Організаційно-правові засади взаємодії органів внутрішніх справ та державної прикордонної служби України в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

12.00.07 - Адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

Кандидата юридичних наук

Організаційно-правові засади взаємодії органів внутрішніх справ та державної прикордонної служби україни в умовах євроінтеграції

Ільченко Олександр Васильович

КИЇВ - 2014

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України та Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор

Курило Володимир Іванович,

Національний університет біоресурсів і

природокористування України, перший проректор

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Діхтієвський Петро Васильович,

професор кафедри адміністративного

права Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка

кандидат юридичних наук Братков Сергій Іванович,

доцент кафедри адміністративної діяльності

Національної академії внутрішніх справ

Захист відбудеться «21» травня 2014 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.16 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Генерала Родімцева, 19, навчальний корпус № 1, кімната 97

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці у Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімната 41 а

Автореферат розісланий « 18 » квітня 2014 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. Ю. Піддубний

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Невід'ємною ознакою суверенної держави є наявність державного кордону як обов'язкового чинника формування цілісного державно-територіального організму. Одними з пріоритетних завдань будь-якої держави є охорона та захист державного кордону.

До цього часу існує низка проблем договірно-правового характеру щодо демаркації та делімітації державного кордону з колишніми республіками СРСР, що негативно впливає на забезпечення недоторканності державного кордону. У ст. 17 Основного Закону закріплено, що забезпечення державної безпеки та захист державного кордону нашої країни покладаються на відповідні військові формування й правоохоронні органи держави. Основними правоохоронними органами, що забезпечують правопорядок на державному кордоні та здійснюють захист правового режиму у виключній (морській) економічній зоні, є Державна прикордонна служба України та органи внутрішніх справ. Саме від діяльності цих правоохоронних органів та ефективності взаємодії між ними залежать стан правопорядку на державному кордоні та його недоторканність.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців: В. Авер'янова, І. Арістової, О. Бандурки, Д. Бахраха, Ю. Битяка, В. Білоуса, А. Васильєва, І. Веремеєнка, І. Галагана, В. Гаращука, І. Голосніченка, С. Гончарука, Є. Додіна, М. Єропкіна, О. Захарова, В. Зуй, Р. Калюжного, О. Кузьменко, В. Курила, А. Куліша, Б. Кліменка, В. Колпакова, А. Комзюка, О. Коренєва, В. Копєйчикова, М. Мельника, В. Новікова, О. Остапенка, Л. Попова, Д. Приймаченка, С. Тимченка, Т. Цимбалістого, В. Шкарупи та ін.

Питання щодо прикордонного співробітництва в умовах євроінтеграційної прогресивної державної політики України потребують більш глибокого наукового вивчення, оскільки забезпечення належної співпраці з країнами ЄС у сфері охорони державного кордону має велике значення на шляху інтеграції України до системи європейської безпеки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено відповідно до розділу 1 основних заходів Концепції розвитку Державної прикордонної служби України до 2015 року, схваленої Указом Президента України від 19 червня 2006 року, і плану науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Тема дисертації безпосередньо пов'язана з організаційно-управлінськими аспектами теми науково-дослідної роботи кафедри права Сумського державного університету на тему «Організаційно-правові засади координаційної діяльності прокуратури у сфері боротьби із злочинністю» (державний реєстраційний номер 0109U004112) та науково-дослідної роботи кафедри адміністративного права, господарського права та фінансово-економічної безпеки Сумського державного університету на тему «Правоохоронна система України: адміністративно-правові засади організації та функціонування» (державний реєстраційний номер 0110U005040).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел та чинного вітчизняного законодавства дослідити організаційно-правові засади взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України в умовах євроінтеграції, виявити прогалини й колізії у чинному законодавстві, яке регламентує діяльність правоохоронних органів, що забезпечують правопорядок на державному кордоні, розробити й сформулювати пропозиції щодо удосконалення законодавства у частині взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України в умовах євроінтеграційних процесів.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність розв'язання таких задач:

- дослідити теоретико-правові засади діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні України;

- проаналізувати сучасну систему державних органів, що забезпечують правопорядок на державному кордоні та визначити напрями удосконалення законодавства у цій сфері;

- дослідити організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ у сучасних умовах;

- проаналізувати нормативно-правову базу, яка регламентує діяльність Державної прикордонної служби України з метою визначення правоохоронних функцій, що характеризують її як правоохоронний орган спеціального призначення;

- дослідити й охарактеризувати правові основи взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України, визначити форми такої взаємодії;

- дослідити досвід країн Європейського Союзу щодо охорони режиму державного кордону та визначити основні напрями реформування правоохоронної системи в контексті охорони державного кордону України.

