Адміністративно-правове регулювання порядку створення і діяльності торгово-промислових палат в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Міністерства освіти і науки України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Адміністративно-правове регулювання порядку створення і діяльності торгово-промислових палат в Україні

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Куц Андрій Вячеславович

Запоріжжя - 2013

Робота виконана у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Коломоєць Тетяна Олександрівна, Запорізький національний університет, декан юридичного факультету;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Миколенко Олександр Іванович, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, професор кафедри адміністративного та господарського права;

кандидат юридичних наук, доцент Мацелик Тетяна Олександрівна, Національний університет державної податкової служби України, завідувач кафедри господарсько-правових дисциплін.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У контексті сучасних вітчизняних державотворчих та правотворчих процесів підвищена увага приділяється перегляду адміністративно-правових засад регулювання у всіх сферах суспільних відносин, у тому числі в економічній. В умовах кардинального перегляду сутності, змісту, призначення адміністративного права, оновлення адміністративного законодавства істотно розширюється сфера застосування диспозитивного методу адміністративно-правового регулювання, активізується участь в адміністративних правовідносинах, у тому числі процедурних, так званих «нелідируючих», «некласичних» суб'єктів, чільне місце серед яких належить торгово-промисловим палатам (далі - ТПП). Традиційно торгово-промислові палати були і залишаються недержавними організаціями, призначення яких полягає у створенні сприятливих умов для підприємницької діяльності, сприянні всебічному розвитку науково-технічних і торговельних зв`язків між українськими підприємцями та їх зарубіжними партнерами, представництві інтересів їх членів з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами. Засади функціонування ТПП є предметом регулювання різних галузей національного права, в тому числі й адміністративного, яке безпосередньо регламентує відносини, пов'язані з порядком їх створення, контролем за їх діяльністю, припиненням діяльності торгово-промислових палат. В умовах запровадження новітніх інститутів, оновлення правових засад адміністративно-процедурних відносин, у тому числі їх кодифікації, в поле зору нормотворця потрапляють і відносини за участю ТПП, що, у свою чергу, вимагає активізації ґрунтовних доктринальних галузевих досліджень.

На сьогодні вітчизняна палатівська система включає: ТПП України, 27 регіональних палат і понад 120 відділень у промислових центрах держави. За даними офіційного сайту Торгово-промислової палати України, вона об'єднує в своєму складі наразі майже 10 тис. господарюючих суб'єктів різних форм власності, зайнятих у різних галузях народного господарства (наприклад, сільське господарство, мисливство та лісове господарство - 370 підприємств, металургія та оброблення металу - 512, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів - 778, транспорт та зв'язок - 808, оптова торгівля і посередництво в торгівлі - 2238 тощо), що свідчить про широкомасштабність діяльності ТПП, розмаїття їх цільової та галузевої спрямованості - отже, вдосконалення правових засад їх діяльності є нагальною потребою подальшого розвитку України як демократичної, правової, економічно розвиненої держави. Саме тому їх ефективна злагоджена діяльність вимагає формування досконалого правового підґрунтя їх діяльності, в тому числі щодо адміністративно-правових засад регулювання порядку їх створення та діяльності як різновидів адміністративних процедур, а це, у свою чергу, обумовлює потребу дотримання принципу науковості, формування ґрунтовного наукового базису для відповідних сучасних нормотворчих та правотворчих процесів.

Основоположною базою дослідження вказаної проблематики є праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених-юристів, у тому числі адміністративістів: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.Н. Бахраха, Ю.П. Битяка, Л.Р. Білої-Тіунової, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, С.В. Ківалова, Ю.М. Козлова, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Т.О. Мацелик, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, П.С. Пацурківського, Д.В. Приймаченка, А.О. Селіванова, В.Д. Сорокіна, Ю.О. Тихомирова, М.М. Тищенка, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи та ін. Окрім того, опрацьовані та використані наукові роботи, безпосередньо присвячені адміністративним процедурам (праці Р.С. Алімова, О.С. Беркутової, О.Ю. Волкович, О.Б. Кравченко, Р.О. Куйбіди, О.С. Лагоди, О.І. Миколенка, О.О. Нікольської, М.В. Сілайчева, В.П. Тимощука, А.І. Філатової А.М. Школика та ін.), а також окремим економіко-правовим та історико-правовим питанням діяльності ТПП (роботи Г.М. Болдирь, І.Л. Гурняк, О.В. Дзери, К.Р. Добкіної, О.В. Кучай, І.М. Кучеренко, О.Г. Пшонки, О.М. Торгашина та ін.). Однак, попри багатоманітність наукових джерел, жодної роботи з вказаної проблематики, в якій би комплексно досліджувались адміністративно-правові засади порядку створення та функціонування ТПП в Україні (з урахуванням досягнень сучасної правової доктрини та законодавства), до цього часу немає, що й зумовлює актуальність і доцільність досліджуваної теми, необхідність її комплексного розкриття.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до Плану наукових досліджень юридичного факультету Запорізького національного університету на 2011-2014 рр. та комплексного наукового проекту «Дослідження основних напрямків реформування законодавства України в контексті глобалізаційних процесів» (номер державної реєстрації 0111U008532). Дисертаційна робота відповідає Пріоритетним напрямкам розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затвердженим Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. №14-10 (зі змінами від 05.03.2012 р. №4-12). Крім того, тема дисертації пов'язана з підготовкою змін до адміністративного законодавства та має безпосереднє відношення до Концепції адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 р., Концепції адміністративної реформи в Україні, впровадженої Указом Президента України від 22.07.1998 р., Концепції проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 р., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 р.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - на підставі аналізу наявних наукових, публіцистичних, нормативних джерел, правозастосовчої практики визначити особливості адміністративно-правового регулювання порядку створення та діяльності торгово-промислових палат в Україні, окреслити проблеми та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в досліджуваній сфері та практики його застосування.

