Особливості причинно-наслідкової детермінованості функцій держави та механізмів державного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 351.321

Особливості причинно-наслідкової детермінованості функцій держави та механізмів державного управління

Михайлов А.О.,

здобувач кафедри державного управління та місцевого самоврядування Академії муніципального управління

Анотація

Визначено сутність причинно-наслідкової детермінованості функцій держави та механізмів державного управління; виділено та обґрунтовано основні його особливості, розкрито та проаналізовано низку інших супутніх понять.

Ключові слова: державне управління, механізми державного управління, функції держави.

Аннотация

Определена сущность причинно-следственной детерминированности функций государства и механизмов государственного управления; выделены и обоснованы основные его особенности, раскрыто и проанализировано ряд других сопутствующих понятий.

Ключевые слова: государственное управление, механизмы государственного управления, функции государства.

Annotation

The study reveals the basic definition of the phenomenon of a causal relationship the state and governance mechanisms, such as: public functions, mechanisms of control, determinism, cause and effect and clarified a number of related concepts.

It was proved that among the functions of the state and governance mechanisms does exist pnrychynno-effect relationship, which is due to the nature of the state and the current socio-political and economic situation in which the public administration.

Defined and scientifically grounded features of causal determinism of the state and governance mechanisms, types and models such vzayemozv'yazku.Pokazano that the main feature of the causal relationship of the state and governance mechanisms is the direct determination of mechanisms of state control and state functions no inverse correlation between governance mechanisms and functions of the state. The author does not deny that the feedback mechanisms between the public administration and functions of the state exists, but it is not the direct cause-and-effect nature and indirect means of public policy. Determination of which has become prospects podilshyh research.

Key words: public administration, mechanisms of public administration, functions of the state.

Постановка проблеми. Питання про функції держави, що має як науково-теоретичне, так і політико-прикладне значення, як і раніше залишається одним з найбільш складних і дискусійних.

Значимість проблематики функцій держави зумовлена тим, що у функціях держави виявляється її сутність і соціальне призначення. Реалізуючи свої функції, держава здійснює цілеспрямоване управлінське вплив на різн ісфери суспільної життєдіяльності. Ця обставина зумовлює науковий інтерес до феномену функцій держави та актуальність його дослідження. Функції держави не можна розглядати як щось незмінне і статичне, навпаки, дане явище досить мінливе, що зумовлюється визначеними самим ходом історичного розвитку суспільства змінами такого політико-правового інституту, як держава. У сучасних умовах це найбільш актуально, оскільки процеси глобалізації та регіональної інтеграції, виникнення нових, окрім держави, акторів у особі міжнародних суб'єктів управління та права, призводять до істотних змін в самій державі. Зараз предметом наукових дискусій в більшій мірі є не стільки питання про той набір та обсяг функцій, які визнаються за демократичною державою, скільки про способи (механізми) реалізації цих функцій.

Аналіз творчого доробку наукових попередників - зарубіжних і вітчизняних авторів, які у тій чи іншій мірі присвятили свою увагу проблемам формування взаємозв'язків між функціями держави та механізмами державного управління дозволяє стверджувати, що проблема функціональної детермінованості механізмів державного управління досі не знайшла комплексного висвітлення у вітчизняній державно- управлінській науці. державний управління регіональний

Метою дослідження, результати якого викладено у цій статті є розкриття сутності, особливостей та основних понять причинно- наслідковоїдетермінованості функцій держави та механізмів державного управління.

Завдання дослідження:

- розкрити базові дефініції досліджуваного феномену: функції, механізми, детермінованість, причина і наслідок та уточнити низку супутніх понять;

- визначити і науково обґрунтувати особливості причинно- наслідковоїдетермінованості функцій держави та механізмів державного управління, види та моделі такого взаємозв'язку.

Виклад основного матеріалу. Функції держави- це основні напрями її діяльності, що виражають сутність і соціальне призначення, цілі й завдання держави з управління суспільством у властивих їй формах і властивими їй методами.

У функціях виражається саме глибинне і стійке в державі -її сутність, Тому через функції можна пізнати сутність держави, її багатосторонні зв'язки з суспільством. Реалізуються функції у певних формах і особливими, притаманними державній влади методами. Функції держави різні, порядок їх виникнення та зміни залежить від тих завдань, які стоять перед суспільством в ході його розвитку, і цілей, які воно переслідує.

