Адміністративно-правові засади діяльності міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Міжнародний університет бізнесу і права

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Адміністративно-правові засади діяльності міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади

12.00.07 -- адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

кандидата юридичних наук

Тригубенко Сергій Миколайович

Херсон, 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Алфьоров Сергій Миколайович, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, ректор.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Куліш Анатолій Миколайович, Сумський державний університет декан юридичного факультету;

кандидат юридичних наук, доцент Ізбаш Катерина Сергіївна, Одеський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності ОВС.

Захист відбудеться 18 квітня 2013 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.03 у Міжнародному університеті бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А).

Автореферат розісланий 17 березня 2013 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Нікітенко

Анотація

Тригубенко С. М. Адміністративно-правові засади діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжнародний університет бізнесу та права, Херсон, 2013.

У роботі визначено адміністративно-правові засади діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, з'ясовано сутність, особливості та завдання такої діяльності, уточнено систему органів (суб'єктів), що на основі чинного законодавства уповноважені здійснювати контрольно-наглядову діяльність за Міністерством аграрної політики та продовольства України; розкрито бачення автором сутності форм і методів діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України. Виявлено прогалини та колізії в регулюванні відповідних правових відносин. На підставі проведеного аналізу стану законодавства зроблено висновок про необхідність завершення адміністративної реформи в галузі агропромислового комплексу України, беручи до уваги досвід країн Європи.

Ключові слова: діяльність, правові засади, контрольно-наглядова діяльність, правове забезпечення, суб'єкт та об'єкт контрольно-наглядова діяльність, форми та методи, взаємодія.

Аннотация

Тригубенко С. М. Административно-правовые основы деятельности Министерства аграрной политики и продовольствия Украины как центрального органа исполнительной власти. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Международный университет бизнеса и права, Херсон, 2013.

В работе определены административно-правовые основы деятельности Министерства аграрной политики и продовольствия Украины, выяснены сущность, особенности и задачи такой деятельности, уточнено систему органов (субъектов), которые на основе действующего законодательства уполномоченные осуществлять контрольно-надзорную деятельность за Министерством аграрной политики и продовольствия Украины; раскрыто видение автором сущности форм и методов деятельности Министерства аграрной политики и продовольствия Украины.

Получили дальнейшее развития сущность и назначение Минагрополитики Украины как центрального органа исполнительной власти и заключается в: 1) цели его создания и деятельности, 2) задачах, которые оно выполняет, 3) направлениях его деятельности; 4) способах (методах, приемах), которые оно использует для выполнения возложенных на него задач.

В новом аспекте определен порядок взаимодействия Минагрополитики Украины с органами исполнительной власти, предлагается рассматривать в форме подготовки проектов нормативно-правовых актов, а также согласование проектов нормативно-правовых актов, разработанных другими центральными органами исполнительной власти

Выявлены пробелы и коллизии в регулировании соответствующих правовых отношений. На основании проведенного анализа состояния законодательства сделан вывод о необходимости завершения административной реформы в области агропромышленного комплекса Украины, принимая во внимание опыт стран Европы.

Ключевые слова: деятельность, правовые основы, контрольно-надзорная деятельность, правовое обеспечение, субъект и объект контрольно-надзорная деятельности, формы и методы, взаимодействие.

Annotation

Trygubenko S.M. Legal and administrative framework of the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine as a central body of executive power. - Manuscript.

Dissertation for the degree of legal specialty 12.00.07. - Administrative law and procedure, financial law, information law. - International University of Business and Law, Kherson, 2013.

The paper defines the administrative and legal framework of the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, essence, features and tasks such activity specified system of (subjects) that based on current legislation empowered to control and supervisory activities by the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, the author reveals the essence of the vision of forms and methods of the Ministry of Agrarian Policy and food of Ukraine. Identified gaps and conflicts in the regulation of the relevant legal relations. Based on the analysis of the legal conclusion about the need to complete the administrative reform in the field of agriculture of Ukraine, taking into account the experience of Europe.

Keywords: accounting, legal frameworks, financial control, legal support, subject and object audit, forms and methods, interaction, improvement.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінагрополітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації: державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави; державної політики в галузях рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, у сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, лісового та мисливського господарства, нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Тобто, від належного виконання цим органом виконавчої влади своїх функцій значною мірою залежить стан продовольчого забезпечення в країні. За таких умов особливо гостро постають питання визначення особливостей адміністративно правового регулювання всіх без винятку структурних підрозділів, органів та служб Мінагрополітики України.