- розкрити роль взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України в умовах євроінтеграційних процесів;

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративної діяльності Державної прикордонної служби України та інших правоохоронних органів у сфері забезпечення правопорядку на державному кордоні. прикордонний служба євроінтеграція правоохоронний

Предметом дослідження є взаємодія органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні в умовах євроінтеграції.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Метод системного аналізу застосовано для зіставлення різних нормативно-правових актів стосовно їх дії і впливу на виникнення і розвиток взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні в умовах євроінтеграції. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного визначено сутність правоохоронних функцій Державної прикордонної служби та організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ (підрозділи 2.1, 2.2). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для визначення системи державних правоохоронних органів, що забезпечують правопорядок на державному кордоні, форм взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3), за допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів з'ясовано специфіку діяльності Державної прикордонної служби України, підстави та процедури застосування заходів державного примусу (розділ 2). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний методи використано для визначення державного кордону як об'єкта діяльності правоохоронних органів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні в умовах євроінтеграції.

Новизна дослідження характеризується положеннями, висновками, пропозиціями, які виносяться на захист, найважливішими з яких є такі:

вперше:

- обґрунтовано низку фундаментальних принципів та вимог до структури й діяльності органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України з метою приведення їх у відповідність до європейських стандартів охорони режиму державного кордону, а саме: 1) підпорядкувати Державну прикордонну службу України Міністерству внутрішніх справ, створивши єдину систему правоохоронних органів, що забезпечують правопорядок на державному кордоні; 2) запропоновано нові форми взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України; 3) визначено структуру органів внутрішніх справ.

- запропоновано модель інтегрованого управління державним кордоном, яка базується на взаємодії між правоохоронними органами, що здійснюють правопорядок на державному кордоні, та співробітництві з Європейською Агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів Європейського Союзу (FRONTEX), взявши за основу загальноєвропейський досвід у сфері прикордонної безпеки;

- з метою підвищення ефективності взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні та узгодженості їх дій запропоновано створити інтегровану міжвідомчу автоматизовану систему обміну інформацією стосовно осіб, які скоїли кримінальні та адміністративні правопорушення на території України. Основою вищезазначеної інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи є обліки Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України, інтегровані з Єдиним реєстром досудових розслідувань та міжвідомчою автоматизованою системою обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан»;

удосконалено:

- визначення змісту поняття «правоохоронна діяльність Державної прикордонної служби України»;

- визначення системи державних органів, що забезпечують правопорядок на державному кордоні. До системи органів державної влади, які забезпечують охорону режиму державного кордону України, пропонується віднести: 1) вищі органи державної влади (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України); 2) центральні органи державної виконавчої влади України (Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство культури України); 3) центральні органи державної виконавчої влади із спеціальним статусом (Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України); 4) військові формування (Збройні сили України); 5) місцеві органи державної влади, підприємства, установи, громадські формування;

- організаційну структуру органів внутрішніх справ, до якої запропоновано віднести:

1. Систему органів міліції, діяльність яких регламентована Законом України «Про міліцію» (кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, транспортна міліції, міліція охорони, судова міліція, спеціальна міліція, внутрішня безпека).

2. Органи досудового розслідування, які здійснюють свою діяльність на основі норм Кримінального процесуального кодексу України.

