Актуальність теми. У сучасних умовах кризової економічної ситуації України, обтяженої окупацією Криму та веденням військових дій на сході нашої країни, як ніколи гостро стоїть питання фінансової безпеки держави. Давно відомо, що головним джерелом формування доходів будь-якої сучасної країни є податки, а ефективність функціонування економіки і фінансів залежить від наявності чіткої податкової системи, що забезпечує зв'язок держави з платниками податків - суб'єктами господарювання та населенням.

Україна переживає період становлення державності, відбувається активне реформування політичної, економічної та соціальної сфер з метою побудови сучасної європейської країни, орієнтованої на інтереси людини. Укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом повинно посилити співробітництво, в тому числі з питань торгівлі та митного законодавства, сприяти його стабілізації, забезпечити застосування сучасних методів, зокрема оцінки ризиків і постаудитного контролю для спрощення й сприяння ввезенню та випуску товарів.

Податкові та митні органи в системі фінансового контролю виконують дуже схожі функції. Тому цілком логічним стало їх організаційне об'єднання спочатку в складі Міністерства доходів і зборів України в грудні 2012 року, а потім - шляхом його реформування у Державну фіскальну службу в травні 2014 року. За таких умов необхідно мати чітке розуміння стану нормативної бази, що регламентує порядок адміністрування платежів у частині контролю за повнотою та своєчасністю їх сплати, механізму реалізації функцій податкового і митного аудиту та міжнародних вимог та стандартів провадження такої діяльності.

Питання організації, здійснення та правового забезпечення контрольно-перевірочної діяльності податкових органів та постаудитконтролю митниць достатньо ґрунтовно досліджувались вітчизняними науковцями та практиками. За останні роки сфера вказаної діяльності зазнала кардинальних змін, пов'язаних із реорганізаційними процесами та утворенням нових центральних і територіальних органів, реформуванням законодавства. При цьому комплексних наукових досліджень з питань перевірок, що здійснюються фіскальними органами України, у вітчизняній науковій літературі не проводилось.

Проблематика контрольно-перевірочної роботи податкових та митних органів, включаючи вивчення особливостей та перспектив її вдосконалення й розвитку, аналізується в наукових працях таких відомих українських та зарубіжних науковців і практиків податкової та митної справи, як О.М. Бандурка, Р.Б. Баран, С.О. Безейко, А.А. Берзан, З.М. Будько, І.М. Васькович, Ю.В. Гаруст, А.А. Голуб, О.А. Гончарук, В.Л. Грищук, Т.Г. Детюк, А.Е. Єгоров, С.В. Жданов, О.О. Книшек, М.П. Кучерявенко, О.В. Лега, Н.А. Маринів, Т.Г. Мисник, В.В. Мороз, Л.М. Пісьмаченко, А.М. Полтєва, В.М. Покинтелиця, С.М. Попова, Т.О. Проценко, Д.М. Рева, Д.О. Сагарьова, М.А. Суворов, В.І. Теремецький, Д.В. Тиновський та інших.

Враховуючи, що в Україні проблеми здійснення документальних перевірок фіскальними органами комплексно не досліджувались, вони потребують детального аналізу з урахуванням специфіки організаційного та правового забезпечення проведення послідуючого контролю правильності нарахування, повноти й своєчасності сплати податків і зборів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ "Ужгородський національний університет" на 2010-2015 роки.

Тема дисертації відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 роки, затвердженим постановою Загальних зборів НАПрН України від 24 вересня 2010 року, Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020" у 2015 році, затвердженому Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 213-р.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є напрацювання пропозицій та рекомендацій організаційного та правового характеру, спрямованих на підвищення ефективності контрольно-перевірочної діяльності фіскальних органів України. Для досягнення цієї мети в дисертації поставлено й вирішено такі основні задачі:

– дослідити історію становлення контрольно-перевірочної роботи податкових та митних органах, у тому числі в процесі об'єднання таких органів у ході їх реформування;

– проаналізувати правове забезпечення й практику застосування контрольно-перевірочних заходів податковими та митними органами, виявити прогалини нормативного регулювання такої діяльності;

– порівняти вітчизняний та зарубіжний досвід забезпечення перевірочної діяльності податкових та митних органів, сформувати пропозиції щодо його використання при реформуванні фіскальних органів України;

– уточнити понятійний апарат, пов'язаний із темою дослідження;

– з'ясувати резерви для підвищення ефективності перевірок, у тому числі через збільшення обсягів донарахованих платежів та прискорення надходження коштів до бюджету;

– сформулювати пропозиції щодо оптимізації організаційного забезпечення контрольно-перевірочної діяльності вітчизняних фіскальних органів.

