Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі рослинного світу України

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Міністерство внутрішніх справ України

Національна академія внутрішніх справ

12.00.07 - Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Тема:

Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі рослинного світу України

Олійник Василь Іванович

Київ - 2014

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Черній Василь Васильович, Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права і процесу

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Олефір Віктор Іванович, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», проректор з наукової роботи

кандидат юридичних наук, доцент Доненко Валерій Вікторович, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри загальноправових дисциплін

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.Г. Чубенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасна екологічна політика Української держави спрямована на забезпечення екологічної безпеки, захист життя і здоров'я людини від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища. Рослинний світ є самостійним природним об'єктом, що підлягає адміністративно-правовій охороні. Водночас сьогодні спостерігається поглиблення негативних процесів та змін, що відбуваються в рослинному світі України у зв'язку з фрагментацією ландшафтів, наслідками забруднення, зумовленого промисловою і сільськогосподарською виробничою діяльністю фізичних та юридичних осіб, катаклізмами, спровокованими в процесі безпідставних перетворень природи в минулому (осушення, обводнення, будівництво та експлуатація каналів, кар'єрів, водосховищ, надмірна вирубка лісів), необґрунтованим застосуванням нових технологій, що спричинило утворення значного обсягу токсичних і радіоактивних матеріалів, джерел випромінювання, інтродукцію видів рослин і тварин, які зростають і водяться в інших природних регіонах, невпорядкованою промисловою діяльністю суб'єктів, незаконним використанням об'єктів рослинного світу, передусім лісової рослинності, псевдосанітарною вирубкою лісу, незабезпеченням належних заходів охорони рослинного світу, а також зростанням чисельності правопорушень у галузі рослинного світу. Так, за офіційними даними Державного агентства лісових ресурсів України, станом на 2013 рік обсяг незаконної вирубки дерев в Україні становив 0,2% від 15 млн. кубометрів деревини, які щорічно заготовлюються. Експерти ж заявляють про 15,0%. За даними експертів Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті FORZA, щорічний середній обсяг незаконно отриманої деревини становить 1,25 млн кубометрів Статистичні дані Державного агентства лісових ресурсів станом на грудень 2013 року [Електронний ресурс].

Сучасний державний механізм щодо протидії зазначеним проблемам свідчить про наявність недостатньої урегульованості притягнення осіб до адміністративної відповідальності, невідповідність розмірів штрафів до рівня шкоди, яка може бути завдана рослинному світу, відсутність належного взаємозв'язку та узгодженості між нормативно-правовими приписами, вміщеними в різних природоресурсних актах, наявність значних прогалин у законодавчому забезпеченні використання та охорони природних рослинних ресурсів.

Важливу роль при проведенні дослідження відіграли наукові праці відомих вітчизняних і зарубіжних дослідників адміністративного права і процесу, зокрема: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, В.К. Колпакова, О.В. Кузьменко, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, А.О. Селіванова, Ю.О. Тихомирова, О.М. Якуби та ін.

Проблемам охорони та використання рослинного світу присвячено низку наукових праць, зокрема: С.О. Боголюбова, М.М. Бринчука, О.К. Голиченкова, Р.К. Гусєва, Л.О. Заславскої, А.Б. Іскоян, О.І. Красова, Г.М. Полянскої, М.О. Сиродоєва, Г.В. Чубукова, Ю.І. Шуплецової та ін. Водночас більшість із цих робіт торкалася вирішення правових проблем охорони та використання рослинного світу у взаємозв'язку питань лісового та земельного права.

Однак нині відсутні комплексні монографічні праці, в яких би повно та всебічно розглядалася проблема адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу України, а у виконаних наукових дослідженнях зазначена проблема аналізувалася фрагментарно або в рамках ширшої адміністративно-правової проблематики, без відповідного комплексного підходу.

Викладене вище свідчить про актуальність і необхідність в узагальненні теоретичного та емпіричного матеріалу, оцінки сучасних тенденцій розвитку адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу України, відповідно, обґрунтування на цій підставі способів вирішення поставлених перед дослідженням завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» від 21 вересня 2000 р. №1989-III, Постанови Кабінету Міністрів України «Про Концепцію збереження біологічного різноманіття України» від 12 травня 1997 р. №439; наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років» від 29 липня 2010 р. №347; плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2014 рік.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі досягнень науки адміністративного права та норм чинного законодавства України, вітчизняного й зарубіжного досвіду, а також узагальнень практики його застосування здійснити аналіз адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу України та сформулювати відповідні пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства й практики його застосування в зазначеній сфері.

