Організація та правове регулювання аудиторської діяльності в системі фінансового контролю в Україні
Передумови виникнення аудиторської діяльності в системі фінансового контролю. Організація аудиторської діяльності й фінансового контролю у зарубіжних країнах. Сутність фінансового контролю та аудиторської діяльності в забезпеченні публічних інтересів.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.09.2018 |
| Размер файла | 68,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У підрозділі 4.3 «Організаційно-методичні основи проведення аудиту та напрями зменшення аудиторського ризику» констатується, що в проведенні аудиту здебільшого виділяються етапи, фази та стадії його проведення. Пропонується проведення аудиту здійснювати за такими трьома етапами: планування; аналітичний; підсумковий. Така послідовність дій є найбільш вдалою, вона не переобтяжує розуміння самого процесу аудиту та забезпечує єдність термінології. Особливу увагу в роботі зосереджено на аудиторському висновку та звіті.
Вказується на те, що аудитор не застрахований від ризику помилок та невиявлення перекручень звітності, фактів обману, шахрайства. Нині спостерігаємо великі штрафні санкції за неякісні аудиторські перевірки, значну кількість позовів до аудиторських фірм (аудиторів), відсутність відпрацьованих методик оцінки розмірів збитків користувачів від неякісного аудиту. Пропонується запозичити досвід розвинутих країн щодо здійснення страхування відповідальності аудиторів та аудиторських фірм за шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання професійних обов'язків або порушення положень актів законодавства під час проведення аудиту та надання аудиторських послуг. У роботі детально розглядається порядок укладання договору страхування відповідальності аудиторів, його предмет, а також права й обов'язки сторін, формулюється авторська редакція відповідної статті до законодавства.
У підрозділі 4.4 «Перспективи оптимізації співпраці підрозділів органів внутрішніх справ та аудиторів (аудиторських фірм)» вказується, що аудиторській діяльності притаманні специфічні відносини з замовниками аудиту. Нині виникають питання щодо збереження комерційної таємниці та можливості поєднання морально-етичної та правової сторони аудиторської діяльності. У законодавстві відсутнє визначення аудиторської таємниці, що ускладнює як отримання інформації від аудиторів, так і навпаки, її поширення без дозволу замовників. Наголошується, що при прийнятті рішення щодо розкриття конфіденційної інформації, необхідно користуватися Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики. Проте, незважаючи на запропонований у цьому документі перелік обставин, при прийнятті рішення щодо розкриття конфіденційної інформації в аудиторів виникають складності. Чинним законодавством України не визначено: коло суб'єктів, які мають право ознайомлюватися з відомостями, що складають аудиторську таємницю, без згоди клієнта, їх компетенцію щодо прийняття рішення про запит аудиторської інформації; підстави для направлення запиту, коло посадових осіб, уповноважених від імені того чи іншого органу робити цей запит; вимоги до форми запиту, терміни й форму відповіді аудитора. Запропоновано надати право на отримання аудиторської інформації лише судам та органам досудового розслідування.
Констатується, що аудитори, аудиторські фірми не мають достатніх можливостей у повному обсязі забезпечити запобігання й припинення порушень у сфері фінансової діяльності, оскільки їх повноваження в цьому напрямі є обмеженими, тому гостро постають питання вдосконалення правового регулювання їх взаємодії з органами внутрішніх справ. З метою врегулювання такої взаємодії запропоновано Закон України «Про аудиторську діяльність» доповнити статтею «Взаємодія органів внутрішніх справ України з аудиторами та аудиторськими фірмами».
ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні проведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв'язання наукової проблеми щодо організації та правового регулювання аудиторської діяльності в системі фінансового контролю в Україні. Аналіз наукової літератури, законодавства України та зарубіжних держав, міжнародних документів, законопроектів, що стосуються фінансового контролю, аудиторської діяльності, аудиту дозволив сформулювати низку оригінальних положень, висновків, пропозицій, рекомендацій, які мають важливе теоретичне й практичне значення:
1. Історико-правовий аналіз становлення та розвитку фінансового контролю та аудиторської діяльності свідчить про те, що вони виникли не раптово, а як необхідна умова забезпечення функціонування держави та захисту її фінансових інтересів. У всіх стародавніх державах існував фінансовий контроль, а також у тій чи іншій формі здійснювалася аудиторська діяльність, що спрямовувалися на визначення достовірності звітності. При феодалізмі відбувається поступове відродження та розвиток фінансового контролю, його поділ на зовнішній і внутрішній; уперше було засвідчено участь у судовому процесі незалежних ревізорів бухгалтерських книг, що підтверджували повноту й достовірність фінансової звітності, а відповідно і захищали державну власність. За часів капіталізму починає формуватися самостійна професія недержавних аудиторів та законодавчо закріплюються особливості їхньої діяльності, приймаються закони про обов'язковий аудит. У процесі розвитку аудиторської діяльності в незалежній Україні можна виділити такі основні етапи: підготовчий (1990-1993 роки) - формуються базові умови для запровадження аудиторської діяльності; становлення (1993-2006 роки) - законодавчо закріплюються особливості організації аудиторської діяльності, права та обов'язки аудиторів та аудиторських фірм; розвиток (з 2006 року по теперішній час) - проводяться заходи щодо вдосконалення та подальшого розвитку аудиторської діяльності. Основними причинами, які забезпечили появу аудиторської діяльності, є: збільшення кількості суб'єктів господарювання різних форм власності, підвищення складності умов їх фінансово-господарської діяльності, що спонукало до необхідності підтвердження достовірності фінансової звітності з метою захисту інтересів як їх власників, так і інших зацікавлених суб'єктів, у тому числі й держави, надання консультативних послуг із бухгалтерського, фінансового й управлінського обліку, у галузі оподаткування; потреба в економії державних коштів, що витрачаються на утримання контрольно-ревізійного апарату та надходженнях додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати аудиторами й аудиторськими фірмами податків.