Об'єктом дослідження є суспільні правовідносини, пов'язані з організаційною та правовою регламентацією контрольно-перевірочних заходів фіскальних (податкових та митних) органів.

Предмет дослідження - адміністративно-правове регулювання перевірок, що здійснюються фіскальними органами.

Методи дослідження. Методологічну основу даного дослідження складає сукупність філософських, загальнонаукових та спеціальних підходів, принципів та методів наукового пізнання. Зокрема, логічний метод застосовано під час аналізу нормативно-правових актів податкового та митного законодавства (розділи 1, 2,3). Порівняльний метод дав змогу з'ясувати значення міжнародних норм у фіскальному законодавстві (підрозділ 1.2), а методи аналізу та синтезу - виокремити особливості перевірок, що здійснюються фіскальними органами (розділ 2). Узагальнення та комплексність дали змогу охарактеризувати сучасний стан організації перевірок, що здійснюються податковими та митними органами (підрозділи 2.2., 2.4). За допомогою історико-правового методу та методу документального аналізу досліджено етапи формування контрольно-перевірочної роботи та з'ясовано стан її правового забезпечення (підрозділ 1.3). Вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності та неупередженості дотримано у ході формування висновків та пропозицій відповідно до мети дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертаційна робота є одним із перших у вітчизняній юридичній науці дослідженням адміністративно-правового регулювання перевірок, що здійснюються фіскальними органами України. Із результатів дослідження критеріям наукової новизні відповідають такі:

вперше:

– проведено комплексний аналіз системи нормативно-правових актів, що регулюють проведення контрольно-перевірочної роботи фіскальними органами України;

– визначено місце підрозділів податкового та митного аудиту у структурі фіскальних органів;

– доведено необхідність їх виведення зі складу територіальних органів Державної фіскальної служби України та утворення спеціалізованого головного управління податкового та митного аудиту ДФС із підпорядкуванням винятково керівнику відомства;

– запропоновано власний варіант оптимізації структури органів Державної фіскальної служби з подальшою інтеграцією її територіальних підрозділів.

удосконалено:

– порядок взаємодії контролюючих органів та митниць у ході контрольно-перевірочної роботи з метою застосування методів аналізу ризиків для мінімізації безрезультатних перевірок;

– поняття фіскальної перевірки як сукупності контрольних заходів органів ДФС, що реалізуються з метою з'ясування правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків та зборів, у тому числі митних платежів;

– основні напрями правового забезпечення перевірочної діяльності, наголошено на необхідності запровадження єдиної методології та процедур здійснення постмитного аудиту;

дістали подальший розвиток:

– ідея застосування податкового компромісу як процедури в контрольно-перевірочній роботі, реалізація якої прискорить реальне надходження коштів до бюджету;

– обґрунтування необхідності впровадження стандарту взаємовідносин перевіряючих і підконтрольних осіб у ході фіскального постаудиту для формування системи відповідальності посадових осіб за неправомірні рішення та дії;

– пропозиція щодо можливості здійснення перевірок повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів фізичними особами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення щодо здійснення фіскального аудиту в Україні доведені до рівня практичних рекомендацій. Результати дослідження можуть бути використані задля правового вдосконалення та підвищення ефективності контрольно-перевірочної діяльності фіскальних (податкових та митних) органів. Нормативне закріплення висновків, зроблених у дисертаційному дослідженні, дасть змогу підвищити рівень захищеності платників податків та громадян у взаємовідносинах із контролюючими органами; усунути недоліки правового регулювання постаудитконтролю та уніфікувати форму і порядок проведення перевірок з питань дотримання податкового та митного законодавства.

