Провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму

Розум Ігор Олександрович

Київ-2014

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі конституційного і адміністративного права Юридичного інституту Національного авіаційного університету

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Кузьменко Оксана Володимирівна, Національна академія внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права і процесу

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений юрист України Нижник Ніна Романівна, Інститут законодавства Верховної Ради України, завідувач відділу моніторингу ефективності законодавства;

кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Смокович Михайло Іванович, заступник голови Вищого адміністративного суду України, секретар Пленуму Вищого адміністративного суду України.

Захист відбудеться на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.062.16 Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, просп. Космонавта Комарова,1.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, просп. Космонавта Комарова,1.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І.М. Сопілко

Анотації

Розум І.О. Провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний авіаційний університет. - Київ, 2014.

У межах дисертаційної роботи здійснено комплексний аналіз матерії провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму в адміністративному процесі, а також визначено шляхи вдосконалення чинного адміністративно-процесуального законодавства, що регламентує порядок здійснення адміністративного судочинства у відповідній категорії адміністративних справ. оскарження судочинство виборчий

Змістовно проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення правової природи і сутності адміністративного процесу, встановлено сутність його взаємозв'язку з адміністративним судочинством. Ґрунтовно розглянуто особливості виборчих та референдних публічно-правових спорів, предметом котрих виступає правомірність рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму, систему ознак, специфіку суб'єктного складу сторін, процесуальних строків, підсудності адміністративних справ, судових рішень у провадженні у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму.

Ключові слова: провадження адміністративного процесу; оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму; адміністративний позов; предмет адміністративного позову; підсудність справ адміністративної юрисдикції; процесуальні строки; судове рішення в адміністративному процесі.

Розум И.А. Производство по делам об обжаловании решений, действий или бездействий избирательных комиссий и комиссий по референдуму. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный авиационный университет. - Киев, 2014.

В пределах диссертационной работы автором осуществлено комплексное исследование материи производства по делам об обжаловании решений, действий или бездействий избирательных комиссий и комиссий по референдуму в административном процессе, а также определено пути совершенствования действующего административно-процессуального законодательства, которое регламентирует порядок осуществления административного судопроизводства в соответствующей категории административных дел.

Рассмотрены современные концептуальные подходы к научному восприятию материи административного процесса и установлено его соотношение с административным судопроизводством. Определено место вышеуказанного производства в структуре административного процесса.

Констатировано существование постоянной и неразрывной взаимосвязи между административно-процессуальной формой и содержанием производства административного процесса. Обосновано мысль о необходимости разграничения таких категорий как "избирательный спор" и "референдный спор". Установлено, что такие публично-правовые споры возникают при наличии совокупности юридических фактов (их юридическом составе), которая пребывает в прямой зависимости от порядка обжалование уполномоченным субъектом решений, действий или бездействий избирательных комиссий и комиссий по референдуму. Сформулировано целостную систему признаков производства по исследуемой категории административных дел. Мотивировано, что стороны в последних выступают участниками специфических публично-правовых отношений, связанных с организацией и проведением выборов и референдумов в Украине. Исходя из этого определено систему присущих им признаков, а также разработано их классификацию по критерию природы их правового статуса в избирательном процессе и процессе референдума. Кроме того, исследовано правовую природу, сущность административного иска о признании неправомерными решений, действий или бездействий избирательных комиссий и комиссий по референдуму. Детально проанализированы: его структура, установленные административно-процессуальным законодательством требования к его форме и содержанию, а также процессуальные последствия их нарушения; особенности предмета. В работе среди прочего рассмотрены и особенности подсудности соответствующей категории административных дел. Констатировано, что указанный процессуальный институт направлен на разграничение, во-первых, компетенции административных судов одной ланки, а во-вторых, административных судов отдельных ланок их законодательно установленной системы по отношению к рассмотрению и разрешению публично-правовых споров, возникающих во время избирательных процессов и процессов референдума. Автором также детально разработаны вопросы, связанные с особенностями процессуальных строков в производстве, предложено их классификацию исходя из критерия протекания последнего в пределах системы обязательных и факультативных стадий.