В юридичній літературі наявні різні погляди фахівців на адміністративний порядок правового забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, крім того, не повністю відображені теоретичні проблеми взаємодії всіх його структурних підрозділів. З огляду на те, що зараз відбувається активне реформування органів виконавчої влади, зокрема й Міністерства аграрної політики та продовольства України, досить мало уваги приділялось науковим дослідженням теоретично-правових засад державного регулювання в означеній сфері.

Потреба в реалізації прогресивної агропромислової та продовольчої політики України вимагає проведення наукових досліджень щодо структури та повноважень Міністерства аграрної політики та продовольства України; чіткого визначення адміністративно-правових засад діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України: його завдань, форм та методів роботи.

На сьогодні окремим аспектам діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України присвячені наукові праці наступних вчених: В.І. Андрейцева, А.П. Гетьмана, С.Г. Грицкевича, І.А. Дмитренка, Н.Р. Кобецької, М.В. Костицького, С.М. Кравченка, М.В. Краснової, Н.Р. Малишева, Б.Г. Розовського, О.М. Хіміч, Ю.С.Шемшученка та ін. Наукові дослідження, проведені у даній сфері є досить вагомим внеском у дослідження проблем адміністративно-правового забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, втім названі автори розглядали лише зміст окремих напрямів відповідної діяльності або аналізували загальні питання аграрної та продовольчої політики.

Таким чином, необхідність адміністративно-правового забезпечення реалізації ефективної аграрної та продовольчої політики в державі та відсутність наукових досліджень з цієї проблематики обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження адміністративно-правових засад діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, вироблення чітких рекомендацій щодо їх розвитку та удосконалення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до п/п. 10.10 Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2010-2014 роки та відповідно до пріоритетних напрямів наукових досліджень кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ ДДУВС.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність та особливості діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, надати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації до нормативно-правових актів із зазначених питань.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

- охарактеризувати Міністерство аграрної політики та продовольства України в умовах реформування органів виконавчої влади;

- визначити сутність та призначення Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади;

- з'ясувати основні принципи діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади;

- уточнити форми та методи діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України;

- охарактеризувати правові основи діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України;

- визначити елементи правового статусу Міністерства аграрної політики та продовольства України;

- охарактеризувати систему управління в Міністерстві аграрної політики та продовольства України

_ уточнити організаційну структуру Міністерства аграрної політики та продовольства України

_ з'ясувати умови взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України

_ охарактеризувати контрольно-наглядову діяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері адміністративної-правової регламентації аграрної політики.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади. адміністративний аграрний правовий

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання, які дали можливість застосувати системний підхід при постановці, характеристиці та вирішенні наукових проблем.

За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано для з'ясування місця та значення міністерства в системі органів виконавчої влади України, уточнення структури правового статусу Мінагрополітики України, характеристики системи управління в Мінагрополітики України, з'ясування значення та особливостей контрольно-наглядової діяльності за Мінагрополітики України (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5). Системно-структурний метод використано для уточнення призначення Мінагрополітики як центрального органу виконавчої влади, характеристики основних принципів та правових засад діяльності Мінагрополітики України, визначення основних напрямків організації його діяльності (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 2.3). Статистичний метод, документальний аналіз застосовувались для визначення недоліків правового та організаційного забезпечення діяльності Мінагрополітики України (розділи 1, 2).

Теоретичною та науковою основою дисертаційного дослідження стали праці вчених у різних галузях наукових знань, зокрема, загальної теорії держави і права, конституційного права, адміністративного права, теорії управління та ін. За основу положень та висновків дисертації щодо адміністративно-правових засад діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади взято Конституцію України. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності Мінагрополітики України, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень адміністративно-правових засад діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

Вперше:

_ обґрунтовано, що визначальне місце серед функцій Мінагрополітики України повинні займати: 1) ресурсні; 2) управлінські; 3) технологічні, сутність та особливості яких визначені окремо;