Наведені в дослідженні висновки та положення розширюють теоретичні знання про організаційно-правове забезпечення податкового та митного контролю та їх сучасний стан і можуть бути використані:

– у науково-дослідній діяльності - для поглиблення теоретичних засад здійснення контрольно-перевірочної діяльності фіскальними органами;

– у сфері правотворчості - для вдосконалення нормативно-правового врегулювання правовідносин, що виникають у ході перевірки достовірності та своєчасності сплати податків та інших платежів;

– у практичній діяльності фіскальних органів під час проведення документальних та інших перевірок, а також при прийнятті рішень на основі їх результатів;

– у навчальному процесі - при викладанні курсів фінансового. податкового і митного права у вищих навчальних закладах, при підготовці посібників та методичних рекомендацій із дисциплін податкового і митного права.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на таких міжнародних науково-практичних конференціях: "Вплив права і закону на сучасний розвиток суспільства" (м. Ужгород, 2012 р.); "Правова наука та практика в третьому тисячолітті" (м. Кошице, 2015 р.); "Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні" (м. Ужгород, 2015 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 265 сторінок. Список використаних джерел налічує 268 найменувань і займає 27 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми проведеного дисертаційного дослідження, проаналізовано ступінь наукової розробленості теми, визначено мету і завдання, методи, об'єкт та предмет дослідження, окреслено наукову новизну, розкрито теоретичну і практичну цінність роботи, подано відомості про апробацію результатів дослідження, сформульовано головні положення, що виносяться на захист.

Розділ 1 "Загальна характеристика контрольно-перевірочної роботи податкових і митних органів" складається з трьох підрозділів, в яких розкриваються основні засади контрольних функцій фіскальних органів України та зарубіжних країн.

У підрозділі 1.1 "Роль та місце податкового та митного контролю в системі фінансового контролю країни" досліджуються основні засади фінансового контролю, а поняття "контроль" розглядається через призму діяльності уповноважених органів або осіб, що забезпечує функціонування підконтрольного об'єкта відповідно до прийнятих управлінських рішень шляхом перевірки стану дотримання визначеного масштабу поведінки, виявлення можливих порушень, вжиття заходів з їх припинення, мінімізації і компенсування негативних наслідків. Вивчаються питання організації та правового забезпечення здійснення контролю за сплатою податків, зборів, платежів, у тому числі митних.

Розглядаються етапи реформування контрольно-перевірочної роботи у податкових та митних органах України. Виявлено невідповідності в термінології, що використовується у вітчизняному законодавстві, наголошено на необхідності приведення її до однакового розуміння.

З урахуванням тієї обставини, що митні платежі - це податки, а до контролюючих органів, які можуть вживати заходів з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, віднесено і митниці, робиться висновок, що податковий контроль включає і контроль митних платежів. З'ясовується етимологія слів "фіск" та "фіскальний" у контексті створення в Україні давно відомої у світовій та європейській практиці моделі фіскальної служби. Обґрунтовано можливість використання для визначення об'єднаних функцій податкових та митних органів уніфікованої назви - фіскальний контроль.

У підрозділі 1.2 "Зарубіжний досвід перевірок повноти оподаткування" на підставі аналізу досвіду зарубіжних країн у питаннях здійснення контролю за повнотою сплати податків та інших обов'язкових платежів встановлено відповідність міжнародним стандартами і світовій практиці основних засад контрольно-перевірочної роботи, що проводилась в Україні податковими та митними органами.

З урахуванням достатньої уніфікації загальної схеми призначення та проведення перевірки повноти сплати податків переважно звернуто увагу на особливості проведення перевірочної роботи в таких країнах, як Нідерланди, Великобританія, Ірландія, Швеція, а також досвід США щодо використання податковими органами інформації з третіх джерел та застосування особливих методів для виявлення фактів ухилення від оподаткування, можливості залучення до спілкування з податковими органами спеціально уповноваженої особи, критеріїв відбору об'єктів для перевірочної діяльності податківців та особистої відповідальності посадової особи контролюючого органу за неправомірні дії або бездіяльність. Проведено порівняння організації та здійснення податковими органами контрольно-перевірочної роботи у Російській Федерації, Республіці Білорусь та Республіці Молдова.

У ході вивчення міжнародного досвіду застосування такої форми митного контролю, як документальна перевірка, крім основних положень Кіотської конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, виділено досвід Франції, Німеччини, Китайської Народної Республіки, а також особливості проведення митних ревізій та перевірок митними адміністраціями країн Митного Союзу. Підтверджено перспективність застосування постмитного аудиту як основного напряму вдосконалення митного контролю шляхом перенесення акцентів із часу пропуску товарів через митний кордон на період після завершення митного оформлення.