Доцільно одразу уточнити, що завдання - це те, що потребує вирішення, а функція - вид діяльності, спрямованої на таке рішення. Іншими словами, завдання і функції є взаємопов'язаними, але не тотожними поняттями.

В окремі історичні періоди пріоритетними стають різні завдання і цілі держави, а отже, і різні її функції. Тому можна припустити, що виконання одних завдань веде до виникнення певних функцій, поява нових - до зникнення старих і виникнення інших.

Кожна функція держави має свій об'єкт впливу і свій зміст. Критерієм розмежування функцій держави служать об'єкти - певна сфера суспільних відносин (економіка, культура тощо), на яку направлено державний вплив.

При цьому функції держави необхідно відрізняти від функцій його окремого органу - на відміну від функцій власне державних органів функції держави виконуються всіма або багатьма органами.

Всі основні напрями діяльності держави в залежності від того, в якій сфері суспільного життя вони протікають, підрозділяються на внутрішні і зовнішні, тому що життя будь-якого сучасного суспільства здійснюється у двох основних сферах: всередині країни і на міжнародній арені.Внутрішні й зовнішні функції тісно пов'язані між собою, взаємно доповнюють одна одну.

Внутрішні функції держави - це основні напрями діяльності держави з виконання завдань, які ним внутрішніх завдань, тобто з управління внутрішнім життям суспільства:

1. Охорона форм власності - функція, притаманна всім державам, тому що вони охороняють і захищають свій економічний фундамент. У демократичних суспільствах діє принцип рівної правового захисту всіх форм власності.

2. Охорона правопорядку - найважливіша і необхідна функція будь- якої держави, яка випливає з потреб суспільства. У демократичній державі на перший план висувається охорона прав і свобод громадян, без чого неможливий справжній правопорядок.

3. Природоохоронна. Охорона природи і навколишнього середовища висунулася в останні десятиліття в число основних. Екологічно агресивне виробництво стало агресивним і по відношенню до природи, а отже, і до людини, її здоров'я. У зв'язку з цим, сьогодні одним з найважливіших напрямів державної діяльності стає вирішення питань, пов'язаних з екологією.

4. Економічна. Сучасна держава здатна прогнозувати і гнучко регулювати економічні процеси в масштабі всієї країни. Економічна функція держави має антикризову спрямованість і націлена на створення соціально орієнтованої ринкової економіки, враховує і погоджує інтереси виробників і споживачів.

5. Соціальна. Головне її призначення - усунути або пом'якшити можливу соціальну напруженість у суспільстві, постаратися вирівняти соціальне становище людей, розвивати охорону здоров'я, освіту, культуру.

6. Інноваційна. Держава бере на себе обов'язок щодо стимулювання технічного прогресу, майже повністю оплачує витрати на фундаментальним теоретичним дослідженням.

Зовнішні функції держави - це основні напрями діяльності держави з виконання завдань, за межами своєї країни. Зовнішніми функціями держави традиційно були захист країни від нападу ззовні та забезпечення дипломатичних відносин. У наш час у зв'язку з формуванням світового ринку активізувалася міждержавна взаємовигідна торгівля, розвивається колективна безпека, створюються міжнародні миротворчі збройні сили. Все це і зумовило появу відповідних зовнішніх функцій:

1. Взаємовигідна співпраця з іншими країнами - це діяльність держави, спрямована на встановлення і розвиток рівноправних економічних, політичних, культурних та інших відносин, що гармонійно поєднують інтереси даної держави з конкретними і загальними інтересами інших держав.

2. Співпраця в галузі охорони навколишнього середовища - об'єднує зусилля більшості держав з підтримання нормальної екологічної обстановки на планеті. Ця діяльність має всеохоплюючий характер і спрямована на створення таких економічних умов, які необхідні для існування та розвитку людського життя.

3. Питання миру і війни. Сучасний рівень розвитку світового суспільства держав дозволяє уникнути глобальних збройних конфліктів. Політичне співробітництво між державами здійснюється на всіх рівнях державної влади: міжпарламентському, міжурядовому, на рівні місцевого самоврядування.