_ зважаючи на різноманітний характер організаційних дій, які перш за все мають забезпечувальний характер, та особливості правового статусу Мінагрополітики України як найвищого органу управління у сфері агропромислового комплексу, запропоновано до напрямків організації його управлінської діяльності віднести: 1) аналітичну роботу; 2) планування; 3) здійснення контролю та нагляду; 4) проведення колегій, нарад та інших подібних до них масових заходів, які носять внутрішньо-організаційне спрямування; 5) діловодство; 6) взаємодію та координацію; 7) правове, кадрове, матеріально-технічне, фінансове та наукове забезпечення;

_ у новому аспекті визначено порядок взаємодії Мінагрополітики України, яку пропонується розглядати у формі підготовки проектів нормативно-правових актів, а також погодження проектів нормативно-правових актів, розроблених іншими центральними органами виконавчої влади;

Удосконалено:

_ визначення поняття та сутності Мінагрополітики України як центрального органу виконавчої влади в агропромисловому комплексі, визначено його загальну мету та обов'язки, а також переглянуто перелік загальних завдань, функцій та прав міністерств, які у комплексі визначають їх особливості у системі органів виконавчої влади України;

_ визначення поняття та системи принципів діяльності Мінагрополітики України, які об'єднано у дві групи: першу групу становлять основні (загальні) принципи, що характеризуються спільними, загальновизнаними положеннями, дія яких поширюється на всю сферу державного регулювання сільського господарства та продовольства. До другої групи віднесено спеціальні принципи, для яких характерна більш вузька сфера застосування;

_ структуру правового статусу Мінагрополітики України, до елементів якої віднесено: мету його утворення та діяльності, принципи, завдання, функції, повноваження, способи (методи, прийоми) його діяльності, організаційно-штатну структуру та відповідальність;

_ характеристику системи управління органами внутрішніх справ, у зв'язку з цим обґрунтовано, що вона являє собою складне, ієрархічно побудоване, багатофункціональне системне утворення, сукупність суб'єктів та об'єктів управління, а також відповідних взаємозв'язків між ними, які об'єднанні загальною метою їх діяльності - здійснення загального керівництва Мінагрополітики України, розроблення пропозицій, спрямованих на вдосконалення їх діяльності;

_ теоретико-практичне розуміння об'єкта управління в Мінагрополітики України, яким є, з одного боку, підпорядковані суб'єкту управління органи (підрозділи, служби, працівники), з іншого - окремі напрямки діяльності Мінагрополітики України, які на відміну від самого суб'єкта можуть бути зовнішніми та внутрішніми;

_ класифікацію правових актів, які регулюють діяльність Мінагрополітики України, за основу якої взято такі критерії: юридичну силу правових актів, сферу їх дії, зміст, особливості адресата;

Дістали подальшого розвитку:

- характеристика Мінагрополітики України в умовах реформування органів виконавчої влади та визначено основні етапи реформування Міністерства;

- характеристика сутності та призначення Мінагрополітики України як центрального органу виконавчої влади та полягає у: 1) меті його утворення та діяльності; 2) завданнях, які воно виконує; 3) напрямках його діяльності; 4) способах (методах, прийомах), які воно використовує для виконання покладених на нього завдань;

- характеристика правових основ діяльності Мінагрополітики України, які визначені як система різноманітних за юридичною силою, сферою дії, змістом, суб'єктами прийняття, адресатом та гласністю правових актів, що містять норми права та у зв'язку з цим регулюють як зовнішні, так і внутрішньо-організаційні відносини за участю Мінагрополітики України;

- поділ форм на правові, організаційні та матеріально-технічні. До правових форм діяльності Мінагрополітики України слід віднести правотворчу, правозастосовну, правоохоронну та організаційну форми діяльності. Методи державного регулювання сільським господарством та продовольством поділяються на загальні і спеціальні;

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у науково-дослідній сфері - основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань діяльності Мінагрополітики України як центрального органу виконавчої влади України;

- у правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів з питань діяльності Мінагрополітики України як центрального органу виконавчої влади України;

- у правозастосовчій діяльності - використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність діяльності Мінагрополітики України як центрального органу виконавчої влади України;

- у навчальному процесі - матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право» та «Адміністративне право + М. Адміністративна відповідальність», вони уже використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи оприлюднювалися на наукових і науково-практичних конференціях: «Юридична наука та правоохоронна діяльність» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.) та «Актуальні проблеми діяльності органів внутрішніх справ» (м. Кіровоград, 2008 р.).