3. Національну гвардію України, яка функціонує на основі норм Закону України «Про Національну гвардію України»;

дістали подальшого розвитку:

- виділено п'ять основних форм взаємодії Державної прикордонної служби України та органів внутрішніх справ: Пропонуємо виділити п'ять основних форм взаємодії Державної прикордонної служби України та органів внутрішніх справ: 1) взаємодія інспекторів прикордонної служби Державної прикордонної служби України та дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України; 2) надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень органів внутрішніх справ щодо осіб, які перетинають державний кордон; 3) взаємодія Державної прикордонної служби України зі слідчими підрозділами органів внутрішніх справ під час затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, без ухвали слідчого судді або суду; 4) взаємодія органів Державної прикордонної служби та Міністерства внутрішніх справ під час виконання завдань у межах території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 5) ведення спільних обліків осіб, яких затримано за порушення законодавства України про державний кордон та про правовий статус іноземців;

- комплексне дослідження шляхів удосконалення законодавства України у сфері охорони режиму державного кордону з метою його адаптації до законодавства Європейського Союзу у процесі інтеграції до системи європейської безпеки.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані:

- у законотворчому процесі при підготовці змін до Законів України «Про державний кордон України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про міліцію» та інших нормативно-правових актів, які мають усунути прогалини і колізії в нормативній базі, що регламентує діяльність та взаємодію правоохоронних органів, які забезпечують правопорядок на державному кордоні;

- у практичній діяльності правоохоронних органів для взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України;

- у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін: «Адміністративне право», «Судові та правоохоронні органи України» (акт впровадження в Сумському державному університеті від 8 лютого 2014 р., № 89).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, висновки і рекомендації, що містяться у роботі, були оприлюднені у виступах із науковими доповідями на науково-практичних конференціях: «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення» (м. Запоріжжя, 31 лютого 2011 року); «Закарпатські правові читання» (м. Ужгород, 28-29 квітня 2011 року); «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 21-22 травня 2011 року); «Юридична наука: політичні, економічні та соціальні витоки сьогодення» (м. Київ, 1-2 грудня 2011 року); «Право та сучасне суспільство: реалії співвідношення» (м. Запоріжжя, 30 березня 2012 року); «Нові завдання та напрями розвитку юридичної науки у XXІ столітті» (м. Львів, 15-16 листопада 2013 року).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п'яти статтях, чотири із яких опубліковано у наукових фахових виданнях України, а одну - у фаховому зарубіжному виданні, та шести тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації зумовлена метою та задачами дослідження і характером розглянутих проблем. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та двох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 205 сторінок, із них основний текст - 184 сторінки, список використаних джерел - 19 сторінок (193 найменування), додатки займають дві сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1 «Теоретико-правові засади діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні» складається з двох підрозділів, які присвячені дослідженню державного кордону як об'єкта адміністративно-правової діяльності правоохоронних органів та визначення системи правоохоронних органів, що забезпечують правопорядок на державному кордоні.

У підрозділі 1.1. «Державний кордон як об'єкт адміністративно-правової діяльності правоохоронних органів» звертається увага на недоліки договірно-правового оформлення державного кордону, його делімітації та демаркації. Запропоновано шляхи їх усунення.

Проаналізовано сучасний стан змістовного наповнення дефініцій «недоторканність державного кордону», «охорона державного кордону» та «захист державного кордону». Вказується, що, об'єктами правоохоронної діяльності Державної прикордонної служби України є недоторканність державного кордону та охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, що забезпечується здійсненням відповідних заходів щодо їх охорони.

Діяльність Державної прикордонної служби України та інших правоохоронних органів щодо охорони державного кордону визначено як охорону правопорядку на державному кордоні, прикордонній та у виключній (морській) економічній зоні України. Проаналізовано сучасний стан демаркації сухопутної ділянки Державного кордону України з колишніми республіками СРСР, визначено проблемні питання та шляхи їх усунення.

Запропоновано визначення правоохоронної діяльності Державної прикордонної служби як такої, що забезпечує правопорядок на державному кордоні, у прикордонній та у виключній (морській) економічній зоні України шляхом застосування до правопорушників заходів державного примусу з метою забезпечення дотримання норм чинного законодавства про державний кордон України. Проаналізовано стан діяльності та взаємодія Державної прикордонної служби з іншими правоохоронними органами, громадськими організаціями та населенням щодо запобігання, виявлення й припинення правопорушень, притягнення правопорушників до відповідальності.

Підрозділ 1.2. «Система правоохоронних органів, що забезпечують правопорядок на державному кордоні» присвячений дослідженню державних органів виконавчої влади та визначенню системи правоохоронних органів, що забезпечують правопорядок на державному кордоні.