У підрозділі 1.3 "Сучасний стан організаційного та правового забезпечення контрольних функцій податкових та митних органів" охарактеризовано етапи становлення вітчизняної системи контролю за обов'язковими платежами та його найпоширеніші форми. Зазначено, що останні 2-3 роки були перенасичені глибинними реформами як у питаннях правового забезпечення здійснення контрольно-перевірочної роботи в галузі фіскального контролю, так і в питаннях пошуку нових форм організації, управління, підпорядкування та структури підрозділів, які безпосередньо таку роботу здійснюють. Проведено аналіз нормативно-правового забезпечення цієї діяльності, виокремлено особливості та прогалини у формуванні відомчої нормативної бази з питань проведення перевірок податковими і митними органами. Аргументовано тезу про те, що питання проведення перевірок митними органами було врегульовані значно менше, ніж податковими.

Автором вивчено процеси реформування податкових і митних органів у ході створення Міністерства доходів і зборів України та подальшого їх перетворення у Державну фіскальну службу в частині організаційного забезпечення проведення контрольно-перевірочної роботи. Зроблено висновок про доцільність передачі функцій із проведення постмитного аудиту відповідному головному управлінню ДФС в області з ліквідацією підрозділів митного аудиту в митницях. Запропоновано шляхи подальшого вдосконалення такої роботи та її раціональної організації.

Розділ 2 "Особливості перевірок, що здійснюються фіскальними органами України" містить характеристику основоположних засад контрольно-перевірочної діяльності податкових та митних органів, думок вітчизняних та зарубіжних вчених щодо природи і класифікації форм контрольно-перевірочної роботи, а також особливостей її здійснення.

У підрозділі 2.1 "Види податкових перевірок та їх класифікація" увага зосереджена на дослідженні поняття перевірки, її змісту, процедури та правової регламентації проведення. Незважаючи на те, що даному питанню присвячено багато наукових досліджень, у нормативно-правових актах не міститься поняття податкової перевірки. Думки спеціалістів та вчених, що досліджували документальні та інші перевірки податкових органів, збігаються в тому, що саме через них відбувається реалізація контрольних функцій, але при цьому розходяться з приводу того, що такого роду перевірки є спосіб, метод, вид або форма контролю. Охарактеризовано існуючі види податкових перевірок: документальні, камеральні та фактичні. Піддано критичному аналізу варіанти систематизації таких перевірок; констатовано відсутність єдиного підходу до їх класифікації; наголошено, що мають місце не лише різні ознаки, покладені в основу розподілення об'єктів на групи, а й змішування кількох критеріїв. Запропоновано згрупувати перевірки за такими критеріями: за способом проведення (камеральні, документальні та фактичні); за місцем проведення (виїзні та невиїзні); за характером контрольних заходів (планові та позапланові).

Виходячи з такої класифікації рекомендовано розробити процедури проведення кожного з видів перевірок, запровадити чіткі алгоритми дій, починаючи з відбору об'єкта перевірки, формування переліку питань, що підлягають дослідженню в ході її проведення, проведення та інших заходів. Нормативно-правове забезпечення ходу перевірок повинно зробити їх максимально прозорими, зрозумілими як для платників податків, так і для працівників фіскальних органів.

У підрозділі 2.2 "Організація та проведення контрольних заходів" досліджено існуючі механізми реалізації контрольної діяльності та запропоновані методи її вдосконалення в сучасних умовах.

Враховуючи, що основною формою контролю фіскальних органів є перевірки, автор наголошує на необхідності приділення достатньої уваги їх правовому регулюванню та організаційному забезпеченню, недостатній сформованості на сьогодні законодавства у сфері організації та проведення таких перевірок; вважає, що багато аспектів контрольної діяльності фіскальних органів не врегульовані ні законами, ні підзаконними нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку. Представлено результати опрацювання інформації та матеріалів щодо роботи підрозділів податкового контролю Закарпатської області за п'ять років.

Піддано конструктивній критиці низку відомчих нормативних актів та методичних рекомендацій, пов'язаних із проведенням перевірочних заходів податковими органами. Основним недоліком таких документів автор вважає їх необов'язковий, рекомендаційний характер, обумовлений не лише самою формою документа, а й не проведенням державної реєстрації таких документів Міністерством юстиції України за умови наявності норм, що її потребують.

Підрозділ 2.3 "Постаудит як форма митного контролю" розкриває сутність та значення відносно нової для вітчизняних митниць форми митного контролю - постаудиту, який проводиться після завершення процедур митного оформлення, завдяки чому значно зменшується навантаження під час пропуску товарів через митний кордон.