Публікації. Основні положення й результати дисертації викладено у п'ятьох статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ДАК України як фахові з юридичних наук, та двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена метою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, які містять 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок, із них список використаних джерел - 28 сторінок, список використаних джерел налічує 208 найменувань.

Основний зміст роботи

У Вступі дисертант обґрунтовує актуальність обраної для дослідження теми, встановлює її зв'язок із науковими програмами та планами, формулює мету та завдання дослідження, його об'єкт та предмет, визначає методологічну та науково-теоретичну основи проведеного дослідження, наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, наводить відомості про апробацію результатів дисертації та свої наукові публікації.

Розділ 1. «Загальна характеристика Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади» складається із п'яти підрозділів. У ньому здійснено аналіз Міністерства аграрної політики та продовольства України в умовах реформування органів виконавчої влади, розкрито сутність та призначення Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади, визначено основні принципи діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади, встановлено форми та методи діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, досліджено правові основи діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України.

У підрозділі 1.1. «Міністерство аграрної політики та продовольства України в умовах реформування органів виконавчої влади» на основі аналізу історичних фактів дисертант доходить висновку про те, що з 1990 року в агропромисловому комплексі почали відбуватися реформи, які доцільно поділити на наступні етапи: а) деклараційний етап (1990-1994 рр. - було проголошено на офіційному рівні курс на ринкові перетворення, формування багатоукладної ринкової економіки, забезпечення приватної власності на засоби виробництва і на земельні ділянки); б) інфраструктурний етап (1995-1998 рр. - характеризувався зусиллями держави, що були спрямовані на поступовий перехід до ринкових важелів управління сільським господарством і формування інфраструктури аграрного ринку); в) концептуальний етап (1998-1999 рр. - у цей час опрацьовувалися перші концепції аграрної реформи); г) радикальний етап (1999-2000 рр. - пов'язується з прийняттям реформаторського Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки», який було видано з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності); д) закріплюючий етап (2001-2002 рр. - закріплено позитивні результати аграрної реформи, вживалися заходи щодо її моніторингу і подальшого формування інфраструктури аграрного ринку); е) комплексний етап (з 2003-2004 рр. - пов'язаний з Комплексною програмою розвитку аграрного ринку України на 2003-2004 роки).

Міністерство аграрної політики та продовольства України, що стало правонаступником Міністерства аграрної політики України наразі є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави.

У підрозділі 1.2. «Сутність та призначення Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади» встановлено, що для з'ясування питання сутності та призначення Мінагрополітики України, потрібно перш за все, зрозуміти юридичне закріплення його функцій, що є необхідною умовою та засобом виникнення такого правового явища як компетенція, яка в свою чергу через закріплення у відповідних правових актах завдань і необхідних для їх виконання повноважень дає можливість установити місце міністерства в загальній структурі системи органів виконавчої влади, створити основи його правової відповідальності.

Сутність та призначення Мінагрополітики України полягає у: 1) меті його утворення та діяльності; 2) завданнях, які воно виконує; 3) напрямках його діяльності; 4) способах (методах, прийомах), які воно використовує для виконання покладених на нього завдань.

Рішення Міністерства аграрної політики України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами та організаціями, незалежно від форми власності, а також громадянами.

У підрозділі 1.3. «Основні принципи діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади» зосереджено увагу на тому, що державне регулювання сільського господарства України ґрунтується на системі правових принципів, з'ясування яких має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки дає змогу визначити його цільову спрямованість, закономірності його розвитку та функціонування. В них відбивається специфіка сільськогосподарського виробництва, визначаються перспективи розвитку і вдосконалення законодавства у сфері державного регулювання сільського господарства України.

У юридичній літературі існує багато поглядів на класифікацію принципів права. Принципи організації та діяльності Міністерства агарної політики та продовольства України, як центрального органу виконавчої влади - це основоположні вихідні положення, на яких базуються побудова й функціонування його структурних підрозділів.

Дисертантом зроблено висновок про те, що зазначені принципи доцільно розташувати у двох групах. Першу групу становлять основні (загальні) принципи, що характеризуються спільними, загальновизнаними положеннями, дія яких поширюється на всю сферу державного регулювання сільського господарства та продовольства. До другої групи віднесено спеціальні принципи, для яких характерна більш вузька сфера застосування, що зумовлено специфікою конкретного напряму державного регулювання сільського господарства та продовольства України.