Проаналізовані різні дефініції, досліджуються поняття правових категорій «правоохоронна діяльність» та «правоохоронні органи», які є нормативно невизначеними, що призводить до правових колізій, непорозумінь та неоднозначного тлумачення науковцями вказаних правових категорій при застосуванні тих чи інших положень закону. Звертається увага, що законодавець неоднозначно та непослідовно визначає ці поняття у різних законодавчих актах України, які стосуються діяльності правоохоронних органів. Відсутність конкретного визначення того, які ж саме органи слід вважати правоохоронними, негативно впливає на діяльність цих органів, їх компетенцію, правовий і соціальний статус їх працівників. Автором запропоновано перелік державних органів, які необхідно вважати правоохоронними.

Обґрунтовується теза, що захист державного кордону України необхідно розглядати як комплекс заходів, а саме: дипломатичних, політичних, прикордонних економічних, розвідувальних, контррозвідувальних, військових, оперативно-розшукових, імміграційних, природоохоронних, екологічних, санітарно-карантинних та інших, які здійснюються скоординованою діяльністю правоохоронних органів у межах наданих їм повноважень.

Доведено, що органи, які забезпечують охорону режиму державного кордону України, повинні бути представлені у вигляді системи державних органів, які мають забезпечувати правопорядок на державному кордоні з чітко визначеними задачами, які покладені на них, структурою та повноваженнями. Виключення будь-якого елемента даної системи не дає можливості повною мірою забезпечити охорону режиму державного кордону України. Підвищення ефективності охорони режиму державного кордону України передбачає й усунення недоліків і прогалин чинного законодавства. Вносяться пропозиції щодо удосконалення законодавства та прийняття єдиного законодавчого акту, який має відображати систему, структуру та функціональні повноваження органів державної влади, які здійснюють охорону режиму державного кордону України.

Розділ 2 «Адміністративно-правові основи взаємодії органів внутрішніх справ з Державною прикордонною службою України» складається з трьох підрозділів у яких досліджено організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ, охарактеризовано Державну прикордонну службу України як суб'єкта правоохоронної діяльності та визначено її правоохоронні функції. Визначено правові основи та форми взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України.

У підрозділі 2.1. «Організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ» здійснюється аналіз законодавства України, норми якого регулюють діяльність органів внутрішніх справ. Досліджено організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх, структуру та повноваження.

Досліджуючи поняття «органи внутрішніх справ», наголошується, що воно досить часто вживається як у нормативно-правових актах, так і в науці адміністративного права. Проте на даний час не існує жодного законодавчого акту, в якому б містилося легальне визначення поняття «органи внутрішніх справ». Проаналізовано різні дефініції поняття «органи внутрішніх справ».

Досліджується проект Закону України «Про органи внутрішніх справ України». Незважаючи на певні недоліки цього закону, зазначаються й позитивні аспекти запропонованого законопроекту. Авторами законопроекту зроблено спробу надати легальне визначення поняття «органи внутрішніх справ», правові та організаційні засади їх діяльності, функції, загальну структуру, систему кадрового, фінансового й ресурсного забезпечення, правового та соціального захисту працівників органів внутрішніх справ.

Обґрунтовується необхідність прийняття такого закону, який сприятиме ефективному функціонуванню правоохоронної системи нашої держави. Доведено недоцільність існування двох окремих підрозділів - Державної прикордонної служби та Державної прикордонної міліції, а також необхідність створення окремого органу, антикорупційного бюро.

На підставі аналізу чинного законодавства, підзаконних нормативно-правових актів та наукових поглядів автором обґрунтовується, що до організаційної структури органів внутрішніх справ слід віднести органи, які безпосередньо підпорядковані Міністерству внутрішніх справ України, а саме:

1. Систему органів міліції, діяльність яких регламентована Законом України «Про міліцію» (кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, транспортна міліції, міліція охорони, судова міліція, спеціальна міліція, внутрішня безпека).

2. Органи досудового розслідування, які здійснюють свою діяльність на основі норм Кримінального процесуального кодексу України.

3. Національну гвардію України, яка функціонує на основі норм Закону України «Про Національну гвардію України».

Підрозділ 2.2. «Державна прикордонна служба України як суб'єкт правоохоронної діяльності» присвячений дослідженню правоохоронних функцій та правовому аналізу нормативно-правових актів, що регламентують діяльність Державної прикордонної служби України.