2. Правове регулювання аудиторської діяльності й фінансового контролю в зарубіжних країнах сформоване багаторічним досвідом, використання якого в Україні сприятиме удосконаленню контролю публічних фінансів. Позитивним та таким, що може бути застосований у нашій державі, є досвід: Великобританії щодо необхідності щорічного проведення зовнішнього обов'язкового аудиту для всіх суб'єктів господарювання з обмеженою відповідальністю; Франції стосовно виділення з професії аудитора спеціалістів з правового, податкового консультування, а також із питань організації управління суб'єктів фінансово-господарської діяльності та створення Аудиторського суду, до якого можна було б звернутися за захистом порушених прав у результаті неякісної роботи аудиторів чи аудиторських фірм; Литви, у якій приватна аудиторська фірма, яку обирає Сейм, проводить щорічний зовнішній аудит у Державному контролі (в Україні слід передбачити проведення такого аудиту у Рахунковій палаті); Румунії, для якої деякою мірою характерна відсутність добровільності при виборі аудитора суб'єктом, що перевіряється, якщо державі в товаристві належить не менше 20 % акціонерного капіталу, бо одного з них рекомендує Міністерство фінансів; Російської Федерації щодо створення Третейського суду, що, у свою чергу, не лише сприятиме вирішенню спорів, які виникають між членами АПУ та між ними і замовниками послуг, а й підвищить якість аудиторської діяльності в цілому.
3. Важливе значення для ефективності й дієвості фінансового контролю та аудиторської діяльності мають принципи, на основі яких вони повинні здійснюватися, тому про них йдеться в міжнародних документах. У Лімській декларації визначені основні принципи фінансового контролю, які, на жаль, не знайшли відображення в національному законодавстві. Принципи діяльності Вищих органів фінансового контролю відображені в Декларації про загальні принципи діяльності вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД. Про принципи йдеться й у Модельному Законі «Про державний фінансовий контроль». Принципи аудиту визначені в Міжнародних стандартах аудиту. Аналіз зазначених документів дозволив констатувати, що єдиного переліку принципів організації та здійснення фінансового контролю і аудиту не вироблено міжнародною практикою. Враховуючи міжнародні документи та специфіку організації фінансового контролю й аудиту в Україні, у проектах Законів України «Про фінансовий контроль» та «Про аудиторський фінансовий контроль» доречно закріпити такі принципи: публічність, законність, об'єктивність, системність, компетентність, незалежність, оперативність, дотримання професійної етики - це сприятиме ефективності діяльності суб'єктів, що здійснюватимуть контрольні дії.
4. У Преамбулі Закону України «Про аудиторську діяльність» зазначено, що «…Закон спрямований на … створення системи незалежного фінансового контролю…». Із такого контексту зрозуміло місце аудиторської діяльності в системі фінансового контролю - а саме, маючи особливу правову природу, вона є незалежним фінансовим контролем. З одного боку, суб'єкти аудиторської діяльності працюють на умовах договору про надання аудиторських послуг, а з іншого - забезпечують охорону прав, законних інтересів суспільства та держави. Тобто аудиторську діяльність як вид підприємництва слід відмежовувати від аудиторської діяльності як інструмента фінансового контролю, що врегульовується нормами фінансового права. З урахуванням місця аудиторської діяльності в системі фінансового контролю її слід визначати як самостійну, ініціативну, на власний ризик фінансово-контрольну діяльність аудиторів і аудиторських фірм, що включає проведення аудиту та надання аудиторських послуг з метою забезпечення фінансових інтересів суб'єктів господарювання та держави.
5. За фінансовим контролем, суб'єктами якого є аудитори й аудиторські фірми, доречно закріпити назву «аудиторський фінансовий контроль» - це цілеспрямована діяльність аудиторів та аудиторських фірм із приводу аудиту публічної фінансової звітності, обліку первинних документів, іншої документації, що містить інформацію про фінансову діяльність суб'єктів господарювання, з метою визначення її достовірності та повноти, відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам, а також забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень щодо формування фінансових ресурсів, фондів коштів, раціонального, законного їх використання. Основними завданнями аудиторського фінансового контролю є: встановлення реальності фінансових результатів, перевірка фінансово-економічної звітності, розрахунків, декларацій та інших фінансових документів для встановлення їх достовірності; відповідність здійснених фінансово-господарських операцій чинному законодавству; фінансово-правова оцінка ефективності внутрішнього контролю; попередження порушень у фінансовій діяльності суб'єкта господарювання та виявлення внутрішніх резервів; надання консультаційних послуг із питань правового забезпечення, обліку, аналізу, менеджменту, фінансів тощо. Розвиток аудиторського фінансового контролю сприятиме створенню досконалої системи фінансового контролю в Україні, захисту інтересів держави у сфері публічних фінансів.
6. Чинне законодавство України не містить визначення поняття «фінансовий контроль». Враховуючи особливості аудиторської діяльності та виокремлення такого різновиду фінансового контролю, як аудиторський фінансовий контроль, у законодавстві доцільно закріпити наступне визначення фінансового контролю - це комплексна, цілеспрямована фінансово-правова діяльність відповідних суб'єктів, які мають повноваження чи наділені певними правами щодо здійснення аудиту чи інших контрольних дій, і спрямована на захист інтересів держави та користувачів фінансової й економічної інформації.
7. У літературних джерелах йдеться про аудит як про форму, метод контролю, прийом дослідження. У Законі України «Про аудиторську діяльність», Міжнародних нормативах аудиту аудит ототожнюється з перевіркою, що не дозволяє зрозуміти його сутність. З урахуванням особливого місця аудиторської діяльності в системі фінансового контролю та виділенням аудиторського фінансового контролю вважаємо, що аудит є методом аудиторського фінансового контролю, який передбачає оцінку публічної фінансової звітності, обліку первинних документів, іншої інформації з фінансової діяльності та представлення результатів зацікавленим користувачам з метою зменшення їх фінансового ризику та захисту публічних інтересів.
8. Розглядаючи фінансовий контроль, науковці виділяють його предмет і об'єкт або лише предмет чи об'єкт, але по-різному їх трактують. Підтримуємо позицію про те, що об'єктом фінансового контролю є фінансова діяльність підконтрольних суб'єктів, а предметом - бухгалтерські документи, кошториси, проекти нормативних актів та інші документи, що стосуються публічних фінансів. Представники економічної науки, досліджуючи аудит, звертаються до понять «предмет аудиторського контролю», «предмет аудиторської діяльності», «предмет аудиту», «об'єкт аудиторського контролю», «об'єкт аудиторської діяльності», «об'єкт аудиту», іноді їх ототожнюючи. Враховуючи зазначене, вважаємо, що предметом аудиторського фінансового контролю є фінансова документація, а її об'єктом - фінансово-правові відносини з приводу перевірки публічної фінансової звітності, обліку первинних документів та іншої документації, що містить інформацію щодо фінансової діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Отже, предмет аудиторського фінансового контролю є складовою предмета фінансового контролю.