Всі функції держави поділяють так само напостійні, тобто функції, спрямовані на вирішення завдань, які в тій чи іншій мірі, завжди стоять перед державою - економічні, соціальні, охорона правопорядку тощо і тимчасові. У певні періоди існування держави на перший план можуть висуватися функції, що мають максимальне значення. Такі функції припиняють свою дію з рішенням певного завдання, що як правило, має надзвичайний характер.

Механізми державного управління- це система взаємодіючих форм впливу держави на суспільні процеси, за допомогою яких реалізується державна влада, і здійснюються функції держави. Сучасні механізми державного управління відрізняється високим ступенем складності, різноманіттям складових частин, блоків, підсистем.

Проаналізувавши велику кількість наявних у вітчизняній науковій літературі визначень і класифікацій механізмів державного управління, український науковець О. Федорчак дає наступну їх класифікацію [1]:

- економічний (механізм управління фінансово-банківською системою, бюджетування, інвестиції, дотації, кредити, податки, страхова діяльність, митне регулювання тощо);

- мотиваційний (сукупність командно-адміністративних та соціально-економічних стимулів);

- організаційний (суб'єкти управління, завдання, плани тощо);

- політичний (формування, легітимація і виконання державної політики);

- правовий (нормативно-правове забезпечення).

Дещо іншу класифікацію, та, власно кажучи, інший підхід до визначення механізмів (методів) державного управління (здійснення функцій держави), ми знаходимо у російських авторів [2]. Щоправда, в Росії дослідженням цих проблем традиційно займаються переважно юристи.

Під методами здійснення функцій держави розуміють сукупність способів і прийомів, за допомогою яких органи держави реалізують його функції. Серед подібних методів виділяють:

- метод нормативно-правового регулювання. Використовуючи цей метод, держава закріплює конкретні права та обов'язки учасників суспільних відносин в законодавчих актах.

- метод переконання. Цей метод використовується для переконання громадян у справедливості вимог держави, виражених в законах, і добровільного їх виконання.

- метод примусу. Полягає в залученні до юридичної відповідальності при порушенні норм права. Але, демократична держава, примушуючи виконувати законодавчо закріплені норми, саме повинно керуватися законом - саме цей принцип лежить в основі ідеї правової держави.

- метод нагляду і контролю за дотриманням правових норм і встановлених стандартів. Здійснюють такий контроль спеціальні державні структури, діяльність яких також строго регламентована законом, що має сприяти виключенню свавілля в їх діях.

Таким чином, визначившись з поняттям «функції держави» і «механізми державного управління», треба встановити взаємозв'язок між цими поняттями. Поняття взаємозв'язок утворене з двох слів : «взаємний» та «зв'язок». Поняття взаємний означає обопільний, спільний. Поняття «зв'язок» характеризує чинникивиникненняй збереженняцілісностіта властивостей системи. За системного підходу взаємозв'язок слід розглядати з позиції системного аналізу, тобто як співвідношення між різними компонентами системи, факторами, явищами, подіями, засновані на взаємозалежності і взаємообумовленості, а також як зв'язок- комунікацію, тобто процес передачі інформації від одного джерела до іншого.Зв'язок можна охарактеризувати за напрямом, силою, характером(видом). Вирізняють такі види зв'язків: підпорядкування, рівноправні, управління, породження [3]. Причинно-наслідковий взаємозв'язок є зв'язком породження типу «причина - наслідок».

Відтак, робить висновок вітчизняний науковець Н.В. Адубецька- причинно-наслідковий взаємозв'язок функцій держави та механізмів державного управління - це зв'язок породження типу «причина - наслідок», де функції держави відіграють роль причини, а механізми державного управління є наслідком, тобто вибір і реалізація будь-якого з основних напрямів діяльності держави призводить до задіяння певного набору (комплексу) механізмів державного управління, що являють собою практичні заходи, засоби, важелі, стимули, за допомогою яких органи державної влади впливають на суспільство, виробництво, будь-яку соціальну систему з метою досягнення поставлених цілей відповідно до ситуації (обрана стратегія, політика, визначені цілі, наявні ресурси, технології, їх ефективність, інші умови та обмеження, зокрема просторові та часові), що склалася [4]. І з цим висновком можна цілком погодитися. Причинно-наслідковий взаємозв'язок дійсно доцільно розглядати у двох напрямках - прямому та зворотному. Прямий зв'язок - це безпосередня пряма комунікація та дія або подія, за якої, залежно від причини, маємо певний наслідок. Зворотний зв'язок в широкому розумінні означає відгук у відповідь, реакцію на яку-небудь дію або подію. Він є основою саморегулювання і розвитку систем, пристосування до змінних умов їх функціонування [5, с.229]. Але, як показано вище, механізми державного управління є похідними від функцій держави. Тому в системі «функції держави» ^ «механізми державного управління» прямий зв'язок діє - від змісту функцій держави залежить формування системи механізмів їх реалізації. Щодо зворотного зв'язку, як кажуть, є великі сумніви. Було б принаймні дивно, якби наявні механізми управління визначали напрями їх застосування. Тому, на нашу думку, варто вести мову не просто про причинно-наслідковий взаємозв'язок функцій держави і механізмів державного управління, а про причинно-наслідкову детермінованість механізмів державного управління функціями держави.