Мета дослідження зумовила вирішення таких задач:

- розкрити зміст поняття, видів та особливостей рослинного світу як об'єкта адміністративно-правової охорони;

- проаналізувати правове регулювання рослинного світу;

- визначити повноваження та компетенцію суб'єктів регулювання рослинного світу;

- здійснити загальну характеристику адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу;

- з'ясувати сутність об'єктивних ознак адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу;

- розкрити зміст суб'єктивних ознак адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу;

- проаналізувати види адміністративних стягнень, що застосовуються за правопорушення в галузі рослинного світу, та виявити їх особливості;

- визначити процесуальні особливості застосування адміністративних санкцій за правопорушення в галузі рослинного світу;

- розробити пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу України.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають з приводу охорони, використання та відновлення рослинного світу України.

Предмет дослідження - адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі рослинного світу України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.

За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат галузі рослинного світу, зокрема, визначено сутність термінів «рослинний світ України», «адміністративно-правова охорона рослинного світу», «суб'єкти правового регулювання в галузі рослинного світу», «адміністративне правопорушення в галузі рослинного світу», «суб'єкт адміністративного правопорушення в галузі рослинного світу» (розділ 1, підрозділи 2.1, 2.3); системно-структурний, структурно-функціональний методи застосовано для дослідження суб'єктів правового регулювання в галузі рослинного світу, нормативно-правового регулювання рослинного світу, дослідження основоположних ідей щодо правопорушень у галузі рослинного світу (підрозділи 1.2, 1.3, розділ 2); за допомогою методів класифікації та групування здійснено класифікацію об'єктів рослинного світу, системи правових актів, якими урегульовано відносини в галузі рослинного світу та адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1); структурно-логічний метод використано для здійснення юридичного аналізу складу адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу (розділ 2); застосування соціологічного, статистичного методів й методу документального аналізу дало можливість визначити недоліки адміністративної відповідальності в зазначеній галузі, узагальнити юридичну практику, проаналізувати емпіричну базу Державної екологічної інспекції України та її територіальних підрозділів (підрозділи 1.1, 3.2). Здійснено анкетування громадян щодо стану охорони, використання та відновлення рослинного світу й покращення їх раціонального використання (200 осіб) (розділ 3). Компаративний метод використано для визначення недоліків та прогалин правового регулювання правопорушень у галузі рослинного світу України, призначення і застосування заходів примусу за правопорушення в досліджуваній галузі (підрозділи 1.2, 1.3, 3.1, розділ 2).

Комплексне використання вказаних загальнонаукових та юридично-галузевих методів забезпечило всебічне дослідження адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу України та вирішення теоретичних і практичних завдань, що були поставлені автором.

Емпіричну базу дослідження становлять: а) статистичні дані Міністерства екології та природних ресурсів України за 2012-2013 рр. б) статистичні дані Державної екологічної інспекції України за 2012-2013 рр.; в) результати анкетування 200 громадян щодо охорони, використання та відновлення об'єктів рослинного світу; г) політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.

Нормативною основою роботи є Конституція України, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти‚ що регулюють відносини у сфері рослинного світу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень, яке присвячено теоретичним та практичним проблемам адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу України, у результаті якого автором запропоновано теоретично та практично значущі наукові концептуальні положення, а саме:

вперше:

- наведено дефініції таких понять: «суб'єкти правового регулювання в галузі рослинного світу», «провадження в справі про порушення законодавства в галузі рослинного світу»;

- надано таку класифікацію системи актів правового регулювання в галузі рослинного світу: 1) міжнародне законодавство; 2) загальне законодавство; 3) спеціальне законодавство;

- виокремлено систему принципів охорони, використання та відтворення рослинного світу;

- запропоновано систематизувати адміністративні правопорушення в галузі рослинного світу України в окрему главу Кодексу України про адміністративні правопорушення - «Адміністративні правопорушення в галузі рослинного світу України»;

- сформульовано та доведено необхідність конкретних пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів України, а саме: до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про рослинний світ», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Положення «Про Державне агентство екологічних інвестицій України»;

удосконалено:

- теоретичні поняття «адміністративно-правова охорона рослинного світу», «нормативно-правовий акт», «адміністративне правопорушення в галузі рослинного світу», «суб'єкт адміністративного правопорушення в галузі рослинного світу», «адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі рослинного світу;

- класифікацію об'єктів рослинного світу залежно від: 1) правового статусу; 2) типу рослинності; 3) мети використання; 4) типу ценозу; 5) екологічного, наукового, оздоровчо-рекреаційного значення; 6) способу запилення; 7) поширення;

дістало подальший розвиток:

- теоретичні підходи щодо визначення юридичних осіб суб'єктами адміністративної відповідальності в галузі рослинного світу;

- ознаки та особливості адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу України;

- ознаки адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу та провадження в справі про порушення законодавства в галузі рослинного світу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані у:

- практичній роботі Апеляційного суду Київської області (акт впровадження від 27 червня 2014 р.) та Кіровоградської обласної державної адміністрації (акт впровадження від 29 травня 2014 р.);