Згідно з поставленою метою визначені такі завдання дослідження:

- охарактеризувати особливості адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності торгово-промислових палат, генезу торгово-промислових палат, нормативного закріплення та дослідження в правовій доктрині засад їх створення та діяльності;

- визначити поняття, ознаки та види торгово-промислових палат, порядок створення та діяльності яких є об'єктом адміністративно-правового регулювання;

- з'ясувати особливості реєстрації торгово-промислових палат як різновиду адміністративної процедури;

- охарактеризувати засади державного контролю за діяльністю торгово-промислових палат;

- проаналізувати процедуру припинення діяльності торгово-промислових палат;

- узагальнити досвід адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності торгово-промислових палат у зарубіжних країнах та основні напрямки його запозичення в Україні.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у зв'язку із адміністративно-правовим регулюванням порядку створення та діяльності торгово-промислових палат в Україні.

Предмет дослідження - адміністративно-правове регулювання порядку створення та діяльності торгово-промислових палат в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить сукупність методів та прийомів наукового пізнання: філософських, загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, системний аналіз тощо), спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового тощо). Так, діалектичний метод пізнання процесів, пов'язаних зі створенням та діяльністю торгово-промислових палат, дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв'язку, виявити усталені напрямки і закономірності в цілому. Історико-правовий метод передбачає вивчення генези торгово-промислових палат, нормативного закріплення та дослідження в правовій доктрині засад їх створення і діяльності (підрозділ 1.1), системно-структурний підхід застосовувався при визначенні предмету адміністративно-правового регулювання діяльності ТПП (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3), логіко-семантичний - для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3). Важливе значення має також порівняльно-правовий метод, який дозволив виявити переваги та недоліки зарубіжного нормативного визначення засад адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТПП та можливості його запозичення для України (розділ 3). Методи моделювання, аналізу та синтезу були використані при розробці пропозицій з удосконалення законодавства. Специфіка об'єкту, що досліджується, його міжгалузевий характер передбачає застосування цілої низки наукових підходів: фундаментального, порівняльно-ретроспективного (підрозділ 1.1), органічної єдності теорії і практики (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3), поєднання критичного і раціонального (розділ 3), єдності логічного та системного підходу (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3).

Нормативна основа дослідження - чинне та раніше діюче законодавство України та зарубіжних країн, у тому числі адміністративне (процесуальне, процедурне, деліктне, з питань публічного адміністрування), перспективне законодавство.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані, розміщені на офіційному сайті ТПП України, дані, акумульовані ТПП Запорізької області, а також враховано власний досвід практичної роботи в системі ТПП.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці монографічним дослідженням, присвяченим адміністративно-правовому регулюванню порядку створення і діяльності ТПП, з урахуванням сучасних досягнень правової доктрини та законодавства, результатом якого є низка нових наукових положень і висновків, що виносяться на захист, а саме:

вперше:

- розглянуто і проаналізовано реєстрацію торгово-промислових палат, контроль за їх діяльністю, реєстрацію припинення діяльності торгово-промислових палат як адміністративні процедури, визначено особливості цих процедур;

- визначено ґенезу торгово-промислових палат, нормативного закріплення та дослідження в правовій, у тому числі адміністративно-правовій, доктрині засад їх створення і діяльності, умовно виділені їх етапи: І - створення в 1848 р. перших торгово-промислових палат (м. Львів та м. Чернівці) - із відсутністю спеціальних нормативно-правових актів, які б визначали правові засади порядку створення та діяльності торгово-промислових палат, фрагментарними доктринально-правовими дослідженнями окремих аспектів їх діяльності в контексті аналізу посередництва, торгівлі, економічної діяльності; ІІ - започаткування палатівського руху на території Російської імперії (створення в 1905 р. Ради з'їздів представників біржової торгівлі та сільського господарства, в 1911 р. - Російської експортної палати) - із появою значної кількості нормативно-правових актів, які регулювали окремі аспекти діяльності ТПП, у тому числі різні напрямки їх діяльності, переважно в приватно-правовій сфері; з одночасними поодинокими узагальненими правовими дослідженнями окремих аспектів діяльності ТПП знову ж таки переважно в аспекті адміністративно-правового регулювання у сфері економіки; ІІІ -радянський період (заснування в 1932 р. Всесоюзної торгової палати зі створенням у 1936 р. Українського відділення у м. Харкові; перетворення її в 1972 р. на Торгово-промислову палату СРСР) - із прийняттям єдиного законодавчого акту, який у загальних рисах визначив засади створення, діяльності ТПП, що узгоджувались з існуючими на той час пріоритетами регулювання відносин державного управління, планової економіки; узагальненими правовими дослідженнями діяльності ТПП в аспекті державного управління в економічній сфері; фрагментарною увагою до особливостей їх діяльності; ІV - сучасний етап (розпочався із прийняттям 02.12.1997 р. Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні») - із поступовою спеціалізацією нормотворчої діяльності в зазначеній сфері, щоправда, із залишенням поза увагою проблемних аспектів діяльності ТПП та спеціалізацією, дещо фрагментарною, доктринальних досліджень діяльності ТПП в аспекті поєднання характеристики ТПП як виду суб'єктів адміністративно-правових відносин, а також із появою поодиноких робіт з характеристикою окремих адміністративних процедур;