Здійснено аналіз та визначено правоохоронні функції Державної прикордонної служби України, що характеризують її як правоохоронний орган спеціального призначення, який поєднує декілька напрямів правоохоронної діяльності держави. По-перше, це охорона правопорядку, по-друге, забезпечення національної безпеки, по-третє, захист прав, свобод та законних інтересів людини.

Проаналізувавши різні дефініції поняття «правоохоронні функції», автор пропонує удосконалення цього визначення. Правоохоронними функціями слід вважати такі, що виконуються компетентними державними органами, діяльність яких спрямована на виконання завдань з охорони правопорядку шляхом застосування заходів державного примусу.

Звертається увага на ряд невирішених проблемних питань у прикордонній сфері. Зокрема, це реалізація правового статусу Державної прикордонної служби України як правоохоронного органу.

Дисертант виходить із того, що одним із головних сучасних завдань розбудови Державної прикордонної служби України є удосконалення правового регулювання її діяльності та заходів щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні.

На підставі здійсненого аналізу нормативно-правового регулювання відносин, що виникають у сфері охорони державного кордону України, звертається увага на проблемні питання нормативно-правового регулювання, пропонуються шляхи їх вирішення та подальшого удосконалення механізмів реалізації Державною прикордонною службою України своїх правоохоронних функцій.

Обґрунтовано, що пріоритетним напрямом розвитку Державної прикордонної служби України є створення сучасної прикордонної служби як правоохоронного органу європейського типу, який відіграє значну роль у протидії міжнародному тероризму, контрабанді та незаконній міграції.

Підрозділ 2.3. «Правові основи взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні» розкриває правові основи взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України як органів, що забезпечують правопорядок на державному кордоні.

Вказується, що надійна охорона державного кордону безпосередньо залежить від діяльності Державної прикордонної служби України та органів внутрішніх справ. Це пояснюється тим, що названі правоохоронні органи мають спільні цілі та завдання в забезпеченні прикордонної безпеки України, здійснюють свою діяльність специфічними формами й методами, незалежно один від одного і в межах встановленої законом компетенції.

На підставі здійсненого аналізу та правозастосовної діяльності автор підкреслює, що результати діяльності правоохоронних органів, які є суб'єктами охорони державного кордону, певною мірою залежать від добре налагодженої координації їх дій та взаємодії між ними.

Досліджено юридичну характеристику правових засад взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України з питань профілактики правопорушень, з'ясовано проблемні питання щодо нормативно-правового регулювання взаємодії між правоохоронними органами, які виникають у прикордонній сфері, та окреслено шляхи їх вирішення.

Запропоновано виділити п'ять основних форм взаємодії Державної прикордонної служби України та органів внутрішніх справ:

1) взаємодія інспекторів прикордонної служби Державної прикордонної служби України та дільничних інспекторів міліції в системі МВС України;

2) надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень органів внутрішніх справ щодо осіб, які перетинають державний кордон;

3) взаємодія Державної прикордонної служби України з слідчими підрозділами ОВС під час затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, без ухвали слідчого судді або суду;

4) взаємодія органів Державної прикордонної служби та МВС під час виконання завдань у межах території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

5) ведення спільних обліків осіб, яких затримано за порушення законодавства України про державний кордон та про правовий статус іноземців;

Розділ 3 «Діяльність органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби в умовах євроінтеграційних процесів» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Правові засади євроінтеграції України в сучасних умовах» зазначається, що характерною рисою сучасної політики є активізація інтеграційних процесів, які мають безпосередній вплив на діяльність Державної прикордонної служби України.

Звертається увага, що з перших років незалежності Україна визначила пріоритетним зовнішньополітичним напрямом інтеграцію до Європейського Союзу. Наголошується, що незважаючи на складні внутрішньополітичні процеси, зміни на світовій арені, ці стратегічні цілі зовнішньої політики нашої держави залишаються незмінними.

Проведено аналіз національного законодавства та міжнародних нормативно-правових актів з метою визначення пріоритетних напрямів реалізації правової політики України.

Акцентується увага на результатах соціальних опитувань, зазначаються певні негативні та позитивні наслідки при вступі України до Європейського Союзу.

Зазначається роль впливу міжнародних нормативно-правових актів на стан правової політики держави у сфері охорони державного кордону України та діяльності органів внутрішніх справ і Державної прикордонної служби України в умовах євроінтеграційних процесів.