У підрозділі 1.4. «Форми та методи діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України» проаналізовано позиції науковців щодо розуміння даного питання. Дисертантом запропоновано під формами діяльності Мінагрополітики України розуміти зовнішній прояв повноважень компетентних органів та їх посадових осіб на здійснення контролюючих функцій.

Встановлено, що суттєвого значення для практичного здійснення державного регулювання сільського господарства та продовольства набуває класифікація його форм. Вона є не лише відображенням різноманітності та різноплановості регулювання, але й потребою практики, проявом функціональної спрямованості діяльності відповідних державних органів.

За своїм змістом і спрямованістю форми діяльності є різноманітними. А тому традиційно вони поділяються на правові, організаційні та матеріально-технічні. До правових форм слід віднести правотворчу, правозастосовну, правоохоронну та організаційну форми діяльності.

Особливістю методів діяльності Мінагрополітики України є їх незмінність. Поєднання методів державного регулювання сільського господарства та продовольства, виокремлення з них провідних, визначальних залежить від рівня продуктивних сил і стану виробничих відносин. Оптимальний розвиток суспільних процесів досягається за умов застосування всієї сукупності методів.

Зазначається, що усі методи державного регулювання сільським господарством та продовольством традиційно поділяються на загальні і спеціальні. До загальних варто віднести економічні й адміністративні. Вони реалізуються на всіх рівнях державного регулювання, спрямовані безпосередньо на виробництво сільськогосподарської продукції, можуть застосовуватися до кожного об'єкта управління.

Акцентовано увагу на тому, що крім адміністративних і економічних методів державного регулювання сільського господарства слід відмітити і методи переконання, дозволу, метод прямих вказівок, метод рекомендацій, метод ціноутворення.

Відзначено, що у своїй діяльності Міністерство аграрної політики України як центральний орган виконавчої влади використовує основні організаційні методи діяльності, притаманні й іншим органам державної влади. Це може бути: планування, вироблення рішень, організації і контролю виконання рішень, координації, інформаційного забезпечення, роботи з кадрами.

У підрозділі 1.5. «Правові основи діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України» увагу звернено передусім на те, що правова основа являє собою сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у процесі організації й функціонування органів виконавчої влади, закріплюють елементи їх організації і діяльності. Норми, що становлять правову основу організації та діяльності органів виконавчої влади, наповнені єдиним юридичним змістом, але можуть бути диференційовані й за іншими ознаками.

Встановлено, що у своїй діяльності Міністерство аграрної політики та продовольства України також перш за все керується Конституцією України, що є основним законом нашої країни. Хоча в самому законі прямо і не вказані завдання та повноваження Мінагрополітики як такого, але дія цієї норми спрямовується і координується через Кабінет Міністрів України, що є вищим органом виконавчої влади України. Разом із тим, правову основу діяльності Мінагрополітики України визначають і кодекси Україні, зокрема: Кодекс України про адміністративні правопорушення, Господарський кодекс України, Земельний кодекс України, Кодекс законів про працю, Лісовий кодекс України, Закони України та інші підзаконні нормативно-правові акти.

Окремо розглянуто питання прийняття проекту Закону України «Про сільське господарство». Розробка проекту цього закону та зміст його положень свідчать про прагнення держави створити шляхом регулятивного втручання єдині правові та економічні засади організації сільського господарства в Україні, збалансувавши інтереси держави та виробника сільськогосподарської продукції.

Окреслено коло характерних рис статусу Міністерства агарної політики та продовольства України. Серед них основними є такі: здійснює виконавчо-розпорядчу діяльність; наділене оперативною самостійністю; має, як правило, постійний штат; утворюється, як правило, вищестоящим органом; наділене правом розпорядництва (правом видавати підзаконні юридичні акти, зокрема акти нормативного характеру); підзвітне та підконтрольне Кабінету Міністрів України.

Розділ 2. «Організаційно-правові засади діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України» присвячено аналізу поняття та елементів правового статусу Мінагрополітики України, встановленню системи управління в Мінагрополітики України, дослідженню взаємодії Мінагрополітики України з іншими органами виконавчої влади, встановленню кола суб'єктів, що здійснюють контрольно-наглядову діяльність за Мінагрополітики України.

У підрозділі 2.1. «Поняття та елементи правового статусу Міністерства аграрної політики та продовольства України» здійснено аналіз нормативно-правової бази, яка регулює діяльність Мінагрополітики України.