- запропоновано авторську класифікацію видів торгово-промислових палат з використанням різних критеріїв (значення; адміністративно-територіальний розподіл; кількість членів, або обсяг членства; мережа представництв, галузева спрямованість більшості членів тощо) для подальшого використання класифікації в правовій доктрині та закріплення їх законодавстві;

удосконалено:

- визначення поняття «торгово-промислова палата» як специфічного суб'єкта адміністративного права, недержавної неприбуткової самоврядної організації, яка об'єднує юридичних осіб (створених і діючих за законодавством України), фізичних осіб-підприємців та їх об'єднання з метою сприяння розвитку національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, розвитку науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн; а також понять «реєстрація ТПП», «державний контроль за діяльністю ТПП», «реєстрація припинення діяльності ТПП»;

- наукові положення щодо визначення та змісту адміністративних процедур, їх різновидів, зокрема, на прикладі створення ТПП, державного контролю за їх діяльністю, припинення діяльності ТПП;

- пропозиції та рекомендації щодо внесення змін до діючого законодавства України, яке визначає засади створення та діяльності ТПП;

набули подальшого розвитку:

- наукові положення, які стосуються ознак (самостійність, недержавність, неприбутковість, самоврядність, членство організації, цільова спрямованість, добровільність, територіальність) торгово-промислових палат;

- наукові положення стосовно узагальнення зарубіжного досвіду нормативного визначення адміністративно-правових засад створення та діяльності ТПП та можливості його запозичення в Україні з акцентом на тих здобутках, які апробовані часом, практикою і є прийнятними для України;

- пропозиції щодо основних напрямків удосконалення нормативних засад створення та діяльності ТПП (зокрема, запропоновано зміни та доповнення до Закону України від 02.12.1997 р. «Про торгово-промислові палати в Україні», Проекту Адміністративно-процедурного кодексу України тощо).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані:

- у науково-дослідній діяльності - для подальшої розробки теоретичних та практичних проблем адміністративних процедур, засад адміністративної реформи, при проведенні наукових семінарів (акт впровадження Запорізького національного університету від 15.11.2012 р.);

- у правотворчій та правозастосовчій діяльності: результати дослідження містять низку пропозицій щодо прийняття нового та внесення змін до чинного законодавства, запропоновані рекомендації можуть бути використані в правозастосовчій практиці (акти впровадження Торгово-промислової палати України від 04.12.2012 р., Запорізької торгово-промислової палати від 04.12.2012 р., Дніпропетровської торгово-промислової палати від 20.12.2012 р.);

- у навчальному процесі - при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисциплін «Адміністративне право України», «Адміністративний процес», «Адміністративна реформа», «Господарське право» (акти впровадження Запорізького національного університету від 15.11.2012 р., Юридичного інституту Національного авіаційного університету від 15.11.2012 р., Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів та природокористування України від 22.11.2012 р., Бердянського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету від 03.12.2012 р., Одеського національного університету імені І.І. Мечникова від 05.12.2012 р., Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» від 05.12.2012 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на 4 науково-практичних конференціях: «Актуальні питання розвитку держави і права: традиції і новації» (м. Київ, 2012 р.), «Глобализация правового пространства: международный, наднациональный, национальный уровни» (г. Харьков, 2012 г.), «Головні напрями систематизації та вдосконалення законодавства України» (м. Київ, 2012 р.), «Національний та міжнародно-правовий вимір стійкого розвитку» (м. Львів, 2012 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 4 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять п'ять підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 193 сторінки. Список використаних джерел налічує 176 найменувань і займає 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію результатів і публікації.

Розділ 1 «Торгово-промислові палати, порядок їх створення і діяльності як об'єкт адміністративно-правового регулювання: загальнотеоретичні та історико-правові аспекти» складається з двох підрозділів і присвячений загальнотеоретичним та історико-правовим аспектам ТПП.

У підрозділі 1.1 «Генеза торгово-промислових палат, нормативного закріплення та дослідження в правовій доктрині засад їх створення і діяльності» на підставі аналізу довідково-енциклопедичної, навчальної, наукової літератури досліджено історичні передумови становлення і розвитку торгово-промислових палат на теренах України в різні історичні періоди з виокремленням особливостей відповідних процесів у різних регіонах. Здобувачем доведено, що, виникнувши як прообраз об'єднань купців та виробників мануфактури, торгово-промислові палати пройшли тернистий шлях свого становлення, постійно модифікувалися і лише на початку ХХ ст. набули ознак та особливостей, притаманних сучасним вітчизняним ТПП. На сьогоднішній день вони є недержавними самоврядними організаціями, які об'єднують фізичних і юридичних осіб з метою створення сприятливих умов для їх підприємницької діяльності. У роботі дисертантом обґрунтовується існування тенденції до постійного розширення сфери участі ТПП в адміністративно-правових (у тому числі адміністративно-процедурних) відносинах з постійною зміною засад їх участі у відповідних правовідносинах.