У підрозділі 3.2. «Роль взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України у процесі інтеграції до системи європейської безпеки» з метою вивчення європейського досвіду та визначення шляхів його використання для формування національної системи охорони державного кордону європейського типу проведено аналіз законодавства європейських країн щодо формування єдиної державної політики у сфері прикордонної безпеки.

Враховуючи досвід країн Європейського Союзу щодо охорони режиму державного кордону, визначено основні напрями реформування правоохоронної системи охорони державного кордону України.

Підтримується думка про доопрацювання та прийняття Законів України: «Про Державну прикордонну міліцію», «Про органи внутрішніх справ України», які відповідають європейським стандартам щодо забезпечення прикордонної безпеки. Прийняття цих законів сприятиме підвищенню ефективності діяльності системи правоохоронних органів, які забезпечують правопорядок на державному кордоні України, та позитивно вплине на адаптацію законодавства України в сфері охорони державного кордону до стандартів Європейського Союзу.

На підставі проведеної загальної характеристики інтеграційних процесів наголошено, що стратегічним напрямом розвитку національної системи охорони державного кордону України є створення моделі інтегрованого управління державним кордоном, яка базується на взаємодії між правоохоронними органами, що здійснюють правопорядок на кордоні, взявши за основу загальноєвропейський досвід у сфері прикордонної безпеки.

Визначено, що подальше вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України повинно здійснюватися з такою структурою Європейського Союзу, як Європейська Агенція (FRONTEX), що позитивно сприятиме інтеграції України до Європейського Союзу та системи загальної європейської безпеки.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу організаційно-правових засад взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України в умовах євроінтеграційних процесів, виконаного на основі національного та міжнародного законодавства, теоретичного осмислення низки наукових праць у різних галузях знань, дисертантом здійснено теоретичне узагальнення й нове розв'язання наукової задачі, що полягає у необхідності вдосконалення взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України в умовах євроінтеграційних процесів на державному кордоні України.

Основні із них такі:

1. Шляхом розкриття змісту поняття «державного кордону» як об'єкта адміністративно-правової діяльності правоохоронних органів та дослідження теоретико-правових засад діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні України доведено, що діяльність Державної прикордонної служби України є правоохоронною. Вона забезпечує правопорядок на державному кордоні, у прикордонній та у виключній (морській) економічній зоні України а у разі необхідності з метою забезпечення дотримання норм чинного законодавства про державний кордон України уповноважені особи Державної прикордонної служби України застосовують до фізичних і юридичних осіб заходи державного примусу. Державна прикордонна служба України здійснює координацію діяльності та взаємодії з іншими правоохоронними органами, громадськими організаціями і населенням щодо запобігання, виявлення, припинення правопорушень та притягнення правопорушників до відповідальності. Визначено правоохоронну діяльність Державної прикордонної служби як таку, що забезпечує правопорядок на державному кордоні, у прикордонній та у виключній (морській) економічній зоні України шляхом застосування до правопорушників заходів державного примусу з метою забезпечення дотримання норм чинного законодавства про державний кордон України.

2. Одним із об'єктів адміністративно-правової діяльності правоохоронних органів є державний кордон, недоторканність якого передбачає недоторканність не лише державної території, а й самої лінії кордону, заборону її перетинання без дозволу компетентних органів чи поза встановленими правилами. Така охорона здійснюється шляхом застосування правоохоронними органами комплексу заходів, спрямованих на недопущення порушень законодавства про державний кордон України, забезпечення необхідних умов для функціонування державного кордону, дотримання режимів, що встановлені на державному кордоні, попередження, виявлення, припинення правопорушень та притягнення винних до відповідальності.

3. Доведено, що сучасна система державних правоохоронних органів, які забезпечують правопорядок та охорону державного кордону України має розгалужену систему. Це потребує правового врегулювання на законодавчому рівні. Пропонується внести зміни до Закону України «Про державний кордон України» та чітко визначити систему органів, що здійснюють охорону режиму державного кордону України, механізм їх взаємодії та координації. До системи органів, які забезпечують охорону режиму державного кордону України, пропонується віднести: 1) вищі органи державної влади (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України); 2) центральні органи державної виконавчої влади України (Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України; Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство культури України); 3) центральні органи державної виконавчої влади із спеціальним статусом (Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України); 4) військові формування (Збройні сили України); 5) місцеві органи державної влади; органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, громадські формування.