Детермінованість (від лат. Determinans - визначеність). Для державного управління це означає, що воно містить в собі об'єктивні і суб'єктивні передумови свого здійснення. Державне управління суб'єктивно, оскільки воно - плід думок і дій людей. Але, будучи суб'єктивним за змістом, державне управління об'єктивно детерміноване тими умовами й факторами, в рамках яких воно функціонує. Механізм суспільної детермінованості державного управління можна виразити таким чином: цілі ^ функції ^-механізми ^ процес ^-результати. Тобто, державне управління існує, щоб пізнавати публічні потреби та інтереси, оцінювати і структурувати їх, ставити цілі, розробляти рішення і вчиняти дії щодо їх практичного задоволення.

Тому соціальний механізм формування та реалізації державного управління може бути представлений єдиним ланцюгом взаємопов'язаних суспільних явищ, опосередкованих державою як суб'єктом управління: потреби^-інтереси^-цілі^-рішення^-дії^-результати.

У запропонованій Н.В. Адубецькою моделі [4, с. 41], що на перший погляд виглядає цілком логічно, міститься концептуальна помилка, яка полягає у припущенні можливості встановлення зворотного зв'язку: «механізми державного управління» ^ «функції держави», що є абсолютно неприродним. Натомість ми пропонуємо «вбудувати» в цю модель ланцюг, який запобігатиме встановленню такого зворотного зв'язку, замкнувши процес корекції механізмів на порівнянні завдань і результатів державної політики (Рис. 1).

Рис. 1. Система детермінованого взаємозв'язку функцій держави та механізмів державного управління

Основним завданням держави є створення умов і забезпечення розвитку суспільства. Зміна ситуації в державі за будь-яким напрямом її діяльності (функціонування) призводить до постановки нових або корекції вже визначених цілей розвитку. Щоб досягти цих цілей необхідно діяти, реалізуючи функції держави та державного управління та формуючи відповідні впливи на механізми державного управління у разі необхідності внесення в них змін. Основним інструментом реалізації цих впливів є: державна політика та моніторинг й оцінювання результатів і завдань державної політики (з наступною її корекцією).

Провідний вітчизняний науковець В.Д. Бакуменко пропонує розрізняти прямі і зворотні механізми державного управління [6].Прямі механізми діяльності спрямовані на безпосередню реалізацію основних функцій держави. Прямі механізми державного управління можна поділити на три групи, виходячи з представлення діяльності у вигляді трьох складових - основної, управлінської та забезпечуючої, а саме: прямі механізми основної діяльності, прямі механізми управлінської діяльності та прямі механізми забезпечуючої діяльності. Зворотні механізми державного управління фактично є різновидами моніторингу стану суспільства та системи державного управління. Такий моніторинг також можна класифікувати за трьома групами відповідно до основних складових діяльності, а саме: моніторинг стану, подій та процесів основної діяльності, моніторинг стану, подій та процесів управлінської діяльності та моніторинг стану, подій та процесів забезпечуючої діяльності.

І можна цілком погодитися з думкою, згаданих вище авторів [4; 6], що прямий причинно-наслідковий взаємозв'язок функцій держави та механізмів державного управління використовується для забезпечення реакції системи державного управління на зміну ситуації в державі та запуску нових циклів управління, а зворотний причинно-наслідковий взаємозв'язок функцій держави та механізмів державного управління необхідний для забезпечення адекватності цієї реакції та відгуку на неї суспільства.Це, у свою цергу, дозволяє більш детально розерити блок «визначення пріоритетності та обсягів застосування механізмів державного управління» (Рис. 2).