Автором доводиться відсутність комплексних монографічних досліджень, безпосередньо присвячених засадам адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТПП в Україні. В основному в наявних наукових джерелах різних історичних періодів висвітлюються окремі аспекти діяльності ТПП, здебільшого в економічній (роботи І.Л. Гурняк, О.В. Кучай, Г.М. Болдирь, О.Г. Пшонки та ін.) та приватно-правовій (роботи О.М. Торгашина, К.Р. Добкіна) сферах. В адміністративно-правовій доктрині ТПП лише згадуються при висвітленні адміністративно-правових засад регулювання в економічній сфері (роботи О.П. Рябченко, О.Ю. Минюк, А.Г. Кравченко, М.Ю. Віхляєва, Н.В. Галіциної та ін.), при розширеному визначенні суб'єктів адміністративного права (роботи П.С. Лютікова, Т.О. Мацелик та ін.), при розгляді адміністративно-процедурних питань (роботи О.С. Лагоди, О.І. Миколенка, В.П. Тимощука, А.М. Школика та ін.). Виділяється кілька напрямків доктринального дослідження адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТПП в Україні, характеризується їх зміст та обґрунтовується тенденція до потреби звуження спеціалізації відповідної наукової діяльності задля формування наукового базису, вдосконалення положень законодавства, правової доктрини стосовно відповідних питань на підставі врахування новітніх доктринальних здобутків та результатів сучасного нормотворчого процесу.

Проаналізовано законодавство різних історичних періодів, яке визначало тією чи іншою мірою, хоча і фрагментарно, засади, особливості адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТПП (наприклад, Устав Московського біржового комітету 1869 р., Положення про з'їзд представників біржової торгівлі та сільського господарства 1905 р., Загальне положення про торгово-промислові палати в Росії 1911 р., Статут Всесоюзної торгової палати 1932 р., Положення про Українське республіканське відділення ВТП, затверджене Президією ВТП 1944 р., Постанова «Про Торгово-промислову палату Української РСР» 1972 р., Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» 1997 р. тощо), відзначено відсутність у різні історичні часи єдиного, в тому числі нормативно-правового, акту, який би в систематизованому вигляді визначав поняття і деталізував адміністративні процедури створення, діяльності ТПП, й обґрунтовано потребу його прийняття з узгодженням із положеннями адміністративно-процедурного законодавства в Україні, в тому числі й у майбутнього кодифікованого акту.

У підрозділі 1.2 «Поняття, ознаки та види торгово-промислових палат, порядок створення та діяльності яких є об'єктом адміністративно-правового регулювання» проаналізовано поняття «торгово-промислова палата» в лінгвістичному аспекті, доведено, що воно є синтаксично складеним словосполученням, адже містить у своїй структурі головне слово «палата» та залежні від нього прикметники «торгова», «промислова» і фактично означає назву представницької установи. Зосереджена увага на відсутності сучасної єдиної легальної дефініції ТПП і наявності декількох суперечливих за змістом нормативних визначень торгово-промислової палати в законодавстві, використання яких ускладнює сприйняття нормативного матеріалу, їхньої сутності та призначення, що обумовлює проблеми в правозастосуванні. На підставі опрацювання різних наукових, доктринальних джерел запропоновано авторське визначення торгово-промислової палати, в тому числі й для використання його в правовій доктрині та закріплення в законодавстві. Виокремлено характерні ознаки ТПП та подано детальну їхню характеристику. Дисертантом обумовлено потребу класифікаційного розподілу ТПП для детального з'ясування їхнього статусу, наголошено на відсутності доктринальної і нормативної класифікації ТПП та запропоновано авторський варіант їхньої класифікації з використанням різних критеріїв: за значенням (ТПП України та регіональні ТПП); за адміністративно-територіальним розподілом (Вінницька ТПП, Волинська ТПП, Дніпропетровська ТПП, Донецька ТПП, Житомирська ТПП, Закарпатська ТПП, Запорізька ТПП, Івано-Франківська ТПП та ін.); за кількістю членів, або обсягом членства (понад 1000 членів, від 500 до 1000 членів, до 500 членів тощо); за мережею представництв (без представництв, з кількістю представництв від 1 до 5, з кількістю представництв понад 5); за галузевою спрямованістю більшості членів (члени-представники сільського господарства, мисливства та лісового господарства; харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів; целюлозно-паперової промисловості; видавничої справи; освіти; виробництва гумових та пластмасових виробів; фінансової діяльності тощо).

Розділ 2 «Реєстрація, контроль та припинення діяльності торгово-промислових палат: адміністративно-правова характеристика» складається з трьох підрозділів і присвячений адміністративно-процедурним аспектам створення і діяльності ТПП.