4. Визначено організаційну структуру органів внутрішніх справ, до якої запропоновано віднести:

1) Систему органів міліції, діяльність яких регламентована Законом України «Про міліцію» (кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, транспортна міліції, міліція охорони, судова міліція, спеціальна міліція, внутрішня безпека).

2) Органи досудового розслідування, які здійснюють свою діяльність на основі норм Кримінального процесуального кодексу України.

3) Національну гвардію України, яка функціонує на основі норм Закону України «Про Національну гвардію України».

5. Доведено, що організаційно-правове забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України як суб'єкта правоохоронної діяльності здійснюється упродовж тривалого історичного періоду. Її функції та повноваження у правоохоронній діяльності значно розширено, здійснено перехід від військового формування до правоохоронного органу європейського типу, що значно посилює роль Державної прикордонної служби України у протидії міжнародному тероризму, контрабанді й незаконній міграції та має велике значення для забезпечення недоторканності державного кордону й охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, прискорення євроінтеграційного процесу України. Визначено правоохоронні функції, що характеризують її як правоохоронний орган спеціального призначення, основними з яких є: 1) здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; 2) ведення оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України; 3) участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів; 4) координація діяльності правоохоронних органів, що забезпечують правопорядок на державному кордоні, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

6. Визначено п'ять основних форм взаємодії Державної прикордонної служби України та органів внутрішніх справ:

1) взаємодія інспекторів прикордонної служби Державної прикордонної служби України та дільничних інспекторів міліції в системі МВС України;

2) надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень органів внутрішніх справ щодо осіб, які перетинають державний кордон;

3) взаємодія Державної прикордонної служби України зі слідчими підрозділами органів внутрішніх справ під час затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, без ухвали слідчого судді або суду;

4) взаємодія органів Державної прикордонної служби та Міністерства внутрішніх справ під час виконання завдань у межах території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

5) ведення спільних обліків осіб, яких затримано за порушення законодавства України про державний кордон та про правовий статус іноземців.

7. Проведений аналіз правових основ взаємодії Державної прикордонної служби України та підрозділів органів внутрішніх справ дає підстави вважати, що державний кордон України є специфічним об'єктом діяльності правоохоронних органів, який зумовлений наявністю особливого режиму як на самому державному кордоні, так і на прикордонній території, де перетинаються інтереси й об'єднуються зусилля широкого кола правоохоронних органів України та суміжних держав.

8. Аналіз національного та міжнародного законодавства дає підстави стверджувати, що питання формування й реалізації державної політики України з країнами Європейського Союзу у сфері прикордонної безпеки на цей час є одним із пріоритетних напрямів діяльності. Відповідні заходи щодо забезпечення прикордонної безпеки здійснюються як на державному, так і на міжнародному рівні. Країнами Європейського Союзу сформовано ефективну систему координації та взаємодії, що ефективно функціонує завдяки єдиній координаційній установі - Європейській Агенції з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів Європейського Союзу (FRONTEX).

9. Запропоновано модель інтегрованого управління державним кордоном, яка базується на взаємодії між правоохоронними органами, що здійснюють правопорядок на державному кордоні та співробітництві з Європейською Агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів Європейського Союзу (FRONTEX), взявши за основу загальноєвропейський досвід у сфері прикордонної безпеки.

Така модель полягає у створенні інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією стосовно осіб, які скоїли кримінальні та адміністративні правопорушення на території України. Основою вищезазначеної інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи є обліки Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України, які мають бути інтегровані з Єдиним реєстром досудових розслідувань та міжвідомчою автоматизованою системою обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан». Здійсненні координації Державною прикордонною службою України (Прикордонною поліцією), взаємодії між правоохоронними органами, що забезпечують правопорядок на державному кордоні та оперативного співробітництва з Європейською Агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів Європейського Союзу (FRONTEX) щодо оперативного обміну інформацією, проведення сумісних оперативних заходів, перейняття досвіду роботи агенції щодо забезпечення правопорядку.

10. Основні напрями реформування правоохоронної системи охорони державного кордону України повинні враховувати євроінтеграційний вектор зовнішньої політики України під час проведення реформування національної системи охорони режиму державного кордону. З цією метою пропонується використання в нашій державі зарубіжного досвіду тих країн, які нещодавно вступили до ЄС та реформували свої прикордонні відомства відповідно до норм Європейського Союзу. Звертається увага на те, що майже в усіх країнах ЄС прикордонні відомства входять до організаційної структури міністерств внутрішніх справ.