Диссертантом также исследован порядок подготовки соответствующей категории административных дел к судебному рассмотрению и проведения предварительного судебного заседания, их судебного рассмотрения. Проанализировано правовую природу и сущность судебных решений по таким делам, а также требования, которым они должны отвечать. Разработано их классификацию по следующим критериям: в зависимости от круга и объёма вопросов, которые решаются судом; в зависимости от стадии, на которой они принимаются; по форме внешнего выражения; по юридическим последствиям.

Ключевые слова: производство административного процесса; обжалование решений, действий или бездействий избирательных комиссий и комиссий по референдуму; административный иск; предмет административного иска; подсудность дел административной юрисдикции; судебное решение в административном процессе.

Rozum I.O. Appellate procedure against decisions, actions or omissions of electoral and referendum commissions. - Manuscript.

Law PhD thesis: 12.00.07 - administrative law and procedure; finance law; information law. - National Aviation University. - Kyiv, 2014.

This thesis examines a comprehensive review of the appeal against decisions, actions or omissions of electoral and referendum commissions within an administrative process, and the ways to improve the current administrative procedure law regulating the rules of the administrative procedure in a corresponding administrative cases category.

The thesis sifts modern scientific approaches of determining the legal nature of the administrative process and the essence of its legal nexus with the administrative proceedings. It also thoroughly considers the peculiarities of the election and referendum dispute, which subjects are lawful decision making, actions or omissions of electoral and referendum commissions, the system of characteristics, the particularity of legal competence of the parties, procedural periods, the jurisdiction of administrative cases, the judgement on appeal against decisions, actions or omissions of electoral and referendum commissions.

Keywords: administrative procedure; appeal against decisions, actions or omissions of electoral and referendum commissions; administrative action; subject of administrative action; jurisdiction of administrative cases; procedural periods; court decisions within the administrative process.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення громадянського суспільства в Україні та будівництво української демократичної, правової держави прямо та безпосередньо детермінували процес перетворення українського народу з об'єкта державного управління у пріоритетний суб'єкт влади. У зв'язку з цим перед українським суспільством та державою постало завдання всебічного розвитку і вдосконалення всіх форм народовладдя. При цьому особлива увага має надаватися тим формам демократії, що дозволяють українському народу самостійно вирішувати найбільш важливі проблеми суспільного і державного життя.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 69 Конституції України, народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Вказана конституційно-правова норма визначає вибори і референдуми пріоритетними формами безпосередньої демократії.

Системний аналіз правових норм, закріплених Законами України: "Про вибори Президента України" від 05.03.1999 р. № 474-XIV, "Про вибори народних депутатів України" від 17.11.2011 р. № 4061-VI, "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 10.07.2010 р. № 2487-VI тощо, - дає можливість дійти до висновку, що забезпечення організації та проведення виборів, всеукраїнських і місцевих референдумів в Україні покладено на систему виборчих комісій та комісій з референдуму, а також Центральну виборчу комісію.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим здійснення будь-якого суб'єктивного права в динамічній площині суспільних правовідносин правової держави повинно бути забезпечено цілісною системою правових гарантій, що охоплюють собою в тому числі й законодавчо закріплені механізми його захисту і поновлення компетентними державними органами у випадку порушення, невизнання чи оспорювання. У даному аспекті не є виключенням й суб'єктивні виборчі права громадян і їх права на участь в управлінні державними справами через всеукраїнський та місцевий референдуми. Як об'єктивно засвідчують статистичні дані, отримані в ході проведеного аналізу виборчих компаній з чергових виборів народних депутатів 2006 року, позачергових виборів народних депутатів 2007 року, чергових виборів Президента України 2010 року, чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 2010 року, чергових виборів народних депутатів України 2012 року, кількість звернень суб'єктів виборчого процесу до адміністративних судів за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів постійно пропорційно зростає. З одного боку, така тенденція обумовлена підвищенням авторитету незалежного та неупередженого суду в очах останніх, а з іншого, - наявністю непоодиноких випадків зловживань з боку виборчих комісій та членів цих комісій наданими їм владними повноваженнями у сфері організації підготовки й проведення виборів в Україні. Ураховуючи викладене на сьогоднішній день в умовах поступової адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, а також необхідності виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань щодо забезпечення максимальної прозорості у формуванні вищих органів державної влади й участі громадян в управлінні загальнодержавними справами особливої актуальності набуває проблема забезпечення належного і своєчасного судового захисту суб'єктивних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів суб'єктів виборчого процесу, а також процесу референдуму від порушень з боку виборчих комісій та комісій з референдуму.