У підрозділі 2.1 «Реєстрація торгово-промислових палат як різновид адміністративної процедури», насамперед, на підставі узагальненого аналізу наукових та навчальних джерел у галузі адміністративного права доведено, що реєстрація торгово-промислових палат є особливим різновидом адміністративної процедури, яка поряд із загальними рисами, притаманними адміністративним процедурам (є послідовністю дій, регламентованих нормами адміністративного права, має специфічний суб'єктний склад, до якого належить орган публічної адміністрації і ТПП, носить публічний та індивідуальний характер, має кінцеву мету - підтвердження легального правового статусу ТПП), має й особливі риси (процедура прийняття індивідуальних адміністративних актів, зовнішня, тобто не в межах системи органів публічної адміністрації, а процедура взаємовідносин цих органів із приватною юридичною особою, може бути безспірною та спірною, заявна, може розглядатись як адміністративна послуга), що обумовлює її специфіку. У роботі виокремлюються проблемні аспекти реєстрації ТПП, в тому числі з урахуванням власного практичного досвіду роботи в зазначеній сфері, пропонуються шляхи їх можливого вирішення, в тому числі щодо вдосконалення нормативних засад реєстрації ТПП шляхом внесення змін і доповнень до чинного законодавства та практики його застосування.

Підрозділ 2.2 «Державний контроль за діяльністю торгово-промислових палат» присвячений аналізу поняття державного контролю, його співвідношення із суміжними правовими поняттями, виокремленню його характерних ознак, а також характеристиці особливостей державного контролю саме за діяльністю торгово-промислових палат. У роботі дисертантом запропоновано авторське визначення державного контролю за діяльністю торгово-промислових палат як постійної діяльності (з використанням специфічних форм та методів) спеціальних уповноважених на те державних органів або посадових осіб, що передбачає спостереження за функціонуванням та оперативне втручання в діяльність ТПП, отримання об'єктивної та достовірної інформації про стан законності та дисципліни в їх діяльності, виявлення причин та умов, що призвели до порушення встановлених законодавством норм, застосування всіх необхідних заходів щодо попередження та усунення порушень правових норм, вжиття заходів щодо притягнення до юридичної відповідальності винних у порушенні діючого законодавства осіб, виявлення фактичного стану справ у торгово-промислових палатах, забезпечення виконання прийнятих рішень. Це визначення запропоновано використовувати в адміністративно-правових доктринальних дослідженнях, а також закріпити на нормативному рівні. На підставі узагальненого аналізу наявних класифікацій видів державного контролю та з урахуванням специфіки його здійснення за діяльністю ТПП запропоновано класифікацію державного контролю за діяльністю ТПП за різними критеріями: залежно від місця суб'єкта, який здійснює контроль у системі органів публічної адміністрації (парламентський, президентський, урядовий, місцевий); залежно від стадії, на якій здійснюється контроль (попередній, поточний або оперативний, наступний); залежно від призначення контролю (загальний і цільовий). Виокремлено проблеми державного контролю за діяльністю ТПП, сформульовані пропозиції щодо вдосконалення його засад.

Підрозділ 2.3 «Реєстрація припинення діяльності торгово-промислових палат» присвячений детальному аналізу особливостей припинення діяльності торгово-промислових палат як особливого різновиду адміністративної процедури. Автором зазначено, що припинення торгово-промислової палати є таким самим закономірним та органічним процесом, як і її створення, а за правовими наслідками реєстрацію припинення діяльності ТПП можна визнати діаметрально протилежною до процедури реєстрації ТПП, адже в результаті проведення першої ТПП втрачає свій правовий статус. До того ж дисертантом зроблено акцент на тому, що адміністративною процедурою варто визнати не сам факт припинення ТПП, або внутрішньо організаційне (господарське) припинення діяльності ТПП, а безпосередню нормативно регламентовану державну реєстрацію припинення ТПП, адже під час реєстрації припинення приватна особа (ТПП) вступає у відносини із суб'єктами публічної адміністрації щодо вирішення індивідуальної справи.

У роботі зазначено, що в Україні відсутні приклади припинення діяльності, а відповідно, і реєстрації припинення діяльності торгово-промислових палат. Водночас автором зазначено, що особливістю припинення ТПП є те, що єдиною формою її є ліквідація, яка може мати два процедурні прояви: ініціативний (за рішенням самої ТПП в особі уповноважених на те органів) та втручальний (за рішенням суду за наявності відповідних підстав). Запропоновано конкретні зміни до чинного законодавства, спрямовані на вдосконалення засад процедури реєстрації припинення ТПП, в тому числі й до Закону України від 02.12.1997 р. «Про торгово-промислові палати в Україні» та Проекту Адміністративно-процедурного кодексу України.