9. Відомі дослідники Р.К. Маутц, Х.А. Шараф сформулювали вісім постулатів аудиту, що відображають його сутність. На погляд автора, третій постулат, який зводиться до перенесення відповідальності аудитора на його замовника, потребує уточнення. Його пропонується замінити таким постулатом: аудит є моральним стимулом для чесної роботи службовців (розуміння того, що всі записи і звіти будуть проаналізовані незацікавленими особами, змушує фінансових працівників акуратно і чітко вести фінансово-бухгалтерську звітність). Крім того, перелік постулатів доцільно доповнити дев'ятим постулатом: аудитор може використовувати висновки інших аудиторів.
10. Штучне перейменування Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» на Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не сприяє однозначному розумінню та застосуванню контрольної термінології, створює правову невизначеність щодо розуміння певних понять. Так, із назви Закону зрозуміло, що він повинен стосуватися саме основних засад здійснення державного фінансового контролю. Але, на жаль, даний нормативний акт ці засади не визначає взагалі, а стосується діяльності лише одного суб'єкта державного фінансового контролю, який у Законі названо «орган державного фінансового контролю», в минулому - це державна контрольно-ревізійна служба. Враховуючи найменування Закону, він має стосуватися загальних питань організації та здійснення фінансового контролю, зокрема, визначати суб'єкти, що його проводять, об'єкти тощо. Якщо словосполучення, яке передбачено в Законі «орган фінансового контролю» вживати лише щодо одного суб'єкта, повноваження якого визначені в цьому нормативному акті, то незрозуміло, як узагальнено називати інших суб'єктів, наділених контрольними повноваженнями, наприклад Рахункову палату України, яка також є органом фінансового контролю.
11. Поняття системи фінансового контролю у фінансовому праві є набагато ширшим і не зводиться до системи органів контролю. Систему фінансового контролю складає сукупність підконтрольних об'єктів і суб'єктів фінансового контролю та взаємозв'язок між ними. Чіткого переліку як суб'єктів, які здійснюють фінансовий контроль, так і підконтрольних об'єктів чинне законодавство не містить. Класифікуючи фінансовий контроль залежно від суб'єктного складу, доцільно виділити наступні його види: державний фінансовий контроль, фінансовий контроль органів місцевого самоврядування, громадський фінансовий контроль, внутрішньогосподарський фінансовий контроль та аудиторський фінансовий контроль. Сукупність вказаних різновидів фінансового контролю створює стійку систему суб'єктів, що його проводять та вказує на місце в ній аудиторського фінансового контролю.
12. Хоч законодавством України передбачено здійснення аудиту державними органами, аудит за своєю сутністю не може бути державним, бо він передбачає повну незалежність його суб'єктів від підконтрольних об'єктів, у той час як державні органи, які мають такі функції не можуть дати незалежну оцінку фінансової діяльності певних суб'єктів, наприклад тих, яким підпорядковані, підзвітні, чи які формують їх склад. Крім цього, аудит спрямований на захист публічних інтересів, зокрема інтересів суб'єктів господарювання, інших користувачів фінансової інформації, у тому числі й держави, а метою державного аудиту є захист лише державних інтересів. Отже, вважаємо недоцільним проведення аудиту Рахунковою палатою, Державною фінансовою інспекцією, державною податковою службою.
13. Відсутність законодавчого закріплення класифікаційних критеріїв, видів фінансового контролю та аудиту не сприяє належному їх проведенню, призводить до наявності в нормативних актах різних понять, сутність яких однакова. З урахуванням наявних класифікацій фінансового контролю та аудиту, які даються науковцями, фінансовий контроль та аудиторський фінансовий контроль слід поділяти, залежно від: 1) часу проведення (попередній, поточний, підсумковий); 2) підстави проведення (обов'язковий, ініціативний); 3) сфери здійснення (банківський, податковий, валютний тощо). Фінансовий контроль поділяється на внутрішній і зовнішній. У нормативних актах йдеться про внутрішній і зовнішній аудит. Оскільки аудит повинен здійснюватися лише незалежними аудиторами та аудиторськими фірмами, а в системі внутрішнього контролю необхідно задіяти всі бухгалтерські, планові, економічні, фінансові та юридичні підрозділи, то відповідно аудиторський фінансовий контроль може бути лише зовнішнім. Більшість науковців виділяють фінансовий аудит, аудит фінансової звітності, аудит ефективності й не застосовують таку класифікацію до фінансового контролю. Підтримуємо позицію Н.Д. Бровкіної, яка, посилаючись на норми Бюджетного кодексу Казахстану, вказує на існування контролю на відповідність, контролю фінансової звітності, контролю ефективності.
14. Порівняння аудиту з такими основними методами фінансового контролю, як ревізія, перевірка, інспекція, - дозволило констатувати, що, на відміну від аудиту, вони мають фіскальну спрямованість; за їх результатами встановлюються вимоги, а не надаються рекомендації. Аудиторський фінансовий контроль здебільшого здійснюють із використанням таких самих джерел інформації, методичних прийомів і контрольно-ревізійних процедур, що й при фінансовому контролі. У процесі становлення та розвитку аудиторський фінансовий контроль сформував свій метод - аудит. Методичні прийоми, які обираються аудитором для проведення аудиту, повинні повністю відповідати його сутності та особливостям, забезпечувати об'єктивність, що дозволить здійснити глибоке вивчення даних фінансової звітності з метою встановлення її достовірності.
15. З метою належної організації управління та контролю аудиторською діяльністю в Україні та подальшого її розвитку доцільно: розширити коло регіональних відділень АПУ; повноваженнями по визначенню порядку делегування представників до складу АПУ наділити Міністерство фінансів України; створити Громадську палату, яка б разом із АПУ здійснювала контроль якості роботи аудиторів, аудиторських фірм, виробляла рекомендації щодо розвитку аудиторської діяльності, сприяла взаємодії аудиторів та аудиторських фірм із державними органами; уточнити в Законі України «Про аудиторську діяльність» перелік джерел фінансування діяльності АПУ; щоб програми підготовки аудиторів за відповідними напрямами аудиторської діяльності погоджувалися з Міністерством фінансів України; не допускати проведення аудиту одного й того ж клієнта тривалий час одними й тими ж аудиторами.