- навчальному процесі - під час підготовки навчально-методичних матеріалів і викладання таких навчально-юридичних дисциплін, як «Адміністративна відповідальність» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми загалом, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки оприлюднено дисертантом у формі доповідей на круглому столі «Державний контроль: нові погляди на його сутність та призначення» (Київ, 17 травня 2011 р.); «Адміністративна відповідальність: проблеми та шляхи подолання» (Київ, 4 грудня 2012 р.) та міжнародних науково-практичних конференціях: «Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень» (Київ, 13-14 грудня 2013 р.), «Проблемы государственного образования и правообразования в Украине» (Симферополь, 13-14 декабря 2013 г.); «Перспективные направления развития современной юридической науки» (Симферополь, 24-25 января 2014 г.).

Публікації. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, відображено в десяти наукових працях: чотири з яких опубліковано у фахових виданнях, перелік яких затверджено Міністерством освіти і науки України, одна - у міжнародному виданні, п'ять - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура дисертації обумовлена її метою, задачами, об'єктом і предметом, а також логікою розкриття теми дослідження, викладанням його результатів. Робота складається із вступу, трьох розділів, що включають у себе вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (175 найменувань) та чотирьох додатків. Повний обсяг дисертації становить 225 сторінок, з них обсяг основного тексту - 191 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про їх апробацію та впровадження, а також щодо кількості публікацій, структури й обсягу роботи.

Розділ 1 «Рослинний світ як об'єкт адміністративно-правової охорони» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Поняття, види та особливості рослинного світу» визначено, що рослинний світ України - це сукупність природних, різних за своїм складом, структурою, типом диких рослин, лісових ресурсів, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання, що об'єднані у відділи різних фітоценозів незалежно від часу виникнення, які покривають землю чи окремі її території.

Акцентовано, що рослинний світ є дуже розгалуженим за своїм видовим різноманіттям. Саме тому дисертантом запропоновано класифікувати об'єкти рослинного світу за такими критеріями:

1) залежно від правового статусу:

а) природні лісові ресурси;

б) природна рослинність, що не належить до лісових ресурсів;

в) рослинність несільськогосподарського призначення;

2) залежно від типу рослинності:

а) тундрова;

б) лісова;

в) степова;

г) пустельна;

д) лугова;

е) болотна;

3) залежно від мети використання:

а) лікарські;

б) харчові;

в) пряно-ароматизовані;

г) технічні;

д) кормові;

4) залежно від типу ценозу:

а) зональна;

б) екстразональна;

в) інтразональні;

5) залежно від екологічного, наукового, оздоровчо-рекреаційного значення:

а) загальнодержавного значення;

б) місцевого значення;

6) залежно від способу запилення:

а) ентомофільні;

б) самозапилювані;

7) залежно від поширення:

а) масові;

б) органічні;

в) рідкісні;

г) зникаючі.

Акцентовано на тому, що адміністративно-правову охорону рослинного світу можна розглядати як у вузькому, так і в широкому значенні.

У підрозділі 1.2 «Правове регулювання рослинного світу» здійснено детальний аналіз законів України, якими урегульовано відносини в галузі рослинного світу, а саме: Конституції України, законів України «Про рослинний світ»; «Про тваринний світ»; «Про захист рослин»; «Про Червону книгу України»; «Про карантин рослин»; «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки»; «Про місцеве самоврядування»; «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Лісовий кодекс України й інших, а також міжнародних нормативно-правових актів - Конвенції про охорону біологічного різноманіття; Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES); Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі; Всеєвропейську стратегію збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.

Стверджується, що система нормативно-правових актів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання в галузі рослинного світу, залежно від сфери дії, поділяється на:

1) норми міжнародного законодавства;

2) норми загального законодавства;

3) норми, спеціального законодавства.

Доведено, що прийнятий 9 квітня 1999 р. Закон України «Про рослинний світ» є фундаментальним підґрунтям для розвитку галузі рослинного світу. Водночас цим нормативно-правовим актом не враховано велику кількість теоретичних положень та не визначено окремі сторони галузі, що досліджується. Саме тому автором запропоновано такі зміни й доповнення до зазначеного акта: до ч.1 ст.6 «Органи, що здійснюють державне управління у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу» включити таких суб'єктів, як: Верховна Рада України, Президент України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища; ст.36 «Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу здійснює публічна адміністрація відповідно до законодавства України»; доповнити: ст.39 ч.2 «Державний моніторинг об'єктів рослинного світу»; Ст. *** «Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі охорони, використання і відтворення рослинного світу»; Ст.*** «Повноваження уповноважених центральних органів виконавчої влади в галузі охорони, використання і відтворення рослинного світу»; Ст. *** «Повноваження обласних, Київської міської, районних державних адміністрацій у галузі охорони, використання і відтворення рослинного світу»; Ст.*** «Повноваження обласних, Київської міської, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де їх утворено) рад у галузі охорони, використання і відтворення рослинного світу»; Ст.*** «Принципи охорони, використання та відтворення рослинного світу» (зміст запропонованих статей викладено в підрозділі 1.2 дисертаційної роботи).