Розділ 3 «Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності торгово-промислових палат та основні напрямки його запозичення в Україні». У розділі, враховуючи зв'язок вітчизняного нормотворення з процесами європейської інтеграції та адаптації законодавства до міжнародних стандартів, обґрунтовується доцільність і можливість запозичення позитивних нормотворчих та правотворчих здобутків, запроваджених і апробованих в зарубіжних країнах. Разом із тим автором наголошено на потребі виваженого підходу до запозичення зарубіжного законодавства та його апробації, врахування вітчизняних національних інтересів і традицій. Традиційно торгово-промислові палати у всьому світі класифікують на ті, що мають публічний статус (посилена взаємодія з органами публічної адміністрації) - Республіка Австрія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Італійська Республіка, Королівство Іспанія тощо, й ті, які мають приватний статус (переважання самостійного регулювання процесів всередині установи) - Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Королівство Данія, Естонська Республіка, Республіка Польща, Португальська Республіка та ін. В якості позитивного зарубіжного досвіду, прийнятного для запозичення Україною, виокремлено таке: щодо процедури державної реєстрації - мінімізація матеріальних та часових витрат на проведення реєстрації, запровадження загальнодоступного національного реєстру не лише ТПП, а й їх членів (досвід Італійської Республіки), щодо державного контролю - посилення ролі ТПП України по відношенню до регіональних торгово-промислових палат, забезпечення постійного аналізу показників економічної діяльності, що має істотне значення не лише в межах окремої торгово-промислової палати, а й для всієї держави (досвід Італійської Республіки), «зближення» ТПП з органами публічної адміністрації щодо висловлення пропозицій діяльності, створення необхідних умов поліпшення напрямків, участі у двосторонньому діалозі (досвід Республіки Австрія), визначення конкретного органу публічної адміністрації, уповноваження на проведення державного контролю за ТПП (досвід Республіки Молдова); щодо реєстрації припинення діяльності - спрощення процедури припинення, мінімізація її витратності, забезпечення прозорості (досвід Королівства Бельгія) тощо. При запозиченні в чинне українське законодавство досвіду зарубіжних країн у сфері адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності ТПП пріоритетним напрямком повинна стати уніфікація всіх адміністративних процедур та закріплення їх в єдиному кодифікованому акті - Адміністративно-процедурному кодексі (за прикладом Республіки Австрія, Фінляндської Республіки, Естонської Республіки, Киргизької Республіки, Республіки Білорусь та ін.). Формулюються конкретні пропозиції щодо запозичення зарубіжного досвіду з метою вдосконалення відповідної вітчизняної сфери.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, виконаного на основі аналізу раніше діючого, чинного та перспективного законодавства України і зарубіжних країн, практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні засад адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності торгово-промислових палат, вдосконаленні його ресурсу на майбутнє. Дисертантом сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:

1. Визначено, що адміністративно-правове регулювання порядку створення і діяльності торгово-промислових палат - це упорядковуючий цілеспрямований вплив держави в особі органів публічної адміністрації на суспільні відносини у сфері реєстрації, контролю, припинення торгово-промислових палат, який полягає в організації ефективної, легальної діяльності останніх. До його ознак слід віднести: 1) зовні - це вплив держави на суспільні відносини, що виникають під час створення і діяльності торгово-промислових палат; 2) суб'єктами є органи публічної адміністрації та торгово-промислові палати; 3) здійснюється за допомогою відповідних правових засобів, сукупність яких утворює механізм адміністративно-правового регулювання; 4) його метою є упорядкування державно-владних відносин (у тому числі й у сфері створення і діяльності торгово-промислових палат); 5) встановлює юридичні права та обов'язки учасників адміністративно-правових відносин, які упорядковуються. У контексті характеристики генези ТПП виокремлено основні етапи нормативного закріплення та дослідження в правовій доктрині засад їх створення та діяльності, а також наведено характеристику кожного з них.

2. З'ясовано місце торгово-промислових палат у системі суб'єктів адміністративного права й обґрунтовано можливість їх розгляду як юридичних осіб приватного права, «некласичних» суб'єктів адміністративного права. Запропоновано авторське визначення поняття «торгово-промислова палата», виокремлено такі специфічні ознаки ТПП: самостійність, недержавність, неприбутковість, самоврядність, членство організації, цільова спрямованість, добровільність, територіальність. Наведено авторський варіант класифікації ТПП із використанням різних критеріїв.

3. Визначено, що реєстрація ТПП - це вид адміністративної процедури, офіційний, встановлений нормативно-правовими актами порядок розгляду та вирішення конкретної адміністративної справи, спрямований на підтвердження легального правового статусу ТПП. Для вдосконалення законодавчих засад державної реєстрації ТПП доцільним є врахування питання граничної кількості засновників ТПП (50) із внесенням у законодавство не сталої цифри, а визначення відсотка підприємств-засновників регіональної ТПП від загальної статистичної кількості суб'єктів ведення господарської діяльності, що сприятиме більш якісному підходу до процесу створення ТПП та дозволить залучити до палатівського руху підприємства та організації всіх секторів економіки держави. Вбачається, що це можливо за рахунок внесення змін до ч. 1 ст. 6 Закону України від 02.12.1997 р. «Про торгово-промислові палати в Україні». Обґрунтовується потреба зменшення 30-денного терміну розгляду заяви про реєстрацію ТПП з одночасним посиленням контролю з боку державного реєстратора за дотриманням порядку створення ТПП, встановленого вітчизняним законодавством, а саме, шляхом внесення змін до ч. 3 ст. 9 Закону України від 02.12.1997 р. «Про торгово-промислові палати в Україні». Звертається увага на те, що існують дещо різні формулювання процедури державної реєстрації в законодавстві; хоча їх змістовне наповнення є однаковим, однак задля уникнення різного тлумачення цих положень і розбіжностей у нормативно-правовому регулюванні доцільним вважається приведення їх у відповідність шляхом закріплення однакового формулювання процедури державної реєстрації і в Законі України від 02.12.1997 р. «Про торгово-промислові палати в Україні», і в Положенні про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат від 08.06.1998 р. Внесення зазначених змін до чинного законодавства дозволить удосконалити засади правового регулювання адміністративної процедури реєстрації ТПП, зробити її такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, більш ефективною, спрощеною. Прийняття Адміністративно-процедурного кодексу є нагальною необхідністю, адже така подія дозволить уніфікувати порядок здійснення всіх адміністративних процедур, у тому числі й ініціативних, серед яких - реєстрація ТПП.