16. Для правильного розуміння суб'єктів аудиторської діяльності доцільно застосовувати терміни «суб'єкт аудиту», яким є аудитор, що здійснює аудит, та «суб'єкт аудиторського фінансового контролю», до яких відносяться як аудитори, так і аудиторські фірми, що здійснюють аудиторський фінансовий контроль. Оскільки аудитор є основним суб'єктом фінансово-контрольних правовідносин, то в Законі України «Про аудиторську діяльність» та в подальшому в проекті Закону України «Про аудиторський фінансовий контроль» слід зазначити, що аудитор - це фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на проведення аудиту публічної фінансової звітності, обліку первинних документів, іншої документації, що містить інформацію про фінансову діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності та повноти фінансової звітності, відповідності її чинному законодавству і встановленим нормативам, а також на надання публічних аудиторських послуг.
17. На сьогодні в Україні юридична освіта і стаж правової спеціальності не мають вирішального значення при виборі бажаючих отримати сертифікат. Більше того, перелік дисциплін, що виносяться на кваліфікаційний іспит, має економічний ухил. Тому консультації з фінансового законодавства аудиторськими фірмами фактично не проводяться, а атестовані аудитори, які є економістами за освітою, не володіють нормами права. Оскільки аудит у сфері публічних фінансів мають здійснювали саме незалежні аудитори, є необхідність у їх спеціалізації за юридичним напрямом. Доцільно здійснювати сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю за відповідними сферами фінансової діяльності (податкова, бюджетна тощо) та запровадити спрощений порядок складання кваліфікаційного іспиту на отримання кваліфікаційного атестата аудитора.
18. З метою посилення вимог до створення та діяльності аудиторських фірм необхідно доповнити Закон України «Про аудиторську діяльність»: 1) статтею, яка стосуватиметься відповідальності аудиторів за проведення аудиту та надання публічних аудиторських послуг без державної реєстрації, виклавши її у такій редакції: «Аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці, мають право на проведення аудиту та надання аудиторських послуг лише після включення їх до Реєстру. Здійснення аудиторської діяльності без державної реєстрації, що містить ознаки підприємницької діяльності та яка підлягає ліцензуванню, або здійснення без одержання ліцензії чи з порушенням умов ліцензування тягне за собою накладання штрафу від ста до двохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян»; 2) статтею, в якій би зазначалося, що аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо в ній працює не менше шістдесяти відсотків атестованих аудиторів; 3) положенням про те, що не менш 50 % кадрового складу аудиторської організації повинні складати громадяни України, що постійно проживають на її території, а у випадку, якщо керівником аудиторської організації є іноземний громадянин, то не менше 75 %.
19. Важливе значення для захисту інтересів як аудиторів та аудиторських фірм, так і суб'єктів господарювання має зміст договору, що укладається на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг та правильне його оформлення. Враховуючи публічну сутність аудиту, вважаємо, що договір про проведення аудиту має містити розділ «Надання інформації щодо результатів аудиту правоохоронним органам» такого змісту: «У випадку виявлення у фінансовій звітності, бухгалтерській документації, інших документах, що стосуються фінансової діяльності суб'єкта господарювання, фактів, які порушують або можуть порушити фінансові інтереси користувачів такої інформації, в тому числі держави і заподіяти їм шкоду, аудитори зобов'язані передати витяг з аудиторського висновку щодо виявлених порушень відповідним правоохоронним органам. У разі ненадання аудитором (аудиторською фірмою) такої інформації правоохоронним органам вони несуть відповідальність».
20. З метою якісного проведення аудиту та надання аудиторських послуг доцільно внести доповнення до Закону України «Про аудиторську діяльність», передбачивши права аудиторів і аудиторських фірм: 1) відмовитися від проведення аудиторської перевірки або від вираження власної думки про вірогідність фінансово-бухгалтерської звітності в аудиторському висновку у випадках неподання суб'єктом господарювання необхідної документації, а також виявлення в ході аудиторської перевірки обставин, що можуть вплинути на думку аудиторської організації або індивідуального аудитора про ступінь вірогідності фінансово-бухгалтерської звітності підконтрольного об'єкта; 2) відмовитися від проведення аудиту, якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора.
21. При проведенні аудиторської перевірки законодавець лише перерахував послуги, які повинен надати аудитор, у той час як основна мета аудиту - висловлення власної думки аудитора в аудиторському висновку. Тому статтю 19 «Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм» Закону України «Про аудиторську діяльність» слід доповнити нормами про те, що: 1) аудитор у термін, встановлений договором для надання аудиторських послуг, повинен передати аудиторський висновок суб'єкту господарювання, з яким укладено відповідний договір; 2) аудитор не повинен намагатися в будь-який спосіб обмежувати свободу вибору клієнта при одержанні консультацій зі спеціальних питань, а має заохочувати такі наміри клієнта.
22. Не виключені випадки, коли аудитор може допустити помилки при проведенні аудиту, не виявити суттєві помилки й перекручення у звітності, які потім вплинуть на фінансовий стан клієнта. За таких обставин необхідно передбачити відповідальність аудитора за неякісне проведення аудиту шляхом безоплатного повторного його проведення з метою виправлення недоліків у відповідний строк або ж відшкодування понесених клієнтом витрат на виправлення своїми засобами недоліків роботи аудитора. До того ж слід врахувати Рекомендації щодо політики у сфері бухгалтерського обліку та аудиту зі звіту Світового Банку «Про стан дотримання стандартів та кодексів» та чітко визначити фінансово-правову відповідальність аудитора на випадок неправильного застосування аудиторської практики або недбалості. Враховуючи зазначене, назву статті 21 Закону України «Про аудиторську діяльність» слід викласти у такій редакції: «Цивільно-правова й фінансово-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм», а абзац перший та другий цієї статті у наступній редакції: «За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову, а також фінансово-правову відповідальність відповідно до договору та чинного законодавства. Фінансово-правова відповідальність передбачає накладення на аудиторів чи аудиторських фірм штрафу у випадку ненадання ними інформації про виявлені порушення фінансової дисципліни, якими заподіяно шкоду державі, під час проведення аудиту підприємств, установ, організацій державної форми власності, державних органів». Доцільно наділити Міністерство фінансів України повноваженнями по застосуванню фінансових санкцій до аудиторів (аудиторських фірм).