У підрозділі 1.3 «Суб'єкти регулювання рослинного світу» особливу увагу приділено співпраці державних та недержавних органів у галузі охорони рослинного світу України. Зазначено, що за перший квартал 2014 р. з метою попередження випадків незаконних вирубок лісового молодняка та підросту в лісах було залучено 9,8 і 4 тис. відповідно представників громадських формувань. Відпрацьовано 3951 ринків, торговельних майданчиків, місць стихійної торгівлі. Біля лісових масивів було виставлено 1113 заслонів, що дало змогу організувати перевірку 15,6 тис. одиниць автотранспорту. Унаслідок ужитих заходів вилучено 9850 хвойних дерев на суму 517 150 грн., виявлено та затримано 1112 порушників адміністративного законодавства, з них за незаконну вирубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка (ст.65 Кодексу України про адміністративні правопорушення) - 226 Офіційна інформація УМВС України в Чернівецькій області за перший квартал 2014 року [Електронний ресурс].

У результаті дослідження змісту поняття суб'єктів регулювання рослинного світу запропоновано під суб'єктами регулювання в галузі рослинного світу розуміти систему державних і недержавних органів, які наділені державно-владними повноваженнями (або їм такі повноваження делеговано) щодо застосовування організаційних, економічних, правових заходів, здійснення контролю та нагляду стосовно охорони, використання, відновлення рослинного світу.

Головну увагу приділено розкриттю повноважень та компетенції органів публічної адміністрації, що здійснюють правове регулювання в галузі рослинного світу, а саме:

1) Верховній Раді України;

2) Президенту України;

3) органам виконавчої влади:

а) Кабінету Міністрів України;

б) центральним органам виконавчої влади (Міністерству екології та природних ресурсів України; Державній екологічній інспекції України; Державному агентству екологічних інвестицій України; Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України); в) місцевим органам виконавчої влади;

3) органам місцевого самоврядування.

Визначено, що Державне агентство екологічних інвестицій України здійснює управління інвестиціями в галузі екології, невід'ємним елементом якої є природні ресурси, підвидом яких є рослинний світ. При цьому в Положенні про Державне агентство екологічних інвестицій України жодним чином не визначено, що цей орган здійснює інвестиційну діяльність у галузі рослинного світу. Автором запропоновано доповнити Положення «Про Державне агентство екологічних інвестицій України» пунктами такого змісту: «п. *** забезпечує здійснення моніторингу стану екологічної мережі, тобто систему спостережень за змінами компонентів довкілля в межах екологічної мережі з метою своєчасного виявлення негативних тенденцій в їх стані, оцінки можливих наслідків таких змін, прогнозування, запобігання негативним процесам, ліквідації їх наслідків; п. *** сприяє запровадженню та реалізації в Україні ефективних засобів захисту об'єктів рослинного світу».

Розділ 2 «Адміністративні правопорушення в галузі рослинного світу України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Загальна характеристика адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу» розкрито особливості адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу України.

Визначено, що адміністративне правопорушення в галузі рослинного світу - це суспільно небезпечне, протиправне, винне, каране діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на суспільні відносини в галузі охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу, яке здійснює деліктоздатна особа та за яке передбачено адміністративну відповідальність у вигляді адміністративних санкцій, встановлених нормами адміністративного законодавства.

Констатовано, такі особливості адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу:

1) об'єктом посягання виступають суспільні відносини в галузі рослинного світу, зокрема, у сфері карантину рослин щодо запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, захисту життя та здоров'я рослин, охорони навколишнього природного середовища;

2) суб'єктами правопорушення є фізичні та юридичні особи;

3) юрисдикція справ належить до компетенції районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (суддів) (ст.221 КУпАП); центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин (ст.238-2 КУпАП); центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин (ст.238-4 КУпАП); центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (ст.241 КУпАП); центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 242-1 КУпАП);

4) видами заходів адміністративної відповідальності за вчинення відповідних правопорушень є: попередження; штраф; конфіскація предмета, що став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; анулювання дії документа дозвільного характеру (наприклад, анулювання карантинного сертифіката, карантинного дозволу, фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт).

Стверджується, що адміністративні проступки в галузі рослинного світу України передбачено в Кодексі України про адміністративні правопорушення, а також у законах України: «Про рослинний світ»; «Про карантин рослин»; «Про захист рослин»; «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про Червону книгу України» та інших актах, що регулюють відповідні галузі рослинного світу України, запропоновано систематизувати усі проступки в галузі рослинного світу України в окрему главу Кодексу України про адміністративні правопорушення - «Адміністративні правопорушення в галузі рослинного світу України».