4. Встановлено особливості державного контролю за діяльністю ТПП, серед яких: відсутність єдиного спеціалізованого уповноваженого органу за діяльністю ТПП; різноманітність суб'єктів, які здійснюють контрольні повноваження; широке коло контрольних повноважень суб'єктів, серед яких і право втручання в оперативну діяльність підконтрольного суб'єкта; безпосередній об'єкт контрольних правовідносин - діяльність ТПП; юридичні факти поодинці не мають юридичної сили і виступають тільки у виді фактичного (юридичного) складу - органічної сукупності декількох обставин; контрольно-процесуальні норми не містять вичерпного переліку засобів збереження і передачі інформації, що містить докази (у контрольному процесі відомості про фактичні обставини можуть бути отримані з будь-якого законного джерела); офіційне документальне закріплення результатів контрольної діяльності провадиться в документах, які можна одночасно віднести як до категорії правозастосовних, так і до категорії правоохоронних актів. Виокремлено суб'єктів здійснення державного контролю за діяльністю ТПП на дещо узагальненому рівні (здійснюється органами публічної адміністрації, що здійснюють контроль як функцію адміністрування, а контроль не є основною функціональною спрямованістю їх діяльності), та на спеціальному рівні (здійснюється суб'єктами, функція контролю для яких є однією з основних). Встановлено, що найпоширенішою формою контролю за діяльністю ТПП є перевірки, а методи їх проведення залежать від статусу контролюючого об'єкта, предмету перевірки, напрямів контролю тощо. У зв'язку з відсутністю окремого спеціально уповноваженого органу, який покликаний вчиняти контрольні повноваження щодо ТПП, доцільним вбачається внесення змін до ст. 4 Закону України від 02.12.1997 р. «Про торгово-промислові палати в Україні» або ж щодо визначення окремого переліку органів публічної адміністрації, які наділені контрольними повноваженнями, або щодо покладення таких повноважень на ТПП України.

5. З'ясовано, що реєстрація припинення ТПП - це легальний, визначений чинним законодавством порядок розгляду та вирішення конкретної адміністративної справи, спрямований на позбавлення правового статусу ТПП. Реєстрацію припинення ТПП варто розглядати як адміністративну процедуру, різновид реєстраційних проваджень, адміністративну послугу (у випадку наявності «заявного» характеру). Нагальною є потреба уніфікації положень чинного законодавства шляхом приведення його вимог у відповідність, що вимагає внесення змін до Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 08.06.1998 р. в частині переліку документів, які подаються для ліквідації ТПП; до того ж, варто доповнити ч. 2 ст. 10 Закону України від 02.12.1997 р. «Про торгово-промислові палати в України» вичерпним переліком підстав, за яких можлива ліквідація торгово-промислової палати за рішенням суду.

6. Визначено, що вивчення зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання порядку створення і діяльності торгово-промислових палат у різних країнах, порівняння його з відповідним вітчизняним досвідом, виокремлення позитивних здобутків, апробованих часом, та виокремлення основних напрямків його запозичення в Україні є доцільним для вітчизняного нормотворення. Однак варто мати на увазі застереження щодо можливих проявів «копіювання» або «перенесення» зарубіжного досвіду, що може мати негативні наслідки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

1. Куц А.В. Законодавче регулювання діяльності торгово-промислових палат у країнах СНД: порівняльно-правовий аналіз (узагальнений аспект) / А.В. Куц // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Серія «Юридичні науки». - 2012. - № 1. - Ч. ІІ. - С. 142-147.

2. Куц А.В. Нормативне закріплення правового статусу торгово-промислової палати в Україні: історико-правовий аспект / А.В. Куц // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Серія «Юридичні науки». - 2012. - № 3. - С. 199-207.

3. Куц А.В. Порівняльно-правовий аналіз діяльності торгово-промислових палат в деяких країнах ЄС (узагальнений аспект) / А.В. Куц // Митна справа. - 2012. - № 5 (83). - ч. 2. - кн. 1. - С. 359-364.

4. Куц А.В. Створення та реєстрація торгово-промислових палат в Україні як різновид адміністративної процедури / А.В. Куц // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Серія «Юридичні науки». - 2012. - № 4. - Ч. ІІ. - С. 213-222.