Дана проблематика лишається досить дискусійною і в межах проведених наукових опрацювань та окремими аспектами досліджена в наукових роботах таких вчених, як, зокрема О.В. Бачеріков, В.М. Бевзенко, Н.В. Богашева, М.В. Жушман, Ю.Б. Ключковський, І.Б. Коліушко, В.В. Плукар, М.І. Смокович, В.С. Стефанюк, В.П. Тимощук, Н.В. Янюк та ін.

Крім того, дисертаційне дослідження ґрунтується на працях таких відомих українських та іноземних учених в галузі теорії держави та права, теорії юридичного процесу, конституційного права України і зарубіжних країн, адміністративного права, адміністративного процесу та цивільного процесу, як: С.С. Алексєєв, А.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, І.Л. Бородін, А.Т. Ботнер, С.Т. Гончарук, В.М. Горшенев, Е.Ф. Демський, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.В. Кузьменко, Р.С. Мельник, В.І. Олефір, В.Г. Перепелюк, О.П. Рябченко, А.О. Селіванов, О.Ф. Скакун, Ю.М. Тодика, Н.М. Тищенко, Н.А. Чечина та ін.

Значний вплив на проведене дослідження також мали наукові роботи: В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійка, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, В.К. Матвійчука, Н.Р. Нижник, О.М. Пасенюка та ін.

Не дивлячись на існуючі напрацювання в розробках проблематики механізму правового регулювання правовідносин, пов'язаних з оскарженням до адміністративних судів рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму, вона й досі лишається дослідженою фрагментарно і спектрально вузько, без відповідного комплексного підходу. Саме тому обрана тема дисертаційного дослідження є актуальною як із теоретичної точки зору, так і з позицій необхідності розробки конкретних науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного адміністративно-процесуального законодавства, котре регламентує порядок провадження у адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 18.03.2004 р. № 1629-IV, Програми інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 14.09.2000 р. № 1072/2000, Концепції підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів в Україні, затвердженої Указом Президента України від 08.12.2000 р. №1322/2000, Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження заходів щодо реалізації Концепції підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів в Україні" від 31.01.2001 р. № 88, а також у контексті планових наукових досліджень кафедри конституційного і адміністративного права Юридичного інституту Національного авіаційного університету "Громадянське суспільство: публічно-правовий вимір" № 76/13.01.02.

- дефініції таких категорій, як: "провадження адміністративного процесу", "стадія адміністративного процесу", "адміністративно-процесуальна форма", "позивач в адміністративному процесі", "адміністративний позов", "предмет адміністративного позову", "підсудність справ адміністративної юрисдикції", "процесуальні строки", "судове рішення в адміністративному процесі";

- позиції щодо систематизації суб'єктів виборчого процесу та процесу референдуму, котрі можуть звертатися до адміністративних судів із вимогами про визнання неправомірними рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму;

набули подальшого розвитку:

- характеристика особливостей провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму, роль і значення інституту оскарження у системі виборчого та референдного права;