23. До Закону України «Про аудиторську діяльність» доцільно внести окремий розділ «Права та обов'язки суб'єктів господарювання при проведенні аудиторського фінансового контролю», у якому передбачити наступні статті:
«Права суб'єктів господарювання: вимагати від аудитора (аудиторської фірми) належного проведення аудиту та надання аудиторських послуг; одержувати від аудитора (аудиторської фірми) інформацію про нормативні акти, на яких ґрунтуються аудиторські висновки; вимагати від аудитора (аудиторської фірми) прийняття всіх необхідних заходів для забезпечення збереження наданих йому в зв'язку з аудитом та наданням аудиторських послуг документів та інших матеріалів, а також нерозголошення відомостей, що стали йому відомі; здійснювати контроль за своєчасністю та якістю аудиту без втручання в процес його проведення; одержувати від аудитора (аудиторської фірми) аудиторський висновок у термін, визначений договором; обирати та змінювати аудитора;здійснювати інші права, що випливають із суті правовідносин, визначених договором і не суперечать законодавству України.
Обов'язки суб'єктів господарювання: укладати договори на проведення обов'язкового аудиту з аудиторськими організаціями в терміни, установлені законодавством України; створювати аудитору (аудиторській фірмі) умови для своєчасного і повного проведення контролю; надавати аудитору (аудиторській фірмі) необхідну інформацію й бухгалтерську документацію; давати за усним або письмовим запитом аудитора (аудиторської фірми) вичерпні роз'яснення і підтвердження в усній або письмовій формі; запитувати необхідні для проведення аудиту зведення в третіх осіб, з якими у суб'єкта перевірки є господарські відносини; оперативно усувати виявлені аудиторами (аудиторськими фірмами) порушення правил ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності; вчасно оплачувати послуги аудиторів (аудиторських фірм) відповідно до договору, у тому числі у випадках, коли положення аудиторського висновку не сходяться з позицією суб'єкта господарювання, а також у випадку неповного виконання аудитором (аудиторською фірмою) роботи за незалежними від них причин; виконувати інші обов'язки, що випливають із суті правовідносин, визначених договором на проведення аудиту та надання аудиторських послуг, і не суперечать законодавству України».
24. Розвиток аудиторської діяльності передбачає розширення сфери послуг, що надають аудитори та аудиторські фірми. Перелік аудиторських послуг може передбачати також надання публічних аудиторських послуг, спрямованих на підвищення якості діяльності державних органів, у тому числі контрольних. Умови надання публічних аудиторських послуг повинні бути єдині для всіх замовників, незалежно від того, який державний орган звернувся до аудитора (аудиторської фірми) про їх надання. У разі необґрунтованої відмови аудитора чи аудиторської фірми від надання публічних аудиторських послуг, АПУ до них може застосувати дисциплінарні заходи впливу.
25. З метою мінімізації аудиторських ризиків та захисту суб'єктів господарювання - замовників аудиту - доцільно здійснювати страхування відповідальності аудиторів та аудиторських фірм. Розмір мінімальних страхових тарифів при укладанні договорів страхування повинен визначатися з урахуванням стажу роботи аудитора за професією. Страхова сума має визначатися за згодою сторін, але доцільно законодавчо встановити її мінімальний розмір. У проекті Закону України «Про аудиторський фінансовий контроль» слід помістити статтю «Страхування цивільно-правової відповідальності аудитора» в наступній редакції: «Для забезпечення відшкодування заподіяної внаслідок проведеного аудиту та надання аудиторських послуг шкоди аудитор зобов'язаний до початку заняття аудиторською діяльністю укласти договір страхування відповідальності. Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями аудитора при проведенні ним аудиту та наданні аудиторських послуг. Аудитор не несе відповідальності по зобов'язаннях держави. Мінімальний розмір страхової суми становить сто п'ятдесят мінімальних розмірів заробітної плати. Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку».
26. Аудитори зобов'язані зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, не використовувати їх у власних інтересах або в інтересах третіх осіб. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики наводять перелік обставин, за яких професійні бухгалтери можуть або повинні розкрити конфіденційну інформацію, або ж зазначене розкриття буде доречним. Чинним законодавством України не визначено коло суб'єктів, які мають право ознайомлюватися з відомостями, що складають аудиторську таємницю, без згоди клієнта, їх компетенцію щодо прийняття рішення про запит аудиторської інформації. Вважаємо, що право на отримання аудиторської інформації повинні мати лише два суб'єкти - суди у справах, що є в їх провадженні, та органи досудового розслідування.
27. Питання взаємодії органів внутрішніх справ та аудиторських фірм у правовому полі чітко не врегульовано. Оскільки пріоритетним напрямом є зміцнення партнерських відносин між цими суб'єктами щодо протидії фінансовим правопорушенням, тому слід нормативно визначити форми їх взаємодії та координації спільної діяльності у сфері фінансового контролю, зокрема зазначити в законодавстві, що «Аудитори та аудиторські фірми зобов'язані сприяти діяльності органів внутрішніх справ, надавати за їх запитами необхідну інформацію. У разі виявлення аудиторською фірмою, аудитором за результатами перевірки порушень із ознаками злочинних діянь, вони повинні передати матеріали для прийняття відповідного рішення до органів внутрішніх справ за належністю. У разі необхідності органи внутрішніх справ можуть витребувати додаткові матеріали за результатами здійснення контрольних заходів. У випадках, передбачених законодавством, органи внутрішніх справ можуть залучити за письмовим зверненням або вмотивованим рішенням аудиторів та аудиторські фірми для здійснення контрольних заходів».