У підрозділі 2.2 «Об'єкт та об'єктивна сторона адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу» з'ясовано зміст об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення в галузі рослинного світу.

Визначено родовий та безпосередній об'єкти адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу. Зазначено, що родовим об'єктом адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу є суспільні відносини, які виникають стосовно охорони природи, використання природних ресурсів, а також відносини, що посягають на встановлений порядок управління. Водночас безпосереднім об'єктом є ті конкретні суспільні відносини, поставлені під охорону закону, яким заподіюють шкоду правопорушенням, що підпадає під ознаки конкретного складу правопорушення, наприклад, суспільні відносини у сфері охорони та раціонального використання лісів; суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища; суспільні відносини у сфері охорони та використання земель лісового фонду; суспільні відносини у сфері охорони та використання лісосічного фонду.

На підставі аналізу складів адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу виокремлено предметні склади, які передбачені такими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення:

1) незаконне використання земель державного лісового фонду (ст.63 КУпАП);

2) порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці (ст.64 КУпАП).

Акцентовано увагу на характеристиці об'єктивних ознак адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу: по-перше, переважна більшість складів адміністративніих правопорушень у галузі рослинного світу є предметними; по-друге, залежно від властивостей обєктивної сторони, склади адміністративних правопорушень можуть бути метеріальними, формальними та формально-матеріальними; по-третє, адміністративні правопорушення в галузі рослинного світу мають характерні об'єктивні ознаки, а саме:

а) здійснюються як у формі дії, так і бездіяльності;

б) пов'язані з порушенням вимог законодавства про рослинний світ;

в) є караними діяннями;

г) такі ознаки об'єктивної сторони як час, місце, спосіб, знаряддя є кваліфікуючими ознаками для деяких проступків у галузі рослинного світу (наприклад, ч.2 ст.70 та ч.2 ст.77-1 КУпАП); по-четверте, у низці випадків для вчинення конкретних дій або конкретної діяльності необхідно отримати дозвіл органів виконавчої влади, відсутність якого є конструктивною ознакою об'єктивної сторони для правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачено ст.63, 77-1 КУпАП.

У підрозділі 2.3 «Суб'єкт та суб'єктивна сторона адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу» здійснено характеристику загального, спеціального та особливого суб'єктів адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу України.

З'ясовано, що спеціальним суб'єктом правопорушень у галузі рослинного світу є:

1) посадові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

2) працівники сфери охорони та використання лісових ресурсів;

3) громадяни. При цьому ст.63_77-1, 83-1, 85-1, 88-88-2, 90, 188-12, 188-26 КУпАП, якими визначено склади адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу, передбачають наявність як загального, так і спеціального суб'єкта, а ст.68, 71 визначають суб'єктом правопорушення виключно посадову особу.

У результаті дослідження автором змісту поняття «суб'єкт адміністративного правопорушення в галузі рослинного світу» запропоновано авторську дефініцію цього поняття. Зазначено такі особливості суб'єкта адміністративного правопорушення в галузі рослинного світу:

1) може бути наділений як загальними, спеціальними й особливими ознаками;

2) вчиняється діяння, яке пов'язано з порушенням встановленого законом порядку охорони, використання, відтворення об'єктів рослинного світу;

3) до правопорушника застосовуються такі заходи адміністративної відповідальності, як: попередження, штраф, конфіскація, позбавлення спеціального права;

4) за вчинення адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу адміністративну відповідальність можуть нести фізичні та юридичні особи.

Розділ 3 «Заходи адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу України» складається з двох підрозділів. адміністративний правовий охорона рослинний світ

У підрозділі 3.1 «Адміністративні санкції за правопорушення в галузі рослинного світу» визначено, що адміністративна відповідальність за порушення норм, якими урегульовано відносини в галузі рослинного світу, - це примусове, з додержанням встановленої процедури, застосування уповноваженим суб'єктом передбачених адміністративним законодавством за вчинення адміністративного проступку пов'язаною з охороною, використанням та відтворенням об'єктів рослинного світу заходів впливу щодо суб'єкта-правопорушника.