- обґрунтування сутності, а також завдань провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму;

- наукові погляди щодо особливостей інституту підсудності адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму, а також процесуальних строків у відповідному провадженні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема:

- у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть стати основою для подальшої розробки питань, пов'язаних з організацією адміністративного судочинства в публічно-правових спорах, які випливають із правовідносин, пов'язаних з проведенням виборів і референдумів в Україні, а також були використані в ході опрацювання кафедрою конституційного і адміністративного права Юридичного інституту Національного авіаційного університету науково-дослідної роботи №85/13.01.02 "Права людини: публічно-правовий вимір" та на даний момент використовуються в науково-дослідній роботі №76/13.01.02 "Громадянське суспільство: публічно-правовий вимір" (акт впровадження Юридичного інституту НАУ від 27.05.2014 р.);

- у правотворчості - можуть бути використані під час підготовки змін та доповнень до чинного законодавства, зокрема КАС України, Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17.11.2011 р. № 4061-VI (акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування від 16.01.2014 р.; акт впровадження Секретаріату Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 1244/012-13);

- у правозастосовчій діяльності - отримані результати дисертаційного дослідження сприятимуть підвищенню ефективності практичної діяльності Центральної виборчої комісії та системи очолюваних нею виборчих комісій і комісій з референдуму;

- у навчальному процесі - матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Юридичного інституту Національного авіаційного університету при підготовці кафедрою конституційного і адміністративного права курсів лекцій, методичних вказівок по самостійній роботі, курсовому та дипломному проектуванні, а також викладанні дисциплін "Адміністративне право", "Адміністративний процес", "Конституційне право" (акт впровадження Юридичного інституту НАУ від 27.05.2014 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Усі сформульовані у ній результати, положення й висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора та мають самостійний характер.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом у формі наукових доповідей на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції молодих учених, аспірантів та студентів, присвяченій пам'яті академіка права Ю.М. Тодики "Треті конституційні читання" (м. Харків, 28-29 травня 2010 року); ІI Міжнародній науковій конференції "Національні та міжнародні стандарти сучасного державотворення: тенденції та перспективи розвитку" (м. Київ, 24 лютого 2012 року); IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених та студентів "Закарпатські правові читання" (м. Ужгород, 9-10 квітня 2012 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції до Дня науки "Проблеми та перспективи розвитку юридичної науки та освіти в Україні" (м. Київ, 17 травня 2012 року); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції викладачів, аспірантів і студентів "Соціально-економічні та правові аспекти розвитку світової економіки" (м. Донецьк, 01 грудня 2012 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції до Дня науки "Становлення та розвиток юридичної освіти в Національному авіаційному університеті" (м. Київ, 16 травня 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Внутрішні та зовнішні загрози національній безпеці держави" (м. Київ, 02 квітня 2013 року); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції викладачів, аспірантів і студентів "Економіко-правова парадигма розвитку сучасного суспільства" (м. Донецьк, 06 грудня 2013 року), а також на науково-практичних семінарах та круглих столах кафедри конституційного і адміністративного права Юридичного інституту Національного авіаційного університету.

Публікації. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться у дисертації, відображені в 5 наукових статтях, чотири з яких опубліковані у фахових виданнях України, включених у переліки, затверджені ВАК України, а одна - у науковому періодичному виданні іншої держави з напряму, з якого підготовлено дисертацію.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об'єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та чотирьох додатків. Загальний обсяг дисертації з додатками становить 232 стор., з яких додатки складають - 4 стор., а список використаних джерел займає 26 стор. Список використаних джерел складається з 179 найменувань.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовуються актуальність теми дослідження, її зв'язок із науковими програмами, планами, темами, формулюються мета, завдання, методологічна основа, нормативна й емпірична база дослідження, розкриваються наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, наводяться дані щодо їх апробації.