Доведено, що в теорії права конструкція правового статусу суб'єкта права до цього часу не є чітко сформованою та належним чином дослідженою вченими - правознавцями (дослідження зазначеного питання відбувалось в основному відносно людини та громадянина).

Запропоновано під юридичною конструкцією правового статусу суб'єкта права розуміти модель, що відображає складну структурну побудову правового статусу суб'єкта права, яка складається з елементів, які виконують різні функції.

Проаналізовано наукові позиції вчених-адміністративістів стосовно правового статусу та його елементів органів державної виконавчої влади України.

Обґрунтовано висновок про відкритість та відсутність єдиної точки зору, яка би давала чітку відповідь на питання елементів правового статусу як правової категорії.

Визначено елементи правового статусу Мінагрополітики України, до яких дисертант відносить: компетенцію (повноваження), сукупність прав та обов'язків, які покладені на орган колом нормативно-правових актів, юридичну відповідальність за реалізацію прав та обов'язків.

У підрозділі 2.2. «Система управління в Міністерстві аграрної політики та продовольства України» проаналізовано низка проблем у розумінні державного управління у вузькому та широкому розуміннях. Так, у вузькому смислі, управління можна розглядати як цілеспрямовану взаємодію між суб'єктом та об'єктом управління з метою досягнення запланованих суб'єктом результатів розвитку суспільства. Управління у широкому смислі можна розглядати як сукупність дій суб'єкта по упорядкуванню системи природних процесів з метою забезпечення відповідності об'єктивним закономірностям їх розвитку.

Зауважено, що система державного управління - складне поняття, зміст якого охоплює такі складові елементи:

а) суб'єкти управління, тобто органи виконавчої влади;

б) об'єкти управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим впливом держави;

в) управлінська діяльність (процес), тобто певного роду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв'язки між суб'єктами і об'єктами управління.

Застосування системного підходу до управління дозволяє розглянути його як систему, що складається з керуючої та керованої підсистем, між якими існує постійна взаємодія.

Акцентовано увагу на тому, що складна система управління в Мінагрополітики України не позбавлена певного об'єму принципів, які є основою такої діяльності.

Доведено, що до принципів управління в Мінагрополітики України віднести наступні:

- загально-правові: законність, верховенство права, рівноправність громадян в управлінні, відповідальність органів виконавчої влади (посадових осіб) за доручену справу перед людиною і державою, гласність, участь громадян та їх об'єднань в управлінні;

- галузеві: раціональний розподіл повноважень, поєднання колегіальності і єдиноначальництва в управлінні, принцип подвійного підпорядкування.

У підрозділі 2.3. «Організація діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України» увагу звернено передусім на те, що розрізняють декілька аспектів організаційної діяльності. Серед них: взаємовідношення повноважень, що об'єднують керівництво вищої ланки з нижчими рівнями працівників і забезпечують можливість розподілу та координації завдань; створення системи управління, тобто створення об'єктів управління (керованих систем), суб'єктів управління (керуючих систем) і встановлення зв'язків між ними; удосконалення системи управління.

Запропоновано до напрямків організації його управлінської діяльності віднести: 1) аналітичну роботу; 2) планування; 3) здійснення контролю та нагляду; 4) проведення колегій, нарад та інших подібних до них масових заходів, які носять внутрішньо-організаційне спрямування; 5) діловодство; 6) взаємодію та координацію; 7) правове, кадрове, матеріально-технічне, фінансове та наукове забезпечення.

Визначено основні галузі організація діяльності в яких покладена на Мінагрополітики України. До них слід віднести: Ветеринарна медицина; Харчова та переробна промисловість; Рибне господарство; Насінництво та розсадництво України; Садівництво, виноградарство і виноробство; Розвиток сільських територій; Держсільгоспінспекція; Укрголовдержкарантин; Харчова та переробна промисловість.

Окремо розглянуто питання створення колегії у складі Міністра (голова колегії), першого заступника Міністра, заступника Міністра (у разі введення посади), заступника Міністра - керівника апарату за посадою з метою погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінагрополітики України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у міністерстві.

У підрозділі 2.4. «Взаємодія Міністерства аграрної політики та продовольства України з іншими органами виконавчої влади» визначено, що особливої актуальності набуває питання взаємодії Мінагрополітики України з іншими органами виконавчої влади в процесі Євроінтеграції нашої держави, реалізації, поки що, декларативних положень Конституції України.