Рис. 2. Визначення пріоритетності та обсягів застосування механізмів державного управління в системі детермінованого взаємозв'язку функцій держави та механізмів державного управління

Виконуючи функції держави та державного управління, система державного управління має час від часу (або періодично, або систематично, або схоластично, або інколи) звертатися до результатів моніторингу стану суспільства та системи державного управління та перевіряти, чи відбувається досягнення поставлених цілей та отримання очікуваних результатів. Таким чином, завдяки зворотним механізмам моніторингу можна оцінювати ситуацію в державі, галузі, регіоні, території в залежності від завдань державного управління.

Висновки:

1. В дослідженні розкрито базові дефініції феномену причинно- наслідкового взаємозв'язку функцій держави та механізмів державного управління, зокрема: функції держави, механізми державного управління, детермінованість, причина і наслідок та уточнено низку супутніх понять.

Доведено, що між функціями держави та механізмами державного управління дійсно існує пнричинно-наслідковий взаємозв'язок, який обумовлено природою самої держави та поточної суспільно-політичною і економічною ситуацією, у якій здійснюється державне управління.

2. Визначено і науково обґрунтовано особливості причинно- наслідковоїдетермінованості функцій держави та механізмів державного управління, види та моделі такого взаємозв'язку.

Показано, що основною особливістю причинно-наслідкового взаємозв'язку функцій держави та механізмів державного управління є пряма детермінованість механізмів державного управління функціями держави та відсутність зворотної кореляції між механізмами державного управління і функціями держави.При цьому автор не заперечує, що зворотній зв'язок між механізмами державного управління і функціями держави існує, але він не носить прямого причино-наслідкового характеру і опосередкований засобами державної політики. Визначення змісту яких має стати перспективо подільших наукових досліджень.

Використані джерела інформації

1. Федорчак О. Класифікація механізмів державного управління / О. Федорчак // Демократичне врядування : Науковий вісник. Вип. 1, 2008 [Електронний фаховий журнал] - Режим доступу : http://www.lvivacademy.com/visnik/fail/O_Fedorchak.pdf.

2. Теориягосударства и права / Алексеев С.С., Архипов С.И. и др. - М. : Норма, 2005. - 496 с.

3. Зв'язок. Вікіпедія[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D0%B8 %D1%8F.

4. Адубецька Н.В. Сутність та основні поняття причинно-наслідкового взаємозв'язку

функцій держави та механізмів державного управління

Н.В. Адубецька // Публічне управління: теорія та практика. N° 2 (14), 2013. - С. 39-43.

5. Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. - К. :

НАДУ, 2011. Т. 1 : Теорія державного управління / наук.-ред. Колегія В. М. Князєв (співголова), І. В. Розпутенко (співголова) та ін. - 2011. - 748 с.

6. Бакуменко В. Д. Прийняття рішень в державному управлінні : Навчальний посібник [у 2 ч.] / В. Д. Бакуменко // Ч. 1. Теоретико-методологічні засади. - К. : ВПЦ АМУ, 2010. - С. 71-73.

References:

1. Fedorchak O. (2008), “Classification of governance mechanisms”, Demokratichnevryaduvanya :Naukovyvisnik, vol. 1 [Online], available at: http://www.lvivacademy.com/visnik/fail/O_Fedorchak.pdf (Accessed 14 Aug 2014).

2. Alekseev, S.S. and Arhipov, S.I. (2005), Teoriagosudarstva i prava [Theory of state and law], Norma, Moskva, Russia.

3. “Connect”. Vikipedia [Online], available at: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D0%B8 %D1%8F.

4. Adubezka N.V. (2013), “The essence and the basic concepts of cause and effect relationship of state functions and governance mechanisms”, Publichneupravlinya: teoria ta praktika, vol. 2(14), pp. 39-43.

5. Enziklopediadergavnogoupravlinya [Encyclopedia of Public Administration] (2011), vol. 1, “Theory of Public Administration”, NADU, Kyiv, Ukraine.

6. Bakumenko V.D. (2010), Prinyatyarishenn v dergavnomuupravlinni: Navchalnyposibnik [Decision-making in government: Tutorial], vol. 1, “Theoretical and methodological basis”, VPZ AMU, Kyiv, Ukraine, pp. 71-73.

Размещено на Allbest.ru