29. З метою належного регулювання організації та проведення аудиторського фінансового контролю обґрунтовано необхідність прийняття Закону України «Про аудиторський фінансовий контроль», проект якого розроблено автором, у якому запропоновано визначити: основну термінологію щодо аудиторського фінансового контролю; суб'єктів, що його здійснюватимуть; види аудиторського фінансового контролю; документи, що підтверджують здійснення аудитором (аудиторською фірмою) аудиторського фінансового контролю; вимоги до аудиторського висновку та інших документів, що складаються аудиторами (аудиторськими фірмами); особливості сертифікації аудиторів та ліцензування аудиторської діяльності; правовий статус професійної громадської організації аудиторів України - Спілка аудиторів України; порядок проведення аудиторського фінансового контролю; права та обов'язки аудиторів і аудиторських фірм, суб'єктів господарювання; відповідальність аудиторів і аудиторських фірм, суб'єктів господарювання; порядок отримання аудиторської інформації підрозділами внутрішніх справ та можливість її використання в судовому процесі тощо.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографія
1. Кінащук Л.Л. Організація та правове регулювання аудиторської діяльності в системі фінансового контролю / Л.Л. Кінащук. - Кіровоград : «КОД», 2010. - 460 с.
Рецензії на монографію
Пєтков В.П. Організація та правове регулювання аудиторської діяльності в системі фінансового контролю в Україні / В.П. Пєтков // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 1. - С. 28-30.
Ануфрієв М.І. Організація та правове регулювання аудиторської діяльності в системі фінансового контролю в Україні / М.І. Ануфрієв // Центральноукраїнський правничий часопис. - 2010. - Спецвипуск. - С. 272-274.
Наукові статті у фахових наукових виданнях
2. Кінащук Л.Л. Організація та правове забезпечення аудиторської діяльності в Україні / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 1. - С. 28-30.
3. Кінащук Л.Л. Історико-правовий аналіз передумов виникнення аудиту в системі фінансового контролю / Л.Л. Кінащук // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. - 2004. - № 3 (25). - С. 57-61.
4. Кінащук Л.Л. Організаційно-правові засади фінансового контролю як функції управління / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 5. - С. 57-60.
5. Кінащук Л.Л. Проблеми міжнародно-правового регулювання проведення аудиту / Л.Л. Кінащук // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Бюлетень КІВС. - 2004. - № 9. - С. 357-362.
6. Кінащук Л.Л. Правовий статус Державної контрольно-ревізійної служби України в системі фінансового контролю / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 5. - С. 93-96.
7. Кінащук Л.Л. Організаційні засади фінансового контролю деяких зарубіжних країн / Л.Л. Кінащук // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженні вчених: наук.-практ. зб. - 2005. - № 49. - С. 7-11 (Додаток до журналу «Міліція України»).
8. Кінащук Л.Л. Види фінансового контролю: проблеми класифікації в правовій літературі / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 1. - С. 84-87.
9. Кінащук Л.Л. Правовий статус Державної контрольно-ревізійної служби України в системі фінансового контролю / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 3. - С. 50-53.
10. Кінащук Л.Л. Ревізія і перевірка як основні методи фінансового контролю в Україні / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 7. - С. 128-131.
11. Кінащук Л.Л. Організація та правове забезпечення діяльності аудиторських фірм в Україні діяльності / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 12. - С. 28-31.
12. Кінащук Л.Л. Правові засади проведення обов'язкового та добровільного аудита в Україні / Л.Л. Кінащук // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2007. - № 1. - С. 62-68.
13. Кінащук Л.Л. Особливості класифікації аудиторського контролю фінансової діяльності / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 1. - С. 80-83.
14. Кінащук Л.Л. Проблеми організаційного та методичного забезпечення аудиту / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 2. - С. 87-89.
15. Кінащук Л.Л. Теоретико-правові аспекти проведення аудита в Україні / Л.Л. Кінащук // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2007. - № 3. - С. 74-79.
16. Кінащук Л.Л. Особливості організації та правового регулювання фінансового контролю зарубіжних країн / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 4. - С. 81-84.
17. Кінащук Л.Л. Особливості правового регулювання діяльності аудиторів та аудиторських фірм як суб'єктів фінансового контролю / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 10. - С. 11-14.
18. Кінащук Л.Л. До проблеми визначення поняття «фінансовий контроль» / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 11. - С. 97-100.
19. Кінащук Л.Л. Організація фінансового контролю й аудиту за кордоном: на прикладі США та Великобританії / Л.Л. Кінащук // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2008. - № 11-12 (85-86). - С. 82-89.
20. Кінащук Л.Л. Система органів фінансового контролю та місце в ній аудиту / Л.Л. Кінащук // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - 2008. - Том 11. - Вип. 22. - Ч. 2. - С. 224-228.
21. Кінащук Л.Л. Формування інституту фінансового контролю як складової фінансового права та управління в Україні / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 12. - С. 102-105.
22. Кінащук Л.Л. Проблеми визначення ролі та правового становища замовників аудиторської перевірки в Україні / Л.Л. Кінащук // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. - 2008. - № 4. - С. 136-143.
23. Кінащук Л.Л. Порівняльно-правовий аналіз юридичної думки в області становлення й розвитку аудиту в системі фінансового контролю / Л.Л. Кінащук // Кримський юридичний вісник. - 2008. - № 3 (4). - С. 151-158.
24. Кінащук Л.Л. Права та обов'язки аудиторів та аудиторських фірм: проблеми правового регулювання / Л.Л. Кінащук // Південноукраїнський часопис. - 2008. - № 3. - С. 262-265.
25. Кінащук Л.Л. Напрями вдосконалення теоретико-правової основи аудиту як виду фінансової діяльності / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 1. - С. 50-53.
26. Кінащук Л.Л. Фінансово-правові підстави виникнення та становлення аудиторського контролю в Україні / Л.Л. Кінащук // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2009. - № 2 (88). - С. 72-78.
27. Кінащук Л.Л. Аудиторська палата України як суб'єкта управління і контролю у сфері аудиторської діяльності / Л.Л. Кінащук // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - 2009. - Том 12. - Вип. 25. - Ч. 2. - С. 146-152.
28. Кінащук Л.Л. Види фінансового контролю: теоретико-правові основи класифікації / Л.Л. Кінащук // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - 2009. - Том 12. - Вип. 26. - Ч. 2. - С. 139-145.
29. Кінащук Л.Л. Аналіз основних причин виникнення аудиту в системі фінансового контролю / Л.Л. Кінащук // Європейські перспективи. - 2012. - № 2. - Ч. 2. - С. 203-208.
30. Кінащук Л.Л. Теоретичні аспекти фінансово-правового регулювання відносин у сфері аудиторської діяльності / Л.Л. Кінащук // Наше право. - 2012. - № 2. - Ч. 2. - С. 175-180.