Розділ 1 "Природа провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму" складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. "Місце провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму в структурі адміністративного процесу" проаналізовано сучасні концептуальні наукові підходи щодо наукового сприйняття матерії адміністративного процесу та його співвідношення з адміністративним судочинством. У даному аспекті автором підкреслено, що адміністративне судочинство - це судова діяльність із реалізації судової влади шляхом розгляду та вирішення публічно-правових спорів, а адміністративний процес - форма реалізації правосуддя в адміністративних справах, яка забезпечує і гарантії здійснення правосуддя в зазначеній сфері діяльності, і гарантії прав осіб на судовий захист.

Розкриваючи питання про місце провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму у структурі адміністративного процесу, дисертантом акцентовано увагу на тому, що останній охоплює собою цілісну систему окремих, самостійних та чітко регламентованих адміністративно-процесуальним законодавством проваджень, котрі у своїй сукупності і формують його матерію. При цьому змістовний аналіз структури КАС України надав можливість дійти цілком аргументованого висновку про те, що відповідна їх система виокремлюється законодавцем, зокрема, по-перше, з урахуванням предмету публічно-правового спору сторін, по-друге, інстанційної юрисдикції адміністративних судів щодо розгляду та вирішення публічно-правового спору та, по-третє, залежно від порядку розгляду й вирішення публічно-правового спору. На підставі проведених досліджень автором доведено думку про те, що виокремлення законодавцем системи проваджень адміністративного процесу (із урахуванням реалізації його мети та завдань) за останніми двома критеріями є нелогічним, оскільки у першому випадку такі провадження виступають виключно стадіями адміністративного процесу, бо вони не є абсолютно самостійними та повністю залежать від попередніх, а у другому слід говорити виключно про процесуальний порядок здійснення адміністративного судочинства у конкретно визначеній адміністративній справі. Виходячи із цього наголошено, що провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму є одним із структуроутворюючих елементів адміністративного процесу, виокремленим у структурі останнього предметом публічно-правового спору сторін, в межах котрого (провадження) здійснюється (через систему обов'язкових та факультативних стадій) справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення адміністративним судом адміністративних справ, предметом оскарження в яких виступає правомірність рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій і комісій з референдуму (адміністративне судочинство).

У підрозділі 1.2. "Зміст та ознаки провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму" констатовано існування постійного та нерозривного взаємозв'язку між адміністративно-процесуальною формою та змістом провадження адміністративного процесу. При цьому комплексний аналіз порядку перебігу провадження адміністративного процесу в межах відповідної адміністративно-процесуальної форми надав можливість дійти висновку про те, що його зміст має поліструктурний характер та може мати варіативний обсяг структури своєї площини залежно від порядку вирішення індивідуально-визначеної адміністративної справи в межах системи стадій одного провадження. Обґрунтовано думку про необхідність розмежування таких адміністративно-процесуальних категорій, як "виборчий спір" та "референдний спір", що можуть мати як матеріально-правовий так і процесуально-правовий характер. Зауважено, що публічно-правові спори, предметом котрих виступає правомірність рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму виникають за наявності сукупності юридичних фактів (їх юридичного складу) та при умові їх виникнення в чітко обумовленому порядку. Причому їх сукупність є різною та перебуває в прямій залежності від порядку оскарження уповноваженим суб'єктом неправомірних рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму. Формулюючи функціонально обумовлену систему ознак досліджуваного провадження, наголошено на тому, що вона охоплює собою: ознаки, притаманні провадженню юридичного процесу, та ознаки, притаманні провадженню адміністративного процесу в цілому; ознаки, притаманні власне провадженню у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму.