Зазначено особливості адміністративної відповідності за порушення норм, якими урегульовано відносини в галузі рослинного світу:

1) регулюється правовими актами різної юридичної сили, зокрема Кодексом України про адміністративні правопорушення, Лісовим кодексом України, Земельним кодексом України та окремими законодавчими актами в галузі рослинного світу України, норми яких не включено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, наприклад, закони України «Про рослинний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища» та ін.;

2) застосовується до суб'єктів, якими виступають фізичні особи, у тому числі посадові, службові та юридичні особи, які здійснюють діяльність у галузі рослинного світу;

3) застосовуються відповідними суб'єктами, межі компетенції яких поширюються на рослинний світ України, та/або їх посадовими особами, у межах визначених повноважень, наданих відповідними законодавчими актами (районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди (суддів) (ст.221 КУпАП); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин (ст.238-2 КУпАП); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин (ст.238-4 КУпАП); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (ст.241 КУпАП); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст.242-1 КУпАП);

4) виявляється в накладенні на порушників адміністративних санкцій за вчинення адміністративного проступку в сфері захисту рослин, карантину рослин, рослинного світу;

5) характеризується застосуванням відповідних видів адміністративних санкцій за проступки, якими є: попередження; штрафи; конфіскація; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права спеціального користування); зупинення дії або анулювання ліцензії (дозволу), сертифіката на здійснення певного виду діяльності, наданої фізичній та/або юридичній особі.

З метою впорядкування положень адміністративної відповідальності в галузі рослинного світу дисертантом запропоновано доповнити положення Кодексу України про адміністративні правопорушення ст.*** «Порушення законодавства в галузі рослинного світу» та Закон України «Про рослинний світ» ст.*** «Адміністративні стягнення, що застосовуються до фізичних та юридичних осіб за вчинення адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу».

У підрозділі 3.2 «Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу» визначено, що провадження в справі про порушення законодавства в галузі рослинного світу - це точна й послідовна процесуальна сукупність дій та етапів, що виражаються в стадійному розгляді адміністративної справи уповноваженими компетентними органами з метою всебічного, своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, виконання винесеної постанови та застосування правообмежувальних заходів.

Зазначено, що провадження у справах про адміністративні проступки в галузі рослинного світу України мають такі стадії:

1) порушення справи про адміністративний проступок;

2) розгляд справи про адміністративний проступок;

3) прийняття рішення у справі;

4) оскарження та опротестування прийнятого рішення;

5) виконання постанови.

Автором розкрито зміст кожної стадії.

Розкрито зміст ознак провадження по справі про порушення законодавства в галузі рослинного світу: строки розгляду справ про адміністративні проступки в галузі рослинного світу України є короткими та становлять, як правило, 15 днів із дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, відповідного протоколу про адміністративний проступок та інших матеріалів справи; виникають з необхідністю вирішення суперечки про право із застосуванням заходів адміністративної відповідальності, зокрема, попередження, штрафу, конфіскації, позбавлення спеціального права, зупинення або анулювання дії документа дозвільного характеру на здійснення певного виду діяльності; за правопорушення в галузі рослинного світу протоколи мають право складати:

а) уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (ст.85-1, 88-1, 90 КУпАП);

б) уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст.85-1, 88, 88-1, 88-2, 90 КУпАП);

в) служби державної охорони природно-заповідного фонду України (ст.90 КУпАП);

г) громадський лісовий інспектор (ст.63, 64-70, 73, 76, 77 КУпАП); д) громадський інспектор з охорони довкілля (ст.48, 63-70, 73, 76-77-1 КУпАП); унаслідок здійснення вказаного провадження приймається рішення, завдяки якому вирішується правовий конфлікт, а саме постанова про накладення адміністративного стягнення за вчинений адміністративний проступок у галузі рослинного світу; про застосування заходів впливу щодо неповнолітніх або про закриття справи.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукових задач, що полягало в комплексному та правовому аналізі адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу та формулюванні на цій основі відповідних теоретичних новел і практичних рекомендацій щодо вдосконалення низки положень нормативно-правових актів. Найбільш важливими є такі:

1. Визначено, що рослинний світ України - це сукупність природних, різних за своїм складом, структурою, типом диких рослин, лісових ресурсів, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання, які об'єднані у відділи різних фітоценозів незалежно від часу виникнення, що покривають землю чи окремі її території.

2. Запропоновано класифікувати об'єкти рослинного світу за такими критеріями:

1) залежно від правового статусу:

а) природні лісові ресурси;

б) природна рослинність, що не належить до лісових ресурсів;

в) рослинність несільськогосподарського призначення;

2) залежно від типу рослинності:

а) тундрова;

б) лісова;

в) степова;

г) пустельна;

д) лугова;

е) болотна;

3) залежно від мети використання:

а) лікарські;

б) харчові;

в) пряно-ароматизовані;

г) технічні;

д) кормові;

4) залежно від типу ценозу:

а) зональна;

б) екстразональна;

в) інтразональні;

5) залежно від екологічного, наукового, оздоровчо-рекреаційного значення:

а) загальнодержавного значення;

б) місцевого значення;

6) залежно від способу запилення:

а) ентомофільні;

б) самозапилювані;

7) залежно від поширення:

а) масові; б) органічні; в) рідкісні; г) зникаючі.