5. Куц А.В. Правові аспекти створення та функціонування торгово-промислових палат в країнах Співдружності незалежних держав / А.В. Куц // Актуальні питання розвитку держави і права: традиції і новації: збірник матеріалів міжнародної юридичної науково-практичної інтернет-конференції «Актуальна юриспруденція». - К.: МЮНПІК «Актуальна юриспруденція», 2012. - С. 68-73.

6. Куц А.В. Історично-правовий нарис створення та діяльності торгово-промислової палати на території України / А.В. Куц // Глобализация правового пространства: международный, наднациональный, национальный уровни: материалы международной научно-практической конференции «Весенние юридические чтения». - Харьков: ИФИ, 2012. - С. 69-74.

7. Куц А.В. Правові аспекти створення та функціонування торгово-промислових палат в країнах Європейського Союзу / А.В. Куц // Головні напрями систематизації та вдосконалення законодавства України: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К.: Центр правових наукових досліджень, 2012. - Т. 2. - С. 25-28.

8. Куц А.В. Нормативне закріплення правового статусу торгово-промислової палати УРСР / А.В. Куц // Національний та міжнародно-правовий вимір стійкого розвитку: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Львів: Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив», 2012. - С. 52-55.

АНОТАЦІЇ

торгова промислова палата адміністративний

Куц А.В. Адміністративно-правове регулювання порядку створення і діяльності торгово-промислових палат в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2013.

Дисертацію присвячено висвітленню адміністративно-правових засад регулювання порядку створення та діяльності торгово-промислових палат в Україні як різновиду господарюючих суб'єктів. Приділяється увага феномену ТПП у системі суб'єктів адміністративно-правових відносин, ґенезі дослідження в адміністративно-правовій науці адміністративно-правового регулювання порядку їх створення та функціонування з виділенням конкретних етапів та характеристикою нормативного закріплення засад їх створення та діяльності, детальному аналізу особливостей реєстрації та створення ТПП, державному контролю за їх діяльністю та припиненню, а також зарубіжному досвіду нормативного врегулювання відповідних питань, напрямкам його запозичення та основним шляхам удосконалення відповідного різновиду правового регулювання порядку створення та діяльності ТПП в Україні.

Ключові слова: адміністративна процедура, адміністративні послуги, адміністративно-правове регулювання, ґенеза, державний контроль, припинення, публічна адміністрація, торгово-промислові палати.

Куц А.В. Административно-правовое регулирование порядка создания и деятельности торгово-промышленных палат в Украине.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2013.

Работа является одним из первых в отечественной административно-правовой науке комплексным монографическим исследованием административно-правового регулирования порядка создания и деятельности торгово-промышленных палат в Украине. На основе анализа общетеоретической правовой и административно-правовой научной литературы рассматриваются доктринальные положения административно-правового регулирования порядка создания и деятельности торгово-промышленных палат Украины. Диссертантом проанализирован генезис ТПП, нормативного закрепления и исследования в правовой доктрине основ их создания и деятельности. Выделены основные этапы нормативного закрепления и доктринального исследования административно-правового порядка создания и деятельности ТПП. Также проанализировано определение «торгово-промышленная палата» в законодательстве и предложен авторский вариант. Исследованы основные признаки ТПП, предложена их классификация с использованием различных критериев.

В работе дана административно-правовая характеристика регистрации ТПП, государственного контроля за деятельностью ТПП, прекращения их деятельности как разновидностей административных процедур.

Проанализирован опыт административно-процедурной деятельности при создании и деятельности ТПП в зарубежных странах с особым акцентом на их особенностях в европейских и постсоветских странах, обусловленных исторической, национальной спецификой, и обосновано положение о том, что их положительный опыт может быть заимствован и в отечественном нормативном процессе.

Определены основные перспективы развития и административно-правового регулирования порядка создания и деятельности ТПП в Украине, намечены основные тенденции относительно общей системы реформирования административных процедур, а также административно-правового регулирования порядка создания и дельности ТПП.

Ключевые слова: административная процедура, административные услуги, административно-правовое регулирование, генезис, государственный контроль, прекращение, публичная администрация, торгово-промышленные палаты.

Kuts A.V. Administrative and legal regulation of an order of creation and activity of the chambers of Commerce in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on the obtaining of scientific degree of Candidate of Laws by specialty 12.00.07 - administrative law and process; financial law; informational law. -Zaporizhzhia National University, Ukraine, Zaporizhzhia, 2013.

The dissertation is devoted to coverage of the administrative-legal bases of regulation of the procedure of creation and activity of chambers of Commerce and industry in Ukraine as a variety of economic entities. Attention is paid to the phenomenon of CCI in the system of the subjects of the administrative-legal relations, the Genesis of the research in the administrative-legal science of the administrative-legal regulation of gratitude to their creation and functioning, with concrete steps and characteristic of legitimization of the principles of their creation and activity, a more detailed analysis of peculiarities of registration and creation of the chamber of Commerce, the state control over their activity and termination, as well as foreign experience of legal settlement of relevant issues, directions of its borrowing and the main ways of improvement of the respective type of legal regulation of an order of creation and activity of the chamber of Commerce in Ukraine.

Key words: administrative procedure, administrative services, administrative and legal regulation, genesis, state control, termination, public administration, chambers of Commerce.

Размещено на Allbest.ru