Досліджено міжнародні стандарти здійснення митного аудиту, історію його започаткування в Україні, сучасний стан нормативно-правового забезпечення такої діяльності. Наголошено, що вітчизняні фіскальні органи повинні шукати шляхи підвищення результативності такої контрольної діяльності, та негативно оцінено зупинку реалізації розпочатих у 2013 році перетворень у системі митних та податкових органів. Завдяки запланованим реформам мала підвищитись роль аудиту: основна частина митного контролю (в т. ч. контроль правильності визначення митної вартості та класифікації товарів) переносилась на стадію після митного оформлення - під час реального використання імпортованого товару на митній території України.

За висновком автора, механізм проведення документальних перевірок після завершення митного оформлення позитивно впливає на прискорення процедури проходження товарів через митний кордон України, створює позитивний імідж вітчизняних митних органів, він не потребує ні створення додаткових структурно-організаційних одиниць, уповноважених на його реалізацію, ні додаткових витрат на утримання відповідних підрозділів.

Розвиваються ідеї щодо недоцільності виключення фізичних осіб із потенційно можливих об'єктів проведення документальних перевірок, та пропонується здійснювати моніторинг наявних у митницях інформаційних баз на предмет виявлення фізичних осіб, щодо яких існує максимальна ймовірність ввезення ними на митну територію України товарів для комерційних цілей під виглядом товарів особистого користування, а також наводяться варіанти реалізації отриманої інформації як безпосередньо митними органами - шляхом використання всіх законодавчо передбачених форм митного контролю, так і податковими органами для встановлення можливих шляхів та суб'єктів реалізації товарів і проведення стосовно них перевірок у сфері, віднесеній до їх компетенції.

У підрозділі 2.4 "Перевірка повноти сплати митних платежів після завершення митного оформлення" розкрито механізми реалізації в Україні такої форми контролю, як митний постаудит. Досліджено дані щодо здійснення в Закарпатській області документальних перевірок дотримання митного законодавства за період 2009-2013 років, вивчено матеріали 138 перевірок, що були проведені митницями, та 10, що були проведені підрозділом податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Закарпатській області в другому півріччі 2013 року, коли відповідні функції були делеговані ГУ. Зроблено висновок, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності переважно здійснюють порушення, які стосуються заниження митної вартості товарів, у тому числі шляхом недекларування у повному обсязі транспортних витрат та не дотримуються правил класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Основною метою документальної перевірки автор вважає забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи при переміщенні товарів через кордон та зауважує, що акценти перевірки зміщуються, насамперед, на контроль повноти сплати митних платежів, тобто в напрямі фіскальних функцій із захисту державних доходів. Важливим автор вважає не лише процедуру та порядок проведення таких перевірок, а й досягнення основного результату такої діяльності - надходження донарахованих коштів у бюджет.

Звертається увага на недосконалість митного та податкового законодавства і відсутність єдиної термінології, вносяться пропозиції з приведення її у відповідність до сучасних вимог. Підкреслюється важливість здійснення якісного відбору об'єктів для проведення постаудитконтролю та максимального врахування у ході доперевірочного аналізу всіх критеріїв зовнішньоекономічної діяльності для встановлення можливих ризиків порушень митного законодавства, оскільки саме якісна підготовча робота є запорукою результативності проведення будь-якої перевірки. В якості механізму його реалізації пропонується при кожному головному управлінні ДФС створювати робочі групи з проведення доперевірочного аналізу з метою визначення пріоритетів та формування пропозицій щодо проведення документальних перевірок підприємств на предмет порушень митного законодавства.

Автором позитивно оцінено передачу функцій із проведення митного аудиту відповідним головним управлінням ДФС в областях та підтверджено цю тезу статистичними показниками.

Розділ 3 "Удосконалення контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів" складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 "Правове забезпечення перевірочних заходів" наголошується, що регулювання контрольно-перевірочної роботи потребує великої уваги, однак законодавство у сфері її організації та проведення податковими й митними органами остаточно ще не сформувалося, у зв'язку з чим виникає багато спорів між платниками податків та фіскальними органами, а також суперечності між різними судовими інстанціями.