3. З'ясовано, що адміністративно-правову охорону рослинного світу можна розглядати як у вузькому, так і в широкому значенні. У вузькому значенні «адміністративно-правова охорона рослинного світу» - це правовідносини, що виникають між користувачем об'єктів рослинного світу та суб'єктами публічної адміністрації щодо збереження, використання та відтворення рослинного світу. У широкому розумінні під «адміністративно-правовою охороною рослинного світу» запропоновано розуміти закріплену законом систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, наукових та інших заходів, спрямованих на раціональне використання, збереження та відтворення біорізноманіття рослинного світу, які застосовують компетентні суб'єкти публічної адміністрації.

4. Запропоновано систему нормативно-правових актів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання в галузі рослинного світу, залежно від сфери дії, поділити на:

1) норми міжнародного законодавства;

2) норми загального законодавства;

3) норми спеціального законодавства.

5. Зазначено, що суб'єкти правового регулювання в галузі рослинного світу - це система державних та недержавних органів, які наділені державно-владними повноваженнями (або їм такі повноваження делеговано) щодо застосовування організаційних, економічних, правових заходів, здійснення контролю та нагляду щодо охорони, використання, відновлення рослинного світу.

6. Констатовано, що адміністративне правопорушення в галузі рослинного світу - це суспільно небезпечне, протиправне, винне, каране діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на суспільні відносини в галузі охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу, яке здійснюване деліктоздатною особою та за яке передбачено адміністративну відповідальність у вигляді адміністративних санкцій, встановлених нормами адміністративного законодавства.

7. Запропоновано систематизувати усі правопорушення в галузі рослинного світу в окрему главу Кодексу України про адміністративні правопорушення - «Адміністративні правопорушення в галузі рослинного світу».

8. Суб'єкт адміністративного правопорушення в галузі рослинного світу - це особа, яка вчинила правопорушення, що пов'язане з використанням, охороною, відтворенням об'єктів рослинного світу та за яке передбачено адміністративну відповідальність згідно з нормами адміністративного законодавства.

9. Адміністративна відповідальність за порушення норм, якими урегульовано відносини в галузі рослинного світу, - це примусове, з додержанням встановленої процедури, застосування уповноваженим суб'єктом передбачених адміністративним законодавством за вчинення адміністративного проступку, пов'язаного з охороною, використанням та відтворенням об'єктів рослинного світу, заходів впливу щодо суб'єкта-правопорушника.

10. Провадження в справі про порушення законодавства в галузі рослинного світу - це точна та послідовна процесуальна сукупність дій і, відповідно, етапів, що виражаються в стадійному розгляді адміністративної справи уповноваженими компетентними органами з метою всебічного, своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, виконання винесеної постанови та застосування правообмежувальних заходів.

11. З метою вдосконалення нормативно-правового регулювання в галузі рослинного світу України запропоновано внести зміни та доповнення до: законів України «Про рослинний світ», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнити Ст.*** «Порушення законодавства в галузі рослинного світу»; Положення «Про Державне агентство екологічних інвестицій України».

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Олійник В.І. Загальна характеристика адміністративних правопорушень в галузі рослинного світу України / В.І. Олійник // Митна справа. - Львів, 2013. - №1 (ч. 2). - С. 76-81.

2. Олійник В.І. Об'єкт адміністративних правопорушень в галузі рослинного світу / В.І. Олійник // Порівняльно-аналітичне право. - Ужгород, 2013. - №4. - С. 202-204.

3. Олійник В.І. Міжнародно-правове регулювання галузі рослинного світу в Україні / В.І. Олійник // Вісник Запорізького національного університету. - Запоріжжя, 2013. - №6. - С. 130-136.

4. Олійник В.І. Суб'єкти правового регулювання галузі рослинного світу України / В.І. Олійник // Право і суспільство. - Дніпропетровськ, 2014. - №1. - С. 152-156.

5. Олійник В.И. Административные санкции, которые применяются за правонарушения в отрасли растительного мира Украины / SCI-ARTICLE.RU: Электронный периодический научный журнал. - М., 2014. - №5. - С. 242-247

6. Олійник В.І. Поняття суб'єкта адміністративних правопорушень в галузі рослинного світу України / В.І. Олійник // Державний контроль: нові погляди на його сутність та призначення : матеріали круглого столу (Київ, 17 трав. 2011 р.). - К.: Нац. акад. внутр. справ, 2011. - С. 65-67.

7. Олійник В.І. Міністерство екології та природних ресурсів України як суб'єкт публічного адміністрування в галузі рослинного світу України / В.І. Олійник // Адміністративна відповідальність: проблеми та шляхи подолання: матеріали круглого столу (Київ, 4 груд. 2012 р.). - К.: Нац. акад. внутр. справ, 2012. - С. 59-61.