Обґрунтовано, що у науковій літературі взаємодія розглядається як одна з основних філософських категорій, що відображає процеси впливу різних об'єктів один на одного, їхню взаємну обумовленість і зміну стану або взаємоперехід, а також заснування одного об'єкта за допомогою іншого, обміну інформаційними потоками.

Запропоновано до основної форми взаємодії віднести підготовку проектів нормативно-правових актів, а також погодження проектів нормативно-правових актів, розроблених іншими центральними органами виконавчої влади.

Встановлено суб'єкти взаємодії Мінагрополітики України. До них дисертант відносить Президента України та Кабінет Міністрів України. Відзначено наявність так званої «системи стримувань та противаг», яка є запорукою демократичних засад у діяльності органів державної виконавчої влади України, забезпечення Конституційних прав та свобод людини і громадянина.

У підрозділі 2.5. «Контрольно-наглядова діяльність за Міністерством аграрної політики та продовольства України» відзначено, що суб'єктами державного контролю у сфері виконавчої влади можуть бути державні органи, органи місцевого самоврядування, посадові особи, державні службовці, які наділені державно-владними повноваженнями для виконання контрольних функцій.

Вказано на колізії у питанні визначенні термінів «контроль» та «нагляд». Зміст терміна «контроль» у тлумачних словниках розкривається через термін «нагляд». Маємо і зворотну ситуацію, за якої термін «нагляд» визначається за допомогою терміна «контроль». Те, що терміни «контроль» та «нагляд» є дуже близькими один до одного. У звичайному розумінні значення цих слів однакове: спостереження (тимчасове чи постійне) з метою нагляду, перевірки за ким-небудь (або чим-небудь), за дотриманням якихось правил. Їх поєднує і спільна мета - забезпечення законності та дисципліни.

Обґрунтовано думку про те, що у питанні контрольно-наглядової діяльності за Мінагрополітики України, доцільно вести мову про «зовнішню» та «внутрішню» контрольно-наглядову діяльність. Основним органом державної виконавчої влади, на якого покладаються функції контрольно-наглядової діяльності (зовнішній контроль) за Мінагрополітики України є Кабінет Міністрів України. Міністр як керівник міністерства в межах компетенції здійснює внутрішній контроль.

Висновки

У дисертації викладено науково-теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання з'ясування адміністративно-правових засад діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади крізь призму новітніх поглядів та методів наукового пізнання. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків. Основні з них такі.

1. Доведено, що важливими передумовами реформування Міністерства аграрної політики та продовольства України були аграрні перетворення З 1990 року в агропромисловому комплексі почали відбуватися реформи, які поділено на наступні етапи: а) деклараційний етап (1990-1994 рр.); б) інфраструктурний етап (1995-1998 рр.); в) концептуальний етап (1998-1999 рр.); г) радикальний етап (1999-2000 рр.); д) закріплюючий етап (2001-2002 рр.); е) комплексний етап (з 2003-2004 рр.).

2. Аналіз закономірностей й особливостей функціонування ринку продовольства, рівня конкурентоздатності продуктів харчування і ступеня монополізму дозволив переконатись, що в сучасних умовах роль держави в регулюванні ринкових відносин повинна підсилюватися, причому особливе значення вона здобуває саме в агропродовольчій сфері. Доведено, що при створенні центральних органів виконавчої влади має місце така, негативна практика, що положення про них затверджуються різними органами державної влади: Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України. Така практика призводить до ситуації, що не враховуються численні деталі можливої компетенції відповідного органу. Аналіз усіх існуючих на цей час актів про компетенцію центральних органів виконавчої влади свідчить про те, що за браком даних про компетенцію системи органів виконавчої влади не закріплюються багато з напрямків державного впливу на відповідні суспільні відносини.

3. З'ясовано, що в Україні державне регулювання в агропромисловому комплексі відбувалось досить не злагоджено. Були відсутні чіткі цілі і завдання діяльності його органів, що призводило до не чіткої роботи в аграрній полиці. Існували розбіжності в роботі між основними суб'єктами: Президентом, Верховною Радою, Кабінетом міністрів і Міністерством аграрної політики. Крім цього в системі центральних органів виконавчої влади існувало дублювання їх повноважень, була велика чисельності управлінського апарату, значні кошти з державного бюджету йшли на його утримання.