31. Кінащук Л.Л. Історико-правовий аналіз розвитку світового законодавства й юридичної думки з фінансового контролю та аудиту / Л.Л. Кінащук // Підприємництво, господарство і право. - 2013. - № 2. - С. 150-153.
32. Кінащук Л.Л. Аналіз діючого механізму аудиторського фінансового контролю в Україні та напрями його вдосконалення / Л.Л. Кінащук // Наше право. - 2013. - № 3. - С. 201-206.
Тези доповідей і наукових повідомлень на науково-практичних конференціях
33. Кінащук Л.Л. Організаційно-правові засади діяльності Державної контрольно-ревізійної служби України / Л.Л. Кінащук // Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності: матеріали ІІІ звітної наук.-практ. конф., 17-18 травня 2005 року. - Кіровоград : Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, 2005. - С. 171-173.
34. Кінащук Л.Л. Фінансові засади діяльності Державної податкової адміністрації України / Л.Л. Кінащук // Проблеми протидії злочинності неповнолітніх: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф., 20-21 квітня 2006 року. - Кіровоград : Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, 2006. - С. 42-45.
35. Кінащук Л.Л. Організація фінансового контролю в сфері протидії корисливо-насильницькій злочинності / Л.Л. Кінащук // Проблеми протидії корисливо-насильницькій злочинності: матеріали наук.-практ. семінару, 29 березня 2007 року. - Кіровоград : Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, 2007. - С. 92-95.
36. Кінащук Л.Л. Державна контрольно-ревізійна служба та її функції щодо фінансового контролю / Л.Л. Кінащук // Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності: матеріали V звітної наук.-практ. конф., 17-18 травня 2007 року. - Кіровоград : Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, 2007. - С. 77-79.
37. Кінащук Л.Л. Фінансовий контроль в Росії: організаційно-правові засади / Л.Л. Кінащук // Зміни в національному законодавстві та сучасні підходи до викладання правових дисциплін: матеріали міжвузівської наук.-практ. конф., 13 червня 2007 року. - Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, 2007. - С. 8-10.
38. Кінащук Л.Л. Особливості фінансового контролю, як функції управління в системі фінансового права / Л.Л. Кінащук // Актуальні проблеми національного законодавства: матеріали міжвузівської наук.-практ. конф., 11 жовтня 2007 року. - Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, 2007. - С. 14-16.
39. Кінащук Л.Л. Особливості діяльності державних фінансових органів щодо протидії злочинності неповнолітніх / Л.Л. Кінащук // Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф., 13 грудня 2007 року. - Кіровоград : Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, 2007. - С. 46-48.
40. Кінащук Л.Л. Особливості фінансового контролю аудиторів та аудиторських фірм / Л.Л. Кінащук // Актуальні проблеми національного законодавства: матеріали міжвузівської наук.-практ. конф., 13 грудня 2007 року. - Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, 2007. - С. 22-25.
41. Кінащук Л.Л. Особливості фінансово-господарського контролю у розкритті злочинів / Л.Л. Кінащук // Актуальні проблеми кримінального права: матеріали круглого столу, 31 березня 2008 року. - К. : Київський національний університет внутрішніх справ, 2008. - С. 7-11.
42. Кінащук Л.Л. Імплементація міжнародного досвіду щодо соціального захисту співробітників установ кримінально-виконавчої системи / Л.Л. Кінащук // Актуальні проблеми кримінального права: матеріали наук.-практ. семінару, 11 квітня 2008 року. - К. : Київський національний університет внутрішніх справ, 2008. - С. 15-18.
43. Кінащук Л.Л. Фінансовий контроль у Франції та Великобританії: порівняльна характеристика / Л.Л. Кінащук // Актуальні проблеми національного законодавства: матеріали республіканської наук.-практ. конф., 24 квітня 2008 року. - Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, 2008. - С. 23-26.
44. Кінащук Л.Л. Проблеми та перспективи становлення аудиту в Україні / Л.Л. Кінащук // Актуальні проблеми національного законодавства: матеріали міжвузівської наук.-практ. конф., 21 червня 2008 року. - Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, 2008. - С. 18-21.
45. Кінащук Л.Л. Взаємозв'язок та взаємодія відомчого та позавідомчого фінансових контролів / Л.Л. Кінащук // Актуальні проблеми національного законодавства: матеріали міжвузівської наук.-практ. конф., 5 грудня 2008 року. - Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, 2008. - С. 19-22.
46. Кінащук Л.Л. Проблеми правового регулювання аудиторської діяльності в Україні / Л.Л. Кінащук // Система фінансового права: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф., 27-28 травня 2009 року. - Одеса : Одеська національна юридична академія, 2009. - С. 72-76.
47. Кінащук Л.Л. Сучасні проблеми встановлення правового режиму функціонування незалежних аудиторів та аудиторських фірм в Україні / Л.Л. Кінащук // Проблеми вдосконалення вітчизняного законодавства: матеріали та програма міжвузівської наук.-практ. конф., 29 січня 2010 року. - К. : Київський національний університет внутрішніх справ, 2010. - С. 5-8.
48. Кінащук Л.Л. Правове регулювання відносин у сфері аудиторської діяльності: теоретичні аспекти / Л.Л. Кінащук // Актуальні проблеми національного законодавства: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф., 15 грудня 2011 року. - Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, 2011. - С. 48-51.
49. Кінащук Л.Л. Імплементація міжнародного досвіду щодо фінансового контролю у сфері аудиторської діяльності в національне законодавство / Л.Л. Кінащук // Актуальні проблеми національного законодавства: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф., 8 жовтня 2012 року. - Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, 2012. - С. 50-54.
50. Кінащук Л.Л. Управління аудиторською діяльністю в Україні: проблеми та перспективи їх вирішення / Л.Л. Кінащук // Актуальні проблеми національного законодавства: зб. матеріалів регіональної наук.-практ. конф., 28 березня 2013 року. - Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, 2013. - С. 60-63.