У підрозділі 1.3. "Сторони у провадженні у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму" дисертантом вмотивовано, що сторони у відповідній категорії адміністративних справ виступають учасниками специфічних публічно-правових відносин, пов'язаних з організацією та проведенням виборів та референдумів в Україні й таких, що протікають у рамках відповідного виборчого процесу і процесу референдуму в площині чітко нормативно регламентованих строків. Виходячи із цього визначено систему притаманних їм ознак та запропоновано класифікацію суб'єктів, що беруть участь у виборчому процесі, а також процесі референдуму (залежно від природи їх правового статусу), на підставі чого визначено окремі їх групи, що можуть набувати процесуального статусу позивача і відповідача у провадженні у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму. Обґрунтовано думку про те, що уповноважені представники та довірені особи суб'єктів виборчого процесу та процесу референдуму можуть виступати позивачами у досліджуваній категорії адміністративних справ у тому випадку, якщо рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та комісій з референдуму порушують права або інтереси щодо участі у відповідному виборчому процесі чи процесі референдуму їх особисто. У всіх інших випадках вони уповноважені діяти виключно як представники відповідних суб'єктів виборчого процесу та процесу референдуму. Окрім того, автором досліджено особливості правового статусу дільничних виборчих комісій, а також дільничних комісій референдуму. На підставі аналізу встановлено, що згідно з чинним виборчим та референдним законодавством вони не мають статусу юридичних осіб, у зв'язку з чим, виходячи з аналізу вимог частин 1-3 статті 48 КАС України, такі суб'єкти не можуть вступати й брати участь у процесуальних правовідносинах, оскільки в них фактично відсутня адміністративно-процесуальна правосуб'єктність. У зв'язку з чим запропоновано на законодавчому рівні врегулювати особливості адміністративно-процесуальної правосуб'єктності суб'єктів, що не мають статусу юридичної особи.

Розділ 2 "Організація провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму" складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. "Позовна заява як форма звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму" досліджено правову природу, сутність адміністративного позову в адміністративному процесі, на підставі чого в подальшому визначено конститутивні аспекти площини адміністративного позову щодо визнання неправомірними рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму. Детально розглянуто структуру останнього, встановлені адміністративно-процесуальним законодавством вимоги щодо його форми і змісту, процесуальні наслідки порушення вимог щодо форми позовної заяви, особливості предмета, а також проблемні аспекти пред'явлення до адміністративних судів вимог про визнання протиправними протоколів виборчих комісій та комісій з референдуму. У даному спектрі констатовано, що протоколи виборчих комісій та комісій з референдуму виступають виключно процесуальною формою фіксації порядку проведення засідань відповідних суб'єктів, вчинення ними окремих дій та прийняття юрисдикційно обумовлених змістом їх владно-управлінської діяльності рішень у ході виборчого процесу та процесу референдуму. Ними виключно фіксуються факти, котрі можуть бути підставою для настання чітко регламентованих виборчим чи референдним законодавством правових наслідків. А оскільки згідно з вимогами частин 1-2 статті 172 КАС України предметом оскарження до адміністративних судів можуть виступати виключно рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій та комісій з референдуму, то практику адміністративних судів щодо прийняття до розгляду позовних вимог про визнання незаконним (протиправним) та скасування протоколів виборчих комісій та комісій з референдуму слід вважати необґрунтованою. На думку автора, предметом судового оскарження можуть виступати виключно дії членів виборчої комісії та комісії з референдуму, котрі зафіксовані протоколом засідання відповідної комісії, або протокольні рішення вказаних комісій, прийняті ними у випадках і з питань, передбачених чинним законодавством, під час проведення їх засідань, котрі не потребують додаткового оформлення та викладення у формі постанови відповідної комісії.

У підрозділі 2.2. "Підсудність справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму" наголошено на тому, що відповідний процесуальний інститут спрямований, по-перше, на розмежування компетенції адміністративних судів однієї ланки, а по-друге, адміністративних судів окремих ланок їх визначеної системи щодо розгляду та вирішення публічно-правових спорів, віднесених адміністративно-процесуальним законодавством до їх юрисдикції. Визначено, що для площини матерії підсудності адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму є характерним її видовий поділ адміністративно-процесуальними нормами на: предметну, територіальну та інстанційну підсудність, проте з урахуванням особливостей, встановлених статтями 172 та 177 КАС України. Установлено, що процесуальні наслідки порушення позивачем вимог щодо підсудності досліджуваної категорії адміністративних справ залежно від моменту виявлення таких порушень адміністративним судом можна поділити на дві окремі групи: якщо такі порушення виявлені під час вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі; якщо такі порушення виявлені після відкриття провадження в адміністративній справі. Констатовано, що порушення правил підсудності може бути однією з підстав для скасування судового рішення у справі.