8. Олійник В.І. Рослинний світ як об'єкт адміністративно-правової охорони / В.І. Олійник // Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи дослідження: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 13-14 груд. 2013 р.). - К.: Нац. акад. внутр. справ, 2013. - С. 25-27.

9. Олійник В.І. Поняття «адміністративно-правової охорони рослинного світу» / В.І. Олійник // Проблемы государственного образования и правообразования в Украине: материалы междунар. науч.-практ. конф. (Симферополь, 13-14 дек. 2013 г.). - Симферополь: Научное обьединение «Юридическая мисль», 2013. - С. 76-78.

10. Олійник В.І. Стадія порушення адміністративного провадження у справах про порушення в галузі рослинного світу України / В.І. Олійник // Перспективные направления развития современной юридической науки: материалы междунар. науч.-практ. конф. (Симферополь, 24-25 янв. 2014 г.) - Симферополь: Научное обьединение «Юридическая мисль», 2014. - С. 88-90.

АНОТАЦІЯ

Олійник В.І. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі рослинного світу України. ? Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2014.

У дисертації здійснено комплексне та системне дослідження адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу України. Визначено поняття, види та особливості рослинного світу. Проаналізовано систему нормативно-правового регулювання рослинного світу. Здійснено загальну характеристику адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу. Розкрито зміст об'єктивних та суб'єктивних ознак адміністративних правопорушень у галузі рослинного світу.

Особливу увагу приділено адміністративним санкціям за правопорушення в галузі рослинного світу та порядку притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі рослинного світу.

Ключові слова: рослинний світ, адміністративна відповідальність у галузі рослинного світу, рослини, об'єкт рослинного світу, склад адміністративного правопорушення, нормативно-правове регулювання в галузі рослинного світу.

АННОТАЦИЯ

Олейник В.И. Административная ответственность за правонарушения в отрасли растительного мира Украины. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Национальная академия внутренних дел, Киев, 2014.

Работа посвящена административной ответственности в области растительного мира Украины. Предложено под понятием «растительный мир» понимать совокупность природных, различных по своему составу, структуре, типу диких растений, лесных ресурсов, мохообразных, водорослей, лишайников, а также грибов на всех стадиях развития и образованные ими естественные группировки, которые объединены в отделы различных фитоценозов независимо от времени возникновения, покрывающие землю или отдельные ее территории.

Определено, что административно-правовая охрана растительного мира - это закрепленная законом система правовых, организационных, экономических, материально-технических, научных и других мероприятий, направленных на рациональное использование, сохранение и воспроизводство биоразнообразия растительного мира, которая применяется компетентными субъектами публичной администрации.

Осуществлена классификация объектов растительного мира в зависимости от:

1) правового статуса: а) естественные лесные ресурсы; б) естественная растительность, которая не относится к лесным ресурсам; в) растительность несельскохозяйственного назначения;

2) типа растительности: а) тундровая; б) лесная; в) степная; г) пустынная; д) луговая; е) болотная;

3) цели использования: а) лекарственные; б) пищевые; в) пряно-ароматизированные; г) технические; д) кормовые;

4) типа ценоза: а) зональная; б) экстразональная; в) интразональные;

5) экологического, научного, оздоровительно-рекреационного значения: а) общегосударственного значения; б) местного значения;

6) способа опыления: а) энтомофильные; б) самоопыляемые;

7) распространение: а) массовые; б) органические; в) редкие; г) исчезающие.

Определено, что субъекты правового регулирования в области растительного мира - это система государственных и негосударственных органов, которые наделены государственно-властными полномочиями (или им такие полномочия делегированы) по применению организационных, экономических, правовых мер, осуществлению контроля и надзора по охране, использованию, восстановлению растительного мира.

Аргументировано, что административная ответственность за нарушение норм, которыми урегулированы отношения в области растительного мира, - это принудительное, с соблюдением установленной процедуры, применение уполномоченным субъектом предусмотренных административным законодательством за совершение административного проступка, связанного с охраной, использованием и воспроизводством объектов растительного мира, мер воздействия в отношении субъекта-правонарушителя.

Выделены такие особенности административных правонарушений в области растительного мира: объектом посягательства выступают общественные отношения в области растительного мира, субъектами правонарушения выступают физические и юридические лица; юрисдикция дел относится к компетенции районных, районных в городе, городских или горрайонных судов (судей) центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере карантина растений; центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере защиты растений; центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере лесного хозяйства; центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику по осуществлению государственного надзора (контроля) в сфере охраны окружающей природной среды, рационального использования, воспроизводства и охраны природных ресурсов; видами мер административной ответственности за совершение соответствующих правонарушений являются: предупреждение, штраф; конфискация предмета, явившегося орудием совершения или непосредственным объектом административного правонарушения; аннулирование действия документа разрешительного характера.