11. Основу системи правоохоронних органів, що здійснюють правопорядок на державному кордоні України, становлять Державна прикордонна служба України та органи внутрішніх справ. Проте через розрізнені дії і підпорядкування різним відомствам така діяльність є малоефективною. З метою удосконалення взаємодії цих органів пропонується об'єднання цих органів в єдину систему.

12. Законодавство України стосовно охорони режиму державного кордону не повною мірою відповідає реаліям сьогодення, реалізації єдиної державної політики у сфері прикордонної безпеки та потребує змін і доповнень з урахуванням досвіду європейських країн. З цією метою підтримуємо думку про необхідність доопрацювання та прийняття Законів України: «Про Державну прикордонну міліцію», «Про органи внутрішніх справ України», які, на думку автора, відповідають європейським стандартам щодо забезпечення прикордонної безпеки. Прийняття цих законів сприятиме підвищенню ефективності діяльності системи правоохоронних органів та позитивно вплине на адаптацію законодавства України у сфері охорони державного кордону до законодавства Європейського Союзу.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

Ільченко О. В. Правові аспекти визначення системи правоохоронних органів України, їх місце в системі органів державної влади / О. В. Ільченко // Митна справа. - 2012. - № 1 (79). - С. 92-96.

Ільченко О. В. Державний кордон як об'єкт адміністративно-правової діяльності правоохоронних органів / О. В. Ільченко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2012. - Вип. 173. - Ч. 1. - С. 211-218.

Ільченко О. В. Актуальні питання щодо визначення поняття та загальної структури органів внутрішніх справ / О. В. Ільченко // Публічне право. - 2013. - № 1 (9). - С. 160-172.

Ільченко О. В. Актуальні питання щодо визначення діяльності Державної прикордонної служби України як суб'єкта правоохоронної діяльності / О. В. Ільченко // Митна справа. - 2013. - № 2 (86). - С. 199-203.

Статті в іноземних виданнях:

Ильченко А. В. Актуальные вопросы взаимодействия органов внутренних дел и Государственной пограничной службы Украины по вопросам профилактики правонарушений / А. В. Ильченко // Право и политика. - 2013. - № 3. - С. 180-184.

Матеріали конференцій

Ільченко О. В. Роль міжнародно-правових актів у діяльності підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів / О. В. Ільченко // Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення: ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 31 лют. 2011 р.: тези доп. - Запоріжжя, 2011. - С. 25-28.

Ільченко О. В. Основні положення взаємодії України та Європейського союзу у сфері юстиції та внутрішніх справ / О. В. Ільченко // Закарпатські правові читання : ІІІ всеукр. наук.-практ. конф., 28-29 квіт. 2011 р.: тези доп. - Ужгород, 2011. - С. 158-161.

Ільченко О. В. Особливості застосування заходів адміністративного примусу в діяльності Державної прикордонної служби України щодо охорони державного кордону / О. В. Ільченко // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку : IV міжнар. наук.-практ. конф., 21-22 трав. 2011 р.: тези доп. - Суми, 2011. - С. 147-149.

Ільченко О. В. Визначення системи державних правоохоронних органів України та їх місце в системі органів державної влади / О. В. Ільченко // Юридична наука: політичні, економічні та соціальні витоки сьогодення : міжнар. наук.-практ. конф., 1- 2 груд. 2011 р.: тези доп. - К., 2011. - С. 96-98.

Ільченко О. В. Окремі аспекти визначення системи державних правоохоронних органів, що забезпечують порядок на державному кордоні / О. В. Ільченко // Право та сучасне суспільство: реалії співвідношення: міжнар. наук.-практ. конф., 30 берез. 2012 р.: тези доп. - Запоріжжя, 2012. - С. 23-25.

Ільченко О. В. Адміністративні аспекти щодо визначення форм взаємодії органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби з питань профілактики правопорушень / О. В. Ільченко // Нові завдання та напрями розвитку юридичної науки у XXІ столітті: міжнар. наук.-практ. конф., 15-16 листоп. 2013 р.: тези доп. - Л., 2013. - С. 32-35.

Размещено на Allbest.ru