У підрозділі 2.3. "Строки у провадженні у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму" у ході здійсненого дисертантом змістовного аналізу правової природи процесуальних строків у провадженні, зауважено на тому, що процесуальний строк, виступаючи одним із ключових елементів адміністративно-процесуальної форми, в цілому спрямований на забезпечення динамічного й просторового перебігу провадження адміністративного процесу у визначених адміністративно-процесуальним законодавством часових рамках. Обґрунтовано думку про те, що строки звернення до адміністративного суду (в тому числі і строки звернення до суду у провадженні у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму) слід уважати процесуальними строками. Встановлено, що всі процесуальні строки в досліджуваному провадженні характеризуються скороченістю, що прямо обумовлено часовими рамками перебігу виборчого процесу та процесу референдуму, а також необхідністю забезпечення ефективного захисту й поновлення суб'єктивних прав, свобод і охоронюваних законом інтересів суб'єктів останніх (за винятком виборчих комісій та комісій з референдуму). Автором запропоновано класифікувати процесуальні строки у провадженні із урахуванням послідовного його перебігу в рамках системи обов'язкових та факультативних стадій.

Розділ 3 "Структура провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму" складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. "Підготовка адміністративної справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму до судового розгляду й проведення попереднього судового засідання" встановлено, що підготовка адміністративної справи до судового розгляду, яка здійснюється суддею адміністративного суду, котрий відкрив провадження в адміністративній справі у порядку, передбаченому статтею 110 КАС України, є окремим обов'язковим процесуальним етапом в межах стадії провадження адміністративної справи в суді першої інстанції і полягає у вжитті адміністративним судом заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. При цьому поняття розумного строку, застосоване законодавцем в конструкції вищенаведеної процесуальної норми, є оціночним по відношенню до кожної індивідуально-визначеної адміністративної справи, однак обмежене у своєму часовому детермінуванні спеціальними процесуальними строками, регламентованими частиною 11 статті 172 КАС України (беручи до уваги досліджувану категорію адміністративних справ). Для підготовки адміністративної справи до судового розгляду адміністративний суд може: 1) прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача; 2) прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи; 3) викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів; 4) прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання.

У підрозділі 3.2. "Судовий розгляд справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму й ухвалення судового рішення" обґрунтовано, що адміністративний суд здійснює розгляд адміністративних справ, у котрих предметом оскарження виступають рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій та комісій з референдуму, в загальному порядку, визначеному главою ІІІ КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених статтями 172, 177-179 Кодексу. При цьому (аналізуючи вимоги частини 1 статті 1832 КАС України) вказана категорія адміністративних справ не може розглядатися адміністративними судами в порядку скороченого провадження. Автором констатовано, що процесуальний етап судового розгляду таких адміністративних справ можна поділити на окремі процесуальні частини: підготовчу частину судового розгляду; розгляд справи по суті; судові дебати; ухвалення і проголошення судового рішення по справі. Судове рішення, котрим адміністративний суд вирішує публічно-правовий спір щодо правомірності рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму по суті, викладається у формі постанови, а судове рішення, яким адміністративний суд зупиняє чи закриває провадження у досліджуваній категорії адміністративних справ, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали. Досліджено правову природу й сутність судового рішення у провадженні у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму, а також вимоги, котрим воно повинно відповідати. Запропоновано авторську класифікацію судових рішень у вказаному провадженні адміністративного процесу за наступними критеріями: залежно від кола питань, які вирішуються адміністративним судом; залежно від обсягу вирішених ними питань; залежно від стадії судового процесу, на якій вони ухвалюються; за формою зовнішнього вираження; за юридичними наслідками.