АНОТАЦІЇ
У дисертації комплексно розглянуто сутність та місце аудиторської діяльності в системі фінансового контролю. З'ясовано передумови виникнення і розвитку аудиторської діяльності в системі фінансового контролю. Проаналізовано організацію аудиторської діяльності й фінансового контролю в зарубіжних країнах. Розглянуто міжнародне законодавство щодо фінансового контролю й аудиторської діяльності та можливості його імплементації в національне законодавство. Виокремлено специфічний різновид фінансового контролю - аудиторський фінансовий контроль, - визначено його завдання, суб'єкти, предмет та об'єкт. Доведено, що аудит за своєю сутністю не може бути державним. Наведено авторські визначення аудиторської діяльності, фінансового контролю, аудиту. Проведено порівняльний аналіз аудиту та методів фінансового контролю, у результаті чого зроблено висновок, що аудит - це метод аудиторського фінансового контролю. Наведено аргументи щодо: необхідності розвитку аудиторської діяльності шляхом розширення сфери послуг аудиторів (аудиторських фірм); доцільності посилення вимог до створення та діяльності аудиторських фірм. Наведено авторське бачення застосування фінансово-правової відповідальності до аудиторів (аудиторських фірм). Уточнено права й обов'язки, відповідальність аудиторів та суб'єктів господарювання як замовників аудиту та аудиторських послуг. Розроблено концепцію страхування цивільно-правової відповідальності аудиторів та аудиторських фірм. Обґрунтовано необхідність внесення змін і доповнень до чинного законодавства та прийняття Закону України «Про аудиторський фінансовий контроль», проект якого розроблено автором.
Ключові слова: аудиторська діяльність, аудиторський фінансовий контроль, аудит, фінансовий контроль, Аудиторська палата України, аудитор, аудиторська фірма, суб'єкти господарювання.
В диссертации комплексно рассмотрено сущность и место аудиторской деятельности в системе финансового контроля. Установлены предпосылки возникновения и развития аудиторской деятельности в системе финансового контроля. Проанализировано организацию аудиторской деятельности и финансового контроля в зарубежных странах и сформулированы предложения по внедрению положительного опыта в Украине. Рассмотрено международное законодательство, которое касается финансового контроля и аудиторской деятельности и возможность его имплементации в национальное законодательство. Выделено специфический вид финансового контроля - аудиторский финансовый контроль, определено его задания, субъекты, предмет и объекты. Доказано, что аудит по своей сущности не может быть государственным. Предложено авторское определение аудиторской деятельности, аудита, финансового контроля с учетом их места в системе контроля, особенностей как финансово-правовых категорий и роли в обеспечении публичных интересов. Проведен сравнительный анализ аудита и методов финансового контроля, в результате чего сделан вывод о том, что аудит - это метод аудиторского финансового контроля. Наведены аргументы относительно необходимости расширения сферы аудиторских услуг, которые должны быть направлены на повышение эффективности деятельности государственных органов, в том числе и контрольных; целесообразности усиления требований к созданию и деятельности аудиторских фирм; создания в Украине Общественной палаты; наделения Министерства финансов Украины полномочиями по осуществлению общего руководства аудиторской деятельностью, определению порядка делегирования представителей в состав Аудиторской палаты Украины; применению финансовых санкций к аудиторам (аудиторским фирмам). Уточнено права и обязанности, ответственность аудиторов (аудиторских фирм) и субъектов хозяйствования как заказчиков аудита, других аудиторских услуг. Доведено необходимость включения в договор о проведении аудита и предоставления аудиторских услуг раздела «Предоставление информации о результатах аудита правоохранительным органам». Усовершенствовано перечень постулатов аудита. Теоретически обосновано классификационные критерии и виды финансового контроля и аудиторского финансового контроля, которые отражают их сущность. Разработано концепцию страхования гражданско-правовой ответственности аудиторов и аудиторских фирм. Обосновано необходимость внесения изменений и дополнений к законодательству и принятия Закона Украины «Об аудиторском финансовом контроле», проект которого разработан автором.
Подобные документы
Процес державного контролю у сфері господарської діяльності. Зворотній зв’язок у державному управлінні. Коригування діяльності управлінської системи. Термін перевірки дотримання вимог пожежної безпеки. Загальні повноваження органів державного контролю.
реферат [35,3 K], добавлен 23.04.2011Співвідношення взаємопов'язаних понять "процес", "провадження" та "процедура". Характеристика підходів щодо виділення стадій управління. Диференціація правового регулювання. Основні стадії провадження державного контролю господарської діяльності.
реферат [26,0 K], добавлен 23.04.2011Предмет фінансового права та методи фінансово-правового регулювання. Специфічний зміст фінансової діяльності. Особливі риси правового регулювання суспільних відносин. Фінансове право в системі права України. Система та джерела фінансового права.
реферат [28,0 K], добавлен 11.12.2011Законодавчо-правова база здійснення контролю на всіх стадіях бюджетного процесу. Верховна Рада України - єдиний законодавчий орган держави, який здійснює парламентський контроль. Здійснення Рахунковою палатою контролю за використанням коштів бюджету.
контрольная работа [21,6 K], добавлен 26.02.2013Поняття економічного контролю, його сутність, об’єктивність та основні принципи. Роль правоохоронних органів під час здійснення економічного контролю. Державна податкова служба як орган контролю. Функції, повноваження та обов’язки податкової міліції.
реферат [58,9 K], добавлен 10.10.2011Особливості науки фінансового права та зв”язок її з іншими науками. Методологія науки фінансового права. Основні категорії науки фінансового права: види і значення, етапи розвитку у різних країнах. Зародження й розвиток українського фінансового права.
дипломная работа [45,7 K], добавлен 22.12.2007Аналіз сучасної системи державного контролю за нотаріальною діяльністю, характеристика суб'єктів контролю за нотаріальною діяльністю. Функціонування нотаріату в Україні, його місце в системі державних органів охорони й управління суспільних відносин.
реферат [28,3 K], добавлен 10.08.2010Вивчення поняття фінансового права – сукупності юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають в процесі планового залучення, розподілу і використання грошових фондів державою. Визначення місця фінансового права у системі права України.
реферат [18,1 K], добавлен 11.05.2010Поняття та правова природа пенсійного страхування як інституту фінансового права в Україні. Особливості недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права: суб'єкти та правовий режим фондів коштів, оподаткування діяльності та звітність.
дипломная работа [211,7 K], добавлен 10.06.2011Фінансово-правові відносини, їх особливості та зміст. Органи та організація фінансового контролю, види і методи. Структура фінансово-правових норм, тобто їх внутрішня будова, складові частини (елементи). Державна контрольно-ревізійна служба в Україні.
курсовая работа [30,5 K], добавлен 17.02.2011