4. Встановлено, що суттєвого значення для практичного здійснення державного регулювання сільського господарства та продовольства набуває класифікація його форм. Вона є не лише відображенням різноманітності та різноплановості регулювання, але й потребою практики, проявом функціональної спрямованості діяльності відповідних державних органів.

5. Форми діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України запропоновано поділити на: правові, організаційні та матеріально-технічні. До правових форм віднесено правотворчу, правозастосовну, правоохоронну та організаційну форми діяльності. Організаційні форми діяльності Мінагрополітики України поділено на основні та допоміжні. До матеріально-технічних форм роботи Мінагрополітики України належать: робота з депутатськими запитами, зверненнями, різними інформаційними запитами, підготовка звітів, ведення бухгалтерського обліку, статистичної звітності, діловодство, господарська робота.

6. Дістала подальшого розуміння класифікація методів державного регулювання сільським господарством та продовольством на загальні і спеціальні. До загальних віднесено економічні й адміністративні. Вони реалізуються на всіх рівнях державного регулювання, спрямовані безпосередньо на виробництво сільськогосподарської продукції, можуть застосовуватися до кожного об'єкта управління.

7. Акцентовано увагу, що державне регулювання сільського господарства України ґрунтується на системі правових принципів. Принципи запропоновано розташувати у двох групах. Першу групу становлять основні (загальні) принципи, що характеризуються спільними, загальновизнаними положеннями, дія яких поширюється на всю сферу державного регулювання сільського господарства та продовольства. До другої групи віднесено спеціальні принципи, для яких характерна більш вузька сфера застосування, що зумовлено специфікою конкретного напряму державного регулювання сільського господарства та продовольства України.

8. До елементів правового статусу Міністерства аграрної політики та продовольства України віднесено: компетенцію (повноваження), сукупність прав та обов'язків, які покладені на орган колом нормативно-правових актів, юридичну відповідальність за реалізацію прав та обов'язків.

9. Систему державного управління охарактеризовано, як складне поняття, зміст якого охоплює такі складові елементи, як: а) суб'єкти управління, тобто органи виконавчої влади; б) об'єкти управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим впливом держави; в) управлінська діяльність (процес), тобто певного роду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв'язки між суб'єктами і об'єктами управління.

10. Наголошено, що в процесі своєї діяльності Мінагрополітики взаємодіє зі Президентом України, Верховною радою України, Кабінетом Міністрів України, а також іншими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, а в разі потреби може видавати разом з іншими центральними органами виконавчої влади спільні акти.

11. Визначено, що контрольно-наглядова діяльність - це правова форма діяльності органів держави, що виражається в здійсненні юридичних дій у справі спостереження і перевірки відповідності виконання і додержання підконтрольними суб'єктами правових розпоряджень і припинення правопорушень певними організаційно-правовими засобами..

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Тригубенко С. М. Поняття та елементи правового статусу Міністерства аграрної політики та продовольства України / С. М. Тригубенко // Південноукраїнський правничий часопис. - 2012. - № 4. - С. 152-158.

2. Тригубенко С. М. Основні принципи діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади / С. М. Тригубенко // Форум права. - 2012. - № 3. - С. 763-768 [Електронний ресурс].

3. Тригубенко С. М. Система принципів управління в Міністерстві аграрної політики та продовольства України / С. М. Тригубенко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - 2012. - Вип. № 18. - Ч.2. - Т.4 - С. 154-158.

4. Тригубенко С. М. Контрольно-наглядова діяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України / Тригубенко С. М. // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 1. - С. 175-179.

5. Тригубенко С. М. Основні форми та методи діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України / С. М. Тригубенко // Наука і правоохорона. -- 2012. - № 4 (18). Ч. 2. -С. 278-281.

6. Тригубенко С. М. Правоохоронна діяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України / Тригубенко С. М. // Юридична наука та правоохоронна діяльність: Матер. міжвуз. наук.-практ. конф. ад'юнктів, курсантів, студентів та слухачів (13 травня 2011 року). - Вип. 12 - 2011. - Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2011. - С. 148-150.

7. Тригубенко С. М. Правотворча діяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України / Тригубенко С. М. // Актуальні проблеми діяльності ОВС: матеріали науково-практичного семінару (м. Кіровоград, 29 квітня 2008 р.). - Кіровоград : Вид-во Кіровоград, юрид. ін-ту ХНУВС, 2008. - С. 124-126. Размещено на Allbest.ru