозділами з розрахунку: один підрозділ - на 200 осіб населення (робітників та службовців об'єктів), що потрапили в зону хімічного забруднення.

Необхідна кількість підрозділів визначається за формулою [5]:

де: П_нас - середня щільність населення в зоні забруднення, осіб/км²;

S - площа забруднення з уражаючою концентрацією НХР, км².

Для визначення необхідної кількості рятувальних механізованих груп щодо деблокування потерпілих з-під завалів при руйнуванні багатоповерхових будинків (споруд) необхідно загальну чисельність особового складу розділити на чисельність однієї групи, що розраховується за формулою [5]:

Загальна кількість рятувальних ланок (п_рр) ручного розбирання, при цьому складатиме:

де: n - кількість змін у добу при виконанні рятувальних робіт;

k - коефіцієнт, що враховує співвідношення між механізованими групами й ланками ручного розбирання залежно від структури завалу.

Кількість розрахунків, необхідних для розкриття захисних споруд, можна визначити за наступною математичною залежністю [5]:

де: К_ззс - кількість завалених захисних споруд;

П_зс - трудомісткість розкриття однієї захисної споруди, маш. год. /спор., приймається при висоті завалу 2 м рівній 0,8 маш. год. /спор., 3 м - 1,5 маш. год. /спор., 4 м - 3 маш. год. /спор.;

Т - загальний час розкриття усіх захисних споруд, дорівнює часу можливого перебування людей в захисних спорудах, тобто Т=48 год.

Для визначення необхідної кількості пожежних відділень щодо локалізації і гасіння пожеж можна визначити за формулами [5]:

де: п_пож - кількість пожежних відділень;

n_пож - чисельність пожежних.

Загальна кількість особового складу формувань, які беруть участь у рятівних роботах, буде дорівнювати [5]:

Розрахунок потрібної кількості плавзасобів для проведення евакуації населення при затопленні визначається за формулою [5]:

де

к_пз - кількість плавзасобів, що потрібні для евакуації, од.;

Nniu - кількість населення, що евакуюється і-им видом плавзасобу, чол.;

m - кількість видів плавзасобів, од.;

NM_г - місткість і-го виду плавзасобу, осіб;

R³ - тривалість рейсу і-го виду плавзасобу, хв.

Кількість загонів першої медичної допомоги (ПМД), чисельність лікарів і середнього медичного персоналу, загальна чисельність особового складу для загонів ПМД визначаються за формулою [5]:

де: N_cI3 - чисельність санітарних втрат;

Nnk - чисельність лікарів;

N™ - чисельність середнього медичного персоналу;

Nn_W - чисельність особового складу загонів першої медичної допомоги.

Кількість особового складу для охорони громадського порядку визначаються за формулою [5]:

де: N_OTn - загальна кількість особового складу для охорони громадського порядку, осіб;

п_пост - кількість особового складу постів очеплення та регулювання руху,

осіб;

Nni - кількість особового складу патрульних груп, осіб;

п_п - кількість особового складу патрулів, осіб;

п_кпп - кількість особового складу КПП, осіб;

п_заг - кількість особового складу загону загородження, осіб;

п_рез - кількість особового складу резерву, осіб.

Сформуємо систему показників щодо визначення необхідного складу сил і засобів цивільного захисту для реагування на надзвичайні ситуації за вищерозглянутими декількома частковими методиками. У систему вихідних даних входять часткові показники, системні показники, загальносистемний показник та критерій дослідження. Систему показників наведено у табл.1.

цивільний захист надзвичайна ситуація

Загальносистемний показник - ступінь відповідності кількості наявних аварійно - рятувальних та забезпечуючих підрозділів необхідній для виконання завдання, як відношення кількості аварійно-рятувальних та забезпечуючих підрозділів які є в наявності до необхідної для ліквідації надзвичайної ситуації, яка визначається за формулою:

Висновок. Аналіз деяких існуючих часткових методик визначення необхідного складу сил і засобів для реагування на надзвичайні ситуації різного характеру свідчить про те, що вони в цілому забезпечують проведення необхідних розрахунків, але їх комплексне застосування не досліджувалося.

Зроблено висновок, що для дослідження стану системи цивільного захисту доцільно використовувати як загальні методи пізнання, які можна поділити на три групи: методи емпіричного дослідження, методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень, методи теоретичних досліджень математичні методи тощо.

Формування системи показників визначення необхідного складу сил і засобів цивільного захисту щодо реагування на надзвичайні ситуації пропонується здійснювати за показниками часткових методик, які використовуються у конкретній ситуації.

Досліджено науково-методичний підхід щодо формування системи показників з визначення необхідного складу сил і засобів для реагування на надзвичайні ситуації, який полягає у комплексному використанні часткових, системних та загальносистемного показників шляхом їх згортання та визначення критерію, умови коли кількість наявних аварійно-рятувальних та забезпечуючих підрозділів дорівнює, або більша кількості необхідних.

Подальшим напрямом наукового дослідження у даному напрямі вбачається у впровадженні комплексної методики визначення необхідного складу сил і засобів для реагування на надзвичайні ситуації.

Використані джерела інформації

1. Бакуменко В.Д. Прийняття рішень в державному управлінні: Навчальний посібник [у 2 ч.] / В.Д. Бакуменко // Ч.1. Теоретико-методологічні засади. - К.: ВПЦ АМУ, 2010. - С 107-113.

2. Інформація як складова системи державного управління у надзвичайних ситуаціях / О.Г. Барило // Інвестиції: практика та досвід. - 2011. - № 2. - С.76-78.

3. Підхід до вибору альтернативного рішення органами державного управління у надзвичайних ситуаціях / О.Г. Барило, С.П. Потеряйко, В.О. Тищенко // Економіка та держава. - 2011. - № 2. - С.124-126.

4. Рогозін А.С. Оцінка рівня цивільного захисту на території адміністративно - територіальних одиниць / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://nuczu - conference.com/Conference/Rogozin. doc.

5. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.2. Організація управління в надзвичайних ситуаціях / За загальною редакцією В.М. Антонця. - К.: Купріянова, 2007. - 636 с.

6. Звіт про науково-дослідну роботу за темою: „Розроблення комплексної методики визначення необхідного складу сил і засобів цивільного захисту щодо оперативного реагування на надзвичайні ситуації” (Заключний) / О.Г. Барило, С.П. Потеряйко, В.О. Тищенко та ін. // ІДУЦЗ. - 2014. - 157 с.

Размещено на Allbest.ru