Враховуючи певну імперативність фіскальних (податкових) відносин, у правовому регулюванні перевірок, що проводяться такими органами, наголошується на необхідності дотримання певної рівноваги інтересів держави щодо формування дохідної частини бюджету, з одного боку, та інтересів фінансово "зобов'язаних" осіб щодо захисту від неправомірного втручання в їхню господарську діяльність - з іншого. Підкреслюється важливість повноти погашення боргових зобов'язань платниками податків, а наведені дані підтверджують загальну тенденцію щодо переважного узгодження донарахованих сум та добровільної сплати своїх податкових зобов'язань (із підданих аналізу 6,6 тис перевірок суми донарахувань, що були оскаржені в судовому порядку, становили від 11 до 25%).

Пропонується вдосконалити систему оцінки якості перевірочної роботи, активніше застосовувати процедуру примирення (медіації). Констатується недостатнє вивчення контрольно-перевірочної діяльності податкових та митних органів, що стає причиною виникнення численних спорів та суперечок, та потреба у розробці єдиної теоретичної платформи здійснення фіскального контролю.

Підрозділ 3.2 "Організаційне реформування підрозділів перевірочної роботи" містить аналіз основних засад організації та здійснення контрольно-перевірочної роботи, оцінки її результативності та стратегічних напрямів реформування. Погоджуючись із наявністю окремих недоліків у роботі, автор пропонує з обережністю ставитись до оцінок, які при системній зміні влади дають нові керівники методам та результатам роботи своїх попередників.

На основі детального вивчення існуючої системи організації контрольно-перевірочної роботи, дослідження практичних проблем, що виникають на сучасному етапі такої діяльності, сформовано пропозиції щодо вдосконалення системи такої роботи. Підкреслюючи об'єднаний характер податкового та митного контролю, автор вважає, що провідну роль в організації і проведенні фіскальних перевірок платників податків та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності відіграють територіальні органи, що є правонаступниками реорганізованих раніше податкових органів, а митні органи втратили повноваження на проведення такого роду перевірок.

Позитивно оцінено утворення єдиних підрозділів податкового і митного аудиту, а також установлений порядок проведення контрольно-перевірочної діяльності, при якому за кожний етап або напрям контролю відповідає окремий підрозділ. Для мінімізації ризиків необ'єктивності або упередженості в діяльності таких підрозділів пропонується вивести їх зі складу відповідного територіального органу та підпорядкувати департаменту ДФС, максимально автоматизувати процеси перевірочної діяльності та розробити стандарти взаємовідносин посадових осіб фіскальних органів і підконтрольних осіб у ході перевірочної роботи.

Підрозділ 3.3 "Кадрове забезпечення перевірочних підрозділів" присвячений роботі з персоналом. Наведений аналіз завдань і функцій підрозділів податкового та митного аудиту свідчить про надзвичайно широкий діапазон навичок, умінь, глибоких знань як податкового, так і митного законодавства, необхідних для їх забезпечення. Окремо автором визначено особливості корупційних ризиків для працівників таких підрозділів та фіскальних органів у цілому, передумови їх виникнення, механізми подолання й профілактики. На думку автора, успішність, ефективність та якість контрольно-перевірочної роботи напряму залежить від професійності та кваліфікації посадових осіб, належної мотивації й дисциплінованості.

Поряд із цим наголошується на тому, що сучасні умови вимагають принципової перебудови контролюючих органів, у тому числі щодо відповідальності за неправомірне використання владних повноважень. Враховуючи, що Податковим кодексом передбачена відповідальність для юридичних та фізичних осіб за порушення встановлених ним вимог, підтримується ідея підвищення відповідальності посадових осіб контролюючих органів, але автор не погоджується з пропозицією про повне відшкодування завданих неправомірними діями збитків за рахунок таких осіб та наполягає, що в умовах низького рівня заробітної плати працівників фіскальних органів "загроза" відшкодування збитків не буде належною мотивацією для ефективної роботи, а високі вимоги до кваліфікації та моральних якостей спеціалістів, робота в умовах постійного психоемоційного навантаження у ході перевірочної роботи потребують заохочувальних стимулів.

Висновки

8. Іванчо В.В. Переваги електронної перевірки / В.В. Іванчо // Prбvna veda a prax v treќom tisнcroин: Zbornнk prнspevkov z medzinбrodnej vedeckej konferencie. (27-28 februбr 2015). - Univerzita Pavla Jozefa Љafбrika v Koљiciach, Prбvnickб fakulta. - Koљice, 2015. - S.88-91.