Висновки

У Висновках сформульовані найбільш вагомі результати дисертаційного дослідження, наведено теоретичні узагальнення та запропоновано нове вирішення поставлених наукових задач, зокрема і у частині вдосконалення чинного адміністративно-процесуального законодавства, яке регламентує порядок провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму.

Доведено, що:

1. Провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму слід розглядати як один з структуроутворюючих елементів адміністративного процесу, виокремлений у ньому змістом публічно-правового спору сторін, котрий являє собою регламентований системою адміністративно-процесуальних норм порядок здійснення адміністративного судочинства в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму й охоплює систему взаємообумовлених і взаємопов'язаних процесуальних стадій та дій адміністративного суду, учасників адміністративного процесу, спрямованих на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи з метою захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів суб'єктів відповідного виборчого процесу, а також процесу референдуму (крім виборчих комісій та комісій з референдуму) шляхом постановлення законного та обґрунтованого судового рішення по справі.

2. Змістом провадження є врегульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність адміністративного суду та взаємопов'язана з нею діяльність учасників адміністративного процесу, спрямована на забезпечення справедливого, неупередженого, своєчасного, повного, всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення виборчих та референдних спорів щодо правомірності рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму з метою захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів суб'єктів відповідного виборчого процесу і процесу референдуму (крім виборчих комісій та комісій з референдуму) шляхом постановлення законного та обґрунтованого судового рішення по справі.

3. До основних ознак провадження слід віднести: 1) виступає одним із системоутворюючих елементів адміністративного процесу, виокремленим у структурі останнього змістом предмета публічно-правового спору; 2) охоплює своїм змістом регламентовану адміністративно-процесуальними нормами сукупність процесуальних дій адміністративного суду та взаємопов'язаних із ними дій учасників адміністративного процесу, котрі спрямовані на забезпечення захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів суб'єктів виборчого процесу та процесу референдуму; 3) здійснення суб'єктивного процесуального права та виконання суб'єктивного процесуального обов'язку є можливим виключно шляхом вчинення активних процесуальних дій; 4) являє собою особливий, чітко нормативно регламентований порядок розгляду і вирішення публічно-правового спору, предметом котрого виступає правомірність рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму; 5) процесуальна діяльність адміністративного суду та взаємопов'язана з нею діяльність учасників адміністративного процесу спрямована на досягнення чітко визначеного процесуального результату (проміжного чи кінцевого як у межах кожної окремої стадії, так і провадження в цілому), що фіксується судом у відповідній процесуальній формі; 6) у межах провадження виникає специфічний вид процесуальних правовідносин, оскільки вони є похідними від матеріально-правових відносин сторін по справі та обумовлені: суб'єктним складом учасників останніх; їх об'єктом та змістом; 7) характеризується особливим суб'єктним складом сторін; 8) предметом публічно-правового спору виступає правомірність ухвалених рішень, вчинених дій або допущеної бездіяльності відповідних виборчих комісій та комісій з референдуму; 9) характеризується скороченістю процесуальних строків та особливостями їх обчислення; 10) ухвалене по справі судове рішення не може бути оскаржене в касаційному порядку; 11) окреслюється особливостями здійснення процесуального представництва; 12) характеризується особливостями порядку сплати судового збору; 13) у порядку вжиття заходів забезпечення адміністративного позову може бути зупинено дію оскаржуваного рішення виборчої комісії та комісії з референдуму, а також встановлено заборону членам цих комісій вчиняти певні дії; 14) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду; 15) адміністративний суд зобов'язаний невідкладно повідомити відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про надходження адміністративного позову і прийняте по справі рішення.